«Пів століття я випікав таким чином чорний хліб буденності. У ньому могли знайтись і остюки і висівки, проте загально не було. Це так і є. Я ніколи не сіяв незгоди, неладу, ненависті, ніколи не кидав каміння ні на живих, ні на могили. Я намагався влити любов у свої слова, і це, мабуть, відчули, якщо пробачили їхню гіркоту. Наскільки вистачало сили, я закликав до згоди, єдності, порозуміння, поєднання сердець і думок, прощення вдома і поза домом».

З промови Юзефа Крашевського до

відзначення 50-тиріччя його

літературної діяльності у

Кракові у 1879 році

Одними із найбільш давніх, а разом із тим найінтенсивніших відносин України з іншими державами є польсько-українські, і не лише історичні, а й літературні та культурні відносини. Відомий польський літератор Ярослав Івашкевич свого часу писав: «Шляхи наших двох народів у ході історії драматично спліталися, не раз криваво і завжди значимо. Нас єднала то любов, то ненависть, – ми ніколи не були байдужі один до одного».

Так уже склалося, що найпліднішим етапом польсько-української культурної взаємодії виявилася епоха романтизму, тобто період 1820–1850-х років. Власне тоді відбувалося «відкриття» України як найвдячнішого об’єкта художнього відтворення. Для зарубіжних митців українські землі були справжнім оазисом всього поетичного, не зіпсованого цивілізацією, де могла розгулятися стиснена суспільними канонами душа письменника. Їх притягувало козацьке минуле, багата історія, неординарні історичні постаті. Одним із перших, хто торкнувся української тематики в польській літературі був Юзеф Ігнацій Крашевський.

Саме він виступив з протестом проти сліпого опоетизовування реалій, яке пізніше назвав «хворобою ХІХ століття», проти аномального романтизму, яке, в першу чергу, завдавало шкоди самій Україні. У своїх статтях він закликав брати за об’єкт художнього відтворення своє, власне, а якщо вже й зображувати реалії іншого краю, то тільки після безпосереднього контакту з ним. Такі відверто радикальні поради Крашевський мав повне право давати своїм колегам, адже сам він прожив в Україні понад 20 років (1837–1859), і про життя сусідів знав не з чуток, а з власних спостережень.

Крашевський народився 28 липня 1812 році в дворянській родині Яна та Зофії Крашевських.

Родина мешкала на Гродненщині (Білорусь) поблизу Пружан у своєму маєтку села Довге. Юзеф Ігнацій був найстаршим з п’яти дітей в родині. Наймолодший брат Каєтан  був літератором, автором оповідань і повістей. Ще один з братів – Люциан – польський і білоруський художник і фотограф, один з фундаторів польської художньої фотографії.

Виховували Крашевського в Романові (Люблінське воєводство, Польща), під опікою бабці Зофії Мальської та прабабці Констанції Новомєйської. Виніс звідти перше зацікавлення культурою і літературою, вперше проявив немалий інтерес до мистецтва, який згодом розвине під впливом свого хорошого товариша Антонія Урбановського.

Навчався у школах міст Біла і Люблін (Польша), у Свіслоцькій гімназії (нині смт Свіслоч, Гродненської області, Білорусь).

У вересні 1829 року вступив на медичне відділення Віленського університету (нині Вільнюський університет, Литва). У 1830 році перевівся на відділення філології цього ж університету і почав літературну діяльність та учився малярству. Під псевдонімом Клеофаса Факунда Пастернака видавав перші друковані твори в петербурзькому журналі «Баламут». Брав активну участь у студентському житті, та антиурядових гуртках. 3 грудня 1830 разом з групою молоді був заарештований за участь у повстанні. Перебування у в’язниці (потім у тюремній лікарні) тривало до березня 1832 року. Згодом Крашевського було вислано до Вільна (нині м. Вільнюс, Литва) під нагляд поліції. Від призиву до армії і відправки на Кавказ його врятувало заступництво тітки і генерал-губернатора. Пізніше Крашевський стверджував, що спочатку загрожував йому смертний вирок. Цей період життя сформував ставлення Крашевського до збройної боротьби і повстання – ставився до них з розумінням, але й з нехіттю і невірою в можливість перемоги.

Під час примусового перебування у Вільні проводив історичні дослідження, які сформувалися в чотиритомну працю з історії міста «Вільно: від початків його до 1750 року», а також написав кілька повістей. Заангажувався одночасно до популяризації історичних документів, ініціював видання спогадів і щоденників. З великої кількості таких джерел користувався у своїй творчості. У листі до матері Зофії Крашевської у липні 1832 року зізнався, що «живу зовсім, як справжній літератор, котрий, аби перейти у пам'ять до нащадків, не може згайнувати ані хвилини. З ранку до вечора замкнений у своїй роботні, оточений різного роду книжками, пишу безустанно, читаю, працюю без передиху, внаслідок чого голова мені болить, мов ось-ось розколеться на шматки».

У липні 1833 року Крашевського було звільнено з-під поліційного нагляду і дозволено виїзд з Вільна. Але вдома його чекає конфлікт, домашній. Батько забороняє йому займатися літературою, і Юзефу приходиться зовнішньо змиритися із цим. У лютому1834 року він пише листа до своєї бабусі у село Довге про мету свого приїзду на Волинь та Полісся: «Одержав паспорт на Волинь, куди виїду у наступному місяці. Якщо мені вдасться, завітаю до одної значної бібліотеки, яку хотів би оглянути і взяти від неї користь, яку зумію».

В село Городець (нині Сарненський район) письменник потрапив 23-річним юнаком через зв’язки друга його батька, мешканця села Осова (нині Сарненський район). Життя в маєтку відомого бібліофіла та мистецтвознавця Антонія Урбановського заклало свій міцний камінь у фундаменті формування світогляду письменника.

Про власника маєтку, який потім став добрим другом письменника, Крашевський писав у своїх «Спогадах з Волині, Полісся, Литви»: «Антоній Урбановський належав до тих рідкісних явищ суспільства, яких більшість довколишнього люду не спроможна ні зрозуміти, ні оцінити. Півдня він віддавав гарячій молитві, а другу половину присвячував спілкуванню з улюбленими книгами та слуханню музики, яку надзвичайно любив. Гайдн, Моцарт, Бетховен були його улюбленими митцями». Саме тут Крашевський знайшов джерело свого духовного оновлення. Він днями просиджував у величезній бібліотеці, про яку казав, що це «найперша річ, варта уваги». Тут Крашевський мав доступ до рідкісних рукописів, книг багатьма мовами, друкарських раритетів. Не оминув увагою Крашевський і вражаючу картинну галерею, де були оригінали робіт Леонардо да Вінчі 1495 року, Рафаеля, Рубенса. Почесним гостем він був і на мистецьких вечорах та балах, де збиралася знать з усіх усюд. В такій атмосфері Крашевський все більше захоплювався мистецтвом, міцнішали його світоглядні переконання, твердіше перо письменника писало у потрібному руслі. Він багато працював, поповнював свої знання, розвивав практичні навики.

