Віртуальні виставки
9 грудня 2015 року виповнюється 145 років від дня народження барона Федора Штейнгеля – українського громадсько-політичного і культурного діяча, дипломата, організатора першого на Волині сільського музею в селі Городок Рівненського району. Саме Городок став його другою батьківщиною, тут і тепер шанують його пам’ять, завдячуючи справам родини Штейнгелів. Його батько Рудольф Штейнгель походив з німецьких баронів Остзейського краю (Балтія). Мати Марія біла православною українкою і мала великий вплив на формування світогляду сина.
Федір Рудольфович Штейнгель народився 26 листопада (9 грудня) 1870 року у Санкт-Петербурзі. У восьмирічному віці він прибув у Городок разом з батьками, які придбали городоцький маєток у Павла та Антона Безерді. Зростаючи в українському середовищі, Федір Штейнгель увібрав у себе усі найкращі риси народу, земля якого стала рідною.
Федір разом з братом Іваном мешкали переважно в Києві і лише під час літніх вакацій приїздили в Городок. У «стольному» граді діти жили в особняку по вул. Бульварно-Кудрявській (нині – Воровського, 27), придбаному батьком. У 1901 р. через грошову скруту його продали лікареві Михайлу Лапінському. Вищу освіту Федір здобував на фізико-математичному факультеті Київського, а згодом Варшавського університетів. Завершити навчання завадив стан здоров’я. У 1896 р. Ф. Р. Штейнгель в черговий раз повернувся до родинного маєтку, де реалізував свій давній задум – заснував своєрідний музей – фактично науковий центр історико-краєзнавчих досліджень Волині.
Завдячуючи його наполегливій суспільно-політичній діяльності, в 1906 р. його обрали депутатом І Державної Думи від жителів Києва і долучили до складу української парламентської фракції. Після заснування Михайлом Грушевським 1907 р. в Києві Українського наукового товариства барона обрали заступником голови цієї інституції. У 1908 р. він активізував свою діяльність, ставши членом Товариства українських поступовців і ввійшовши до складу його Ради. Згодом барона було обрано головою Комітету Всеросійського союзу міст (з 1915 р.), а також членом загальноросійської партії кадетів. У березні 1917 р. він зайняв посаду голови виконавчого комітету Київської міської думи, який фактично репрезентував найвищу владу в місті. У квітні 1917 р. як член президії взяв участь в роботі Всеукраїнського національного конгресу.
Ф. Р. Штейнгель також входив до першого складу Центральної Ради (7 березня – 7 квітня 1917 р.). Активно працював у комітеті охорони пам’яток старовини та мистецтва в Києві. А за часів Гетьманату був призначений послом Української держави в Німеччині. У міжвоєнний період він проживав у Західній Україні, а 1939 р. емігрував до Німеччини, де провів останні роки свого життя. Помер Федір Рудольфович 11 лютого 1946 р. в Дрездені.
Опис герба баронів фон Штейнгель: «Щит красный с двумя серебряными молотилами с золотыми рукоятями, наподобие Андреевского креста, и в каждом из четырех углов по золотой звезде, над щитом баронская с пятью большими жемчугами и драгоценными каменьями украшенная корона, на которой находятся два шлема, вовнутрь обращенные, открытые, синеватые, внутри красные, с золотыми украшениями и ниспадающие покровы справа золото с красным, а слева серебро с красным, на верху правой короны два серебряных орлиных крыла вовнутрь плечами обращенные, а на верху левой короны, стоящий золотой вовнутрь обращенный лев с красным высунувшимся языком и загнутым к верху хвостом. Щит поддерживают два козерога с золотыми рогами, и этот баронский герб посреди Настоящей Нашей Императорской Грамоты красками точно изображены» (Российский государственный исторический архив (РГИА). Ф. 1343. Оп. 46. No 2310. Дело о дворянстве Штейнгелей, 1864. Л. 12.)
Окрім громадсько-політичної діяльності, Федір Рудольфович Штейнгель займався благодійництвом. У маєтку Городок, де минула більша частина його життя, він побудував, а потім за власний кошт утримував двокласне училище, лікарню Святого Бориса, краєзнавчий музей. В селі влаштував колективну читальню, помешкання для вчителів, чайну, водяний млин, проклав у Городок дорогу. Продовжуючи традицію батька, виплачував грошові допомоги старим, калікам, сиротам.
