Українському народові випала велика честь і заслуга –

дати слов’янству першу повну друковану Біблію.

Острозька Біблія розійшлася по всьому слов’янському світові,

і скрізь вона мала правдиву заслужену пошану.

(Огієнко І. І. Історія українського друкарства. – Київ, 1994. – С. 197)

Перше повне друковане видання всіх книг Святого Письма церковно-слов’янською мовою, здійснене в Острозі друкарем Іваном Федоровим, заходами князя Костянтина Острозького, підготовлене гуртком учених при Острозькій Академії. Має 1256 сторінок, чисельні заставки, кінцівки та ініціали, шість видів шрифтів, основний з яких стилізований під канцелярське письмо того часу, що робило книгу доступнішою для читання та сприймання. Є досконалим зразком друкарського мистецтва України кінця XVI століття. У книзі вміщено першу передмову князя В.-К. Острозького, де він тлумачить підготовку тексту видання, другу віршовану передмову ректора Герасима Смотрицького, де вміщено похвалу видавцеві та його гербові і післямову друкаря Івана Федорова.

Острозька Біблія друкувалась у дві дати: 12 липня 1580 р. та 12 серпня 1581 р. Друга версія відрізняється від оригіналу 1580 р. за складом, орнаментом та виправленням відбитків. У друкуванні Біблії траплялися затримки, оскільки потрібно було усунути помилки, шукати правильні текстові вирішення питань та виробляти правильний переклад.

Острозька Біблія відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ'я. Видавець зібрав церковнослов'янські та грецькі списки з монастирів усього православного Сходу. Зокрема Діонісій Раллі Палеолог за вказівкою папи Григорія XIII близько 1578–1579 рр. привіз з Риму до Острога список Біблії; в тому числі з Москви привезено копію повної Біблії Новгородського архієпископа Геннадія з 1499 р. Зібрані списки звіряли з Грецькою Септуаґінтою або наново перекладали, хоч не обійшлося й тут без помилок. З уніфікованим правописом була передрукована 1663 р. в Москві, а з подальшими текстовими виправленнями гуртка під проводом Є. Славинецького, а згодом Я. Блотніцького та В. Лящевського, стала основою Синодальної (Єлисаветинської) Біблії 1751 і 1756 рр. (справлене видання, з якого передруковані усі наступні). Над текстом Острозької Біблії працював П. Беринда і з неї виписував матеріал для свого «Лексикону» 1627 р. Редакційно-перекладацька робота над Острозькою Біблією свідчить про високу мовну культуру в Україні в кінці 16 ст. У перередагуванні Острозької Біблії брав участь і Лопатинський Теофілакт.

Передумови виникнення Острозької Біблії

Перед тим, як Острозька Біблія побачила світ, була виконана велетенська підготовча робота. Близько 1576 року в Острозі за сприяння князя Василя-Костянтина Острозького був створений науковий осередок, який займався підготовкою видання. Цей осередок і поклав початок Острозької академії – першого вищого навчального закладу на теренах України. Цей осередок і академію, ймовірно, очолював Герасим Смотрицький. Він же й автор передмов до Острозької Біблії.

В Острозі при сприянні князя Василя-Костянтина Острозького вдалося зібрати різноманітні списки біблійних книг. Серед них особливі надії покладалися на отриманий з великими труднощами від царя Івана Грозного рукопис, так званої Геннадієвої Біблії. Цей рукопис зробили під керівництвом новгородського архієпископа Геннадія в 1499 році. На той час Новгород хоча й став частиною Московії, в плані релігійно-культурному залишався тісно пов’язаним із Києвом. Геннадієва Біблія була відносно повним зібранням біблійних книг. У літературі можна зустріти думку, що в основі Острозької Біблії лежить саме цей біблійний список. Насправді, це далеко не так.

У Геннадієвій Біблії було чимало помилок, які не залишилися непоміченими острозькими книжниками. Останні використовували різноманітні церковнослов’янські біблійні тексти, частина з яких була отримана у південних слов’ян (болгар та сербів). Користувалися вони чеськими й польськими рукописами біблійних книг, а також протестантськими й католицькими виданнями.

Але в основу старозавітного тексту Острозької Біблії була покладена «Септуаґінта» – грецький переклад із староєврейської, здійснений ще в елліністичному Єгипті (III ст. до Р.Х.). Князь Василь-Костянтин Острозький спеціально посилав людей на терени колишньої Греції, щоб звідти привозили грецькі переклади біблійних книг. Всі зібрані в Острозі біблійні тексти порівнювалися й коректувалися відповідно до «Септуаґінти».

Аналіз мови Острозької Біблії дає підстави зробити висновок про те, що окремі її книги перекладалися з текстів різних часів, виконаних у багатьох країнах. Широко використовувалися південнослов’янські списки, що відобразилося на правописі та мові перекладу. Деякі книги Острозької Біблії були перекладені безпосередньо з «Септуаґінти». А книгу Єздри, якої не було в грецькому тексті, переклали з «Вульгати» – латиномовного перекладу Біблії. Загалом острозькі книжники виконали непросту текстологічну роботу, яка потребувала чимало зусиль і часу.

Хоча на кінець ХVI століття існувала певна традиція перекладу Священного письма українською розмовною мовою (Пересопницьке Євангеліє та інші), однак у Острозі при виданні Біблії використовувалася церковнослов’янська мова.

Це було викликано низкою обставин. Зокрема, досвід Заходу показав, що перша друкована біблійна література виходила сакральною (латинською) мовою. І лише тоді, коли відбулося відповідне насичення такою літературою, почали з’являтися друковані переклади біблійних книг простонародними мовами.

Також варто враховувати, що Православна церква в східно- й південнослов’янських регіонах дуже боляче реагувала на зменшення сфери впливу церковнослов’янської мови. Це було викликано не лише консерватизмом цієї інституції. У той час православні зазнавали значного тиску з боку католиків, протестантів і мусульман. Треба також мати на увазі й те, що церковнослов’янська мова, яка сформувалася лише в IX столітті, залишалася близькою та зрозумілою для багатьох слов’янських народів. До того ж на той час не було якісних перекладів біблійних книг народними слов’янськими мовами.

Церковнослов’янська мова Острозької Біблії була далеко не останнім чинником, завдяки якому ця книга вийшла далеко за межі України. Її наклад був досить великий. До нашого часу дійшло майже 300 примірників, які зберігаються не лише в бібліотеках України, але й у Росії, Білорусі, Польщі, Литві, Великій Британії тощо. Виходячи з такої кількості збережених книг, можна припустити, що її наклад становив близько 3 тисяч примірників.

