Віртуальні виставки

Рівненський обласний конкурс «Краща книга Рівненщини»: Краще історико-краєзнавче видання
10.03 2020 | Прочитано: 456


Обласний конкурс «Краща книга Рівненщини» заснований ГО «Рівненське обласне відділення Української бібліотечної асоціації» (РОВ УБА) у 2009 році.

Основне завдання конкурсу – виявлення кращих видань місцевих авторів; виховання культури читання та любові до книги серед дітей та молоді.

Хід конкурсу регулюється Положенням про обласний щорічний конкурс «Kраща книга Рівненщини».

Конкурсний відбір видань триває протягом року та розпочинається з 1 лютого кожного року.

У цей період бібліотеки і громадські осередки РОВ УБА різними формами виявляють позитивну думку читачів про друковані видання Рівненщини. Географія конкурсу широка та охоплює міста обласного і районного значення, селища міського типу та села Рівненської області. Паралельно триває онлайн-опитування на сторінках обласних бібліотек в соціальних мережах.

Для координації конкурсу створюється оргкомітет, а для фінального визначення книг-переможців – журі, яке складається з громадських діячів, журналістів, письменників, художників, видавців, бібліотекарів. Журі конкурсу обирають переможців із масиву найбільш рейтингових книг, названих читачами бібліотек області та експертами.

Офіційне оголошення переможців та нагородження традиційно відбувається у Всесвітній день книги та авторського права – 23 квітня.

Положення про обласний щорічний конкурс «Краща книга Рівненщини» (http://libr.rv.ua/ua/read/80-polozhennya-pro-oblasnij-cshorichnij-konkurs-kracsha-kniga-rivnencshini/)

 

2010

Прищепа О. Вулицями Рівного : погляд у минуле / О. Прищепа ; передм. М. Ковальського ; худож. оформл. В. Луца. – Рівне : ДМ, 2006. – 223 с. : іл.

У книзі висвітлюється історія Рівного – сучасного обласного центру України. Основну увагу автор приділяє розкриттю багатогранного міського життя Рівного XIX – на початку XX ст., коли воно перебувало в складі Російської імперії, а також за часів перебування у складі Другої Речі Посполитої (20-30-і рр. ХХ ст.). Проведене дослідження назв вулиць Рівного дає можливість прослідкувати основні напрями його забудови, національного складу міського населення з визначенням конкретних зон проживання різних етнічних груп. Для дослідження діяльності органів міського самоврядування, трудової звитяги рівнян, історії окремих будівель, а також історичних та архітектурних пам’яток Рівного автором використані архівні документи, переважно раніше неопубліковані, фондові збірки документів та фотографій Рівненського обласного краєзнавчого музею, спогади відомих людей, які побували в місті, а також його старожилів.

* * *

Дем'янчук О. Вулицями Рівного / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2006. – 17 берез. – С. 18.

Презентація книги О. Прищепи «Вулицями Рівного» в Рівненському обласному краєзнавчому музеї.


Прищепа Олена Петрівна

Народилася Олена Петрівна Прищепа 8 серпня 1957 року в м. Сміла Черкаської області. У 1964–1974 рр. навчалася у Смілянській середній школі № 10. Закінчила Київський державний університет імені Т. Шевченка (1974–1979). З 1982 по 2003 рр. працювала в Рівненському обласному краєзнавчому музеї старшим науковим співробітником.

У квітні 2003 року в Чернівецькому державному університеті захистила кандидатську дисертацію на тему «Міста Волині в другій половині XIX – на початку ХХ ст.». З 2000 року працює в Рівненському державному гуманітарному університеті. У 2007 році присвоєно вчене звання доцента. Олена Прищепа автор сотні наукових статей, публікацій в наукових збірниках. Учасник наукових конференцій, які проходили у Києві, Львові, Житомирі, Чернівцях, Рівному, Острозі тощо. Автор окремо виданих книг з краєзнавства, музеєзнавства, історичної урбаністики.

Науково-педагогічну й громадську діяльність відзначено Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2005) та Почесною грамотою Рівненської обласної ради (2010).

Отримала диплом переможця обласного конкурсу 2010 року «Краща книга Рівненщини» у номінації «Краще історико-краєзнавче видання» за книгу «Вулицями Рівного: погляд у минуле» (2006) та книгу «Історичне краєзнавство Волині» (2008) (у співавторстві з Б. Прищепою) у номінації «Краще довідкове видання».

Очолювала секцію археології Рівненського міського відділення Малої академії наук (1998–2010), брала участь у роботі комісії Рівненської міської ради з найменування та перейменування міських об’єктів.

Член Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (1993–2008). З 1993 року дійсний член Житомирського науково-краєзнавчого товариства.

 

Окремо видані праці

Прищепа О. Вулицями старого міста : топонімічні дослідж. з історії Рівного / О. Прищепа. – Рівне : Рівнен. друк., 1997. – 154 с.

Прищепа О. Міста Волині в другій половині XIX – на початку ХХ ст. : автореф. дис. / О. Прищепа. – Чернівці, 2003. – С. 20 с.

Прищепа О. Вулицями Рівного : погляд у минуле / О.Прищепа ; передм. М. Ковальського ; худож. оформл. В. Луца. – Рівне : ДМ, 2006. – 223 с. : іл.

Прищепа О. Міста Волині у другій половині XIX – на початку XX ст. : монографія / О.Прищепа ; худож. оформ, підбір та обробка фото В. Луца. – Рівне : ДМ, 2010. – 287 с. : іл.

Прищепа О. Історичне краєзнавство Волині : навч. посіб. / О. П. Прищепа, Б. А. Прищепа. – Рівне : М. Дятлик, 2011. – 352 с. : іл.

Прищепа О. «Місця зустрічі»: культурне довкілля міст Правобережної України (кінець XVIII – початок ХХ ст.) : монографія / О. Прищепа ; худож. оформл. В. Луца. – Рівне : М. Дятлик, 2019. – 688 с.

 

Література про О. П. Прищепу

Книга пам’яті Рівненського державного гуманітарного університету / ред.-упоряд. Р. М. Постоловський, Б. Й. Столярчук. – Рівне : О. Зень, 2017. – С. 290.

Ковальський М. П. Краєзнавчі розповіді про старі вулиці Рівного // Історія міст і сіл Великої Волині : наук. зб. «Велика Волинь» : пр. Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині. Т. 25, ч. 2 / голов. ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : М. Г. Косенко, 2002. – С. 234–235.

Костриця М. П. Закохана у волинський край : (до 50-річчя О. П. Прищепи) // Бердичівська земля у плині часу : в 2 т. Т. 2 : наук. зб. «Велика Волинь : пр. Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині», Т. 37. – Житомир : М. Косенко, 2007. – С. 310–312.

Рівненський державний гуманітарний університет: витоки, становлення, сьогодення / упоряд. М. Шумелянко-Тайгурський. – Рівне : О. Зень, 2012. – С. 141, 158, 164.

Рівненський державний гуманітарний університет: історія та розвиток (1940–2010) / за заг. ред. Р. М. Постоловського. – Рівне : Волин. обереги, 2012. – С. 166, 167, 168.

* * *

Музейні фахівці Рівненщини : біобібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка ; уклад.: Н. М. Кожан, Л. М. Малишева ; ред.: О. Л. Промська, З. М. Тирак, Л. Г. Сахнюк ; відп. за вип. В. П. Ярощук. – Рівне : В. А. Лапсюк, 2014. – С. 128–130. – (Дослідники Рівненського краю).

Прищепа О. П. Історичні дослідження Волині : бібліогр. покажч. / О. П. Прищепа. – Рівне, 2007. – 18 с.

 

Інтернет-ресурси

Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд у минуле [Електронний ресурс] / О. Прищепа // Чтиво. Електронна бібліотека : сайт. – Режим доступу: http://shron1.chtyvo.org.ua/Pryschepa_Olena/Vulytsiamy_Rivnoho_pohliad_u_mynule.pdf (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

Визначено кращу книгу Рівненщини [Електронний ресурс] // Рівненське обласне відділення Української бібліотечної асоціації : сайт. – Режим доступу: http://uba.rv.ua/content/Визначено-кращу-книгу-Рівненщини (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

 

2011

Жилінський І. Ф. Історія театрального мистецтва Рівненщини / І. Ф. Жилінський ; наук. ред. Б. Й. Столярчук. – Рівне : О. Зень. 2009. – 660 с. : іл.

Монографія присвячується 100-річчю першого стаціонарного Рівненського театру, який відкрився 1908 року по вулиці Аптекарській, 1 (нині Симона Петлюри) за сприяння мецената Лейби Зафрана. На місці цього будинку, зруйнованого в роки Другої світової війни, нині знаходиться Народний Дім. Видання є результатом багаторічного дослідження історії театрального мистецтва Рівненщини Ігорем Федоровичем Жилінським – професійним актором, театрознавцем, педагогом. Представлено творчі портрети митців і діяльність театральних колективів Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного, Острозького і Дубенського, Рівненського академічного лялькового театрів. Науковий редактор видання Богдан Йосипович Столярчук.

* * *

Конопелько В. Театралам – від Жилінського і Столярчука / В. Конопелько // Вільне слово. – 2010. – 13 квіт. – С. 7.

До 100-річчя першого стаціонарного театру в Рівному та 70-річчя Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру театрознавець І. Жилінський та редактор і упорядник Б. Столярчук видали книгу «Історія театрального мистецтва Рівненщини».

Пащук І. Театрознавче дослідження / І. Пащук // Вільне слово. – 2010. – 14 верес. – С. 7.

 

Жилінський Ігор Федорович

Жилінський Ігор Федорович народився 8 березня 1929 року в сім’ї корінних рівнян Федора та Пелагеї Жилінських. Батько – відомий у місті художник-іконописець, шість його ікон зберігаються у Свято-Успенській церкві Рівного, низка реставрованих робіт є у храмах Рівненщини, Польщі та Білорусі. Одружився з рівнянкою Пелагеєю, в шлюбі народилося троє синів: Ігор, Анатолій та Мефодій.

У 1936–1939 роках навчався у польській школі № 8 м. Рівного. Із приходом радянської влади (1939) перейшов до російської школи № 5, під час Другої світової війни відвідував гуманітарну школу. Військову службу проходив у Москві. У 1950–1951 рр. – вільний слухач студії ім. М. Щепкіна при Московському Державному Академічному Малому театрі.

Після закінчення курсів повернувся у Рівне, працював екскурсоводом на виставці народних промислів. Із 1954–1969 – актор Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру. Одночасно вступив на театрознавчий факультет Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого. У 1970 році закінчив інститут. Працював у драматичному гуртку Рівненського клубу залізничників.

