Чого не можна зробити в житті –

Треба зробити в літературі,

Чого не можна досягти у державі –

Те треба творити в душі.

С. Бабій

Заслужений працівник культури України, письменник, публіцист, член Національної Спілки письменників України Степан Олександрович Бабій народився 28 березня 1940 р. в селі Голибіси біля старовинного містечка Шумськ Тернопільської області.

Як і багато його перевесників, щоранку бігав до школи у недалекому райцентрі, де здобував середню освіту.

Як він зізнався пізніше, 1956-ий був особливим у його житті. Того року він закінчив школу. Так, так! Не дивуйтеся, бо він став учнем у шестирічному віці. Та молодик вже тоді тверезо оцінював життєві реалії. Об’єктивно вирішив, що рівень здобутих знань не дає змоги вступати до університету, про який мріяв. Подався до медичного училища в Бережанах. Закінчив його на «відмінно». І вже з дипломом медика вступив на філологічний факультет Франкового вузу у місті Лева. Правда, це було вже після військової служби.

Але період навчання у Львові тривав лише рік. Під тиском обставин був змушений далі навчатися у Тернопільському медичному інституті. Після його закінчення опинився в Рівненській області. Лікарював там майже три роки. Відпрацювавши строк, який належало, хотів повернутися на Тернопільщину.

Але нічого з того не вийшло. В часи тоталітаризму перепоною повернення Степана Олександровича до рідного краю була та обставина, що його батько належав до українських повстанців і його, важко пораненого, «справедливий» більшовицький суд «нагородив» 25 роками позбавлення волі.

Та не лише батько поета був пов’язаний з УПА. Як згадував Степан Бабій у публіцистичній книзі «Дорогою долі», в лавах повстанців загинув брат діда по маминій лінії Петро, а його родичів Григорія та Наума етапували до Сибіру. Туди відправили рідних по батьковій лінії – діда Павла та бабу Химу. Нещаслива доля спіткає і батька Олександра.

Останній після смерті «батька народів» повернеться до рідного краю, але до останніх днів відчуватиме на собі невсипуще кадебістське око. Воно, до речі, намагалося допекти синові, роблячи йому перепони на шляху повернення на Тернопільщину з Рівненщини.

А Степан Олександрович робив з цього свої «висновки». Коли ще навчався в медінституті, то його дружиною стала 18-літня волиняночка Леся, яка в 1949-му народилася в тюрмі, куди каральна система кинула її батьків, запідозривши у зв’язках з бандерівцями.

Пригадує він і роки навчання в Тернополі. Тоді його однодумцями були Василь Лісовий і уже покійний Георгій Петрук-Попик – уродженець Шумщини. Тоді студенти мали можливість потайки перечитувати заборонені твори Василя Симоненка, Івана Дзюби, Михайла Брайчевського…

Отже, Степан Бабій ще 13 років завідував терапевтичним відділенням лікарні села Олександрія на Рівненщині. Поряд з лікарською практикою продовжував літературну роботу. Одна за одною, оминувши цензурні рогатки, вийшли його книги. Наш краянин став членом Спілки письменників України у 1981 році. Тож немає нічого дивного у тому, що він вирішив податися на «творчі хліби».

Вони тривали до того часу, як почалися процеси національного відродження. Навесні 1990-го став завідувачем відділом культури Рівненського міськвиконкому і очолював обласну організацію Демократичної партії України.

Степан Олександрович згадує, що тоді, згідно з розпорядженням міського голови, став головою комісії з перейменувань. За його сприяння вулиця Московська у Рівному стала вулицею Степана Бандери.

З 1993 р. – на посаді заступника представника Президента, згодом – заступника голови Ради народних депутатів у Здолбунівському районі.

Треба, напевне, сказати, що для нього це був непростий період часу. Йому вдається у Дермані добитись того, що на могилу на цвинтарі з центра села перенесли пам’ятник поетові Миколі Максисю. Тоді ж Степаном Бабієм чимало було зроблено для вшанування пам’яті письменників Уласа Самчука та Бориса Тена – уродженців Дерманя.

З 2000 по 2005 роки очолював обласну письменницьку організацію.

Нині Степан Бабій перебуває на заслуженому відпочинку. Але продовжує брати активну участь у громадському житті краю, з яким зріднився назавжди.

