Віртуальні виставки

З любов’ю в серці пишуться рядки…
17.01 2022 | Постаті | Прочитано: 328


Писати в кожного своя манера.

І я боюсь, що по собі лишу –

Складаю вірш клітинами і нервами,

І кров’ю серця я рядки пишу.

М. Степанюк


Піщаною стежинкою, що в’ється поміж велетенських стовбурів дубів, сосон та вічнозелених ялинок дорога в село Жильжу, що на Костопільщині. Саме в цьому селі, яке в роки війни зажило слави «української Хатині» і народився Михайло Іванович Степанюк – людина нелегкої долі, з яскравим минулим. Сталося це 22 січня 1942 року в сім’ї хліборобів. Народився у тяжкі воєнні часи. Село німці спалили разом з людьми, але батькам з маленькими дітьми вдалося врятуватися, сховатися в лісі.

Батька Івана Дем’яновича в 1944 році забрали до Радянської армії визволяти Європу від «фашистської чуми». Він був на той час грамотною людиною, досконало володів декількома спеціальностями. Був непримиренним до тодішніх поневолювачів. Брав участь у заходах спротиву, за що на декілька місяців його ув’язнили у польському концтаборі для політичних в’язнів українців у «Берці картузький», режим у якому по своїй жорстокості перевершував німецькі концтабори.

Мати Парасковія Семенівна була доброю, душевною людиною. Загинула в 1945 році, коли батько Іван штурмував Берлін. Михайло не пам’ятає свою матір, але все життя відчував і відчуває й по сьогодні її присутність, ласку і тепло.

Після смерті матері трьох дітей: Раїсу, Ярослава і Михайла дідусь Дем’ян і бабуся Ярина перевозять до себе, у село Бронники.

Михайло вчився у Бронницькій загальноосвітній школі 8 років. Нелегкі післявоєнні роки пройшли з проголодом, в тяжкій праці.

Після служби в армії вчився у Рівненському музичному училищі. Потім в Мирогощанському радгоспі-технікумі, який закінчив з відзнакою, та у Львівському державному університеті ім. І. Франка на юридичному факультеті. В усіх навчальних закладах зарекомендував себе як дисциплінований, цілеспрямований, трудолюбивий студент. Був товариський, цікавий, завзятий.

Доля складалася так, що навчаючись, він змушений був працювати. Працював завідуючим у Грабівському клубі, там створив самодіяльний драматичний колектив, який існує і по наш час. В 1990 році театру присвоїли звання Народний.

Водієм працював до служби в армії (1959 р.), а потім робітником, бригадиром з формування цегли Бронницького цегельного заводу (1964-1966 рр.).

У 1967 році його обрали головою виконкому Зорянської сільської ради.

У 1971-1972 роках працював заступником директора автотракторного парку агрофірми «Зоря».

З 1972 по 1990 – голова виконкому Зорянської сільської ради. 1990–1991 – директор бройлерної фабрики агрофірми «Зоря», 1991–1992 – заступник директора склотарного заводу, згодом – директор будівництва, директор заводу, голова правління ВАТ «Склотарний завод». 1992–1997 – рр. генеральний директор СП «АД-Зоря».

У 1999 році він стає заступником генерального директора ЗАТ «Консюмерс–Скло–Зоря», головний редактор заводської газети «Склотарник», секретар правління фонду клубу «Благодійна корова», член виконкому Зорянської сільради, депутат Рівненської районної ради.

Михайло Іванович Степанюк за добросовісну працю був нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1978 р.) у 1984 році – медаллю «За трудову відзнаку». У 1986 році – орденом «Знак пошани», 1989 р. – медаль «Ветеран праці». Має військове звання лейтенант.

З 2005 року став членом Національної спілки письменників України. Переможець Всеукраїнського фестивалю гумору та сатири – лауреат Нобельської премії 2011 р. В 2017 р. удостоєний літературної премії ім. Валер’яна Поліщука за книгу «Твори».

