«Якщо вже працюєш у цьому краї –

мусиш краще його пізнати,

а значить – свої знання передати дітям»

Якуб Гофман

 Якуб Гофман – польський освітній діяч, краєзнавець, організатор досліджень у галузях історії, етнології, історичної бібліографії Великої Волині. Народився 19 березня 1896 року у місті Коломия (тепер Івано-Франківська область) в сім’ї вчителя. До 1914 р. проживав у м. Ясло Краківського воєводства, де здобув гімназійну освіту. По завершенні навчання деякий час йому довелося працювати в робітничих лавах на нафтових родовищах. Події Першої світової війни перешкодили здобути вищу освіту, і тому важливим чинником життя стала самоосвіта та вдосконалення фахового рівня. Саме її можна вважати тим стрижнем, завдяки якому він сформувався як науковець. А ще інтерес до всього, за що б не брався. Якуб Гофман був учасником Першої світової війни у складі австрійської та польсько-більшовицької армії у 1919-1920 рр. Двічі нагороджений високою польською військовою відзнакою – орденом «Хрест Величний». Після закінчення військової служби 1921 р. Якуб Гофман розпочав педагогічну діяльність у Західній Білорусі та Підляшші – в містах Ліді, Леховичах та Барановичах. Вже після демобілізації у 1925–1926 рр. навчався у Кракові на вищих учительських курсах.

Найбільш плідний період його діяльності розпочався у м. Рівному з 1923 р. та продовжувався до початку сорокових років. У Рівне Гофман приїхав на виклик керуючого Волинською кураторією (управління народною освітою) з метою організації відділу позашкільної освіти. Якуб Гофман у Рівному працював на посаді вчителя, а згодом директора гімназії, протягом 1928-1935 рр. був головою правління Спілки вчителів Волинського шкільного округу. Разом з ним переїжджає дружина Ядвіга, яка стала однодумцем і помічником у професійних справах та повсякденному житті. З переїздом до Рівного Ядвігу Гофман приймають на посаду вчителя польської мови Рівненської державної гімназії ім. Т. Костюшка з 1 вересня 1923/1924 навчального року. Пізніше вона зосереджує увагу на історії, про що свідчить низка документів, зокрема закінчення історичних курсів у 1923-1925 рр. У квітні 1927 р. Ядвіга Гофман на підставі екзаменаційного свідоцтва допущена до викладання курсу історії в державних та приватних школах і вчительських семінаріях.

З ініціативи Гофмана в регіоні проводилися найрізноманітніші краєзнавчі дослідження, включаючи геологічні та метеорологічні спостереження, вивчення фольклору й побуту волинян. У результаті краєзнавчого пошуку було зроблено десятки томів записів і спостережень, упорядковано тисячі експонатів і пам’яток народної культури. Колекція волинських писанок, зібрана вчителями на чолі з Гофманом, налічувала близько тисячі штук, з яких 450 надіслали до Краківського музею; збір волинської вишивки містив 1200 зразків; зроблено тисячі фотографій пам’яток культури та відомих осіб Волині. У краєзнавчій роботі дослідник детально описував кожне поселення краю, його історію та особливості. У результаті було описано близько 3000 населених пунктів регіону.

У 1924 році Президія охорони пам’яток доісторичної доби призначає його уповноваженим з державної охорони доісторичних пам’яток на території Волинського воєводства. В його обов’язки входило: 1) збирання відомостей про доісторичні пам’ятки на території воєводства; 2) збір пам’яток, видобутих із землі, знайдених приватними особами для Археологічного музею у Варшаві; 3) охорона місць, на яких відкриті пам’ятки, з використанням археологічних методів досліджень; 4) збори пам’яток, що лежать на поверхні, якщо до них можливий доступ; 5) складання звітів про свою діяльність. У тому ж році Я. Гофман обстежив городище біля с. Новомильськ поблизу Здолбунова. Воно являє собою залишки давньоруського міста Мильська, яке згадується в літописах від 1151 р. Я.  Гофман першим детально обстежив цю давньоруську фортецю (згодом, у 1931 р., він побував тут удруге), зібрав давньоруську кераміку 11-12 століть.