Творчість поета

У самій появі Степана Бабія в літературі було багато непередбачуваного. Будучи людиною чесною, всім своїм єством намагався боротися проти неправди, за що й не раз страждав за радянських часів. Збагнути душу поета й проникнути у витоки його творчості можна, лише здійснивши подорож на його батьківщину, у ті потаємні місця, де зробив він свої перші кроки по землі.

«Мій дитячий світ формувався серед стихії найвищого злету боротьби – збройної боротьби за самостійну Україну, – розповідає Степан Олександрович. – Всі довкола мене жили цією ідеєю. Старші були у повстанцях, молодші їм допомагали.

Пригадую тільки дві ситуації... Якось хтось гукнув: «Совєти»! – повстанці кинулися до криївки, що була в батьковій коморі під підлогою. І коли один хлопець побачив, що я дивлюся, як вони ховаються, вигукнув: «То ж дитина бачить!», його заспокоїли. А коли офіцер-енкаведист заступив мене біля стіни, простягнув цукерку і запитав: «Гдє папа?», я не вимовив ані слова; він запитав жінок, що були в хаті – «Он нє разговаріваєт?» А мати так і сказала: «Він щось із роду такий». Знав би офіцер, який я був голосистий!..» Як бачимо, історія «Солодкої Дарусі» не поодинока, а розповідав її Степан Олександрович ще в середині 90-х, задовго до друку роману Марії Матіос.

«А в 1946 році, коли я вже був у першому класі, – продовжив Степан Бабій, – після нічних пострілів за вікном я вранці вгледів пачку листівок. Згорнув, заховав за пазуху. Наступного дня заколотив iз борошна клей і пішов до школи. Першу листівку таємно від товаришів я приклеїв на церковній брамі. А як випала нагода, то розклеїв ті листівки на телефонних стовпах уздовж усієї дороги до сусіднього села».

«Я до цього часу дивуюся, як доля відвернула нашу сім’ю від Сибіру. І якби залишився у Львові, – пригадує Степан Бабій, – то навряд чи мав би вищу освіту взагалі. Викриття ненадійного родинного коріння позбавляло права на подальше навчання назавжди. Могли зламати і навіть розтерти».

Та медицина творчості не заважала. Поезії народжувалися з усього, що бачив навкруги, що ятрило душу і мозок. Вірші, що з’являлися в тернопільських газетах, зацікавили й КДБ. Були намагання зробити з нього свого «служаку», але не вдалося. «Їм були до «лампочки» мої розмови про літературу, – пригадує Степан Бабій. – Я їм був потрібний як елементарний донощик, щоб тим самим нейтралізувати мене як активну особистість».

Коли навчався в медичному училищі у Бережанах, на шпальтах місцевої районки було надруковано перший вірш.

Та не тільки про це згадує поет. Адже в його біографії була співпраця з газетами «Ровесник», «Вільне життя» з Тернополя, яка стала можливою завдяки письменникам Петрові Перебийносу і Миколі Костенку (останній, на жаль, уже назавжди пішов у засвіти).

Можна багато казати й про співробітництво з іншими виданнями.

Втім у селі Хотин Радивилівського району Рівненщини, куди приїхав відточувати лікарський фах, в краї Козацьких могил та вояків УПА, писалося не гірше. «Біс поезії», хоч раз у раз наражав на зіткнення з всюдисущою спецслужбою, був уже невідчепний і пройняв усе його єство. І щасливим випадком, і добрим початком стала видана у 1972 році збірка «Журавлиний невід».

«Коли виходить книжка, мабуть, великою різницею в долях авторів стає те – чи ти живеш у далекому селі, чи мешкаєш у Києві або Львові, – розмірковує письменник. – Поруч центральні друковані засоби, радіо-телебачення, друзі… Розголос, кав'ярні, критика… дружня. А тут сам, один в селі дивишся на ту книжку – і не віриш, що вона вийшла».

Пізніше пан Степан згадував: «Як мені з гулагівською біографією батька, без партійного квитка вдалося вломитися в радянську літературу, не знаю. Республіканська періодика читача до мене не пропускала – надрукувати обіцяли, але не друкували».

Серед більшовицького ідіотизму та фальші були окремі люди, які творили свій світ, своє середовище, де формувався світогляд і мужніли рядки.