Перебування в маєтку Урбановського сприяло його пізнанню багатьох творів живопису. Тут він створює картини. Проживаючи в Городці, письменник разом із родиною своєї дружини дуже часто їздив до лісу (бору за річкою Горинь) на відпочинок. І як наслідок цього, виникло багато городецьких пейзажів, присвячених лісам Полісся. В малюнках автор підкреслював поетичність і таємничість лісових нетрів Полісся.

Безаперечно те, що волинський край справив на письменника свої неймовірні враження: «Красива та країна Волинь. З одного боку – Буг, з другого – Тетерів. Не був Бог скупим до цього краю. Славні ріки, великі ліси, урожайні поля, камінь – маємо під руками все, що душа і тіло забажати можуть. Навіть історичних пам’яток, того безкоштовного скарбу, у нас більше ніж у сусідів, замків і замчиськ, могил, кам’яних сокир пристарих… Край мальовничий і розмаїтий», – писав Ю. Крашевський у «Вечорах волинських».

У себе на батьківщині Крашевський потрапляє під вплив романтизму. Та особливості його натури відштовхували романтичний спосіб змалювання дійсності, письменник схилявся більше до реального, неприкритого світу, та в літературних колах Польщі Крашевський не знаходив прибічників реалізму, що, можливо, і було причиною того, що перші його твори не мали великого успіху.

Крашевський часто бував серед простого люду, вивчаючи умови його життя, побут, традиції. Та, на відміну від польських колег письменників, він добре бачив справжню картину того «раю». Так в повісті «Історія Савки» Крашевський зазначає: «…на цій землі, де на панщину гонять від неділі до неділі, де здирають останній гріш за подушне й оренду, – і, на додаток до всього, мов на сміх, запевняють хлопів, що їм добре живеться і вони мусять бути задоволені». В міру своїх можливостей він намагався сприяти покращенню ситуації на селі, але всюди натикався на відверту ворожість консервативно налаштованих кіл, державних установ і навіть урядів.

У такій ситуації Крашевський знаходив відраду в літературі. За період проживання на Поліссі та Волині, з-під його пера вийшли такі шедеври літератури: «Ярмола», «Історія кілка в плоті», «Історія Савки», «Уляна», «Остап Бондарчук», та ін. Пізніше письменник згадуватиме, що «брав факти безпосередньо з життя», він залюбки подорожував, здебільшого кінно, хоча не цурався і довгих піших маршрутів. Як водилося в той час відвідував контрактові ярмарки, де й спізнався із більшістю проблем кріпаків, ремісників, орендарів, шинкарів, управителів, а відтак проникся довірою й повагою до «маленької» чи, згідно з польським окресленням, «сірої» людини, на плечах якої трималася ця піраміда, й вона стала чоловою постаттю його суспільно-побутових романів. Цикл «народних романів» приніс письменникові заслужене визнання, а згодом і славу. Він став переломним періодом у польському письменстві, такою собі антиромантичною зміною орієнтацій, неординарним явищем тих років. До того в польській літературі не було таких яскравих селянських постатей, яких за способом окреслення і подання читачам можна було ставити у один ряд із героями історичних романів.

Центральною проблемою вище згаданого циклу є злиденне життя селянина, кріпосницька дійсність з такими антагоністичними її субстанціями, як панський двір і мужицька хата, головними їхніми героями є кріпосні селяни і поміщики. Крашевський свідомо протиставляє модній салонній літературі відверту прозу, буття, вбачаючи в ній найвагоміший об’єкт художнього відтворення. Його героїні не вишукані дами, а звичайні жінки із порепаними долонями, у сірому, неприглядному одязі, чоловіки не світські джентльмени, а надірвані непосильною працею люди, і діти, передчасно дорослі, бо вже з п’яти–шести років несуть на плечах тягар домашніх клопотів. Та попри все – це живі постаті, недомислені, не вигадані, з плоті й крові, з якими Крашевський сам спілкувався упродовж всього двадцятирічного перебування на Україні.

За словами деяких дослідників (А. Ліпатова, В. Василенко), саме у відображенні внутрішнього світу героїв можна побачити залишки романтизму в манері письма Крашевського, в той час, коли у зображенні подій минулого, письменник постає невиправним реалістом.

Та не лише життя і побут селян були тлом для написання творів, Крашевський захоплювався нашим фольклором, історією, неодноразово використовуючи знання з цих галузей у своїй творчості. Про фольклор письменник говорив: «Що на Поліссі народні пісні чудові в самій навіть мелодії, цьому ніхто, хто їх слухав, не заперечить. Часто, почувши, як пастушок співав їх оддалік чистим голосом, я зупинявся, щоб його послухати, тому що було щось чарівне в тому співі. Потім пісня кінчалася, а слух ще довго прагнув її повторення, та жоден інструмент не міг її відтворити. Потрібні для цього вуста пастушка, присутність гаю, стада і вечора».

Саме у цей час в маєтку Урбановських проживала племінниця дружини господаря Ельжбети – Софія Воронич. Софія була молода, красива і освічена дівчина. Спілкування двох молодих людей переросло у справжнє кохання. Тут, у Городці, він одружується з Софією у 1839 році.

Подружжя роз'їжджає впродовж двадцяти років по різних куточках Полісся і Волині про які письменник пише свої враження: місто Дубно, селище Млинів, село Макаревичі Ківерцівського району, село Губин Локачівського району Волинської області, село Киселі Гричівського району Хмельницької області, село Городок під Луцьком та інш. 1 березня 1841 року у них народжується син Ян, а 11 квітня 1843 року другий син – Франсиск. Обох синів Софія Крашевська їздила народжувати у Городець. Де б вони не проживали, завжди тримали тісний зв’язок із родиною Урбановських.

Перебуваючи на Україні, Крашевський збирав усе, що являло інтерес для вивчення героїчного минулого Волині та Полісся. Свої історичні напрацювання він друкував у журналі «Атенеум», редактором якого був, та в ряді інших видань. Таким чином можна стверджувати, що саме Полісся і Волинь стали важливими факторами формування Крашевського як реаліста.

У 1840 році Крашевський купив село Городок біля Луцька, звільнив місцевих селян від повинностей. Там окрім щоденних господарських занять, мусив провадити судовий процес про задавнений борг, який висів на цьому селі. Крім цих клопотів, були і літературні.

Цензура конфіскувала його рукопис «Зигмунтові часи», а видавництва вимагали повернути гонорар. У 1841-1842-х роках оприлюднив 2-х томник «Картини з життя й подорожі». У 1844 році умістив у журналі «Athenaeum» переклади творів М. Гоголя «Записки сумасшедшего», «Шинель», двох розділів поеми «Мертвые души». У 1845-1846-х роках видрукував щоденник мандрівки, яку здійснив у 1843 році «Спомини про Одесу, Єдисан і Буджак». У 1847-50-х роках завершив двотомник «Литва. Давня історія, традиції, мова, віра, звичаї, пісні».

