Віртуальні виставки

Рятувати Україну – письменницька доля
27.03 2021 | Постаті | Прочитано: 317


«Кожна людина прагне бути господарем своєї долі. І це цілком природно. Інша річ, що не кожному вдається розпорядитись життям так, аби досягнути поставленої мети, домогтися максимальної віддачі своїх сил, зробити бодай головне із наміченого, і вже під кінець життєвого шляху мати повну підставу сказати: «Я зробив усе, що міг». Не все залежить від самої людини. Чималу, хоч і допоміжну роль відіграють ще й передумови успіху, а серед них і походження, й виховання, і відповідне середовище. У цьому Святославові Праску пощастило…» (Л. Воловець. Праск).

Костопільчанин Святослав Богданович Праск – вчитель за професією, виховав не одне покоління учнів. І водночас він поет, прозаїк, учасник руху шістдесятників, лауреат літературних премій ім. Григорія Чубая та ім. Світочів, член Національної Спілки письменників України, активний громадський діяч, борець за незалежність України, один із засновників РУХУ на Костопільщині, організатор районного Товариства «Просвіта» (1989–1993), учасник  розбудови і утвердження УПЦ Київського патріархату на Костопільщині. Він ніколи не був аполітичним і байдужим до сучасних реалій. Про нього навпаки можна говорити як про патріота вищої проби, ангела-охоронця свого рідного слова, свого народу, його культури, етнічної самобутності, який жертовно їх любить. «Ми створені для вищого життя, і увійти у нього може той, що змінював не світ довкола себе, а суть свою…», – так говорить сам письменник. І іншим він вже не буде…

Святослав Богданович Праск народився 5 квітня 1941 року в с. Кургани Березнівського району на Рівненщині. Його батьківський рід походить з чеського містечка Праскі, які з середини ХІХ століття переселилися до Галичини, і завдяки своїй працьовитості змогли вкоренитися на новому місці.

Що стосується материнської гілки роду, то вона була чисто українською, з відомої вчительсько-священницької родини Калиневичів, корені якої походять ще з часів Хмельниччини.

«Поліське село Кургани  Березнівського району Рівненської області, в якому жили батьки майбутнього письменника, було невеликим, але напрочуд мальовничим. Святослав Праск гордиться тим, що його батько Богдан Йосипович був першим завідувачем Курганівської початкової школи в 1940-48 роках. А ще до того, у тридцяті роки, працював у Львівському часописі «Сільський господар» (здобув, окрім педагогічної, ще й агрономічну освіту). На той час Богдан Праск був членом ОУН. Він створював підпільні організаційні групи на Холмщині, а згодом, прибувши з першими українськими переселенцями з Польщі в Радянську Україну (1939 рік), продовжив цю роботу на рівненському Поліссі. Тут, у Березнівському районі, створив дієве підпілля ОУН. Зумів за допомогою організації легалізуватися й продовжував роботу на посаді директора Курганівської школи…» (Левко Воловець. Праск).

Там, в Курганах Богдан Праск й познайомився з майбутньою дружиною. Завдяки батькові Святослав навчився читати й писати у п’ятирічному віці, від матері перейняв релігійність.

Коли малому Святославу виповнилося п’ять років, у березні 1946 року за підпільну діяльність заарештували батька, і той одинадцять років відсидів у сталінських таборах. Щоб уникнути виселення у Сибір, мати з двома малими дітьми понад рік переховувалася, ночували де прийдеться. Однієї ночі біля вогнища під відкритим небом їх знайшла боївка УПА. Коли з’ясували, ким є перелякана жінка із дітьми, то вирішили на свій лад допомогти їй – тієї ж ночі знищили усі шлюбні документи Курганівської сільради. Згодом мати записала дітей на своє дівоче прізвище. Лише завдяки таким хитрощам вдалося уникнути виселення. Маленький Володимир, однорічний брат Святослава, не витримав життя в таких умовах, згодом простудився і помер.

Після арешту батька жити стало дуже важко, а особливо – під час навчання у школі. Не вистачало грошей. Щоправда, допомагали Святославові батькові сестри – вчительки Любомира і Віра, які жили на Львівщині. До того ж він часто проводив у них літні канікули.

