Віртуальні виставки

Братство ім. князів Острозьких
17.10 2019 | Прочитано: 443


Сто десять років тому в інтелігентських колах Волині народилася новаторська ідея – заснувати Братство імені князів Острозьких. Намір небезпідставний: княжий рід Острозьких вписаний в історію постатями великих меценатів української освіти, науки та культури, визначних політичних діячів і полководців. Отже, мета новоствореного релігійно-просвітницького та музейно-наукового товариства була висока і шляхетна – вивчати, зберігати, популяризувати, реставрувати пам’ятки острозької старовини.

Установчі збори цієї непересічної громадської організації відбулися в лютому 1909 року. Статут оприлюднили 24 травня 1909 року, а вже за три місяці, 24 серпня, у день преподобного Федора, князя Острозького, Братство розпочало роботу.

Початок роботи Братства нічим надзвичайним не вирізнявся – провадилися наукові читання на історико-краєзнавчі теми, випускалися популярні видання про преподобного Федора, князя Острозького, замок і місто. Але вже наступного, 1910 року, його діяльність істотно розширюється та урізноманітнюється: заснували давньосховище, бібліотеку, почали впорядковувати збірники стародруків, рукописних книг, архівних документів, нумізматичну колекцію, матеріали з археології, церковного мистецтва, пов’язані з епохою. Колекція давньосховища має особливу наукову та мистецьку цінність, оскільки її матеріали вагомо й переконливо свідчать про належність волинської землі до європейської культури та цивілізації. Серед перших пам’яток – Острозька Біблія 1581 року Івана Федоровича (Федорова), подарована Свято-Богоявленському собору Острога землевласником із Гощі Злотницьким, два підсвічники 1575 року князя Василя-Костянтина Острозького, печатка Острога 1700 року… Вони й нині зберігаються в острозькому музеї.

Проте головна заслуга Братства у тому, що зберегло для нас архітектурну перлину XIV століття – Замок князів Острозьких. 

На народні пожертви під керівництвом волинського єпархіального архітектора Володимира Леонтовича ще до початку Першої світової війни вдалося провести реставрацію Мурованої вежі. А 24 серпня 1916 року, в день преподобного Федора Острозького, у ній відкрили музей. До речі, князь був учасником Грюнвальдської битви і Гуситських війн, у 20–30-ті роки XV століття підтримав Свидригайла Ольгердовича в його боротьбі за великокняжий литовський престол (у ті часи Волинь була у складі Великого князівства Литовського). Наприкінці життя князь Федор Острозький постригся в ченці. Похований у Києво-Печерській лаврі. Основу музейного зібрання склали колекції, зібрані під керівництвом священика Михайла Тучемського. Саме цей церковний діяч став першим хранителем музею.

 

Михайло Тучемський – засновник і перший керівник історичного музею в Острозі

Вже у першому річному звіті, опублікованому в 1910 р. за підписом діловода Братства М. Тучемського, повідомлялося про перші значні справи новоствореного товариства – заснування давньосховища, наукової бібліотеки, організацію народних читань з історико-краєзнавчих, релігійно-моральних і природничих питань.

Організатором братства, головним ініціатором його просвітницької діяльності, насамперед, історико-краєзнавчої, пам’яткоохоронної і музейної, був Михайло Тучемський. Головна заслуга М. Тучемського і очолюваного ним Братства імені князів Острозьких перед Острогом, Волинню, українським народом – врятування та реставрація унікальної пам’ятки замкової архітектури XIV ст. – Вежі Мурованої в Острозі, здійснена на народні пожертви, та відкриття в її приміщеннях у 1916 р., у день пам’яті князя Федора Острозького – 11 (24) серпня – історичного музею, що діє до сьогодні у складі створеного у 1981 р. на його базі Державного історико-культурного заповідника м. Острога.

В основу музейних колекцій були покладені зібрані і придбані для братського сховища під керівництвом і за безпосередньою участю М. Тучемського стародруки, рукописні книги, портрети, твори церковного мистецтва, архівні документи, інші старожитності, насамперед, пов’язані з родиною князів Острозьких та їх добою. З іменами М. Тучемського, як першого хранителя та керівника новоствореного музею, та студента Московської духовної академії М. Струменського пов’язаний початок систематичної науково- музейної праці в Острозі, зокрема, публікація в тому ж 1916 р. першого музейного каталогу, де був поданий опис рукописних книг.

