Любов і визнання глядачів – головний критерій успіху для служителів Мельпомени у Народному аматорському молодіжному театрі, який створила Атталія Гаврюшенко. Аншлаги, овації й квіти після вистав наповнюють позитивною енергією кожного, хто завітає до храму мистецтв. Окрилюють душу митців до пошуку нових виражальних засобів, переконливих образів та можливостей змінити цей світ на краще.

За 55 років існування молодіжного театру багато з вистав мали резонансний успіх, удостоєні престижних театральних нагород. Його по праву називають народним. Театр також справедливо можна назвати найпрофесійнішим колективом серед аматорів. Колишні випускники педагогічного інституту, які сформували основу нинішнього складу ще в 1991 році, не мали жодного натяку на професійну освіту, а лише величезне бажання реалізовувати себе на сцені. І найцікавіше те, що при повному аматорстві театр показує дуже гарні результати. Причому – на всеукраїнських фестивалях.

Заснований 1968 року, коли актриса Рівненського обласного музично-драматичного театру Атталія Матвіївна Гаврюшенко (1927-2013) організувала в місцевому педагогічному інституті театральну студію.

У 1979 році студентському театру присвоєно звання народного.

З 1995 року театр працює у Міському Палаці культури «Текстильник», змінивши разом із «пропискою» назву на Молодіжний народний театр.

Атталія Матвіївна Гаврюшенко майже 45 років залишалась незмінним режисером і керівником театру.

Він зберігся у пам’яті і свідомості рівнян як Театр Атталії Гаврюшенко і сьогодні носить її ім’я: Народний театр Атталії Гаврюшенко Рівненського міського палацу культури.

Атталія Матвіївна – людина із значним сценічним досвідом, творчою вдачею і невичерпною енергією та любов’ю до людей. Актриса, що зі своїм партнером по сцені, а згодом і її чоловіком – Народним артистом України Анатолієм Гаврюшенком, створили чимало яскравих ролей, залишивши помітний слід на сцені Рівненського Академічного музично-драматичного театру та у серцях вдячних жителів краю. А у сфері театрального аматорства її «акторська команда», сформована з представників різних професій була неперевершеною взагалі, демонструючи глядачу різного віку та художніх уподобань величезні потенційні духовні можливості людини.

Кожен свій вихід на сцену Атталія Матвіївна пам’ятала з неймовірною точністю. А шанувальники таланту актриси, у свою чергу, пам'ятають її чимало блискучих ролей: Мавру («У неділю рано вранці зілля копала» О. Кобилянської), Варку («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Матір («Мати» К. Чапека), Жанну («Жанна» О.  Галіна), Спірідоновну («6 липня» М. Шатрова), Матінку Кураж («Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта) та багато інших, більш чи менш яскравих, однак тих, що запам’яталися.

Цікаво і не просто складалася її мистецька доля: дочка репресованого та оригінальна актриса в музично-драматичних колективах України, зокрема професіональних театрах Охтирки, Тернополя, Дрогобича, Коломиї, Сум та Рівного, у творчому доробку якої чимало різнохарактерних ролей, а головне – сценічний досвід спілкування з достатньо специфічною за ментальними ознаками західноукраїнською публікою, вона шукала іншу сферу творчої самореалізації. Проте творча, невичерпна енергія пані Атталії ніколи не обмежувалася лише роботою в професійному театрі.

Ще у далекому 1968 році у неї виникає ідея створити молодіжний самодіяльний театр при Рівненському державному педагогічному інституті. Певний час цей театр називався «студентським» і саме з ним вона намагається реалізувати все те, що не вдається повною мірою на професійній сцені, життя якої обумовлено «своїми правилами гри».

«Я довгі роки паралельно працювала і в драмтеатрі, і в педінституті. Але настав час, коли я була змушена зробити вибір. І я зробила його на користь молоді, – зізналась Атталія Матвіївна в одному з інтерв’ю. – Зараз іноді буває таке відчуття, ніби я трохи не дограла, хочеться вийти на сцену, щось зіграти для себе. Але я настільки люблю своїх акторів, що не можу шкодувати про те, що відбулося у мене в житті...».

Тепер колектив театру став однією великою мистецькою сім'єю, здатною опанувати різновекторний репертуар (адже майже 40 акторів-аматорів – це справді потужна творча одиниця), яку знають не тільки у нашій області, але і далеко за її межами.