Острозька Біблія завдяки високій якості перекладів довгий час не мала конкурентів й фактично стала канонічним текстом у Православній, а також і в Греко-Католицькій церкві України й Білорусії. Коли московський цар Олексій Михайлович задумав видати Біблію, звірену з грецьким текстом, московські книжники із цим завданням не впоралися. Тому було вирішено перевидати Острозьку Біблію, виправивши деякі орфографічні помилки й змінивши українські наголоси на російські. Навіть передмову до цього видання Біблії склали на зразок Острозької, замінивши вислови «народ руський» на «народ всеросійський».

Так з’явилася Московська Біблія 1663 року, яка в Росії отримала назву «первопечатной». Тут цей текст використовували без змін до 1712 року, коли Петро I наказав його виправити у відповідності до грецького тексту вихідцю з України, волинянину Феофілакту Лопатинському. Виправлена цим книжником Біблія так і не була надрукована. Потім уже російська цариця Єлизавета Петрівна залучила до виправлення двох викладачів Києво-Могилянської академії Варлаама Лащевського й Гедеона Слонімського. Виправлений ними текст був затверджений синодом Російської православної церкви.

Так з’явилася Єлизаветівська Біблія 1751 року, в основі якої все ж таки лежав острозький текст. Ця Біблія стала канонічною для православних й практично без змін передруковується до сьогоднішнього дня. Таким чином, текст Острозької Біблії (хай навіть із деякими змінами) продовжує залишатися канонічним біблійним текстом для православних віруючих.

Творець Острозької Біблії – Іван Федоров (Федорович)

Портрет Івана Федорова роботи І. С. Томашевича, 1904

«Ім’я Івана Федорова варте найщирішої пошани – це величний і прекрасний образ людини, що без краю віддана культурній праці», – писав про друкаря український історик, археограф, архівіст В.О. Романовський.

Раніше, коли мова йшла про Острозьку Біблію, дослідники (особливо радянські) концентрували увагу на особі російського «першодрукаря» Івана Федорова (в українських документах він часто фігурував як Іван Федорович). Ця традиція фактично збереглася донині. Справді, заслуга Федорова в появі цього видання є чималою. Але не треба забувати, що він виконував переважно роботу технічну. Щоб це видання побачило світ, треба було здійснити велетенську науково-дослідницьку й перекладацьку роботу. Зрештою, треба було профінансувати цей непростий проєкт.

Також проблемно Івана Федорова іменувати «першодрукарем». Задовго до нього вже існували кириличні видання, які, зокрема, поширювалися на українських землях. Перші книги кирилицею з’явилися ще в 1491 році в Кракові в друкарні Швайпольта Фіоля. У 1517–1519 роках Франциск Скорина в Празі видав низку біблійних книг. У 1522 році у Вільно ним же була надрукована «Мала подорожня книжка», а у 1525-му «Апостол».

У 1564–1565 роках Іваном Федоровим була здійснена спроба налагодити книгодрукування в Москві. Тут він видрукував «Апостол» і «Часослов», але зазнав переслідувань з боку консервативно налаштованого православного духовенства. Після видання «Апостола» друкарню Федорова спалили, а його самого звинуватили в чаклунстві та інших страшних гріхах, у зв’язку з чим він змушений був залишити Московію. Федоров переїхав до Заблудова де змінив своє московське прізвище на Федорович. Найменування Федоров – за іменем батька – свідчить про те, що він не належав до знатної родини. У Московії так називали людей «без статусу», тому що тільки знатним дозволялося вживати форми на -ич. У Білорусі та Україні таких обмежень не було, і друкар називав себе «Іваном Федоровичем», додаючи до цього пояснення «з Москви», або «москвитин», що могло вказувати як на місце, звідки він прибув, так і на його національність.

У 1569–1570 роках Іван Федоров на теренах білоруського Підляшшя, у Заблудові (зараз це територія Польщі) видрукував «Євангеліє учительне», «Псалтир» і «Часослов». У 1572 році він переїздить до Львова, де в 1574 році видає «Апостола». Із цим виданням Іван Федоров приїхав до князя Василя-Костянтина Острозького, який запросив його до себе на службу.

Друкар стає управителем Дерманського монастиря й започатковує 1575 року в Дермані та Острозі книгодрукування. Тут побачили світ Новий Завіт і Псалтир (1580), «Книжка…» Тимофія Михайловича, яка є предметним покажчиком до Нового Завіту (1580). Але найбільш цінним виданням стала Острозька Біблія.

Портрет роботи Артура Орльонова

На початку 1580-х знову повертається до Львова. Свою друкарню відновити він не зумів – вона перейшла у власність Львівського Успенського братства. Якийсь час Федоров нібито відливав гармати на замовлення короля разом з пушкарем Данилом. Останні роки життя провів у поїздках. Був, зокрема, у Кракові та Відні. У Відні показував імператору Рудольфу І свій винахід – багатоствольну гармату зі змінними стволами.

Стосовно того де поховано першодрукаря, то тут також є різні версії. Мова йде про захоронення на цвинтарі монастиря св. Онуфрія, або навіть у самій церкві того ж монастиря. На надгробку Івана Федорова в Онуфріївському монастирі було зроблено напис: «Іван Федорович, друкар Москвитин, котрий старанням друкарство занедбалоє оновив». Надгробок проіснував до 1883 року.

Іменем Івана Федорова довгий час називали Український поліграфічний інститут у Львові (тепер Українська академія друкарства).

У місті Старокостянтинів (Хмельницька область) на честь Івана Федорова названо Центральний парк.

З 1949 року іменем Федорова названо вулицю у Львові, де міститься колишня будівля Ставропігійського інституту і з 1944 року діє Ставропігійський професійний ліцей (до 1990 – ПТУ), що готує кваліфікованих робітників-поліграфістів.

У 1977 році іменем Івана Федорова названо вулицю в Києві та відбулося відкриття пам’ятника Івану Федорову у Львові.

Було встановлено монумент роботи скульпторів Валентина Борисенка та Валентина Подольського, архітектора Анатолія Консулова. Площа навколо пам'ятника — найбільший букіністичний ринок Львова, тож, книги оточують друкаря і після смерті.

Поліграфічні та мистецькі особливості книги

За обсягом це надзвичайно велике видання, проте завдяки майстерності набору та застосуванню дрібного шрифту книга не видається такою масивною чи незграбною. Надрукована Острозька Біблія форматом в аркуш, двома шпальтами і складається з 1256 сторінок. Текст організований у декілька рахунків у відповідності зі змістом. На аркуші вміщено 50 рядків тексту. При друкуванні Острозької Біблії уперше в світі використано 6 різних за розмірами та графікою шрифтів (4 кириличних та 2 грецьких), спеціально виготовлених для цієї книги. Для основного тексту використано дрібний півустав з елементами скоропису. Це означає, що книга призначалася і для церковного користування – тут зручно читати великими літерами і для приватного, де достатньо дрібних.