Цікаві матеріали було зібрано Я. Гофманом в 1930 р. під час відрядження до с. Стадники, поблизу якого в 1929 р. випадково натрапили на кам’яну гробницю. Він оглянув місце унікальної знахідки, поховальний інвентар. На полі, поблизу села зібрав уламки посуду стжижовської культури. Звіт про проведену розвідку було надіслано директору Варшавського археологічного музею Р. Якимовичу.

У 1931 р. Гофман обстежив городище на горі Святої Трійці в с. Стежок поблизу Шумська, зібрав тут давньоруську кераміку 12-13 століть. А в 1933 р. в лісі біля с. Бечаль провів розкопки кургану, кераміка якого датується 11 ст.

У 1927–1939 рр. він був головою керівництва Спілкою польських вчителів шкіл воєводства та мав тісні контакти з місцевими педагогами. Від них часто надходила інформація про нові археологічні знахідки, і Я. Гофман організовував роботу з їх збереженням. Саме йому належала ідея створення у Рівному музею господарства Волині, який діяв у 1936-1939 рр. «Небуденний педагог, політик… явно виступав проти несправедливостей поверсальської Польщі». Саме так писав про нього колишній учитель Рівненської української приватної гімназії Михайло Гуцуляк.

У листопаді 1933 р. Волинський музей (Луцьк) відкрив виставку, присвячену подіям Першої світової війни. Майже всі матеріали – періодика того часу, документи, фото, поштові марки, колекція військових відзнак і пам’ятних значків були представлені з приватної колекції Я. Гофмана. Згодом він передав у музей частину своєї колекції, яка нині зберігається у фондах і посідає чільне місце в експозиції Волинського обласного краєзнавчого музею.

Різнобічна діяльність Гофмана сприяла його авторитету як активного діяча краю. Слід назвати низку посад, які обіймав вчений у Волинському воєводстві на громадських засадах: 1925 р. – член правління Спілки сільської молоді на Волині; 1932 р. – редактор газети «Голос вчителів Волинського округу», яка піднімала злободенні питання освітянської праці, вміщувала замітки про кращих вчителів. У цьому ж році Гофман очолив відділ Спілки польських легіоністів у Рівному.

13 листопада 1932 р. був утворений Волинський місцевий комітет «Польського біографічного словника» під керівництвом Академії наук Польщі, до складу редколегії увійшли волинський воєвода Г. Юзевський, Я.  Гофман та ін. Науковий колектив зібрав та підготував до друку понад десять тисяч імен польських діячів Волині, Поділля, Київщини 19 та 20 ст. Головна увага зосереджувалася на таких категоріях населення, як службовці, лікарі, вчителі, вчені, промисловці, купці, фінансисти, спортсмени, друкарі та ін. На жаль, з приходом Червоної армії матеріали словника загубилися.

У 1935 р. виникає Волинське товариство приятелів науки (ВТПН) – науковий осередок польських вчених, які досліджували матеріальну й духовну культуру та природні багатства краю, 23 лютого цього ж року Гофмана обирають до складу наукової ради. Головний офіс товариства розміщувався у Луцьку, а відділи знаходилися в Рівному та Кременці.

Неабиякий пізнавальний інтерес Гофман виявив до історичного минулого краю. Із творчої спадщини вченого зберігся рукопис історії Рівного, в якому він проаналізував соціально-економічний розвиток міста, життя та діяльність польської шляхти. Історик подав цікаву статистику щодо кількісного співвідношення мешканців Рівного у 1885 р. за релігійною ознакою, а також навів дані про національний склад міського населення станом на 1921 р. Цінним з позицій дослідницького аналізу став рукопис Я. Гофмана з генеалогії князів Острозьких. Краєзнавець дослідив знатний родовід, починаючи із 1366 р., виділивши при цьому гілки князів Заславських, Збаразьких, Гольшанських та ін.