У 1970–1972 рр. працював старшим методистом з театрального жанру ОБНТ профспілок. З 1972 року працює старшим викладачем Рівненського  державного інституту культури, у 1977–1987 – завідувач кафедри режисури. Викладав предмет «Історія театру». Член Спілки театральних діячів України (1954).

Зіграв 74 ролі, серед них: Незнамов («Без вини винні» О. Островського); Буланов («Ліс» О. Островського); Степан («Маруся Богуславка» М. Старицького); Пилип («Наймичка» І. Карпенка-Карого); Мотл Камзол («Тевьє-Молочник» Ш. Алейхема); король Франції («Король Лір» В. Шекспіра); Паріс («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра); Андрій («Марина» М. Зарудного).

Зробив художнє оформлення вистав: «Олов’яні кільця», «Зачарована принцеса» Т. Габбе; «Таємниця тітоньки Даші» Е. Помещикова; «Цвіркунчик» Т. Кожушника; «Людина із зірки» К. Вітлінгера; «Під рідним небом» А. Боженка; «Стасик-слідопит» А. Школьника; «Цілюще яблуко» Е. Стеглика; «Коли цвіте акація» М. Вінникова.

У 2009 видав монографію «Історія театрального мистецтва Рівненщини» – унікальне дослідження багаторічного театрального життя краю, починаючи з заснування Рівненського театру (1908) за сприяння мецената Лейби Зафрана і до наших днів.

Як художник реставрував ікони разом із батьком. Малював «Голгофи» для православних храмів. Був учасником мистецьких виставок (Рівне). Захоплювався вишивкою на полотні.

Помер український актор, театрознавець, педагог, художник Ігор Федорович Жилінський в Рівному 8 жовтня 2013 року.

 

Про І. Ф. Жилінського

Богатирьов В. Служитель Мельпомени / В. Богатирьов // Сім днів. – 2009. – 13 берез. – С. 6.

Зачинателю театральної освіти Рівненщини, актору, викладачу І. Жилінському 80 років.

Данильчук Г. Ф. Рівне у долях його мешканців / Г. Ф. Данильчук. – Рівне : ДМ, 2012. – С. 108–117.

Розповідь про художника, актора та корінного рівнянина Ігоря Жилінського та родовід Жилінських.

Данильчук Г. Рівне у долях його мешканців. Кн. 2 / Г. Ф. Данильчук. – Рівне : Формат-А, 2019. – С. 60–61.

Данильчук Г. Пензель, театр і місто – це ключові слова до розповіді про художника, актора, театрознавця та корінного рівнянина Ігоря Федоровича Жилінського / Г. Данильчук // Сім днів. – 2005. – 1 лип. – С. 6.

Савчин Л. М. Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр : монографія / Л. М. Савчин. – Рівне : Волин. обереги, 2010. – С. 79, 81, 85, 272–273.

Столярчук Б. Й. Жилінський Ігор Федорович // Митці Рівненщини : енцикл. довід. – 2-ге вид., допов. і перероб. / Б. Й. Столярчук. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 103–104.

 

Інтернет-ресурси

Данильчук Г. Ігор Жилінський: пензель, театр і місто… [Електронний ресурс] / Г. Данильчук // Рівненський академічний український музично-драматичний театр : сайт. – Режим доступу: http://dramteatr.com.ua/press/item/1597 (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

Жилінський І. Історія театрального мистецтва Рівненщини [Електронний ресурс] / І. Жилінський // Культура України. Електронна бібліотека : сайт. – Режим доступу: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=2329 (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

 

2012

]

Погорина : літ.-краєзн. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне, 2006–2010.

Помітне місце в житті Рівненщини відіграв заснований у 1994 році літературно-мистецький альманах «Погорина», п’ять випусків якого вийшло у видавництві «Азалія» (1994–2003). Упорядник та редактор Євген Шморгун.

З 2006 року альманах набув статусу літературно-краєзнавчого журналу Рівненщини. Літературно-краєзнавчий журнал Рівненщини «Погорина» став «Кращим історико-краєзнавчим видання Рівненщини» у 2012 році.

Головний редактор Євген Цимбалюк (1962–2018), літературний редактор Лідія Рибенко. Редакційна колегія: Лідія Рибенко, Віктор Мазаний, Вікторія Климентовська, Анатолій Криловець, Євген Шморгун, Юрій Береза, Євген Цимбалюк. 

2006

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк. – Рівне : Овід, 2006. – 149 с.

* * *

Левчун Н. «Золотий» альманах / Н. Левчун // VIP (Very important person). – 2006. – № 39. – С. 9.

У Рівному побачив світ перший випуск літературно-краєзнавчого журналу «Погорина».

Млин Є. Рівненська «Погорина» стартувала із «твердої землі» / Є. Млин // Вільне слово. – 2006. – 2 листоп. – С. 12.

У Рівному відбулася презентація літературно-краєзнавчого журналу «Погорина».

Рибенко Л. Альманах «Погорина» трансформувався в «товстий» журнал / Л. Рибенко // Сім днів. – 2006. – 10 листоп. – С. 5.

Рівненській письменницькій організації – 20 років: [Фоторепортаж] // Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк. – Рівне : Овід, 2006. – С. 138–139.

2008

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Рівнен. друк., 2008. – № 2/3. – 304 с.

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Рівнен. друк., 2008. –№ 4/5. – 292 с.

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Рівнен. друк., 2008. – № 6/7. – 312 с.

* * *

Літературно-краєзнавчий журнал «Погорина» [презентовано в Рівнен. держ. обл. б-ці] // Волинь. – 2008. – 24 жовт. – С. 11.

Новий сплеск «Погорини» // Вільне слово. – 2009. – 19 берез. – С. 22.

У Рівненській державній обласній бібліотеці відбулася презентація літературно-мистецького журналу «Погорина» (№6/7) обласної організації Національної спілки письменників України.

Романюк І. Літературне Погориння / І. Романюк // Рівненський репортер. – 2009. – 30 груд. – С. 22.

Презентація літературно-краєзнавчого видання Рівненщини – журналу «Погорина», відбулася у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

Свердлюк І. «Погорина» – справжній часопис / І. Свердлюк // Вісті Рівненщини. – 2009. – 5 берез. – С. 13 ; Рівненський діалог. – 2009. – 13 берез. – С. 6.

Про презентацію 6/7 числа журналу «Погорина» у Рівненській державній обласній бібліотеці.

2009

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Рівнен. друк., 2009. – №8/9. – 452 с.

* * *

Рибенко Л. «Погорина» [літ.-краєзнав. журн. число 8/9] : з любов'ю до рідної землі / Л. Рибенко // Літературна Україна. – 2010. – 4 берез. – С. 4.

Рибенко Л. «Погорина» не розчарує читачів / Л. Рибенко // Сім днів. – 2010. – 12 лют. – С. 14.

Вийшло у світ нове число (8/9) літературно-краєзнавчого журналу «Погорина».

Спілчанський літопис. Рік 2009 // Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини. – Рівне : Рівнен. друк., 2009. – Вип. 10/11. – С. 420–423.

2010

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Рівнен. друк., 2010. – №10/11. – 424 с.

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Рівнен. друк., 2010. – № 12/13. – 424 с.

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Рівнен. друк., 2010. – № 14/15. – 448 с.

* * *

2010 рік (друге півріччя) : спілчанський літопис [Рівнен. обл. орг. Нац. спілки письменників України] // Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк. – Рівне : М. С. Дятлик, 2011. – № 16/17. – С. 397–399.

Рівненській обласній організації Національної спілки письменників України – 25 років : (фоторепортаж із відстані чверті століття) // Погорина : літ. – краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред Є. Цимбалюк. – Рівне : Оповідач, 2010. – № 14/15. – С. 437–447.

2011

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Рівнен. друк., 2011. – № 16/17. – 400 с.

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : М. С. Дятлик, 2011. – № 18/19. – 400 с.

* * *

Спілчанський літопис 2011 рік (друге півріччя) : [Рівнен. обл. орг. Нац. спілки письменників України] // Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк. – Рівне : ДМ, 2012. – № 20/21. – С. 408–415.

2012

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : М. С. Дятлик, 2012. – № 20/21. – 416 с.

* * *

Тарасюк Н. «Погорина» стане «Великою Волинню» / Н. Тарасюк // Вільне слово. – 2013. – 11 квіт. – С. 2.

В Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація 20/21 чисел часопису «Погорина». 

З 2016 року літературно-краєзнавчий журнал Рівненщини «Погорина» виходить як альманах під однойменною назвою.

2016

Погорина : літ.-краєзнав. альм. Рівненщини / ред. та упоряд. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Овід, 2016. – 376 с.

* * *

«Погорина» відкриває світу твори літераторів із Рівненщини // Вільне слово. – 2017. – 2 лют. – С. 4.

Про журнал «Погорина», який видає Рівненська обласна організація Національної спілки письменників України.

2017

Погорина : літ.-краєзнав. альм. Рівненщини / ред. та упоряд. Є. Цимбалюк ; літ. ред. Л. Рибенко. – Рівне : Овід, 2017. – 275 с.

* * *

Млин Є. «Погорина» – з новими романами та історіями від творців «красного письменства», в числі яких поет-гуморист Віталій Тарасюк із Млинова та художник Микола Фесюк із Острожця / Є. Млин // Гомін. – 2018. – 25 січ. – С. 5.

Павленко Г. «Погорина» – з новими романами / Г. Павленко, Л. Лозоцька // Вільне слово. – 2018. – 8 лют. – С. 12.

Про альманах «Погорина», який видає Рівненська обласна організація Національної спілки письменників України за сприяння обласної програми з підтримки книговидання і уже понад десять років озвучує слово рівненських літераторів. 

У 2019 році змінився склад редакційної колегії та головний редактор літературно-краєзнавчого журналу Рівненщини «Погорина».

Головний редактор Галина Гнатюк. Редакційна колегія: Галина Гнатюк, Ірина Баковецька, Неоніла Диб’як, Анна Лимич, Вікторія Климентовська, Микола Пшеничний.

2019

Погорина : літ.-краєзнав. журн. Рівненщини / голов. ред. Г. Гнатюк. – Рівне : Оповідач, 2019. – Вип. 30/31. – 364 с.

 

2013

Сидорчик І. Ромейки в контексті часу та подій : історія села та долі його людей / І. Сидорчик. – Володимирець : Володимирец. вісник, 2010. – 424 с. : іл.

Письменник, журналіст Іван Сидорчик, досліджуючи історію своєї вітчизни, місця де народився і виріс, села Ромейки, на історичній карті Володимиреччини, проводить історичні паралелі з минувшиною та сьогоденням краю. На сторінках книги постають постаті відомих земляків, які знані далеко за межами краю. Автором зібрані унікальні архівні матеріали, публікації, історичні фото.