За підрахунками книгознавців, Острозька Біблія містить 3 240 000 друкованих знаків. Ілюстративне оформлення видання вирізняється стриманістю, продуманістю композиції, художнім смаком. Видання розпочинається із титульного аркуша у гравійованій рамці, на звороті титулу уміщено герб Костянтина Острозького, у кінці книги — друкарську марку Івана Федоровича. Потекстових ілюстрацій немає, однак при оформленні Острозької Біблії широко використовувалися традиційні для кириличних книг елементи декоративного оформлення — заставки, кінцівки, ініціали, численні композиції з виливних прикрас. У виданні уміщено 81 заставку з 16 дощок, 70 кінцівок із 17 дощок, 1384 гравійованих ініціалів, а також численні композиції з виливних прикрас. В орнаментиці Острозької Біблії простежуються мотиви українського народного орнаменту.

Рафаїл Торконяк – перекладач Острозької Біблії сучасною українською мовою

У 1973 році глава УГКЦ звернувся листом до молодого ще церковнослужителя Рафаїла Торконяка, який вивчав тоді святу науку в Римі, що знав церковнослов'янську, грецьку, латинську, українську та інші мови, із пропозицією зробити переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою.

Рафаїл Павлович Торконяк (також Раймонд (Роман) Павлович Торконяк) (нар. 7 травня 1949, Манчестер) – архімандрит Греко-Католицької Церкви, доктор богослов'я і доктор літургіки, біблійний перекладач, ієромонах Студитського уставу, лауреат Шевченківської премії за переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою (2007), почесний професор і завідувач кафедри богослов'я Національного університету «Острозька академія».

Загалом за останні роки світ побачили три видання перекладеної архімандритом Острозької Біблії, кожне накладом тисяча примірників. Як розповідає отець Рафаїл, розпочати роботу над унікальною книгою його спонукав патріарх його грекокатолицької церкви, кардинал Йосип Сліпий:

«Він знав, що я володію грецькою і цікавлюсь старослов'янською мовою, тому дав мені завдання, щоб я переклав з церковнослов'янської мови Святе Письмо. Але оскільки в ті часи про Острозьку Біблію я знав стільки, як і всі, – тільки що вона існує, то я взявся за два Євангелія, а пізніше подумав – чому я маю це робити з російського Катеринівського тексту, коли ми маємо Острозьку Біблію... Я заїхав до Оксфорду і придбав там на плівці Острозьку Біблію. А коли я почав порівнювати її з існуючими текстами – я взявся за голову, а коли почав порівнювати синодальні тексти – то ще більше взявся за голову: нічого не сходилося. Тому я взявся шукати, звідки вони (автори Острозького тексту) це взяли...».

Вінцем титанічної тридцятилітньої праці знавця сімнадцяти мов отця Торконяка є виданий за його особисті кошти унікальний фоліант, де поряд із церковнослов'янським текстом розміщений український текст Острозької Біблії.

Перше відкриття вченого, котрий спробував дослідити критичні біблійні видання різними мовами, порівнюючи їх з Острозькою Біблією, полягало в тому, що Острозька Біблія не є переказом російської Геннадієвої Біблії, як про це стверджували до цього часу. Як з'ясувалося, фактично в Острозі вперше у Європі було здійснене науково опрацьоване видання Біблії, в основі якої лежали грекомовна Септуаґінта (Олександрійський список) та існуючі на той час старослов'янські переклади Псалтиря й Нового Заповіту, а також були використані старослов'янські, латинські, польські, чеські, можливо, і єврейські біблійні тексти.

Острозькі книжники здійснювали їхнє порівняння, дошукуючись «автентичного» тексту. Однак навіть у своєму церковному середовищі Рафаїл Торконяк кілька десятиліть тому зустрів великий спротив проти новітнього передруку Острозької Біблії – саме тому, що її помилково вважали похідною від російських текстів. Він писав: «Чому я особисто так пропагую Острозьку Біблію? Та зрештою, щоб ми зрозуміли, що ми не є нащадками дурнів. Ми втратили цілу низку своєї літератури. Особливо періоду з 1581 по 1695 роки. Це був надзвичайний період – Памви Беринди, Захарії Копистенського... Ми маємо масу різних творів, які пізніше росіяни присвоїли й прийняли за своє, вони їх усі зросійщили... Росіяни це присвоїли, а ми навіть не хочемо визнати, що ми такий скарб дали світові... Тому я би хотів, щоб ми нарешті зрозуміли – це наше».

Лише через дванадцять років після виходу в світ Острозької Біблії з'явилося науково опрацьоване видання латинською мовою. На основі Острозької Біблії у Росії були видані Катеринівська, «Первопечатная» та Єлисаветинська Біблія, яка стала канонічним виданням Святого Писання Російської Православної церкви. Тож Рафаїл Торконяк, котрий нині є викладачем факультету релігієзнавства Національного університету «Острозька академія» каже, що не зупиниться на створенні сучасного перекладу Біблії – він прагне до кінця довести її автентичність порівняно з російськими текстами: «Я зараз виготовляю критичне видання так званої Катеринівської (Біблії), яке буде надруковане поряд з Острозькою, щоб показати, як вони змінили мову, а також в тексті вказати, які і звідки вони використали тексти для виправлення. Працюю над таким виданням, щоб наші «старші» брати не чулися дуже старшими над нами».

Архімандрит доктор Торконяк каже: «Цей новий, четвертий переклад Святого Письма українською мовою можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Вперше у нас є український Старий Завіт, перекладений не з єврейської мови, а з грецького тексту сімдесятьох. Це не літературний переклад, а дослівний. Основним для мене було якомога точніше передати оригінальний церковнослов’янський текст Острозької Біблії, що складається з 76 книг. Такого повного списку не має жоден інший переклад».

Рафаїл Торконяк і надалі збирається проживати на історичній батьківщині. Він співпрацює з Українським біблійним товариством (УБТ), підготувавши повне видання Острозької Біблії з перекладом українською мовою, зберігши всі передмови, присвяти, молитви, герб князів Острозьких, що входили в неї 1581 року. Це подарункове видання побачило світ 2006 року, до 425-літнього ювілею від дня виходу Острозької Біблії. Видав за власний кошт Острозьку Біблію власного, оригінального перекладу.

