Найкраще – рідна сторона

Де дум широка борозна,

Де зрозумілий я до дна,

Де сам собою я сповна.

Найкраще – рідна сторона,

До безкінечності одна,

Мій хліб насущний і струна,

Моя колиска і труна

(Є. І. Шморгун «Найкраще – рідна сторона»)

Рівне завжди було центром культурно-мистецького життя мешканців нашого краю, який об’єднував талановитих особистостей: художників, поетів, письменників, музикантів. З нашим містом пов’язані біографії багатьох майстрів слова, які увійшли як в українську класичну літературну скарбницю, так і літературу сучасності: Уласа Самчука, Олекси Стефановича, Бориса Тена, Григорія Чубая, Миколи Жулинського, Андрія Кондратюка, Петра Красюка, Віктора Романюка, Степана Бабія... Одним з найвідоміших сучасних письменників Рівненщини, якому належить серед них особливе місце, є Євген Іванович Шморгун – письменник, краєзнавець, перекладач, видавець, громадський діяч, лауреат премій імені Лесі Українки, Володимира Кобилянського, Валер'яна Поліщука, Уласа Самчука, лауреат просвітянської премії імені Григорія Чубая, премії імені Леоніда Куліша-Зіньківа в галузі дитячої літератури, Заслужений журналіст України. 

Євген Іванович Шморгун народився 15 квітня 1940 року у селі Новожуків, Рівненської області у в родині простого селянина. Вся гострота бачення краси нашої природи розвивалася в письменника ще в дитинстві. Навчався він у Новожуківській початковій школі. А оскільки село лежить поблизу давньоруського пересопницького городища, то з дитячих літ таємничі перекази, пов'язані з ним, будили уяву письменника, викликали бажання більше знати про минувшину свого краю. 

Семирічку закінчив у сусідньому селі Пересопниці – древній столиці удільного князівства ХІІ століття, в селі, де в ХVІ столітті творилася українська першокнига – Пересопницьке Євангеліє. З роками письменник раз у раз повертався в це село, черпаючи натхнення. Середню освіту майбутній письменник здобув у селі Білеві, потім навчався у Дубенському медичному училищі, де отримав диплом фельдшера. Працював фельдшером, служив в армії.

Опинившись удалині від волинської природи, юнак з особливою гостротою відчув потребу спілкування з рідним краєм через слово: писав вірші, навіть вітання додому часто виходили римовані. Тоді й усвідомив, що його справжнє покликання – література. Тож не дивно, що після армії вступив на філологічний факультет Рівненського педінституту, жив цікавим і насиченим літературним життям. Ще в студентські роки він зі своїми публікаціями вийшов на сторінки літературно-художнього журналу «Вітчизна», щорічника «День поезії». Головною темою наукових зацікавлень молодого філолога стала творчість Валер'яна Поліщука, який починав повертатися до читача в час так званої «хрущовської відлиги».

Потім він – журналіст, керівник Рівненського обласного літоб’єднання і відповідальний секретар Рівненської організації Національної спілки письменників України. Літературну діяльність Євген Шморгун розпочав на початку сімдесятих років, коли в журналі «Барвінок» з'явилося його оповідання «Грім». Етапним у житті ще початкуючого письменника став 1978 рік. У цей період багато пише для дітей та юнацтва. У київському видавництві «Веселка» були випущені його книжки оповідань для дітей – «Зелені сусіди» (1978), «Що шукала білочка» (1980), «Дивосил-зілля» (1980), «Що сказав би той хлопчик» (1981), «Де ночує туман» (1984) та ін. Перші збірки визначили основне спрямування творчості Євгена Шморгуна – писати для тих, хто ще не навчився читати, а також для молодших школярів, навчати їх розуміти природу, прищеплювати їм співчутливість, потяг до знань.

Вибравши одного разу своєю основною темою природознавство, Євген Шморгун розширює діапазон зацікавлень від книжки до книжки. Важливою віхою в його творчій біографії стала чудово видана книжка «Дивосил-зілля» (1980) з гарними ілюстраціями Євгена Попова та Михайла Усова. Жанр сформульовано так: «Оповідання про рідкісні рослини».

«Це напрочуд вдалий сплав художньої і науково-популярної літератури, який подекуди вже й називають науково-художньою. І це тим більш радісно, що маємо вже третю книжку журналіста, яка засвідчує: у літературу прийшла людина зі своєю темою, своїм баченням світу», – писав О. Єфімов.

З 1984 року Євген Шморгун – член Спілки письменників України, керівник літоб'єднання при редакції газети «Зміна». З 1989 по 2000 роки очолював Рівненську обласну організацію Національної Спілки письменників України.

У 1989 р. львівське видавництво «Каменяр» випустило збірку «Вогник-цвіт», у 1990 році видавництво «Веселка» – науково-художню книжку для дітей «Ключ-трава» та повість про Гомера «Дорога до Іліона». Оцінюючи повість, відомий критик Михайло Слабошпицький у «Літературній панорамі» 1990 року писав: «Справді висока питома вага слова і самого автора, і його персонажів... Це твір нової літературної якості в творчості самого Євгена Шморгуна, а також у нашій прозі, тематично пов'язаній із осмисленням минулого».

Євген Шморгун разом з відомим травознавцем на просторах Полісся Іваном Михайловичем Носалем виявив рідкісні рослини, позначивши на карті місця, де вони збереглися, аби забезпечити їх захист. Саме з подорожніх нотаток і складалися книги, серед яких – «Мова зела» де, за свідченням самого автора, зібрано «оповідання про рослинну символіку українського народу». У «Мові зела» зачаровує не стільки романтизація рослинного світу, що нас оточує, скільки заглибленість у фольклорний масив легенд, переказів, повір'їв, замовлянь, обрядів, пісень. При цьому впадає у вічі великий обсяг опрацьованої автором літератури з археології, історії дохристиянських часів, образотворчого мистецтва, ботаніки, простежено, як рослинна символіка зринає у творах українських письменників (Тарас Шевченко, Григорій Квітка-Основ'яненко, Іван Драч та ін.).

Свій задум книжки Євген Шморгун пояснив так: «В українців за віки склалася багата рослинна символіка. Вона зросла і розквітла не на запозиченнях, а на ґрунті власного світобачення і власної художньої творчості. І це є ще одним свідченням самобутності нашого народу, древності його витоків, глибинності його коренів».

