В Україні аграрний сектор може стати локомотивом розвитку економіки і наповнення бюджету. Сьогодні він забезпечує 12% ВВП і близько 40% валютних надходжень від експорту. І найбільший потенціал для його розвитку міститься саме у сфері малого та середнього бізнесу в селі. Фермерський бізнес досить актуальний в сучасних ринкових умовах: у населення зростає інтерес до здорового способу життя і якісних свіжих продуктів. Але у нього є і свої «підводні камені». Необхідно ретельно розрахувати всі витрати, подумати про ринки збуту, проаналізувати конкурентів. Грамотний підхід допоможе оцінити свої сили, сформувати кращу стратегію розвитку. Вивчивши ситуацію на регіональному ринку і склавши докладний бізнес-план можна зайняти порожню нішу і забезпечити організації успішний старт.

Насамперед необхідно вирішити наступні актуальні питання:

Головним питанням для фермера є вибір напрямку і продукту для ведення господарства. Наприклад, можна займатися рослинництвом або тваринництвом. Тут багато що залежить від того, який прибуток планується в майбутньому – сезонний або всесезонний, від фінансових можливостей, досвіду, ситуації на ринку. Наприклад, якщо рослинництвом, то де знаходиться сучасне овочесховище.

Скласти детальний бізнес-план. У ньому потрібно детально підрахувати витрати і передбачуваний дохід, визначитися з термінами окупності вкладень. Важливо враховувати особливості ситуації на регіональному ринку.

Для початку варто виписати і оцінити такі показники:

• Стартовий капітал і його складові: власні кошти, кредити, субсидії та ін.
• Територія під ферму: власна, орендована, придбана.
• Витрати на закупівлю основних складових вибраної діяльності: розведення тварин, вирощування овочів, зернових або фруктів тощо.
• Витрати на будівництво: необхідні споруди – хлів, теплиці та ін.
• Витрати на закупівлю обладнання: комунікації та забезпечення роботи ферми.
• Зарплати співробітникам.
• Комунальні платежі, податки та інші обов'язкові регулярні витрати.
• Витрати на маркетинг і просування. Необхідно відразу продумати шляхи збуту виробленої продукції.
• Чистий прибуток, розрахований з урахуванням усіх показників.

Бізнес-план доцільно складати за наступною схемою:

• Короткий опис майбутнього фермерського господарства – відмінні риси, цілі та завдання.
• Докладний опис господарства – розмір території, наявність необхідних будинків, проведених комунікацій, обладнання та ін.
• Зведений розрахунок економічних і господарських показників – виробничі витрати, чисельність працівників, плани виробництва і продажів, окупність, прибутковість.
• Джерела фінансування підприємства.
• Прогноз ризиків, опис заходів для їх зменшення або ліквідації.

Складений бізнес-план необхідний підприємцю, оскільки саме за цими документами майбутні інвестори або держава зможуть зробити висновок про доцільність взаємодії з даним бізнесом.

Визначитись з системою оподаткування. Фермерські господарства мають право працювати на загальній системі оподаткування зі сплатою податку на прибуток або як платники єдиного податку. Фермерські господарства без статусу юридичної особи, які організовуються на основі діяльності фізичних осіб-підприємців (ФОП), теж можуть бути як загальносистемниками (зі сплатою ПДФО), так і спрощенцями.

Пройти процедуру державної реєстрації. Щоб зареєструвати власне фермерське господарство необхідно:

• Знайти земельну ділянку, на якій буде вести діяльність фермерське господарство.
• Подати особисто державному реєстратору (за місцем проживання засновника або за місцем знаходження земельної ділянки) документи.
• Зареєструватися у податковій службі.
• Зареєструватися в органах статистики і отримання ЄДРПОУ.
• Виготовити печатку.
• Відкрити рахунок у банку.

Звернутися за державною підтримкою. Держава пропонує вигідні умови сільськогосподарським підприємствам.

На сьогодні існують наступні напрями державної підтримки:

• компенсація дорадчих послуг;
• компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції категорій базове, сертифіковане;
• дотація на утримання корів – 1500 гривень на голову;
• компенсація 50% за купівлю племінних ресурсів;
• компенсація за будівництво тваринницьких комплексів;
• компенсація до 40% від вартості придбаної техніки та обладнання;
• компенсація відсоткової ставки за кредитами

Визначитись з необхідністю страхування. Адже страхування є одним з інструментів для зменшення фінансових втрат від природних катаклізмів. Виробництво сільськогосподарської продукції є одним із найбільш ризикованих видів діяльності. Пов’язано це з великим впливом на процес вирощування продукції природних умов та різних природних катаклізмів (повеней, посух, граду тощо), які практично щороку спричиняють загибель значної частини урожаю і завдають великих збитків аграріям. Мінімізувати наслідки настання цих несприятливих подій можна, застрахувавши урожай. На сьогодні страхування сільськогосподарської продукції є добровільною справою. Приймати рішення про доцільність страхування повинен сам фермер, спираючись на свої можливості.