* * *

Басараба В. Презентація нових книг двох рівненських авторів / В. Басараба // Вільне слово. – 2005. – 13 груд. – С. 8.

Доленко С. Слово, що хвилює / С. Доленко // Провінційна газета плюс. – 2005. – 24 листоп. – С. 3.

Письменникам болить : у Рівнен. обл. держ. б-ці відбулася презентація книг рівнен. письм. – С. Гулі та І. Сидорчика // Рівненський діалог. – 2005. – 9 груд. – С. 6.

 

Сидорчик Іван Степанович

Сидорчик Іван Степанович народився 11 вересня 1955 року в селі Ромейки Володимирецького району Рівненської області. Після школи закінчив фельдшерське відділення Дубенського медичного училища. В 1975–1977 роках служив в армії, де працював за фахом в хірургічному відділенні одного з шпиталів радянських військ у тодішній Німецькій Демократичній Республіці. Опісля працював фельдшером, завідувач медпунктом у рідному селі. А з 1981 року – на посаді помічника санітарного лікаря з гігієни праці у санітарній службі на Рівненській АЕС. У 1987 році брав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Працював кореспондентом газети Рівненської АЕС «Енергія». Кілька років працював кореспондентом Рівненської обласної державної телерадіокомпанії.

Друкувався в пресі, у колективних, в тому числі й літературних збірниках та журналах. Перші публікації з'явилися у Володимирецькій районній газеті. Член Національної Спілки письменників України, делегат 4-го з'їзду Національної спілки письменників України (2004).

Автор окремо виданих збірок поезій: «Сповідь любов'ю» (1992 рік); «На святі смутку» (1995); «Паморозь» (1997); «Застільна розмова» (1997); «Скрипка для осені» (2000); «Поросль» (2002); «Сполоханий грім» (2004). У 2005 році вийшла книга оповідань «З-під чорних віх», у 2012 – «Крадені весла». У 2010 році вийшла книга краєзнавчих нарисів «Ромейки в контексті часу та подій : історія села та долі його людей».

 

Окремо видані праці

Сидорчик І. Сповідь любов’ю : поезії / І. Сидорчик. – Володимирець, 1992. – 73 с.

Сидорчик І. На святі смутку : поезії / І. Сидорчик. – Рівне : Азалія, 1995. – 88 с.

Сидорчик І. Застільна розмова : поезії / І. Сидорчик. – Володимирець, 1997. – 112 с.

Сидорчик І. Паморозь : поезії / І. Сидорчик. – Рівне : Азалія, 1997. – 88 с.

Сидорчик І. Скрипка для осені : поезії / І. Сидорчик. –Рівне, 2000. – 104 с.

Сидорчик І. Поросль : поезії / І. Сидорчик. – Володимирець, 2002. – 103 с.

Сидорчик І. Сполоханий грім : поезії / І. Сидорчик. – Костопіль : Роса, 2004. – 91 с.

Сидорчик І. З-під чорних віх : оповідання / І. Сидорчик. – Рівне, 2005. – 144 с.

Сидорчик І. Крадені весла : [оповідання, повість] / І. Сидорчик. – Рівне : ДМ, 2012. – 240 с.

 

Про І. С. Сидорчика

Бондар В. Поет, письменник, публіцист / В. Бондар // Вісті. – 2005. – 16 верес. – С. 2.

Власова С. М. «З-під чорних віх» Івана Сидорчика / С. М. Власова // Експрес-Діалог. – 2005. – 8 груд. – С. 3.

Кидрук І. З-під віх історії / І. Кидрук // Вісті Рівненщини. – 2006. – 21 лип. – С. 12.

Кидрук І. Поліська нота / І. Кидрук // Вісті Рівненщини. – 2005. – 9 верес. – С. 4.

Літературна Рівненщина : антологія. Вип. 2. – Рівне : Оповідач, 2010. – С. 376–386.

Сидорчик І. Хліб – всьому голова / І. Сидорчик // Експрес-Діалог. – 2004. – № 2. – С. 2.

Хутка Є. Іван Сидорчик: «Намагатися в будь-якій ситуації залишатися людиною. Разом з тим ніколи, ні за яких умов не дозволяти витирати об себе ноги...» / Є. Хутка // Хутка Є. К. Негаснуча зоря: сімдесят славних літ : історія районної преси / Є. К. Хутка. – Володимирець : Володимирец. друк., 2015. – С. 149–153.

 

Інтернет-ресурси

Відомі земляки : імена в історії Володимиреччини [Електронний ресурс] // Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек : сайт. – Режим доступу: https://web.archive.org/web/20150204034314/http://volodymirec.libr.rv.ua/vidomi_zemljaku_6.html (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

Рівненщина від А до Я. Іван Сидорчик [Електронний ресурс] // Ого : сайт. – Режим доступу: http://ogo.ua/index.php?url=rivnenschina/kultura/poets/sudorchuk (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

Сидорчик Іван Степанович [Електронний ресурс] // Вараська міська публічна бібліотека : сайт. – Режим доступу: http://kuzneclib.in.ua/HTMLS/virt9.htm (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

 

2014 

Новомалин у просторі і часі : краєзнавче дослідження волинського села / М. М. Лаврук, А. В. Мельник, М. П. Манько та ін. ; за ред.: М. М. Лаврук, А. В. Мельника – Харків : Чайка, 2013. – 743 с. : іл.

Монографія репрезентує результати комплексного краєзнавчого дослідження волинського села Новомалин, яке знаходиться в Острозькому районі Рівненської області.

Автори наукових досліджень відомі науковці: М. М. Лаврук, А. В. Мельник, М. П. Манько, О. М. Романчук, Т. В. Вихованець, З. А. Мельник, О. А. Бірюліна, Я. В. Бондарчук, М. І. Пшевлоцький.

Книга складається з десяти розділів, додатків і глосарію.

У першому розділі розглянуто наукові підходи до комплексного історико-географічного вивчення сільського поселення як територіальної спільноти, описано джерельну базу для виявлення характеру соціальних процесів у ній, зроблено огляд краєзнавчої літератури про Новомалин.

Другий розділ розкриває особливості природно- і суспільно-географічного положення Новомалина. В ньому подано географічне і краєзнавче трактування понять «територія села», «край», розкрито зміст і походження місцевих топонімів.

У третьому розділі детально охарактеризовано природні територіальні комплекси Новомалина, Новомалинського краю і його околиць, а також природні компоненти та їхні властивості – геологічну будову, рельєф, клімат, поверхневі і підземні води, рослинний і тваринний світ, ґрунти та пов’язані з ними природні ресурси. З’ясовано особливості сучасного та перспективного використання й охорони природних комплексів.

У четвертому розділі, який присвячений доісторичному минулому Новомалина, детально описані археологічні пункти та знахідки на території села, висвітлено загальні риси культур найдавніших тутешніх поселенців – від мисливців на мамонтів, перших землеробів, трипільців до літописних дулібів і волинян.

У п’ятому розділі висвітлено історію життєдіяльності села від першої писемної згадки про нього, як про село Глухні, і до кінця XX століття. Уточнено дату цієї згадки, якою є 1437 рік, вперше опубліковано документ про перейменування с. Глухні на містечко Новий Малин (1590 р.), за архівними документами досліджено генеалогію та діяльність дворянських династій Глуських, Єло-Малинських, Сосновських, Довгяллів які мешкали, або були власниками місцевого замку-палацу. Історичний дискурс розвитку села періодизовано згідно з його політичною приналежністю до Великого Литовського князівства, Російської імперії, Польської республіки, Радянського Союзу. Останній період описаний особливо детально за архівними документами і спогадами мешканців села.

Шостий розділ присвячений соціально-демографічному розвитку новомалинської територіальної спільноти за останні два століття: охарактеризовано зміни її чисельності, динаміку народжуваності і смертності, шлюбність, геопросторовий і генеалогічний зв’язок, соціальний поступ. У розділі йдеться про життєві шляхи вихідців з Новомалина, які залишили слід у духовній, науковій, культурній і виробничій сферах життя України, Польщі, Росії та інших країн Європи.

У сьомому розділі описано започаткування і розвиток у Новомалині шкільництва, подвижницьку освітянську діяльність священика Дмитра Писаржевського, функціонування при школі учительського відділення для фахової підготовки сільських учителів, відродження школи після Другої світової війни.

Восьмий розділ розкриває історію церкви св. Іоанна Богослова, діяльності при ній церковного братства та його вплив на духовний розвиток мирян, життя релігійної громади села у радянський час і відбудову храму в незалежній Україні.

Дев’ятий розділ присвячений традиційній культурі новомалинців: особливостям житлового і господарського будівництва, одягу, пісенного фольклору, звичаїв, місцевої говірки. Подано детальний опис новомалинського весілля.

У десятому розділі розкрито основні соціально-економічні проблеми сучасного периферійного села на історичній Волині, висвітлено причини їхнього походження та можливі шляхи подолання, показано роль особистісного чинника у покращенні життєдіяльності сільської спільноти.

Додатки містять фоторепортаж зі святкування 575-річчя першої писемної згадки про село, хронологічну таблицю основних дат і подій пов’язаних з с. Новомалин, «Реєстр кріпосних селян – мешканців Новомалина», укладений у 1858 р. та список латинських назв рослин, грибів і тварин, а також словник фізико-географічних термінів.

Книга ілюстрована картами, таблицями, графіками, схемами, копіями архівних документів, фотографіями.

Даниною шани рідному селу на Острожчині і проявом патріотизму став випуск книги «Новомалин» її спонсором, уродженецем села, Генеральним директором московської компанії «Спецстройбетон» Петром Лукащуком. Сімсот п’ятдесят сторінок глянцевого видання стало подарунком кожному новомалинцю від Почесного громадянина села.

Ентузіаст з багатодітної сім’ї починав з Одеської «мореходки», першу вищу освіту здобув у Луцькому педінституті на історичному факультеті, 10 років працював на ХАЕС, очолював зведений загін ХАЕС із ліквідації наслідків землетрусу у Вірменії. З 1996 року очолює московську компанію «Спецстройбетон» і має численні державні відзнаки. Багато років він є спонсором українознавчих дослідницьких проектів, благодійником рідного села.

«Я щасливий, що зміг долучитися до цієї праці, яка дає змогу ознайомити не лише односельців, а і світ з частиною нашої героїчної і непростої історії не лише села, а і України», – пише меценат у вступному слові до книги і дякує усім її співавторам.