М.Тучемський – автор кількох науково-популярних видань, присвячених історії Острога княжої доби. У передреволюційне десятиріччя він систематично друкувався у волинській духовній періодиці з історико-краєзнавчих, богословських, церковно- громадських і освітніх питань, висвітлював у своїх статтях і повідомленнях просвітницьку діяльність Братства імені князів Острозьких, сумлінно упорядковував братський архів.

У другій половині 1917 р. М. Тучемський займався передачею Церковно-парафіяльних шкіл у відомство народної освіти. Як делегат від духовенства і мирян Острозького повіту, він брав участь у роботі Всеукраїнського Православного церковного Собору 1918 р. в Києві.

Після 1917 р. М. Тучемський змушений був відійти від керівництва Острозьким музеєм та участі в його безпосередній роботі. У 1921 р він із сім’єю перебрався з Острога в с. Вербівець Кременецького повіту, обійнявши посаду парафіяльного священика та законовчителя «повшехної» школи, і невдовзі отримав протоієрейський сан.

З середини 1920-х рр. (після прийняття ним польського громадянства у 1924 р.) М. Тучемський залучався керівництвом Автокефальної Православної Церкви в Польщі та її Волинсько-Кременецької єпархії до вищих церковно-адміністративних посад, став кафедральним протоієреєм єпархіального центру м. Кременця, членом Волинської Духовної Консисторії, згодом і передсоборного зібрання АПЦП. З 1934 р. митрофорний протоієрей М. Тучемський став найближчим співробітником архієпископа Волинського і Кременецького Олексія (Громадського), неодноразово супроводжував його у візитаційних поїздках по єпархії, залишивши цінні описи цих поїздок, які й досі зберігають краєзнавчий та етнографічний інтерес для істориків; це ж стосується записаних та опублікованих М. Тучемським проповідей, виголошених архієпископом.

Окремими виданнями – українською мовою – побачили світ книга М. Тучемського «По глухих закутках Волинського Полісся» (опис подорожі владики Олексія по північно-західній частині Ковельського повіту) (1938) та брошура «Життя і діяльність святого рівноапостольного князя Володимира та схрещення при ньому Руси-України», присвячена 950-річчю ювілею цієї події (1938р.).

Помер Михайло Андрійович Тучемський 23 квітня 1945 р. у м. Кременці, на 73 році життя.

Дев'ять десятків років тому священик-краєзнавець, громадський діяч, просвітник стояв біля витоків відродження Острога, свідками якого ми стали напередодні 900-річного ювілею міста. На клопотання краєзнавчої громадськості одна з міських вулиць в Острозі отримала ім'я Михайла Тучемського.

Студент Московської духовної семінарії, виходець з Острожчини, Михайло Струменський опублікував перший каталог музейних книг, в якому докладно описано 30 рукописів. Навіть нефахівцеві відомо: рукописна книга має більшу цінність, ніж стародрук, бо існує в єдиному примірнику.

Цей досвід співпраці музеїв і церкви гідний поваги, і дуже хотілося б, щоб його частіше наслідували в наш час.

Міжвоєнне двадцятиліття для музею стало мертвим сезоном – Острожчина ввійшла до складу відродженої Речі Посполитої. Режим санації, провідником якого був фактичний диктатор Польщі Юзеф Пілсудський, не вирізнявся толерантним ставленням до національних меншин і некатоликів. Передусім це стосувалося українців – і православних волинян, і греко-католиків Галичини. Діяльність Братства, яке завжди очолювали діячі православного віросповідання, поступово пішла на спад, його керівників було усунуто з посад, наукові дослідження припинилися. До того ж Волинське товариство друзів науки заснувало в Луцьку свій музей, а відтак дуже багато рукописних, архівних книг, у тому числі архів Братства, було вивезено саме туди. Промінь надії блиснув аж 1938 року, коли музей перейшов у підпорядкування Польського краєзнавчого товариства.

 