Участь і численні відзнаки – від Гран-прі до дипломів у номінаціях на фестивалях, нагороди на обласних конкурсах та багатьох мистецьких звітах – все це не лише аплодисменти, квіти, увага глядача, але й натхненна робота над собою, спроба об'єднати творчий колектив у справі вирішення спільних сценічних завдань, створити спільне культурне поле, у якому навіть живеться інакше.

Усі ці роки в репертуарі вже її Театру-творчої лабораторії були зразки драматургії, що стверджувала вічні істини – любов до Батьківщини, рідної землі, до батьків, прищеплювали і формували добро, людяність, високі почуття, кохання. Це – п'єси Лесі Українки, В. Винниченка, Т. Шевченка, І. Франка, В. Шекспіра, Ф. Достоєвського, М. Булгакова, Ю. Бондарева, М. Арбузова, Г. Горіна, Гарсіа Лорки, Дж. Псафаса, М. Старицького, М. Кропивницького, М. Гоголя, Г. Квітки-Основ’яненка, Я. Стельмаха, С. Альошина, Г. Гауптмана та ін., із творчістю яких молодь і познайомилася вперше саме в цьому самодіяльному театрі.

Безліч тематичних вечорів, інсценізацій; щорічно 3-4 нових прем'єрних вистави і так – понад 44 роки!

Через театр Атталії Гаврюшенко пройшло чимало поколінь рівнян, забравши із собою часточку її тепла душі. Багато з них вже й самі здобули життєвий вишкіл духовного становлення і працюють у навчальних закладах та мають свої драматичні чи навчальні, шкільні колективи (О. Гордійчук, І. Верхова, Т. Шахрайчук, В. Кравчук, С. Антонюк, О. Москалець та ін.), однак, любов до мистецтва залишилася для них і у них назавжди.

Не менш помітною були її творчі роботи і в театрі професійному. Достатньо згадати виставу «Зимородок», у якій вона зіграла разом зі своїм чоловіком – народним артистом України Анатолієм Гаврюшенком (15 листопада 2003 р.) з нагоди його бенефісу на честь 75-річного ювілею.

Чи не найвища і найдорожча нагорода Атталією Матвіївною була отримана 2005 року у м. Рівне. Її назва – «За заслуги перед містом» II ступеню.

«... А. М. Гаврюшенко вперше вийшла на сцену п’ятнадцятилітньою і велику любов до театру зберегла й до сьогодні..., бо залишається однією з найкращих актрис і талановитим режисером міста Рівного... – зазначалося в одній із творчих характеристик мисткині. – ... Вона завжди зосереджувала основну увагу на створенні високопрофесійних вистав з метою формування у глядачів естетичних смаків, духовного розвитку, збагаченню національної культури; ... прагне ростити покоління творців, виховувати у глядачів та учасників колективу найкращі людські якості...».

І відзначення Атталії Матвіївни у серпні 2012 року в міському відкритому рейтингу популярності «Гордість міста» відзнакою Міського голови «Почесний громадянин міста Рівне» є справді найвищою її нагородою.

Серед друзів-акторів Атталії Гаврюшенко: Едуард Хитрий і Андрій Рибалко, Сергій Романішин і Валентин Кравчук, Михайло Нестерчук, Ольга Антонюк і Ірина Матвіїв, Сергій Виткалов та багато інших, що прилучилися до світла рампи Рівненського міського Палацу культури «Текстильник», осяяного теплом душі Атталії Матвіївни.

Вихованці тепло згадують свою наставницю. Її підтримку, настанови, дотепні жарти пам’ятають і досі, хоча вже десять років як за життям театру вона слідкує з небес.

«Той театральний вірус, який прищепила нам Атталія Гаврюшенко, невиліковний, – каже режисер театру Олена Гордійчук. – Як і багато колег, я прийшла до театру студенткою, а залишилася тут назавжди. Тепер тут грає мій син, скоро, сподіваюся, прийдуть онуки».

– Атталія Гаврюшенко назавжди залишиться для нас Актрисою, Педагогом, Людиною! А ще вона почесний громадянин нашого міста. Ми зберігаємо її дітище – Народний аматорський молодіжний театр. Тепер у наших серцях є той вогник, з яким творила, жила і дихала засновниця нашого театру,– сказав художній керівник театру Едуард Древицький.

