«Учитель же ніколи не вмирає,

В думках, у справах учнів буде жить»

Надія Ткачук

Ім’я Івана Шишка відоме у нашій області як краєзнавця, поета, літератора, вчителя, натхненника і засновника в селі Липки Гощанського району народного краєзнавчого музею, керівником якого він був з 1967 по 2003 роки.

Його батьківщиною стала земля, полита кров’ю козацьких військ Богдана Хмельницького «круг містечка Берестечка», яку «славні запорожці своїм трупом вкрили», як писав наш Великий Кобзар Тарас Григорович Шевченко, і де «триста, як скло, товариства лягло». Йдеться про вікопомну невдалу Берестецьку битву влітку 1651 року. А жили тут роботящі люди, які від покоління до покоління передавали перекази про велику січу з польськими поневолювачами. Змалку чув такі розповіді старих людей-земляків про ці події селянський син Іван Шишко, а вже пізніше вичитував у книгах.

Ось у цьому куточку України і недалекому від «Козацьких могил» селі Хотин (хутір Голинь) Радивилівського району Рівненської області і побачив світ 9 жовтня 1930 року другий син Іван у подружжя корінних селян Федора Олександровича і Федори Григорівни Шишків.

Про ці рідні серцю місця згадує у віршах «Голинь»:

Немає хутора в наш час,

Немає райської Голині...

та «Село Хотин»:

Не житель я нині села Хотина,

Воно – найрідніша мені сторона.

Хотин мені близький і милий завжди,

Я ніби сьогодні прямую туди.

Стежки я всі бачу, що вчора долав,

І школу колишню, де букви вивчав...

Жилося важко і складно, бо, як писав пізніше, «піднятися до рівня заможних із гектаром ріллі на ту пору було неможливо». Почав навчання у школі – аж тут фашистська окупація. Тільки у 1947 році переростком зумів закінчити семирічну школу в сусідньому селі Теслугові. Що робити далі? Хотілося поступити в якесь училище чи технікум.

Порадившись із батьками, разом із односельчанином Іваном Ковальчуком майнули у Львів до свого колишнього учителя Ігоря Кириловича Свєшнікова, який працював тоді в історичному музеї.

Враховуючи важкі умови того часу, вчитель запропонував поступити у Бродівське педагогічне училище, яке знаходилося від рідного села на відстані25 кілометрів. Так Іван Шишко став студентом, а згодом і вчителем.

В 1951 році як одного з кращих випускників, молодого вчителя, як було заведено у радянські роки, за обов’язковим розподіленням направляють викладати історію і географію у Топчанську семирічну школу Межиріцького району (зараз – Корецького). Добре знаючи душу сільських дітлахів, швидко знаходив із ними зацікавлену мову, мав добрі стосунки з усіма вчителями, з батьками. Пропрацювавши на освітянській ниві трохи більше року, отримав повістку про призов на дійсну військову службу, оскільки закінчилася студентська відстрочка. За тогочасними вимогами прийшлося відслужити повних три роки.

Службу довелось проходити в архіві Міністерства оборони, що в Подольську Московської області. Там Іван Шишко значився одним із військових писарів навчальної роти. Працював щоденно із секретними і надзвичайно секретними документами.

Після закінчення військової служби в 1954 році Іван Шишко знову на педагогічній роботі. Місцем праці, яке виявилося постійним, стала Липківська школа, а дисциплінами, які викладав – історія і географія. Саме місцева школа, дітвора, прості сільські роботящі люди стали у подальшому його життєвою, педагогічною і громадською долею.

У цьому ж році Іван Шишко одружився з Ніною Іванівною Якимчук, уродженкою цього ж села, яка в ту пору працювала інспектором районного відділу освіти. Після одруження вона очолила сільську школу в Липках. Одночасно Іван поновив навчання в Луцькому педагогічному інституті, який закінчив в 1959 році та отримав диплом вчителя історії вищої категорії.