У 2000 році Євгенові Шморгуну було присуджено одну з найпочесніших письменницьких відзнак України – державну премію імені Лесі Українки. Таку високу оцінку дістала книжка «Мова зела», яка стала свого роду підсумковою у більш як сорокарічній творчій діяльності письменника. Адже весь цей час однією з визначальних його тем була тема малодослідженого рослинного світу Рівненщини, неповторної краси рідного краю. Він підмітив такі прикмети, на які до нього особливої уваги не звертав ніхто. З такою глибокою обізнаністю, з таким прозорим, зворушливим ліризмом про це до нього, також, ніхто не писав.

Хоч Євген Шморгун більше відомий як прозаїк, що пише про природу для читачів шкільного віку, все ж час від часу пробував сили у творах із більш розгорнутим сюжетом, ширшим охопленням історичних подій. Думок і роздумів довкола них вистачило б на добру наукову роботу. Він є автором роману про середньовічну Волинь «Сніги непочаті», повісті на античну тематику «Дорога до Іліона», «Повісті з античних часів», повістей «Плач перепела», «Криниця в бережку», драми «Кличу живих!». Він звертається до публіцистики і стає відомим як тонкий поет-лірик – висловив ліричні почуття у збірці «Вірші різних років».

Стефанія Українець, захоплюючись цією збіркою, зазначає: «Євгенова Шморгунова простота – це своєрідний вимір художньої правди, певний мистецький керунок. І річ навіть не в тому, що даний підхід найчастіше викликає асоціацію традиційно-випробуваної класичної манери поетичного самовираження. Адекватний відбиток слова «простота» – правдивість, неофальшивованість думки, помислу» (Н. Мелих-Ящук. Творчість Євгена Шморгуна).

Деякі твори Євгена Шморгуна включено в підручники для школярів молодших класів. Вони формують підростаюче покоління, запам'ятовуються, западають у душу, адже в них іде мова про те, що так співзвучне дитячому світовідчуттю. Крім того, з шморгунового творчого джерела п’ють снагу не лише українські діти, бо його твори перекладені й білоруською, болгарською, киргизькою, російською, тувинською та іншими мовами.

Письменник не обмежується літературною діяльністю. Він – відомий на Рівненщині видавець, дослідник творчості Валер'яна Поліщука, Бориса Тена, Уласа Самчука. Збираючи матеріали про діяльність на Рівненщині Української повстанської армії, про репресії сталінської влади, опублікував близько 20 збірників документів, випустив нарис «Рано-вранці вітри заголосять...» — про талановиту родину Кульчицьких, члени якої брали участь у національно-визвольній боротьбі, пройшли через Дантові кола пекла сталінських репресій. Такого роду факти письменник осмислював і у своїх художніх творах, наприклад, у повісті «Плач перепела».

Повість «Плач перепела» (1998), одна серед більш масштабних творів прозаїка, стала чи не першою в українській літературі спробою правдиво відобразити сповнене драматизму життя західноукраїнського населення у перші повоєнні роки. Письменник із неабиякою психологічною точністю показав не тільки світоглядні, але й морально-духовні побудники, спонукальні чинники поведінки своїх героїв. Майже всі вони – люди позитивних якостей, але як же важко зберігати їм гідність, опинившись перед необхідністю або прийняти правила поведінки антигуманних правителів, або стати на шлях неприйняття режиму і навіть боротьби з ним.

Як редактор видавництва «Азалія» Євген Іванович благословив у світ книги кількох десятків авторів, зокрема і молодих, відкрив нові імена на літературній карті області. Був серед засновників літературно-краєзнавчого журналу «Погорина», що випускає Рівненська письменницька організація. Як голова редакційно-видавничої групи з випуску серії книг «Реабілітовані історією» підготував видання про складні сторінки в історії Західної України, долю маловідомих борців за незалежність України.

У 2010 році відбулася його знакова зустріч з автором книги «Мерзлота», уродженцем сибірської Югри – Леонідом Струсем. Євген Шморгун незадовго до цієї зустрічі переклав українською мовою його пісню «Спогад про Волинь». У книзі історія депортації селян-волинян викладена через долі поселенців та авторські пісні. Окрім зацікавленості письменника і краєзнавця темою депортованих українців, у Євгена Шморгуна є особистий інтерес до дослідження цієї теми. Виселені з Волині, його рідна бабуся та дві тітки загинули в Тюменській області. Якось на Волинь завітав композитор, сибірський українець Михайло Довганич, який розповів: у Югрі (друга назва Ханти-Мансійського автономного округу) мешкають чимало українців, і саме для них варто було б перекласти українською вірші Леоніда Струся, в яких ціла історія депортованого народу. А згодом Євген Шморгун чи не першим в Україні був ознайомлений з книгою Леоніда Струся «Мерзлота».

«Я видав цілу серію – близько сорока книг – під рубрикою «Реабілітовані історією», але, зізнаюся, такої страшної книги я ніколи ще не редагував. Тут трагедія відкривається з іншого боку. Ми писали про те, як людей заарештовували, як виселяли, а тут ніби продовження тієї історії очима людини, яка вже народилась у Сибіру. Що цікаво – він починає розуміти всю глибину трагедії своїх батьків, будучи вже у зрілому віці і вже іншими очима дивиться на поневіряння, які їм довелося пережити. Тоді береться за спогади односельців. Досі ніхто так не розкрив трагедію спецпоселенців», – розповідав Євген Шморгун.

З іменем Євгена Шморгуна пов’язана цікава історія з Шевченківським «Кобзарем», який письменник передав до музею Уласа Самчука. «Це раритетне катеринославське видання, яких сьогодні в Україні збереглося всього кілька примірників. На вигляд це об’ємний 700-сторінковий том великого формату з твердою обкладинкою, обтягнений міцною матерією багряного кольору, прикрашений тисненим рослинним орнаментом. З кружечка вгорі проступає портрет Кобзаря, а посередині – великими літерами напис «Т. Г. Шевченко». Такий же орнамент витіснено і на четвертій сторінці обкладинки, тільки посередині вдвічі меншими літерами напис «Издание Л. М. Ротенберга». У книзі багато оригінальних ілюстрацій, підписаних ініціалами «Б.С.».

За словами письменника Євгена Шморгуна, книга потрапила до нього від нині вже покійного рівнянина Олександра Богуцького, який попрохав передати її до Літературного музею Уласа Самчука. Оскільки сам власник книги був прикутий хворобою до ліжка, то віднести її до музею він довірив пану Шморгуну.