У червні 2013 року Атталія Матвіївна Гаврюшенко відійшла у кращий світ, залишивши нам спогади про потужні можливості мистецтва, величне мистецтво театру, беззавітному служінню якому упродовж багатьох років віддала вона своє життя. Справу, яку кілька десятиліть провадила Атталія Матвіївна Гаврюшенко, можна повною мірою віднести до подвижництва, адже через Народний молодіжний театр Міського Палацу культури «Текстильник», очолюваний нею, пройшло чимало молодих людей, які саме через цей театр зрозуміли не лише сутність театрального мистецтва загалом, але й долучилися до справжніх культурних цінностей, зробили цікавим своє дозвілля тощо і з цим надбанням пішли по життю, створюючи навколо себе потужне культурне середовище, в якому цінується духовність. Адже, як стверджував класик: «... якщо оволодіти мистецтвом спілкування і зустріти подібну до себе душу, то людина може бути не лише щасливою, але й найщасливішою».

У січні 2023 року за ініціативи Народного молодіжного театру було прийнято рішення про встановлення меморіальної дошки Почесному громадянину міста Рівного Атталії Гаврюшенко та народному артисту України Анатолію Гаврюшенку на будинку, де вони проживали (проспект Миру, 2). Встановлення меморіальної дошки члени молодіжного театру здійснюють за власний кошт.

Влітку 2013 року колектив очолив Євгеній Михайлович Васильєв, (нар. 1971 р., м. Рівне – 2021 р. м. Полтава) – кандидат філологічних наук, доцент, докторант Житомирського державного університету імені Івана Франка.  

Євгеній Васильєв автор понад 200 наукових та навчально-методичних праць, надрукованих в Україні, Польщі, Німеччині, Росії, США, Чехії. Автор монографії «Сучасна драматургія: жанрові трансформації, модифікації, новації». Співавтор університетських та шкільних підручників «Загальне літературознавство», «Теорія літератури», «Зарубіжна література. 11 клас: Підручник», «Зарубіжна література. 11 клас. Посібник-хрестоматія».

Викладацьку та наукову діяльність Є. Васильєв поєднував із театральною (акторською й режисерською). З 1990 р. актор Рівненського народного молодіжного театру (серед численних ролей – Санчо Панса, Лопуцьковський, Шпак, Іван Карамазов, Квазімодо, Добчинський, Король Лір, Сарафанов, Тевьє, Юсов), упродовж 2013-2017 рр. – його режисер і художній керівник. Здійснив постановку вистав «Оскар і Рожева пані» за Е.-Е. Шміттом. «Коли повертається дощ» Неди Нежданої, «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта, «Пігмаліон» Б. Шоу, «Стариган із крилами» А. Курейчика (за Г. Гарсіа Маркесом), «Натюрморт для товстого племінника» Й. Сапдару, «Безсоння з польським акцентом» (за п'єсою Я. Гловацького «Полювання на тарганів») у Рівненському народному молодіжному театрі.

2012 р. створив театр-студію «Парадокс» у Рівненському інституті слов'янознавства, де поставив вистави «Голоси і випадки» («абсурдистське дійство» за Д. Хармсом, Г. Сапгіром, М. Олейніковим, О. Григор'євим), «Голомоза співачка» Е. Йонеско, «Голохвастов & Проня Прокоповна» за М. Старицьким, «Комедії-хвилинки» Ж. Вормс.

2017 р. разом із Юрієм Паскарем та Олексієм Титаренком Євгеній Васильєв став співзасновником Лабораторії сучасної драматургії та режисури (м. Рівне). Зіграв у проектах Лабораторії «Академія сміху» Кокі Мітані (Цензор – приз за кращу чоловічу роль театрального фестивалю «Комора», Кам'янець-Подільський, 2017), «Старий форд ескорт темно-синій» Дірка Лауке (Шорзе), «Джихад» Фолькера Шмідта (Муса).

Нинішній керівник молодіжного театру Едуард Євгенович Древицький працює у театрі понад 30 років. За цей період актори зіграли багато вистав і ще більше ролей, а театр став легендою Рівного.