Під час навчання у школі Святослав захоплювався читанням достатньо серйозною літературою: історичними працями Михайла Грушевського, Дмитра Дорошенка, Івана Петренка, художніми творами Андріяна Кащенка, Юліана Опільського, Уласа Самчука та ін. Найбільше вразила юного читача Самчукова трилогія «Волинь», яку він перечитав, навчаючись ще у восьмому класі. У подальшому великий вплив на формування Праска як письменника зробили твори Миколи Вінграновського, Івана Драча, Василя Симоненка і літературно-критичні статті Івана Дзюби. У родині Прасків завжди існував культ Тараса Шевченка, портрети Франка та Лесі Українки вважалися невід’ємними ознаками дому. Якраз їх твори і сформували переконання майбутнього письменника, дали поштовх до творчості. До слова, один із перших його віршів, написаний ще в шостому класі, так і називався «Кобзареві».

«… Я змалечку відчував у собі схильність чи дар до фантазування, гарно малював, мав добрий музичний слух, а головне, на відміну від своїх товаришів-однолітків, цікавився явно недитячими політичними питаннями і проблемами. Любив усамітнення на природі й багато мріяв. Намагався не пропустити жодної бесіди дорослих про політичні події. І це в якихось 9-10 літ», – говорив про себе Святослав Богданович.

Перед закінченням школи Святослав разом із матір'ю виїхав на Донбас, куди змушений був переселитися батько після сибірської каторги, адже тоді влада заборонила йому проживати не тільки у Березнівському районі, а й у Західній Україні взагалі. Оселилася родина в селищі Грабово Снічнянського району, де тоді споруджували греблю на річці Міус, біля міста Красний Дуч. (Давня українська назва міста – Крендачівка). Батько пішов працювати на пилораму, а мати влаштувалася доглядачкою в робітничому гуртожитку. Школи там були тільки російськомовні. Юнак вирішує повернутися в Кургани до бабусі і дідуся і закінчити навчання у Березнівський середній школі.

Для вступу до ВНЗ потрібен був трудовий стаж, і Святослав вимушено повертається на Донбас, працює з батьком на пилорамі. Далі була Львівщина, робота столяром, пилорамником і водночас відвідування підготовчих курсів при Львівському державному університеті ім. Івана Франка. У 1960 році, успішно склавши вступні іспити, Святослав Праск став студентом географічного факультету.

В університеті він був одним із найактивніших учасників художньої самодіяльності – співав у хоровій капелі, аж поки її не розігнали за «український буржуазний націоналізм», потім – у фольклорному ансамблі «Черемош». В університеті він здобув і перший літературний гарт: відвідував Львівський клуб творчої молоді шістдесятників, усвідомлено пов’язує своє життя із діяльністю підпільного гуртка «Визволення». Від тюрми й виключення з навчального закладу його врятувало лише те, що кадебісти не змогли довести факт існування цього гуртка, і те, що ректор Львівського університету Кость Лазаренко – виявився порядною людиною.

Батькам Праска на той момент вже дозволили повернутися на Рівненщину, і вони оселилися в місті Костополі, і тому темою дипломної роботи Святослав обрав «Економіко-географічну характеристику Костопільського району». На переддипломну педагогічну практику він влаштовується у Борщівську восьмирічку на Тернопіллі. Йому навіть була запропонована посада заступника директора.

А подальше життя Святослава Праска було пов’язане із Костополем: спочатку працював у райкомі комсомолу, але коли на нього прийшла характеристика зі Львівського КДБ, його призвали в армію. Після демобілізації знову учителював, але за ним увесь час стежили. Треба відмітити, що ця секретна характеристика, що він переконаний український буржуазний націоналіст, переслідувала його ще довгі роки. В такий брутальний спосіб влада показувала, що чекає інакодумців.

В такій ситуації відрадою для Святослава було складання віршів, а потім він узявся за прозу. Чернетками його романів могли зацікавитись спецслужби, тож ховав написане подалі від чужого ока і не ділився ні з ким своїми секретами. Вірив, що настане час, коли його твори можна буде опублікувати.

Кадебісти не залишали Праска в спокої до того часу, аж поки він у 1976 році не захворів якоюсь загадковою хворобою. Навіть тепер літній уже письменник не може збагнути, звідки ж вона, взялася – від майже щоденного психологічного напруження і стресових ситуацій чи від чогось іншого, пов’язаного з КДБ. Майже три роки письменник балансував між життям і смертю, безуспішно лікуючись у багатьох лікарнях і жодного результату. І якщо офіційна медицина тут була безсила, то порятунок знайшовся у народних цілителів, завдяки яким поліпшився стан здоров’я, з’явилася віра в Господню силу, в одужання. Відтоді Молитва Господня стала щоденною потребою, а Біблія – настільною книгою. Тому видання у подальшому книги «Господньої молитви таїна» ще раз засвідчує існування добрих Божих і темних диявольських сил та їх вічну боротьбу за людські душі.