Вклад Йосипа Новицького

Музей Братства в Острозі був не єдиним. Паралельно діяв приватний російський музей Йосипа Новицького. Важливе значення мав початок роботи Новицького в музеї Братства. Оскільки, музей існував на добровільних засадах, то й не було людини, яка б займалася безпосередньо ним, у кожного була основна робота. Й. Новицький  розпочав розкопки, планував їх розширити, зокрема дослідити подвір’я Миколаївської церкви і території навколо будинка Гельденберга, провести дослідження на Бельмазькому і Новоміському кладовищах з метою прочитання написів на плитах початку ХІХ ст. польською мовою. В червні 1919 р. Йосиф Новицький очолив новостворений Тимчасовий повітовий комітет з охорони пам’яток мистецтва і старовини, який повинен був реєструвати та заносити до каталогу пам’ятки, опікуватися музеєм. Й. В. Новицький висловлювався за необхідність складання описів надісланої старовини в подальшому, за нових надходжень, повинна була б збиратися вся необхідна iнформація прo них і склaдатися описи. Був створений інвентарний список експонатів, наукових матеріалів і майна Острозького історичного музею. Також, в музей, завдяки клопотанням Й. В. Новицького, було взято 600 книг, які мали історичне значення та історико-художні речі із відділу реквізиції ревкому. Новицький мав намір отримати дозвіл на передачу з Собору Острозької Біблії для доповнення музейної виставки і експонуванням. Проводилась велика робота щодо поповнення старих і створення нових експозицій.

Коли в місто ввійшла Червона армія (вересень 1939 р.), заклад націоналізували, а його приватну колекцію закупив єдиний тоді історичний музей, який отримав бюджетне фінансування. Сам аматор музейної справи повернувся до своєї роботи тільки після тривалої перерви, коли став директором музею в замку.

У міжвоєнне двадцятиріччя Братство ім. князів Острозьких було позбавлене польською державною адміністрацією права власності на музей і усунуте від керівництва ним. Таким чином, товариство зосередилось виключно на внутрішньопарафіяльних справах Богоявленського собору і виступало під назвою Свято-Федорівське братство.

Після 1939 р. його діяльність остаточно припиняється. Заснований Братством  ім. князів Острозьких музей під різними назвами продовжував діяти, незважаючи на зміни державної влади. В 1981 р. на його основі був  створений Острозький державний історико-культурний заповідник, якому нині належать три діючі музеї (краєзнавчий з історичним і художнім відділами, музей книги та друкарства, музей історії с. Вілія). До складу заповідника ввійшли унікальні архітектурні пам’ятки доби кн. Острозьких (XIV-XVII ст.): замкові та міські оборонні вежі, культові споруди, приміський оборонний монастир у Межирічі.

До 100-річчя з дня заснування Братства ім. князів Острозьких в Острозі 15 травня 2009 року була проведена друга наукова конференція «Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині». В роботі конференції взяли участь науковці і краєзнавці з Острога, Рівного, Нетішина, Луцька, Новограда-Волинського, Самчиків. В рамках конференції також відбулася презентація відзнаки державного історико-культурного заповідника м. Острога.

 

Традиції Братства продовжуються 

В серпні 2012 року, як і 103 роки тому, з ініціативи молодих дослідників (студентів Національного університету «Острозька академія»), краєзнавців і небайдужих до історії свого міста та краю людей, розпочинає свою діяльність громадська організація «Братство імені князів Острозьких».

24 серпня 2012 ініціативна група відродженого Братства імені князів Острозьких провела свої перші урочисті збори. Діяльність сучасного Братства спрямована передусім на відродження історичної пам’яті міста шляхом історико-краєзнавчої, просвітницької та популяризаційної діяльності. Серед завдань – проведення дослідницько-творчої діяльності у галузі культури, історії та краєзнавства, внесення пропозицій до органів місцевого самоврядування щодо збереження, реставрації та використання культурної спадщини краю, проведення видавничої діяльності (публікація архівних історичних джерел, інформаційних бюлетенів та брошур), формування та тиражування аудіо-, відео- та фотоматеріалів з питань краєзнавства, створення електронного каталогу давніх світлин Острога, заснування клубу історичної реконструкції та ін.

На урочистих зборах братчики сформували план діяльності та окреслили пріоритетні завдання на найближчий час. Членство в Братстві є добровільним та індивідуальним – будь-хто з бажаючих може долучитися до організації, заповнивши анкету. Головна вимога до кандидатів у члени в Братство – небайдужість та бажання зберегти унікальну історичну спадщину нашого краю.

Маючи на меті збереження, вивчення, відбудову пам’яток острозької старовини, на зборах одностайно вирішили зосередитися над тим, щоб у місті найближчим часом були встановлені покажчики напряму руху до основних пам’яток історії та культури та заснуванням при Братстві клубу історичної реконструкції.

 

Література

Манько М. 100-річний музей – у 650-літньому замку / М. Манько // Замкова гора. – 2016. – 20 серп. – С. 7-8.