З історії цієї книги достеменно відомо, що певний час вона перебувала в бібліотеці повстанської криївки біля села Зозів Рівненського району. Відав тією бібліотекою повстанець «Мороз». Він і передав Олександрові Богуцькому «Кобзаря» напровесні 1948 року, сказавши: «Ти людина грамотна, подивишся – сам зрозумієш, яка ціна цій книзі. Вона не повинна загинути з нами у схроні».

Цікавим у житті Євгена Шморгуна було спілкування з Ігорем Кириловичем Свешніковим – відомим українським дослідником, археологом, доктором історичних наук.

У 1970 році Ігор Кирилович очолив першу розвідкову експедицію Рівненського краєзнавчого музею на місце битви 1651 року під Берестечком на території теперішнього Радивилівського району. Це дало початок широкомасштабним дослідженням, що безперервно тривали чверть століття.

Предмети колекції, що сформувалась завдячуючи плідній роботі експедиції Рівненського краєзнавчого музею під керівництвом Ігоря Свєшнікова, демонструвались на виставках у Ванкувері та музеях Кракова, Луцька, Острога, Нетішина, Костополя. Варто загадати і про гідне вшанування пам’яті Ігоря Свєшнікова – наукові конференції, присвячені 90-літтю та 100-літтю від дня народження вченого. Підсумками їх роботи стали збірники тез «Життєвий та творчий шлях І. К. Свєшнікова» та «Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею» (2015), в яких вміщено матеріали істориків, археологів, літературознавців, краєзнавців, журналістів. В один з них вміщена стаття Євгена Шморгуна «Скарб торговицького кургана», де він чудово описує ці події 1972 року. Для письменника це була можливість подивитися на розкопки древнього кургана в Торговиці, що на Млинівщині і для зустрічі саме зі знаменитим земляком-археологом. Бо випадала нагода поспілкуватися з людиною, яка вміє читати історію крізь нашарування тисячоліть.

У літературних колах знають Євгена Шморгуна як досвідченого редактора прози, поезії та історичної літератури, як філігранного перекладача, наполегливого і послідовного просвітянина. Саме Євген Шморгун вивчив і написав історію Пересопницького Євангелія.

Перелік новітніх наукових видань відкриває брошура «Першокнига», видана в Рівному 1992 року з передмовою Євгена Шморгуна. Після півторастолітнього забуття вона повернула в культурний простір дослідження Михайла Максимовича та Павла Житецького.

Упродовж кількох років виходила у світ трилогія Євгена Шморгуна «Пересопниця». За дві перші книги з цієї дилогії – «Твердь» та «І пітьма не здолала його» – Євген Шморгун став першим лауреатом міської літературної премії імені Уласа Самчука (м. Рівне, 2013).

У центрі трикнижжя – Пересопницьке Євангеліє, його доля: від народження-написання і до воскресіння в пам’яті нащадків, і, звісно ж, про батьківську хату, батьківщину, зокрема Новожуківську гору – древнє городище, одне з колишніх укріплень княжої Пересопниці. Будівництво Пересопницького монастиря, де писалося Пересопницьке Євангеліє, подвиг наших предків, які, переховуючи його, рятували від єзуїтів, встановлення пам’ятника Українській Першокнизі – ці головні сюжетні лінії творять часопростір, який охоплює тисячолітнє буття Пересопниці.

Варто зазначити, що саме Євген Шморгун, уродженець села Іскра (Новожуків), що за пару кілометрів від Пересопниці, є ініціатором встановлення у 1990 році пам’ятника Українській Першокнизі задля увічнення священної книги, визначної пам'ятки староукраїнської мови та мистецтва. Завдяки йому Президенти України присягають на Пересопницькому Євангелію. Це він свого часу, проводячи екскурсію Миколі Жулинському в селі Пересопниця, розповів про Першокнигу, і тоді зав’язалася розмова, а чому б Президентам України не присягати на Пересопницькому Євангелії».

Євген Шморгун багато працює з молодими авторами, голова журі обласного літературного конкурсу «Перло многоцінне», відкритого обласного фестивалю власної дитячої поезії «Провесінь».

Традиційно до Шевченківських днів Рівненські обласне і міське об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка оприлюднюють переможців щорічного обласного конкурсу молодих літераторів «Перло многоцінне». До цього дня місцеве видавництво «Азалія» за ухвалою правління обласного об’єднання видає літературний альманах «Проріст», до якого входять прозові й поетичні твори переможців. Євген Шморгун, як голова журі міжнародного конкурсу імені Петра Яцика, щорічно готує та забезпечує видання цього колективного збірника, який кожного року і вручається дітям біля Пам’ятника першокнизі у культурно-археологічному центрі «Пересопниця» під час традиційного Свята української мови, культури та духовності. Метою конкурсу є сприяння утвердженню статусу української мови як державної, піднесення її престижу, виховання у молодого покоління українців поваги до мови свого народу. А коли юні таланти вперше бачать власні твори надрукованими, це окрилює їх і надихає на нові творчі звершення. Все це засвідчує наступництво традицій, адже пересопницька земля із часів Середньовіччя славиться просвітництвом. У 2016 році письменник Євген Шморгун вручив початкуючим авторам альманах «Проріст» з такими словами: «Я тішу себе надією, що ці діти на все життя понесуть у душі і в слові дух Пересопниці».

Не можна сьогодні не згадати про ще один щедрий ужинок письменника – його безпосередню участь, як редактора, у виданні серії «Бібліотечка Літературного музею Уласа Самчука», яка вже вилилася у декілька десятків книг маловідомих творів як Уласа Самчука, так і його сучасників. З цих книг читачі мають змогу ближче ознайомитися з творчістю Антона Кучерука, Олени Теліги, Олекси Стефановича, Анатоля Демо-Довгопільського, Леоніда Мосенза, Авеніра Коломийця, Антоніни Горохович, Галини Журби, Юрія Горліса-Горського, Романа Бжеського, Степана Скрипника та ін.

У 2008–2009 роках у видавництві «Азалія» (Рівне) налагоджено випуск тритомника вибраних творів Євгена Шморгуна.