Найвагомішою справою його життя, яка суттєво вплинула на розвиток волинської історіографії, археографії, етнології, краєзнавства, бібліографії, було видання «Рочніка Волинського» (Rocznik Wołyński). Він був засновником і головним редактором цього видання, яке виходило у місті Рівному у 1930–1939 рр. Всього було випущено вісім томів.

Ще одне важливе, але незавершене краєзнавчо-бібліографічне дослідження – «Бібліографія Волині», яке планувалося видати в п’яти томах із 24 тис. бібліографічних позицій. Видання будувалося за розділами, що охоплювало ряд аспектів суспільного життя а саме: політика, соціологія, релігія, наука, культура та ін.

Наукові інтереси вченого поєднувалися з політичною діяльністю. Протягом 1935-1938 рр. він виконував повноваження посла до сейму Польської республіки й був у складі Гуманітарної комісії при уряді Другої Речі Посполитої, де рішуче відстоював інтереси освітян.

Після встановлення радянської влади на західноукраїнських землях 10 лютого 1940 р. Якуба Гофмана разом із дружиною депортували до Горьковської області (Росія). У 1942 р. після звільнення його призначають представником польського посольства при шостій піхотній дивізії армії В.  Андерса в Узбекистані у чині капітана польської армії. Пізніше подружжя змушене було разом із військом евакуюватися в Іран. У Тегерані Якуб Гофман звільняється у запас, а дружина працює на посаді директора гімназії. Іран став останнім пристанищем для Ядвіги Гофман, 7 березня 1944 р. на 47-му році життя вона померла.

Після смерті дружини Я. Гофмана направили до Східної Африки, де він обіймав посаду керівника освітнього відділу делегатури Міністерства праці і громадського забезпечення у м. Найробі (Кенія). З 1946 по 1950 рр. він працює вчителем у школі для російських і польських дітей у Танзанії (колишня Танганьїка).

У 1950 р. Я. Гофман переїхав у Лондон. З 1955 р. бере активну участь у роботі Польського історичного товариства у Великій Британії. Помер Якуб Гофман у Лондоні 27 грудня 1964 р. І де б він не перебував – чи то на засланні в Сибіру, чи, скажімо з армією польського генерала Андерса в Ірані, або в Африці, у його серці завжди жевріла згадка про Волинь.

«Рочнік Волинський» – важливе джерело для вивчення минулого Волинської землі

Часопис «Rocznik Wołyński» виходив у Рівному упродовж 1930-1939 рр. На титульній сторінці першого і всіх останніх семи томів вказано, що він видається при допомозі Волинського окружного управління Польського товариства вчителів загальних шкіл і нижче стояло, під редакцією Якуба Гофмана. Оскільки, основним полем діяльності Якуба Гоффмана була педагогіка, це періодичне видання він видавав для вчителів Волинського регіону. У одному зі своїх листів до правління Польського Товариства Історичного педагог та історик зазначив про низький рівень освіченості вчителів Волинської території.

Приступаючи до його видання, редколегія зазначала, що для роботи в школі вчитель мусить мати широкі знання про ту землю, де він працює. Загалом з'явилося 8 випусків цього часопису, дев'ятий планували видати до травня 1940 р. Він був приурочений до 7 з'їзду польських істориків, який мав саме на той час відбутися у Львові. Однак цьому завадила війна. Якщо в першому номері вміщено 3 статті, то в другому – 17.

Виявляючи неабиякі етнографічні зацікавлення, Я. Гофман публікує в першому томі власну працю «Писанки Волині», яка є чи не першою науковою публікацією про особливості писанкарства Рівненщини. В своїй статті автор подає інформацію про техніку розпису та засоби фарбування великодніх яєць, робить спробу систематизації орнаментики, подає місцеві назви візерунків, наводить приклади використання писанок та крашанок у народній магії та обрядах.