Щоб мати повне уявлення про Острозьку Біблію, варто побувати в Острозькому музеї книги, де зберігається один з майже трьохсот розкиданих по світі стародруків. У той же час сучасний переклад – праця отця Рафаїла – удостоєна Державної Шевченківської премії. Це семи з половиною кілограмова книга, яка уже за кілька років може стати раритетом – адже усього їх видано тільки три тисячі. Завдяки сучасним технологіям у книзі відтворений стиль першодруку, сучасний текст надрукований поряд із середньовічним, тут же містяться посилання на джерела, з яких здійснювався первісний переклад. До книги додана електронна версія. Два інших видання мають дещо полегшений варіант.

Збережені екземпляри (місця зберігання)

Наклад видання не зазначений, однак спеціалісти сходяться на думці, що Острозька Біблія побачила світ у небувало великій, як на той час, кількості екземплярів: 1500-2000. Три з них можна побачити у музейних книгозбірнях Острога – на батьківщині «королеви українських книг» (так називав Острозьку Біблію видатний волинянин – діаспорний бібліограф Максим Бойко). Один із примірників – це подарунок Острогу колекціонера землевласника із Гощі О. Злотницького з нагоди відбудови з руїн Острозького Богоявленського собору і в 1909 р. розпорядженням церковної влади переданий в музейне давньосховище Братства імені князів Острозьких – засновника історичного музею в Острозі. Нині цей примірник експонується в Музеї книги та друкарства. Відвідувачі замку князів Острозьких можуть оглянути примірник Острозької Біблії, придбаний Державним історико-культурним заповідником м. Острога в московських антикварів наприкінці існування Радянського Союзу. А кілька років тому оригінал Острозької Біблії надійшов в Національний університет «Острозька академія» – як пожертва родини Віталія Гайдука – екс-секретаря PHБО.

За приблизними підрахунками, наведеними в енциклопедії Є. Немировського «Іван Федоров і його епоха» та статті Л. Тимошенка в останньому випуску наукового збірника «Острозька давнина», у книгосховищах різних країн збереглося щонайменше 350 примірників Острозької Біблії. А якщо врахувати всі відомі науці примірники, місцезнаходження яких на сьогодні не встановлене, говорять про 443 збережені одиниці видання. Зокрема, у книгосховищах збереглися: у Москві – 72 прим., Санкт-Петербурзі – 36, Львові та Києві – по 26, Варшаві – 9, Єкатеринбурзі – 7, Бухаресті, Новосибірську, Сергієвому Посаді і Харкові – по 6, Белграді, Вільнюсі, Кракові – по 5, Володимирі, Кембриджі (Великобританія), Кірові, Лондоні, Нижньому Новгороді, Одесі і Празі – по 4. По З примірники знаходиться в монастирях: Афонської гори, у Мінську, Оксфорді, Рильському монастирі (Болгарія), Саратові, Софії; по 2 примірники – у Брашові (Румунія), Будапешті, Відні, Враднику (Сербія), Дечані (Сербія), Дніпрі, Іваново, Казані, Ньїредьгазі (Угорщина), Нью-Йорку, монастирі Пива (Чорногорія), Прилепі (Македонія), Римі, Сімферополі, Тарту, Улан-Уде, Ужгороді, Челябінську, Чернігові. По одному – в 50 містах: Росія (10 міст), Україна (4), США (4 міста), Болгарія (4), Німеччина (3), Канада (2), Польща (2), Хорватія (2), Великобританія (2), Сербія (2), Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Угорщина, Румунія, Грузія, Швеція, Фінляндія, Узбекистан, Франція, Італія, Киргизія, Голландія, Словенія.

На території Національного університету «Острозька академія» у новій електронній бібліотеці в центрі під куполом встановлений такий пам'ятний знак – уламок капітелію колишньої Острозької академії, на цьому уламкові – скляна піраміда, яка символізує прорив від раціонального до духовного; а під цією скляною пірамідою встановлена Острозька Біблія, і там на одному з аркушів надпис: «Тут мертві живуть, тут живі не вмирають». Ректор університету Ігор Пасічник пояснює: «Ми хотіли показати, що все скінченне, та вічними лишаються духовність, мораль, вічною лишається Книга. Таким чином ми хотіли показати значущість Острозької Біблії для духовного розвитку, для становлення нашої нації – це те, що їй найбільше зараз необхідно».

У 2013 році була створена картина Артура Орльонова «Острозька Біблія». «Картина «Острозька Біблія» – робота цілого колективу істориків, фольклористів, краєзнавців, які давали поради щодо історичних особливостей того часу, – зазначив Артур Орльонов. – Робота над картиною тривала півроку. Мені хотілося максимально передати дух епохи і усвідомлення важливості такої визначної пам’ятки як Острозька Біблія».

До слова, Артур Орльонов – головний художник студії Українського батального мистецтва. Його роботи знаходяться в музеї Національного заповідника «Хортиця», Центральному Музеї Збройних сил України, Національному університеті ім. Драгоманова, приватних колекціях. Художник є автором серії картин, присвячених історії України, які були створені в рамках патріотичного проєкту «Україна: історія великого народу».

Золота монета «Острозька Біблія»

15 листопада 2007 року Національним банком України в обіг уведено пам’ятну золоту монету «Острозька Біблія». Вона належить до серії «Духовні скарби України».

Монета присвячена визначній пам'ятці книгодрукування – Острозькій Біблії. На аверсі монети зображено стилізований фрагмент орнаментальної заставки першої сторінки Острозької Біблії, на тлі якої угорі – малий Державний Герб України, під заставкою розміщено написи: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, унизу номінал – 100 ГРИВЕНЬ / рік карбування монети – 2007, позначення металу, його проби – Аи 900, маса в чистоті – 31,1 та логотип Монетного двору Національного банку України. На реверсі монети зображено стилізовані портрети Івана Федорова та Костянтина Острозького, які тримають розгорнуту книгу, і розміщено стилізовані написи: ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ (угорі) та 1581 (унизу).

Золота пам’ятна монета «Острозька Бібілія» номіналом 100 гривень є дійсним платіжним засобом України й обов’язкова до приймання без будь-яких обмежень за її номінальною вартістю до всіх видів платежів, а також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Автори монети: художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук; скульптор – Святослав Іваненко. Ціна монети – 15 252 гривні, була вказана на сайті Національного банку України у 2011 році. Фактична приблизна вартість монети, з роками змінювалася – у нинішньому 2021 році вона коштує 60000 грн.