«На початку 2015-го року побачила світ книга письменника-просвітянина «Біля тамтого берега» з поміткою на титульній сторінці «Записки на полях зошита моїх днів», де вміщені його віршовані твори-одкровення та короткі оповідання про дива природи. Це – наче подарунок для себе до ювілею. Коли читав цю книжку, то подумав, що вміє Євген Шморгун бачити не тільки очима, а й серцем… Який він, Євген Шморгун? Справжній, найсправжнісінький, часто безкомпромісний, особливо, коли йдеться про відстоювання справедливості, необхідність допомогти людині, якихось загальних інтересів, і зовсім непрактичний, беззахисний, коли доводиться постояти за себе.

Він – справжній письменник, просвітянин, краєзнавець, історик, природолюб». (П. Велесик. «Євген Шморгун. Джерела, що б’ють з-під пера).

До 60-річчя від дня народження Євгена Шморгуна, яке відзначалося в 2000 році, рівненське видавництво «Азалія» випустило невелику за обсягом книжку Григорія Дем'янчука «Євген Шморгун. Літературний портрет». Тут подано біографію письменника, представлено його книжки та наприкінці книжки вміщено бібліографію видань Євгена Шморгуна, публікації про його творчість.

У 2010 році у серії «Славетні земляки» вийшов друком біобібліографічний покажчик «В усі віки найважча ноша – Слово», приурочений до 70-річчя від дня народження письменника. До видання включені бібліографічні описи окремо виданих творів та збірників Євгена Івановича, публікації в періодичних виданнях, матеріали про його життя та діяльність. Видання доповнене допоміжними покажчиками та цікавими фотоілюстраціями.

У 2019 році до 100-річчя УНР у Рівненському видавництві «Волинські обереги» вийшов з друку роман-дослідження Євгена Шморгуна «Громове дерево». Книга про реальні події столітньої давності – Українську Народну Республіку. Автор присвячує книгу людям, достойним найвищої честі від України. Як пише Євген Шморгун: «Це писання – слово на захист честі й гідності моїх земляків-волиняків, а насамперед – отамана Володимира Оскілка, уродженця села Городок Рівненського району, комісара Центральної Ради на Рівне й повіт, генерал-хорунжого Армії УНР, командувача Північно-Західного протибільшовицького фронту». Відомі події відкриваються для наших сучасників невідомими сторінками. На це і розраховував письменник, коли доповнював свій роман епістолярною спадщиною, спогадами очевидців, офіційними документами, які допомагають відтворити події тих часів.

І також у 2019 році у видавництві «Азалія» виходить друком чергова збірка поезій нашого письменника – «Погорина». Назва дещо символічна – не один десяток років Євген Іванович був редактором та упорядником літературно-мистецького альманаху з такою ж самою назвою.

Інформацію про творчість Євгена Шморгуна містять різноманітні періодичні видання. Скажімо, про нього писали рівненські газети: «Зміна», «Червоний прапор», «Рівне», «Вільне слово», «Вісті Рівненщини», «Надслучанський вісник», «Волинь», де вміщували свої статті Василь Басараба, Іван Кидрук, Іван Пащук, Стефанія Українець, Любов Пшенична, Лідія Рибенко та інші. Багато публікацій з'являлося і в «Урядовому кур’єрі», «Голосі України», «Літературній Україні», «Слові Просвіти», «Культура і життя» (автори В. Кава, О. Єфимов, О. Левчук), у журналах «Слово і час» (О.Тимощук), «Дзвін», «Вітчизна» та ін.

Отже, Євген Шморгун – письменник різносторонній, оригінальний. Він не зупиняється на досягнутому, шукає нові теми, образи, композиційні елементи творів, багато працює над словом. У письменника вчаться майстерності його молодші колеги, яких він повсякчас підтримує на нелегкому літературному шляху.

«Для поезії потрібно щось більше, ніж просто ефектна думка, несподіване порівняння. Вибираючи свідомо приглушені, стримувані інтонації Є. Шморгуна, усвідомлюєш: світ постає в його творах у своїй первозданності, світ високий і чистий, до якого людина владна хіба що торкнутися щемливим спогадом дитинства, чистим і незатьмареним. Його талант виходить із патріотичної душі, його надзвичайна енергія, якій позаздрив би кожен підліток, оживляє всіх, хто перемовиться з ним хоч словом. Запал цього немолодого, однак геніального чоловіка опановує кожного, хто з ним знайомий» (Шморгун Євген Іванович. Біографія).

«Мені неймовірно прикро, що наша критика так рідко згадує письменника Євгена Шморгуна, що його книги не відзначають престижними преміями і не перекладають іншими мовами, що він не потрапляє у жодні літературні обойми і стоїть собі начебто осібно, поза каноном. Можливо, на рідній Рівненщині про нього пишуть частіше і читають більше, але це письменник не регіонального, а всеукраїнського і навіть європейського масштабу, чудовий стиліст, до якого тулиться високе означення – Майстер. Він заслуговує не тільки найвищої державної нагороди – Шевченківської премії, а й літературних відзнак європейського і світового рівня…

Але Євген Шморгун надто скромний, щоб займатися саморозкруткою та піаром, «торгувати фейсом», як висловився один дотепний критик, він ставиться до свого таланту як до святині й знає собі ціну, як знає кожний справді талановитий і позначений Богом митець. За перо він береться не ради нагород і відзнак, а за покликом душі…

У Євгена Шморгуна пильне око спостерігача, що помічає найменші порухи в природі, його книги – це цикли етюдів, замальовок і ширших картин, зроблених на пленері, тобто на лоні природи. Він малює словом, як художник барвою. Для мене це ознака вищого пілотажу.

Він вірить, що люди помітять його талант і оцінять, хай не зараз, пізніше, як говорив Пантелеймон Куліш, «у грядущих віках». У шморгунових книг життя заповідається довге і щасливе, і ще будуть у них мільйонні наклади. І якщо судити за гамбурзьким рахунком, то він сам собі канон. А про нинішній час говорить отак:

Мій час – не мій.

І я не свій у часі,

Бо пісня не ляга на голоси,

Коли святе витоптують обчаси

Отих, хто був сміттям в усі часи»

(П. Сорока. Жбан, розкручений назад).

Твори Євгена Шморгуна

Шморгун Є. І. Рано-вранці вітри заголосять : життєпис родини Кульчинських / Є. І. Шморгун. – Рiвне : Азалiя, 1994. – 27 с. – (Приватна колекція Г. С. Дем'янука). – (Реабілітовані історією).

Шморгун Є. І. Що шукала білочка : оповідання / Є. І. Шморгун. – Київ : Веселка, 1978. – 16 с. – (Приватна колекція Б. Й. Столярчука).