У згаданому томі «Rocznika Wolycskiego» зустрічаємо працю B. Костецького «Хата сільська на Волині». В загальних рисах описуючи будівництво сільського житла, автор виділяє місцеві традиції, подає власні архітектурні виміри та малюнки. Цікавою є інформація про зовнішні та внутрішні прикраси будинків у деяких селах Рівненської області (Старожуків, Новий Корець, Городище, Стовпин).

Характер публікацій відображають заголовки: С. Заянчуковський «Волинь під пануванням Литви»; Ядвіга Гофман «Участь Волині у повстанні Костюшківськім», М. Валіцький «Середньовічні церкви Волині», Назар Димнич «Обряди і вірування народні під час Великодних свят», П. Каламай «Назви топографічні, зібрані в с. Городок Рівненського повіту», «Бібліографія Волині» – 249 джерел. І хоч публікації польськомовні, все ж вони були доступні для пізнання і вчительства, і всієї краєзнавчої громадськості Волині, що в силу обставин мусила добре знати державну мову.

До співробітництва в «Roczniku...» Я. Гофман залучав відомих польських істориків зі Львова, Кракова, Варшави. Основною (навіть єдиною) темою історичних, геологічних, етнографічних, бібліографічних публікацій була Волинь у кордонах колишньої (до 1917 р.) Волинської губернії. Авторами історичних статей, які друкували на його сторінках, були відомі в Польщі історики: Казимєж Ходиницький (Познанський університет), Марія Данілевичева (з Варшави), Броніслав Павловський (на той час – працівник Центрального військового архіву у Варшаві), Кароль Бучек (працівник бібліотеки Чарториських у Кракові, медієвіст, історик картографії), Адам Бар (працівник Ягеллонської бібліотеки в Кракові, пізніше – Ягеллонського університету), Владислав Томкевич (Варшавський університет), Станіслав Малаховський-Лемпіцький (суддя окружного суду у Варшаві, історик права), Броніслав Володарський (учитель Львівської гімназії) та інші автори. Вихід часопису «Rocznik Wołyński» та науково-організаційна діяльність Я. Гофмана були помітними у науковому cвіті ІІ Речі Посполитої. Це засвідчує його участь у нараді, яку скликало у Львові 6 грудня 1937 р. Правління Польського Товариства Історичного з метою координації наукової діяльності часописів, що спеціалізувалися на історичній тематиці. Окрім Я.  Гофмана, у нараді брали участь редактори таких помітних тогочасних польських наукових видань, як «Kwartalnik Historyczny», «Przegląd Historyczny», «Przegląd Historyczno-Wojskowy», «Rocznik Dziejow Społecznych i Gospodarczych», «Rocznik Oddziału Łódzkiego Polskiego Towarzystwa Historycznego»  та ін.

На сторінках «Rocznikа...» публікували статті переважно на історичну тематику Волині, хронологічні рамки їх були досить широкими – від часів Київської Русі до 20 століття. До сьогоднішнього дня внесок цього наукового видання ще не знайшов належного висвітлення у вітчизняній історіографії. Можливо, однією із причин такого стану є те, що часопис був орієнтований лише на учительство Рівненського повіту, виходив обмеженим тиражем. Намагаючись розширити аудиторію своїх читачів, редакція надсилала примірники випусків у наукові бібліотеки різних наукових установ. Окрім наукових закладів Польщі, його томи мали б отримувати в УРСР Коростенський музей краєзнавства, Волинський науково-дослідний музей у Житомирі, бібліотека Академії Наук УРСР. Нині екземпляри часопису збереглися в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці, бібліотеках Рівненського обласного краєзнавчого музею та Державного архіву Рівненської області.