Наприкінці вісімдесятих повіяло вітром близьких змін. З’явилися патріотичні статті в «Літературній Україні» та в «Жовтні» (тепер «Дзвін»), стала виходити газета «За вільну Україну». У численних публікаціях висловлювались надії на здобуття Україною незалежності. Виникали товариства шанувальників української мови. Святослав Праск працював спочатку вчителем, потім – у редакції районної газети, у райвідділі освіти, головним спеціалістом відділу національного відродження в апараті райдержадміністрації…  

У той період на рівненському «Азоті» Василем Червонієм був створений осередок Товариства української мови, і за його порадою Святослав Праск створює подібний і у Костополі. Ініціатори створення Товариства української мови стали збиратися у нього на квартирі, де обговорювали всі організаційні заходи. А 18 липня 1989 року тут зібралися ще й прихильники Народного руху України, щоб утворити районну ініціативну групу НРУ й, навіть, послати делегатів на обласну конференцію, а потім і на Установчий Всеукраїнський з’їзд Руху. Святослав Праск очолив Товариство української мови «Просвіта», яке було ближче до його професійної діяльності. Він також був одним з ініціаторів будівництва пам'ятника героям УПА в Костополі.

«Невдовзі Рух і «Просвіта» стали потужними громадськими організаціями в районі. Вони збирали багатотисячні мітинги, і місцева влада була змушена відпустити їм районний Будинок культури для проведення кожного вівторка рухівсько-просвітянських зборів. Потім ці регулярні збори найменували національно-просвітницьким клубом «Істина». Паралельно з ним Святослав Праск створює просвітницький гурт (ансамбль) «Поліщуки», який тричі на тиждень збираєтся на репетиції в географічному кабінеті середньої школи № 1 ім. Тараса Шевченка. Гуртівці часто виступали перед мешканцями району з вертепами, колядками, стрілецькими й повстанськими піснями. А між пісенними виступами звучало натхненне слово просвітянського лектора про історію України, її відважних синів і дочок, яких не спиняли в боротьбі ні тюрми, ані сибіри; тут уперше молодь почула про голодомор 1932-33 років, тут уже вільно лунала розповідь про виборювання української державності». (Л. Воловець. Праск)

Перші поезії Святослав Праск опублікував у 50-их роках ХХ століття. А за часів незалежної України його твори почали друкувати і у районній та обласній пресі, в журналах «Україна», «Дзвін».

Окремими виданнями виходять поетичні збірки «Незамолений гріх» (1991), «Купава» (1992), «Піднебесний птах» (2000), видаються романи «Межа», «Здобути або не бути», «Коріння та пагони», «Живиця», «Столочене жито», «Батьківські криниці», «Роман Шухевич», «Сотенний Лис», духовна науково-популярна книга «Господньої молитви тайна», публіцистика. Всього ж перу Святослава Праска належить 17 книг. Багато з них подаровані бібліотеці, і вони неодноразово ставали лауреатами Конкурсу «Краща книга Рівненщини».

Останні романи, які професійно, з високою любов’ю і глибочезним знанням деталей написав пан Святослав, стосуються недавньої історії України, а саме – історичних постатей політичного і державного діяча Романа Шухевича та легендарного повстанського командира Георгія Юрченка-«Лиса», гучна слава про якого розносилася Рівненським Поліссям у воєнні й повоєнні роки. Лише справжній письменник уміє так відчути іншу особу, особистість, філософський, психологічний, ідеологічний контекст доби, в якій його герої жили, діяли, боролися і перемагали. Ця книга Святослава Праска дійсно стане настільним читанням навіть для тих людей, представників нашого молодого покоління демократичного суспільства, які, можливо, навіть не поділяють радикалізм національної ідеології, але не можуть не поважати і наслідувати ту силу духу, людські якості, які були притаманні нашим героїчним предкам.

Святослав Богданович Праск – член Національної спілки письменників України, лауреат обласних літературних премій ім. Григорія Чубая та ім. Світочів. За багаторічну активну просвітянську діяльність він нагороджений золотою медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.