На презентації монети в Острозі, завідуючий музеєм нумізматики Олександр Позіховський зазначив: «Ця монета є не просто моментом, який зацікавить наших відвідувачів. Вона є плодом тісної співпраці музею з Національним банком України. І цікава передусім тим, що випущена невеликим тиражем. Адже 4000 примірників це небагато, зважаючи на те, що в цьому році випущено в обіг лише 2000. І їх уже немає у вільному продажі. Монета відразу після виходу стала нумізматичною рідкістю. Отож рідкісна монета присвячена рідкісній книзі. Поєднання таких ось двох фактів із дорогоцінним металом викликатиме інтерес не лише у нумізматиків, а й у пересічного відвідувача. А це, зрозуміло, і є одним із способів увіковічнення нашої історії, на що фактично направлена уся робота працівників музеїв».

Про значущість видання Острозької Біблії зауважували чимало фахівців, надаючи найвищу оцінку цій подвижницькій праці та її ролі у подальшому розвитку нашої культури.

Дослідник книги ХІХ ст. А. Селецький зауважував: «Слово Боже, заключене в цих рядках старого та нового завітів, повинне служити тією духовною бронею.., тією огорожею, яка повинна захистити виноградник від чужих вторгнень, така була мета видання, вказана в передмові до нього».

За матеріалами: П. Крайлюка, І. Омелянчук, М.

Манька, В. Одарченко, Л. Реви, інтернет-ресурсів

у вільному доступі

Острозька Біблія в літературі

Острозька Біблія / опрац. та приготовив до друку єрмн. архимандрит др. Рафаїл (Р. Торконяк). – Львів : Книга, 2006. – 1956 с. : +CD ROM.

Гуменюк С. Острозький православний традиціоналізм : світоглядні засади та орієнтири : монографія [присвячена дослідженню історико-філософської спадщини першого в України навчального закладу вищого типу – Острозької слов'яно-греко-латинської академії. Особливу увагу автор приділяє острозькому книжництву. В кінці монографії міститься «Словник персоналій» про дічів острозького осередку] / С. Гуменюк. – Рівне : НУВГП, 2013. – 192 с.

Запаско Я. Мистецька спадщина Івана Федорова / Я. Запаско. – Львів, 1974. – 224 с.

Ісаєвич Я. Літературна спадщина Івана Федорова / Я. Ісаєвич. – Київ : Вища шк., 1989. – 191 с.

Кириллические издания XVI века : из коллекции Центральной научной библиотеки имени Якуба Коласа Национальной академии наук Беларуси : каталог / Нац. академия наук Беларуси, Центральная науч. б-ка им. Якуба Коласа ; [составители: Е. И. Титовец (ответственный составитель) и др. ; ред. коллегия: А. И. Груша (главный редактор) и др. ; предисловие: Е. И. Титовец, П. Д. Скурко]. – Минск : Беларуская навука, 2017. – 295 с.

Кралюк П. М. Острозька Біблія в контексті української та європейських культур / П. М. Кралюк, Р. Торконяк, І. Д. Пасічник. – Острог : Острозька Академія, 2006. – 124 с.

Мицько І. Іван Федоров : життя в еміграції / І. Мицько. – Острог, 2008. – 130 с.

Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні [XVI - перша половина XVII ст.] : зб. документів / упоряд.: Я. Ісаєвич та ін. – Київ : Наукова думка, 1975. – 344 с. 

Прибитков В. Іван Федоров / В. Прибитков. – Київ : Дніпро, 1974. – 238 с.

Чи було книгодрукування в Україні до Івана Федорова? Хто ставить це запитання і як на нього відповідають : зб. матеріалів. – Київ : УДУЕФ, 2010. – 48 с.

Бабич С. Просвітницька діяльність Острозького науково-літературного осередку кінця XVI - початку XVII ст. / С. Бабич // Просвітянське століття Рівненщини : наук. ст., спогади / упоряд.: І. В. Вєтров, З. В. Дідич. – Дрогобич : Коло, 2018. – С. 688-691.

Бондар Н. Історія і сучасний стан дослідження філіграней паперу Острозької Біблії / Н. Бондар // Волинська книга: історія, дослідження, колекціонування : наук. зб. / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога ; Музей книги та друкарства. – Острог : Острозька академія, 2013. – Вип. 2. – С. 41-51.

Бондар Н. Папір примірників Острозької біблії 1581 р. як джерело дослідження побутування паперу на Волині в останніх десятиліттях ХVІ ст. / Н. Бондар // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк : Волинські старожитності, 2013. – Вип. IX : матеріали наук. конф. «Любартівські читання» м. Луцьк, 22-23 трав. 2013 р. – С. 286-298.

Бондар Н. Примірник Острозької Біблії 1581 р. з бібліотеки Волинського ліцею / Н. Бондар // Студії і матеріали з історії Волині. 2009 : зб. наук. праць / Кременецько-Почаївський держ. іст.-архітектур. заповідник. – Кременець, 2009. – С. 160-165.

Бондар Н. Унікальний примірник Острозької Біблії 1581 р. з фондів НБУВ / Н. Бондар // Волинська книга: історія, дослідження, колекціонування : наук. зб. – Острог, 2005. – С. 39-44.

Гайдук І. Культурно-освітня діяльність князя К. К. Острозького / І. Гайдук // Ільпінські Піщуки (1777-2018) / І. Гайдук. – Рівне : О. Зень, 2019. – С. 21-32.

Гончар О. Федір Булгаков про книгодрукування на Волині / О. Гончар // Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині : наук. зб. / упоряд. М. П. Манько. – Острог : Свинарчук Р. В., 2011. – Вип. 3. – С. 452-454.

Григель Л. Острозька Біблія 1581 року видання з фондів Львівського музею історії релігії / Л. Григель, Л. Дзендзелюк // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких ; за ред.: М. Манько, М. Данилюк, С. Позіховської та ін. – Острог : Острозька академія, 2012. – Вип. 5. – С. 390-397.

Губарев В. К. Острозька Біблія [надрукована 1581 р. І. Федоровим у м. Острозі] / В. К. Губарев // Губарев В. К. Історія України : універс. іл. довід. / В. К. Губарев. – Донецьк : Бао, 2008. – С. 116.

Гудзяк Б. Острозька Біблія в контексті українського релігійно-культурного відродження кінця XVI століття / Б. Гудзяк, І. Скочиляс // Наукові записки / Острозька Академія. – Острог : Острозька Академія, 2000. – Т. 3 : Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України : Біблія на теренах України. – С. 17-25.

Ільїн О. Брестська Біблія – одна з причин створення Острозької? [у статті висувається гіпотеза про те, що діяльність протестантського духовно-освітнього гуртка Миколи Радзивілла Чорного, результатом якої стало видання Брестської Біблії, є однією з передумов створення Острозької Біблії] / О. Ільїн // Наукові записки / Острозька Академія. – Острог : Острозька Академія, 2000. – Т. 3 : Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України : Біблія на теренах України. – С. 30-31.

