Віртуальні виставки

Богдан Хмельницький і Рівненщина
16.10 2020 | Постаті | Прочитано: 140


«Справедливість цього світу так

розмірена, що в одних відбирає,

а другим дає владу і мудрість».

Б. Хмельницький

 

Досі не вдалося на всі сто відсотків визначити, де народився майбутній гетьман. Батьком великої людини був чигиринський сотник Михайло Хмельницький. Говорячи про те, яким був великий чоловік, можна однозначно сказати – освіченим. Із Київської братської школи він вступив на навчання до єзуїтів у Ярославлі-Галицькому. Вчився він старанно: досконало оволодів польською та латиною. Згодом вивчив французьку та турецьку мови.

Риси характеру відрізняють Хмельницького: безстрашність, непохитність і завзятість, уміння обирати сторону. Він завжди йшов до своєї мети і його біографія зазнала масу подій, що вплинули на його долю та діяльність. Богдан Хмельницький, як політик вважається видатною людиною: він зумів домогтися багато не тільки ділом, але й словом, а іноді і хитрістю, що говорить про його неабиякий розум.

Не дивлячись на те, що Хмельницький вважається національним героєм України, він був звичайною людиною. Його портрет має як хороші сторони, так і негативні.

За свідченням істориків полководець мав звичайну зовнішність: середній зріст і міцну статуру. Більшою мірою він запам’ятався своїми вольовими рисами характеру та вмінням керувати. Однак за тривалим етапом активної діяльності наступав період затяжної депресії. Богдан Хмельницький прихильно ставився до освічених людей. Зазначалося, що після бесіди з ними він знов сповнювався натхненням і був готовий кинутися в бій.

Історичний портрет Богдана Хмельницького, як тирана і жорстокої людини сформували в більшості польські історики. Так, армії його вирізали польське і єврейське населення. Але це говорить більше про потурання, ніж про навмисні прояви безжалісного ставлення до людей іншої віри та національності. Не зафіксовано жодного наказу, коли славний син України віддав наказ про тотальне винищення населеного пункту. І тому не можна ставити його на одну чашу терезів з воєначальниками противника: Чарнецьким, Потоцьким, Вишневецьким, чиї руки по лікоть в крові, а їх накази досі викликають у гуманних європейців обурення.

Свій перший шлюбний союз Богдан Хмельницький уклав з Ганною Сомко в 1623 році. Після її смерті він одружився на Олені Чаплинській, яка згодом стала приводом для початку активної діяльності полководця і виступу проти Речі Посполитої. Третьою дружиною, яка перебувала з ним до самої смерті, стала Ганна Золотаренко.

За роки трьох шлюбів у Хмельницького народилося вісім дітей: чотири хлопчики і чотири дівчинки. У більшості з них трагічна доля. Діти по чоловічій лінії Тимош та Юрій, допомагали батькові у визвольному русі.

Вступивши в козацьке військо в 1621 році, Богдан Хмельницький втрачає батька в польсько-турецькій війні, а сам потрапляє в полон на два роки до Константинополя. Повернувшись в Запорізьку Січ після викупу, він бере участь у морських набігах на турецькі міста. Особливий успіх мав похід на землі Константинополя, що приніс багату здобич. Після повернення з заморського походу, Богдан Хмельницький осідає на хуторі Суботів та займається осілим життям. Але воно тривало не довго.

Факти свідчать про те, що в 1634 році він брав участь разом з поляками в облозі Смоленська. Богдан Хмельницький зумів привернути до себе короля Польщі Владислава IV. Сучасники свідчать, що головний ворог Речі Посполитої врятував життя королю, за що пізніше був заохочений золотою шаблею. Він був одним з перших посвячений в план нападу на Османську Імперію. Біографія полководця дуже суперечлива через різне тлумачення його дій істориками різних країн, які щось забували занести в літопис, а щось звичайно вигадували.

Рушійні сили для боротьби були сформовані після нападу на хутір Суботів, де проживав отаман. Мало того, що він був повністю розорений і спалений, так ще і його цивільну дружину Олену насильно видали заміж за Чаплинського. Крім того слуги підстарости так сильно висікли сина гетьмана, що Остап Хмельницький помер від сильної гарячки.