Сьогодні Святослав Праск – на творчій роботі. Він постійно друкується у періодичних виданнях, піднімаючи проблеми духовності, моралі в українському суспільстві, мові та літературі. Його статті у районній газеті «Вісті Костопільщини» не дають спокою корупціонерам та викривають несправедливість. У нього чимало планів на майбутнє, адже зібраних матеріалів вистачить на декілька романів. В літературно-краєзнавчому альманасі Рівненщини «Погорина» опублікований ще один роман письменника «Горинь», який у 2018 році вийшов окремим виданням. Також надходять пропозиції щодо екранізації деяких його книг. «Щодо планів, то аби життя вистачило. Жаль, що в молоді роки потрібно було витрачати час на другорядні проблеми», – говорить Святослав Праск.

Святослав Праск про політику та сучасну літературу:

«Мабуть, багато моїх читачів пам’ятають, як в кінці вісімдесятих і на початку дев’яностих років минулого століття я чи не в кожній своїй статті чи виступі наголошував, що коли ми, українці, не очистимо владу від старої більшовицької номенклатури та не підпустимо на гарматний постріл до керма, зростаючого мов на дріжджах, криміналітету, то ще не менше п’ятдесяти років будемо навіть не тупцювати на місці, а «барахтатися» в злиднях».

«Дуже рано, ще в дитячі роки, в мене виникло бажання боротися за волю України. Цими думками я потім жив у зовсім іншому радянському оточенні і прагнув колись у слові та й ділі реалізувати задуми. Але тоталітарний режим подібного не дозволяв. Великим поштовхом до творчості стало навчання у Львівському державному університеті. Я потрапив у національно свідоме оточення української творчої молоді шістдесятників».

«Я вважаю себе українським християнським письменником. Тому на відміну від «ультра модерністських» постулатів про те, що художня література не повинна нести читачеві певного виховного начала, дотримуюся протилежної думки. Нинішня художня література мусить бути не вульгарно-натуралістичною, як це нерідко бачимо, а високодуховною, глибокоморальною і мудрою, тісно пов’язаною з національною культурою, етнічними суспільними особливостями. На реальних фактах бачимо, до яких жахливих вад і викривлень призводить суспільство нинішнє космополітично-збоченське мистецтво. Навіть не повертається язик називати його мистецтвом, це скоріше антимистецтво, що пропагує жорстокість, розпусту, моральну деградацію, а отже й деградацію людства як культурної формації».

«Мусить існувати для кожної людини межа, яку не можна переступати, а тим більше для письменника, який мимовільно може вплинути своєю викривленою уявою на ширший загал, особливо молодь».

 

Твори Святослава Праска

Праск С. Незамолений гріх : поезії / С. Праск. – Рівне : Ред.-видав. відділ облуправління по пресі, 1991. – 76 с.

Праск С. Купава : поезії / С. Праск. – Рівне : Ред.-видав. відділ облуправління по пресі, 1992. – 100 с.

Праск С. Межа : роман / C. Праск. – Рівне : Азалія, 2000. – 193 с.

Праск С. Піднебесний птах : поезії / С. Праск. – Рівне : Азалія, 2000. – 71 с.

Праск С. Живиця : роман / C. Праск. – Костопіль : Роса, 2004. – 163 с.

Праск С. Столочене жито : роман / C. Праск. – Рівне : Азалія, 2005. – Кн. 1. – 200с.

Праск С. Столочене жито : роман / С. Праск. – Рівне : Азалія, 2005. – Кн. 2. – 2006. – 485с.

Праск С. Столочене жито : роман / C.Праск. – Рівне :  Азалія, 2005. – Кн. 3. – 2006. – 483 с.

Праск С. Здобути або не бути : іст. роман-трилогія / С. Праск. – Рівне : Волинські обереги, 2007. – 660 с.

Праск С. Б. Роман Шухевич : іст. роман-трилогія. Ч. 1, 2 / С. Б. Праск. – Львів : Апріорі, 2017. – 396 с.

Праск С. Господньої молитви таїна / С.Праск. – Костопіль : Костопільська друк., 2009. – 224 с.

Праск С. Коріння і пагіння : родинний роман-спогад / C. Праск. – Рівне : Волинські обереги, 2009. – 156 с.

Праск С. Батьківські криниці : вибрані твори у 5-и т. / С. Праск. – Рівне : Оповідач, 2011.

