Віртуальні виставки

Золотий баритон Миколи Бешти
25.09 2019 | Прочитано: 47


Українська музична культура по праву може гордитися відомим співаком Рівненщини, який заслуговує на значне місце у сучасному концертному виконавстві – це Микола Кіндратович Бешта.

Микола Бешта – фундатор професійного вокального мистецтва на Рівненщині. Він був різносторонньо обдарованою особистістю, мав рідкісний талант співака та актора. Багато років його золотий баритон звучав на сцені Рівненської обласної філармонії. Його голос мав могутній, яскравий тембр, широкий діапазон, він мав рідкісний талант співака і актора.

Народився Микола Бешта 6 серпня 1934 року в селі Гаруша Турійського району Волинської області. Коли хлопчикові виповнилося п’ять років, його батько залишив сім’ю і поїхав до Росії. Мама лишилася сама з трьома дітьми: старша сестра Анна та старший брат Леонід. Мати змушена була ходити по заробітках, аби хоч якось прогодувати дітей. Старші діти й самі собі раду давали, а малий Миколка потребував уваги, материнської опіки й ласки.

Микола Кіндратович розповідав: «У моїй волинській Гаруші мешкало чимало голосистих земляків. Та для мене найкращим співаком була мама Надія Василівна. Від неї і перейняв той хист. А ще навчився грати на мандоліні, гармошці, скрипці… як соліст вперше вийшов на сцену у 15-річному віці. Відтоді з піснею не розлучаюся…»

Навчання в сільській початковій школі заповнювало його «самостійне» життя, яке не завжди було благим. Коли старша сестра Анна вийшла заміж і переїхала до м. Ковель, то забрала до себе маму Надію Василівну і Миколу. Вже тут він почав співати дискантом у шкільному хорі, виступав як соліст. Успішно закінчивши школу, вступив до Теребовлянського культосвітнього технікуму. Жага до навчання переповнювала молоду душу Миколи Бешти. Уроки співу давали йому можливість познайомитися з різноманітним репертуаром: класичними аріями з опер світових композиторів, романсами, народними піснями.

Після закінчення першого курсу навчання Миколу призвали до лав Радянської армії, де він потрапив у льотну частину м. Дубна, що на Рівненщині.

Саме в армії Микола Кіндратович, закінчивши авіатехнічне училище і ставши техніком-авіатором, разом із любов’ю до літаків, що пірнали в небо, полюбив крила пісні. Між ревучими птахами і піснею він знаходив щось спільне. Кожен літак проводжав у політ із тривогою, чи повернеться той у рідне гніздо? І пісню «випускав» у люди з тією ж тривогою: чи приживеться? У вільний від польотів час ходив у Дубенську музичну школу, де брав уроки музики, сольфеджіо і навчався в класі вокалу в незабутнього педагога і директора вечірньої школи Анатолія Бруска.

Як відзначала газета «Крылья Родины» за 1956 рік, до підсумків огляду армійської художньої самодіяльності «Коллектив богат талантливыми исполнителями. Ефрейтор Николай Бешта – исполнитель арий из классических опер. На заключительном концерте он мастерски исполнил «Песнь варяжского гостя» из оперы Римского-Корсакова «Садко».

Миколу відпускали з частини на уроки співу у вечірній час. І тут зустрів він свою Тамару, яку покохав на все життя. Вона навчалася тоді на першому курсі в того викладача по вокалу, що й Микола. Часто вони разом брали участь у концертах, виступали у військових частинах. Дубно для них стало містом закоханих, тут поєднала їх доля, звідси вони вирушили у спільне сімейне життя.

Після закінчення військової служби Микола Бешта їде до себе додому, а Тамара повертається до себе – худруком Рокитнівського РБК. Згодом Микола Кіндратович вирішує вступати до Чернівецького музичного училища. Прослухавши його на вступних іспитах, директор порадив юнакові з таким самобутнім, неповторним оксамитовим баритоном їхати до Львова, до відомого педагога і співака Павла Кармалюка. Той прийняв його доброзичливо і запропонував вчитися.

Голос Миколи Кіндратовича вимагав щоденної праці, потрібно було «шліфувати» цей безцінний скарб. Ускладнювало навчання те, що Микола не знав музичної грамоти. Саме тому він вирішив повернутися до Чернівецького музучилища у клас хорового диригування і клас вокалу заслуженого артиста України Віктора Будневича. Разом з ним переїхала і його сім’я: дружина Тамара і двоє маленьких донечок.

Микола Бешта розкривається як співак вже на другому курсі музичного училищ. У його виконанні часто звучать арії із опер, він формується як оперний співак. На звітних концертах музучилища він отримує схвальну оцінку як слухачів, так і педагогів.