Інтернет-ресурси

Кращі книги Рівненщини 2014 року [Електронний ресурс] // Ого : сайт. – Режим доступу: http://ogo.ua/articles/view/2014-12-19/50827.html (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

Толочик О. Меценат випустив і подарував книгу про рідне село кожному жителю [Електронний ресурс] / О. Толочик // Все : сайт чесних новин. – Режим доступу: http://old.vse.rv.ua/news/1373969346-mecenat-vipustiv-i-podaruvav-knigu-pro-ridne-selo-kozhnomu-zhitelyu.html (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

 

2015

Тищенко О. О. Здолбунів на Волині : іст. вернісаж / О. О. Тищенко, Ю. В. Кірєєв. – Рівне : О. Зень, 2007. – 192 с. : іл.

Книга з історії міста Здолбунова від найдавніших часів до сьогодення. Автори пишуть про Здолбунів як власність князів Острозьких і графів Плятерів, зруйнований австро-російським фронтом у Першу світову війну і скалічений в німецько-радянському протистоянні Другої світової війни. Та передовсім, автори пишуть про Здолбунів Ярослава Гашека і Конрада Лейка, чехів Єлінеків і поляків Верніків, українських повстанців Кальчука-«Вишні» та Олйника-«Енея», енкаведистів Соловйова і Локтєва… Невідомий Здолбунів постає перед земляками. Книга містить унікальні фото з історії Здолбунова.

* * *

Град П. Здолбунів і «Біль душі» / П. Град // Сім днів. – 2008. – 6 черв. – С. 14.

У РДОБ відбулася презентація книги Олега Тищенка та Юрія Кіреєва «Здолбунів на Волині : іст. вернісаж».

Дем'янчук О. Від минувшини до сучасності / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2008. – 30 трав. – С. 13.

У Рівненській державній обласній бібліотеці пройшла презентація книги – «Здолбунів на Волині : іст. вернісаж» Олега Тищенка та Юрія Кіреєва.

Здолбунів постав як місто із появою залізниці і першої цементівні / записала Л. Марчук // Нове життя. – 2018. – 7 верес. – С. 6.

Про історію міста Здолбунів розповідає директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею Олег Тищенко.

Книги здолбунівських авторів – серед кращих // Нове життя. – 2015. – 30 квіт. – С. 3.

Наші земляки із м. Здолбунова Олег Тищенко та Юрій Кіреєв з працею «Здолбунів на Волині : іст. вернісаж» (у номінації «Краще історико-краєзнавче видання») є переможцями щорічного конкурсу «Краща книга Рівненщини».

Середенко Н. Увесь Здолбунів в одній книзі / Н. Середенко // Рівне Час. – 2008. – 29 трав. – С. 7.

Книгу про Здолбунів Олега Тищенка та Юрія Кіреєва «Здолбунів на Волині : іст. вернісаж» презентували у Рівненській державній обласній бібліотеці.


Тищенко Олег Олександрович

Тищенко Олег Олександрович народився 29 жовтня 1969 року в м. Здолбунів. Історик, журналіст, краєзнавець, громадський діяч, дослідник історії Здолбунівщини. Автор кількох сотень статей на історичну тематику у друкованих виданнях України, Польщі, Канади. Видавець історико-краєзнавчого журналу «Осторога».

Автор кількох видань присвячених Гурбенському бою 1944 року що на Здолбунівщині. 23 квітня 2005 року у львівському Палаці культури ім. Гната Хоткевича відбулася презентація другого видання книги Ігоря Марчука та Олега Тищенка «Гурби: квітень 1944-го», яку організував Молодіжний націоналістичний конгрес спільно з видавцями книги.

У 2012 році Олег Тищенко став засновником науково-популярного, історико-краєзнавчого журналу «Осторога». Він же видавець та головний редактор.

З 2014 року – директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею.

23 квітня 2015 року у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці вшосте відбулося урочисте нагородження переможців щорічного обласного конкурсу «Краща книга Рівненщини», де книга О. Тищенка «Здолбунів на Волині : історичний вернісаж» (у співавторстві з Юрієм Кірєєвим) перемогла у номінації «Краще історико-краєзнавче видання».

 

Окремо видані праці

Тищенко О. Гурби: квітень 1944-го / О. Тищенко, І. Марчук. – Рівне : Перспектива, 2002. – 48 с.

Тищенко О. Гурби: квітень 1944-го. – 3-є вид. / О. Тищенко. – Рівне : Перспектива, 2005. – 172 с.

Тищенко О. Гурби: квітень 1944-го. – 5-е вид. / О. Тищенко, І. Марчук. – Рівне : О. Зень, 2009. – 204 с.

Тищенко О. Гурби: квітень 1944-го. – 6-е вид. / О. Тищенко, І. Марчук. –Тернопіль, 2016. – 96 с.

Павловська Н. Одвічний спадок: Почаївське подвір'я Св. Успіння в Здолбунові – відтворення храму Св. Апостолів Петра і Павла : іст.-краєзнав. вид. / Н. Павловська, Г. Янковська, О. Тищенко. – Здолбунів : С. Б. Нестеров, 2013. – 64 с.

Пошукові роботи в урочищі Гурби (2002–2009) : підсумковий звіт / упоряд. О. Тищенко та ін. – Рівне : О. Зень, 2009. – 200 с.

 

Про О. О. Тищенка

Про героїв минулого та сьогодення // Нове життя. – 2017. – 27 січ. – С. 3.

Про шосте видання книги «Гурби: квітень 1944-го» у співавторстві Ігоря Марчука, завідувача відділу «Інституту дослідів Волині» Рівненського обласного краєзнавчого музею та Олега Тищенка, директора Здолбунівського історико-краєзнавчого музею.  

Самчук І. Не поступається «екскурсійному» Львову / І. Самчук // Нове життя. – 2017. – 15 верес. – С. 8.

Директор Здолбунівського історико-краєзнавчого музею Олег Тищенко став гідом нічної екскурсії містом Здолбунів.

Самчук І. Щотижня – новий експонат / І. Самчук // Нове життя. – 2017. – 10 листоп. – С. 3.

Про роботу Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею.

Ушинська А. Увімкнути громадянську позицію та патріотичну активність читача: саме таке завдання ставить перед собою редакційна група Рівненського обласного журналу «Осторога» / А. Ушинська // Нове життя. – 2012. – 27 лип. – С. 8.

Про вихід науково-популярного, історико-краєзнавчого видання обласного журналу «Осторога» (січень 2012 року), засновник, видавець та головний редактор якого Олег Тищенко.


Інтернет-ресурси

Олег Тищенко на телеканалі РТБ: уроки історії і патріотизму [Електронний ресурс] // Здолбунівська правда : сайт. – Режим доступу: https://zdolbuniv.news/breaking/oleg-tyshhenko-na-telekanali-rtb-uroky-istoriyi-i-patriotyzmu/ (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

Тищенко О. Олег Тищенко: «Важливо діяти, а не сидіти, склавши руки...» [Електронний ресурс] / О. Тищенко ; спілкувалась О. Якубчик // Нове життя : сайт. – Режим доступу: http://newlife.rv.ua/holovna/4777-олег-тищенко-“важливо-діяти,-а-не-сидіти,-склавши-руки-”.html (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

 

2016

Літопис Березнівщини : наук. записки Березнів. краєзнав. музею. Вип. 2 / Березнів. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк ; редкол.: А. Українець, Г. Охріменко. – Рівне : О. Зень, 2015. – 192 с. : фотоіл.

Наукові записки Березнівського краєзнавчого музею впорядковані директором музею Наталією Трохлюк. Члени редколегії: Алла Українець, заслужений працівник культури України, завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею; Григорій Охріменко, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої і серньовічної історії Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

У науковому збірнику опубліковані матеріали, які відображають сучасний стан досліджень частини території Полісся – Березнівщини. У книзі надруковані праці науковців, краєзнавців, польові матеріали, зібрані під час археологічних та фольклорно-етнографічних експедицій.

Автори статей відомі науковці Рівненщини: кандидат історичних наук Богдан Прищепа, завідувачі відділів Рівненського обласного краєзнавчого музею Олексій Войтюк та Ігор Марчук, науковий співробітник історико-культурного заповідника м. Острога Олександр Романчук, директор Березнівського краєзнавчого музею Наталія Трохлюк та ін.

До наукових записок ввійшли також дослідження Олександра Васяновича, кандидата історичних наук, наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України; Лариси Виноградської, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України та ін.

Вчителі історії Балашівської НВК «Колегіум-ЗОШ I-II ст.» Валентина Журавель та Оксана Зайко зробили цікаве повідомлення про храм Івана Богослова як історичну і культурну пам’ятку.

Наукові записки містять і спогади жителів Березнівщини про незабутні сторінки історії краю. Видання має чимало вперше опублікованих унікальних світлин.

Книга видана в рамках районної Програми підтримки книговидання місцевих авторів на 2013–2017 роки.


Комунальний заклад 

«Березнівський районний краєзнавчий музей» 

Березнівської районної Ради

У 1979 році Міністерство культури України підписало рішення про створення Березнівського державного краєзнавчого музею як філіалу Рівненського обласного краєзнавчого музею, а відкриття відбулося 9 травня 1981 року.

У 1992 році музей підпорядковується Березнівському райвідділу культури. Приміщення, в якому знаходиться музей, є пам'яткою історії та архітектури початку XX ст. Будинок був побудований у 1902–1903 рр. на кошти польського поміщика Михайла-Марека Малинського. У 2001 році Березнівський краєзнавчий музей відзначив свій двадцятирічний ювілей.

Музеєм проводиться науково-дослідницька та збиральницька, експозиційна, фондова, науково-освітня, масова та методична робота.

У фондах музею налічується 5 тисяч експонатів основного фонду і 5 тисяч допоміжного, які є складовою частиною національного фонду України. З них чимало експонатів мають наукову та історичну цінність. Одним із них є металевий меч та наконечник до стріли, що відноситься до періоду ХІV-ХV ст. Цікавими науковими експонатами епохи бронзи (2 тис. років до н. е.) є кам'яні наконечники до списів, кам'яні молотки та зубила.

Народне мистецтво поліського району, в порівнянні з іншими культурно-етнічними зонами України, зберегло свої архаїчні традиції. Вони і нині живуть і розвиваються в різних жанрах і видах народної творчості: у ткацтві, вишивці, гончарстві, різьбленні, плетінні, художньо-декоративних розписах. Один із залів музею відведено під виставки сучасного декоративно-прикладного мистецтва.

Музеєм організовуються виставки картин місцевих художників, виставляються роботи дитячих художніх студій (різні види живопису). Влаштовуються презентації персональних виставок майстрів сучасного декоративно-прикладного мистецтва та народних умільців, зокрема: вишивка, гончарство (чорно-димна кераміка), лозоплетіння, ткацтво, інкрустація дротиком, різьба по дереву та чеканка, флористика (роботи з тополиним пухом).