Сьогоднішній колектив нараховує майже тридцять учасників – акторів різних поколінь. Серед них – Олена Гордійчук, Михайло Нестерчук, Сергій Романішин, Едуард Древицький, Андрій Рибалко, Вікторія Павловська, Сергій Антонюк, Ольга Антонюк, Валентин Кравчук, Ольга Якобчук, Наталя Горшкова, Наталя Савич, Юлія Басюк, Людмила Фоломієва, Вікторія Тарасюк, Ірина Бедикайло, Віктор Троян, Володимир Решота, Денис Портной, Володимир Полюхович, Тетяна Трофімчук, Ольга Вертелецька, Аліна Слободнюк, Анна Наумчук, Алла Робейко, Роман Кирилюк, Богдан Ткачук, Анна Бершеда, Дмитро Галицький, письменниця, авторка трьох поетичних збірок Ірина Мельник, співачка Наталія Анчук.

Молодіжний театр гідно представляє місто й область на всеукраїнських та міжнародних театральних фестивалях. За останні роки театр брав участь у фестивалях «Театральна осінь» (м. Прилуки), «Від Гіпаніса до Борисфена» (м. Очаків), «Рампа дружби» (м. Євпаторія), «Підляська осінь» (м. Білосток, Польща), «ЛіхтАрт» (Рівне), де неодноразово здобував звання лауреата, дипломи першого та другого ступенів та ставав володарем Гран-прі.

Наразі репертуар театру складається з кращих творів української та світової драматургії («Не судилося» за однойменною п'єсою М. Старицького (режисер – О. Гордійчук), «Любов. Життя. Театр» (режисер – О. Гордійчук), «Люди – не собаки, собаки теж люди» за повістю К. Сергієнка «До побачення, яр!» (режисер – О. Гордійчук), «Дора» за п'єсою Л. Берфуса «Сексуальні неврози наших батьків» (режисер – О. Гордійчук), «Кольори» за твором Павла Ар'є, «Різдвяна історія, або Як знайти тата» за мотивами п'єси Рея Куні та інші.

29 березня 2018 року театр відзначив п'ятдесятиріччя. На сцені була показана вистава «Рада б зірка зійти», за п'єсою М. Старицького «Не судилося».

У травні 2018 року відбулися прем'єри спектаклю Павла Ар'є «Кольори». Цією виставою театр розвиває не лише мистецьку компетентність, а й громадянську, підіймаючи тему війни, еміграції, історичної пам'яті.

У жовтні 2018 року відбувся показ благодійних вистав «Люди – не собака, собаки теж люди» за твором К.Сергієнка, «Дора» за п'єсою Л.Берфуса «Сексуальні неврози наших батьків», «Кольори» за твором Павло Ар'є. Гроші передані на лікування Валентині Михайловій.

18 жовтня 2018 року – гастролі в м. Острог, участь в Обласному фестивалі аматорських колективів «Палітра театральної осені».

25 жовтня 2018 року театр взяв участь у ХІ міжнародному юнацько-молодіжному театральному фестивалі аматорських колективів «ЛіхтАрт-2018» з виставою «Дора» за п'єсою Л. Берфуса «Сексуальні неврози наших батьків». Актор народного театру Атталії Гаврюшенко міського Палацу культури «Текстильник» Андрій Шуманський-Банацький отримав Диплом переможця у номінації «Краща акторська роль ІІ плану».

26 березня, 18 квітня 2019 року до Міжнародного дня театру відбулася прем'єра клінічної комедії «Різдвяна історія, або Як знайти тата» за мотивами п'єси Рея Куні «Суто сімейна справа». Режисер – Олена Гордійчук, музичне оформлення – Сергія Романішина, хореографічна постановка – Олени Додчук. У виставі задіяний фактично весь склад театру.

9 жовтня 2019 року взяли участь у театральній імпрезі «Відкрита брама» з нагоди 80-річного ювілею Рівненського академічного музично-драматичного театру. Відбувся показ вистави «Кольори» на Малій сцені.

У 2020 році у рамках святкування 45-річчя Міського палацу культури відбулася клінічна вистава за мотивами п'єси «Суто сімейна справа», а також прем'єра вистави «Оркестр» за п'єсою Жана Ануя. Режисер – Олена Гордійчук, музичне оформлення – Сергія Романішина, хореографічна постановка – Олени Додчук. Вистава була бенефісом акторки театру Наталії Савич.