Окремими виданнями вийшли книги: «Я намагаюся збагнути…» (1998), «Що відсміюся – те відплачу» (2000), «…Бо ми того варті» (2001), «Пандора» (2001), «Свята Ганна» (2001), «Підзаконне дишло» (2002), «Грабівський Вал» (2002), «Діти гречкосіїв» (2004),«Сірко» (2005), «Поліські легенди» (2005), «Реформальні билиці» (2005), «НЛО» (2006), «Ось так живемо» (2009), «Акценти на сучасні моменти» (2009), «Толока, та не така» (2011), «Лелека» (2012), «Про калину і не тільки» (2013) та ін.

Твори М. Степанюка є тим світлим промінчиком тепла, правди, що проникає в серце читача, пробуджуючи високі людські чесноти. І не лише прикладом добропорядності є твори письменника, але і саме його життя – це життя Людини з великої букви. Займати високі посади і разом бути простим, чесним, людяним – в цьому весь Михайло Іванович Степанюк.

 

Твори Михайла Івановича Степанюка

Степанюк М. І. Твори / М. І. Степанюк. – Рівне : ПП Лапсюк В. А., 2016. – 571 с.

Степанюк М. I. Що відсміюся – те відплачу : гумор, сатира / М. I. Степанюк. – Рiвне : Азалiя, 2000. – 52 с.

Степанюк М. I. Я намагаюся збагнути... : гумор, сатира / М. I. Степанюк. – Рiвне : Азалiя, 1998. – 74 с.

Степанюк М. Бо ми того варті : вірші / М. Степанюк. – Рiвне : Азалiя, 2001. – 76 c.

Степанюк М. Діти гречкосіїв : гумор, сатира / М. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2004. – 63 с.

Степанюк М. Куля від «брата» : гумор, сатира / М. Степанюк. – Рівне : Лапсюк В. А.– 2015. – 76 с.

Степанюк М. НЛО : гумор, сатира / М. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2006. – 58 с.

Степанюк М. І. Акценти на сучасні моменти : гумор, сатира / М. І. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2009. – 92 с.

Степанюк М. І. Акценти на сучасні моменти : гумор, сатира / М. І. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2009. – 92 с.

Степанюк М. І. Куди іти : гумор, сатира / М. І. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2007. – 64 с.

Степанюк М. І. Не завдяки, а всупереч : гумор, сатира, есе / М. І. Степанюк. – Рівне : Лапсюк В. А., 2017. – 88 с.

Степанюк М. І. Ось так живемо : гумор, сатира / М. І. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2009. – 68 с.

Степанюк М. І. Підзаконне дишло : гумор і сатира / М. І. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2002. – 80 с.

Степанюк М. І. Повстаю! : сатира, гумор і таке інше / М. І. Степанюк. – Рівне : Лапсюк В. А., 2019. – 68 с.

Степанюк М. І. Поліські легенди : поеми / М. І. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2005. – 84 с.

Степанюк М. І. Право Похоронне кривосуддя : гумор, сатира / М. І. Степанюк. – Рівне : Лапсюк В. А., 2020. – 68 с.

Степанюк М. І. Про калину і не тільки : гумор, сатира / М. І.Степанюк. – Рівне : Лапсюк В. А., 2013. – 78 с.

Степанюк М. І. Реформальні билиці : сатира, гумор / М. І. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2005. – 67 с.

Степанюк М. І. Толока, та не така : гумор, сатира / М. І. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2011. – 100 с.

Михайло Степанюк : [біографія, твори] // Письменники Рівненщини – дітям : хрестоматія. – Рівне : Азалія, 2005. – С. 175-184.

Степанюк М. [вірші] / М. Степанюк // Рівне літературне : альманах / упоряд. В. Мазаний. – Рівне : Оповідач, 2018. – С. 95-96.

За вклад у розвиток дитячої літератури у 2016 році Михайло Степанюк став переможцем обласного щорічного конкурсу «Краща книга Рівненщини» у номінації «Краще видання для дітей».

Степанюк М. Грабівський вал : поема / М. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2002. – 28 с.