У 1851 році отримав запрошення на професорство до Краківського університету, проте реалізувати пропозицію йому завадили як австрійська так і російська влада. Матеріальні нестатки в Городку змусили Крашевського продати село у 1848 році. Пізніше Юзеф дуже шкодував за Городком, навіть намагався його викупити. Саме тут народилася його повість «Хата за селом». Дослідниця творчості письменника В. Вєдіна підкреслює, що у повісті розкрито кращі риси українського селянства: благородство, моральну чистоту, чесність, любов до рідної домівки, працьовитість, сильну волю. За цим твором М. Старицький здійснив драматичну переробку – «Циганка Аза». Це була найпопулярніша п’єса в репертуарі дореволюційного українського театру.

У 1853 році через необхідність навчання чотирьох дітей Констанції (1839 р. н.), Яна (1841 р. н.), Францішека (1843 р. н.) і Августа (1849 р. н.), переїхав до Житомира. Квартира письменника на Мало-Бердичівській вулиці була просторою. Жив Крашевський відкрито, постійно приймав гостей, часто звучала тут музика, декламація віршів, влаштовувалися музичні вечори, письменник чудово грав на фортепіано. 

У Житомирі, який на той час був губернським містом, Крашевського обрали попечителем гімназії. Заснував Житомирську міську бібліотеку, впорядкував каталог однієї з найвизначніших на Правобережній Україні книгозбірень, яка належала Антонію Урбановському. А через рік його було призначено керівником Волинського статистичного комітету, що займався аналізом господарств селян, їх взаємин із землевласниками, а також описом пам’яток історії, культури й мистецтва. Наприкінці травня 1856 року Ю. І. Крашевський вдруге був обраний куратором чоловічої гімназії. Він розпочав свою службу в гімназії з турботи про утримання найбідніших учнів, сприяв покращенню їх харчування, забезпеченню їх підручниками і формою. На утриманні родини письменника в той період перебували декілька гімназистів, у тому числі Костянтин Михальчук, який згодом став відомим українським мовознавцем-діалектологом. Велику увагу Ю. І. Крашевський приділяв формуванню фондів гімназійної бібліотеки.

Окремої уваги заслуговує діяльність Крашевського на театральній ниві. Тісні стосунки з театром розпочалися з офіційного призначення у січні 1857 року на посаду художнього директора Житомирського театру. До обов'язків художнього керівника належало друкування афіш, встановлення взаємовигідних цін на квитки і поповнення бібліотеки, оновлення декорацій і костюмів, різноманітні господарські турботи. 13 лютого 1857 року відбулася прем’єра п’єси Ю. І. Крашевського «Портрет», яка з великим успіхом була сприйнята городянами.

З 1857 року Крашевський був головою Волинського товариства доброчинності. В тому ж році його запросили працювати у комітет із селянських справ. З кінця 1858 року був головою губернського дворянського клубу, а з 1859 року мав стосунки з Житомирським книжково-видавничим товариством. Не дивлячись на приналежність до шляхетського стану, він розумів суспільні проблеми й виступав проти існуючого кріпосного права і панщини. Представив, зокрема, на губернському шляхетському з’їзді на початку 1858 року меморандум, що підтримував надання селянам землі. Розсварившись із місцевим дворянством, 1859 році родина Крашевських назавжди виїхала з Житомира і залишила, за його словами, цей «тихий, лагідний волинський край».

Юзеф Крашевський після Житомира виїхав до Варшави, де став редактором «Gazety Codzienny» («Газета Щоденна»). Здійснив декілька подорожей до Бельгії, Франції, Італії, Росії. Долучився до діяльності політичної еміграції й аналізував можливість вибуху повстання. Випустив у Парижі (Франція) брошуру «Sprawa polska w roku 1861» («Польська справа в 1861 році»), після чого був змушений виїхати до Дрездена, де зайнявся допомогою учасникам січневого повстання, які шукали притулку за кордоном. У Дрездені заснував друкарню, випускав книжки та періодику, зокрема польськомовний переклад нотаток Станіслава-Августа Понятовського, здійснений Б. Залєським з французького оригіналу. У 1866-1867 роках відвідав Галичину та Познань (тоді місто Прусського королівства, зараз у Польщі). Брав участь в археологічних конгрессах (Болонія 1871 р., Стокгольм 1874 р.). Дослідження історії Речі Посполитої вийшли у 3-х томах під назвою «Polska w czasie trzech rozbіorów» («Польща в період трьох поділів»), що побачила світ у 1873-1875 роках. Навесні 1879 року у Дрездені, та восени 1879 року у Кракові урочисто відзначив 50-річчя своєї художньої творчості. Ця подія рельєфно висвітлила високу пошану до письменника серед демократичного літературного товариства й разом з тим показала, як болісно сприймала царська влада популярність видатного митця. Ювілей обернувся на масштабну патріотичну маніфестацію різних польських організацій, після чого російський імператор Олександр ІІ наказав стежити за учасниками тієї події.

У 1880 році був учасником Краківського з'їзду істориків з нагоди 400-ліття від дня смерті Я. Длугоша, польського історика, дипломата, католицького священника. У 1881 році був почесним головою на Віденському міжнародному літературному конгресі. Хворів, лікувався на європейських курортах. 13 червня 1883 року був затриманий німецькою поліцією у Берліні за звинуваченням у державній зраді на користь Франції. Переконливих доказів слідство не надало, проте під тиском, учиненим на суддів рейхсканцлером О. Бісмарком, Крашевський був таки визнаний виним і його засудили на три з половиною роки в’язниці. Термін він відбував у тюрмі Магдебурзького укріплення. За гратами написав оповідання «Awantura» («Бешкет»), «Krol w Niesweźu» («Король і Нісвежі»), «Nad przepascią» («Над прірвою»), «Boźy gniew» («Божий гнів») та ін., займався аквареллю. Наприкінці 1885 року Крашевський був звільнений під заставу 20 тис. марок у зв'язку з хворобою легень, пізніше виїхав на лікування до Італії, а потім до Швейцарії.

19 березня 1887 року Крашевський помер у Женеві (Швейцарія), похований у Кракові (Польща) на пагорбі Вавель.

Ім’я Юзефа Крашевського вписане у «Книгу рекордів Гіннеса», як своєрідний рекорд творчості – понад 600 томів! Це був справжній титан праці, бібліографія становить 232 романи, тисячі літературних, наукових, мистецьких статей, перекладів літературних праць, близько 30-ти тисяч листів. Свою частку сюди внесла й Україна, а саме Полісся і Волинь, про які письменник написав чимало наукових праць та повістей. Окремо з’явився цикл «народних романів», головним героєм якого був український селянин. Саме цей цикл приніс Крашевському найбільше визнання, що говорить про значну роль, яку відіграла наша земля, а саме Полісся, у житті і творчості письменника.