24 серпня 2020 року театр отримав перемогу на фестивалі «Від Гіпаніса до Борисфена» в м. Очаків з виставою «Кольори» Павла Ар’є. Режисер Олена Гордійчук отримала нагороду «За образне втілення вистави».

У березні 2021 року театр підтвердив звання «Народний», вистава на захист музична трагікомедія «Оркестр», за п'єсою Жана Ануя.

Колектив театру успішно долає виклики сьогодення, виконуючи важливу гуманітарну місію – дарувати людям радість. 3 липня 2022 року Народний театр Атталії Гаврюшенко влаштував прем'єру вистави «Хто з мечем прийде». Таким чином вирішили зіграти те, що актуальне в умовах війни, пояснив художній керівник театру Едуард Древицький. Зібрані під час показу кошти перерахували для Збройних сил України.

Війна змінила кожного з нас, змінюються й творчі підходи у мистецтві. Готуючи нові вистави, режисери орієнтуються на вимоги глядачів і прагнуть підібрати репертуар, який би надихав, підтримував і дарував розраду.

Народний театр Атталії Гаврюшенко має могутній творчий потенціал, органічно поєднує видовищність з глибокою філософією та пошуком сценічної естетики. Він генерує загальнолюдські цінності, шукаючи нових форм і змісту мистецького буття.

(За матеріалами: Сергій Виткалов, Оксана Пицька, Інна Омелянчук,

сайт «Вікіпедія», сайт МПК.

Фото з сайту Рівненського міського палацу культури)

Публікації про Рівненський молодіжний народний театр

Богатирьов В. Уроки доброти : [молодіжний театр, який працює при міському Палаці культури «Текстильник», показав своїм глядачам виставу за п'єсою Д. Патріка «Дивна місіс Севідж»] / В. Богатирьов // VIP (Very important person). – 2007. – 6 квіт. – С. 8.

Васильєв Є. Монолог Санчо Панса : [розмова з провідним актором Рівненського молодіжного народного театру під керівництвом А. Гаврюшенко Є. Васильєвим про зіграні ним ролі] / Є. Васильєв ; записав О. Качмарський // VIP (Very important person). – 2004. –19 листоп. – С. 4-5.

Васильєв Є. Славні вихованці Атталії // Рівне-Ракурс. – 2002. – 10 жовт.

Вертелецька О. Аматорофобія або класика живе! : [про Рівненський народний молодіжний театр] / О. Вертелецька // Рівне-Ракурс. – 2011. – 31 берез. – С. 10.

Вертелецька О. «Класика» живе! : [про прем'єру вистави за п'єсою Г. Квітки-Основ'яненка «Шельменко-денщик», яку представив Рівненський народний молодіжний театр] / О. Вертелецька // Мистецькі грані. – 2011. – № 19. – С. 15.

Вертелецька О. Рівненський молодіжний народний театр : [міського Палацу культури «Текстильник»] / О. Вертелецька // Мистецькі грані. – 2010. – № 7. – С. 10.

Виткалов С. Поважний ювілей на рівненській сцені: спроба творчого портрета Атталії Матвіївни Гаврюшенко / С. Виткалов // Мистецькі грані. – 2012. – № 1. – С. 12-13.

Виткалов С. Сучасна театральна Рівненщина: вектори творчості / С. Виткалов // Актуальні питання культурології: альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології. – Рівне. – 2011. – Вип. 11. – С. 60-63.

Виткалов С. Театральне аматорство регіону в організаційно-творчій ініціативі Атталії Гаврюшенко / С. Виткалов // Виткалов С. В. Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах: митці, художні колективи та організатори культурно-мистецького життя краю : монографія / С. В. Виткалов. – Рівне : Дятлик М. С., 2014. – С. 169-174.

Виткалов С. Театральне життя краю на зламі епох / С. Виткалов // Рівненщина: культурно-мистецький потенціал в парадигмах сучасності. – Рівне : ПП ДМ, 2012. – С. 252-261.

Війна з вітряками театру Гаврюшенко : [творч. вечір акторів Нар. молодіж. театру А. Гаврюшенко відбувся в Рівнен. держ. обл. б-ці] // Рівне вечірнє. – 2003. – 25 квіт. – С. 19.