Майбутній державний діяч був змушений шукати правди в суді. Засідання не привело до бажаного результату. Богдан Хмельницький звернувся до польського короля. Але й тут він не знайшов бажаної підтримки. Владислав призвав майбутнього гетьмана покарати свого кривдника, але надавати підтримку не захотів.

Смерть сина та свавілля підстарости стали каталізатором. Володіючи небувалою ораторською майстерністю та маючи природжений дипломатичний дар, він зумів схилити козаків на свій бік. Хмельницького проголошують гетьманом і просять провести перемови з татарським ханом, щоб останній виступив проти Речі Посполитої на боці Запорізької Січі. Спочатку відмовившись від запропонованого гетьманства, полководець був заарештований.

Ув’язнення за наказом Потоцького тривало недовго, і вже 11 грудня 1647 року він прибув у Запорізьку Січ. Рішення відвідати Крим він не залишив. Козацька держава направила його до Іслам-Гірея. Хан не хотів давати однозначну відповідь: не в його планах було псувати відносини з польським королем. Але ж у Хмельницького з’явилися нові соратники: мурза Тугай-бей, з яким він познайомився за даними істориків в турецькому полоні, і його військо.

Прибувши в Січ, Богдан Хмельницький був призначений полководцем війська, а звання гетьмана отримав пізніше. 22 квітня 1648 року почався виступ полководця проти Польщі. З цього моменту фактично й бере початок національно-визвольна війна.

Початок протистояння збігся з моментом, коли бунт серед українського народу вже назрів. Велика частина земель входила до складу Речі Посполитої, де зневажалися права українців і православних. Національно-визвольна війна була неминуча та битва при Жовтих Водах стала її початком. Повстання під проводом Хмельницького за сприянням Тугай-бея розпочалося з повного розгрому війська коронного.

Дипломат по натурі, Богдан Хмельницький зумів довести реєстровим козакам реальність існування української держави лише завдяки об’єднанню всіх українців.

Прозорливість гетьмана не знала меж. Результат битви під Корсунем 15 травня 1648 року було визначено. Богдан Хмельницький підіслав до поляків Максима Кривоноса, який добровільно здався в полон. Він і завів озброєний загін супротивників до лісу, де велика частина поляків була вирізана.

Національно-визвольна війна продовжилася у вересні битвою при Пилявцах. Протягом 11-13 вересня військо завдало полякам нищівної поразки. Козацька держава сильно збагатилася, хоча велика частина видобутку дісталася все ж татарам.

Проголошення королем Польщі Яна Казимира (престол пустував після смерті Владислава IV) стало закономірною подією. Більше добиватися правди Богдан Хмельницький не хотів і прагнув повернутися до мирного життя.

На початку 1649 року полководець в’їжджає в Золоті Ворота Києва. Богдан Хмельницький отримує благословення патріарха єрусалимського Паїсія і відпущення всіх гріхів. Але це не допомогло.  Національно-визвольна війна принесла несподівані результати: люди по всій Україні організовували загони. Однак подальші воєнні невдачі, постійне зрадництво з боку кримців призвели до того, що полководець прийняв рішення перейти під протекторат Московського царя. Адже союз з православним правителем викликав схвалення більшої частини населення, як козаків, так і селян. Так,  в 1654 році, Українська держава була прийнята під руку Московського царя.

Безперервна кулуарна боротьба Росії і Речі Посполитої призвела до того, що Богдан Хмельницький просто зневірився у двох великих державах. Ставши на бік шведського короля Карла Х та семигородського князя Юрія Ракоці, він сподівався урезонити монархів. Не відчуваючи сили для подальшої боротьби, Богдан Хмельницький ще на початку 1657 року вибрав собі наступника в особі сина Юрія.

Б. Хмельницький підняв, як ніхто з його попередників, всю Україну від Придністров’я до Карпат на героїчний змаг за людське життя, за волю народу, за його державність. Про це свідчать події на Рівненщині періоду Визвольної війни 1648–1654 рр. Богдан Хмельницький в цей час перебував на Рівненщині тричі: 1648, 1651 та 1654 рр.