Саме у Чернівцях він вперше вийшов на театральну сцену, де виконав партію Алеко з опери Сергія Рахманінова «Алеко».

У газеті «Радянська Буковина» за 1958 рік зазначено: «Окремо хочеться відзначити виступ третьокурсника Миколи Бешти, який співав у супроводі оркестру народних інструментів. В його репертуарі – арія Остапа з опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба» і російська народна пісня «Вдоль по Питерской». Красивого тембру голос, любов до музики, наполегливість у роботі над собою – все це дає підставу сподіватися, що згодом Микола Бешта стане співаком-професіоналом».

Пізніше навчався у Московській консерваторії, стажувався у Львові в професора Павла Кармелюка. І де б йому не доводилося працювати – у Чернівецькій, Хмельницькій, Тернопільській, Івано-Франківській філармоніях, Микола Бешта доводив, що він співак не лише за фахом, але і за покликанням. Та все ж Рівне стало для нього другою батьківщиною. Тут живуть родина, друзі, а ще саме на сцені рівненської філармонії лунали у його виконанні найкращі пісні та арії з опер – Карася в «Запорожці за Дунаєм», батька в «Катерині» та багато інших.

В одному з інтерв’ю Микола Бешта розповідає про цей період: «Я поїхав з Рівного, почав працювати за контрактами з філармоніями – в Івано-Франківську, Чернівцях, Житомирі, Тернополі. Мені планували по 30 сольних концертів за квартал, а я їх давав за місяць. І їхав додому, щоб Тамарі з дітьми допомогти. А потім назад. Повернувся до Рівного 1983-го, на 700-річчя міста, яке збіглося із 190-річчям Гулака-Артемовського – першого творця нашої української опери. І тоді поставив його оперу «Запорожець за Дунаєм», у якій сам грав головну роль Карася. Тоді в пресі з’явилося чимало рецензій схвальних відгуків! Таким було моє творче повернення до Рівного».

«У нас була давня мрія ставити опери, – розповідає тодішній директор філармонії, заслужений діяч мистецтв України Святослав Мельничук. – А оскільки в Рівному немає оперного театру, десь років 5-6 тому виникла ідея об’єднати філармонію та обласний музично-драматичний театр. Спільними силами ми планували поставити опери «Травіата» Джузеппе Верді та «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Адже на той час у нас були всі виконавці головних партій цих опер, а в театру – сцена, декорації, балет, оркестр. Але з різних причин ідея не стала реальністю. Відтак філармонія вирішила власними силами здійснити постановку опер у концертному виконанні. Тобто взялися за виконання оперних партій, музичного матеріалу, сцен, наскрізну дію яких проводить ведучий.

До речі, у 1983-му така спроба вже була. Режисером-постановником «Запорожця за Дунаєм» став співак Микола Бешта. Він же запропонував і тепер «вивести» цей твір на сцену з нагоди 190-річчя автора. Артисти філармонії охоче погодилися. Сам режисер-постановник виконує роль Карася-козака. В інших ролях задіяні заслужений артист України Тарас Денисюк та його колеги Людмила Гурова, Світлана Жуковська та Микола Швидків. Уперше в пролог опери введено голос бандури, яка налаштовує глядача-слухача відразу на серйозний лад викладу матеріалу.

Думою «Буря на Чорному морі» у виконанні заслуженої артистки України, кобзарки Галини Топоровської постановник опери прагне підкреслити суворий час українських козаків, які з лихого правління Катерини ІІ опинилися далеко від рідних місць – аж за Дунаєм, але навіть непогані умови тамтешнього життя не полишають їх бажання повернутися на батьківщину…» 

Рівненщину співак Микола Бешта сходив від краю і до краю. Його знали у найвіддаленіших селах. Сюди діставався він і пішки. І на підводах, і на тракторах, і кузовах вантажівок. Знав, що його концертів люди чекають.

Кожна пісня, яку брав у репертуар, була для нього дорогою до щему. В його доробку були пісні на вірші Тараса Шевченка, Володимира Сосюри, Павла Журавльова, Івана Гончара… Писав і власну музику. За 50 з лишком творчих літ він їх виконав понад 15 тисяч! Звучали вони в усіх куточках Рівненщини, в багатьох областях України, за кордоном.

Микола Бешта став легендою рівненського краю. Його голос знають у багатьох куточках області, адже такою кількістю концертів, з якими виступив співак на сценах сіл та містечок Рівненщини, не може похвалитися жоден виконавець.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ШАЛЯПІН

(вірш написаний внучкою артиста Олександрою в пам’ять про дідуся)

як ти там дідусю

Чернівецький Шаляпін

ти ставиш оперу «Запорожець за

Дунаєм» там на небесах»

виконуєш партію Карася

і так само хвацько крутиш вусами

а можливо заводиш «Рідна мати моя...»