Подружжя Шишків виростили і виховали двох дочок – Руслану й Ірину, які продовжили добру справу своїх батьків і також стали істориками. Перша закінчила історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, а друга – такий же факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки.

У Липківській школі Іваном Федоровичем була розроблена широка краєзнавча робота, метою якої було створення історико-краєзнавчого музею села. В 1967 році ця справа увінчалась успіхом. Діти перейшли навчатись у нову школу, а частина класів старого приміщення була використана під експозицію музею, який зайняв три кімнати. Тут у хронологічній послідовності висвітлювалась історія села, демонструвались на стендах і вітринах знаряддя праці, предмети побуту, одяг різних часів, в альбомах були описані обряди, зібрані сільські пісні. На окремих стендах показувалась участь односельчан у війні, їх трудові справи тощо.

Цінні матеріали для експозиції музею представили старожили Петро Головайчук, Іван Борболь, Марія Поленчук, Варвара Якимчук та інші.

Знаковою подією у другій половині 80-х років минулого століття стало спорудження, вірніше відновлення, на шкільній території селянської хати зразка XVIII-XIX століть, яку змайстрували пенсіонери Василь і Микола Антонюки разом із В. Гуменюком. Зазначена садиба має кімнату, сіни, комору. В хаті є селянська піч, скриня, ткацький верстат, плетена підвісна дитяча колиска, полик для спання, на стінах – образи в рушниках. У коморі – солом’яники, ступа, короби. В сінях – терлиця, жорна… Біля цього місця почали відбуватися різні масові народні свята і відпочинкові заходи.

Липківський народний музей, з яким тісно пов’язана і діяльність, і творчість Івана Шишка, за короткий час став показовим центром виховання підростаючого покоління і визнаний найпопулярнішим на Рівненщині і одним із кращих в Україні.

У копіткій краєзнавчій роботі Іван Федорович завжди мав велику підтримку з боку адміністрації школи. Ніна Іванівна – директор школи, уродженка Липок – добре знала старожилів, часто підказувала, до кого слід звернутись, з ким зустрітись, старалась допомогти в організації туристських походів для вивчення рідного краю. За свою навчальну, виховну і широкомасштабну позакласну роботу вона була удостоєна звання заслуженого вчителя України, а Іван Федорович Шишко став відмінником народної освіти України у грудні 1977 року, а вже пізніше, у червні 1983 року, – учителем-методистом, а в квітні 1987 року був нагороджений медаллю «Ветеран праці». У1997 році вийшов на пенсію, але залишився працювати бібліотекарем. Не міг ні дня прожити без перебування в учнівському середовищі, серед колег-учителів. Будучи пенсіонером, не полишав пошуково-краєзнавчої діяльності. Окрім численних публікацій у місцевій періодиці, він займається поетичною творчістю, видав цікаві історико-краєзнавчі книги «З дупла старої липи» (1995) і «Липківські родоводи» (2001). Його творчий доробок коротко представлений у літературному альманасі «Безсоння» (2001), публікується на сторінках районної газети «Рідний край» у літературно-мистецькій сторінці «Веселка», у тематичній щомісячній сторінці «Краєзнавець», в окремих добірках, в обласних газетах, тісно співпрацює з районною краєзнавчою організацією, яка була створена восени 1998 року.

За активну багаторічну краєзнавчу діяльність Івана Федоровича Шишка прийнято в 1999 році у почесні члени Рівненського обласного краєзнавчого товариства Всеукраїнської спілки краєзнавців. Уродженець села Хотин Радивилівського району, він поріднився з селом Липки, де виховував і навчав дітей декількох поколінь. Здобув шану і авторитет серед сотень вихованців, колег. І виправдав сподівання свого шкільного наставника – професора Ігоря Свєшнікова, згодом видатного вченого-дослідника Козацьких могил, древніх городищ Дорогобужа, Степаня.