Внаслідок антиукраїнської політики царських магнатів на Рівненщині проходять виступи проти поневолювачів. У 1633 р. спалахнуло антиуніатське повстання в Дубно на чолі з надвірними козаками місцевого замку Губкою, Більцем, Чопеком. Виступ був придушений князівськими військами, а його ватажків – страчено. Антипольські, антирелігійні виступи спостерігались в Острозі та інших містах та селах Рівненщини.

Полум’я народно-визвольної війни українського народу під проводом Хмельницького захопило і Погорільці Дубнівського району. Селяни тепло зустрічали козацькі загони. Всіляко допомагали козакам, за що зазнали знущань, тортур з боку польських військ після захоплення села в червні 1654 р. шляхетськими загонами коронного гетьмана Потоцького.

В 1648 р. у визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького брало активну участь населення с.Бережниці Дубровицького району. У другій половині 1649 р. в Корці спалахнуло народне повстання, ватажками якого були місцеві жителі В. Кочановський, Ф. Возниця, Я. Яницький, Т. Рудковський, Я. Форитар. Вони створили великий загін й билися спільно з селянсько-козацькими військами Б. Хмельницького проти польської шляхти.

Населення Костопільщини брало участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. У 1651 р. селяни с. Постійне разом з сусідами із сіл Малий і Великий Стидин розгромили маєток місцевого шляхтича.

Активну участь у Визвольній війні брало населення Гощі. У 1648 році гощанські міщани і селяни прилеглих сіл створили озброєний загін. Очолив його мешканець містечка Іван Куковський. Один із загонів козаків 5 червня 1651 р. захопили Дубно, де було забрано 2 тисячі коней і волів, які шляхта мала гнати до свого табору. Місцеве населення ненавиділо польську шляхту, селяни допомагали козакам, повідомляли про наближення ворогів. 21 червня 1654 року Б. Хмельницький інформує листом царя Олексія про зосередження польсько-шляхетського війська в Дубні. Та 15 вересня 1654 р. гетьман оповіщає царя і про те, що перебуваючи недалеко від Дубна, чекає указу про «оборону міст наших».

Активну участь у Визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького брало населення м. Острога. В липні 1641 р. тут вибухнуло повстання міської бідноти і сюди прибуло численне селянсько-козацьке військо. Я. Вишневецький двічі намагався взяти Острог, але марно. У грудні 1648 року, перебуваючи в Острозі, Богдан Хмельницький видає універсал, в якому вимагає від шляхтичів припинити утиски місцевого українського населення.

У роки Визвольної війни у Грушвиці Рівненського району зупинялися окремі загони Максима Кривоноса, Івана Богуна. В селі створили з селян повстанський загін, який успішно діяв у районі Рівне–Клевань.

Населення Степаня теж брало участь у цій війні, вступало до селянсько-козацьких загонів. У 1648 р. під Степанем відбулася битва повстанців з переважаючими силами С. Чернецького.

Жителі Козина ще до початку Визвольної війни 1648-1654 р.р. піднімалися на боротьбу проти шляхти. Населення Козина радо зустрічало війська Хмельницького, які в грудні 1648 р. поверталися з-під Львова на Київ. У 1651 р. через Козин рухаючись на Берестечко, проходило повстанське військо. Щоб не мати в себе в тилу ворожий Козинський замок з гарнізоном, гетьман наказав полковнику І. Богуну взяти його. Козинський загін, підтриманий місцевим населенням, оволодів замком, розгромив його гарнізон. Після цього майже все чоловіче населення містечка пішло в загін повстанців. Незабаром, коли Козином оволодів загін Я. Вишневецького, він жорстоко розправився з повстанцями. Після нападу карателів у Козині залишилось лише 4 сім’ї, містечко було зруйноване.