бабуні Наді так щиро і композитуєш

можливо знову на слова Шевченка

проте твою «Розриту могилу»

згадують рідко

а можливо ти вчиш херувимів

академічному співу тебе тут не вистачає

мамі мені бабусі

згадуємо твоє «Не треба»

Микола Бешта баритон небесний

нині на небі

як ти там дідусю

нам тужно без тебе

Хто автор

                   Олександра-Ксенія МЕДВІДЬ

 

Живий голос Миколи Бешти

Ой  три шляхи широкії

Не женися на багатій

Думи мої

Ой  зійди зійди зіронька вечірняя

Квітка з полонини

 

Основні твори з репертуару Миколи Бешти

1). К. Данькевич, монолог Богдана з опери «Богдан Хмельницький». 2). С. Гулак-Артемовський, сцена з опери «Запорожець за Дунаєм», виконавці: Людмила Гурова та Микола Бешта. 3). М. Римський-Корсаков, пісня Варяжського гостя з опери «Садко». 4). Російська народна пісня «Славное море, священный Байкал». 5). Українська народна пісня «Гандзя». 6). М. Машкін, «Верховино, мати моя». 7). В. Соловйов-Сєдой, «Росія». 8). Л. Баланда, «Приснилось матері, що ожили солдати». 9). Л. Баланда, «Жар-птиця». 10). М. Лисенко, сцена і арія Остапа з опери «Тарас Бульба». 11). П. Чайковський, арія Онєгіна з опери «Євгеній Онєгін». 12). О. Долуханян, М. Лиснянський, «Моя Батьківщина». 13). П. Чайковський, «Хотел бы в единое слово». 14). Р. Шуман, «Два гренадера». 15). П. Чайковський, аріозо Мазепи з опери «Мазепа». 16). Р. Шуман, «Я не сержусь». 17). О. Даргомижський, «Старый капрал». 18). П. Чайковський, серенада Дон-Жуана. 19). Я. Степовий, «Степ». 20). О. Бородін, арія князя Ігоря з опери «Князь Ігор». 21). М. Лисенко, «Безмежнеє поле». 22). М. Мусоргський, «Блоха». 23). А. Рубінштейн, Романс Демона з опери «Демон». 24). П. Чайковський, «Средь шумного бала». 25). С. Рахманінов, каватина Алеко з опери «Алеко». 26). М. Гурільов, «Песня ямщика». 27). П. Чайковський, «Мы сидели с тобой». 28). П. Чайковський, «Ночь». 29). М. Балакірєв, «Обойми, поцелуй». ЗО). Ж. Бізе, куплети Тореадора з опери «Кармен». 31). Російська народна пісня «Вдоль по Питерской». 32). Д. Покрасс, М. Ісаковський, «Україно моя». 33). Е. Колмановський, Л. Ошанін, «Я повернувся до тебе, Росіє». 34). Д. Покрасс, М. Ісаковський, «Прощання». 35). В. Бєлий, Я. Шведов, «Орлятко». 36). Російська народна пісня «Дубинушка». 37). А. Кос-Анатольський, П. Воронько, «Від Москви до Карпат». 38). М. Осокін, П. Воронько, «Пісня про старого ветерана». 39). А. Новиков, А. Ошанін, «Дороги». 40). А. Новиков, А. Ошанін, «В ім’я завтрашнього дня». 41). В. Соловйов-Сєдой, М. Матусовський, «Йшов солдат». 42). В. Мураделі, А. Соболєв, «Бухенвальдський сполох». 43). А. Петров, Ю. Друніна, «На кургані». 44). М. Каганов, Г. Сербін, «Пісня про Ровно». 45). Л. Кауфман, Б. Скорбін, «Гвардійці епохи». 46). А. Островський, А. Ошанін, «Пісня про любов». 47). В. Купревич, А. Горохов, «Пінгвіни». 48). А. Кос-Анатольський, І. Франко, «Ой ти, дівчино, з горіха зерня». 49). Б. Буєвський, В. Діденко, «На долині туман». 50). С. Сабодаш, О. Пономаренко, «Пісня з полонини». 51). Е. Колмановський, А. Ошанін, «Бірусинка». 52). Б. Кирилов, Б. Лазарев, «Ровенська дівчина». 53). С. Сабодаш, А. Драгомирецький, «Очі волошкові». 54). В. Михайлюк, М. Юрійчук, «Черемшина». 55). В. Петренко, слова народні, «У суботу, Янко». 56). В. Верменич, А. Мястківський, «Підкручу я чорнії вуса». 57). Чеська народна пісня «Що про мене говорили». 58). Народна пісня «Буковинські коломийки». 59). Російська народна жартівлива пісня «Млинці». 60). Білоруська жартівлива народна пісня «Сам не знаю, що робити». 61). Українська жартівлива народна пісня «Ой кум до куми». 62). М. Лисенко, «Пісня Виборного» з опери «Наталка Полтавка».