«А в Києві потім дивувалися: що за причина такого свіжого струменю із Рівненщини?... – розповідає Степан Бабій. – Публікації в обласних газетах поезій, віршів із підтекстами, критичні, інакодумні виступи у товариському колі й на поетичних зустрічах, пісні стрілецькі та УПА за чаркою, – ось той світ, у якому формувалася молодь, мої ровесники – поет Засс, журналісти Дем’янчук, Шморгун, Басараба, Пащук, Мельничук…».

Утім, видання другої збірки довелося чекати вісім років. На той час автор працював лікарем у селі Олександрія Рівненського району, а пізніше в Рівному. Уже в часи «горбачовської» відлиги, незважаючи на постійну опіку КДБ, анонімки, погрозливі дзвінки з обкому партії до редакцій газет про «ідейну ущербність» опублікованих ним віршів, одна за одною з’являються його нові книги «Музика крил» (1986), «Пізні яблука» (1987), «Потривожені птахи» (1990), хоч із неприємними для авторської гідності купюрами та цензорськими «хірургічними» втручаннями в текст. Та вже на початку 90-х у збірках «Із вирію літ», «Криниці на пагорбах» були надруковані «крамольні» вірші та документальні новели, вилучені цензорами із попередніх видань, а також написані ще в студентські роки.

Активна життєва позиція, рішучий вибір місця у час боротьби за незалежність зрештою винесли Степана Бабія хай не на високі, але важливі ділянки державотворчої праці.

Владні коридори – не література. Тож у 1997 році виходить його збірка «Україна під Сатаною» з пересторогою «задивлення на схід», що аукнулось нині війною.

Далі одна за одною світ побачили ще з десяток збірок та прозових видань, та особливе місце займає книга «Волинські дзвони», в якій Степан Бабій уперше детально дослідив за усними джерелами бій повстанців iз військами НКВС під селом Гурби, долю повстанського художника Ніла Хасевича, інших патріотів.

«Фантомний біль» – назва нової книги автора, що вийшла у 2016 році.

Вона символічна, адже фантомний біль – це болить людині те, чого вже немає. Його поезія тривожна та відверта, дихає правдою, часто гіркою, як і нинішнє життя України… А ще в ній присутні тривожні роздуми про долю Вітчизни, усвідомлена позиція патріота багатостраждальної рідної землі, для якого незалежність і розбудова держави – понад усе.

Чекалось держави… О скільки за те поколінь

Життя віддали, скільки крові пролито,

Скільки прагнень і мрій вознесено сяйву свободи…

І маємо: пізнього плоду гіркого з чорнобилеприсмаком,

З погаром рванодонбаським.

Понад двадцятилітній крадіж і грабіж.

О, Боже: держава! Жорстока покара…

Скільки таких болючих, омитих сльозами і кров’ю рядків, у цій невеликій за обсягом, але місткій, неймовірно щільній і вибуховій книжці.

Степан Бабій автор поетичних і прозових книг «Журавлиний невід» (1972), «Відкриваю себе» (1980), «Музика крил» (1986), «Пізні яблука» (1987), «Потривожені птахи» (1990), «Хитавиця-купавиця» (1992), «Із вирію літ» (1992), «Ріка у відблиску очей» (1993), «Криниці на пагорбах» (1993), «Плата за любов. Прокляття волхвів» (2003), «Україна під сатаною» (1997), «Це інший світ» (1998), «У холодному блиску комет» (2000), «Такий день» (2001), «Вертаючись з небес» (2002), «Луни повстанського краю» (2002), «Нічні спалахи» (2003), «Приречені сніги» (2004), «Незборимість» (вибране) (2004), «Родокорінь» (2006), «Спротив» (2007), «Яблука чаклунки» (2007), «Грані грози» (2008), «Обмітки» (2008), «Осіння райдуга» (2009), «Бурелом» (2012), «Лебедина пісня» (2013), «Терпкий смак дичок» (2014), «Слова, що необхідні, як патрони» (2014), «Білі голуби над Шумськом» (2015), «Подароване небом» (2016), «Фантомний біль» (2016), «Голибіси» (2016), «Вітер на пагорбі» (2017), «Відпалаю любов’ю» (2018), «Волинські елегії» (2018), та інших.

В 2020 році вийшла книжка з незвичною цифровою назвою «337…332…». Вона включає розділи, що охоплюють світ від поезії до віршів, та багатьох роздумів автора та рецензентів, заглядає у минуле і робить огляд нашого несусвітнього життя. В цьому ж році виходить і книга «Визбір. Вибране - 2». Книга з тих, які на часі і на передодні авторського 80-річчя.