У 1651 р. на Рівненщині поблизу с. Пляшева відбулась одна з найбільших битв між селянсько-козацькими військами і військами шляхетської Польщі, відома в історії як битва під Берестечком. В ній взяло участь і населення Пляшевої та інших сіл Рівненщини. Спочатку у битві, яка почалася 18 червня, успіх мали козаки, але 20 червня у розпал бою кримський хан Іслам-Гірей III, домовившись наперед з королем не тільки зрадив Хмельницького, але й захопив його у полон.

10 днів, оточене селянсько-козацьке військо на чолі з полковниками Ф. Джалалієм та І. Богуном відбивало атаки ворога, завдаючи йому відчутних ударів. Збудувавши переправу, козаки вийшли з оточення. Героїзм козаків і селян у цій битві засвідчують не тільки українські історичні джерела. Польський історик Л. Кубаля та очевидець битви француз П. Шевальє розповідали про битву та героїзм козацтва.

Битва під Берестечком знайшла відображення в народних піснях, легендах, переказах, думах, оспівувалися мужність та героїзм козаків та їхнього ватажка – гетьмана Богдана Хмельницького.

Національно-визвольна війна 1648–1654 року мала величезне значення для України. Це був процес, який допоміг самовизначенню та самоусвідомленню українського народу. Не дивлячись на поразку, козацько-селянське повстання відіграло велику роль і у формуванні Богдана Хмельницького як державного діяча, політика, полководця.

Богдан Хмельницький, як підкреслив видатний український історик О. М. Апанович, піднявся до найвищих щаблів тодішнього світового рівня військового мистецтва. З Ганнібалом та іншими полководцями античності, що вважалися еталонами воєнного генія, порівнювали українського гетьмана. Військове мистецтво українського народу, підняте і розвинуте ним, випередило західно-європейське військове мистецтво в головних напрямках стратегії і тактики.

Козацький стратег розумів, що для ведення війни з однією з найсильніших держав тодішньої Європи, якою була Річ Посполита, Україна повинна мати добру армію. Це з його ініціативи селянські загони було перетворено в дисципліновані полки.

На полі Берестецької битви українська армія кількісно і якісно не уступала шляхетський армії. Лише зрада кримського хана не дала змоги здійснити стратегічний задум великого гетьмана. Успіхи козацького війська в ході національно-визвольної війни були в значній мірі здобуті завдяки його великому організаторському і військовому таланту.

Богдан Хмельницький вів активну і широку державну та політичну діяльність, очоливши процес складання і утвердження відновленої української державності.

Блискучий військовий, політичний і дипломатичний талант, яким володів Б. Хмельницький, поставив його в перший ряд керівників європейських держав XVII століття.

Гетьман помер 27 липня 1657 року. Поховали його поруч із сином Тимошем в родовому селі Суботові.

Богдан Хмельницький має біографію суперечливу. Ясно одне – він був великим сином свого народу, зумів дати всім українцям віру в свою державу і силу боротися за неї до переможного кінця. Донині пам’ять про Богдана Хмельницького гріє серця справжніх патріотів.

 

Література

Книги

 

Булига О. С. Суворі зими Богдана Хмельницького / О. С. Булига // Берестецька битва в історії України : матеріали і тези шостої наук.-теорет. конф., присвяч. 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького. 24, 25 черв. 1995 р. – Рівне, 1995. – С. 81-84.

Бухало Г. Круг містечка Берестечка / Г. Бухало. – Рівне : Рівненська друкарня, 2008. – 168 с.

Бухало Г. Патріотична традиція Волині / Г. Бухало // Літопис Волині. – Вінніпег (Канада) : Волинь, 1999. – Ч.19-20. – С. 212-219.

Величко В. О. Миролюбні погляди Б. Хмельницького на основі документів та листування гетьмана / В. О. Величко // Берестецька битва в історії України : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – Рівне, 1996. – C. 94-94.

Виткалов В. Г. Берестецька битва 1651 року мовою документів : за матеріалами наук. спадщини І. К. Свєшнікова : хрестоматія / В. Г. Виткалов, Т. О. Пономарьова. – Рівне : РДГУ, 2005. – 404 с.