Оскільки на селі не було високоякісного і доступного лікування, на околиці Городка біля р. Усті на кошти барона Штейнгеля було збудовано цегляну лікарню Святого Бориса. Лікарня почала працювати у 1894–1895 рр. Головним лікарем був Федір Пилипович Ріхтер — талановитий лікар та неординарна особистість. По допомогу зверталися люди різного віку та віросповідання. Лікували мешканців не лише Городка, але й інших сіл та містечок, таких як Бронники, Оржів, Обарів, Шпанів. За спогадами старожилів Городка, Ріхтер був дуже відомим і навіть отримав за роботу від царя золотий годинник. Він з великою турботою ставився до хворих, під час епідемії холери їздив по селу, виявляв хворих та відвозив їх до лікарні. Ріхтер складав звіти про роботу лікарні, перший з них датується 1894 р. Нині вони зберігаються в Рівненському архіві і є безцінним джерелом для вивчення роботи лікарні.
Ще одним плодом Федора Рудольфовича було відкриття одного з перших на Волині краєзнавчих музеїв. У фонді зберігається чернетка, написана олівцем і датована 1896 р. В ній він виклав свої погляди на те, яким бачить музей, з яких відділів той буде складатися, хто в ньому працюватиме, на яких засадах музей існуватиме. В проекті наголошувалося, що музей буде не любительський, а науковий. Планувалося завести музейні книги, строго документувати ті речі, які сюди потрапляли. Музей мав складатися з етнографічного, археологічного та зоологічного відділів. Відкриття відбулося 25 листопада 1896 р.
Улюбленою справою Штейнгеля було училище, яке він побудував за власний рахунок у рідному селі. Залишилася чернетка, датована 1902 р., в якій Федір Рудольфович розкривав, яким він бачить училище. Вона складалася з 14 пунктів, місцями закреслених, та додатків. Фінансування барон брав на себе. Планувалося побудувати три кімнати (кожна по 30 осіб) для хлопців і одну — для дівчат. Викладати в училищі планувалося дев’ять предметів: «а) Закон Божий, б) російська мова з чистописанням, в) арифметика, г) історія, д) географія і природознавство, е) креслення з основами понять про геометрію, ж) співи, з) малювання, і) рукоділля для дівчат». Існувала така категорія оцінювання: «5» — виключно добре, «4» — гідний переведення, «3» — залишити.
Два вчителі, які мали працювати в школі, повинні були закінчити хоча б учительську семінарію. Федір Рудольфович залишав за собою право вибирати та звільняти вчителів. При училищі слід було влаштувати дві бібліотеки: для вчителів і для учнів. Наприкінці кожного року планувалося проводити випробування для учнів, встановлені спеціальними правилами училища. Воно мало повні права двокласного сільського училища Міністерства народної освіти. Спочатку барон збирався назвати училище: «Городецьке двокласне училище барона Штейнгеля», але пізніше словосполучення «барона Штейнгеля» закреслено. Це може слугувати одним із доказів того, що людина була позбавлена самозакоханості. Навчатися в училищі, за задумом власника, вихованці мали безкоштовно.
«Людина народжується тричі: перший раз, коли з’являється у світ фізично; вдруге — коли після великих потрясінь, випробувань в житті іншими очима подивиться на світ, зрозуміє його істинні цінності; й утретє — коли прийде духовне осяяння і людина стане на шлях благодійництва».
Барон Федір Рудольфович Штейнгель пройшов цей шлях сповна.
Література про Федора Штейнгеля
Абакумова О. Барон боже / О. Абакумова // Бизнес. – 2010. – № 25. – С. 50-52.
Бачинська А. Експедиційні дослідження села Великі Цепцевичі Володимирецького району / А. Бачинська // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 46-49.
Бендюк М. Від приватної збірки до музею / М. Бендюк, С. Муравська // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 70-76.
Булига О. Городоцький музей Федора Штейнгеля як плід колективної праці / О. Булига // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 9-15.
Бухало Г. Барон Штейнгель / Г. Бухало // Червоний прапор. – 1991. – 7, 12, 14 листоп.
Бухало Г. Музей барона Федора Штейнгеля / Г. Бухало // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 1996. – Вип. 1. – С. 11-16.
Бухало Г. Життєві шляхи Федора Штейнгеля / Г. Бухало // Волинь. – 1995. – 8 груд.
Вернюк Я. Городоцький музей кінця XIX – поч. – XX ст у рукописних та друкованих джерелах / Я. Вернюк // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С.76-79.
Вітренко В.Мовні запозичення німецьких колоністів у районі басейну річок Случ і Горинь / В. Вітренко, А. Іщук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 99-101.
Голубєв В. Видатні рівняни. Вони прославили Рівненщину! / В. Голубєв // Ого. – 2009. – 2 груд. – С.8-9.
Дем’янчук Б. Був у барона Городок… // Україна молода. – 2007. – 10 січ. – С. 8-9.
Дем’янчук О. Меценат з великою душею // Вісті Рівненщини. – 2006. – 24 листоп.