Степан Бабій є співавтором і ведучим трьох телефільмів про Т. Г. Шевченка, телефільмів «Одержима» (про Л. Українку) і «Гурби».

Лауреат літературних премій імені Валер’яна Поліщука (1985) і Світочів (2003).

Яку б книжку ми не взяли до рук, у кожній виступає наскрізна тема України, тема нелегка, зболена. Ця тема у Степана Бабія – домінуюча. «Я стільки вам, я стільки написав Любов’ю, болем – все про Україну».

Творчий набуток Степана Бабія різноманітний, як і саме життя. У кожному вірші пульсує і наша сучасність, близька й далека минувшина, і болючо-тривожні роздуми про долю рідної України. В останніх книгах – це уже мужня позиція переконаного патріота багатостраждальної рідної землі, для якого незалежність і розбудова держави – над усе.

Його слово – завжди на чатах. А народжується і виважується воно чуйним синівським серцем, яке відкрите доброті й незрадній любові.

Твори Степана Бабія 

Книги

Бабій С. Білі голуби над Шумськом : публіцистика ; ст. і вірші / С. Бабій. – Рівне, 2015. – 52 с.

Бабій С. Бурелом / С. Бабій. – Рівне : ПП ДМ, 2012. – 110 с.

Бабій С. Вертаючий з небес / С. Бабій. – Рівне, 2002. – 76 c.

Бабій С. Відкриваю себе / С. Бабій. – Київ : Рад. письменник, 1980. – 78 с.

Бабій С. О. Відпалаю любов'ю : поезії / С. О. Бабій. – Рівне, 2018. – 59 с.

Бабій С. Вітер на пагорбі / С. Бабій. – Рівне, 2017. – 83 с.

Бабій С. Визбір. Вибране - 2 / С. Бабій. – ПП Формат-А, 2020. – 308 с.

Бабій С. Волинські дзвони : УПА у спогадах учасників і свідків / С. Бабій. – Дубно : Край, 1994. – 30 с.

Бабій С. Волинські елегії : [поезії, публіцистика] / С. Бабій. – Рівне, 2018. – 72 с.

Бабій С. Голибіси : [оповідання] / С. Бабій. – Рівне, 2016. – 56 с.

Бабій С. Грані грози : поезії / С. Бабій. – Рівне : ДМ, 2008. – 128 с.

Бабій С. Дорогою долі : повісті, оповідання, статті / С. О. Бабій. – Рівне : Рівнен. друк., 2008. – 256 с.

Бабій С. Журавлиний невід : поезії / С. Бабій. – Київ : Молодь, 1972. – 54 с.

Бабій С. Із вирію літ : поезії / С. Бабій. – Рiвне : Азалiя, 1992. – 117 c.

Бабій С. Криниці на пагорбах / С. Бабій. – Рiвне : Азалiя, 1993. – 168 c.

Бабій С. Лебедина пісня : поезія / С. Бабій. – Рівне : ПП ДМ, 2013. – 148 с.

Бабій С. Луни повстанського краю : нариси, оповіді, спогади / С.Бабій. – Рівне, 2002. – 120 с.

Бабій С. Музика крил : поезії / C. Бабій. – Львів : Каменяр, 1986. – 32 с.

Бабій С. На хвилі, на часі / С.Бабій. – Рівне : ПП ДМ, 2005. – 228 с.

Бабій С. Незборимість : вибране / С. Бабій. – Рівне : Волинські обереги, 2004. – 283 с.

Бабій С. Нічні спалахи : поезії / С. Бабій. – Костопіль : Роса, 2003. – 70 с.

Бабій С. Осіння райдуга : зб. поезій / С. Бабій. – Рівне, 2009. – 100 с.

Бабій С. Пізні яблука : поезії / С. Бабій. – Київ : Рад. письменник, 1987. – 75 с.

Бабій С. Подароване небом : поезії / С. О. Бабій. – Рівне, 2016. – 36 с.

Бабій С. Потривожені птахи : поезії / С. Бабій. – Львів : Каменяр, 1990. – 86 c.

Бабій С. Приречені сніги / С. Бабій. – Костопіль : Роса, 2004. – 67 с.