Зважаючи на те, що на шпальтах «Rocznikа Wołyńskiеgo» опубліковано чимало ґрунтовних розвідок про важливі сторінки історії волинського регіону, історіографічне дослідження цього видання є актуальним для волинського історичного краєзнавства. Участь відомих польських дослідників із провідних наукових осередків тогочасної Речі Посполитої забезпечила високий науковий рівень цьому журналу та зробила його помітним явищем у дослідному процесі вивчення історії Волині польськими авторами. Часопис «Rocznik Wołyński» став важливим науковим органом, який за рівнем публікованих на його сторінках матеріалів та науковою структурою не поступався кращим академічним виданням тогочасної Польщі. Варто зазначити, що на його випуски друкували схвальні відгуки на сторінках польської преси, зокрема відомих польських науковців професорів Адама Чартковського, Здіслава Денбіцького, Болеслава Гриневецького та інших.

Rocznik Wołyński : wydawany staraniem Wołyńskiego Zarządu Okręgowego Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych Powszechnych / pod red. J. Hoffmana. – Równe : Nakład Wołyńskiego Zarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwa szkół powszechnych, 1930. – T. 1. – 164 s.

Rocznik Wołyński : wydawany staraniem Wołyńskiego Zarządu Okręgowego Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych Powszechnych / pod red. J. Hoffmana. – Równe : Nakład Wołyńskiego Zarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwa szkół powszechnych, 1931. – T. 2. – 584 s.

Rocznik Wołyński : wydawany staraniem Wołyńskiego Zarządu Okręgowego Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych Powszechnych / pod red. J. Hoffmana. – Równe : Nakład Wołyńskiego Zarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwa szkół powszechnych, 1934. – T. 3. – 678 s.

Rocznik Wołyński : wydawany staraniem Wołyńskiego Zarządu Okręgowego Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych Powszechnych / pod red. J. Hoffmana. – Równe : Nakład Wołyńskiego Zarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwa szkół powszechnych, 1935. – T. 4. – 348 s.

Rocznik Wołyński : wydawany staraniem Wołyńskiego Zarządu Okręgowego Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych Powszechnych / pod red. J. Hoffmana. – Równe : Nakład Wołyńskiego Zarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwa szkół powszechnych, 1937. – T. 5-6. – 537 s.

Rocznik Wołyński : wydawany staraniem Wołyńskiego Zarządu Okręgowego Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych Powszechnych / pod red. J. Hoffmana. – Równe : Nakład Wołyńskiego Zarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwa szkół powszechnych, 1938. – T. 7. – 463 s.

Rocznik Wołyński : wydawany staraniem Wołyńskiego Zarządu Okręgowego Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych Powszechnych  / pod red. J. Hoffmana. – Równe : Nakład Wołyńskiego Zarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwa szkół powszechnych, 1939. – T. 8. – 476 s.

Rocznik wolynski [Электронный ресурс]. Т. 1 / pod red. J. Hoffmana. – (1 файл : 78.69 MB). – Rowne : [б. и.], 1930. – 1 эл. опт. диск (CD-ROM). – Систем. требования: WINDOWS 98 ; дисковод CD-ROM ; миша (Назва з контейнера). – (в кор.) : Б. ц.

Rocznik wolynski [Электронный ресурс]. T. 2 / pod red. J. Hoffmana. – (1 файл : 203 MB). – Rowne : [б. и.], 1931. – 1 эл. опт. диск (CD-ROM). – Систем. требования: WINDOWS 98 ; дисковод CD-ROM ; миша (Назва з контейнера). – (в кор.) : Б. ц.

Rocznik wolynski [Электронный ресурс]. Т. 3 / pod red. J. Hoffmana. – ( 1 файл : 180 MB). – Rowne : [б. и.], 1934. – 1 эл. опт. диск (CD-ROM). – Систем. требования: WINDOWS 98 ; дисковд CD-ROM ; миша (Назва мз контейнера). – (в кор.) : Б. ц.

Rocznik Wolynski [Электронный ресурс]. T. 4 / Wolynski Zarzadu Okregu Zwiazku Nauczycielstwa Polskiego ; pod redakcija Jakoba Hoffmana. – ( 336 файлів : 113 Mб.). – Rowne : [б. и.], 1935. – 1 эл. опт. диск (CD-ROM). – Систем. требования: CD-ROM WINDOWS 98/2000/NT/XP. – Б. ц.