У «Липківських родоводах» він в двадцятому розділі «Дещо про мій родовід» із тривогою у серці зауважив, що «зараз краєзнавча робота значно послаблена», що основною причиною такого підупаду є важкі умови сьогодення, відсутність коштів, дороговизна матеріалів, складність із транспортом», а, зрозуміло, «освіта і краєзнавство завжди були в злуці». Прислухаємось до цієї думки-поради, вона актуальна в наші нелегкі часи розбудови і зміцнення незалежності рідної Української держави.

А серце невтомного педагога і краєзнавця зупинилося 9 грудня 2002 року. Сумно із ним прощалося все село. Кожен мешканець із гордістю тепер несе у своїй пам’яті про нього найкращі спомини. Іван Федорович Шишко своє серце віддав їм. І тільки квіти на його могилі нагадують про їхню безмежну вдячність цій Людині, Вчителю й Краєзнавцю.

Помер учитель. Так чомусь замало

Зозуля накувала йому літ.

Життя, як свічка, згасло, допалало,

Померк в очах навіки білий світ

Згоріло серце, зіткане з любові,

Що рвалося із трепетних грудей,

Її він ніс у кожнім мудрім слові

Аж до останку в душі всіх людей.

Зосталися нездійснені бажання…

Он книги недочитані стоять...

Та ще в німому вічному чеканні

Листки паперу на столі лежать.

Не в кожного душа за близьких рветься,

Не всім присущі доброта й терпець.

Учитель, знай, розділить своє серце

На сотні інших спрагнених сердець

Воскова свічка тане, догорає,

І скінчиться її живлюща нить.

Учитель же ніколи не вмирає,

В думках, у справах учнів буде жить.

Надія Ткачук, від імені педагогічного колективу Липківської школи

«Рідний край». Гощанська районна газета. 22 січня 2003 р.

Від газетних публікацій – до краєзнавчих книг 

Особливо велику дослідницьку роботу Іван Шишко проводив з фіксації і збереження фольклорно-етнографічних першоджерел. Він записував пісні, цікаві розповіді старожилів, легенди, перекази, обрядові звичаї, збирав вироби народних умільців, старовинні речі побутового вжитку, як історик вивчав архівні документи, праці вітчизняних і зарубіжних науковців щодо розвитку й історії нашого краю. 

До самої смерті він не полишав пошуково-краєзнавчої діяльності, яка виливалася в численні публікації в періодичній пресі, зокрема в останні роки в обласних газетах «Вільне слово», «Вісті Рівненщини», гощанській районній газеті «Рідний край» та ін. 

У 1995 і 2001 роках видає цікаві історико-краєзнавчі книги «З дупла старої липи» та «Липківські родоводи», які мали і мають широкий резонанс серед громадськості. Книга документальних розповідей присвячена висвітленню багатьох родовідних історій сімей с. Липки Гощанського району Рівненської області. До речі, «Липківські родоводи» стали першим такого типу виданням не тільки на Рівненщині, а й у всьому західному регіоні української держави. 

На діяльність і публікації історика й краєзнавця знаходимо у різних виданнях численні відгуки науковців, журналістів, які дають їм високу професійну оцінку. 

Не залишилися непоміченими історико-краєзнавчий нарис про шкільну освіту в Липках «Незабутні уроки» (2002) і посмертний збірник вибраних статей, досліджень і нарисів «Корені життя» (2003). 

У співавторстві з дружиною написав книги «Святе джерело» (2005), «Уклін землі і людям» (2006), «Живи і возрадуйся, роде наш красний…» (2007). 

І мережив поетичні рядки 

Іван Шишко був всебічно обдарованою, творчою людиною, не лише науковцем, дослідником, істориком, а й поетом. 