Бабій С. Прокляття волхвів. Плата за любов : оповідання ; повість-есе / С.Бабій. – Рівне : Формат-А, 2003. – 183 с.

Бабій С. Родокорінь : поезії / С. О. Бабій. – Костопіль : Роса, 2006. – 67 с.

Бабій С. Слова, що необхідні, як патрони : [поезії] / С. Бабій. – Рівне, 2014. – 56 с.

Бабій С. Спротив : літ.-художнє вид. / С. Бабій. – Рівне : ПП ДМ, 2007. – 167 с.

Бабій С. Такий день : поезії / С. Бабій. – Рiвне : Волинськi обереги, 2001. – 120 c.

Бабій С. Терпкий смак дичок : статті, оповіді / С. О. Бабій. – Рівне : М. Дятлик, 2014. – 152 с.

Бабій С. 337… 332… : вірші, оповідання, статті, відгуки / С. Бабій. – Рівне : ПП Формат-А, 2020. – 120 с.

Бабій С. У холодному блиску комет : поезії / С. Бабій. – Рiвне : Азалія, 2000. – 55 c.

Бабій С. Удвох з вогнем : поезії / С. Бабій. – Рівне : О. Зень, 2020. – 60 с.

Бабій С. Україна під сатаною : політ. поезія / С. Бабій. – Рівне, 1997. – 57 с.

Бабій С. Фантомний біль : вірші, публіцистика / С. Бабій. – Рівне, 2016. – 44 с.

Бабій С. Це інший світ... : поезії / С. Бабій. – Рiвне, 1998. – 72 c.

Бабій С. Яблука чаклунки : інтимна та еротична лірика / С.Бабій. – Тернопіль : Джура, 2007. – 80 с.

Твори Степана Бабія у періодичних виданнях 

Бабій С. Арсенич / С. Бабій // Рівне Час. – 2005. – 23 черв. – C. 8.

Бабій С. Біля Шевченкового джерела : [вірші] / С. Бабій // Вісті Рівненщини. – 2014. – 14 берез. – С. 12.

Бабій С. Вітаємо Уласа Самчука в... Тилявці / С. Бабій // Літературна Україна. – 2010. - №1/14 січ./. - С. 5.

Бабій С. Гімн Радивилівського району / С. Бабій // Прапор перемоги. – 2003. – 4 квіт. – C. 1.

Бабій С. Глибини Волині... : [вірші] / С. Бабій // Волинські відомості. – 2004. – № 1/2. – C. 6-7.

Бабій С. До сороковин пам’яті М. Вінграновського : вірші / С. Бабій // Літературна Україна. – 2004. – № 26. – C. 7.

Бабій С. З нових поезій / С. Бабій // Погорина. – 2011. – №18/19. – С. 196.

Бабій С. З рідного : [вірш] / С. Бабій // Прапор перемоги. – 2003. – 9 верес. – C. 3.

Бабій С. Завітаймо до Дерманя : через 10 місяців – 100 річний ювілей Уласа Самчука / С. Бабій // Літературна Україна. – 2004. – 15 квіт. – C. 1.

Бабій С. Купина неопалима – спалювана Україна : [поезії] / С. Бабій // Погорина. – 2008. – Вип. 4-5. – C. 200-202.

Бабій С. Легенда і переродження : [роздум із книги «Слова, що необхідні, як патрони»] / С. Бабій // Вісті Рівненщини. – 2015. – 23 січ. – С. 13.

Бабій С. Млинівські соняшники : [вірш] / Степан Бабій // Дніпро. – 2009. – № 11. – C. 142.

Бабій С. На столезих вітрах : поезія / С. Бабій // Дзвін. – 2007. – № 1. – C. 20-23.

Бабій С. Нічні спалахи : поезія / С. Бабій // Київ. – 2006. – № 3. – C. 113-121.

Бабій С. Перлина край села : поезія / С. Бабій // Дзвін. – 2009. – № 7. – C. 15-16.

Бабій С. Путівка у яблуневий сад : поезія / С. Бабій // Дзвін. – 2008. – № 3. – C. 2-5.

Бабій С. Срібна грань : поезія / С. Бабій // Дзвін. – 2005. – № 3. – C. 7-9.

Бабій С. Творчий і життєвий самоаналіз [Степана Бабія] / С. Бабій // Сім днів. – 2010. –19 берез. – С. 14.