Шморгун Є. І. Вогник-цвіт : повість, оповід. / Є. І. Шморгун. – Львів : Каменяр, 1989. – 240 с

Шморгун Є. І. Грибовий хоровод : вірші : кн.-розмальовка / Є. І. Шморгун. – Рівне : В. А. Лапсюк, 2011. – 28 с. – (Приватна колекція Б. Й. Столярчука).

Шморгун Є. І. Громове дерево : роман-дослідж. : до 100-річчя УНР / Є. І. Шморгун. – Рівне : Волин. обереги, 2019. – 220 с.

Шморгун Є. І. Де ночує туман : оповідання / Є. І. Шморгун. – Київ : Веселка, 1984. – 47 с. – (Приватна колекція Б. Й. Столярчука).

Шморгун Є. І. Дивосил-зілля : оповідання про рідкісні рослини : для мол. та серед. шк. віку / Є. І. Шморгун. – Київ : Веселка, 1980. – 111 с. – (Приватна колекція Б. Й. Столярчука).

Шморгун Є. І. Забуті боги предків : оповідання / Є. I. Шморгун. – Київ : Веселка, 1994. – 79 с

Шморгун Є. І. Зелені сусіди : оповідання / Є. І. Шморгун. – Київ : Веселка, 1978. – 28 с. – (Приватна колекція А. І. Дацкова).

Шморгун Є. І. Ключ-трава / Є. І. Шморгун. – Київ : Веселка, 1990. – 231 с. – (Приватна колекція Б. Й. Столярчука).

Шморгун Є. І. Мова зела : оповід. про рослин. символіку укр. народу / Є. І. Шморгун. – Рiвне : Азалiя, 1999. – 168 c.

Шморгун Є. І. Погорина : поезії / Є. І. Шморгун. – Рівне : В. А. Лапсюк, 2019.

Шморгун Є. І. Розказочки : кн.-розмальовка / Є. І. Шморгун. – Рівне : В. А. Лапсюк, 2018. – 32 с

Шморгун Є. І. Снігури : повість / Є. І. Шморгун. – Рівне : В. А. Лапсюк, 2017. – 72 с. – (Приватна колекція Б. Й. Столярчука).

Шморгун Є. І. Твердь : світлинки люд. пам’яті та історії із часів буд-ва Пересоп. монастиря / Є. І. Шморгун. – Рівне : Азалія, 2012. – 132 с.

Шморгун Є. І. Твори : в 3 т. Т. 1 / Є. І. Шморгун. – Рівне : Азалія, 2007. – 488 с.

Шморгун Є. Твори : в 3 т. Т. 2 / Є.Шморгун. – Рівне : Рівнен. друк. ; Азалія, 2008. – 572 с.

Шморгун Є. І. Твори : в 3 т. Т.3 / Є. І. Шморгун. – Рівне : Рівнен. друк. : Азалія, 2008. – 580 с.

Шморгун Є. І. Що сказав би той хлопчик : оповід для мол. шк. віку / Є. І. Шморгун. – Київ : Веселка, 1981. – 28 с. – (Приватна колекція А. І. Дацкова).

Шморгун Є. Вірші різних років / Є. Шморгун. – Рiвне : Азалiя, 1994. – 116 с.

Шморгун Є. І пітьма не здолала його : сторінка буття «Пересопницького Євангелія» : 450-річчю створення укр. Першокниги присвячую / Є. Шморгун. – Рівне : Азалія, 2011. – 164 с. – (Приватна колекція Б. Й. Столярчука).

Шморгун Є. Біля тамтого берега: записки на полях зошита моїх днів / Є. Шморгун. – Рівне : В. А. Лапсюк, 2015. – 128 с.

Шморгун Є. Пересопниця : трикнижжя / Є. Шморгун. – Рівне : В. А. Лапсюк, 2013. – 359 с.

Шморгун Є. Плач перепела : повість / Є. Шморгун. – Рiвне : Азалiя, 1999. – 121 c.

Шморгун Є. Повісті з античних часів / Є. Шморгун. – Рiвне : Азалiя, 2001. – 280 c.

Шморгун Є. Рослинничок : кн.-розмальовка для дітей дошк. та мол. шк. віку / Є. Шморгун. – Рівне : Азалія, 2000. – 19 с. – (Приватна колекція А. І. Дацкова).

Шморгун Є. Сніги непочаті : іст. роман / Є. Шморгун. – Рівне : Азалія, 2005. – 344 с

Шморгун Є. Тиха радість / Є. Шморгун. – Рівне : Азалія, 2003. – 120 c. – (Приватна колекція А. І. Дацкова).

Шморгун Є. Шість століть Велигорських / Є. Шморгун. – Рiвне : Азалiя, 2002. – 92 c. – (Приватна колекція А. І. Дацкова). – (Приватна колекція Б. Й. Столярчука).

Шморгун Є. Хто розцвів перший? : оповідання для дітей дошк. та мол. шк. віку / Є. Шморгун ; худож. О. К. Литвин. – Рівне : Азалія, 1996. – 19 с. : іл.

Шморгун Є. Їдемо до бабусі! : вірші, пісеньки : кн.-розмальовка. – Рівне : Азалія, 2006. – 24 с.

Публікації в літературних журналах, хрестоматіях, збірниках

Шморгун Є. Доріжка : етюд про осінь / Є. Шморгун // Хрестоматія для дошкільнят 4–5 років. – Київ, 2000. – С. 302-303.

Шморгун Є. Дремлюга ; Дідове літо : оповідання / Є. Шморгун // Слово і час. – 2000. – 5 трав.

Шморгун Є. Друге тепло : оповідання / Є. Шморгун // Веселі історії : казки, оповідання, бувальщини, прислів’я, приказки, жарти. – Київ, 2003. – С. 88.

Шморгун Є. Друге тепло ; Ялинка : оповідання] / Є. Шморгун // Кращий подарунок : загадки, вірші, оповідання. – Харків, 2002. – С. 173-176.

Шморгун Є. Зозулині черевички ; Рослина дивовижної сили : легенди про рослини / Є. Шморгун // Українська література. Позакласне читання : зб. худож. творів. 5 кл. – Тернопіль, 2000. – С. 116-122.

Шморгун Є. Калюжка ; Хто розцвів перший? ; Як суниця з малиною одна до одної в гості йшли ; Не вмирає душа наша ; У зеленому класі : оповідання / Є. Шморгун // Письменники Рівненщини – дітям : хрестоматія. – Рівне, 2005. – С. 148-155.