Войцеховський А. Українські народні думи про Богдана Хмельницького / А Войцеховський // Дубно і світ : міжнар. ювіл. наук.-теорет. конф., присвяч. 900-річчю міста Дубна. 25–26 серп. 2000 року. – Дубно, 2000. – С. 84.

Володарі гетьманської булави : історичні портрети / авт. передм. В. А. Смолій. – Київ : Варта, 1994. – 560 с.

Гаврилів Б. Козацтво: Західна Україна : іст.-культур. спадщина / Б. Гаврилів, І. Миронюк, М. Сигидин. – Івано-Франківськ : Лілея НВ, 2012. – 128 с.

Гайбонюк В. Д. Богдан Хмельницький – український державотворець / В. Д. Гайбонюк // Берестецька битва в історії України : тези шостої наук.-теорет. конф., присвяч. 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького 24-25 черв. 1995 року / Держ іст.-мемор. Заповідник «Поле Берестецької битви». – Рівне, 1996. – С. 8-10.

Гайбонюк В. Д. Перемога під Пилявцями – апогей повстання Б. Хмельницького / В. Д. Гайбонюк // Пилявецька битва 1648 року в історії України : матеріали наук.-практ. конф. – Стара Синява, 1995. – С. 23-27.

Галич О. А. Берестечко і доба Б. Хмельницького в «Автобіографії» Миколи Костомарова / О. А. Галич // Берестецька битва в історії України : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – Рівне, 1996. – С. 25-28.

Гладуненко О. В. Острожчина в документах Богдана Хмельницького / О. В. Гладуненко // Берестецька битва в історії України : тези з республік. наук.-теорет. конф. 26 черв. 1992 р. – Рівне, 1992. – С. 27-30.

Гром В. М. Українські дослідники державотворчої діяльності Богдана Хмельницького / В. М. Гром // Берестецька битва в історії України : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – Рівне, 1996. – С. 68-71.

Грушевський М. Історія України-Руси. В 11 т., 12 кн. / М. С. Грушевький. – Київ : Наукова думка, 1991.

Т. 8. Роки 1625–1650. – Київ, 1995. – 856 с.

Восьмий том присвячений другій чверті 17 ст. В другій частині розповідається про українське життя за часів так званого «золотого» спокою (1638-1648 р.) та початок Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. В третій частині висвітлюється перебіг подій у перші два роки Хмельниччини (1648-1650).

Збірник козацьких літописів : Густинський, Самійло Величко, Грабянко. – Київ : Дніпро, 2006. – 976 с.

Історія України в особах : (10-18 ст) / В. Замлинський, І. Войцеховська, В. Галаган та ін. – Київ : Україна, 1993. – 396 с.

Котляр М.Ф. Історія в життєписах / М. Ф. Котляр, В. А. Смолій. – Київ : Час, 1994. – 328 с.

Про Б. Хмельницького – С.207-228.

Качмарчик Я. Перед Берестечком – заходи Богдана Хмельницького щодо турецьких гарантій / Я. Качмарчик // Волинські дзвони : наук.-краєзнав. альм. – Рівне : Волинські обереги, 1996. – Вип. 3. – С. 16-18.

Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорізьке низове / А. Кащенко. – Дніпропетровськ : Січ, 1991. – 494 с.

В оповіданнях відтворені епізоди боротьби українських козаків з ворогами в різні періоди історії України. Чимало сторінок присвячено конкретним історичним особам, зокрема Б. Хмельницькому.

Коваленко Г. Українська історія : друкується за виданням 1912 р. / Г. Коваленко. – Київ : Велес, 1992. – 176 с.

Про Б. Хмельницького – С. 89-111. Про Берестецьку битву – С. 108.

Коляда І. А. Битва під Берестечком / І. А. Коляда, С. А. Марченко, О. Ю. Кирієнко. – Київ : Шанс, 2012. – 128 с.

Компан О. С. Участь міського населення у визвольній війні українського народу 1648–1654 рр. / О. С. Компан. – Київ : АН УРСР, 1954. – 11 с.