Роботи майстрів та народних умільців неодноразово демонструвалися за межами району та Рівненської області. Одинадцять з них представляли свої роботи в Національному палаці «Україна» в м. Києві. Деякі стали переможцями І та II Всеукраїнського оглядів народної творчості.

Періодично музеєм проводяться благодійні акції, кошти від яких передаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. Організовується безкоштовне відвідування музею.

Музей зберігає і експонує гарну археологічну, нумізматичну колекцію, етнографічні експонати.

Н. О. Трохлюк


Трохлюк Наталія Олександрівна

Трохлюк Наталія Олександрівна народилася 7 квітня 1971 року. З 1994 року працює у Комунальному закладі «Березнівський районний краєзнавчий музей» Березнівської районної Ради.

Останні 6 років фахівці закладу займаються проектом «Велика Волинь: історія, культура, постаті», в рамках якого вийшли друком три видання під назвою «Літопис Березнівщини». У наукових збірниках опубліковані матеріали, які відображають сучасний стан досліджень частини території Українського Полісся – Березнівщини. Це праці науковців, краєзнавців, польові матеріали, зібрані під час археологічних та фольклорно-етнографічних експедицій. За словами Наталії Трохлюк, у цій діяльності їх підтримує районна влада, фінансуючи друк збірників через Програму підтримки книговидавництва місцевих авторів.

У 2016 році другий випуск збірника «Літопис Березнівщини» (2015) став «Кращою книгою Рівненщини» у номінації «Краще історико-краєзнавче видання».

У 2018 році Наталія Трохлюк отримала обласну премію імені відомого вченого, доктора історичних наук, дослідника Поля Берестецької битви Ігоря Свєшнікова, як кращий фахівець охоронно-культурної спадщини Рівненщини. Наталія Олександрівна Трохлюк – автор статей-досліджень, упорядник наукових збірників.

 

Праці Н. О. Трохлюк

Літопис Березнівщини : наук. записки Березнів. краєзнав. музею. Вип. 1. / Березнів. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк ; редкол.: А. Українець, Г. Охріменко. – Рівне : О. Зень, 2011. – 224 с.

Трохлюк Н. Березнівщина в 20-30-их роках ХХ століття / ред.-упоряд. Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. записки Березнів. краєзнав. музею. – Рівне : О. Зень, 2011. – Вип. 1. – С. 65–74.

У статті окреслені основні етапи розвитку економічного, суспільно-політичного і культурного життя Березнівщини (нині Рівненської області) за часів Речі Посполитої в 1921-1939 рр.

Трохлюк Н. «Просвіта» на Березнівщині [Рівненської області] в 1920-1940-х роках. Просвітницька діяльність священика УАПЦ Миколи Буховича / ред.-упоряд. Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. записки Березнів. краєзнав. музею. – Рівне : О. Зень, 2011. – Вип. 1. – С. 119–128.

Трохлюк Н. Традиційне ткацтво Березнівського Полісся [на Рівненщині] / ред.-упоряд. Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. записки Березнів. краєзнав. музею. – Рівне : О. Зень, 2011. – Вип. 1. – С. 129–138.

Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. краєзнав. музею. Вип. 2 / Березнів. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк ; редкол. : А. Українець. Г. Охріменко. – Рівне : О. Зень, 2015. – 192 с. – (Велика Волинь. Історія. Культура. Постаті).

У збірнику опубліковані праці науковців, краєзнавців, польові матеріали, зібрані під час археологічних та фольклорно-етнографічних експедицій.

Трохлюк Н. Забуті імена: Емануель Малинський – волинський аристократ, літератор, піонер світової авіації / Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. краєзнав. музею / Березнів. краєзнав. музей. – Рівне : О. Зень, 2015. – Вип. 2. – С. 95–108.

Про життя одного з польських магнатів Малинських, спадкоємця Михайла Малинського – Емануеля, який народився в Зірному Березнівського району.

Трохлюк Н. «Забуті» вулиці Березного / Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. краєзнав. музею / Березнів. краєзнав. музей. – Рівне : О. Зень, 2015. – Вип. 2. – С. 19–38.

Трохлюк Н. Замість фарб – оксамит і тополевий пух / Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. краєзнав. музею / Березнів. краєзнав. музей. – Рівне : О. Зень, 2015. – Вип. 2. – С. 170–172.

Про талановиту майстриню Ольгу Осейчук, яка родом із села Мокре Дубенського району.

Трохлюк Н. Трагедія Березнівських євреїв 1942-го / Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. краєзнав. музею / Березнів. краєзнав. музей. – Рівне : О. Зень, 2015. – Вип. 2. – С. 39–48.

Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. район. краєзнав. музею. Вип. 3 / Березнів. район. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк ; редкол. : А. Українець, Г. Охріменко. – Рівне : О. Зень, 2017. – 152 с.

У збірнику містяться матеріали, які відображають сучасний стан досліджень частини території Українського Полісся – Березнівщини.

Юсковець В. Спогади В'ячеслава Юсковця: не дай, Боже, нікому таких випробувань... / В. Юсковець ; записала П. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. район. краєзнав. музею / Березнів. район. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк. – Рівне : О. Зень, 2017. – Вип. 3. – С. 41–48.

Розповідь В. Юсковця з Березного про життя його родини з приходом радянської влади у 1939 році та під час Другої світової війни, репресії за зв'язки з УПА.

Трохлюк Н. Депортація. Ті, що перемогли страх / Н. Трохлюк, Ю. Іванюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. район. краєзнав. музею / Березнів. район. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк. – Рівне : О. Зень, 2017. – Вип. 3. – С. 75–88.

Про масові депортації цивільного населення в 1939–1953 рр. у Березнівському районі на Рівненщині.

Трохлюк Н. Доля польських осадників в умовах репресій радянського режиму 1939-1941 рр. / Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. район. краєзнав. музею / Березнів. район. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк. – Рівне : О. Зень, 2017. – Вип. 3. – С. 68–74.

Трохлюк Н. Знищена і забута святиня. Костел Святого Каетана [в м. Березне на Рівненщині] / Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. район. краєзнав. музею / Березнів. район. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк. – Рівне : О. Зень, 2017. – Вип. 3. – С. 11–15.

Про римо-католицький костел у Березному, що на Рівненщині, який був збудований у 1646 році. Його фундаторами були Ізабелла та Микола Семашки. У 1813–1817 рр. тогочасний власник Михайло Корженевський збудував новий костел в стилі ампір, а зі старого було зроблено каплицю. Радянська влада знищила пам'ять про культурну та релігійну спадщину польської громади.

Трохлюк Н. Михайло Корженевський. Власник міста і меценат храмів / Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. район. краєзнав. музею / Березнів. район. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк. – Рівне : О. Зень, 2017. – Вип. 3. – С. 16–19.

Про власника м. Березне у 19 ст. Михайла Корженевського. Він був щедрим меценатом. Будучи римо-католиком фінансував будівництво римо-католицьких і православних храмів у місті та його околицях.

Трохлюк П. Штетл Березного. З історії єврейської громади міста / П. Трохлюк, Н. Трохлюк // Літопис Березнівщини : наук. зап. Березнів. район. краєзнав. музею / Березнів. район. краєзнав. музей ; ред.-упоряд. Н. Трохлюк. – Рівне : О. Зень, 2017. – Вип. 3. – С. 20–40.

Стаття присвячена історії єврейської громади на Волині, міста Березне у 20 ст. Розглянута тема Голокосту на Березнівщині.

Трохлюк Н. О. З історії єврейської громади м. Березне / Н. О. Трохлюк // Забутий континент. Штетли Волині. Історія, культура, особистості, перспективи розвитку туризму : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Рівне, 20 берез. 2015 р. / Громад. орг. «Рівнен. центр маркетингових досліджень», Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. – Рівне : Волин. обереги, 2015. – С. 68–73.

 

Про Н. О. Трохлюк

Вручили цьогорічну премію імені Свєшнікова [директору Березнів. район. краєзнав. музею Наталії Трохлюк] // Рівне-Ракурс. – 2018. – 16 серп. – С. 2.

Вручили цьогорічну премію імені Свєшнікова // Надслучанський вісник. – 2018. – 23 серп. – С. 6.

Директор Березнівського краєзнавчого музею Наталія Трохлюк отримала обласну премію імені Свєшнікова в галузі охорони культурної спадщини Рівненщини.

Премію [у галузі охорони культурної спадщини імені] Ігоря Свєшнікова отримає [директор Березнівського краєзнавчого музею] Наталія Трохлюк // Рівне-Ракурс. – 2018. – 19 квіт. – С. 3.

Премію Свєшнікова вручено березнівчанці // Вісті Рівненщини. – 2018. – 17 серп. – С. 9.

Ярмолюк Н. Краєзнавець-стипендіат / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник. – 2018. – 3 квіт. – С. 3.

Директор Березнівського районного краєзнавчого музею Наталія Трохлюк стала стипендіатом голови облдержадміністрації.


Інтернет-ресурси

На Рівненщині директор музею отримала грошову нагороду [Електронний ресурс] // ВСЕ : сайт. – Режим доступу: http://vse.rv.ua/article/na-rivnensini-direktor-muzeu-otrimala-grosovu-nagorodu.html (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

Наталія Трохлюк серед обласних стипендіатів в галузі культури [Електронний ресурс] // Березнівська районна рада Рівненської області : сайт. – Режим доступу: http://berezne-rada.rv.ua/index.php/52-novyny/1719-наталія-трохлюк-серед-обласних-стипендіатів-в-галузі-культури (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

 

2017

Доброчинська В. А. Рівненська українська гімназія (1923–1939 рр.) : культурно-освітній феномен на тлі доби : монографія / В. А. Доброчинська ; підбір і обробка іл. В. Луца. – Рівне : Дятлик М. С., 2016. – 224 c. : іл.

В монографії досліджено етапи створення і діяльність Рівненської української приватної гімназії в умовах Другої Речі Посполитої. Відтворено атмосферу національно-духовного піднесення в суспільно-політичному житті волинського краю, показано активізацію інтелігенції в боротьбі за українізацію шкільництва та самоорганізацію української спільноти. Висвітлено засади навчально-виховного процесу освітнього закладу та проаналізовано діяльність педагогічної еліти. Розкрито участь учителів гімназії в роботі культурно-просвітницьких товариств, простежено життєві шляхи вчителів і проаналізовано їх внесок у закладення фундаменту знань та духовності, формування моральних цінностей і патріотичних переконань учнівської молоді. Показано постаті окремих вихованців гімназії, які зберегли й крізь життя гідно пронесли дух національного відродження.