Він писав і ліричні, і патріотичні, і гумористичні вірші. Не афішував своєї літературної творчості. Тільки дружина Ніна Іванівна знала, що він, бувало, щось там собі римує. Та й сам не приділяв цьому якогось особливого значення, бо головними для нього були вчительські та музейні будні і свята. Просто виливав на папері свої думки і переживання, різні життєві спостереження. Уже в зрілі роки публікується на сторінках районної газети «Рідний край» у літературно-мистецькій сторінці «Веселка». 

У виданні першого районного учительського літературного альманаху «Безсоння» (2001) був представлений і доробок Івана Шишка віршами громадянської тематики «Розкажи, дідусю...» і «Ждала мати» та гуморескою «Знайшли вихід». 

Сім різнотематичних віршів представлено і в уже згадуваних «Коренях життя» у розділі «Поезії 2000-2002 рр». У них і непідробна задушевність, і роздуми досвідченої у житті людини, і щирий дотепний усміх. 

У збірку поезій «Стежинами моєї долі» (2007) Івана Шишка ввійшли вірші, які друкувалися у багатьох літературно-мистецьких сторінках газети «Рідний край», у літературному альманасі «Безсоння» та книгах «Корені життя», «Святе джерело», «Уклін землі і людям». Понад шість десятків віршів автора присвячені різним темам. Це спогади про рідне село Хотинь на Радивилівщині, поетичні роздуми про долю України, про красу ріднокраю, долю жінки-матері, історичний шлях народу. 

В окремий розділ виділено співомовки та гуморески. Завершують книгу поезій вірші філософського змісту, а також твір «Пам’яті Івана Шишка», написаний колегою-педагогом Надією Ткачук від імені педагогічного колективу школи, в якій майже півстоліття трудився автор. 

У появі цього видання величезна заслуга дружини, друга, сподвижника великої і благородної справи Івана Федоровича Ніни Іванівни Шишко, яка провела значну пошукову роботу творчості свого чоловіка.

Нове видання стало достойною згадкою про відомого педагога і краєзнавця. 

Учитель же ніколи не вмирає… 

Липківський народний музей – це найкращий пам’ятник, побудований ще за життя липківського літописця. І хай знайдуться такі ж сподвижники, як Іван і Ніна Шишки, які б ніколи не дали згаснути цьому духовному вогнищу.

Вдячне рішення прийняла сесія Гощанської районної ради 23 жовтня 2003 року про заснування щорічної краєзнавчої премії імені Івана Шишка з метою сприяння підвищенню ефективності та якості краєзнавчо-пошукової роботи. Це добрий жест депутатів для гідного пошанування його пам’яті. І уже першим лауреатом став журналіст-краєзнавець з районної газети «Рідний край», відповідальний секретар районної краєзнавчої організації Юрій Кузьмін. 

Також унікальним знаком вшанування пам’яті видатного педагога і краєзнавця є присвоєння назви вулиці в с. Липки його імені. 

І приємно, що відбуваються презентації і обговорення його книг, проводяться різні тематичні літературно-мистецькі заходи на пошанування його пам’яті, що музей продовжує жити… 

Улюблений всіма учитель і невтомний краєзнавець Іван Федорович Шишко – з нами, у наших рядах!.. Гідно продовжувати його музейно-краєзнавчі починання і справи – святий обов’язок нових ентузіастів-спадкоємців.

Твори І. Ф. Шишка

Шишко І. Ф. З дупла старої липи : нарис з історії села Липки / І. Ф. Шишко. – Гоща : Гощан. друк., 1995. – 23 с. – (Гощанська старовина). 

Шишко І. Живи і возрадуйся, роде наш красний... [Липки] / І. Шишко, Н. Шишко. – Рівне : Волин. обереги, 2007. – 23 с.

Шишко І. Корені життя : зб. ст., досліджень, розробок, нарисів, поезій 1993-2003 рр. / І. Шишко. – Рівне : Волин. обереги, 2003. – 80 с. 

Шишко І. Липківські родоводи : іст.-краєзнав. розповіді / І. Шишко. – Рівне : Волин. обереги, 2001. – 100 с. – (Приватна колекція А. І. Дацкова).