Кочмарчик Я. Дипломатичні пошуки Б. Хмельницького турецької підтримки перед Берестецькою битвою / Я. Кочмарчик // Берестецька битва в історії України : матеріали і тези шостої наук.-теорет. конф. присвяч. 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького 24-25 черв. 1995 р. – Рівне, 1995. – С. 48-50.

Кралюк П. М. Козацька міфологія України : творці та епігони / П.М.Кралюк. – Харків : Фоліо, 2016. – 394 с.

Лотоцька М. А. Попів Горб – садок Берестецької битви / М. А. Лотоцька // Матеріали конференції, присвяченої 360-річчю початку Визвольної війни 1648 – 1654 років. – Рівне, 2008. – С. 33-35.

В селі Острів Радивилівського району Рівненської області знаходиться Попів Горб. Саме на цьому підвищенні стояла Михайлівська церква, в якій за народними переказами напередодні битви під Берестечком молився Б. Хмельницький . В 1912 році цю пам’ятку архітектури 17 ст. перевезли з Попового Горбу в с. Пляшева Радивилівського району на Козацькі могили.

Лотоцький Г. Військова тактика Богдана Хмельницького / Г. Лотоцький // Берестецька битва в історії України : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 360-річчю Берестецької битви. – Рівне : Нестеров С. Б. – 2011. – С. 55-56.

Лотоцький Г. Наступальна тактика Б. Хмельницького у Берестецькій битві / Г. Лотоцький // Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві : наук. зб. – Рівне : Волинські обереги, 2001. – С. 79-82.

Мазурчук Ю. Богданова каплиця в селі Підлісці / Ю. Мазурчук // Наукові Записки / Рівнен. обл. краєзнав. музей. – Рівне, 2013. – Вип. 11. – С.104-105.

Макарчук С. А. Від Зборова до Берестечка два союзники Богдана Хмельницького / С. А. Макарчук // Берестецька битва в історії України : матеріали і тези шостої наук.-теорет. конф. присвяч. 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького 24-25 черв. 1995 р. – Рівне, 1995. – С. 11-14.

 

Маключенко В .І. Богдан Хмельницький як полководець і державний діяч в оцінці І. Крип’якевича / В. І. Маслюченко // Берестецькій битві 340 років : тези 2 республік. наук.-теорет. конф. 15 черв. 1991 р. / упоряд. В. Й. Сидорук, І. Г. Пащук, В. О. Лящук та ін. – Рівне, 1991. – С. 34-36.

Марискевич Г.Ф. Державницька діяльність Богдана Хмельницького / Г. Ф. Марискевич // Берестецька битва в історії України : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – Рівне, 1996. – С.44-50.

Марискевич Г.Ф. Роль Богдана Хмельницького в національно-визвольній війні українського народу 1648-1657 рр. / Г. Ф. Марискевич // Берестецька битва в історії України : тези 3-ї республік. наук.-теорет. конф. 26 черв. 1992 р. / упоряд. І. Г. Пащук. – Рівне, 1992. – С. 9-11.

Марискевич Г.Ф., Марискевич Т.Г. Стратег національної свободи / Г.Ф.Марискевич, Т.Г.Маоискевич // Берестецька битва і історії України : матеріали і тези 5-ї наук.-теорет. конф. 2 лип. 1991 р. – Рівне, 1994 – С. 3-4.

Масний О. С. Богдан Хмельницький і Рівненщина / О. С. Масний // Берестецька битва в історії України : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – Рівне, 1996. – С. 40-43.

Масний О. С. Українське військо Б. Хмельницького під час Берестецької битви / О. С. Масний // Берестецька битва в історії України : матеріали і тези шостої наук.-теорет. конф., присвяч. 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького 24-25 черв. 1995 р. – Рівне, 1995. – С. 58-62.

Мицик Ю. А. Волинь в роки визвольної війни українського народу середини 17 століття : документи і матеріали / Ю. А. Мицик, В. І. Цибульський. – Рівне : Перспектива, 1999. – 120 с.

У збірнику вміщено документи періоду Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького, які стосуються безпосередньо Волині.