Бабій С. Шипшинове вино : із нових поезій / С. Бабій // Вісті Рівненщини. – 2005. – 25 листоп. – C. 4.

Література про життя і творчість С. Бабія

Августин М. «Слова з багаття підкидав…» : [зустріч письменника С. Бабія з учнями Немовицького ЗНЗ І-ІІІ ступенів] / М. Августин // Вільне слово. – 2002. – 27лют. ; Cарненські новини. – 2002. – 19 лют.

Бабій Степан Олександрович // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2003. – Т. 2. Б – Біо. – С. 31.

Бабій Степан Олександрович // Українська Літературна Енциклопедія : в 5 т. – Київ, 1998. – Т. 1. – С. 105.

Басараба В. Для духовного розвитку : [відбувся ІІІ з’їзд письменників України, участь в якому приймав С. Бабій] /В. Басараба // Вільне слово. – 2001. – 9 листоп.

Басараба В. Дорога за небокрай : [про кн. С. Бабія «Потривожені птахи»] / В. Басараба // Червоний прапор. – 1991. – 22 січ.

Береза Ю. Поет поділився своїми тривогами : [у Рівнен. держ. обл. бібліотеці відбувся творчий вечір укр. поета з Рівного, лауреата літератур. премій Степана Бабія ] / Ю. Береза // Вільне слово. – 2011. – 12 квіт. – С. 8.

Береза Ю. Слова – як патрони : [про книгу Степана Бабія «Слова, що необхідні, як патрони»] / Ю. Береза // Вільне слово. – 2014. – 2 груд. – С. 5.

Береза Ю. «Україна моя – перемішане з кров'ю вугілля» [рец. на кн. поезії Степана Бабія «Осіння райдуга»] / Ю. Береза // Вільне слово. – 2010. – 9 лют. – С. 7.

Богданець Г. «Не відболів, не відкохав…» : [до 60-річчя від дня народження С. Бабія] Г. Богданець // Голос Полісся. – 2000. – 12 квіт.

Вістенко Р. Фантомний біль Степана Бабія / Р. Вістенко // Вісті Рівненщини. – 2016. – 23 верес. – С. 16.

Вшанували поета : [у РЕГІ відбувся літературний вечір, присвячений 60-річчю поета С. Бабія] // Вільне слово. – 2000. – 31 берез.

Гаєнко В. «…Стукають в серце слова» : [творчий вечір поета С. Бабія] / В. Гаєнко // Червоний прапор. – 1985. – 11 січ.

Грабоус В. Дорога до слова / В. Грабоус // Вільне слово. – 2000. – 29 берез.

Грабоус В. Поет високого гуманізму є! / В. Грабоус // Слово і час. – 2000. – 31 берез.

Дем'янчук Г. Степан Бабій : літературний портрет / Г. Дем'янчук. – Рівне : Азалія, 2000. – 23 с.

Дем'янчук О. Письменник зростає в боротьбі / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2010. – 1 квіт. – С. 12.

Доленко С. «Нічні спалахи» Степана Бабія : [у костопіл. вид-ві побачила світ нова зб. С. Бабія під назвою «Нічні спалахи»] / С. Доленко // Нова Волинь. – 2003. – № 20.

Кам’янський П. Звіт поетичним словом : [літературний вечір Степана Бабія у Києві] / П. Кам’янський // Вісті Рівненщини. – 2006. – 1 січ. – С. 14.

Кащук М. На одному подиху читаються книги Степана Бабія, номіновані на премію Уласа Самчука / М. Кащук // Сім днів. – 2014. – 27 лют. – С. 16.

Лелюх О. Рівненський письменник став президентським стипендіатом / О. Лелюх // Сім днів. – 2015. – 11 черв. – С. 2. 

Пащук І. Бабій Степан Олександрович / І. Пащук // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. – Рівне, 2005. – С. 10.

Пащук І. Слово на чатах : [Степанові Бабію – 60 р.] / І. Пащук // Сім днів. – 2000. – 24 берез. – С. 10.

Пащук І. Степанові Бабію – 50 / І. Пащук // Літературна Україна. – 1990. – 29 берез. – С. 5.

Полковський В. Рівненський еротичний феномен  : [рецензія на кн. С. Бабія «Яблука чаклунки»] / В. Полковський // Погорина. – Рівне. – 2012. – № 20/21. – С. 265-267.