Шишко І. Незабутні уроки : іст.-краєзнав. нарис про школу в с. Липки Гощан. р-ну Рівнен. обл. / І. Шишко. – Рівне : Перспектива, 2002. – 39 с. 

Шишко І. Святе джерело : краєзнавчі замітки, поет. роздуми, короткі розповіді про людей, чия доля пов'язана із старовинним с. Липки на Рівненщині / І. Шишко, Н. Шишко. – Рівне : Волин. обереги, 2005. – 92 с. 

Шишко І. Стежинами моєї долі : поезії / І. Шишко. – Рівне : Волин. обереги, 2007. – 68 с. 

Шишко І. Уклін землі і людям / І. Шишко, Н. Шишко. – Рівне : Волин. обереги, 2006. – 115 с.

Публікації І. Ф. Шишка у збірниках та періодичних виданнях 

Шишко І. Ф. Із глибини століть : іст. відомості про с. Липки [Гощан. р-ну Рівнен. обл.] / І. Ф. Шишко // Гостинець-2 : альм. / ред.: О. Форманчук, Н. Ткачук, П. Гуменюк. – Рівне, 2010. – Вип. 2. – С. 300-302.

Шишко І. Святиня з Дорогобужа [Гощан. району Рівнен. обл.] : наук. вид. / І. Шишко // Дорогобужу на Волині – 925 (1084-2009) : іст. розвідки дослідників краю / ред. Б. Столярчук-Попенко. – Рівне : О. Зень, 2009. – С. 185-187.

Шишко І. Хмельницький і Рівненщина / І. Шишко // Берестецька битва в історії України : наук. зб. матеріалів восьмої всеукр. наук.-краєзнав. конф., присвяченої 350-річчю битви під Берестечком, 16-17 черв. 2001 р. / Рівненське обл. краєзнав. т-во. – Рiвне : Лiста, 2001. – С. 12-13.

Шишко І. Через роки, через відстані... / І. Шишко // Життєвий і творчий шлях І. К. Свєшнікова : зб. тез наук. конф. – Рівне, 2005. – С. 78-80.

* * *

Шишко І. Були колись хутори / І. Шишко // Вільне слово. – 1999. – 3 лют. – С. 3.

Шишко І. Видатні люди на полі Берестецької битви / І. Шишко // Рідний край. – 2001. – 21 квіт. – С. 5, 6.

Шишко І. Земля моя не знала супокою / І. Шишко // Радянське життя. – 1977. – 20 верес., 20 жовт., 1 листоп.

Шишко І. Між заметами стояв хутірець чималий... // Рідний край. – 2000. – 21, 28 жовт., 4, 11, 18 листоп.

Шишко І. Музей промовляє до нас / І. Шишко // Радянське життя. – 1984. – 21 серп. – С. 2.

Шишко І. На крутизні століть / І. Шишко // Радянське життя. – 1989 –11, 18, 20 лип.

Шишко І. Навколо хати з песиком / І. Шишко // Рідний край. – 2001. – З жовт. – С. 3.

Шишко І. Писемність та школа в Київській Русі / І. Шишко // Рідний край. – 1995. – 18 лют. – С. 3.

Шишко І. Постав семикупольний храм / І. Шишко // Рідний край. – 2002. – 7, 11 груд.

Шишко І. Протистояння / І. Шишко // Рідний край. – 2003. – 19, 22 груд.

Шишко І. Рання українська державність / І. Шишко // Рідний край. – 1993. – 7, 11, 14, 21 серп.

Шишко І. Хмельницький і Рівненщина / І. Шишко // Рідний край. – 1995. – 11, 13, 16 груд.

Шишко І. Через роки, через відстані... / І. Шишко // Рідний край. – 2000. – 4 листоп. – С. 6.

Публікації про Івана Федоровича Шишка

Бабінець А. У постійному пошуку / А. Бабінець // Шишко Н. І. Справа усього життя. – Рівне : О. Зень, 2008. – С. 49-50.