Фермерство – вигідний вид бізнесу, оскільки задовольняє найважливішу потреба людини: в їжі. Попит на продукти харчування є завжди, незалежно від економічних умов, що робить фермерство стабільним і стійким бізнесом. Такий вид бізнесу може бути привабливий і для інвесторів, і для різних видів співробітництва. Якщо врахувати всі нюанси і ретельно підготуватися, то фермерство може стати відмінним бізнесом і приносити регулярний дохід своєму власнику.

Розвиток фермерських господарств на Рівненщині

На Рівненщині успішно розвивається аграрний сектор. В агропромисловому комплексі Рівненської області функціонує 753 сільськогосподарські підприємства. В тому числі 493 фермерські господарства, 115 – господарські товариства, 83 – приватні підприємства, 42 – виробничі кооперативи, 5 – державних підприємств, 180,5 тис. – особистих селянських господарств, що мають у користуванні 47% ріллі. Окрім того, одинадцять підприємств займається заготівлею молока та виробництвом молочної продукції.

Рівненщина в першу чергу – це аграрна область і сільське господарство складає основу економіки краю. Вироби сільгоспвиробників постачаються не тільки на ринки України, а й за кордон. Тим часом 80% сільськогосподарської продукції виробляють підприємства Млинівського, Здолбунівського, Радивилівського та Рівненського районів.

В області функціонує 10 підприємств, що займається ремонтом агрегатів до сільськогосподарських машин. Водночас, успішним прикладом розвитку аграрної галузі є створення у Здолбунівському районі виробництва із випуску сільськогосподарської техніки. Також в Рівненській області вжито низку заходів з розвитку органічного землеробства.

*       *       *

Авакумов М. З історії фермерського руху на Березнівщини / М. Авакумов // Надслучанський вісник. – 2018. – 13 квіт. – С. 2.

Алексіюк Т. Новорічицька «Балаклава» / Т. Алексіюк // Полісся. – 2018. – 1 листоп. – С. 2.

Бабінець А. Якби всі такі господарства були, як «Розвазьке» / А. Бабінець, В. Табаков, Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2016. – 2 черв. – С. 5.

Бабінець А. Фермеру ніколи жити. Він працює / А. Бабінець // Вільне слово. – 2016. – 30 черв. – С. 3.

Бабінець А. Чим радіє фермер Романчук і що його засмучує / А. Бабінець // Вільне слово. – 2018. – 24 трав. – С. 4.

Глушман І. Без сумніву – «Розвазьке» найкраще... / І. Глушман // Замкова гора. – 2016. – 6 серп. – С. 7.

Глушман І. ТОВ «ІДЕК-2006» працює інтенсивно і вже має хороші результати / І. Глушман // Замкова гора. – 2016. – 19 листоп. – С. 3.

Горіхами по Європі : в області висаджують найбільший в Україні горіховий сад // Вісті Рівненщини. – 2017. – 3 лют. – С. 2.

Гречка М. Відродження Шубкова – пріоритет у роботі «Української фермерської групи» / М. Гречка // Слово і час. – 2017. – 31 серп. – С. 1, 3.

Для чого комфортні умови для корів? Запорука здоров'я та високої продуктивності. Саме цим питанням було присвячене навчання сімейних фермерів у Мирогощі [Дубенського району] // Дзеркало плюс. – 2018. – № 27 груд. – С. 7.

Жогло О. Процес пішов – його не зупинити / О. Жогло // Гомін. – 2018. – 26 квіт. – С. 1, 6.

Катеринчук С. Нові можливості для фермерів / С. Катеринчук // Сім днів. – 2018. – 25 жовт. – С. 2.

Компанія, яка працює в ІТ та будівництві, відкрила неподалік Рівного ферму равликів // Зоря Інфо. – 2019. – 22 лют. – С. 6.

Ковальчук Т. Зародження і розквіт «Троянди» фермерського господарства Дубенщини / Т. Ковальчук // Вісті Дубенщини. – 2017. – 6 лип. – С. 6.

Ковальчук О. Фермери Рівненщини матимуть кредити від німців і підтримку від влади / О. Ковальчук // Рівне Експрес. – 2018. – 25 жовт. – С. 3.