У поемі «Грабівський вал» відтворено події першої половини ХІІІ століття в Галицько-Волинській державі, зокрема в селі Грабів. Саме у ті часи наші предки боролися з татаро-монгольською навалою. Назва села Грабів, що на Рівненщині, зовсім не загадкова. Вона походить від дерева граба – колись тут шуміли грабові ліси. А от городище, яке височить у центрі села, таїть у собі загадку. Коли і ким воно насипане? Та й назва теж загадкова – Вал. На жаль, письмові джерела мовчать про Грабівський Вал. Зате промовляють легенди, котрі разом з переказами і склали основу поеми.

Степанюк М. Свята Ганна : поема-легенда / М. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2002. – 28 с.

У творі «Свята Ганна» поет розповідає про відважну дівчину Ганну, яка ціною власного життя врятувала козацький загін на чолі з Іваном Богуном від польського війська. На місці загибелі дівчини постав величний пам’ятник, який назвали Свята Ганна. Різні легенди існують щодо його появи, і одну з них використав Михайло Степанюк. Поема також майже документально відтворює події ХІХ-ХХ століть.

Степанюк М. Сірко : поема-бувальщина / М. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2005. – 40 с.

Поема-бувальщина «Сірко» змальовує долю пса Сірка. Михайло Іванович доступно та переконливо доводить необхідність виконання свого обов’язку перед «братами нашими меншими», дотримання людьми норм високої моралі, гідності, відповідальності за тих, кого ми приручили. «Бо Рекси і Мопси, Бровки і Сірки – то друзі незрадні для нас на віки!», – переконує автор.

Степанюк М. Лелека : поема-бувальщина / М. Степанюк. – Рівне : ПП Лапсюк, 2012. – 32 с.

Поема-бувальщина «Лелека» розповідає про те, як школярик Дмитрик врятував пораненого лелеку. Він поселив його у себе вдома і лікував перебите крило. Лелека звик до Дмитрика і супроводжував його на прогулянках селом, дорогою до школи. Між хлопчиком та птахом виникла взаємна довіра, яка швидко переросла у міцну дружбу. Віршований твір заохочує читача дбайливо ставитися до тварин та щиро любити свій рідний край, як люблять і линуть до нього перелітні птахи.

Степанюк М. Жар-птиця долі / М. Степанюк. – Рівне : ФОП Колодяжний Р. М., 2014. – 72 с.

«Жар-птиця долі» – це поема про минуле і сучасне України. Дідусь Остап Діброва розповідає своїм онукам «казку-билицю про героїв подвижницького шляху, про звитяжні далекі походи та про визвольні січі-бої, нездоланність козацького роду...». Трагічний та тернистий шлях пройшов український народ. Автор впевнений у тому, що сподівана доля – жар-птиця повернеться до нашої милої серцю України.

Степанюк М. Пандора : поема-міф / М. Степанюк. – Рівне : Азалія, 2003 – 32 с.

Верховний бог Зевс подарував Пандорі та її нареченому Епіметею амфору, у якій були замкнені всі біди та нещастя світу. Цікавість мучила Пандору і вона наважилася відкрити амфору. Звідти вийшли Війна, Стихія, Хвороби, Зрада, Жадібність, Хамство, Пияцтво, Брехня, Лінь... Схаменулася Пандора, та було вже пізно. В амфорі залишилася лише Надія. Автор переконує нас у тому, що цей міф живучий та актуальний і в наш час, адже причина всіх бід – самі люди.

* * *

Степанюк М. Дякуємо, що живий! / М. Степанюк // Нове життя. – 2016. – 6 трав.– С. 1.

Степанюк М. Про космічне і земне / М. Степанюк // Нове життя. – 2016. – 15 квіт. – С. 3.

Степанюк М. У творчості канікул не буває : з нових поезій Михайла Степанюка / М. Степанюк // Клеванський тракт. – 2016.– 11 берез. – С. 7.

Степанюк М. Щоб пам’ятали про відважних бійців : в Уїздцях та Здолбунові відкрили меморіальні дошки / М. Степанюк // Нове життя. – 2016. – 27 трав. – С. 2.