Про діяльність Братства імені князів Острозьких, яке займалось збереженням, реставрацією, вивченням і популяризацією пам’яток старовини м. Острога. 11(24) серпня 1916 року відкрито Музей імені князів Острозьких. 11 серпня 1981 року ансамбль архітектурних пам’яток міста Острога і його околиць були оголошені державним історико-культурним заповідником м. Острога.

Історія музейництва, пам'яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в м. Острозі і на Волині : наук. зб. Вип. 1. – Острог, 2006. – 270 с.

Грималюк О. Благодійна діяльність церковних братств Волині XIX – початку ХХ ст. / О. Грималюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук.праць РДГУ. Вип. 29. – 2017. –С. 225-227.

Бірюліна О. А. Михайло Тучемський – волинський релігійний та культурно-просвітницький діяч / О. А. Бірюліна // Роде наш красний... Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк : Вежа, 1996. – Том 2.– С. 87-88.

Про церковно-громадського діяча, краєзнавця і музейника Волині Михайла Тучемського (1872-1945), який народився в с. Понебель Рівненського району Рівненської області. Сімнадцять років (з 1904 по 1921 рр.) життя М. Тучемського пов'язані з Острогом Рівненської області.

Манько М. Михайло Тучемський (1872-1945) / М. Манько // Історія музейництва, пам'яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в м. Острозі і на Волині : наук. зб. – Острог, 2006. – Вип. 1. – С. 19-25.

Манько М. Михайло Тучемський [1872-1945] – засновник і перший керівник історичного музею в Острозі / М. Манько, М. Данилюк // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких ; за ред. М. Манька, М. Данилюк, С. Позіховської та ін. – Острог : Остроз. акад., 2012. – Вип. 5. – С. 3-8.

Манько М. Михайло Тучемський і родина Островських (Документ із фондів Державного історико-культурного заповідника м. Острога) / М. Манько // Життя і слово. – 2006. – 30 верес. – С. 2. 

Левчук І. Б. Просвітницькі аспекти благодійницької діяльності православних братств Волині 2 пол. ХІХ – поч. ХХ ст. / І. Б. Левчук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: наук. зап. РДГУ. Вип. 13 (56). Ч.1. – Рівне : РДГУ, 2016. – С. 19-21.

Терський С. Тучемський Михайло Андрійович / С. Терський // Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині : монографія / С. Терський. – Львів : Львівська політехніка, 2010. – С. 200-201.

Андрухов П. Волинська земля: хроніка, джерела, постаті / П. Андрухов. – Сокаль, 1992. – 88 с.

Баженов Л. В. Історичне краєзнавство Правобережної України ХІХ- на початку ХХ ст.: становлення, історіографія, бібліографія / Л. В. Баженов. – Хмельницький, 1995. – 252 с.

Бондарчук Я. В. Новицький Йосиф (1878-1964) / Я. Бондарчук // Острозька академія XVI-XVII ст. (енциклопед. вид.). – Острог, 1997. – С. 226-228.

Манько М. Братство ім. князів Острозьких в Острозі/ М. Манько // Острозька академія 16-17 століття. – Острог, 2011. – 59-62.

Манько М. Братство ім. князів Острозьких / М. Манько // Дев’ятсотлітній Острог. – Острог, 2000. – С. 25-27.

Манько М. Михайло Тучемський (1872-1945) / М. Манько // Острозькі просвітники XVI-XVII ст. – Острог, 2000. – С. 187-192.

Позіховська С. До історії створення і комплектування музею книги та друкарства в Острозі / С. Позіховська // Острозький краєзнавчий збірник. Вип. 2. – Острог, 2007. – С. 199-205.

Ульяновський В. І. Краєзнавча діяльність Братства ім. князів Острозьких / В. І. Ульяновський // Минуле і сучасне Волині : тези доп. та повідомлень ІІ-ї Волин. іст.-краєзн. конф. 26-28 трав. 1988 р.). Ч. ІІ. – Луцьк, 1988. – С. 210-213.

Хведась А. До історії музейної справи на Волині в 1921-1939 рр. / А. Хведась // Матеріали V науково-краєзнавчої конференції «Острог на порозі 900-річчя». – Острог, 1994. – 145-146.

Бендюк М. Мистецтвознавчий аналіз колекції Острозького музею в довоєнний період / М. Бендюк // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : зб. наук. праць / КЗ «Рівнен. обл. краєзнав. музей» РОР. – Рівне : ДМ, 2016. – Вип. ХІV : Матеріали наук. конф. присвяч. 120-річчю музейної справи на Рівненщині. – С. 83-99.