Гаврюшенко А. Для актора найцінніше – тиша в залі : [про свою творчу діяльність розповідає нар. арт. України А. Гаврюшенко] / спілкувався А. Матвіїв / А. Гаврюшенко // Рівне вечірнє. – 2003. – 14 листоп. – С. 23.

Гаврюшенко А. Молодіжному народному театру – 30 років / А. Гаврюшенко // Народна творчість. – 1998. – № 7. – С. 5.

Гаврюшенко Атталія Матвіївна // Столярчук Б. Митці Рівненщини : енциклопед. довід. / Б. Столярчук. – Рівне, 2011. – С. 54-55.

Гайдамашко А. Життя віддане театру / А. Гайдамашко // Демократична Рівненщина. – 2002. – 18 січ.

Гордич В. Молодіжному театру-35 / В. Гордич // Сім днів. – 2003. – 25 квіт. – С. 11.

Гриб В. Журі сприйняло аматорів як професіоналів : [на дев'ятому міжнар. фестивалі-конкурсі театр. колективів «Рампа дружби» молодіжний театр Рівненського міського палацу культури здобув перше місце] / В. Гриб // Сім днів. – 2007. – 24 серп. – С. 14.

Гриб В. Щоб зрозуміти Тараса : [про виставу «Жінки в житті Тараса Шевченка» у постановці молодіжного народного театру при міському палаці культури «Текстильник» у Рівному] / В. Гриб // Сім днів. – 2007. – 9 берез. – С. 16.

Гулюк С. Дві вистави про брехню / С. Гулюк // Рівне вечірнє. – 2000. – 5 жовт.

Дацков А. Не в грошах щастя? / А. Дацков // Вільне слово. – 2002. – 27 жовт.

Дем'янчук О. Світ – це театр / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2007. – 30 берез. – С. 13.

Дем'янчук О. Серце віддане театру / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2003. – 19 лист.

Запрошує молодіжний театр // Зміна. – 1986. – 20 верес.

Захарова В. «Справжня нагорода – це тиша» / В. Захарова // Рівне-Ракурс. – 2007. – 4 січ. – С. 5.

Кидрук І. Самовираження в образі : [зустріч з акторами рівнен. молодіж. народ. театру з глядачами відбулася у світлиці Рівнен. держ. обл. бібліотеки] / І. Кидрук // Вісті Рівненщини. – 2003. – 14 трав. – С. 4.

Красуленко О. Ювілей молодіжного / О. Красуленко // Рівне. – 1993. – 25 груд.

Матвіїв А. Театру Гаврюшенко – 35 : [нар. молодіж. театр Рівнен. міськ. палацу культури «Текстильник» відзначив 35 р. від дня заснування] / А. Матвіїв // Рівне вечірнє. – 2003. – 5 груд. – С. 23.

Метричні потуги // Рівне вечірнє. – 2003. – 28 лют. – С. 4

Миронюк М. Дон Кіхот повернувся на сцену «Текстильника» : [прем’єра відроджен. вистави «Дон Кіхот» за одноймен. п’єсою М. Булгакова у постановці Нар. молодіж. театру під керівництвом А. Гаврюшенко] / М. Миронюк // Рівне Експрес. – 2003. – 8 трав. – С. 3.

Молоді слуги Мельпомени // Рівне вечірнє. – 2003. – 20 лют.

Ниркова Н. Молодіжний театр : [Рівненського міського палацу культури «Текстильник»] запрошує на вистави двічі на місяць / Н. Ниркова // Ого : те, що треба! – 2010. – 20 серп. – С. 16.

Омелянчук І. Освідчення в коханні : [про подружжя Гаврюшенків] / І. Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 1999. – 31 лип. – С. 4.

Омелянчук І. «Старомодна комедія», яка не закінчується... : [про актрису, керівника молодіжного аматорського народного театру Атталію Гаврюшенко, якій виповнилося 80 років] / І. Омелянчук // Рівненський кооператор. – 2007. – 2 лют. – С. 7.

Омелянчук І. Театр душі і серця / І. Омелянчук // Зміна. – 1991. – 5 січ.

Омелянчук І. Театр – це світ, довершено великий, якщо йому присвячено життя / І. Омелянчук // Рівне-Ракурс. – 2002. – 10 січ. – С.1, 3.