Попенко В. Кладка в сучасне й минуле : [про нову збірку поезій С. Бабія «Нічні спалахи»] / В. Попенко // Вільне слово. – 2004. – 14 лип. – C. 6. ; Дубровицький вісник. – 2004. – 18 черв. – C. 4.

Пшеничний М. Із цього краю : [про життя і творчість С. Бабія] / М. Пшеничний // Прапор перемоги. – 1990. – 27 берез.

Сербін Г. Степан Бабій очолив обласну письменницьку організацію / Г. Сербін // Сім днів. – 2000. – 30 черв. – С. 5.

Сорока П. Крізь призму душі : враження від прочитаного : [про кн. С. Бабія «Плата за любов», «Прокляття волхвів»] / П. Сорока // Нова Волинь. – 2004. – 6 трав. – C. 6.

Степан Бабій // Літератори Рівненщини : довідник / упоряд. Є. Шморгун. – Рівне, 1995. – С. 21.

Степан Бабій // Літературна Рівненщина : довідник / упоряд. Є. Шморгун. – Рівне, 2003. – С. 56.

Степан Бабій : поет, прозаїк, публіцист // Письменники України : біобібліограф. довід. / упоряд.: В. Павловська, Л. Бубнова, Л. Сіренко. – Київ, 2006. – С. 13.

Тарасюк Н. Голосова амплітуда і неадекватне відлуння / Н. Тарасюк // Вісті Рівненщини. – 2015. – 24 квіт. – С. 13.

Тарасюк Н. У письменників новий керівник : [Рівнен. письмен. орг. очолив С. Бабій] / Н. Тарасюк // Вісті Рівненщини. – 2000. – 30 черв.

Інтернет-ресурси 

Бабій Степан : коротка біографія [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Бабій_Степан_Олександрович. – Назва з екрана.

Бабій Степан Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38624. – Назва з екрана.

Бабій Степан [Електронний ресурс] // ОГО : сайт. – Режим доступу: http://ogo.ua/rivnenschina/kultura/poets/babiy. – Назва з екрана.

Дем’янчук Б. Поет із Голибісів [Електронний ресурс] / Б. Дем’янчук // Україна молода : сайт. – Режим доступу: https://umoloda.kyiv.ua/number/1713/171/60526/. – Назва з екрана.

Бабій С. «Рідне село»: вірш [Електронний ресурс] / С. Бабій // Жнибороди : сайт. – Режим доступу: http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=769:myrove-babiy-stepan-ridne-selo&catid=102&Itemid=257. – Назва з екрана.

Бабій Степан. Біографія. Вірші. Поезія [Електронний ресурс] // Клуб поезії : сайт. – Режим доступу: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=259&type=tvorch. – Назва з екрана.

Бабій Степан. Поетична сторінка [Електронний ресурс] // Сайт української поезії. – Режим доступу: http://virchi.narod.ru/poeziya/ridkray/babiy.htm. – Назва з екрана.

Коротка біографія С. Бабія. Вірші: «Напасті», «Чорний вірш», «Жовтень жовтий, як мед. І медове усе…», «В листі по кісточки, в шересі, у шарудінні…».

Бабій Степан. Біографія [Електронний ресурс] // allpoet.ru : сайт. – Режим доступу: http://allpoet.ru/ukr/author/112/0/index.php. – Назва з екрана.

Замкова Я. Рівненський письменник Степан Бабій: «Я їм був потрібний як елементарний донощик» [Електронний ресурс] / Я. Замкова // Сайт RvNews. – Режим доступу: https://rvnews.rv.ua/post/view/1522522499-rivnenskiy-pismennik-stepan-babiy--ya-im-buv-potribniy-yak-elementarniy-donoschik. – Назва з екрана.

Бабій Степан Олександрович. Біографія [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38624. – Назва з екрана.

Фарина І. Дорогою літ (слово про письменника Степана Бабія) [Електронний ресурс] / І. Фарина // Золота пектораль : сайт. – Режим доступу: http://zolotapektoral.te.ua/дорогою-літ-слово-про-письменника-сте. – Назва з екрана.

Слово. Степан Бабій. «Ці привиди-міста... Як міражі...» [Електронний ресурс] // Уoutube : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=S2Xc3XHurUo. – Назва з екрана.

Валентина Бендюг