 

Література про Михайла Івановича Степанюка

Михайло Степанюк : поет, гуморист // Сучасні письменники Рівненщини : історія, біобібліогр. довідки, контакти. – Рівне : Оповідач, 2016. – С. 145-146.

Степанюк Михайло Іванович // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. – Рівне : Волин. обереги, 2005. – С. 172.

Михайло Степанюк : [біографія, уривок із сатиричної поеми «Новоїда»] // Літературна Рівненщина : антологія. – Рівне : Оповідач, 2010. – С. 415-417.

Грабівський письменник Михайло Степанюк удостоєний літературної премії імені Валер’яна Поліщука // Клеванський тракт. – 2017. – 24 жовт. – С. 1.

Презентація книги Михайла Степанюка // Рівне-Ракурс. – 2016. – 8 верес. – С. 3.

Кидрук І. Літературний портрет на фоні підприємництва / І. Кидрук // Вісті Рівненщини. – 1999. – 17 берез. – С. 4.

Побережник М. Бо ми того варті : [про життєвий та творчий шлях Михайла Степанюка] / М. Побережник // Слово і час. – 2001. – 30 берез. – С. 6.

Михайло Іванович Степанюк : бібліогр. нарис, присвяч. життю і творчості члена Національної спілки письменників України / Рівнен. центральна район. б-ка. – Клевань, 2005.– 32 с.

Басараба В. Творчий звіт перед земляками / В. Басараба // Вільне слово. – 2005.– 17трав. – С. 6.

Бойчук В. Свій вибір : [рец. на кн. М. Степанюка «Про калину і не тільки»] / В. Бойчук // Слово і час. – 2013. – 25 жовт. – С. 8.

Бойчук В. Хто пішак, а хто король : [рец. на кн. М. Степанюка «Акценти на сучасні моменти»] / В. Бойчук // Слово і час. – 2009. – 23 жовт. – С. 8.

Бойчук В. Щоб засів повернувся сторицею… / В. Бойчук // Слово і час. – 2006. – 10 листоп. – С. 3.

Бойчук В. Щоб постати над зрадою вічно живущим добром : [про збірку гумористичних віршів М. Степанюка «Реформальні билиці»] / В. Бойчук // Вісті Рівненщини. – 2005. – 25 листоп. – С. 4.

Бойчук В. Ось так і живемо : [про кн. М. Степанюка «Ось так і живемо»] / В. Бойчук // Слово і час. – 2009. – 6 берез. – С. 4.

Бойчук В. І сум, і радість – край поліський : [про творчість М. Степанюка] / В. Бойчук // 2006. – 13 січ. – С. 7.

Нонка М. Що відсміюся – те відплачу: [про творч. вечір М. Степанюка] / Вісті Рівненщини. – 2005. – 6 квіт. – С. 3.

Піяр Т. Діти гречкосіїв : [рец. на кн. М. Степанюка «Діти гречкосіїв»] / Т. Піяр // Вісті Рівненщини. – 2004. – 21 лип. – С. 4.

 

Інтернет–ресурси

Драганчук Р. М. Степанюк: «Я намагаюся збагнути…» : буктрейлер [Електронний ресурс] / Р. Драганчук // Youtube : [сайт]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=HLqDMAJZKh4&t=38s. – Назва з екрана.

Степанюк М. «Шануймо кожну мить життя» : [вірш] [Електронний ресурс] / М. Степанюк // Youtube : [сайт]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=plpldOiIzqI. – Назва з екрана.

 

Наталія Васюк




усі виставки »

Культурний фронт. Бібліотека

Культурний фронт.
Бібліотека

Книги від Українського
інституту книги

Книги від Українського інституту книги

Електронні каталоги

Електронні каталоги

Рівне та рівняни у фотографіях

Рівне та рівняни у фотографіях

3D-тур бібліотекою

Подорож бібліотекою

Революція Гідності. Війна

Революція Гідності. Війна

Освітній навігатор

Освітній навігатор

Аудіобібліотека

Аудіобібліотека

Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

Видання бібліотеки

Видання бібліотеки

Електронна доставка документів

Електронна доставка документів

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Цифрові колекції

Цифрові колекції