Rocznik wolynski [Электронный ресурс]. Т. 8 / pod red. J. Hoffmana. – ( 1 файл : 116 MB). – Rowne : [б. и.], 1939. – 1 эл. опт. диск (CD-ROM). – Систем. требования: WINDOWS 98 ; дисковод CD-ROM ; миша (Назва з контейнера). – (в кор.) : Б. ц.

Видання та публікації Якуба Гофмана

Hoffman Jakub Przewodnik po Wołyniu. – Warszawa : Nasza Drukarna. 1938. – 67 s.

* * *

Hoffman J. Pisanki wołyńskie / J. Hoffman // Rocznik Wołyński. – Równe : Wołyński Zarząd Okręgu Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych, 1930. – T. 1. – S. 138-159.

Hoffman J. Wołyń w walce 1831 r. / J. Hoffman // Rocznik Wołyński. – Równe : Wołyński Zarząd Okręgu Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych, 1931. – T. 2. – S. 149-192.

Hoffman J. Walki o redutę Piłsudskiego : fragment z dziejów 2-go plutonu 4-tej kompanji VI-go baonu Pierwszej Brygady Józefa Piłsudskiego / J. Hoffman // Rocznik Wołyński. – Równe : Wołyński Zarząd Okręgu Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych, 1931. – T. 2. – S. 321-370.

Hoffman J. Akta kościoła farnego ostrogskiego od 1622 r. / J. Hoffman // Rocznik Wołyński. – Równe : Wołyński Zarząd Okręgu Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych, 1933. – T. 3. – S. 192-214.

Hoffman J. Księga wizyt generalnych szkoły OO. Pijarów w Dąbrowicy z lat 1782–1804 / J. Hoffman // Rocznik Wołyński. – Równe : Wołyński Zarząd Okręgu Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych, 1933. – T. 3. – S. 261-296.

Hoffman J. Księga wizyt kościoła parafjalnego w Ptyczy powiatu dubieńskiego / J. Hoffman // Rocznik Wołyński. – Równe : Wołyński Zarząd Okręgu Związku Polskiego Nauczycielstwa Szkół Powszechnych, 1935. – T. 4. – S. 157-176.

Публікації про Якуба Гофмана

Бусленко В. В. Якоб Гофман – посол до сейму / В. В. Бусленко // Роде наш красний… : Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк : Вежа, 1996. – Том 2. – С. 272-273.

Про історика, професора, політичного діяча Якоба Гофмана.

Бухало Г. В. «Наша Вітчизна – Волинь» : (до історії волинських німців XIV століття – 1940 рік) / Г. В. Бухало // Велика Волинь: минуле і сучасне : тези регіон. наук. конф. 14-16 листоп. 1991 р. – Рiвне, 1991. – С. 43-45.

Про Якуба Гофмана – польського освітнього діяча, організатора досліджень у галузях історії, етнології й історичної бібліографії Великої Волині.

Гофман Якуб // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. – Рівне : Волин. обереги, 2005. – С. 46.

Гуцуляк М. Про близьке здалека : рівнен. обл. гімназія, 1923-1939 : з дод. колишньої учениці Г. Книш-Боа / М. Гуцуляк. – Ванкувер : [б. и.], 1976. – 302 с.

Спогади автора про подружжя Якуба та Ядвіги Гофманів на с.57-58.

Доброчинська В. А. Краєзнавчі студії польських дослідників на Волині (1921-1939 рр.) / В. А. Доброчинська // Теоретичні та прикладні проблеми країнознавства і краєзнавства : матеріали Першої всеукр. наук.-практ. конф. (Рівне, 24-25 квіт., 2002 р.). – Рівне : РІС КСУ, 2002. – С. 100-103.

Про польських науковців-краєзнавців, які досліджували Волинь та Волинське Полісся: Я. Гофман, Я. Й. Фітцке, Ю. Нец, С. Мацко.