Кригер В. Віталій Полюхович: «Ми не тільки обробляємо землю, а вкладаємо кошти на перспективу» / В. Кригер // Життя і слово. – 2016. – 19 листоп. – С. 6.

Легка А. І курорт, і шашлик, і бринза / А. Легка // Вісті Рівненщини. – 2016. – 19 серп. – С. 8.

Мазаний В. Бізнес новаторів : сімейна ферма, равлики... / В. Мазаний // Вільне слово. – 2018. – 25 жовт. – С. 4.

Мартинюк М. Равликів теж тримають на дієті, а то помруть від «ожиріння» / М. Мартинюк // Наше Дзеркало. – 2019. – 11 лип. – С. 4.

Нагорна О. Равликовий бізнес у Привільному [Дубенського району Рівненської області] / О. Нагорна // Вісті Рівненщини. – 2019. –14 черв. – С. 1, 9.

Оженинський С. Яблука й малина у тренді / С. Оженинський // Гомін. – 2018. – 11 січ. – С. 1.

Панасюк Т. Керівник «Влади» став заслуженим / Т. Панасюк // Голос України. – 2019. – 29 січ. – С. 8.

Переходько Н. І. Сучасний стан та перспективи розвитку агросфери Рівненщини / Н. І. Переходько // Аграрна наука Західного Полісся : зб. наук. пр. / Ін-т с.-г. Захід. Полісся НААН ; відп. ред. В. М. Польовий. – Рівне : О. Зень, 2017. – Вип. 2. – С. 13-17.

Повар І. Нове життя птахоферми в Чудниці / І. Повар // Рідний край. – 2019. – 4 жовт. – С. 3.

Рачок П. Полянські хлібороби трудяться наполегливо і продуктивно / П. Рачок // Надслучанський вісник. – 2018. – 30 берез. – С. 2.

Самчук І. І врожаї вирощують, і селянам допомагають : саме так господарюють у ТОВ «Волинь-край», яке орендує землі на території двох сільрад [Півченської та Ступнівської, що у Здолбунівському районі] / І. Самчук // Нове життя. – 2016. – 26 серп. – С. 4.

Симчук Г. Фермер Іван Підлісний : «Я – за відродження аграрного Полісся» / Г. Симчук // Володимирецький вісник. – 2017. – 20 квіт. – С. 1.

Тарасюк В. Голландію проміняв на Яловичі / В. Тарасюк // Вісті Рівненщини. – 2018. – 20 лип. – С. 1, 4.

Про фермерське господарство «Яловецькі агротехнології», що у Млинівському районі. в якому трудиться голландець Науд Біренс (повне ім’я Арнольдус Корнеліус Біренс).

Тарасюк В. З голландського комфорту – на наше картопляне поле / В. Тарасюк // Голос України. – 2018. – 11 січ. – С. 9.

Про товариство з обмеженою відповідальністю «Яловецькі агротехнології» з центром у селі Яловичі Млинівського району, яке спеціалізується на картоплярстві.

Тарасюк В. На фермерській орбіті братів Жуковських / В. Тарасюк // Гомін і К. – 2019. – 5 верес. – С. 5.

Про фермерське господарство «Супер-Еліта» братів Віталія та Сергія Жуковських із села Владиславівка Млинівського району Рівненської області.

Тарасюк В. Чому голландець приїхав на заробітки в Яловичі? / В. Тарасюк // Гомін. – 2018. – 31 трав. – С. 2.

Про голландця Арнольдуса Корнеліуса Біренса, який більше десяти років трудиться у фермерському господарстві «Яловецькі агротехнології».

Тимцунук З. Піонер фермерства на Сарненщині / З. Тимцунук // Сарненські новини. – 2018. – 6 лют. – С. 5.

Про хлібороба Миколу Копищика, який став у Сарненському районі першим фермером.

Трушева С. С. Розробка заходів з оптимізації структури посівних площ фермерського господарства / С. С. Трушева, Т. Т. Куцина, М. Ю. Кондратюк // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. пр / голов. ред. В. С. Мошинський. – Рівне : НУВГП, 2016. – Вип. 3(75) : Сільськогосподарські науки. – С. 139-146.

Тубіна С. Милують зір поля «Троянди» / С. Тубіна // Вісті Рівненщини. – 2018. – 17 серп. – С. 4.

Українець Д. Що вирощують фермери на Рівненщині / Д. Українець // Ого. – 2016. – 13 квіт. – С. 6.

У Понеблі будівельна компанія вирощує равликів // Вісті Рівненщини. – 2019. – 15 лют. – С. 13.