Шморгун Є. Карачунський ліс : оповідання про природу / Є. Шморгун // З берегів Случа : альманах. – Рівне, 2003. – С. 46-58.

Шморгун Є. На «о» починається : оповідання / Є. Шморгун // Чарівні пори року : хрестоматія для позаклас. читання : 1–5 кл. – Донецьк, 2004. – С. 114.

Шморгун Є. Небалакуча трава ; Доброзичливий причепа ; Дідусь Хвощ ; Некоронована Королева ; Переселенка з-за океану : оповідання / Є. Шморгун // Сонячне літечко : літня читанка майбутнього третьокласника. – Тернопіль, 2007. – С. 78, 88-92.

Шморгун Є. Образливо : оповідання / Є. Шморгун // Весна : хрестоматія для позаклас. читання. – Харків, 2003. – С. 72.

Шморгун Є. Острів Робінзонів : оповідання / Є. Шморгун // Дванадцять місяців : зима, весна, літо, осінь. – Харків, 2006. – С. 76-77.

Шморгун Є. Покарне зело ; Козацький харч ; Нетреба ; Переселенець із Тянь-Шаню ; Найнайнайкрасивіша : оповідання про рослини / Є. Шморгун // Барви рідного краю : збірник. – Рівне, 2006. – С. 142-155.

Шморгун Є. Сварог ; Дажбог ; Неопалима купина : оповідання / Є. Шморгун // Історія України в казках та легендах : для мол. та серед. шк. віку. – Львів, 2004. – С. 7-8, 79-80.

Шморгун Є. Сон-трава ; Сімаргл : оповідання / Є. Шморгун // Дивосвіт «Веселки» : антол. літ. для дітей та юнацтва : В 3-х т. Т. 3. – К., 2005. – С. 423-426.

Шморгун Є. Теплі небеса ; Урок математики : вірші / Є. Шморгун // Літературна Україна. – 2004. – 2 груд.

Шморгун Є. Третя : оповідання / Є. Шморгун // Читай – місто : читанка для учнів 1–5 кл. – Харків, 2002. – С. 89-90.

Шморгун Є. Троян ; Марена : укр. міфи / Є. Шморгун // Мовчун А. Мовні скарби. – Київ, 2000. – С. 70-71, 81-83.

Шморгун Є. Шевченкіана Великогорських / Є. Шморгун // Дзвін. – 2003. – № 3. – С. 137-139.

Шморгун Є. Ялинка ; Дар осіннього поля : поліська легенда ; Діоклетіанова капуста ; Щастя ; Добре діло ; Русальний цвіт : оповідання / Є. Шморгун // Твоя планета – земля : кн. для читання про природу для мол. школярів. – Київ, 2001. – С. 168-169, 256-258, 267, 317-318, 337-338.

Шморгун Є. Громове дерево : до чергової річниці УНР : роман-дослідження / Євген Шморгун // Дзвін. – 2019. – № 1. – С. 123-167.

Шморгун Є. Новожукову : [вірш] / Є. Шморгун // Слово Просвіти. – 2017. – № 15. – С. 10.

Шморгун Є. Снігури : повість / Є. Шморгун // Дзвін. – 2016. – № 11/12. – С. 31-62. 

* * * 

Шморгун Є. Його нездійснені книги / Є. Шморгун // Зелені шати. – 2015. – 30 січ. – С. 4.

Спогад про Григорія Дем’янчука – українського письменника, журналіста, краєзнавця.

Шморгун Є. Скарб торговицького кургана. До 100-річчя від дня народження І. К. Свєшнікова / Є. Шморгун // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : матеріали наук. конф. присвяч. 100-річчю від дня народж. І. К. Свєшнікова / відп. за вип. О. Булига ; КЗ «Рівнен. обл. краєзнав. музей» РОР. – Рівне : М. С. Дятлик, 2015. – Вип. 13, ч. 1. – С. 82-83.

Спогади автора про розкопки з І. К. Свєшніковим кургану влітку 1972 року біля села Торговиця Млинівського району. 

Шморгун Є. Те, що гріє душу : уривок із автобіографічного роману «Між дощем і дощем» / Є. Шморгун // Пересопницькому Євангелію – 450 років / упоряд. П. М. Кралюк. – Рівне : М. С. Дятлик, 2011. – С. 96-119.

Шморгун Є. Те, що гріє душу / Є. Шморгун // Літературна Україна. – 2011. – 21 квіт. – С. 10.

Про відкриття пам'ятника українській Першокнизі в Пересопниці, що у Рівненському районі.

Шморгун Є. Молотом по пам'яті / Є. Шморгун // Слово Просвіти. – 2017. – № 15. – С. 10 ; Слово і час. – 2017. – 20 квіт. – С. 1.

Про історію села Новожуків (Іскра з 1963 р.) Рівненського району та повернення йому історичної назви.

Шморгун Є. Наша діяльність / Є. Шморгун // Сучасні письменники Рівненщини : іст. біобібліогр. довід., контакти / Рівнен. обл. орг. Нац. спілки письменників України ; упоряд.: Б. Боровець, А. Лимич, Л. Рибенко. – Рівне : Оповідач, 2016. – С. 21-23.

Розповідь голови Рівненської обласної організації СПУ Євгена Шморгуна про роботу організації з 1989-2000 рр.

Шморгун Є. Вогник його посвіту // Волинь. – 2006. – № 37. – С. 10.

Пам'яті письменника Г. Дем'янчука.

Про Євгена Шморгуна

У цей розділ увійшли публікації про письменника, опубліковані з 2010 року. Публікації за попередні роки можна переглянути у покажчику:

В усі віки найважча ноша – : до 70-річчя від дня народж. Є. І. Шморгуна : біобібліогр. покажч. / уклад.: Л. А. Костильва, З. Б. Мартинюк. – Рівне : Волин. обереги, 2010. – 52 с. – (Славетні земляки). 

Шморгун Є. Євген Шморгун : «Це воістину був подвиг на ниві слова і духа» / Є. Шморгун ; розмовляв Ю. Береза // Надслучанський вісник. – 2011. – 13 квіт. – С. 6. ; Вісті Рівненщини. – 2011. – 1 квіт. – С. 12 ; Вільне слово. – 2011. –10 берез. – С. 5.