Близняк М. Історичне краєзнавство : навч. посіб. / М. Близняк, 2011. – 236 с.

Булига О. Поєднання діяльності чернечої друкарні, політичної партії та спеціалізованого братства під дахом Почаївської лаври / О. Булига // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога ; Остроз. наук.-краєзнав. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог, 2017. – Вип. 9. – С. 287-303.

Козловська Л. Готуємося до 100-річчя краєзнавчого музею / Л. Козловська // Замкова гора. – 2016. – 5 берез. – С. 7.

Манько М. 100-літня історія діяльності Острозького музею / М. Манько // Життя і слово. – 2016. – 3 верес. – С. 5.

Манько М. 100-річний музей – у 650-літньому замку / М. Манько // Замкова гора. – 2016. – 20 серп. – С. 7-8.

Манько М. Біля витоку великих справ / М. Манько // Замкова гора. – 2019. –17 трав. – С. 6

Манько М. Вихованка Острозького братства [Оксана Лятуринська] / М. Манько // Замкова гора. – 2018. – 27 січ. – С. 8.

Манько М. Вихованка Острозького братства [поетеса Оксана Лятуринська] / М. Манько // Життя і слово. – 2019. – 2 лют. – С. 5.

Манько М. Державний історико-культурний заповідник м. Острога – провідний пам’яткоохоронний і музейний центр нашого краю / М. Манько // Життя і слово. – 2016. – 14 трав. – С. 6.

Манько М. Заклав міцний фундамент розвитку краєзнавчих досліджень та музейної справи / М. Манько // Замкова гора. – 2016. – 23 квіт. – С. 6.

Про Михайла Андрійовича Тучемського (1872-1945), православного церковного і освітнього діяча, краєзнавця, засновника і першого керівника історичного музею в Острозі.

Манько М. Президент Академії наук – почесний член Братства імені князів Острозьких [Орест Іванович Левицький] / М. Манько // Замкова гора. – 2017. – 23 груд. – С. 8.

Манько М. Преподобний Федір Острозький – небесний покровитель української державності та острозького музейництва / М. Манько // Замкова гора. – 2019. – 23 серп. – С. 6.

Манько М. Пролог великих справ / М. Манько // Замкова гора. – 2017. – 13 трав. – С. 8-9.

Манько М. Тридцять п’ять років тому розпочалася діяльність історико-культурного заповідника м. Острога / М. Манько // Замкова гора. – 2016. – 6 серп. – С. 6.

Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : наук. зб. присвяч. 450- річчю Пересопницького Євангелія / голов. ред. Р. М. Постоловський, 2011. – 324 с.

Братство імені князів Острозьких. Відродження заради збереження // Замкова гора – 2012. – 25 серп. – С. 10.

Братство імені князів Острозьких // Вісник благодійництва. – 2008. – № 2. – С. 3.

Волинська книга: історія, дослідження, колекціонування : наук. зб. Вип. 2 / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога ; Музей книги та друкарства, 2013. – 128 с.

Глушман І. Братство ім. Князів Острозьких [в Острозі] : відродження та плани / І. Глушман // Замкова гора. – 2012. – 1 верес. – С. 8.

Манько М. В Острозі він вперше переступив поріг музею / М. Манько // Замкова гора. – 2015. – 29 серп. – С. 6.

Про Павла Миколайовича Жолтовського (народився 25 листопада (8 грудня) 1904 р. у родині православного священика волинського села Милятин, помер 30 серпня 1986 року) – видатного українського вченого-мистецтвознавця. Навчався в гімназії м. Острога де і вперше відвідав музей і побачив пам’ятки давнини, зібрані Братством імені князів Острозьких. 1971 р. в складі авторського колективу отримав Шевченківську премію за 6-томну «Історію українського мистецтва». Його іменем названа одна із вулиць м. Острога.

Остріг на порозі 900-річчя (1990-1992 рр.) : матеріали І-ІІІ наук.-краєзнав. конф. (1990-1992 рр.). Ч. 1, 1992. – 131 с.

Острозький краєзнавчий збірник. Вип.1, 2004. – 76 с.

Острозький краєзнавчий збірник. Вип. 6 / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога ; Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких ; за ред. М. Манька, М. Данилюк, Т. Глушман, 2013. – 480 с.

Пащук І. Ювілей братства імені князів Острозьких / І. Пащук // Вільне слово. – 2009. – 7 лип. – С. 3.