Петрова М. Дім, який побудувала пані Гаврюшенко / М. Петрова // Вечірнє Рівне. – 1997. – 18 січ. – С. 10.

Полянська О. Молодіжний грає Дон Кіхота / О. Полянська // Ого. – 2003. – 8 трав. – С. 14.

Полянська О. Театр на голому ентузіазмі / О. Полянська // Ого. – 2003. – 2 квіт. – С. 3.

Рябунець. І. Театр Атталії Гаврюшенко / І. Рябунець // Вільне слово. – 1998. – 10 черв.

70 років на сцені : [режисер народного аматорського молодіжного театру Атталія Гаврюшенко] // Ого. – 2012. – 27 груд. – С. 5.

Сокіл О. Вогник її душі : [творчий вечір А. Гаврюшенко з нагоди 75-річчя від дня неродження та 60-річчя творчої діяльності] / О. Сокіл // Ого. – 2002. – 14 січ. – С. 3.

Стаховський Д. Молодіжний театр – один з кращих в Україні : [Рівненський народний молодіжний театр став лауреатом Всеукраїнського фестивалю театр. мист.] / Д. Стаховський // Ого. – 1999. – 2 лип. – С. 6.

Татаренко С. Ювілей [80-річчя] мами Атталії / С. Татаренко, А. Матвіїв // Рівне вечірнє. – 2007. – 11 січ. – С. 5.

Федас С. Лірична комедія «Старший син» на сцені палацу культури «Текстильник» / С. Федас // Рівне вечірнє. – 1998. – 13 берез.

Хрін О. Втілена мрія Атталії Гаврюшенко / О. Хрін // Народна творчість. – 2012. – № 1. – С. 5-6.

Цимбалюк Є. Почесною громадянкою Рівного стала Атталія Гаврюшенко : [режисер народного аматорського молодіжного театру, якій виповнилося 85 років] / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2012. – 31 лип. – С. 2.

Шахрай О. Все починається з любові... : [про засновника і незмінного режисера народного молодіжного театру, що діє при міському палаці «Текстильник» Атталію Гаврюшенко, якій виповнилося 85 років] / О. Шахрай // Вісті Рівненщини. – 2012. – 24 лют. – С. 13.

Шершень М. Почесне звання здобула режисер : [про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Рівного» та відзнак «За заслуги перед містом» режисеру аматорського молодіжного театру Атталії Гаврюшенко] / М. Шершень // Рівне Експрес. – 2012. – 2 серп. – С. 4.

Щербатюк В. Класика не старіє : [у Рівненському міському Палаці культури відбувся вечір української класики «Давно те діялось» у виконанні акторів народного молодіжного театру (режисер Атталія Гаврюшенко)] / В. Щербатюк // Вісті Рівненщини. – 2006. – 17 берез. – С. 18.

Інтернет-джерела

Народний молодіжний театр Атталії Гаврюшенко [Електронний ресурс] // Міський палац культури : сайт. – Режим доступу: https://mpkrivne.com.ua/groups/22-narodnij-amatorskij-molodizhnij-teatr (дата звернення: 15.02.2023). – Назва з екрана.

Рівненський народний молодіжний театр [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Рівненський_народний_молодіжний_театр (дата звернення: 15.02.2023). – Назва з екрана.

Рівненський молодіжний народний театр [Електронний ресурс] // Facebook : сайт. – Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/312635332502116 (дата звернення: 11.03.2023). – Назва з екрана.

Відкрита брама «Рівненський молодіжний народний театр» [Електронний ресурс] // ВідСутність : сайт. – Режим доступу: https://www.vidsutnist.org/vidkryta-brama/rivnenskyj-molodizhnyj-narodnyj-teatr/ (дата звернення: 15.02.2023). – Назва з екрана.

Рівненський молодіжний театр отримав нагороду [Електронний ресурс] // 7 днів : сайт. – Режим доступу: https://7dniv.rv.ua/dozvillya/rivnens-kyy-molodizhnyy-teatr-otrymav-nahorodu/ (дата звернення: 15.02.2023). – Назва з екрана.

