Зброя є в сатирика – перо! –

Захищати правду і добро.

Володимир Грабоус

Одних усі стежки ведуть до Риму, інших – до Львова і Києва, а Володимира Грабоуса – до Мощаниці. І не тому, що він не прагне побувати у відомих культурно-мистецьких центрах (знає він і до них дороги), а тому, що в тій Мощаниці – селі Острозького району на Рівненщині – у родинній хаті гойдалася його вербова колиска і мати наспівувала йому найпрадавніше і завжди сучасне «Ой, люлі-люлі...». Тут майбутній письменник побачив світ – це сталося 15 жовтня 1935 року.

Світ отой був споконвіку хліборобський, настояний та утверджений на глибинних народних традиціях шанування свого роду, домівки, бережливого догляду поля, садочка біля хати і всього того, що, як казала Довженкова бабця, «проізростає». Зі спогадів: «Як і переважна більшість сільських дітей на той час, почав пізнавати світ, коли пас коней (тоді ще вони були), а пізніше допомагав батькові орати землю (вона тоді власною ще була...) й засівати поле. Найбільше подобалися косовиця сіна й жнива». Отож, закінчивши Могилянську середню школу, до якої топтав восьмикілометрову дорогу туди і назад, до домівки, Володимир вступив до Львівського сільськогосподарського інституту, здобув там фах ученого агронома-економіста, навчався в аспірантурі, а потім протягом трьох десятиліть працював головним агрономом-економістом колгоспу «Червона зірка» в с. Оженин, головою колгоспу (чи не наймолодшим в області) в с. Почапки Острозького району, провідним спеціалістом обласних сільськогосподарських організацій, завідуючим відділом обкому профспілки працівників сільського господарства. З 1998 року – редактор відділу сільського господарства рівненської міськрайонної газети «Слово і час».

Світ отой, у якому жив і працював Володимир, мав не тільки глибокі традиції хліборобства, а й самобутньої народної пісенності і музикування. Його мати Анастасія сорок років співала в церковному хорі, у їхній хаті збиралися півчі для розучування церковно-релігійних пісень. А батько Панас був відомим у селі жартівником і дотепником. Любив наспівувати: «Коли б я був полтавським сотником...» Співучими виростали сестри Ірина, Парасковія, Ольга, брати Михайло, Степан. Пісня глибоко западала в душу хлопчика, підлітка, юнака. Самотужки навчився грати на гармошці, організував у сільському клубі музичний квартет, який односельці запрошували на весілля, народні свята. Навчаючись у вузі, брав участь у студентському хорі, яким тоді керував студент консерваторії, пізніше видатний український хоровий диригент Степан Турчак.

Отож народна пісня, що лунала в хаті, на сільській вулиці, навіть у полі, збудила ліричні струни в душі юнака. І вже 1956 року в Острозькій районній газеті був надрукований його перший вірш. Він так і називався – «Ліричне». Під час навчання у Львові В. Грабоуса можна було бачити на засіданнях літературної студії «Франкова кузня» в університеті, літературних вечорах у Львівській обласній організації Спілки письменників України, де він тоді познайомився з молодими літераторами, слухав читання віршів та виступи у дебатах Дмитра Павличка, Володимира Лучука, Романа Лубківського, Романа Кудлика, Івана Сварника. Повернувшись на Рівненщину і працюючи головою колгоспу на Острожчині, надрукував великий цикл ліричних віршів на сторінках обласної газети «Червоний прапор», окремі з яких були покладені на музику рівненськими композиторами і стали відомими піснями.

Малий світ отой, звідки він пішов у світ великий, овіяний історичними вітрами старовинного Острога, був багатий і народним мудрослів’ям – хоч як тяжко жилося людям, але їхня повсякденна балачка часто виблискувала жартами, дотепами, яких не придумаєш. Отож усе це і повело нашого лірика на гумористично-сатиричну стезю. А ще й те, що під час колгоспної служби раз у раз доводилося потрапляти у такі складні ситуації, з нагнітанням таких негативних емоцій, вихід з яких супроводжувався гіркою усмішкою. А ще й те, що на Рівненщині уже діяла сатирично-гумористична «школа Петра Красюка», який розвивав українське байкарство – всупереч твердженням деяких скептиків про його жанрову застарілість.