Краєзнавча премія імені І. Ф. Шишка // Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури мистецтва : біобібліогр. покажч. / уклад.: Л. М. Малишева, Т. В. Матушевська, В. П. Гуріна ; наук. ред.: О. Л. Промська ; ред.: З. М. Тирак ; відп. за вип.: В. П. Ярощук. – Рівне : О. Зень, 2019. – С. 205-229. – (Серія «Славетні земляки»).

Міщук О. Липківський краєзнавець Іван Федорович Шишко / О. Міщук // Гощанське Погориння: давнина і сучасність : наук. зб. матеріалів наук.-краєзнав. конф., присвяч. 850-річчю Гощі, 14-15 черв. 2002 р. – Рівне : Перспектива, 2002. – С. 122–124.

Пащук І. Учитель і краєзнавець Іван Шишко : біогр. нарис / І. Пащук. – Костопіль : Роса, 2004. – 26 с.

Шишко Іван Федорович // Кузьмін Ю. Гощанщина в іменах / Ю. Кузьмін. – Рівне : О. Зень, 2009. – С. 300.

* * *

Адамчук А. Музейні гостини – як день села / А. Адамчук // Вільне слово. – 2013. – 2 лип. – С. 4.

У с. Липки на чергових Музейних гостинах нагородили лауреатів премії імені І. Ф. Шишка. Ними стали Володимир Андрійчук із Тучина та учні Липківської школи.

Бабінець А. До «Святого джерела» / А. Бабінець // Вільне слово – 2006. – 14 берез. – С. 8.

У Рівненській державній обласній бібліотеці відбулася презентація книги І. Шишка у співавторстві з Н. Шишко «Святе джерело».

Бабінець А. Народжений на Івана Богослова / А. Бабінець // Вільне слово – 2010. – 21 жовт. – С. 12.

Про вшанування краєзнавця, поета, вчителя і засновника музею в Липках Івана Шишка.

Васильчук В. Свіча горіла на столі: [презентація кн. краєзнавця І. Ф. Шишка «Корені життя» відбулася у Гощі] / В. Васильчук // Рідний край. – 2003. – 1 листоп. – С. 3.

Гаврон Н. Причетність до вічного / Н. Гаврон // Вільне слово. – 2009. – 4 черв. – С. 12.

На музейних гостинах народного краєзнавчо-етнографічного музею села Липки, заснованого І. Ф. Шишком, вручено краєзнавчу премію його імені сподвижникам краєзнавчої справи.

Дем'янчук О. Згадати й не забувати / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2006. – 10 берез. – С. 22.

В Рівненській державній обласній бібліотеці відбулася презентація книги І. Шишка «Святе джерело», присвяченої історії с. Липки Гощанського району.

Закревський О. Ще одна премія : [встановлено щорічну район. краєзнав. премію ім. І. Шишка – вчителя-краєзнавця] / О. Закревський // Вісті Рівненщини. – 2003. – 28 листоп. – С. 4.

Іванців Р. Ми – липенці / Р. Іванців // Вільне слово – 2006. – 12 жовт. – С. 3.

У Рівненській державній обласній бібліотеці відбулася презентація книги І. Шишка у співавторстві з дружиною Н. Шишко «Уклін землі і людям».

Кардаш А. Із Топчанської школи – до всеукраїнського визнання / А. Кардаш // Вісті Рівненщини – 2014. – 17 жовт. – С. 17-19.

Про краєзнавчу діяльність педагогів Липківської школи, що у Гощанському районі Ніну Іванівну та Івана Федоровича Шишків.

Кардаш А. А справа його продовжується : [в день пам’яті відомого педагога і краєзнавця І. Ф. Шишка відбулась презентація книги про його життя і творчість І. Пащука «Учитель і краєзнавець Іван Шишко»] / А. Кардаш // Рідний край. – 2004. – 11 груд. – С. 1.