Коли Наполеона гренадери

Свій почали загарбницький похід,

Відкрила доля сину Польщі двері

І він прийшов добро творить у світ.

Крашевський Юзеф вийшов у дорогу

На клич легенд, на поклики пісень.

Щоб розігнати хмари і тривоги,

Не дать людський затьмарити їм день.

Його ім’я – у пам’яті народів,

Воно – мов птах із світлими крильми.

Шістсот томів книжок його сьогодні

В день ювілею згадуємо ми.

Л. Павловська

Твори Юзефа Ігнація Крашевського

Крашевский Ю. И. Графиня Козель : роман / Ю. И. Крашевский. – Київ : Мистецтво, 1992. – 344 c.

Крашевский Ю. И. Дневник Серафины : романы / Ю. И. Крашевский. – Москва : Худож. лит., 1987. – 591 с.

Крашевский Ю. И. История колышка в плетне, составленная и записанная по достоверным источникам / Крашевский Ю. И. ; пер. с пол. – Москва : Гослитиздат, 1958. – 103 с.

Крашевский Ю. И. Король холопов :роман / Ю. И. Крашевский ; пер. с пол. – Москва : Печат. дело, 1993. – 432 c.

Крашевский Ю. И. Маслав ; Кунигас : ист. романы / Ю. И. Крашевский. – Москва : Печат. дело, 1994. – 432 с.

Крашевский Ю. И. Остап Бондарчук : повесть / Ю. И. Крашевский ; пер. с пол. – Москва : Гослитиздат, 1956. – 347 с.

Крашевський Ю. І. Повісті / Ю. І. Крашевський ; пер. з пол. – Київ : Дніпро, 1979. – 427 с. – (Приватна колекція А. Кондратюка).

Крашевський Ю. І. Прадавня легенда : роман з життя у ІХ столітті / Ю. І. Крашевський ; пер. з пол. В. Струтинського ; післямова В. П. Ведіної. – Львів : Каменяр, 1964. – 404 с.

Крашевський Ю. Спогади з Полісся, Волині і Литви / Ю. Крашевський ; пер. з пол. та прим. В. В. Шабаровського. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 244 с.

Крашевский Ю. И. Старое предание : роман из жизни ІХ века / Ю. И. Крашевский ; пер. с пол. Е. Рифтиной ; предисл. И. Горского. – Москва : Гослитиздат, 1956. – 395 с.

Крашевський Ю. І. Хата за селом : повість / Ю. І. Крашевський. – Київ : Дніпро, 1967. – 315 с. – (Б-ка світової класики).

Крашевський Ю. І. Цвіт папороті : казка / Крашевський Ю. І ; пер. з пол. В. Т. Звенигородського. – Львів : Каменяр, 2002. – 35 с.

* * *

Крашевський Ю. Осада Серницька / Ю. Крашевський // Західне Полісся: історія та культура : матеріали краєзн. конф., присвяч. 60-літтю утворення Зарічненського району та 20-літтю аварії на Чорнобильській АЕС. – Рівне : О. Зень, 2006. – С. 284–288.

Крашевський Ю. І. Спогади з Волині, Полісся і Литви / Ю. І. Крашевський // Погорина. – Рівне : Овід, 2010. – Вип. 12/13. – С. 307–326.

Крашевський Ю. І. Спогади з Полісся, Волині і Литви / Ю. І. Крашевський ; пер. В. Шабаровського // Погорина. – Рівне : Дятлик М. С., 2011. – №16/17. – С. 260–294.

Крашевський Ю. І. Спогади про Волинь, Полісся і Литву : (уривок з книги) / Ю. І. Крашевський // Бліхар Л. Історія нашого краю у долях окремих людей і родин / Л. Бліхар. – Рівне : Волин. обереги, 2015. – С. 54–64.

Крашевський Ю. І. Спогади з Волині, Полісся і Литви : / Ю. І. Крашевський ; пер. В. Шабаровський // Погорина. – Рівне : Овід, 2016. – С. 300–311.

Крашевський Ю. Степань / Ю. Крашевський // Волинське Полісся. Степанський край: історія та культура / упоряд. В. М. Войтович. – Рівне : Формат А, 2020. – Кн. 1 : Степань моя мила : дослідження, спогади, документи. – С. 47–51.

Крашевський Ю. Через Полісся на Волинь : уривок з книги «Спогади з Полісся, Волині і Литви» [Шрифт Брайля И Муна] / Ю. Крашевський // Надслучанський вісник. – 2013. – 17 груд. – С. 4.

* * *

Kraszewski J. I. Od Kolebki do Mogily : Opowiadanie / J. I. Kraszewski. – Warszawa : Gebethner i Wolff, 1885. – 250 s.

Kraszewski J. I. Wybor pism [Електронний ресурс]. T. 4 : Pamietniki Jana Duklana Ochockiego : (dokonzenie) ; Nad Sprea : powiesc / J. I. Kraszewski. – (2 файли : 25.5 Мб.). – Warszawa : Nakladem i drukiem Josefa Ungra, 1882. – 1 ел. опт. диск (CD-ROM). – Систем. вимоги: CD-ROM WINDOWS 98/2000/NT/XР.

Kraszewski J. I. Zbior powiesci [Електронний ресурс]. T. 1, 2, 8 : Poeta i swiat : powiesc / J. I. Kraszewski. – Wydanie nove, prejrzane, poprawione i nporzadkowane przez Autora. – (2 файли : 17.5 Mб.). – Lwow : W ksiegarni Gubrinowicza i Schmidta ; Warszawa : W ksiegarni Michala Glucksberga, 1875. – 1 ел. опт. диск (CD-ROM). – Систем. вимоги: CD-ROM WINDOWS 98/2000/NT/XP.

Kraszewski J. I. Pamietnik Mroczka [Електронний ресурс] : powiesc / J. I. Kraszewski. – ( 5 файлів : 32.0 Мб.). – Warszawa : Instytut Wyydawniczy «Biblioteks Polska», 1875. – 1 ел. опт. диск (CD-ROM). – (Wielka biblioteka ; nr. 58). – Систем. вимоги: CD-ROM WINDOWS 98/2000/NT/XP.

Kraszewski J. I. Zbior powiesci [Електронний ресурс]. T. 3, 4 : Resztki Zycia : powiesc / J. I. Kraszewski, Wydanie nove, prejrzane, poprawione i nporzadkowane przez Autora. – ( 2 файли : 20.4 Mб.). – Lwow : W ksiegarni Gubrinowicza i Schmidta ; Warszawa : W ksiegarni Michala Glucksberga, 1875. – 1 ел. опт. диск (CD-ROM). – Систем. вимоги: CD-ROM WINDOWS 98/2000/NT/XP.

Kraszewski J. I. Wieczory Wolynskie / J. I. Kraszewski. – Bialy Dunajec ; Ostrog : Wolanie z Wolynia, 2015. – 144 s. – (Biblioteka «Wolania z Wolynia» ; t. 95).