Починаючи з 60-х років, В. Грабоус – активний учасник літературного життя області: постійно друкує свої байки та інші сатирично-гумористичні твори на сторінках обласних видань, журналів «Ранок», «Перець», «Жовтень», бере участь у колективних збірниках «Веселий ярмарок» (Київ, 1986, 1988), «Пісня і праця» (Львів, 1978), білоруському збірнику «Наднеманские галасьі» (Мінськ, 1980).

Перша байка В. Грабоуса («Бухгалтер і Бджоли») була надрукована в журналі «Перець» (1969). Його «хрещеним батьком» став визначний український сатирик Степан Олійник, який і рекомендував її, як і ще дві байки («Капуста і Осел», «Омела»), до друку. У 1976 році на засіданні Комісії по роботі з молодими авторами обговорювався звіт Рівненського обласного літературного об’єднання. В. Грабоус подав членам комісії і ліричні, і гумористичні твори. Виступаючи в обговоренні, відомий літературознавець, професор Степан Крижанівський порадив автору зосередити свої творчі зусилля на байкарському жанрі (його слова: «Володимире, віддайте всі сили гумору і сатирі, Божа іскра у вас є»).

Відтоді саме в цьому жанрі і працює В. Грабоус як літератор. 1987 року в львівському видавництві «Каменяр» вийшла в світ книжка гумору й сатири трьох авторів, у якій чільне місце зайняла його добірка байок «Авторитетний дзвін». А потім одна за одною почали з’являтися друком і інші збірки – «Осел на посаді» (1991), «Заслужений Цапок» (1991), «Гадюка і Журавель» (1992), «На чисту воду» (1993), «Байки» (вибране, 1993), «Вельможний Крук» (1995).

Професіональному зростанню нашого автора сприяло спілкування з перчанами Олегом Чорногузом, Євгеном Дударем, Дмитром Молякевичем, Владиславом Бойком. Подружився з відомим львівським майстром байки Іваном Сварником, з яким брав участь у Сорочинських ярмарках як представник української гумористики. Добрими порадами допомагали йому Петро Красюк, Полікарп Шабатин.

1993 року Володимира Панасовича Грабоуса прийнято в члени Спілки письменників України.

Дем’янчук Г. Володимир Грабоус :

літератур. портрет / Г. Дем’янчук. – Рівне :

Азалія, 2000. – 24 с.

Творча спадщина Володимира Грабоуса 

Творчий доробок Володимира Грабоуса чималий. Ще за життя автора було видано дев’ять збірок гумору та сатири. Його байки та гуморески публікувалися в різних українських газетах та журналах, колективних збірниках, звучали по радіо. 

Перша збірка Володимира Грабоуса «Авторитетний дзвін» з’явилася друком у львівському видавництві «Каменяр» у 1987 році. Її схвально зустріли читачі та рецензенти. Один з них на сторінках обласної газети писав: «З великим задоволенням читаються байки «Осел та Верблюд», «Крук і Соловей», «Запевнення», «Пожежа», «Слухняний Баран», «Гуманізм»… Актуальність (чи краще – сьогоднішність) сатирико-гумористичних ситуацій, дотепні діалоги персонажів і, врешті, гіркий, часом аж саркастичний усміх автора – ось що хочеться відзначити у цих байках».

У першій збірці гумористичних і сатиричних віршів, байок, молодий український автор висміює приватновласницьку психологію осіб, що живуть невідповідно до своїх достатків, засуджує різного роду хабарників, хапуг, несунів, казнокрадів та інших любителів наживи за рахунок суспільства, утверджуючи тим самим принцип соціальної справедливості.

У 1989 році виходить гумористична збірка «Баранячий фасад», в яку входить збірка Володимира Грабоуса «Грім з ясного неба».

Об’єктами критичного розвінчування і гострого висміювання у творах гумориста є ті недоліки, які зустрічаються в нашому житті: безгосподарність, бюрократизм, псевдонауковість, кар’єризм, лицемірство, показуха…

Кожен із репрезентованих у збірці поетів має власний голос, та всіх їх єднає гаряче бажання долучити й своє правдиве слово до того глибокого сучасного процесу в нашому суспільстві, ймення якому – перебудова. 

1991 рік ознаменувався виходом двох збірок: «Заслужений Цапок» (видавництво «Каменяр») та «Осел на посаді» (Рівне).