Доброчинська Валентина Анатоліївна

Доброчинська Валентина Анатоліївна народилася 30 квітня 1970 року у с. Бугрин Гощанського району Рівненської області. У 1992 році закінчила Луцький педагогічний інститут (спеціальність історії і педагогіки). У 1999 році закінчила аспірантуру Волинського державного університету імені Лесі Українки. Кандидат історичних наук (2007), доцент (2011) кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету. Автор численних статей та публікацій у збірниках, періодичних виданнях.

 

Праці В. А. Доброчинської

Доброчинська В. Волинські сторінки діяльності польської родини Якуба і Ядвіги Гофман (1921–1939) / В. Доброчинська, В. Мартинюк // Слов'янський вісник : зб. наук. пр. – Рівне, 2004. – Вип.4 : Історичні науки. – С. 57–64.

Доброчинська В. Грані життя та діяльності Романа Іщука (1881–1979 рр.) / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. пр. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2017. – Вип. 29. – С. 65–70.

Про життєвий шлях галичанина Романа Іщука, який у 1927 році прибув до Рівного. Працював вчителем математики в місцевій українській гімназії, брав участь у суспільно-політичному житті краю, був членом ВУО. В період нацистської окупації переховував євреїв. У 1944 р. сім'я Іщуків виїхала з Рівного і емігрувала до США.

Доброчинська В. А. Діяльність педагогічного інституту (1970–1998 рр.) / В. А. Доброчинська, В. М. Шеретюк // Вища педагогічна освіта і наука України : історія, сьогодення та перспективи розвитку : Рівненська область / за заг. ред. Р. М. Постоловського. – Київ : Знання України, 2010. – С. 228–235.

Доброчинська В. Діяльність Рівненського товариства «Просвіта» у 1917–1928 рр. / В. Доброчинська // Волинь і волинське зарубіжжя : тези доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф., Луцьк, 16–18 черв. 1994 р. – Луцьк, 1994. – С. 156–159.

Доброчинська В. Діяльність товариства «Жіноча служба України» на Волині у період Другої світової війни / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наук. зб. присвяч. 450-річчю Пересопницького Євангелія / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2011. – С. 246–248.

Влітку 1941 року товариство «Жіноча служба України» постало на Волині, із центром у Рівному. Восени 1942 року німці на Волині провели каральні акції і організація «Жіноча служба України» після короткотривалого піднесення національного життя припинила своє існування.

Доброчинська В. А. Краєзнавчі студії польських дослідників на Волині (1921–1939 рр.) / В. А. Доброчинська // Теоретичні та прикладні проблеми країнознавства і краєзнавства : матеріали Першої Всеукр. наук.-практ. конф. (Рівне, 24–25 квіт., 2002 р.). – Рівне : РІС КСУ, 2002. – С. 100–103.

Польські науковці-краєзнавці, які досліджували Волинь та Волинське Полісся: Я. Гофман, Я. Й. Фітцке, Ю. Нец, С. Мацко, Ю. І. Крашевський.

Доброчинська В. Культурне дозвілля цивільного населення та німецьких окупантів у м. Рівному (1941–1944 рр.) / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2010. – Вип. 20. – С. 229–232.

Доброчинська В. Лікувально-профілактичні заходи туберкульозу у Волинському воєводстві (1921–1939 рр.) / В. Доброчинська, Н. Переходько // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею / Рівнен. обл. краєзнав. музей ; відп. за вип. О. Булига. – Рівне : М. С. Дятлик, 2015. – Вип. 13, ч. 2. – С. 28–31.

Доброчинська В. Навчальні заклади м. Рівного в період німецької окупації (1941–1944 рр.) / В. Доброчинська // Слов'янський світ і Україна : зб. наук. праць на пошану ректора РДГУ, проф. Р. Постоловського. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 159–166.

Доброчинська В. А. Навчально-освітні заклади у міжвоєнний період (1921–1939 рр.) [на Західній Волині] / В. А. Доброчинська // Вища педагогічна освіта і наука України : історія, сьогодення та перспективи розвитку : Рівненська область / за заг. ред. Р. М. Постоловського. – Київ : Знання України, 2010. – С. 166–181.

Доброчинська В. А. Національна політика Другої Речі Посполитої на Волині (1921–1939 рр.) / В. А. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наук. зап. РДГУ : зб. наук. пр. – Рівне : РДГУ, 2001. – Вип. 2. – С. 104–108.

Доброчинська В. А. Педагогічні училища (1939–1980 рр.) / В. А. Доброчинська // Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку : Рівненська область / за заг. ред. Р. М. Постоловського. – Київ : Знання України, 2010. – С. 181–199.

Доброчинська В. Повернення із забуття: життя і діяльність Надії Шульгіної-Іщук (1888–1979 рр.) / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наук. зап. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту : зб. наук. пр. / Рівнен. держ. гуманіт. ун-т ; голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2012. – Вип. 23. – С. 64–75.

У статті відтворено сторінки життя і діяльності педагога, математика, громадської діячки Н. Шульгіної-Іщук. Проаналізовано її внесок у розвиток національного шкільництва 1917–1920 рр. Висвітлено вчительську працю у Рівному в умовах Польської держави та під час німецької окупації, обгрутовано її діяльність в еміграції в Німеччині та США.

Доброчинська В. Професійна та громадська праця українських лікарів у Волинському воєводстві (1921–1939 рр.) / В. Доброчинська, Н. Переходько // Наукові записки / КЗ «Рівнен. обл. краєзнав. музей» РОР. – Рівне, 2013. – Вип. ХІ. – С. 47–50.

Доброчинська В. Професійне шкільництво Західної Волині (1921–1939) / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2008. – С. 123–129.

Доброчинська В. Рівненська українська гімназія – осередок пластового руху на Волині (1923–1930 рр.) / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. присвяч. 75-й річниці Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т ; голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : О. Зень, 2015. – С. 228–231.

Доброчинська В. Рівненська українська гімназія (1923–1939) / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2009. – Вип. 15. – С. 123–127.

Доброчинська В. Рівненська українська гімназія – осередок національного шкільництва у міжвоєнний період / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. молодих дослідників, аспірантів, здобувачів, магістрантів. – Рівне : РДГУ, 2008. – С. 226–230.

Доброчинська В. Розвиток освіти Рівненщини в умовах окупаційної влади (1941–1944) / В. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітьої історії : зб. наук. пр.: наук. записки РДГУ. – Рівне : Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, 2009. – Вип. 16. – С. 193–196.

Доброчинська В. А. Сторінки історії Рівненського державного педагогічного інституту (1967–1998 рр.) / В. А. Доброчинська, В. М. Шеретюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2011. – С. 322–338.

Доброчинська В. А. Сторінки історичного та суспільно-економічного розвитку міста Радивилова [Рівненської області] / В. А. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наук. зб. – Рівне : РДГУ, 2004. – Вип. 3. – С. 58–65.

На основі українських та польських джерел зроблено характеристику історичного та суспільно-економічного розвитку м. Радивилова Рівненської області від 1447 року до незалежності України.

Доброчинська В. Юрій Шумовський – послідовник музейної справи Федора Штейнгеля : із епістолярної спадщини / В. Доброчинська // Наукові записки / Рівнен. обл. краєзнав. музей ; голов. ред. О. С. Булига ; відп. за вип. О. С. Романчук. – Рівне : О. Зень, 2010. – Вип. 8 : 140 років від дня народж. Ф. Штейнгеля. – С. 79–83.

Про славетного волинянина Ю. Шумовського (1908–2004), який народився у с. Мирогощі Дубенського району Рівненської області. Окрім викладацької діяльності він проводив археологічні дослідження Волині. У 1941 р. був завідувачем історичного відділу Рівненського Українського музею, пізніше обійняв посаду директора музею.

Доброчинська В. А. Юрій Шумовський – сподвижник музейної справи на Рівненщині в окупаційний період (1941–1944 рр.) / В. А. Доброчинська // Краєзнавство та музейна справа в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. присвяч. 145-річчю заснування Житомир. обл. краєзнав. музею (27–29 жовт. 2010 р., м. Житомир) / голов. ред М. Ю. Костриця. – Житомир : М. Косенко, 2010. – С. 90–94.

Поборник православ'я та культурного поступу в Західній Україні Юрій Федорович Шумовський (1908–2004), народився в с. Мирогоща Дубенського району Рівненської області.

Доброчинська В. А. Юрій Шумовський: віхи життя та діяльності (1908–2004) / В. А. Доброчинська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. пр. / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2010. – Вип. 19. – С. 68–73.

У статті висвітлено життєвий шлях і багаторічну діяльність священика, вчителя, археолога, уродженця Мирогощі Дубенського району Рівненської області Ю. Шумовського на теренах Західної Волині та в еміграції.


Про В. А. Доброчинську

Рівненський державний гуманітарний університет: витоки, становлення, сьогодення / упоряд. М. Шумелянко-Тайгурський. – Рівне : О. Зень, 2012. – С. 141, 158, 164.

Рівненський державний гуманітарний університет: історія та розвиток (1940–2010) / за заг. ред. Р. М. Постоловського. – Рівне : Волин. обереги, 2012. – С. 167, 169, 168.

 

Інтернет-ресурси

Рівненська українська гімназія (1923–1939 рр.) [Електронний ресурс] // Культура України : електронна бібліотека / Нац. б-ка України імені Ярослава Мудрого : сайт. – Режим доступу: https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11118. (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

Струс В. Рівнянам презентували книгу про нашу українську гімназію [Електронний ресурс] / В. Струс // Волинь : сайт. – Режим доступу: http://volyn.rivne.com/ua/4845 (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

 

2018

Давидюк Р. П. Українська політична еміграція в Польщі: склад, структура, громадсько-політичні практики на території Волинського воєводства : присвяч. 100-річчю Української революції : монографія / Р. П. Давидюк. – Львів ; Рівне : М. С. Дятлик, 2016. – 704 с.

У монографії комплексно досліджено діяльність міжвоєнної української політичної еміграції в Польщі та її адаптацію до західноукраїнського соціуму. Розглянуто ідеологію, склад, структуру еміграції, спроби її самоорганізації та громадсько-політичної практики у Волинському воєводстві.


Давидюк Руслана Петрівна

Давидюк Руслана Петрівна народилася 19 червня 1963 року у місті Здолбунів Рівненської області в сім’ї робітників. У 1980 році після закінчення Здолбунівської середньої школи № 5, вступила на історичний факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. У 1984 році з відзнакою закінчила інститут, отримавши кваліфікацію «вчитель історії і суспільствознавства». Декілька років працювала вчителем історії на Львівщині. З 1988 року працювала вчителем історії Здолбунівського професійно-технічного училища № 3 (згодом залізничне професійно-технічне училища № 2). У 1998 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Історія виникнення та діяльності Волинського українського об’єднання (1931–1939 рр.). З 1998 по 1999 рр. працювала старшим викладачем кафедри українознавства Луцького державного технічного університету. З 1999 року працює в РДГУ. Спочатку на посаді старшого викладача кафедри історії України, з 2000 року – доцент цієї ж кафедри. У 2017 році захистила докторську дисертацію на тему: «Українська політична еміграція в Польщі: склад, структура, громадсько-політичні практики на території Волинського воєводства».