Про новий твір «...І пітьма не здолала його», присвячений Першокнизі – Пересопницькому Євангелію розповідає його автор, письменник Євген Шморгун.

Шморгун Є. Євген Шморгун: «Я двічі не ходив на Майдан, вважав себе старим. Але якщо буде третій - обов'язково піду» / Є. Шморгун ; розмову вів В. Бурченя // Вісті Рівненщини. – 2015. – 24 квіт. – С. 8.

Шморгун Є. «Це воістину був подвиг на ниві духа» / Є. Шморгун // Прапор перемоги. – 2011. – 20 трав. – С. 5.

Розмова з письменником-земляком Є. Шморгуном під час зуcтрічі в м. Радивилові на «Святі книги» з приводу виходу нової книги «І пітьма не здолала його».

Міська літературна премія імені Уласа Самчука : інформ. дайджест. Вип. 1 / Рівнен. централіз. бібл. система, ЦМБ ім. В. Г. Короленка ; уклад. Л. Ткач ; відп. за вип. В. Гупалюк. – Рівне, 2014. – 8 с.

Про першого лауреата міської літературної премії імені Уласа Самчука Євгена Івановича Шморгуна.

Велесик П. Джерела, що б’ють з-під пера / П. Велесик // Льонокомбінат. – 2015. – 17 квіт. – С. 13.

Вірчик Л. Акція «Письменницький маршрут» / Л. Вірчик // Віче Костопільщини. – 2011. – 26 берез. – С. 8.

Про презентацію творів П. Велесика та Є. Шморгуна, яка пройшла в Костопільській районній бібліотеці для юнацтва.

Бондючна Ю. На ріллі часу / Ю. Бондючна // Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк. – Рівне : ДМ, 2012. – № 20/21. – С. 245-248.

Рец. на кн. : Шморгун Є. Твердь : світлинки людської пам'яті та історії із часів будівництва Пересопницького монастиря / Є Шморгун. – Рівне, 2012. – 132 с.

Бондючна Ю. Хто домігся встановлення пам’ятника Пересопницькому Євангелію [14 травня 1989 р. у Пересопниці Рівненського району]? / Ю. Бондючна // Культура і життя. – 2013. – 30 серп. – С. 5.

Боровець Б. Євген Шморгун. Письменник, видавець, громадський діяч / Б. Боровець // Погорина : літ.-краєзн. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк. – Рівне : М. С. Дятлик, 2011. – № 18/19. – С. 325-331.

Боровець Б. Євген Шморгун. Письменник, видавець, громадський діяч / Б. Боровець // Боровець Б. Поліссям народжене слово : літ. портрети / Б. Боровець. – Рівне : Волин. обереги, 2012. – С. 118-132.

Велесик П. Джерела, що б'ють з-під дерева / П. Велесик // Зелені шати. – 2015. – 24 квіт. – С. 4.

Дем’янчук О. Премія знайшла свого першого лауреата / О. Дем’янчук // Вісті Рівненщини. – 2013. – 22 лют. – С. 3.

Першу муніципальну літературну премію імені Уласа Самчука присвоєно рівненському письменнику Євгену Шморгуну.

Дем’янчук О. Твердиня Пересопниці / О. Дем’янчук // Вісті Рівненщини. – 2012. – 13 квіт. – С. 12.

В археологічному центрі «Пересопниця» відбулася презентація книги Євгена Шморгуна «Твердь».

Кам'янський П. Книга до часу / П. Кам'янський // Зелені шати. – 2011. – 25 берез. – С. 4.

Про презентацію книги Євгена Шморгуна, присвяченої Пересопницькому Євангелію «...І пітьма не здолала його», що відбулася у Рівненській державній обласній бібліотеці.

Москалюк Л. Цікава зустріч у бібліотеці / Л. Москалюк // Нове життя. – 2015. – 3 квіт. – С. 3.

У Здолбунівській районній бібліотеці для дітей та юнацтва відбулась зустріч з рівненським письменником Євгеном Шморгуном.

Омелянчук І. «Пітьма не здолала його» : саме так називається книга рівненського письменника Є. Шморгуна, за яку він отримав першу міську премію ім. У. Самчука / І. Омелянчук // Рівненський кооператор. – 2013. – 15 берез. – С. 8.

Пшеничний М. Хрещений батько дубенської когорти : відкритий ювілейний лист Євгенові Шморгуну [з нагоди 75-річчя письменника] / М. Пшеничний // Дзеркало. – 2015. – 16 квіт. – С. 15.

Сосюк В. «Письменницький маршрут» Євгена Шморгуна / В. Сосюк // Сарненські новини. – 2011. – 5 трав. – С. 12.

У Сарненській центральній районній бібліотеці відбулася зустріч з письменником-краєзнавцем Євгеном Шморгуном та поетесою Юлією Бондючною.

Тимощук Л. Прем’єра книги / Л. Тимощук // Клеванський тракт. – 2011. – 3 черв. – С. 1.

У Рівненській центральній районній бібліотеці відбулася прем’єра нової книги Євгена Шморгуна «...І пітьма не здолала його», присвячена 450-річчю створення «Пересопницького Євангелія».

Цимбалюк Є. Оксана Лятуринська вперше у Рівному глянула «у правічне батькове лице» / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2011. – 12 трав. – С. 13.

У видавництві «Азалія» вийшла збірка Оксани Лятуринської «Гляньте у правічне батькове лице», упорядником та видавцем якої став Євген Шморгун при фінансовій підтримці Леоніда Струся.

Шморгун Є. Євген Шморгун: «Це воістину був подвиг на ниві Слова і Духа» / Є. Шморгун // Вісті Рівненщини. – 2011. – 1 квіт. – С. 12 ; Вільне слово. – 2011. – 10 берез. – С. 5.

Бесіда з письменником, краєзнавцем Євгеном Шморгуном з нагоди презентації у Рівненській обласній бібліотеці його книги «... І пітьма не здолала його», присвяченої 450-річчю Пересопницького Євангелія.

Шморгун Є. Триста видань «Азалії» / Є. Шморгун ; записала О. Нагорна // Рівне-Ракурс. – 2016. – 21 лип. – С. 4.

Боровець Б. На діком брєгє Іртиша / Б. Боровець // Надслучанський вісник. – 2017. –7 черв. – С. 5.

Рец. на кн.: Шморгун Є. Снігури : повість / Є. Шморгун. – Рівне : ПП В. А. Лапсюк, 2017. – 72 с.