У Рівному назвуть вулиці та провулки на честь Героїв, які загинули в АТО/ОСС : [про встановлення меморіальної дошки Почесному громадянину міста Рівного Атталії Гаврюшенко та народному артисту України Анатолію Гаврюшенку на будинку, де вони проживали (проспект Миру, 2)] [Електронний ресурс] // Рівне 1 : сайт. – Режим доступу: https://rivne1.tv/news/132469-u-rivnomu-nazvut-vulitsi-ta-provulki-na-chest-heroiv-yaki-zahinuli-v-atooss (дата звернення: 15.02.2023). – Назва з екрана.

21 січня 2022 р. відбулося засідання Комісії з питань найменування міських об’єктів, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та анатоційних дощок на території міста Рівного. Окрім цього на засіданні комісії прийняли рішення про встановлення меморіальної дошки Почесному громадянину міста Рівного Атталії Гаврюшенко та народному артисту України Анатолію Гаврюшенку на будинку, де вони проживали (проспект Миру, 2).У Рівненській міській раді зазначають, що Народний молодіжний театр Атталії Гаврюшенко функціонує у Рівному на базі міського палацу культури «Текстильник». Встановлення меморіальної дошки члени молодіжного театру пропонують за власний кошт.

У Рівному відзначили працівників культури з нагоди професійного свята : [з нагоди всеукраїнського Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва міський голова Рівного Олександр Третяк відзначив Подякою Рівненської міської ради та виконавчого комітету Едуарда Древицького – режисера народного аматорського молодіжного театру КЗ «Рівненський міський палац культури»] [Електронний ресурс] // Рівненська міська рада : сайт. – Режим доступу: https://rivnerada.gov.ua/portal/view-content/12181 (дата звернення: 15.02.2023). – Назва з екрана.

Рівненський молодіжний народний театр відкриває 50-й театральний сезон [Електронний ресурс] // Радіо Трек : сайт. – Режим доступу: https://radiotrek.rv.ua/news/teatralnyy_sezon_219483.html (дата звернення: 15.02.2023). – Назва з екрана.

Народний молодіжний театр з Рівного став лауреатом інтернет-конкурсу [Електронний ресурс] // Рівне вечірнє : сайт. – Режим доступу: https://rivnepost.rv.ua/news/narodniy-molodizhniy-teatr-z-rivnoho-stav-laureatom-internetkonkursu (дата звернення: 15.02.2023). – Назва з екрана.

Гаврюшенко Атталія Матвіївна [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гаврюшенко_Атталія_Матвіївна (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

Рівненський облмуздрамтеатр сумує з приводу смерті Атталії Гаврюшенко [Електронний ресурс] // Ого : сайт. – Режим доступу: https://web.archive.org/web/20141129080831/http://www.ogo.ua/articles/view/2013-06-04/40676.html (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

Атталія Гаврюшенко – сім десятиліть на сцені [Електронний ресурс] // Ого : сайт. – Режим доступу: https://ogo.ua/articles/view/2013-03-09/38693.html (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

Гаврюшенко Атталія Матвіївна [Електронний ресурс] // Рівняни : сайт. – Режим доступу: https://my.rv.ua/dossier-details/gavryushenko-attaliya-atviyivna/ (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

Рівненський молодіжний театр: проблеми залиште на потім [Електронний ресурс] // 7 днів : сайт. – Режим доступу: https://7dniv.rv.ua/dozvillya/rivnens-kyy-molodizhnyy-teatr-problemy-zalyshte-na-potim-foto/ (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

«Брехун» користується популярністю [Електронний ресурс] //Рівне вечірнє : сайт. – Режим доступу: https://rivnepost.rv.ua/news/brekhun-koristuetsya-populyarnistyu (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

Благодійні вистави від Театру Атталії Гаврюшенко [Електронний ресурс] // Міні Рівне : сайт. – Режим доступу: https://mini-rivne.com/events/event/blahodiyni-vystavy/ (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

Омелянчук О. Брама, що відкриває серця / О. Омелянчук [Електронний ресурс] // Урядовий кур’єр : сайт. – Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/news/brama-sho-vidkrivaye-sercya/ (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

Васильєв Євген Михайлович [Електронний ресурс] // Новини 2021 : сайт. – Режим доступу: https://www.dramaworld.pp.ua/yevgen-vasilev (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

Рівненський народний театр Атталії Гаврюшенко влаштував прем'єру вистави про війну [Електронний ресурс] // YouTube : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=wUDoHDOdPHc (дата звернення: 16.02.2023). – Назва з екрана.

Анжела Хамедюк