Автор майже двох сотень наукових праць, монографій, навчальних посібників. Автор книг, які стали «Кращими книгами Рівненщини» у 2017 році у номінації «Краще видання до 100-річчя Української революції» «З поляками за Україну: наддніпрянська еміграція в суспільно-політичному житті міжвоєнної Волині» та 2018 році «Українська політична еміграція в Польщі: склад, структура, громадсько-політичні практики на території Волинського воєводства».

 

Праці Р. П. Давидюк

Давидюк Р. П. Почутися одним нерозривним зі своїми братами і сестрами Великої України : відлуння Голодомору 1932–1933 рр. на Рівненщині / Р. П. Давидюк, А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2008. – 92 с.

Давидюк Р. П. З поляками за Україну: наддніпрянська еміграція в суспільно-політичному житті міжвоєнної Волині : [монографія] / Р. П. Давидюк. – Рівне : ДМ, 2014. – 174 с.

Давидюк Р. П. Українська політична еміграція в Польщі: склад, структура, громадсько-політичні практики на території Волинського воєводства : присвяч. 100-річчю Української революції : монографія / Р. П. Давидюк. – Львів ; Рівне : М. С. Дятлик, 2016. – 704 с.

* * *

Давидюк Р. Боротьба польських підпільних структур на Рівненщині (1939–1941 роки) / Р. Давидюк // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – Кн. 1. : Рівненська область. – С. 370–373.

Давидюк Р. Волинський посол до сейму Лаврентій Серветник / Р. Давидюк // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – Кн. 1. : Рівненська область. – С. 347–350.

Давидюк Р. Гайдамака «першого сорту» : просвітянин Антон Кентржинський – жертва репресивних режимів / Р. Давидюк // Реабілітовані історією : у 27 т. / упоряд. О. А. Білоконь, Р. П. Давидюк, А. А. Жив’юк та ін. – Рівне : ДМ, 2013. – Кн. 3 : Рівненська область. – С. 23–32.

Давидюк Р. Діячі Волинського українського об'єднання – жертви сталінських репресій / Р. Давидюк // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – Кн. 1 : Рівненська область. – С. 341–347.

Давидюк Р. Доля польських осадників в умовах радянізації 1939–1941 рр. / Р. Давидюк // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – Кн. 1 : Рівненська область. – С. 362–370.

Давидюк Р. П. Еволюція національно-демократичного руху на Волині у 20-х рр. ХХ ст. / Р. П. Давидюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наук. зап. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту : зб. наук. пр. / Рівнен. держ. гуманіт. ун-т ; голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2012. – Вип. 23. – С. 203–213.

Давидюк Р. Життєписи діячів УНР як джерело до вивчення Української революції 1917–1921 рр. / Р. Давидюк // Реабілітоваі історією : у 27 т / упоряд. : О. А. Білоконь, Р. П. Давидюк, А. А. Жив'юк, С. Г. Кравчук, І. В. Марчук, І. А. Хаврук. – Рівне : М. С. Дятлик, 2017. – Кн. 7 : Рівненська область. – С. 7–21.

Давидюк Р. Заборона Рівненської повітової «Просвіти»: причина та наслідки / Р. Давидюк, Л. Гладка // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2010. – Вип. 20. – С. 211–214.

Давидюк Р. Залізничник з «вагону Директорії» : штрихи біографії політемігранта Антона Стрижевського / Р. Давидюк // Реабілітовані історією : у 27 т. / упоряд. О. А. Білоконь, Р. П. Давидюк, А. А. Жив’юк та ін. – Рівне : ДМ, 2013. – Кн. 3 : Рівненська область. – С. 33–45.

Давидюк Р. Емігранти УНР у громадсько-політичному житті Волині в умовах Другої Речі Посполитої / Р. Давидюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2008. – С. 103–108.

Давидюк Р. КПЗУ як об'єкт маніпуляцій тоталітарного режиму: доля Петра Дацюка / Р. Давидюк // Реабілітовані історією : у 27 т. / упоряд. О. А. Білоконь, Р. П. Давидюк, А. А. Жив’юк та ін. – Рівне : ДМ, 2013. – Кн. 3 : Рівненська область. – С. 46–54.

Давидюк Р. Парасковія Багринівська – голова голова Рівненського осередку Союзу українок Волині / Р. Давидюк // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – Кн. 1. : Рівненська область,– С. 358–362.

Давидюк Р. П. Політична діяльність Ананія Волинця в умовах Другої Речі Посполитої / Р. П. Давидюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2011. – С. 91–102.

Давидюк Р. Проблеми колаборації: острозький випадок / Р. Давидюк // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – Кн. 1. : Рівненська область, – С. 408–415.

Давидюк Р. Публіцистика Уласа Самчука 1941–1943 років як джерело вивчення проблем Другої світової війни : (рецензія: Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941-1943 років / упоряд. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2008. – 456 с. з іл.) / Р. Давидюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне : РДГУ, 2009. – Вип. 15. – С. 302–303.

Давидюк Р. Рівненська українська націоналістична молодіжна організація у післявоєнний період / Р. Давидюк // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк, 2006. – Кн. 1 : Рівненська область,– С. 468–484.

Давидюк Р. Рівненська повітова «Просвіта»: під знаком УНР (1917–1929) / Р. Давидюк, Р. Жив'юк // Просвітянське століття Рівненщини : наук. ст., спогади / упоряд.: І. В. Вєтров, З. В. Дідич. – Дрогобич : Коло, 2018. – С. 22–32.

Давидюк Р. Російська меншина Рівного в умовах радянізації / Р. Давидюк // Реабілітовані історією / ред. А. А. Жив'юк. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – Кн. 1. : Рівненська область,– С. 373–379.

Давидюк Р. «Сокальський кордон» у національній політиці пілсудчиків [у 20 - 30-х рр. 20 ст. на Волині] / Р. Давидюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. А. І. Черній. – Рівне : РДГУ, 2006. – С. 280–287.

Давидюк Р. Ставлення радянської влади до російської та польської громад на Рівненщині у 1939–1941 рр. / Р. Давидюк // Друга Світова війна і доля народів України : матеріали 2-ї Всеукр. наук. конф. Київ, 30–31 жовт. 2006 р. / Ін-т історії України НАН України. – Київ : Зовнішторгвидав, 2007. – С. 284–296.

Давидюк Р. П. Становище польської громади на Рівненщені у період «радянізації» (вересень 1939 – червень 1941 рр.) / Р. П. Давидюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наук. зап. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту. – Рівне : Рівнен. держ. гуманітар. держ. ун-т, 2008. – Вип. 13. – С. 75–80.

Давидюк Р. П. Степан Скрипник як посол до польського Сейму (30-ті роки ХХ століття) / Р. П. Давидюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наук. зап. РДГУ : зб. наук. пр. – Рівне : РДГУ, 2001. – Вип.2. – С. 70–71.

Давидюк Р. П. Трансформація українського національно-демократичного руху у Волинському воєводстві (30-і рр. ХХ ст.) / Р. П. Давидюк // Слов'янський вісник : зб. наук. пр. / Рівнен. держ. гуман. ун-т ; Рівнен. ін-т слов'янознавства Київ. славіст. ун-ту ; наук. ред. С. С. Троян. – Рівне, 2012. – Вип. 14. – С. 28–31.

Давидюк Р. Українсько-польські організації як прояв інтеграційної політики влади на Волині у міжвоєнний період / Р. Давидюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : на пошану проф. С. С. Трояна. – Рівне : РДГУ, 2009. – Вип. 17. – С. 69–74.

* * *

Історичні магістралі Руслани Давидюк : біобібліогр. покажч. до 50-річчя з дня народж. / Рівнен. держ. гуманіт. ун-т ; [упоряд.: Л. Галуха, А. Жив'юк]. – Рівне : ДМ, 2013. – 106 с.

 

Інтернет-ресурси

Марчук Л. У Рівненській обласній бібліотеці презентують монографію до 100-річчя УНР / Л. Марчук [Електронний ресурс] // RvNews.rv.ua: Всі новини Рівненщини на одному сайті : сайт. – Режим доступу: https://rvnews.rv.ua/post/view/1510997491-u-rivnenskiy-oblasniy-biblioteci-prezentuyut-monografiyu-do-100-richchya-unr (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

Які найкращі книги написали на Рівненщині торік [Електронний ресурс] // РадіоТрек : сайт. – Режим доступу: https://radiotrek.rv.ua/news/yaki_naykrashchi_knygy_napysaly_na_rivnenshchyni_mynulogo_roku_225668.html (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

 

2019

Михайлишин О. Л. Архітектура і містобудування Західної Волині 1921–1939 рр. : монографія / О. Михайлишин. – Рівне : М. Дятлик, 2013. – 352 с. : іл.

У монографії здійснена спроба осмислення архітектурно-містобудівної діяльності на Західній Волині у 1921–1939 рр. як цілісного явища, що розглядається в соціокультурному контексті Другої Речі Посполитої.

Автор розглядає особливості типологічної, об’єктивної, художньо-естетичної структури архітектурної діяльності, виявляє механізми і закономірності її розвитку. Більшість архівних матеріалів, поміщених у книзі (тексти, креслення), публікується вперше.

* * *

Вихованець В. Рецензії / В. Вихованець // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога ; Остроз. наук.-краєзнав. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог, 2018. – Вип. 10. – С. 262–266.

Рачковський Д. Погляд у минуле... / Д. Рачковський // Рівне-Ракурс. – 2014. – 16 січ. – С. 12.

 

Михайлишин Ольга Леонідівна

Михайлишин Ольга Леонідівна – доктор архітектури, професор кафедри архітектури та середовищного дизайну. Народилася у м. Львові. У 1990 році з відзнакою закінчила архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту. Працювала архітектором у Рівненській філії інституту «Діпромісто». З 1994 по 1997 рр. навчалася в аспірантурі Українського інституту інженерів водного господарства. У 1999 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури на тему «Палацово-паркові ансамблі Волині ІІ-ї пол. ХVІІІ-ХІХ століть (передумови, напрями, закономірності архітектурного розвитку)» (науковий керівник – доктор архітектури, професор П. А. Ричков). У 2014 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора архітектури на тему «Розвиток архітектури міжвоєнної Волині в умовах соціокультурних трансформацій ХХ століття» (науковий консультант – доктор архітектури, професор П. А. Ричков). Проходила наукове стажування в Ізраїлі (Центр Міжнародного співробітництва, м. Реховот, 2001), Польщі (архітектурний факультет Варшавської політехніки, м. Варшава, 2004, 2006; факультет архітектури і будівництва Люблінської політехніки, м. Люблін, 2010). Коло наукових інтересів – архітектурно-містобудівна спадщина Волині міжвоєнного періоду (1919–1939), проблеми архітектурно-просторової модернізації і трансформації міського середовища великих і середніх міст Волині на сучасному етапі. Автор 3-х монографій та понад 100 наукових публікацій у виданнях України, Польщі, Італії, Білорусі, Росії.