Жулинський М. Лист-роздум про роман-дослідження Євгена Шморгуна «Громове дерево» / М. Жулинський // Вісті Рівненщини. – 2019. – 25 жовт. – С. 12.

Шморгун Є. Євген Шморгун: письменницький талант – від матері і від бога / Є. Шморгун // Волинь. – 2010. – 16 квіт. – С. 1,7.

Інтерв'ю з відомим письменником Рівненщини Євгеном Шморгуном, якому 15 квітня виповнилося 70 років.

Інтернет-ресурси

«В усі віки найважча ноша – Слово» : до 70-річчя від дня народж. Є. І. Шморгуна : біобібліогр. покажч. [Електронний ресурс] // libr.rv.ua : сайт. – Режим доступу: http://libr.rv.ua/data/library/img/89.pdf (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Письменники Рівненщини – лауреати літературних премій 2013 року : бібліограф. есе [Електронний ресурс] // Calameo : сайт. – Режим доступу: https://en.calameo.com/read/0039550037bbe6c006d9b/ (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Про Є. Шморгуна – С. 14-19.

Зустріч студентів та викладачів з рівненським письменником Євгеном Шморгуном [Електронний ресурс] // Рівненський коледж НУБіБ України : сайт. – Режим доступу: http://rcnubip.org.ua/news/2017/12/14/shmorgun-yevgen-ivanovich-pismennik-vidavec-redakt/ (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Оповідання Євгена Шморгуна для дітей [Електронний ресурс] // Mala storinka : сайт. – Режим доступу: https://mala.storinka.org/оповідання-євгена-шморгуна-для-дітей.html (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Мелих-Ящук Н. Творчість Євгена Шморгуна [Електронний ресурс] / Н. Мелих-Ящук // zhurnal.lib.ru : сайт. – Режим доступу: http://zhurnal.lib.ru/m/melih_j_n/schmorgun.shtml (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Шморгун Євген. Повні тексти творів [Електронний ресурс] // Бібліотека української літератури : сайт. – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=127 (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Шморгун Є. Письменницький талант – від матері і від Бога [Електронний ресурс] / Є. Шморгун ; спілкувався П. Дутко // Волинь : сайт. – Режим доступу: http://volyn.rivne.com/ua/581 (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Сорока П. Жбан, розкручений назад [Електронний ресурс] / П. Сорока // Слово Просвіти : сайт. – Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2016/03/03/zhban-rozkruchenij-nazad-5/ (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Велесик П. Джерела, що б’ють з-під пера [Електронний ресурс] / П. Велесик // Ракурс Рівне : сайт. – Режим доступу: http://rakurs.rovno.ua/21377 (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

У Рівному визначили кращого письменника [Електронний ресурс] // ЧаРівне : сайт. – Режим доступу: http://charivne.info/news/u-rivnomu-viznachili-kraschogo-pismennika (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Шморгун Є. Ключ-трава [Електронний ресурс] / Є. Шморгун // TextBook : сайт. – Режим доступу: https://textbook.com.ua/biologiya/1481026077/s-2 (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Одарченко В. «Мерзлота» – книга про репресованих волинських селян [Електронний ресурс] / В. Одарченко // Радіо Свобода : сайт. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/2304227.html (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Бондючна Ю. Щедре жниво княжого засіву [Електронний ресурс] / Ю. Бондючна, С. Синюк // Золота пектораль : сайт. – Режим доступу: http://zolotapektoral.te.ua/щедре-жниво-княжого-засіву/ (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Євген Шморгун [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Шморгун_Євген_Іванович (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Євген Шморгун : Рівненщина від А до Я [Електронний ресурс] // ОГО : сайт. – Режим доступу: http://ogo.ua/rivnenschina/kultura/poets/shmorgun (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Шморгун Євген Іванович [Електронний ресурс] // Рівняни : сайт. – Режим доступу: https://my.rv.ua/dossier-details/shmorgun-yevgen-ivanovich/ (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Зустріч за чашкою чаю з Євгеном Шморгуном [Електронний ресурс] // Централізована бібліотечна система м. Рівного : сайт. – Режим доступу:

https://rivnecbs.com.ua/news/529-zustrich-za-chashkoju-chaju-z-evgenom-shmorgunom (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Ящук В. Євген Шморгун відзначає 75-річний ювілей [Електронний ресурс] / В. Ящук // Радивилів.info : сайт. – Режим доступу: https://www.radyvyliv.info/yevgen-shmorgun-vidznachaye-75-richnij-yuvilej.html (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

«Перло многоцінне» : у Рівному оголосили переможців літературного конкурсу (Відео) [Електронний ресурс] // rv.suspilne.media : сайт. – Режим доступу: https://rv.suspilne.media/news/46055 (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана. 

Одарченко В. День української писемності у волинській Пересопниці [Електронний ресурс] / В. Одарченко // Радіо Свобода : сайт. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/2051159.html (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Шморгун Є. Забуті боги предків [Електронний ресурс] / Є. Шморгун // Risu Бібліотека : сайт. – Режим доступу: https://risu.org.ua/ua/library/periodicals/lis/lis_1996/lis_96_06/37539/ (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Омелянчук І. Пітьма його не здолала [Електронний ресурс] / І. Омелянчук // Урядовий кур’єр : сайт. – Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/news/pitma-jogo-ne-zdolala/ (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Радіти життю можна тихо [Електронний ресурс] // Рівне вечірнє : сайт. – Режим доступу: https://rivnepost.rv.ua/news/raditi-zhittyu-mozhna-tikho (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Шморгун Є. Нинішня влада ігнорує письменників [Електронний ресурс] / Є. Шморгун // Провінційка : сайт. – Режим доступу: https://provinciyka.rv.ua/5684-vgen-shmorgun-ninshnja-vlada-gnoru.html (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

«Суботня тема» : Євген Шморгун [Електронний ресурс] // YouTube : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=jgoi9jW2jLQ (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

«На добраніч, казка» : Євген Шморгун, казка «Калюжка» [Електронний ресурс] // Телеканал РТБ : сайт. – Режим доступу: https://newsvideo.su/video/7422036 (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Шморгун Є. У Рівному зберігається повстанський «Кобзар», якому 100 років (відео) [Електронний ресурс] / Є. Шморгун ; розмовляла Ю. Бублей // Сфера-ТВ. – Режим доступу: http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=30262 (дата звернення: 11.03.2020). – Назва з екрана.

Олена Кудіна