Ферар О. Без погонів і за кермом комбайна. Секрети успіху фермера зі Здолбунівщини / О. Ферар // Нове життя. – 2017. – 18 серп. – С. 3.

Фермер: [Михайло Пакуш із с. Нова Митниця Радивилівського району] закладає найбільший в Україні горіховий сад // Прапор перемоги. – 2017. – 27 січ. – С. 1.

Формула успіху СФГ «Серпанок» [з с. Семидуби Дубенського району] // Вісті Дубенщини. – 2017. – 23 берез. – С. 4.

Фермер з Німеччини вирощує рекордні врожаї на Млинівщині // Рівне-Ракурс. – 2018. – 7 берез. – С. 5.

Про сільськогосподарське підприємство ТзОВ «Хавест-Агро», де власником та засновником є німець – Шютте Маркус Крістофер.

Цимбалюк Є. Фермер [Михайло Пакуш із села Нова Митниця, що в Радивилівському районі] закладає найбільший в Україні горіховий сад / Є. Цимбалюк // Радивилів Post. – 2017. – 2 лют. – С. 7.

Цимбалюк Є. Фермер закладає сад, де будуть лиш одні горіхи / Є. Цимбалюк, О. Слободзян, Б. Ющук // Вільне слово. – 2017. – 2 лют. – С. 6.

Фермер із села Нова Митниця Радивилівського району Михайло Пащук заклав найбільший в Україні горіховий сад.

Ярмолюк Н. Фермер – людина діла / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник. – 2016. – 9 верес. – С. 2.

Про фермерське господарство «Липники» Березнівського району на Рівненщині.

Сімейні молочні ферми – інвестиційна можливість для громад Рівненщини

Сільське господарство зазвичай вважається економічно ефективним, коли рослинництво і тваринництво розвиваються паралельно прибутково. Високі врожаї зернових культур протягом останніх років дають право пишатись галуззю рослинництва, а тваринництво, зокрема молочний напрям, демонструє не надто радісні результати. Зрозуміло, для цього є поважні причини, а їх корені – у не такому вже й далекому минулому.

Для відродження фермерства в Україні було створено проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні», який об’єднав 5000 малих та середніх молочних виробників у мережу фермерів, підприємців, кооперативів та кооперативних об’єднань.

Цей проект спрямований на вирішення труднощів, які стоять перед малими та середніми виробниками молока шляхом створення та посилення наявних кооперативів, що пропонують послуги, необхідні для ефективної системи молочного виробництва.

Ці послуги полягають у зборі та ринковій дистрибуції молока, постачанні господарствам засобів виробництва, зокрема, господарських товарів та добрив, виробництва високоякісних кормів, а саме сіна та кукурудзяного силосу.

Канадські сільськогосподарські кооперативи будуть ділитися експертними знаннями та власним досвідом протягом усього проекту.

Цілі та завдання одного з канадських проектів – реформування і модернізація сільського сектора України, сприяння ефективності та життєздатності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) (сталий розвиток та самозабезпечення). А також сприяння створенню, становленню та розвитку ферм сімейного типу, що стають основою для ефективних СОКів (вдосконалення методів тваринництва, прибуток і харчування родини). Крім того, є важливим ланцюгом створення та розвитку доданої вартості на рівні СОК (заготівля, зберігання, переробка продукції).

В Україні набирає обертів відкриття сімейних молочних ферм. Щороку в Україні в середньому виробляється 7 мільйонів тонн молока. З них промислового лише 2 мільйони тонн. Більшість молока виробляється селянами. Головною проблемою є те, що якість «домашнього» молока дуже важко проконтролювати.

Сімейні молочні ферми – це гарна можливість відкрити свою справу та почати заробляти. З 1 корови можна отримати 20 літрів, з 10 корів – 200 літрів. Це 200 гривень чистого прибутку. На місяць 6000 гривень.

З 2017 року на Рівненщині розпочато великий проект з розвитку молочного тваринництва на селі.

Такий проект реалізує кластер «Натуральне молоко» спільно з ТОВ «УкрМілкІнвест». Вони надають фінансову підтримку у придбанні ВРХ та необхідної техніки, облаштуванню приміщення, а також здійснюють весь технологічний супровід. Окрім того, «УкрМілкІнвест» також укладає угоду на закупівлю молока за вигідними цінами.

Це ще одна позитивна інвестиційна можливість для громад Рівненщини.

Адже сприяє збільшенню обсягів виробництва якісного молока, налагодженню виробничої кооперації, створенню робочих місць, зростанню доходів членів сімейних ферм. І хоча проект має більш локальний характер, на рівні об’єднаної громади він може мати мультиплікаційний ефект.