Т. 1. – 2011. – 328 с.

Т. 2. Живиця ; Межа ; Коріння і пагіння : романи. – 2014. – 552 с.

Т. 3 Здобути, або не бути : іст. роман-трилогія. – 2015. – 672 с.

Праск С. Б.  Горинь : роман / С. Праск. – Харків : Панов А. М., 2018. – 312 с. 

Праск С. Левко Воловець. Творча світлина письменника / С. Праск. – Львів, 2014. – 90 с.

Праск С. Долоні народу : вірші / С. Праск // Пісня і праця. – Львів, 1978. – С. 88-90.

 

Публікації у періодичних виданнях

Праск С. Впала завіса мовчання / С. Праск // Надслучанський вісник. – 2008. – 23 серп. – С. 3.

Праск С. Лицар повстанської звитяги : до 100-річчя від дня народження Романа Шухевича /С. Праск // Волинь. – 2007. – 28 черв. – С. 1, 7.

Праск С. Місто занехаяної екології / С. М. Праск // Віче Костопільщини. – 2007. – 19 трав. – С. 3.

Праск С. Страждальна мати : вірш /С. Праск // Погорина. – 1999. – № 3. – С. 22.

Праск С. У вінок Василеві Червонію : вірш / С. Праск // Волинь. – 2010. – 15 жовт. – С. 1.

Праск С. Холмщина : рік 1939 /С. Праск // Волинь. – 2003. – 25 лип. – С.4.

Праск С. Останній лебідь : вірші / С.Праск //Дзвін. – 1992. – №5-6. – С.18-20.

Праск С. Столиця повстанського краю : [про село Гута Костопільського району (урочище Гутвин) – столицю повстанського руху Волині] / C. Праск //Aзалія : літ.-краєзн. календар Рівненщини на 1994 рік. – Рівне : Азалія, 1993. – Вип. 2. – С. 79-82.

Праск С. Знак заповіту : вірш / C. Праск // Погорина. – Рівне : Азалія, 1999. – Вип. 3. – С. 22.

Праск С. Страждальна мати : вірш / C.Праск // Погорина. – Рівне : Азалія, 1999. – Вип. 3. – С. 22.

Праск С. Здобути або не бути : уривок з роману /C. Праск // Погорина. – Рівне : Азалія, 2003. – Вип. 5. – С. 34-40.

Праск С. Не ховаймось за чужі гріхи : поезії / C. Праск // З берегів Случа : альманах. – Рівне : Волинські обереги, 2003. – С. 59-63.

Праск С. Плекаймо рідну мову  / C.Праск // Вічеве слово. – 2005. – 22 січ. – С. 5.

Праск С. Страждальна мати : поезії / С. Праск // Над Замчиськом : літ.-мист. альм. – Костопіль. – 2005. – С. 11-17.

Праск С. Лицар повстанської звитяги: до 100-річчя з дня народження головного командира УПА генерала Романа Шухевича / С. Праск // Волинь. – 2007. – 28 черв. – С. 1, 7 ; Віче Костопільщини. – 2007. – 7 лип. – С. 10.

Праск С. Просвітницькі акорди «Тризуба» / С. Праск // Віче Костопільщини. – 2008. – 19січ. – С. 3.

Праск С.  Просвіті – 140 / С. Праск // Віче Костопільщини. – 2009. – 10 січ. – С. 2.

Праск С. Владну булаву – мудрій голові / С. Праск // Новини Костопільщини. – 2017. – 9 груд. – С. 2.

Праск С. Увічнимо пам’ять героя / С. Праск // Новини Костопільщини. – 2017. – 18 берез. – С. 5.

Праск С. Просвіті – 150 / С. Праск // Новини Костопільщини. – 2018. – 7 груд. – С. 6.

Праск С. Горинь : роман /С. Праск // Погорина. – 2016. – С. 105–164.

Праск С. Обрії просвітництва / С. Праск // Новини Костопільщини. – 2020. – 15 лют. – С. 6.

Праск С. Сотенний «Лис» : роман /С. Праск // Дзвін. – 2018. – № 11. – С. 13–91.

Праск С. Надвечір’я – ще не вечір : до 80-річчя від дня народження Л. Воловця / С. Праск // Дзвін. – 2017. – № 1. – С. 226- 233.

 

Публікації про життя і діяльність Святослава Праска

Жулинський М. Доброго дня Вам, шановний Святославе Богдановичу / М. Жулинський // Жулинський М. Спадкоємці. – Дрогобич : Коло, 2020. – С. 74-82.