 

Праці О. Л. Михайлишин

Михайлишин О. Л. Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини 18–19 століть / О. Л. Михайлишин. – Київ, 2000. – 236 c.

* * *

Михайлишин О. Архітектура костелу в Ковелі як втілення ідеї національного стилю архітектора Стефана Шиллера / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. Вип. 1 / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : М. С. Дятлик, 2008. – С. 96–109.

Михайлишин О. Місто і храм: церква св. Василія і міське середовище Овруча / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. Вип. 2 / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : М. С. Дятлик, 2010. – С. 29–51.

Михайлишин О. Конкурсні проекти генерального плану міста Рівне 1936 року / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / НУВГП ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : ДМ, 2012. – Вип. 3. – С. 76–88.

Михайлишин О. Модерністичні тенденції у творчості С. П. Тимошенка «волинського» періоду / О. Михайлишин, П. Бенедюк // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / НУВГП ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : ДМ, 2012. – Вип. 3. – С. 265–277.

Михайлишин О. Невідомі проекти відбудови замку Острозьких-Любомирських в Дубно (1920–30-ті роки) / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / НУВГП ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : ДМ, 2012. – Вип. 3. – С. 177–190.

Михайлишин О. Архітектура комплексу Волинських торгів 1930–1938 років у Рівному: європейський контекст та сила традиції / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. – Рівне : М. Дятлик, 2014. – Вип. 4. – С. 27–36.

У статті досліджена історія формування виставки Волинські Торги у Рівному впродовж 1930-1939 рр. Розглянуті етапи формування просторово-планувальної структури архітектурно-містобудівного комплексу та стилістичні особливості виставкових павільйонів.

Михайлишин О. Архітектура комплексу Волинських торгів 1930–1938 років у Рівному: європейський контекст та сила традиції / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. – Рівне : М. Дятлик, 2014. – Вип. 4. – С. 27–36.

У статті досліджена історія формування виставки Волинські Торги у Рівному впродовж 1930-1939 рр. Розглянуті етапи формування просторово-планувальної структури архітектурно-містобудівного комплексу та стилістичні особливості виставкових павільйонів.

Михайлишин О. Архітектурно-просторовий розвиток міста Рівне у 1950–1970-х рр. / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : М. С. Дятлик, 2016. – Вип. 5. – С. 52–66.

Михайлишин О. Еволюція образу міського особняка на початку 1920-х років (на прикладі садиби власників пивоварні «Бергшлос» у м. Рівне) / О. Михайлишин, А. Цьось // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : М. С. Дятлик, 2016. – Вип. 5. – С. 155–159.

Проведено дослідження садиб власника пивоварні Г. М. Пісюка. Відображено особливості розвитку архітектури міського житла на початку 1920-х років у м. Рівне на території Західної Волині.

Михайлишин О. Резиденція Малинських у селі Зірне на Рівненщині: архітектурно-стилістичні особливості / О. Михайлишин, О. Бухало // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : М. С. Дятлик, 2018. – Вип. 6. – С. 183–193.

Розглянуто архітектурно-просторові та стилістичні особливості маловідомої резиденції Малинських (ХІХ – поч. ХХ ст.) у селі Зірне Березнівського району Рівненської області.

Михайлишин О. Архітектурно-просторовий розвиток палацово-паркових ансамблів / Михайлишин О. // Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини 18–19 століть / О. Л. Михайлишин. – Київ, 2000. – С. 45–59.

Дотримання канонів європейських архітектурних традицій на Волині 2-ї половини 18 ст. Початок 19 ст. знаменується у палацово-парковому будівництві поступовим відходом від строгої ієрархії в процесі композиційної структури.

Михайлишин О. Закономірності архітектурно-планувального розвитку резиденціональних парків / Михайлишин О. // Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини 18-19 століть / О. Л. Михайлишин. – Київ, 2000. – С. 79–98.

Про садово-паркове мистецтво і архітектурне будівництво на Волині 2-ої пол. 18 – поч. 19 ст. Згадуються парки Рівненщини, а саме в Арестові, Мізочі, Млинові, Підлужному, Шпанові, Парк Палестина (поблизу Дубно).

Михайлишин О. Історіографія палацово-паркового будівництва Волині 2-ї половини 18-19 ст. / Михайлишин О. // Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини 18-19 століть / О. Л. Михайлишин. – Київ, 2000. – С. 10–14.

Протягом 19-20 століть науковцями, краєзнавцями здійснена значна кількість досліджень історіографічного, архітектурознавчого, джерелознавчого плану 2-ї пол. 18 – 19 століть Волині, зокрема Рівненщини.

Михайлишин О. Історичні передумови розвитку палацово-паркового будівництва на Волині у 2-ій половині 18-19 століттях / Михайлишин О. // Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини 18-19 століть / О. Л. Михайлишин. – Київ, 2000. – С. 14–28.

Швидкість еволюційних процесів та ступінь розвитку палацово-паркового будівництва протягом половини 18 та 19 ст. обумовлювалась низкою обставин суспільно-політичного, економічного та соціально-культурного характеру, які склалися на даний період на Рівненщині.

Михайлишин О. Основні чинники формування палацово-паркових ансамблів / О. Михайлишин // Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини 18–19 століть / О. Л. Михайлишин. – Київ, 2000. – С. 28–42.

Закладання резиденцій магнатів, шляхти на території населеного пункту обумовлювалась, крім просторових чинників, ландшафтними особливостями терену. Волинські міста формувались поряд з давніми фортецями, оснащеними системою укріплень або оборонними замками. Найбільш розташовувались у Дубно, Корці, Острозі.

Михайлишин О. Л. Архітектор Семен Сидорчук: спроба творчого портрета забутого майстра / О. Л. Михайлишин // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. пр. / відп. ред. В. А. Гурин. – Рівне : НУВГП, 2009. – Вип. 3 (47), Ч. 3. – С. 49–56.

Стаття присвячена розгляду творчості головного архітектора м. Рівного кінця 1920-х – поч. 30-х рр. Семена Юліановича Сидорчука.

Михайлишин О. Архітектурна спадщина Острога і Острожчини [Рівненської області] як об'єкт пам'яткоохорони в міжвоєнну доби / О. Михайлишин // Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині : наук. зб. / упоряд. М. П. Манько. – Острог : Р. В. Свинарчук, 2011. – Вип. 3. – С. 170–180.

Михайлишин О. Відбудова замку Острозьких-Любомирських в Дубні в 20–30-х рр. ХХ століття / О. Михайлишин // Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 15-річчю створення Держ. іст.-культ. заповідника м. Дубна. – Дубно, 2008. – С. 13–20.

Михайлишин О. До історії втраченого палацово-паркового ансамблю в селі Крупець (Рівненська область) / О. Михайлишин // Українська культура в іменах і дослідженнях : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рiвне, 1998. – Вип. 3. – С. 44–49.

Михайлишин О. Замок князів Вишневецьких та його колекції як об'єкт історичних пошуків М. І. Костомарова / О. Михайлишин // Українська культура в іменах і дослідженнях : наук. зап. / Рівнен. держ. ін-т культури. – Рівне, 1997. – Вип.1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури: 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка присвяч. – С. 66–67.

Михайлишин О. «Зразковий» генплан Острога 1845 р. як один із етапів розвитку планувальної структури міста / О. Михайлишин // Наукові записки / Острозька академія ; ред. I. Д. Пасiчник. – Острог, 1998. – Т. 1, ч. 2. – С. 75–77.

Михайлишин О. Л. Історичні передумови розвитку палацово-паркового будівництва на Волині у другій половині ХVIII-поч. ХІХ ст. / О. Л. Михайлишин // Наукові записки / Острозька aкадемiя. – Острог : Острозька академія, 1999. – Т. 2, ч. 1. – С. 64–66.

Михайлишин О. Л. Палацово-паркові ансамблі Волині II-половини XVIII – XIX ст. (еволюція, композиція, стилістика) / О. Л. Михайлишин // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. зап. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту. – Рівне : Діва, 1999. – С. 204 – 298.

Михайлишин О. Садиба Валевських у Тучині та Гощі як відображення архітектурних тенденцій епохи / О. Михайлишин // Гощанське Погориння: давнина і сучасність : наук. зб. матеріалів наук.-краєзнав. конф. присвяч. 850-річчю Гощі, 14–15 черв. 2002 р. – Рівне ; Гоща : Перспектива, 2002. – С. 45–54.

Михайлишин О. Сторінки з історії розбудови Рівненської гімназії за матеріалами Державного архіву Волинської області / О. Михайлишин // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2005. – Вип. 2 : матеріали наук. конф. 23.11.2004 р. – С. 15–23.

Михайлишин О. VESTIGIA SEMPER ADORA : (до 60-річчя від дня народж. проф. Петра Ричкова, засновника і наук. редактора зб. наук. пр. «Архітектурної спадщини Волині») / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / НУВГП ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : ДМ, 2012. – Вип. 3. – С. 3–4.

 

Про О. Л. Михайлишин

Дмитрук Н. Ольга Михайлишин – дослідниця палацово-паркових ансамблів Волині ХVІІІ-ХІХ століть / Н. Дмитрук // Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 15-річчю створення Держ. іст.-культ. заповідника м. Дубна. – Дубно, 2008. – С. 71–72.

 

Інтернет-ресурси

Михайлишин О. Про застиглу музику міста і «халабуди» Рівного [Електронний ресурс] / О. Михайлишин ; розмовляла С. Калько // РівнеРетроРитм: на хвилях нашої пам’яті : сайт. – Режим доступу: http://retrorivne.com.ua/pro-zastiglu-muziku-mista-i-halabudi-rivnogo/ (дата звернення: 02.03.2020). – Назва з екрана.

 

Неоніла Кожан



Коментарі (0)



усі виставки »

Електронні каталоги

Електронні каталоги

3D-тур бібліотекою

Подорож бібліотекою

Рівненщина туристична

Рівненщина туристична

Освітній навігатор

Освітній навігатор

Аудіобібліотека

Аудіобібліотека

Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

Видання бібліотеки

Видання бібліотеки

Електронна доставка документів

Електронна доставка документів

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Цифрові колекції

Цифрові колекції