Ця ініціатива сприяє розвитку фермерства та й в цілому тваринницької галузі на окремій території.

Нині керівник проекту шукає ініціативних людей в ОТГ, які могли б долучитися до ініціативи. Адже у планах кластеру «Натуральне молоко» створити ще близько 20 таких ферм. Тож, громади мають можливість залучити на свою територію інвестиції.

Ретельна розробка проекту дозволила після старту швидко досягнути перших практичних результатів. Деяка інформація про сучасний стан проекту: 

*       *       *

В [Дубенському] районі запрацювала перша сімейна молочна ферма // Вісті Дубенщини. – 2018. – 19 лип. – С. 2.

В області відкрито восьму сімейну молочну ферму // Вільне слово. – 2019. – 1 серп. – С. 2.

В районі відкрили сімейну молочну ферму «Молочний край» // Замок. – 2018. – 20 груд. – С. 3.

До Рачина на ферму приїжджав канадський посол // Скриня. – 2018. – 19 лип. – С. 2.

Жогло О. «Нове життя» родини Черепушків : в районі відкрито першу сімейну ферму / О. Жогло // Гомін. – 2018. –14 черв. – С. 3.

Запрацювала ще одна сімейна молочна ферма [«Молочна хатка» с. Уїздці Здолбунівського району Рівненської області] // Нове життя. – 2019. – 13 верес. – С. 2.

Кузьмич М. Ферму [«Святобор «Л» у Сарненському районі] збудували з нуля / М. Кузьмич // Сарненські новини. – 2019. – 1 серп. – С. 3.

Легка А. Сімейна ферма [в Старій Мощаниці Здолбунівського району] стала альтернативою заробіткам на чужині / А. Легка // Вільне слово. – 2018. – 15 листоп. – С. 6.

Легка А. Сімейних молочних ферм стає більше / А. Легка // Вільне слово. – 2019. – 31 жовт. – С. 3.

Марчук Л. Ігор Хабатюк : «Не треба втікати за кордон. Господарюємо на рідній землі!» / Л. Марчук // Нове життя. – 2018. – 10 серп. – С. 3.

Марчук Л. Сімейний бізнес можна створити і вдома : а щоб він був успішним, тваринників нашої та сусідніх областей навчали в Мирогощі [Дубенського району], як створити сімейну ферму та чим годувати худобу, аби отримувати високі надої / Л. Марчук // Нове життя. – 2018. – 19 жовт. – С. 3.

Мащенко П. На відкриття ферми в Рачині [Дубенського району] приїздив канадський посол / П. Мащенко // Дзеркало плюс. – 2018. – 26 лип. – С. 10-11.

Перша в районі та друга в області : на Млинівщині відкрито сімейну молочну ферму! // Вісті Рівненщини. – 2018. – 8 черв. – С. 3.

Сімейна ферма «Молочний шлях» // Прапор перемоги. – 2018. – 5 жовт. – С. 1.

Самчук І. На Рівненщині розпочала роботу вже друга сімейна ферма [у с. Новина Добрятинська Млинівського району] / І. Самчук // Нове життя. – 2018. – 15 черв. – С. 3.

Степанюк М. Сімейна ферма – родинний бізнес / М. Степанюк // Нове життя. – 2017. – 1 груд. – С. 1, 3.

Тарасюк В. Ферма дбає про родинні цінності / В. Тарасюк // Голос України. – 2018. – 12 черв. – С. 14.

У Довгалівці [Радивилівського району] відкрили молочну ферму // Наш Прапор перемоги. – 2019. – 26 лип. – С. 3.

У [Дубенському] районі відкрили «Молочний край» // Наше Дзеркало. – 2018. – 19 груд. – С. 5.

Форманчук О. Перша сімейна молочна ферма на Гощанщині / О. Форманчук // Вільне слово. – 2018. – 15 листоп. – С. 2.

Цимбалюк Є. Сімейна ферма: заокеанський варіант / Є. Цимбалюк // Голос України. – 2017. – 12 груд. – С. 13.

У с. Стара Мощаниця Здолбунівського району працює сімейна молочна ферма за проектом, перейнятим з Канади.

Четверту сімейну молочну ферму – «Пролісок» відкрили в селі Рачин на Дубенщині // Волинь - нова. – 2018. – 24 лип. – С. 2.

Шесталюк Ю. Сімейні ферми на Рівненщині / Ю. Шесталюк // Нове життя. – 2017. – 23 черв. – С. 3.

Сніжна О. Сімейні молочні ферми – бізнес перспективний / О. Сніжна // Нове життя. – 2019. – 5 лип. – С. 4.