Хомич Д. Плекаючи високу духовність : Кілька штрихів до біографії Святослава Праска //Вісті Рівненщини. – 2005. – 16 берез. – С.4

Пащук І. Г. Праск Святослав Богданович / І. Г. Пащук //Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. – Рівне : Волинські обереги, 2005. – С.149.

Воловець Л. Мудрості невичерпна криниця / Л. Воловець // Праск С. Батьківські криниці : вибрані твори. – Рівне : Письменницька робітня «Оповідач», 2011. – Т. 1. – С. 3–12.

Воловець Л. Крутою дорогою / Л. Воловець // Праск С. Батьківські криниці : вибрані твори. – Рівне : Письменницька робітня «Оповідач», 2011. – Т. 2. – С. 3 – 32.

Воловець Л. Ідея і чин: про книгу С. Праска «Здобути або не бути» / Л. Воловець // Вічеве слово. – 2005. – 22 січ. – С. 4.

Хомич Д. До замовчуваних сторінок української історії : [про вихід у світ книги С. Праска «Столочене жито»] / Д. Хомич // Вічеве слово. – 2005. – 13 серп.– С. 4.

Воловець Л. Із жита зродиться життя / Л. Воловець // Віче Костопільщини. – 2008. – 4 жовт. – С. 9.

Воловець Л. Праск : витяг із літературно-критичного нарису / Л. Воловець // Погорина. – 2010. – № 14-15. – С. 403-410.

Карп’юк А. Віра в Бога облагороджує людину / А. Карп’юк // Віче Костопільщини. – 2010. – 20лют. – С. 3.

Саблей Я. Талант, подарований Україні / Я. Саблей //Віче Костопільщини. – 2011. – 16 квіт. – С. 6.

Саблей  Я. Творчий ювілей / Я. Саблей // Віче Костопільщини. – 2011. – 15 жовт. –  С. 10.

Краща книга Рівненщини // Віче Костопільщини. – 2011. – 11 черв. –  С. 4.

Надєждіна А. На крилах натхнення – до вершин майстерності / А. Надєждіна // Новини Костопільщини. – 2016. – 26 берез. – С. 3.

Надєждіна А. Я – поліщук від крові й до кісток / А. Надєждіна // Новини Костопільщини. – 2016. – 14 трав. – С. 3.

Польова Л. Сила духу / Л. Польова // Вільне слово. – 2016. – 7 квіт. – С. 16.

Святослав Праск // Літератори Рівненщини : довідник. – Рівне : Азалія, 1995. – С. 44.

Бундючна Ю. Від порошинки до світів : [рец. на кн. С. Праска «Батьківські криниці»] / Ю. Бундючна // Погорина. – 2011. – № 18-19. – С. 328.

Доленко С. Перший роман про Р. Шухевича : [рец. на кн. С. Праска «Здобути або не бути»] / С. Доленко // Нова Волинь. – 2004. – 19 лют. – С. 7.

Доленко С. Четвертий роман С. Праска «Столочене жито» вийшов друком у видавництві «Азалія» /С. Доленко // Рівне Час. – 2005. – 11 серп. – С. 7.

Зайванівський М. На тлі історичної боротьби / М. Зайванівський //Вісті Рівненщини. – 2005. – 9 верес. – С. 1.

Дутко П. Рятувати Україну – письменницька доля : інтерв’ю з письменником / П. Дутко // Волинь. – 2010. – 21 трав. – С. 1, 7.

Рибенко Л. Не дати  толочити наше жито / Л. Рибенко // Волинь. – 2009. – С. 8.

Саблей Я. Творчий ювілей /Я. Саблей // Віче Костопільщини. – 2011. – 15 жовт. – С. 10.

Саблей Я. Талант, подарований Україні / Я. Саблей // Віче Костопільщини. – 2011. – 16 квіт. – С. 6.

Шандра В. Сага про наше Полісся / В. Шандра // Надслучанський вісник. – 2011. – 13 квіт. – С. 6.

Праск С. // Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури і мистецтва : біобібліографічний покажчик / уклад.: Л. Малишева, Т. Матушевська, В. Гуріна ; наук. ред. О. Л. Промська ; ред. З. М. Тирак ; відп. за вип. В. П. Ярощук. – Рівне : О. Зень, 2019. – С. 91, 126.