Нестерчук Н. Волинь у визвольній війні під проводом Б. Хмельницького / Н. Нестерчук. – Рівне : Волинські обереги, 1998. – С. 26 – 29.

Ошуркевич О. Іван Нечай і народна пісня / О. Ошуркевич // Волинські дзвони : наук.-краєзнав. альм. РДГУ. – Рівне : Волинські обереги, 1999. – Вип. 3. – С. 71-72.

Пилявецька битва 1648 року в історії України : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 400-річчю від дня народження Б. Хмельницького, 22-24 верес. 1995. – Стара Синява, 1995. – 185 с.

Матеріали наукового збірника розповідають про одну з найбільш переможних битв визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1654 років, яка відбулась у вересні 1648 року під Пилявцями.

Пшеничний М. «Козаки Хмельницького йшли через Дубенщину» / М. Пшеничний // Наукові записки / голов. ред. О. С. Булига. – Луцьк : Волинські старожитності, 2011. – Вип. 9. Ч. 2. – С. 226-233.

Савчук П. О. П. Шевальє про діяльність Б. Хмельницького і Берестецьку битву / П. О. Савчук // Берестецька битва в історії України : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – Рівне, 1996. – С. 85-86.

Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. – Львів : Слово, 1992. – 304 с.

Свєшніков І. К. Ідейні помічники Б. Хмельницького / І. К. Свєшніков // Берестецька битва в історії України : тези IV республік. наук.-теорет. конф. 19 черв. 1993 р. / упоряд. І. Г. Пащук, В. Й. Сидорук. – Острів, 1983. – С. 9-12.

Свєшніков І. К. Музей-заповідник «Козацькі могили» : путівник. – Львів : Каменяр, 1990. – 94 с.

Сегеда С. Богдан Хмельницький / С. Сегеда // Український пантеон. – Київ : Балтія-Друк, 2013. – С. 66-71.

Сидорук В. І. Холмщина і Підляшшя у державотворчій концепції Б. Хмельницького / В. І. Сидорук // Берестецька битва в історії України : тези IV республік. наук.-теорет. конф. 19 черв. 1993 р. / упоряд. І. Г. Пащук, В. Й. Сидорук. – Острів, 1983. – С. 54-56.

Смолій В. Богдан Хмельницький / В. Смолій, В. Степанков. –Київ : Альтернативи, 2003. – 400 с.

У карбах слова видатних діячів науки і культури // Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві : наук. зб. – Рівне : Волинські обереги, 2001. – С. 4-12.

Хведась А. О. Відображення визвольної боротьби Богдана Хмельницького у музейних експозиціях / А. О. Хведась // Берестецька битва в історії України : матеріали і тези наук.-теорет. конф., присвяч. 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького, 24-25 черв. 1995 р. // Держ іст.-мемор. заповідник «Поле Берестецької битви». – Рівне, 1995. – С. 114-116.

Хміль Л. Деякі аспекти відносин Б. Хмельницького з кримським ханом і Туреччиною / Л. Хміль // Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві : наук. зб. – Рівне : Волинські обереги, 2001. – С.77-79.

Чирська М. В. Ненадійні союзники Богдана Хмельницького у Берестецькій битві – кримські татари // М. В. Чирська // Дослідники козацької минувшини : зб. тез наук.-практ. конф., присвяч. 155-й річниці від дня народження Д Яворницького та 95-й річниці від дня народження І. Свєшнікова / упоряд. Л. Галабуз. – Рівне : Нестеров С. Б., 2010. – С. 113-115.

Шишко І. Хмельницький і Рівненщина / І. Шишко // Берестецька битва в історії України : наук. зб. матеріалів восьмої всеукр. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 350-річчю битви під Берестечком. 16-17 черв. 2001 року // Рівненське обласне краєзнавче товариство. – Рівне : Ліста, 2001. – С. 12-13.

Якимчук С. Н. Богдан Хмельницький і визвольна війна 1648-1654 років в історичних піснях та думах / С. Якимчук // Берестецька битва в історії України : матеріали і тези шостої наук.-теорет. конф. присвяч. 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького 24-25 черв. 1995 р. – Рівне, 1995. – С. 112-114.