Перспективи вирощування органічної продукції сільськогосподарськими господарствами

В Україні протягом останніх років завдяки значному потенціалу для виробництва органічної сільськогосподарської продукції, її експорту, споживання на внутрішньому ринку, досягнуто певних результатів з розвитку власного органічного виробництва. Про це свідчить динаміка зростання площ органічних сільськогосподарських угідь та кількості органічних господарств.

Так, в 2012 р. країна зайняла 21-ше місце у рейтингу країн-виробників органічної продукції. Частка сертифікованих органічних площ у загальному обсязі сільськогосподарських угідь України складає майже 0,7%. При цьому Україна займає перше місце в східноєвропейському регіоні щодо сертифікованої площі органічної ріллі та спеціалізується переважно на виробництві зернових, зернобобових і олійних культур.

Площа сільськогосподарських угідь Рівненської області становить 2,87% площі цих угідь України. З розрахунку на одного жителя області припадає 0,811 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,573 га ріллі, тоді як у середньому в країнах ЄС ці показники становлять відповідно 0,38 та 0,22 га. Основний фонд орних земель області зосереджений у південній частині (Лісостеп) і його формують чорноземи, темно-сірі та світло-сірі ґрунти (більше 50% всієї ріллі). Які добре забезпечені елементами живлення з високою продуктивністю, вони інтенсивно використовуються в сільськогосподарському виробництві, а їх розорюваність досягає 95%. Серед решти переважають дернові, дерново-підзолисті, торфовища, болотні, лучні ґрунти, дещо гіршої якості – низький рівень гумусу і поживних речовин, підвищена кислотність, незадовільні фізичні властивості, потребують осушення і забруднені радіоактивними цезієм-137 та стронцієм-90. Вони характерні для північної частини області (Полісся) і більша частина їх перебуває під лісами та чагарниками. Загалом 37% усіх сільськогосподарських угідь Рівненської області, а це близько 300 тис. га, потребують вапнування.

Негативна тенденція спостерігається в області із внесенням органічних та мінеральних добрив. Зменшення доз органічних добрив при веденні землеробства, пов’язане з цілковитим занепадом тваринництва.

Ситуація ускладнюється з року в рік, значно погіршилась якість ґрунтів, виріс рівень їх забруднення, посилилися деградаційні процеси і для цього є ряд причин: була ліквідована напрацьована за багато років система охорони і обробки земель; земельний фонд розділений на дрібні земельні ділянки серед селян, значна частина яких немає можливості їх обробляти; відсутність нових інституціональних одиниць, які б забезпечували охорону і раціональне використання земель; практично припинені роботи із експлуатації меліоративних систем; до цих пір не сформований земельний кадастр, на підставі агрохімічної паспортизації сільськогосподарських земель; нинішній рівень охорони земель не зорієнтований на стандарти стійкого розвитку землекористування; відсутність відповідальності за нераціональне використання земельних ресурсів. Зазначені передумови засвідчують актуальність впровадження органічної системи землеробства, яка забезпечує невілювання негативних явищ, що характеризує аграрний сектор економіки держави. Для отримання органічної продукції в першу чергу необхідно вирощувати її на незабруднених землях, тому основним критерієм відбору земель є відсутність забруднення сільськогосподарських угідь цезієм-137 та стронцієм-90. Наступним критерієм, за висновками експертів, є високий вміст гумусу в ґрунті – більше 2-2,5%. Також враховано ступінь забезпеченості ґрунтів рухомими фосфатами, обмінним калієм та легкогідролізованим азотом.

Однією з головних причин обачливого ставлення аграріїв до органічного землеробства є збитки у перехідний період, викликані зниженням урожайності культур через відмову від мінеральних добрив і пестицидів. Тому розпочинати таке виробництво треба на родючих і незабруднених ґрунтах. А таких у Рівненській області, та і в Україні з кожним роком стає все менше. Для того щоб звести втрати врожаю до мінімуму під час перехідного періоду доцільно проводити заходи, спрямовані на покращення або принаймні стабілізацію екологічного та агрохімічного стану ґрунтів. Наприклад, внесення підвищених доз органічних та мінеральних добрив, вапнування ґрунтів, планування сівозміни, підбір стійких до хвороб і менш вимогливих сортів сільськогосподарських культур та ін. Такий сценарій переходу до органічного землеробства вимагає додаткових затрат часу і коштів. Проте це вкрай необхідний крок для впровадження органічного землеробства на деградованих землях і дозволить уникнути або принаймні мінімізувати збитки господарства у перехідний період.