Каракоз О. Друкарська діяльність І. Федорова в Острозі [на Волині у 16 ст.]. Острозькі друки / О. Каракоз // Історія книги / О. О. Каракоз. – Київ : Ліра-К, 2019. – С. 235-255.

Кобрій Р. Переклади священного писання на українських землях / Р. Кобрій // Волинська єпархія: минуле і сьогодення (992-2012 рр.) : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 1020-річчю Волин. єпархії. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2012. – С. 234-240.

Ковалів Вітольд-Йосиф о. «Острозька Біблія» очима католика. Моя перша зустріч з «Острозькою Біблією» / Вітольд-Йосиф о. Ковалів // Наукові записки. – Острог : Острозька академія. – Т. 2 : Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Ч. 2. – Острог, 1999. – С. 338-341.

Ковальський М. 400-річчя Острозької Біблії на форумі федорознавців у Львові і в Острозі [Рівненської області] 1981 р. / М. Ковальський // Наукові записки. – Острог : Острозька академія, 1999. – Т. 2 : Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Ч. 2. – С. 342-347 .

Кралюк П. Особливості поширення та функціонування біблійних текстів на українських землях у період Середньовіччя / П. Кралюк // Пересопницькому Євангелію – 450 років / упоряд. П. М. Кралюк. – Острог-Рівне, 2011. – С. 27-46.

Кралюк П. Острозька Біблія та її значення для розвитку богословської думки в Україні / П. Кралюк // Кралюк П. М. Острозький культурний центр та становлення Києво-Могилянської академії : монографія / П. М. Кралюк. – Київ : КНТ, 2016. – С. 158-163.

Кралюк П. Острозька Біблія та її значення для розвитку богословської думки в Україні / П. Кралюк, І. Пасічник, М. Якубович // Кралюк П. М. Острозька академія в філософській культурі України : монографія / П. М. Кралюк, І. Д. Пасічник, М. М. Якубович. – Острог : Острозька академія, 2014. – С. 266-273.

Кралюк П. М. Острозька Біблія та її значення для становлення української філософської традиції / П. М. Кралюк. – С .13-19 // Кралюк П. М. «Тренос» Мелетія Смотрицького в дискурсі західної філософської думки / П. М. Кралюк, В. В. Щепанський, М. М. Якубович. – Київ : КНТ, 2015. – 220 с.

Кралюк П. Острозька Біблія та її значення для становлення філософської традиції / П. Кралюк. - С .176-178 // Кралюк, П. М. Історія філософії України : навч. посіб. / П. М. Кралюк. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2013. - 650 с.

Кралюк П. Острозька Біблія та філософська й богословська думка в Острозькій академії / П. Кралюк. – С. 3-14 // Наукові записки. Серія «Філософія» : матеріали конф. «Віра і розум в історії слов'янської філософії (до 430-річчя з дня народження М. Смотрицького)». Вип. 4 / ред. П. М. Кралюк. – Острог : Острозька Академія, 2008. – 166 с.

Кралюк П. Проти кого була спрямована Острозька Біблія? / П. Кралюк // Волинь і волинське зарубіжжя : тези доповідей та повідомлень Міжнар. наук. конф., Луцьк, 16-18 черв. 1994 р. – Луцьк, 1994. – С. 209-211.

Кушнір М. Острозька Біблія 1581 року в науковій спадщині Івана Огієнка / М. Кушнір // Наукові записки. – Острог : Острозька академія, 1999. – Т. 2 : Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Ч. 2. – С. 348-350.

Лісняк С. Місце Острозької Біблії в історії церковно-слов’янської мови [у статті розв’язуються питання, пов’язані з історією церковнослов’янської мови. Авторка звертає увагу на особливу роль Острозької Біблії у відродженні і розквіті церковнослов’янської мови в Україні] / С. Лісняк // Наукові записки. – Острог : Острозька Академія, 2000. – Т. 3 : Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України : Біблія на теренах України. – С. 585-591.

Ліщук Д. Іван Федорович (Федоров) : (р. н. невід. - 1583) / Д. Ліщук // Ліщук Д. Князь К.-В. Острозький. Воєвода. Державний діяч. Просвітитель : метод. посіб. / Д. С. Ліщук. – Чернівці : Яворський С. Н., 2011. – С. 30-32.

Микосянчук А. Перші друковані видання Івана Федорова в Острозькій академії / А. Микосянчук // Андріївський вісник. – 2014. – № 3. – С. 84-94.

Михальчук Є. Острозька Біблія – духовна святиня українського народу / Є. Михальчук // Історія та сучасність православ'я на Волині : матеріали ІV наук.-практ. конф., 12-14 листоп. 2013 р. / Укр. православна церква, Волин. єпархія, Волин. духов. семінарія. – Луцьк, 2013. – С. 63-67.

Огнєва О. З історії друкованої Біблії в Україні другої половини XVIII ст. / О. Огнєва, О. Златогорський // Сакральне мистецтво Волині : наук. зб. : матеріали ІХ міжнар. наук. конф. м. Луцьк, 31жовт. - 1листоп. 2002 р. – Луцьк, 2002. – Вип. 9. – С. 117-118.

Остапук В. Культурне і релігійне життя у другій половині XIV-XVII століття [на Волині, зокрема, на Рівненщині] / В. Остапук // Остапук В.  Здолбунівщина – земля Волинська : наук.-краєзн. дослідж. / В. П. Остапук. – Рівне : Овід, 2016. – Ч. 1 : Від найдавніших часів до кінця ХVIII століття. – С. 120-162.

Острог [Рівненська область]. Перша у Східній Європі вища школа // Третяк А. Подорож по Україні : допитливій малечі про цікаві речі : для дітей мол. та серед. шк. віку / А. Третяк. – Київ : Радуга, 2016. – С. 150-151.

Пасічник І. Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях у XVI ст. / І. Пасічник, П. Кралюк // Наукові записки. Серія «Філософія» : матеріали конф. «Віра і розум в історії слов'янської філософії (до 430-річчя з дня народження М. Смотрицького)» / ред. П. М. Кралюк. – Острог : Острозька Академія, 2008. – Вип. 4. – С. 14-24.

Рева Л. Г. Герасим Смотрицький і «Острозька Біблія» в дослідженнях філологічного семінару В. М. Перетца / Л. Г. Рева // Матеріали Міжнародної науково-краєзнавчої конференції «Антонінський край у просторі і часі», 11-14 червня, 2008 р. : у 2-х т. / [голов. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир : В. Котвицький, 2008. – Т. 2. – С. 189-199.