Kraszewski J. I. Zywot i sprawy JMPana Medarda z Golczwi Pelki / J. I. Kraszewski. – Warszawa : Wyd-wo M. Arcta, 1929. – 128 s.

Kraszewski J. I. Wieczory Wolynskie / J. I. Kraszewski. – Bialy ; Dunajec ; Ostrog : Wolanie z Wolynia, 2015. – 143 s.

Kraszewski J. I. Poeta i swiat. Т. 1 : powiesc / J. I. Kraszewski. – Lwow : W ksiegarni Gabrynowicza i Schmidta, 1872. – 121 s.

Kraszewski J. I. Resztki zycia. T. 3-4 : powiesc / J. I. Kraszewski. – Lwow : W ksiegarni Gabrynowicza i Schmidta, 1875. – 204 s.

Kraszewski J. I. Rzym za Nerona : оbrazy historyczne / J. I. Kraszewski. – Bialy ; Dunajec ; Ostrog : Wolanie z Wolynia, 2015. – 207 s. – (Biblioteka «Wolania z Wolynia»).

Kraszewski J. I. Rzym za Nerona : оbrazy historyczne. T.19 / J. I. Kraszewski. – Warszawa : Kuncewicz i Hofman, 1929. – 220 s.

Про Юзефа Ігнація Крашевського

Буравський О. А. Поляки Волині у другій половині ХIХ – на початку ХХ ст. / О. А. Буравський. – Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2004. – 168 с.

Єршов В. О. Польська література Волині доби романтизму: генологія мемуаристичності : [монографія] / В. О. Єршов. – Житомир : Полісся, 2008. – 624 с.

Костриця М. Житомир в житті Юзефа Крашевського / М. Костриця, Г. Мокрицький. – Житомир : Волинь, 2007. – 16 с.

Костриця М. Нічого у нас в краї не знаю кращого... : [Житомир в житті видатного польського письменника Юзефа Ігнаци Крашевського] / М. Костриця. – Житомир : Волинь, 2002. – 12 с.

Юзеф Крашевський як явище світової культури : наук. зб. статей / упоряд. Ю. Багінський, Г. Мокрицький. – Житомир : Волинь, 2007. – 108 с.

Юзеф Ігнаци Крашевський як явище світової культури : наук. зб. «Велика Волинь». – Житомир : Волинь, 2002. – 123 с.

* * *

Пісьменнік-тытан Юзаф Крашэускі : літаратурна-краязнаучае выданне / склад. Т. А. Лазарук. – Пружаны : [б. и.], 2008. – 20 с. – (Знакамітыя землякі).

Tworczosc Jozefa Ignacego Kraszewskiego : poplenerowa wystawa ilustracji / Muzeum Jozefa Ignacego Kraczewskiego w Romanowie ; fotogr. prac J. Zimon. – Zamosc : Buro wystaw artystycznych – galeria zamojska, 2013. – 36 с.

Czajkowski K. Jozef Ignacy Kraszewski. Rysunki / Krzysztof Czajkowski. – Warszawa : Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego, 2012. – 196 s.

Czobodzinska-Przybyslawska A. Na marginesie tworczosci literackiej. Malarskie pasje jozefa Ignacego Kraszewskiego / Anna Czobodzinska- Przybyslawska, Halina Kostka-Сhybowska. – Romanow : Muzeum J. I. Kraszewskiego, 2007. – 134 s.

Jozef Ignacy Kraszewski 1812–1887. – Warszawa : Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza, 1987. – 35 s.

* * *

Агапов Ю. Ю. Крашевський і приватне шкільництво Волині (19 ст.) / Ю. Агапов // Юзеф Крашевський як явище світової культури : наук. зб. статей / упоряд. Ю. Багінський, Г. Мокрицький. – Житомир : Волинь, 2007. – С. 34–41.

Байдацька С. Літературно-критична діяльність Юзефа Ігнація Крашевського / С. Байдацька // Волинь – Житомирщина : іст.-філол. зб. з регіон. проблем. – 2016. – № 27. – С. 108–113.

Баженов Л. В. Крашевський Юзеф Ігнаци / Л. В. Баженов // Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ–ХХ ст. / Л. В. Баженов. – Кам'янець-Подільський, 1993. – С. 249–250.

Бачинська А. Населені пункти Березнівського району Рівненської області в історіографічних джерелах кінця ХІХ – початку ХХІ ст. / А. Бачинська // Літопис Березнівщини : наук. записки Березнів. краєзн. музею. – Рівне : О. Зень, 2011. – Вип. 1. – С. 37–44.

Бур'ян М. Ю. Діяльність Ю. І. Крашевського в Житомирській чоловічій гімназії / М. Ю. Бур'ян, В.О. Єршов // Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції до 130-річчя Житомирської обласної наукової універсальної бібліотеки (23-25 травня 1996 р.) / Житомир. обл. універс. наук. б-ка; Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідів Волині. – Житомир : Поліграфіка, 1996. – С. 176–178.

Бур'ян М. Ю. Проблема призвання в життєдіяльності Ю. І. Крашевського / М. Ю. Бур'ян, В. О. Єршов // Звягель древній і вічно молодий : тези Всеукр. наук. краєзн. конф. з нагоди 200-річчя утворення Волинської губернії, 200-річчя Волинської єпархії та 200-річчя найменування м. Звягеля Новоград-Волинським / відп. ред. М. Ю. Костриця. – Новоград-Волинський, 1995. – С. 239–241.

Васейко Ю. С. Українська ономастична фонова інформація у творі Ю. І. Крашевського «Wspomnienia Wolunia, Polesia, Litwy» / Васейко Ю. С. // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2001. – № 9 : Філологічні науки. – С. 75–79.

Вербич В. Волинь у житті Юзефа-Ігнаци Крашевського / В. Вербич // Літературна Україна. – 2012. – 2 серп. – С. 12.

Візнюк В. Юзеф Ігнацій Крашевський – видатна постать в історії Волині / В. Візнюк // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких ; за ред. М. Манько, М. Данилюк, С. Позіховської та ін. – Острог : НУ ОА, 2012. – Вип. 5. – С. 64–66.

Володимирецький район // Просвітянське століття Рівненщини : наук. ст., спогади / упоряд.: І. В. Вєтров, З. В. Дідич. – Дрогобич : Коло, 2018. – С. 480–500.

Воровський В. В. Ігнацій Крашевський // Воровський В. В. Літературно-критичні статті / В. В. Воровський. – Київ, 1957. – С. 290–294.

Гаврилюк С. Формування зацікавленості історичними пам'ятками Волині, Холмщини і Підляшшя у першій половині ХІХ ст. / С. Гаврилюк // Літопис Волині. – Луцьк : Вежа, 2004. – Ч. 3. – С. 116–133.