У книзі байок та гуморесок рівненський поет-сатирик В. Грабоус висміює бюрократів, носіїв антигуманної психології, засуджує любителів пожити за чужий рахунок, хабарників і казнокрадів, утверджуючи тим самим принцип соціальної справедливості.

У збірці гумористичних і сатиричних творів «Осел на посаді» сучасний український автор викриває негативні явища, що заважають процесові оновлення нашого суспільства. 

У 1992 році у видавництві «Азалія» виходить друком п’ята книга поета-гумориста – «Гадюка і Журавель».

Відомий рівненський поет-сатирик В. Грабоус у своїй новій книзі байок та гуморесок гостро висміює людей зажерливих, духовно обмежених, ницих, які заради власної вигоди і кар’єри здатні на різні негідні вчинки. Автор утверджує добро і соціальну справедливість. 

1993 рік – видавництво «Азалія» видає шосту книгу поета-гумориста.

В Грабоус у своїй книзі гуморесок, фейлетонів та сатиричних віршів влучно і прицільно спрямовує свій сатиричний заряд проти бюрократів, пристосуванців, різних мастей кар’єристів і окозамилювачів, нероб і п’яниць, утверджує соціальну справедливість і чистоту людської моралі. 

Також у цьому році виходить збірка «Байки».

До збірки вибраного Володимира Грабоуса увійшли кращі твори з попередніх книжок поета-сатирика.

Вони злободенні і вже набули популярності серед широкого кола читачів. У них викриваються негативні явища і вади нашого суспільного буття. Автор утверджує чистоту громадської моралі, добро і соціальну справедливість. 

1995 рік – збірка «Вельможний крук»

У новій збірці байок та гуморесок поет-сатирик пропонує читачеві нові твори, в яких утверджує добро, справедливість та чистоту людської моралі.

В окремому розділі автор знайомить читача з творчістю європейських класиків.

У новій збірці байок та гуморесок Володимир Грабоус пропонує читачеві байки на теми нашого сьогодення, в яких утверджує добро та справедливість і чистоту громадської моралі.

Книга «Вибрані твори» вийшла у 2004 році до семидесятиріччя автора. 

Праця В. Грабоуса в галузі байкарського жанру одержала позитивну оцінку як колег-сатириків, так і літературних критиків. Наведемо кілька цитат з рецензій і статей.

Петро Красюк: «Мені хочеться підкреслити найхарактерніші риси байок В. Грабоуса: лаконізм (10-20 рядків), афористичність моралі».

Василь Шукайло: «Гостро і смішно написана байка «Осел та Верблюд», де характерні риси звірів розкриваються в несподіваному ситуаційному ракурсі. Тим же підкупають байки «Обід», «Лев і Папуга», «Порадниця», «Активіст».

Юрій Береза: «В. Грабоус уміє шукати об’єкти для своєї байкарської рушниці… Вихоплений з життя факт він підносить читачеві так, аби той не тільки усміхнувся, а й задумався».

Творчий доробок Володимира Грабоуса найґрунтовніше проаналізовано в статті тернопільського літературознавця Петра Сороки «В настирній праці і поті чола…». Він підмітив особливості його творчого почерку, водночас вказуючи і на певні вади: «Байки рівненського сатирика здебільшого ситуативні, із узагальнюючою дефініцією. Описуючи якийсь конкретний випадок (інколи з елементами казковості), автор акцентує увагу на цікавій інтризі, несподіваному повороті подій чи розвитку думки… Образи діючих персонажів він окреслює при цьому штрих-пунктирно, ніби мимохіть, ніколи не вдаючись до детального змалювання характерів чи внутрішнього світу своїх героїв… Необхідність у такій деталізації характерів відпадає тому, що головними діючими персонажами байкар обирає такі типи, які в читачевій уяві існують як певні образи-символи. Кращі байки є ілюстрацією не всіма підтримуваної думки, що літературі страшне не дрібнотем’я, а дрібно дум’я».

Володимир Грабоус довгий час працював у сільському господарстві, мав безпосередній контакт з різним начальством – сільським, районним, обласним. З нарад, пленумів, «активів», де відбувалися «накачки», «націлювання на трудові здобутки», часто виходив, маючи задумку нового сатиричного твору. Тому чимало його вдалих творів якраз на «сільськогосподарську» тему. Вони невеличкі, але вагомі, іноді афористичні.