*        *        *

Клименко М. О. Проблеми застосування органічного землеробства на території Рівненської області / М. О. Клименко // Вісник Національного університету водного господарства : зб. наук. пр. – Рівне : НУВГП, 2014. – Вип. 1(65) : Сільськогосподарські науки. – С. 3-8.

Еколого-економічне обґрунтування розвитку органічного землеробства у Рівненській області / П. М. Скрипчук, Г. М. Шпак, Г. Д. Крупко, В. І. Долженчук // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. – Рівне : НУВГП, 2012. – Вип. 4(60) : Економіка. – С. 189-196. 

Крупко Г. Д. Динаміка вмісту обмінного калію в ґрунтах Рівненської області / Г. Д. Крупко, Н. В. Долженчук // Вісник Національного університету водного господарства : зб. наук. пр. – Рівне : НУВГП, 2014. – Вип. 1(65) : Сільськогосподарські науки. – С. 101-106.

*        *        *

Аліксійчук О. Чому родина відомого рівненського будівельника Олександра Аліксійчука вирощує малину на здолбунівських плантаціях / О. Аліксійчук // Вісник Демидівщини. – 2019. – 21 черв. – С. 3.

Бабінець А. Органічні продукти є і їх вирощують на русивельських землях / А. Бабінець // Вільне слово. – 2017. – 23 берез. – С. 3.

Бабінець А. Органічно означає досконало, або ж Розповідь про нюанси вирощування екологічно чистої продукції / А. Бабінець // Вільне слово. – 2017. – 14 верес. – С. 6.

Бабінець А. Повернення до органічної продукції : розповідь про те, як це роблять ТОВ «Деденс Агро» та «Ріттер Біо Агро» / А. Бабінець // Вільне слово. – 2018. – 17 трав. – С. 5.

Віктор Щербатюк: «Сьогодні здорове харчування стало світовим трендом» : Україна має всі передумови для, того щоб часом стати «органічним хабаром» Європи та всього світу // Рівне-Ракурс. – 2018. – 8 листоп. – С. 5.

Об’єдналися для створення органічного агрокластера // Голос України. – 2019. – 30 січ. – С. 12.

Омелянчук І. На Рівненщині дві громади утворять кластер / І. Омелянчук // Урядовий кур'єр. – 2019. – 5 лют. – С. 4.

Органічне виробництво: світло в кінці тунелю : Віктор Щербачук: «Але завзяття, енергії, оптимізму та наснаги до справи, яку ми робимо, достатньо» // Рівне-Ракурс. – 2018. – 25 січ. – С. 4.

Польова Л. Як у Острозькому районі інвестор спіткнувся об людську нерозсудливість / Л. Польова // Вільне слово. – 2017. – 1 черв. – С. 5.

Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції : зб. наук. праць. Вип. ХVIII, № 2 / Спілка економістів України ; Нац. ін-т вод. госп-ва та природокористування ; голов. ред. В. І. Павлов. – Київ : СЕУ; Рівне : НУВГП, 2012. – 357 с.

Цимбалюк Є. Ідею органічного землеробства втілюють на Рівненщині / Є. Цимбалюк, О. Юркова // Голос України. – 2015. – 22 груд. – С. 12.

Інтернет-ресурси

Богданець Н. Відродження села : на Рівненщині відкрили першу сімейну молочну ферму [Електронний ресурс] / Н. Богданець // Громадський простір : сайт. – Режим доступу: https://www.prostir.ua/?news=vidrodzhennya-sela-na-rivnenschyni-vidkryly-pershu-simejnu-molochnu-fermu. – Назва з екрана.

24 мільйони – на підтримку тваринництва на Рівненщині [Електронний ресурс] // РадіоТрек : сайт. – Режим доступу: https://radiotrek.rv.ua/news/24_milyony__na_pidtrymku_tvarynnytstva_na_rivnenshchyni_241272.html. – Назва з екрана.

На Здолбунівщині обговорили перспективи створення сімейних молочних ферм [Електронний ресурс] // Новини по-рівненськи : сайт. – Режим доступу: http://tomat.rv.ua/na-zdolbunivshchyni-obhovoryly-perspektyvy-stvorennia-simejnykh-molochnykh-ferm/. – Назва з екрана.

На Рівненщині відкрили першу сімейну молочну ферму [Електронний ресурс] // AgroPortal : сайт. – Режим доступу: http://agroportal.ua/ua/news/zhivotnovodstvo/v-rovenskoi-oblasti-otkryli-pervuyu-semeinuyu-molochnuyu-fermu/. – Назва з екрана.