Гапонова М. Село Городець – культурна столиця Західного Полісся / М. Гапонова // Успадкування та популяризація історико-культурного надбання Волинського Полісся : матеріали наук.-практ. конф. / упоряд. Л. Сніжко. – Рівне : Волин. обереги, 2016. – С. 44–46.

Гарбар О. Крашевський в історії села Городець / О. Гарбар // Вільне слово. – 2019. – 21 берез. – С. 6.

Горбатюк В. Юзеф-Ігнаци Крашевський – і вся Велика Волинь / В. Горбатюк // Літературна Україна. – 2012. – 16 серп. – С. 11.

Гуменюк В. Художній світ роману Юзефа Ігнація Крашевського «Хата за селом» / В. Гуменюк // Слово і час. – 2015. – № 9. – С. 72–77.

Гумінська О. Рівненські письменники: графи, шляхтичі, святі, захисники українства / О. Гумінська // Рівне вечірнє. – 2020. – 10 верес. – С. 16.

Дем'янчук Г. С. Ю. І. Крашевський у селі Киселях / Г. С. Дем'янчук, В. Й. Сидорук // Велика Волинь: минуле і сучасне : тези міжнар. наук. краєзн. конф., м. Житомир, 9–11 верес. 1993 р. – Житомир, 1993. – С. 106–107.

Дмитренко А. Сімейний побут населення Волині в середині ХІХ ст. : (за повістями Ю. Крашевського) / А. Дмитренко, Т. Натальчук // Минуле і сучасне Волині й Полісся: роде наш красний : матеріали Третьої Волин. обл. наук.-етногр. конф., 14–15 черв. 2007 року, м. Луцьк : зб. наук. праць. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2007. – Вип. 24. – С. 28–37.

Доброчинська В. А. Краєзнавчі студії польських дослідників на Волині (1921–1939 рр.) / В. А. Доброчинська // Теоретичні та прикладні проблеми країнознавства і краєзнавства : матеріали Першої Всеукр. наук.-практ. конф. (Рівне, 24–25 квіт., 2002 р.). – Рівне : РІС КСУ, 2002. – С. 100–103.

Довмат О. В. Художні орієнтири «Української школи» польських письменників та художників початку ХІХ століття / О. В. Довмат, С. І. Шевчук // Наука, освіта, суспільство очима молодих : матеріали 6-ї Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих науковців, 14–15 трав. 2013 р., м. Рівне / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т ; відп. за вип. Ю. В. Батишкіна. – Рівне : РДГУ, 2013. – Ч. 2 : Природничо-математичний, суспільно-гуманітарний та економічний напрями. – С. 189–191.

Довмат О. В. Художні ремесла Волині та Полісся за науковими студіями Юзефа Ігнація Крашевського (до 200-річчя народження) / О. В. Довмат, С. І. Шевчук // Наука, освіта, суспільство очима молодих : матеріали 5-ї Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих науковців, 18–19 квіт. 2012 р., м. Рівне / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т ; відп. за вип. Ю. В. Батишкіна. – Рівне : Самборський І. О., 2012. – Ч. 2 : Природничо-математичний, суспільно-гуманітарний та економічний напрями. – С. 135–138.

Жулинський М. «Ми народ селянський» : парадигма іншого у творах волинського циклу Ю. І. Крашевського / М. Жулинський // Волинь моя : журн. Міжнар. громад. об-ня Волин. братство. – Вишгород : Сергійчук М. І., 2013. – Вип. 8. – С. 139–156.

Златогорський О. Ю. Волинське Полісся у творчій спадщині Ю. І. Крашевського / Златогорський О. Ю. // Минуле і сучасне Волині та Полісся : Ковель і ковельчани в історії України та Волині : матеріали ХІІ Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 12-й річниці Незалежності України і 485-й річниці надання Ковелю Магдебурзького права. – Луцьк, 2003. – Ч. 2. – 89–90.

Йориш М. Зачарований Поліссям : пейзажі Ю. І. Крашевського / М. Йориш // Волинські дзвони : наук.-краєзн. альм. – Рівне : Ліста, 1997. – Вип. 2. – С. 71–72.

Климчук А. Праця Антонія Ришарда «Альбом польських нумізматів», як джерело до вивчення колекціонування на Волині / А. Климчук // Острозький краєзнавчий збірник : зб. наук. пр / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога ; Острозьке наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких ; упоряд. М. П. Манько. – Острог : Свинарчук Р. В., 2015. – Вип. 8. – С. 149–152.

Климчук А.-А. Грані таланту Юзефа Ігнаци Крашевського / А.-А. Климчук // Мистецькі грані. – 2013. – № 4. – С. 22–23.

Коваленко Л. Є. Юзеф Ігнаци Крашевський і Волинь / Л. Є. Коваленко // Остріг на порозі 900-річчя ( 1990–1992 рр. ) : матеріали І-ІІІ науково-краєзнавчих конференцій ( 1990–1992 рр. ). – Сокаль : Вісник, 1992. – Ч. 1. – С. 79–81.

Коломис О. Титан літературної праці / О. Коломис // Нове життя. – 2012. – 3 серп. – С. 3.

Кралюк П. Місце «зустрічі...» : Волинь у контексті українсько-польської культурної співпраці [з часів Київської Русі до сьогодення] / П. Кралюк // День. – 2012. – № 93/94. – С. 21.

Лаговський О. Б. Походження Юзефа Ігнаци Крашевського і його родовід / Лаговський О. Б. // Актуальні проблеми історії і літератури Волині та Київщини : зб. наук. пр. – Житомир, 1999. – Ч. 1. – С. 184–186.

Любецька Н. Видатного поляка цікавило Дубно, Млинів, вся Волинь / Н. Любецька // Скриня. – 2012. – 26 лип. – С. 5.

Любецька Н. Юзеф Ігнацій Крашевський : сторінки біографії та творчості / Н. Любецька // Дзеркало плюс. – 2013. – 8 серп. – С. 15 ; 15 серп. – С. 18.

Любецька Н. Юзеф-Ігнацій Крашевський [1812–1887] : сторінки біографії та творчості / Н. Любецька // Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 15-річчю створення Держ. історико-культ. заповідника м. Дубна. – Дубно, 2008. – С. 35–38.

Любецька Н. Юзеф-Ігнацій Крашевський: подорож по волинських спогадах / Н. Любецька // Погорина. – Рівне : Рівнен. друк., 2008. – Вип. 4/5. – С. 223–225.

Мазаний В. Женева: останні дні Юзефа Крашевського / В. Мазаний // Вільне слово. – 2019. – 21 берез. – С. 6. – Те саме // Володимирецький вісник. – 2020. – 3 верес. – С. 7.

Мазаний В. Юзеф Крашевський: могутність таланту / В. Мазаний // Вільне слово. – 2015. – 5 лют. – С. 12.

Манько М. Історична драма Юзефа Крашевського «Гальшка» / М. Манько, О. Гладуненко // Острозький краєзнавчий збірник. – Острог, 2004. – Вип.1. – С. 60–61.