Кардаш А. Дослідники й хранителі краєзнавчих скарбів / А. Кардаш // Вісті Рівненщини. – 2015. – 12 черв. – С. 5.

У селі Липки Гощанського району відбулося традиційне районне свято «Музейні гостини», на якому відзначили кращих краєзнавців премією імені засновника місцевого музею Івана Шишка.

Кардаш А. Доля й творча спадщина подружжя Шишків / А. Кардаш // Рідний край. – 2014. – 20 верес. – С. 11.

Кардаш А. Нова книга про село / А. Кардаш // Рідний край. – 2006. – 14 жовт. – С. 2.

У Рівненській державній обласній бібліотеці відбулася презентація нової книги педагогів Івана та Ніни Шишків «Уклін землі та людям», в якій розповідається про село Липки Гощанського району та про його жителів.

Кардаш А. Поетичні акорди душі / А. Кардаш // Рідний край. – 2007. – 19 трав. – С. 8.

Про поетичну збірку І. Ф. Шишка «Стежинами моєї долі», що вийшла у видавництві «Волинські обереги».

Кардаш А. Ріднокрай у книзі і в душі / А. Кардаш // Рідний край. – 2006. – 20 трав. – С. 3.

В Рівненській державній обласній бібліотеці відбулася презентація книги І. Шишка «Святе джерело».

Кардаш А. Хата моя, біла хата… : Липківському краєзнавчому музею присвоєно звання народного / А Кардаш // Шишко Н. І. Справа усього життя. – Рівне : О. Зень, 2008. – С.51-53.

Кидрук І. Краєзнавець про краєзнавця / І. Кидрук // Вісті Рівненщини. – 2005. – 12 січ. – С. 3.

Рівненський журналіст і краєзнавець, голова обласного краєзнавчого товариства І. Пащук підготував бібліографічний нарис «Учитель і краєзнавець Іван Шишко», презентацію якого проведено у Гощі.

Кузьмін Ю. Двоє цьогорічних лауреатів – педагоги / Ю. Кузьмін // Рідний край. – 2007. – 28 квіт. – С. 1-2.

Про лауреатів четвертої районної краєзнавчої премії ім. І. Ф. Шишка.

Кузьмін Ю. Під знаком одностайності / Ю. Кузьмін // Рідний край. – 2006. – 29 квіт. – С. 2.

Про висунення та визначення кандидатів на здобуття районної краєзнавчої премії ім. І. Шишка.

Мазур О. Пам’яті Івана Шишка [вірш] / О. Мазур // Шишко Н. І. Справа усього життя. – Рівне : О. Зень, 2008.  – С. 30.

Михайлюк Л. Байдужих тут не буває / Л. Михайлюк // Рідний край. – 2015. – 23 трав. – С. 11.

Про заснування і роботу Липківського етнографічно-краєзнавчого музею.

Ніколаєва Л. Учитель же ніколи не вмирає / Л. Ніколаєва // Рідний край. – 2014. – 31 трав. – С. 5.

Про І. Шишка та районну краєзнавчу премію його імені.

Пащук І. Свята «Трійця» [краєзнавця] Івана Шишка / І. Пащук // Вісті Рівненщини. – 2005. – 22 лип. – С. 4.

Повар І. Людина живе доти, доки живе пам'ять про неї / І. Повар // Рідний край. – 2010. – 23 жовт. – С. 1, 2.

15 жовтня 2010 року в Липках Гощанського району відбувся вечір-спомин «Стежками широкої долі», присвячений пам'яті Івана Шишка з нагоди 80-ї річниці з дня його народження.

Положення про районну премію І. Ф. Шишка // Рідний край. – 2003. – 1 листоп. – С. 3.

Ткачук Н. Пам’яті Івана Шишка : [вірш] / Н. Ткачук // Прапор перемоги. – 2003. – 8 квіт. – С. 4.

Валентина Гуріна