Степанишин Б. Де ж та межа і в чому вона?: про роман Святослава Праска «Межа» / Б. Степанишин // Вічеве слово. – 2000. – 7жовт. – С. 3.

Поет шевченкової хвилі : [про костопільського літератора Святослава Праска] // Вісті Рівненщини. – 2003. –1 жовт. – С. 3.

 

Інтернет-ресурси

 

Праск С. Хто боїться Віктора Ющенка? [Електронний ресурс] / С. Праск // Майдан : сайт. – Режим доступу: https://maidan.org.ua/arch/arch2003/1050069664.html. – Назва з екрана. 

Праск С. Как создавался штамп – «Так сложилось исторически» [Електронний ресурс] / С. Праск // День : сайт. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/ru/article/pochta-dnya/kak-sozdavalsya-shtamp-tak-slozhilos-istoricheski. – Назва з екрана.

Праск С. «Просвіті» Костопільщини – 100 [Електронний ресурс] / С. Праск // Слово просвіти : сайт. – Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2020/12/28/kostopil-shchyna-prosvitians-ka/. – Назва з екрана.

Рибенко Л. Не дати толочити наше жито! [Електронний ресурс] /Л. Рибенко // Волинь : сайт. – Режим доступу: http://volyn.rivne.com/ua/38. – Назва з екрана.

Синюк С. Дерманський світильник спонукає до роздумів [Електронний ресурс] / С. Синюк // РОІППО : сайт. – Режим доступу: https://roippo.org.ua/news/41/. – Назва з екрана.

Праск С. Сага про костопільський дерибан [Електронний ресурс] / С. Праск // ЧаРівне : сайт. – Режим доступу: http://charivne.info/news/Saha-pro-kostopilskiy-deriban. – Назва з екрана.

Бондючна Ю. Безбережжя і безмежжя в романі Святослава Праска [«Межа»] [Електронний ресурс] / Ю. Бондючна // Золота пектораль : сайт. – Режим доступу: https://zolotapektoral.te.ua/безбережжя-і-безмежжя-в-романі-святос/. – Назва з екрана.

Праск С. Парадокси : вірш [Електронний ресурс] / С. Праск // Провінційка : сайт. – Режим доступу : https://provinciyka.rv.ua/4085-poezja.html. – Назва з екрана.  

Праск С. Гей, там далеко на Волині, де народилася УПА… [Електронний ресурс] // Голос України : сайт. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/250277. –  Назва з екрана.

«Здобути або не бути» : про роман С. Праска «Здобути або не бути», присвячений генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу [Електронний ресурс] // Народний оглядач : сайт. – Режим доступу: https://www.ar25.org/article/zdobuty-abo-ne-buty.html. – Назва з екрана.

«Рятувати Україну – письменницька доля» : до 75-річчя рівненського письменника організовують книжкову виставку [в Рівненській обласній бібліотеці] [Електронний ресурс] // Рівне1 : сайт. – Режим доступу: https://rivne1.tv/news/63297. – Назва з екрана.

Павлюк І. Кілька слів до майбутньої книги Святослава Праска про Романа Шухевича [Електронний ресурс] / І. Павлюк // Слово Просвіти : сайт. – Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2017/06/23/kilka-sliv-do-majbutnoji-knyhy-svyatoslava-praska-pro-romana-shuhevycha/. – Назва з екрана.

На Рівненщині завершився четвертий літературний фестиваль «Дерманський світильник» [Електронний ресурс] // Радіо Свобода : сайт. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/934534.html. – Назва з екрана.

Святослав Праск про польсько-український конфлікт 1942-44роках у Березнівському районі Рівненщини [Електронний ресурс] //  youtube.com : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=14U9_oWMwH4&ab_channel=ПоліськаСіч. – Назва з екрана.

 

Олена Кудіна



Коментарі (0)



усі виставки »

Велике будівництво
Програма Президента України

Велике будівництво
Програма Президента України

Книги від Українського
інституту книги

Книги від Українського інституту книги

Електронні каталоги

Електронні каталоги

3D-тур бібліотекою

Подорож бібліотекою

Революція Гідності. Війна

Революція Гідності. Війна

Освітній навігатор

Освітній навігатор

Аудіобібліотека

Аудіобібліотека

Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

Видання бібліотеки

Видання бібліотеки

Електронна доставка документів

Електронна доставка документів

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Цифрові колекції

Цифрові колекції