На Рівненщині запрацювала десята сімейна молочна ферма [Електронний ресурс] // RivneMedia : сайт. – Режим доступу: https://rivne.media/news/na-rivnenshchini-zapratsyuvala-desyata-simeyna-molochna-ferma-25619?fbclid=iwar3ihsqu2vto3ydkk0nxzlggnija4fgw0wegoruw3sz6jgzakpctl88gzve. – Назва з екрана.

На Рівненщині ІТ-фірма вирощує равликів на експорт [Електронний ресурс] // #ШОТАМ : сайт. – Режим доступу: https://shotam.info/na-rivnenshchyni-it-firma-vyroshchuie-ravlykiv-na-eksport/. – Назва з екрана.

На Рівненщині селяни та фермери отримають фінансову підтримку [Електронний ресурс] // ВСЕ : сайт. – Режим доступу: http://vse.rv.ua/article/na-rivnensini-selani-ta-fermeri-otrimaut-finansovu-pidtrimku.html. – Назва з екрана.

На Рівненщині створили сімейну молочну ферму [Електронний ресурс] // ЧаРівне : сайт. – Режим доступу: http://charivne.info/news/na-rivnenshchini-stvorili-simeynu-molochnu-fermu. – Назва з екрана.

Прибуткові слимаки. Як зробити бізнес на равликах [Електронний ресурс] // Економічна правда : сайт. – Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/publications/2018/08/29/639965/. – Назва з екрана.

РІВНЕ-РАВЛИК: на Поліссі запустили вирощування равликів [Електронний ресурс] // AGRODAY: найголовніше про агро щодня : сайт. – Режим доступу: https://agroday.com.ua/2019/02/06/pulmonata-z-polissya-na-rivnenshhyni-zapustyly-vyroshhuvannya-ravlykiv/. – Назва з екрана.

Ринок українських равликів виріс у 100 разів [Електронний ресурс] // #ШОТАМ : сайт. – Режим доступу: https://shotam.info/rynok-ukrains-kykh-ravlykiv-vyris-u-100-raziv/. – Назва з екрана.

Розпочато реєстрацію сімейних фермерських господарств без статусу юридичної особи [Електронний ресурс] // Департамент агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації : сайт. – Режим доступу: http://agroprom-rivne.gov.ua/articles/2019/11/28/rozpochato-reyestraciyu-simejnih-fermerskih-gospod/. – Назва з екрана.

Кошляк А. Сімейна ферма: як заробляти на молоці – Бізнес-план [Електронний ресурс] / А. Кошляк // hromadske : сайт. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/simeina-ferma-iak-zarobliaty-na-molotsi-biznes-plan. – Назва з екрана.

Сімейні молочні ферми успішно працюють на Рівненщині [Електронний ресурс] // РадіоТрек : сайт. – Режим доступу: https://radiotrek.rv.ua/news/simeyni_molochni_fermy_uspishno_pratsyuyut_na_rivnenshchyni_241508.html. – Назва з екрана.

Сімейні фермерські господарства можуть діяти без статусу юридичної особи [Електронний ресурс] // Державна фіскальна служба України : офіційний портал. – Режим доступу: http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-257999.html. – Назва з екрана.

Савицька Е. “Слизький бізнес”: ідея для прибуткової справи [Електронний ресурс] / Е. Савицька // РІВНЯНИ : сайт для успішних людей. – Режим доступу: https://my.rv.ua/hotnews/slizkiy-biznes-ideya-dlya-pributkovoyi-spravi/. – Назва з екрана.

У Рівненській області запрацювала десята сімейна молочна ферма [Електронний ресурс] // Новини по-рівненськи : сайт. – Режим доступу: http://tomat.rv.ua/u-rivnenskij-oblasti-zapratsiuvala-desiata-simejna-molochna-ferma/. – Назва з екрана.

Устаткування для равликової ферми [Електронний ресурс] // ukrain.snails-house.com : сайт. – Режим доступу: https://ukraine.snails-house.com/equipment-for-the-snail-farms. – Назва з екрана.

Четверту сімейну молочну ферму відкрили на Рівненщині [Електронний ресурс] // Новини по-рівненськи : сайт. – Режим доступу: http://tomat.rv.ua/chetvertu-simejnu-molochnu-fermu-vidkryly-na-rivnenshchyni/. – Назва з екрана.

Фонд “Любіть Україну” отримав грант від Уряду Швеції та ПРООН на розвиток сімейних молочних ферм [Електронний ресурс] // Сімейні молочні ферми : сайт. – Режим доступу: https://smf.org.ua/fond-liubit-ukrainu-otrymav-hrant-vid-uriadu-shvetsii-ta-proon-na-rozvytok-simejnykh-molochnykh-ferm/. – Назва з екрана.

Марія Новікова