Рожко В. Острозька Біблія в науковій спадщині блаженної пам’яті Митрополита Іларіона [на основі аналізу історіографічної спадщини І. Огієнка автор досліджує становище православ’я середини 16 ст. У статті показана значна роль кн. К. К. Острозького у виданні Острозької Біблії] / В. Рожко // Наукові записки. – Острог : Острозька Академія, 2000. – Т. 3 : Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України : Біблія на теренах України. – С. 54-59.

Сердунич Л. А. Найвизначніші досягнення Острозької академії [у 16-17 ст.] / Л. А. Сердунич // Старокостянтинів і край в україно-руській історії доби ХVI-ХVIII ст. : матеріали наук.-практ. конф. / ред. Л. В. Баженов. – Хмельницький : Мельник А. А., 2012. – С. 136-139.

Солодухіна Н. М. Унікальні видання Святого Письма у відділі стародрукованих, рідкісних і цінних видань ДІБУ / Н. М. Солодухіна // Державна історична бібліотека: історія, сучасність, майбутнє : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., приуроченої до 70-річчя заснування Держ. іст. б-ки України. – Київ : Арістей, 2009. – С. 92-95.

Тимошенко Л. Ґенеза та ідея Острозької академії у світлі історіографії та нових гіпотез / Л. Тимошенко // Острозька давнина : наук. зб. / голов. ред. І. Д. Пасічник. – Острог : Острозька академія, 2014. – Вип. 3. – С. 148-192.

Тимощук Н. П. Видавнича справа І. Федорова в Острозі / Н. П. Тимощук // Українська мова і література у процесі національно-культурного та духовного відродження : наук.-практ. конф., 17 трав. 1991 р. : тези доп. – Рівне : РОУНБ, 1991. – С. 11-13.

Третяк Р. Пересопницьке Євангеліє і Острозька Біблія у Рівненському обласному краєзнавчому музеї / Р. Третяк // Пересопницьке Євангеліє в історії Української Православної церкви і українського народу: (до 450-річчя духовно-національної святині) : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 450-річчю Пересопницького Євангелія / Українська Православна церква ; Волинська духовна семінарія. – Луцьк : Волин. обл. друкарня, 2011. – С. 156-158.

Хеленюк А. Острозька Біблія на сторінках журналу Ілька Борщака «Україна» (Париж) / А. Хеленюк // Острозький краєзнавчий збірник. – Острог, 2004. – Вип.1. – С. 44-45.

Шалашіна Н. Особливості розвитку історико-книгознавчої думки в Україні в другій половині ХІХ ст. / Н. Шалашіна // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2003. – Вип. 11. – С. 398-425.

Шейко В. М. Розвиток друкарства [на Волині] / В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська // Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська ; наук. ред. В. М. Шейко. – Київ : Кондор, 2006. – С. 79-82.

Газетно-журнальні статті

Баїк Т. Церковне яничарство [про Василя-Костянтина Острозького (1525–1608), який був великим меценатом, засновником Острозької Академії, під керівництвом якого була видана Острозька Біблія, який відстоював право на православне віросповідання під час владарювання Речі Посполитої в Україні і справу якого продовжили гетьмани України Петро Конашевич-Сагайдачний та митрополит Йов Борецький, Мелетій Смотрицький, Петро Могила, Лаврентій Зизанія, Єлисей Плетенецький] / Т. Баїк // Дубровицький вісник. – 2021. – 29 січ. – С. 9.

Богуславська А. Митці «від Шевченка» [богослову Раймонду Торконяку присуджено Шевченківську премію за переклад Острозької Біблії] / А. Богуславська // Україна молода. – 2007. – 13 берез. – С. 3.

Бондарчук Я. Острозьку Біблію перекладають сучасною українською мовою / Я. Бондарчук // Волання з Волині. – 2004. – № 1. – С. 31-34.

Вітер Д. Острозькій Біблії – 425 / Д. Вітер // Скриня. – 2006. – 28 груд. – С. 5.

Вовк І. Перші українські друкарі і стародруки / І. Вовк // Дзвін. – 2019. – № 4. – С. 191-206.

Волощук Ю. Видавнича справа в Україні наприкінці XV-XVI ст. / Ю. Волощук // Андріївський вісник. – 2014. – № 3. – С. 61-67.

Волянюк Т. Непряма антипротестанська полеміка на руських землях Речі Посполитої у XVI ст. / Т. Волянюк // Андріївський вісник. – 2014. – № 3. – С. 43-47.

Іваннікова Л. Пам'ятки нашої духовності (Українська літургійна книга ХVI – XVIII ст.) / Л. Іваннікова // Слово Просвіти. – 2007. – 10 трав. – С. 12.

Кирильчук М. Волинські Афіни повертають свою велич / М. Кирильчук // Вісті Рівненщини. – 2017. – 23 черв. – С. 16.

Кралюк П. Королева української книги / П. Кралюк // Волинь моя. – 2006. – Вип. 6. – С. 17-24.

Кралюк П. Острозька Біблія в дослідженнях Івана Огієнка / П. Кралюк // Визвольний шлях. – 2007. – Кн. 1. – С. 43-48.

Кралюк П. Острозька Біблія: текст і контекст : (до 425-річчя з часу видання) / П. Кралюк // Визвольний шлях. – 2006. – Кн.10. – С. 50-65.

Манько М. Він увічнив великих українців [про видатного скульптора ХІХ ст. Михайла Йосиповича Микешина (1835-1896) – автора низки монумент. пам'ятників, зокрема і діячам укр. історії і культури: випускнику Санкт-Петербурзької Академії Т. Г. Шевченку; київському воєводі Василю-Костянтину Острозькому – фундатору Острозької слов'яно-греко-латинської академії та Острозької Біблії у Новгороді; Богдану Хмельницькому в Києві] / М. Манько // Замкова гора. – 2019. – 15 лют. – С. 14.

Манько М. Заокеанський бібліограф Острозької королеви книг [про Максима Бойка (1912-1998) – вченого бібліографа, бібліотекаря, публіциста, історика-волинезнавця, який помер в м. Блумінгтоні штат Індіана США. Видав ряд бібліографічних покажчиків присвячених книгодрукуванню на Волині і в м. Острозі] / М. Манько // Замкова гора. – 2016. – 6 лют. – С. 6.

Манько М. Королева українських книг [про Острозьку Біблію, видану 12 серпня 1581 р. з ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького Іваном Федоровим (Федоровичем) в Острозькій друкарні, три примірники якої зберігаються в музейних книгозбірнях Острога. За даними енциклопедії Є. Немировського «Іван Федоров і його епоха» та статті Л. Тимошенка в останньому випуску наук. зб. «Острозька давнина» у книгосховищах різних країн збереглося щонайменше 350 примірників Острозької Біблії] / М. Манько // Замкова гора. – 2017. – 12 серп. – С. 8.