Доброчинська В. Волинські сторінки діяльності польської родини Якуба і Ядвіги Гофман (1921-1939) / В. Доброчинська, В. Мартинюк // Слов’янський вісник : зб. наук праць. – Рівне : РІС КСУ, 2004. – Вип.4 : Історичні науки. – С. 57-64.

Зіневич Є. 100-а річниця Якуба Гоффмана / Є. Зіневич // Сім днів. – 1996. – 16 берез. – С. 5.

Кінд-Войтюк Н. Волинське товариство приятелів науки у дослідженні історії та пам'яток Волинського воєводства (1935-1939 рр.) / Н. Кінд-Войтюк // Наукові записки / голов. ред. О. С. Булига ; відп. за вип. О. С. Романчук. – Луцьк : Волин. Старожитності, 2011. – Вип. 9. Ч. 2 : [Історія Волинського краю]. – С. 88-90.

Про Волинське товариство приятелів науки, яке було створене у 1935 р в Луцьку на Волині. Його заснували польський історик, редактор краєзнавчого часопису «Рочнік Волинський» Я. Гофман і віце-воєвода Ю.  Слєшинський.

Ковальський М. Гоффман Якуб / М. Ковальський // Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку : енциклопед. вид. / Нац. ун-т «Острозька академія» ; голов. ред. І.  Пасічник. – Вид. 3-тє, допов. і перероб. – Острог : Острозька академія, 2019. – С. 147-148.

Кулик Л. Якуб Гофман і дослідження культури Волині / Л. Кулик // Слово молодим дослідникам : зб. матеріалів і тез міжвузів. наук.-теорет. конф. 28-29 листоп. 1996 р. – Рiвне : РДІК, 1996. – С. 76-78.

Охріменко Г. Якуб Гофман [1896-1964] / Г. Охріменко // Нариси культури давньої Волині / за заг. ред. Г. Охріменка. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – С. 19.

Ошуркевич О. Ф. Етнографічні матеріали на сторінках «Річника Волинського» (1930-1939 рр.) / О. Ф. Ошуркевич // Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство : історія, здобутки, перспективи : тези доп. І повіомл. ІІ регіон. «Велика Волинь» і VІ обл. іст.-краєзн. конф. 8-10 жовт. 1992 р. – Луцьк, 1992. – С. 94-95.

Пащук І. До біобібліографічного словника краєзнавців Рівненщини / І. Пащук // Волинські дзвони : наук.-краєзн. альм. – Рівне : Волин. обереги, 1999. – Вип. 3. – С. 106-110.

Коротка біографічна довідка про дослідника Волині Я. Гофмана.

Поліщук Я. О. Рівне. Мандрівка крізь віки : нариси історії міста / Я.  О. Поліщук. – Вид. 2-ге, допов. – Рівне : Волин. обереги, 2009. –  300 с.

Про провідного польського діяча доби Юзевського у Рівному Якуба Гофмана – С. 189-192.

Поперецька Л. Гофман Якуб [1886-1964] – дослідник Волинського краю / Л. Поперецька // Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 15-річчю створення Держ. історико-культ. заповідника м. Дубна. – Дубно, 2008. – С. 43-44.

Прищепа О. Якуб Гофман – організатор досліджень історії та культури Волині / О. Прищепа, Б. Прищепа // Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся / Рівнен. фольклорно-етнографічне т-во. – Рівне : Перспектива, 2002. – Вип. 2. – С. 101-103.

Прищепа О. Рівненські адреси Якуба Гофмана / О. Прищепа // Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд у минуле. – Рівне, 2006. – С. 74-76.

Татаркін В. Ю. «Річник Волинський» Якуба Гофмана – важливе джерело для вивчення минулого Волинської землі / В. Ю. Татаркін // Матеріали ІV наук.-краєзн. конф. «Острог на порозі 900-річчя» / Наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. кн. Острозьких. – Острiг, 1993. – С. 168-171.