Концертмейстери: Оксана Бакулюк (фортепіано), Едуард Рибін (баян), Ігор Пивоварчук (баян), Євген Ульяновський (фортепіано), Марія Поляк (фортепіано).

(У тексті використані

 публікації з книги Б. Столярчука

«Микола Бешта – видатний співак сучасності»)

 

Фрагменти телепередачі Михайла Іваніва для телеканалу «Рівне 1»


Фрагменти з останнього концерту за участі Миколи Бешти

 

Вечір пам’яті «Микола Бешта: золотий баритон» з нагоди 80-річчя від Дня народження співака і композитора у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці


Презентація книги «Микола Бешта – видатний співак сучасності» в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці

Фото та відео з домашнього архіву

 дружини співака Тамари Бешти


Публікації про Миколу Бешту

Микола Бешта – видатний співак сучасності / ред.-упоряд. Б. Столярчук. – Рівне, 2018. – 104 с.

Розцвітає піснями Полісся [творча біографія Миколи Бешти] // Шляхи гармонійного натхнення. 75 років Рівненській обласній філармонії. Мистецький літопис. – Рівне : О. Зень, 2015. – С. 127-147.

Столярчук Б. Феномен Миколи Бешти / Б. Столярчук // Столярчук Б. Твори в п’яти томах. Т. 2. – Рівне, 2019. – С. 312-314.

Столярчук Б. Бешта Микола Кіндратович / Б. Столярчук // Митці Рівненщини : енциклопед. довід. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 24.

Дем’янчук О. Співуча душа, що не знає спокою [авторський вечір соліста Рівненської обласної державної філармонії М. Бешти з нагоди 70-річчя від народження та 50-річчя творчої діяльності] / О. Дем’янчук // Вісті Рівненщини. – 2004. – 15 жовт. – С. 3.

Наконечна В. Піснею повниться серце / В. Наконечна // Зоря комунізму. – 1985. – 6 серп. – С. 3.

Омелянчук І. Сипле доля золото на плечі [cоліст-вокаліст обласної філармонії М. К. Бешта та обрядовий староста міського загсу Т. В. Бешта відсвяткували золоте весілля у Рівненській обласній філармонії] / І. Омелянчук // Рівненський кооператор. – 2007. – 23 лют. – С. 7.

Омелянчук І. У нього був чистий, мов дитяча сльоза, голос : рівняни згадують Миколу Бешту [– соліста Рівненської обласної філармонії], якому цього року було б 80 / І. Омелянчук // Урядовий кур'єр. – 2014. – 4 груд. – С. 11.

Свердлик П. «Запорожець» чарує слухачів / П. Свердлик // Червоний прапор. – 1983. – 29 червня. – С. 4.

Степанишин Б. Шевченківські дні [про участь Миколи Бешти у Шевченківських святах] / Б. Степанишин // Зміна. – 1980. – 3 квіт. – С. 3.

Ющук Б. Найулюбленіша страва – Карась... в опері [про соліста Рівненської обласної філармонії М. Бешту] / Б. Ющук // Панорама. – 2004. – 15 жовт. – С. 15.

 

Інтернет-ресурси

Омелянчук І. У нього був чистий, мов дитяча сльоза, голос / І. Омелянчук [Електронний ресурс] // Урядовий кур’єр. – 2019. – 17 вересня : сайт. – Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/news/u-nogo-buv-chistij-mov-dityacha-sloza-golos. – Назва з екрана.

Вечір пам’яті «Микола Бешта: золотий баритон» з нагоди 80-річчя від Дня народження [Електронний ресурс] // YouTube : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=grBC1n1wt_4 – Назва з екрана. 

 

Анжела Хамедюк



Коментарі (0)



усі виставки »
#1 #2 #3 #4

Електронні каталоги

Електронні каталоги

3D-тур бібліотекою

Подорож бібліотекою

Рівненщина туристична

Рівненщина туристична

Освітній навігатор

Освітній навігатор

Аудіоподкасти

Аудіоподкасти

Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

Видання бібліотеки

Видання бібліотеки

Електронна доставка документів

Електронна доставка документів

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Цифрові колекції

Цифрові колекції