Манько М. Острозьке відлуння мучеництва і героїзму на Балканах [про архієпископа Тирновського Діонісія Раллі Палеолога – церковного, політичного і культурного діяча, який ймовірно брав участь у підготовці видання Острозької Біблії 1581 р. та викладав в Острозькій академії та згадки письменником Острозького науково-літературного гуртка Іваном Вишенським в рукописній збірці «Книжка» про архієпископа Охридського Варлама вбитого у Македонії 1598 р.] / М. Манько // Замкова гора. – 2018. – 9 черв. – С. 8.

Огієнко І. Острозька Біблія 1581 року / І. Огієнко // Погорина. – 2011. – № 18/19. – С. 231-238.

Омелянчук І. «Цариця книг»: мудра і досконала : 435 р. тому Іван Федоров видав 1500 примірників Острозької Біблії церковнослов'янською / І. Омелянчук // Вільне слово. – 2016. – 1 верес. – С. 6.

Острозька Біблія : нові монети та банкноти України // Нумізматика. – 2007. – № 4. – С. 5.

Рева Л. Нев'янучої сили слово: князі Острозькі. Перше національне відродження України / Л. Рева // Вісник Книжкової палати. – 2017. – № 6. – С. 42-45.

Собко І. П'ять інтерактивних цікавинок оновленої експозиції Музею книги і друкарства / І. Собко // Замкова гора. – 2019. – 18 жовт. – С. 6-7.

Тарнавецька-Герус І. До 400-річчя Острозької Біблії і книгодрукування на Волині / Герус І. Тарнавецька // Літопис Волині. – Канада : Тов-во «Волинь», 1982. – Ч. 13-14. – С. 7-11.

Татомир О. Поляки про Острозьку Біблію [в польському виданні «Історичні зшитки», який виходив в Парижі, друкувалася стаття А. Кемпфі про Острозьку Біблію] / О. Татомир // Літопис Волині. – Канада : Тов-во «Волинь», 1988. – Ч. 15. – С. 85-88.

Федоришин М. «Українські святині» на Рівненщині / М. Федоришин // Слово Просвіти. – 2008. – 20 листоп. – С. 13.

Цимбалюк Є. В Острозі [Рівненської області] зустрілися ровесниці-святині – 430-річна Біблія та факсимільне 450-річне Євангеліє / Є. Цимбалюк // Слово Просвіти. – 2011. – 5-11 трав. – С. 13.

Цимбалюк Є. Додому – через 428 років / Є. Цимбалюк // Слово Просвіти. – 2009. – 12 листоп. – С. 11.

Цимбалюк Є. Середньовічні реліквії з рівненським корінням [про реліквії Рівненщини – Пересопницьке Євангеліє, Острозьку Біблію, Радивилівський «Апостол», Дубенське Четвероєвангеліє] / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2014. – 6 листоп. – С. 11.

Цимбалюк Є. Тішуся, що подарував своєму народові крихітку його гордості [про лауреата Шевченківської премії доктора теології о. Рафаїла (Р. Торконяка), який переклав сучасною українською мовою старовинну Острозьку Біблію] / Є. Цимбалюк, О. Юркова // Голос України. – 2007. – 20 берез. – С. 18.

Чадюк М. Книжкові скарби нації / М. Чадюк // День. – 2019. – 1-2 листоп. – С. 9.

Юркова О. Присвячено сакральній книзі / О. Юркова // Голос України. – 2016. – 29 жовт. – С. 8.

Ярощук К. Відлуння з минулого / К. Ярощук // Замкова гора. – 2016. – 23 січ. – С. 9.

Інтернет-ресурси

Друкар у вигнанні: як Іван Федоров заснував першу українську друкарню у Львові [Електронний ресурс] // Дивись info : сайт. – Режим доступу: https://dyvys.info/2021/02/26/drukar-u-vygnanni-yak-ivan-fedorov-zasnuvav-pershu-ukrayinsku-drukarnyu-u-lvovi/ (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Острозька Біблія [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Острозька_Біблія (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Острозька Біблія (золота монета) [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Острозька_Біблія_(золота_монета) (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Кралюк П. Острозькій Біблії – 440 років. У передмові Московської Біблії використали текст Острозької, змінивши назву народу [Електронний ресурс] // Радіо Свобода : сайт. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/bibliya-ostrozka-ostroh-ukrajina/31063955.html (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Перешило І. Острозька Біблія – шедевр прогнаного з Москви [Електронний ресурс] // Радіо Свобода : сайт. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/955224.html (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Ісаєвич Я. Д. Острозька Біблія [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України : сайт. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/ (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

В Україні створили мультик до 440-річчя Острозької Біблії [Електронний ресурс] // Читомо : сайт. – Режим доступу: https://chytomo.com/v-ukraini-stvoryly-multyk-do-440-richchia-ostrozkoi-biblii/ (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

12 серпня 1581 року видана Острозька Біблія [Електронний ресурс] // Християни для України : сайт. – Режим доступу: http://c4u.org.ua/12-serpnia-1581-roku-vydana-ostrozka-bibliia/ (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Презентація монети «Острозька Біблія» [Електронний ресурс] // Острозька міська рада : сайт. – Режим доступу: https://www.ostroh.rv.ua/news/2007/12-05-1 (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Євсєєва Т. Острозька Біблія [Електронний ресурс] // Цей день в історії : сайт. – Режим доступу: https://www.jnsm.com.ua/h/0712Q/ (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Кралюк П. Острозька Біблія як форпост православно-слов’янського світу [Електронний ресурс] // День : сайт. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/ostrozka-bibliya-yak-forpost-pravoslavno-slovyanskogo-svitu (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Назаренко М. Острозька Біблія [Електронний ресурс] // Слово про слово. Християнська газета : сайт. – Режим доступу: https://slovoproslovo.info/ru/ostrozka-bibliya/ (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Презентація монети «Острозька Біблія» [Електронний ресурс] // Острозька міська рада : сайт. – Режим доступу: https://www.ostroh.rv.ua/news/2007/12-05-1. (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Чому Острозька Біблія – це про Реформацію? [Електронний ресурс] // YouTube : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=zLbofUaFx_M&ab_channel=ХристиянидляУкраїни (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Легендарний перекладач Острозької Біблії – Рафаїл Турконяк [Електронний ресурс] // YouTube : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=10NY_wY-GP8&ab_channel=IrynaFarion (дата звернення: 15.07.2021). – Назва з екрана.

Анжела Хамедюк