Манько М. Серед 600 томів його доробку – і драма про Гальшку Острозьку, і подорожній нарис про Острог / М. Манько // Замкова гора. – 2016. – 23 лип. – С. 6. – Те саме // Замкова гора. – 2021. – 23 лип. – С. 6.

Мардієва А. Волинь у житті і творчості польських письменників / А. Мардієва // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. праць. – Луцьк : Твердиня, 2007. – С. 31–34.

Мілісевич І. Якісний продукт міжнародної бібліографічної співпраці / І. Мілісевич // Вісник Книжкової палати. – 2015. – № 3. – С. 18–20.

Рецензія на Юзеф Ігнацый Крашэускі (1812–1887) [Электронны рэсурс] : / Брэсцкая обласная бібліятэка імя М. Горкага. – Мінск, 2013.

Монастирецький Л. Закоханий у Полісся / Л. Монастирецький // Кожному мила своя сторона : краєзн. нариси про видат. людей, минуле Житомирщини, обряди і звичаї населення краю / Асоц. інтелігенції Житомир. обл.; Житомир. обл. орг. Спілки журналістів України. – Житомир : Журфонд, 1997. – Ч. 1. – С. 182–185.

Надольська В. Діяльність Ю. Крашевського по вивченню та збереженню старожитностей Волині / В. Надольська // Історія музейництва, пам'яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в м.Острозі і на Волині : наук. зб. – Острог, 2006. – Вип. 1. – С. 183–192.

Надольська В. В. Дослідження життя і творчості Ю. Крашевського краєзнавцями Волинського воєводства (30-ті рр. ХХ ст.) / В. В. Надольська // Матеріали Міжнародної науково-краєзнавчої конференції «Поляки на Волині: історія і сучасність», 17–19 жовт. 2003 р. – Житомир : М. Косенко, 2003. – С. 20–26.

Назаренко Є. Юзеф Крашевський про геральдику Кам'янця-Подільського / Є. Назаренко // Знак. – 1999. – № 18/берез./. – С. 5.

Натикач Л. Житомир пам'ятає Крашевського / Л. Натикач // Голос України. – 2021. – 22 верес. – С. 15.

Наумук С. Письменник так і не став умілим господарем / С. Наумук // Волинь – нова. – 2017. – 27 лип. – (Рівненський край: дод. газ. «Волинь – нова»). – С. 3.

Оляндер Л. К. Волинь і Полісся у творчості Юзефа Ігнатія Крашевського : рецепція, історизм та поетика / Л. К. Оляндер // Волинський текст в українській та польській літературах (XIX–XX ст.) : монографія / Л. К. Оляндер. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2008. – С. 205–211.

Остапук В. Література, архівно-музейна справа, мистецтво і наука [краю у 19- поч. 20 ст.] / В. Остапук // Остапук В. П. Здолбунівщина – земля Волинська : наук.-краєзн. дослідж / В. П. Остапук. – Рівне : Овід, 2017. – Ч. 2 : Від кінця XVIII до початку Першої світової війни. – С. 217–244.

Ошуркевич О. Ф. Історико-краєзнавчі матеріали про Волинь у творчій спадщині Ю. Крашевського / О. Ф. Ошуркевич // Волинь незабутня : тези 4 регіон. наук.-практ. конф. «Краєзнавчі дослідження з історії Волині. Нові підходи, форми і методи». – Рiвне, 1993. – С. 37–39.

Павленко В. Громадсько-культурна діяльність Ю.Крашевського на Волині / В. Павленко // Історико-педагогічний альманах. – 2011. – № 2. – С. 40–41.

Пажимський О. М. Юзеф Ігнацій Крашевський, визначний польський письменник, художник, громадський діяч Волині / О. М. Пажимський, Л. Олійник // Велика Волинь: минуле й сучасне : (матеріали міжнар. наук. краєзн. конф., жовт. 1994 р.). – Хмельницький ; Ізяслав ; Шепетівка, 1994 – С. 198–201.

Пам'ятки, що розповідають про культурно-освітнє життя краю, увічнюють визначних діячів науки та культури // Прищепа Б. А. Історичне краєзнавство Волині : навч. посіб. / Б. А. Прищепа, О. П. Прищепа. – Рівне : ДМ, 2008. – С. 246–276.

Пащук І. Городецькі роки Юзефа Крашевського / І. Пащук // Вільне слово. – 2008. – 12 лют. – С. 7.

Пащук І. Дороги і дні, які не забулися : письменники і Волинське Полісся / І. Пащук // Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. – Рівне, 1997. – Вип. 2. – С. 98–105.

Пащук І. Незабутні автографи : до краєзн.-літ. сторінок [Рівнен.] району / І. Пащук // Слово і час. – 2003. – 12 верес. – С. 8.

Пащук І. Поліська тематика у творчій спадщині Юзефа Ігнаци Крашевського / І. Пащук // Етнокультурна спадщина Полісся. – Рівне : Перспектива, 2004. – Вип. 5. – С. 237–242.

Пащук І. Село Городець над Горинню на Рівненщині у житті і творчості Ю. Крашевського / І. Пащук // Юзеф Крашевський як явище світової культури : наук. зб. статей / упоряд. Ю. Багінський, Г. Мокрицький. – Житомир : Волинь, 2007. – С. 63–67.

Перунін В. Селище Серники [Зарічненського району]: Рівненське Полісся у краєзнавчих дослідження / В. Перунін // Полісся. – 2007. – 23 листоп. – С. 13.

Польова О. Життя і творча діяльність Ю. Крашевського на Волині (1837–1853) / О. Польова // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє. – Луцьк : Вежа, 2009. – Т. 1. – С. 184–186.

Рабчун О. Юзеф Ігнаці Крашевський та «Biblioteka Zahiniecka» / О. Рабчук // Наукові записки / голов. ред. О. С. Булига ; відп. за вип. О. С. Романчук. – Луцьк : Волин. старожитності, 2011. – Вип. 9, ч. 2 : [Історія Волинського краю]. – С. 243–246.

Рабчун О. С. Праці Юзефа-Ігнаци Крашевського у складі родової книгозбірні Урбановських-Стажинських як джерело вивчення історії польського народу / О. С. Рабчун // Рукописна та книжкова спадщина України : археогр. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. – Київ : НАН України, 2005. – Вип. 10. – С. 426–430.

Рисак О. Ю. І. Крашевський на Волині / О. Рисак // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень 5 Волин. іст.-краєзн. конф., 11–13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 92.

Русина О. В. Радзивіллівські володіння новітніх часів очима сучасників / О. В. Русина // Український історичний журнал. – 2014. – № 6. – С. 29–38.

Степанюк Т. Найплодовитіший польський письменник купляв на Волині цілі села : зокрема, 10 серпня 1840 року Юзеф Крашевський придбав маєток у Городку нині Луцького району / Т. Степанюк // Волинь – нова. – 2018. – 9 серп. – (Рівненський край: дод. газ. «Волинь – нова»). – С. 5.