Не всі творчі задуми автора здійснені і не всі – вдало. Довгим був шлях до першої книжки і то не стільки з причини повільного «підростання», скільки з наявності численних бар’єрів на шляху тогочасної літературної молоді. Перебування В. Грабоуса в «підготовчому класі» літератури тривало протягом 70-х і першої половини 80-х років. Але саме тоді ним написані нині популярні серед читачів гуморески та байки, у яких висміювались і пересічні урвителі-хабарники, і партійно-ідеологічні бовдури та баламути, і вождівсько-начальницькі п’ятолизи, і всі ті всюдисущі людці, які належать до породи хижо пролазливих та гнучкохребетних і діють як у сфері економіки, побуту, так і політики.

В інтерв’ю газеті «Сім днів» напередодні свого 60-ліття В. Грабоус у відповідь на цитування вислову стародавніх мудреців «Якщо ти не посадив дерево, не виховав сина, не написав книгу – ти марно прожив життя», сказав: «Я найперше намагався посадити таке дерево в житті, щоб воно глибоко вкорінилося в ґрунт людського буття, розрослося широкою кроною в чисте небо людської долі і, набравшись сили і зросту, опромінене та зігріте сонцем поетової душі й серця, дало вагомі плоди, які б пригодилися людям у дорозі, щоб, ними причастившись, вони набиралися нових сил для своїх трудових здобутків і зміцнення та утвердження незалежної України».

Володимир Грабоус довгий час очолював літературну студію «Пролісок» Рівненської ЗОШ № 28, видавав шкільний альманах, а також йому вдалося видати збірку літературних творів своїх вихованців «Струмки дзвінкого джерела», яку прикрасили ілюстрації талановитих юних художників, учнів школи.

Помер Володимир Грабоус 30 вересня 2004 року.

Сьогодні на фасаді школи № 28 учні, вчителі, батьки та вже нові учасники літературної студії можуть побачити меморіальну дошку присвячену відомому байкареві та письменнику.

Твори В. Грабоуса

Грабоус В. О. Авторитетний дзвін ; Нагірний М. Д. Омела : гуморист. і сатир. вірші, байки / В. Грабоус. – Львів : Каменяр,1987. – 46 с.

Грабоус В. Байки : вибране / В. Грабоус. – Рівне : Азалія,1993. – 153 с.

Грабоус В. Вельможний крук : байки, гуморески, сатир. мініатюри, епіграми / В. Грабоус. – Рівне : Азалія,1995. – 85 с.

Грабоус В. Вибрані твори / В. Грабоус. – Рівне : Азалія, 2004. – 256 с.

Грабоус В. Гадюка і Журавель : байки, гуморески, сатир. мініатюри / В. Грабоус. – Рівне : Азалія,1992. – 112 с.

Грабоус В. Галасливі папуги : байки, гуморески, сатир. мініатюри / В. Грабоус. – Рівне : Волинські обереги, 2001. – 64 с.

Грабоус В. Заслужений цапок : байки, гуморески, сатир. мініатюри / В. Грабоус. – Рівне : Ред.-вид. відділ обл. упр. по пресі. – 1991. – 120 с.

Грабоус В. На чисту воду : гуморески, фейлетони, сатир. вірші та мініатюри / В. Грабоус. – Рівне : Азалія,1993. – 122 с.

Грабоус В. Осел на посаді : байки, гуморески / В. Грабоус. – Львів : Каменяр, 1991. – 80 с.

Грабоус В. Пожежа / В. Грабоус // Веселий ярмарок : гумор та сатира. Вип. 3 / упоряд. Ю. І. Цеков. – Київ : Рад. письменник, 1985. – С. 179.

Грабоус В. Галина любов ; Причина : [гуморески] / В. Грабоус // Слово і час. – 2004. – 7 трав. – С. 6.

Грабоус В. У краю поліськім, де обійстя рідне : [про рівнен. поета, дир. ЗОШ № 28 І. С. Віднічука] / В. Грабоус // Вільне слово. – 2003. – 25 черв. – С. 7.

Володимир Грабоус : [біогр. та гуморески] // Літературна Рівненщина : антологія. Вип. 2 / упоряд. Л. Рибенко. – Рівне : Письменницька робітня «Оповідач», 2010. – С. 63–65.

Грабоус В. [гуморески] / В. Грабоус // Літературна Рівненщина : антологія : до 20-річчя обл. орг. письменників / упоряд.: О. Євтушок, В. Климентовська, Л. Рибенко ; передмова А. Криловця. – Рівне : Рівнен. друк., 2005. – С. 108 – 119.