Ярошенко А. Богдан Хмельницький і його роль в історії України / А. Ярошенко. – Київ : Держполітвидав УРСР, 1950. – 75 с.

Богдан Хмельницький в місті Острозі 12 грудня 1648 року звернувся до польських панів із універсалом, що коли вони будуть знущатися з населення то він розірве перемиря – С. 3. Про битву під містом Берестечком 18-20 червня 1651 року – С. 44, 47, 49.

Яцкевич Є. Визвольні походи Богдана Хмельницького на Західній землі України / Є. Яцкевич. – Львів, 1954. – 34 с.

 

Періодичні видання

Битва під Берестечком // Волинь. – 2019.– 28 черв. – С. 7.

Кардаш О. З Гощі – Хмельницькому / О. З. Кардаш // Вільне слово. – 2009. – 2 черв. – С. 7.

Про лист, написаний у травні 1648 року в своєму маєтку брацлавським воєводою Адамом Киселем Богдану Хмельницькому з проханням припинити воєнні дії.

Кралюк П. Пригоди козацького міфу / П. Кралюк // Замкова гора. – 2015. – 27 черв. – С. 6.

Про героїзацію особи Богдана Хмельницького і козаків в дослідженнях Л. Винара під час другої світової війни та нове дихання міфу в роки незалежності України з точки зору доктора філософських наук Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка.

Манько М. Б. Хмельницький на Замковій горі / М. Манько // Замкова гора. – 2018. – 10 лют. – С. 8.

Польова Л. Пам’ятний знак у Острові /Л. Польова // Радивилів Post. – 2007. – 15 черв. – С. 2.

Про відкриття у с. Острів Радивилівського району памятного знаку з меморіальною дошкою на місці історичної ставки Богдана Хмельницького у 1951 році.

Степанишин С. Берестечко: наша пам’ять, наша слава / С. Степанишин // Волинь. – 2016. – 1 лип. – С. 1, 7.

Цимбалюк Є. Земля видала на гора архієрейську панагію при якій благословляли Богдана Хмельницького / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2016. – 7 січ. – С. 5.

 

Інтернет-ресурси

Богдан Хмельницький [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikiquote.org/wiki/Богдан_Хмельницький. – Назва з екрана.

Топ-10 цитат великого державника Богдана Хмельницького [Електронний ресурс] // Рідна країна : світоглядний портал. – Режим доступу: https://ridna.ua/2018/11/top-10-tsytat-velykoho-derzhavnyka-bohdana-hmelnytskoho/. – Назва з екрана.

Стех Марко Роберт Дволикий портрет героя: метаморфози образу гетьмана Богдана Хмельницького [Електронний ресурс] / Марко Роберт Стех // Україна модерна : Міжнар. інтелект. часопис : сайт. – Режим доступу: http://uamoderna.com/demontazh-pamyati/stech-khmelnytsky-image. – Назва з екрана.

Цимбалюк Є. …поповнює колекцію копіями зброї Богдана Хмельницького [рівнянин Олександр Сачук] [Електронний ресурс] / Є. Цимбалюк // Голос України : сайт. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/273912. – Назва з екрана.

Броновицька Р. Заповідник «поле Берестецької битви» (с. Пляшева Радивилівського району) [Електронний ресурс] / Р. Броновицька // ОГО : сайт. – Режим доступу: http://ogo.ua/rivnenschina/tourizm/miracle/4. – Назва з екрана.

Документальний фільм «Богдан Хмельницький» [Електронний ресурс] // YouTube : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=5kLhX3pv-6Y. – Назва з екрана.

Марина Гоярчук



Коментарі (0)



усі виставки »

Електронні каталоги

Електронні каталоги

3D-тур бібліотекою

Подорож бібліотекою

Революція гідності. Війна

Революція гідності. Війна

Освітній навігатор

Освітній навігатор

Аудіобібліотека

Аудіобібліотека

Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

Видання бібліотеки

Видання бібліотеки

Електронна доставка документів

Електронна доставка документів

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Цифрові колекції

Цифрові колекції