Тишкевич Р. Містечко Городець Поліського Погориння / Р. Тишкевич // Бліхар Л. Історія нашого краю у долях окремих людей і родин / Л. Бліхар. – Рівне : Волин. обереги, 2015. – С. 65–73.

Ткач І. Волинські краєвиди польських художників : [Крашевський Ю.] / І. Ткач // Замкова гора. – 2004. – 17 лип. – С. 6.

Туркевич В. Романіст драматичної долі [Ю. І. Крашевський] / Туркевич В // Історичний календар – 97. – Київ, 1996. – С. 230–231.

Федоришин М. Юзеф-Ігнацій Крашевський і Дубенщина / М. Федоришин // Там, де Ікви срібні хвилі плинуть... : матеріали міжнар. наук.-теорет. конф., присвяч. укр.-пол. взаєминам на Дубенщині. 17–18 верес. 2005 р. – Дубно, 2005. – С. 12–13.

Фітцке Я. Пам'ятки після Ю.-І. Крашевського у Волинському музеї / Я. Фітцке // Волання з Волині. – 2009. – № 5 (90). – С. 28–23.

Халін В. Ю. І. Крашевський – погляд крізь серпанок часу / В. Халін // Волинь –Житомирщина : іст.-філолог. зб. з регіон. проблем. – 2016. – № 27. – С. 386–390.

Цимбалюк Є. Бійся фальшивих друзів. А від ворогів якось врятуєшся / Є. Цимбалюк // Погорина. – Рівне : Дятлик М. С., 2011. – № 18/19. – С. 337–339.

Цимбалюк Є. Циганка Аза – не вигадка, вона справді з поліського села... : [прототипи героїв повістей письменника Юзефа Крашевського] / Є. Цимбалюк // Голос України. – 2016. – 26 листоп. – С. 12.

Чорноус С. Україніка Ю. І. Крашевського в контексті «української школи» польських романтиків / С. Чорноус // Українська полоністика. – 2007. – № 3/4. – С. 351–357.

Шабаровський В. Волинський люд очима Юзефа Крашевського : (до 200-річчя з дня народження) / В. Шабаровський // Вільне слово. – 2012. – 31 лип. – С. 4.

Шабаровський В. Юзеф Крашевський і Костопільщина / В. Шабаровський // Віче Костопільщини. – 2012. – 4 серп. – С. 5.

Шалагіна О. Феномен волинського шляхтича / О. Шалагіна // Волинь. – 2005. – Ч. 7. – С. 47–52.

Шпак В. «Хата за селом» розповідала про Волинь : екранізація творів Юзефа Крашевського – продовження розпочатого «відкриття України» світу / В. Шпак // Урядовий кур’єр. – 2012. – 15 верес. – С. 16.

Юркова О. Село [Городець] зі славними літературними традиціями / О. Юркова // Сарненські новини. – 2021. – 18 лют. – С. 7.

Юркова О. Юзеф Крашевський на диску-«двотомнику» / О. Юркова // Голос України. – 2015. – 15 січ. – С. 20.

Якобчук-Шаула І. Дослідник і популяризатор історії Волині / І. Якобчук-Шаула // Культура і життя. – 2016. – № 5. – С. 14.

Якобчук-Шаула І. Юзеф Крашевський і Волинь / І. Якобчук-Шаула // Острозький краєзнавчий збірник : зб. наук. праць / упоряд. М. П. Манько. – Острог : Свинарчук Р. В., 2014. – Вип. 7. – С. 331–336.

Електронні ресурси

Охріменко Г. Археологічні студії Юзефа Крашевського [Електронний ресурс] / Г. Охріменко, С. Локайчук // Spadok.org.ua : інформ.-аналіт., культур.-просвітн. портал. – Режим доступу: https://spadok.org.ua/starozhytnosti/arkheologichni-studiyi-uzefa-krashevskogo (дата звернення: 22.07.2022). – Назва з екрана.

Візнюк В. Юзеф Ігнацій Крашевський – видатна постать в історії Волині [Електронний ресурс] / В. Візнюк. – Режим доступу: https://eprints.oa.edu.ua/2985/1/Vizniuk%20Veronika.pdf (дата звернення: 22.07.2022). – Назва з екрана.

Баранник М. Крашевський (Kraszewski) Юзеф-Ігнаци [Електронний ресурс] / М. Баранник, П. Голобуцький // Енциклопедія історії України. Т. 5: Кон – Кю / НАН України, Інститут історії України. – Київ : Наук. думка, 2008. – 568. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krashevskiy_Yu (дата звернення: 22.07.2022). – Назва з екрана.

Польова О. Життя й творчість польського літератора Ю. Крашевського на Волині (1837‒1853) [Електронний ресурс] / О. Польова // Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи : наук. часопис Ін-ту Польщі Східноєвропей. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2018. – 16 листоп. – Режим доступу: https://ukrpolnauka.wordpress.com/2018/11/16/життя-й-творчість-польського-літерат/ (дата звернення: 22.07.2022). – Назва з екрана.

Сухарєва С. В. Еміграційна творчість Юзефа-Ігнація Крашевського : до питання історизму в літературі [Електронний ресурс] / С. В. Сухарєва. – Режим доступу: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/18089/1/46.pdf (дата звернення: 22.07.2022). – Назва з екрана.

Юзаф Ігнацый Крашэўскі = Yozef Ignacy Kraszewski = Юзеф Игнаций Крашевский = Юзеф Ігнацій Крашевський [Електронный ресурс] : інформ. електрон. вид. : на 2 дисках. Диск 1-2 / Брэсц. обл. б-ка ім. М. Горкага ; Ровен. обл. ўныверс. навук. б-ка ; склад. Л. В. Гарбачова, А. М. Мяснянкіна, под. навук. ред Т. В. Кузьмініч. – (1.04 ГБ + 4.33 ГБ). – Мінськ : Нац. б-ка Беларусі, 2013. – 2 ел. опт. диски (DVD-ROM). – Систем. вимоги: CD, VCD, DVD програвач з вбудованим декодером mp3.

Яцечко-Блаженко Т. Юзеф Крашевський – поляк, закоханий у Волинь [Електронний ресурс] / Т. Яцечко-Блаженко // Хроніки Любарта : [сайт]. – Режим доступу: https://www.hroniky.com/news/view/13617-iuzef-krashevskyi-poliak-zakokhanyi-u-volyn (дата звернення: 22.07.2022). – Назва з екрана.

Юзеф Крашевський в культурній спадщині України та Польщі : зб. наук. пр. (за матеріалами міжрегіон. наук.-практ. семінару із міжнар. участю, 20 груд. 2017 р., м. Житомир) [Електронний ресурс] / за ред. О. П. Поліщук, Б. Трохи, В. О. Єршова та ін. – Житомир, 2017. – 80 с. – Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/29502/1/seminar_20122017.pdf (дата звернення: 22.07.2022). – Назва з екрана.

І. Петрук