Володимир Грабоус : [біогр. та гуморески] // Рівне літературне / упоряд. Л. Рибенко. – Острог : Острозька академія, 2013. – С. 75 – 79.

Володимир Грабоус : [біогр. та гуморески] // Письменники Рівненщини – дітям : хрестоматія / упоряд. Є. Шморгун. – Рівне : Азалія, 2005. – С. 132-137.

Публікації про життя і діяльність Володимира Грабоуса

Дем’янчук Г. Володимир Грабоус : літератур. портрет : до 65-річчя від дня народження / Г. Дем’янчук. – Рівне : Азалія, 2000. – 24 с.

Володимир Грабоус // Літературна Рівненщина : довідник / упоряд. Є. Шморгун. – Рівне : Азалія, 2003. – С. 62.

Володимир Грабоус // Літератори Рівненщини : довідник / упоряд. Є. Шморгун. – Рівне : Азалія, 1995. – С. 27.

Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. – Рівне : Волинські обереги, 2005. – 212 с.

Про Володимира Грабоуса – С. 47.

Сербін Г. Вогненні рядки / Г. Сербін. – Рівне : Волинські обереги, 2019. – 148 с.

Про Володимира Грабоуса – С. 113.

Береза Ю. Жив хлібом і словом / Ю. Береза // Вільне слово. – 2015. – 22 жовт. – С. 11.

Береза Ю. Байкар із Мощаниці [В. Грабоус] / Ю. Береза // Рівне Час. – 2005. – 13 жовт. – С. 6.

Береза Ю. Байкар із Мощаниці : [пам’яті укр. байкаря В. Грабоуса, уродженця с. Мощаниця  Остроз. р-ну] / Ю. Береза // Вісті Рівненщини. – 2005. – 14 жовт. – С. 3.

Береза Ю. Жив хлібом і словом / Ю. Береза // Рівненський діалог. – 2005. – 14 жовт. – С. 7.

Береза Ю. Сатирик рівен хліборобу… / Ю. Береза // Вільне слово. – 2004. – 6 жовт. – С. 6.

Інтернет-ресурси 

Грабоус Володимир Опанасович [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ГрабоусВолодимир Опанасович. – Назва з екрана. 

Грабоус Володимир Опанасович [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України : сайт. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=26786. – Назва з екрана.

Гуморески Володимира Грабоуса [Електронний ресурс] // ГУМОРЕСКИ in UA : сайт. – Режим доступу: http://gumoreski.in.ua/autors/grabous-volodimir/. – Назва з екрана.

Відомий рівненський поет-сатирик Володимир Опанасович Грабоус [Електронний ресурс] // Острозька централізована система публічно-шкільних бібліотек : сайт. – Режим доступу: http://ostlibrery.com.ua/index.php/253-vidomyi-rivnenskyi-poet-satyryk-volodymyr-opanasovych-hrabous. – Назва з екрана.

Видатні діячі. Письменники [Електронний ресурс] // Рівненська обласна рада. Офіційний сайт : сайт. – Режим доступу: https://ror.gov.ua/vidatni-diyachi/pismenniki. – Назва з екрана.

Береза Ю. Байкар із Мощаниці / Ю. Береза [Електронний ресурс] // Провінційка – портал новин : сайт. – Режим доступу: https://provinciyka.rv.ua/5463-bajjkar-z-moshhanic.html. – Назва з екрана.

Павлюк О. В. Авторитетний дзвін Володимира Грабоуса / О. В. Павлюк [Електронний ресурс] // Школа № 28 : сайт. – Режим доступу: http://school28.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=192:avtorytetnyi-dzvin-volodymyra-hrabousa&catid=10&Itemid=108. – Назва з екрана.

Рівнянам пропонують послухати байки земляка і згадати їх автора [Електронний ресурс] // ОГО : сайт. – Режим доступу: http://ogo.ua/articles/view/2015-10-14/68301.html. – Назва з екрана.

Нагорна О. Свіча пам’яті Володимира Грабоуса [Електронний ресурс] / О. Нагорна // Рівненське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка : сайт. Режим доступу: http://prosvita.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=192:2015-10-19-06-16-21&catid=1:latest-news. – Назва з екрана.

Лариса Василевська