Терський С. Гоффман Якуб / С. Терський // Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині : монографія / С. Терський. – Львів : Львівська політехніка, 2010. – С. 184-186.

Українець А. М. Етнографічні дослідження на Волині (за матеріалами фондів № 366 і 160 Ф. Штейнгеля і Я. Гофмана) / А.  М.  Українець // Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство : історія, здобутки, перспективи : тези доп. і повідомл. ІІ регіон. «Велика Волинь» і VІ обл. іст.-краєзн. конф. 8-10 жовт. 1992 р. –Луцьк, 1992. – С. 91-92.

Українець А. М. Рівненщина в дослідженнях польських етнографів (20-30-ті рр. ХХ ст.) / А. М. Українець // Слов'янський вісник : міжвід. наук. зб. – Рівне, 1998. – Вип. 1. – С. 81-84.

Аналіз праць польських етнографів: Я. Гофмана, В.  Костецького, С. Двораковського, М. Морельовського, А. Гузовської, Я.  Корженьовської, які присвячені дослідженню історії, етнографії та культури Рівненщини.

Хитрий Ч. Вчений, учитель, чуйний друг – Хоффман Якуб / Ч.  Хитрий // Хитрий Ч. Минувшина Рівненщини – далека і близька / Ч. Хитрий. – Вид. 2-ге, допов. – Рівне : Волин. обереги, 2010. – С. 150-154.

Хитрий Ч. Вчений, учитель, чуйний друг... Хоффман Якуб [дослідник Волині та Рівненщини] / Ч. Хитрий // Сім днів. – 2009. – 7 серп. – С. 6 ; 14 серп. – С. 6.

Швецова-Водка Г. Бібліографічні праці Якуба Гоффмана на сторінках «Рочніка Волинського» (1931-1939) / Г. Швецова-Водка, М. Гулюк // Вісник Книжкової палати. – 1998. – № 11. – С. 27-28.

Швецова-Водка Г. М. Бібліографічні праці Якуба Гоффмана на сторінках «Рочніка Волинського» (1931-1939) / Г.  М.  Швецова-Водка // Швецова-Водка Г. М. Теорія, історія, організація та методика бібліографії : вибр. пр. / Г.  М.  Швецова-Водка. – Рівне : ДМ, 2011. – С. 378-381.

Інтернет-ресурси

Ковальський М. Гоффман Якуб (Ноffman Jakub) (1896–1964) [Електронний ресурс] / М. Ковальський // Центр вивчення спадщини кн. Острозьких : сайт. – Режим доступу: https://heritage.oa.edu.ua/assets/files/kovalskyi_hoffman2011.pdf. – (дата звернення: 10.02.2021). – Назва з екрана.

Костриця М. Ю. Гоффман Якуб [Електронний ресурс] / М. Ю. Костриця // Енциклопедія Сучасної України : сайт. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=31632. – (дата звернення: 10.02.2021). – Назва з екрана.

Як все починалося [Електронний ресурс] // Музейний простір Волині : сайт. – Режим доступу: http://volyn-museum.com.ua/news/jak_vse_pochinalosja/2020-11-15-5556. – (дата звернення: 10.02.2021). – Назва з екрана.

Про відомого дослідника природи та історії волинського краю Якуба Гофмана у віртуальному проєкті «Як все починалося…» Волинського краєзнавчого музею.

Jakub Hoffman (publicysta) [Електронний ресурс] // Wikipedia, wolna encyklopedia : сайт. – Режим доступу: https://pl.wikipedia.org/wiki/Jakub_Hoffman_(publicysta). – (дата звернення: 10.02.2021). – Назва з екрана. 

Rocznik Wołyński. T.1, 1930 – T.6, 1937 [Електронний ресурс] // 1576. Бібліотека Українського світу : сайт. – Режим доступу: http://1576.ua/books/2731. – (дата звернення: 10.02.2021). – Назва з екрана.

Валентина Гуріна