Сажок О. В. Бібліотеки Острозького Кирило-Мефодіївського церковного православного братства у другій половині ХІХ- на початку ХХ ст. / О. В. Сажок // Наукові записки / Нац. ун-т «Острозька академія». – Острог : Острозька академія, 2011. – С. 159-169.

Сажок О. Видавнича діяльність Братства імені князів Острозьких (початок ХХ ст.) / О. Сажок // Волинська книга: історія, дослідження, колекціонування : наук. зб / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога ; Музей книги та друкарства. – Острог : Острозька академія, 2013. – Вип. 2. – С. 108-112.

Тимочко І. Організація та сприяння розвитку братських шкіл як один із напрямів просвітницько-громадської діяльності Острозького Кирило-Мефодіївського православного братства (друга половина ХІХ початок ХХ століття / І. Тимочко // Нова педагогічна думка. – 2011. – № 4. – С. 3-6.

Ульяніна М. Поетичний світ Оксани Лятуринської [, вихованки Острозького братства] / М. Ульяніна // Вільне слово. – 2005. – 14 черв. – С. 7.

Халецький О. В. Остріг і реформація / О. В. Халецький // Остріг на порозі 900-річчя (1990-1992 рр.) : матеріали І-ІІІ наук.-краєзн. конф. – Сокаль : Вісник, 1992. – Ч. 2. – С. 81-84.

Хведась А. О. Архів братства князів Острозьких як важливе джерело у вивченні історії організації Острозького краєзнавчого музею / А. О. Хведась // Матеріали ІV наук.-краєзн. конф. «Остріг на порозі 900-річчя» / наук.-краєзнав. т-во «Спадщина» ім. кн. Острозьких. – Остріг, 1993. – С. 179-181.

 

Інтернет-ресурси

Чорнобрива Н. Братство ім. князів Острозьких як центр краєзнавства на Волині на початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / Н. Чорнобрива // Науковий блог Націонал.ун-ту Острозька академія. – Режим доступу: https://naub.oa.edu.ua/2013/bratstvo-im-knyaziv-ostrozkyh-yak-tsentr-krajeznavstva-na-volyni-na-pochatku-hh-st/. – Назва з екрана.

Жуковська Л. Пам’яткоохоронна та краєзнавча діяльність Братства імені князів Острозьких [Електронний ресурс] / Л. Жуковська. – Режим доступу: https://eprints.oa.edu.ua/2879/1/Liudmyla%20Zhukovska.pdf. – Назва з екрана.

Якель Р. Столітнє братство [Електронний ресурс] / Р. Якель // ZN,UA : сайт. – Режим доступу: https://dt.ua/SOCIETY/stolitne_bratstvo.html. – Назва з екрана.

Братство імені князів Острозьких, реставрація Вежі Мурованої і відкриття в ній історичного музею [Електронний ресурс] // Державний історико-культурний заповідник міста Острога : сайт. – Режим доступу: https://ostrohcastle.com.ua/pro-zapovidnyk/istoriya-zapovidnyka/. – Назва з екрана.

Історія району [Електронний ресурс] // Острозька районна державна адміністрація : сайт. – Режим доступу: https://ostrozkarda.gov.ua/nash-kraj/istoriya-rajonu/#l-istoriya-rajonu. – Назва з екрана.

Острозька академія XVI–XVII ст. [Електронний ресурс] // Електронна бібліотека «Культура України» : сайт. – Режим доступу: http://elib.nlu.org.ua/view.html?id=7583. – Назва з екрана.

Манько М. Преподобний Федір Острозький – небесний покровитель української державності та острозького музейництва [Електронний ресурс] / М. Манько // Район. Острог : сайт. – Режим доступу: https://ostrog.rayon.in.ua/news/173610-prepodobnii-fedir-ostrozkii-nebesnii-pokrovitel-ukrayinskoyi-derzhavnosti-ta-ostrozkogo-muzeinitstva. – Назва з екрана.

 

Бондаренко А. Острог [Електронний ресурс] / А. Бондаренко // Open the world and Ukraine : блог. – Режим доступу: http://andy-travel.com.ua/ostrog. – Назва з екрана.


Валентина Максимчук



Коментарі (0)



усі виставки »

Електронні каталоги

Електронні каталоги

3D-тур бібліотекою

Подорож бібліотекою

Революція гідності. Війна

Революція гідності. Війна

Освітній навігатор

Освітній навігатор

Аудіобібліотека

Аудіобібліотека

Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

Видання бібліотеки

Видання бібліотеки

Електронна доставка документів

Електронна доставка документів

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Цифрові колекції

Цифрові колекції