Доброчинська В. Шумовський Ю. – послідовник музейної справи Федора Штейнгеля. Із епістолярної спадщини / В. Доброчинська // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 79-84.
Климчук А. Архівні матеріали про життя та діяльність барона Федора Штейнгеля / А. Климчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 42-46.
Климчук А. Музей барона Федора Штейнгеля / А. Климчук // Історія музейництва і пам’ятноохоронної справи. – Острог, 2009. – С. 126-129.
Кушпетюк О. Федір Рудольфович Штейнгель та його роль в організації Городоцького музею / О. Кушпетюк // Волинський музей: історія та сучасність. – Луцьк, 2009. – Вип.4.– С. 263-266.
Лисиця А. Місто Рівне. Сторінки історії / А. Лисиця. – Рівне : Волин. обереги, 2008. – 204 с.
Лукашевич І. Людина великої душі / І. Лукашевич // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 52-63.
Марчук Л. Вишнева гора барона фон Штейнгеля / Л. Марчук // Рівне-експрес. – 2008. – 12 черв. – С.6.
Меценат з великою душею. 25 листопада 110 років тому в селі Городок поблизу Рівного барон Федір Штейнгель відкрив перший сільський музей на Волині // Вісті Рівненщини. – 2006. – 24 листоп. – С. 11.
Миронець Н. Доля книжково-рукописного зібрання українського культурного діяча барона Ф. Р. Штейнгеля / Н.Миронець // Бібліотечний вісник. – 2003. – №3. - С. 32-36.
Миронець Н. Р. Книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля: формування, зміст, доля : автореф. дис. канд. іст. наук : 07.00.08 / Н. Р. Миронець ; НБУ НАН України ім. В. І. Вернадського. – К., 2004. – 18 с.
Михайлова Р. «Искренне Ваш, барон Штейнгель» / Р. Михайлова // Стиль-ДОМ. – 2000. – № 5. – С. 132-135.
Михайлова Р. Федір Штенгель. Історія родини / Р. Михайлова // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 86-91.
Михайлова Р. Федір Штейнгель: особистість і науковець / Р. Михайлова. // Культура України XXI століття: діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах. – Київ-Рівне, 2002. – С. 16-17.
Мушировський В. М. Сторінки історії музею / В. Мушировський // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 1996. – Вип. 1. – С. 7-11.
Нахратова Т. Життя та діяльність Федора Рудольфовича Штейнгеля (за матеріалами фондової збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею та Державного архіву Рівненської області) / Т. Нахратова // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2006. – Вип. IV. – С. 194-197.
Непомнящий Г. Життєвий шлях Ф. Штейнгеля // Діячі науки і культури рідного краю : матеріали, тези наук. конф. студентів, аспірантів, молодих викладачів. – Рівне, 1993. – 72 с.
Пащук І. Зустрічі, що не забулися: Михайло Грушевський і Федір Штейнгель / І. Пащук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 67-70.
Поліщук Я. О. Фундатор Городоцького музею // Червоний прапор. – 1981. – 28 листоп.
Пономарьова Т. Поколінний розпис Штейнгелів / Т. Пономарьова // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. — С. 49-52.
Романчук О. Барон Федір Штейнгель – засновник першого музею на Рівненщині. Етапи музейного будівництва краю / О. Романчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 33-34.
Столярець М. Слово про Городок / М. Столярець. – Рівне : Азалія, 2002. – 31 с.
Столярчук Б. Барон Ф. Р. Штейнгель і Городок / Б. Столярчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 84-86.
Терлецький В. Натхнений діяльністю Федора Штейнгеля / В. Терлецький // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 63-67.
Українець А. Доброчинна діяльність Федора Рудольфовича Штейнгеля / А. Українець // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 36-37.
Шевчук С. Жертовність для утвердження України / С. Шевчук. – Рівне, 2002. – 99 с.
Шевчук С. Українознавча спадщина Городоцького музею / С. Шевчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 15-22.
Кузьміна І. В. Благодійництво як спосіб життя барона Федора Штейнгеля. – Скачати: PDF
Гуржій І.О. Особова бібліотека барона ф. Р. Штейнгеля у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ: склад та значення. - Скачати: PDF
Кузьміна І. Політична діяльність Федора Штейнгеля (1906-1918 рр.). - Скачати: PDF
Інтернет-ресурси
Штейнгель Федір Рудольфович [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Штейнгель_Федір_Рудольфович. – Назва з екрана.
Барон Федір Рудольфович Штейнгель – повернення із забуття [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/page/view/baron-shtengel. – Назва з екрана.
Доля була не надто прихильною... [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/history/dolja-bula-ne-nadto-prihilnoyu-18.html. – Назва з екрана.
Хто такі Штейнгелі ... [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/history/hto-tak-shteingel-16.html. – Назва з екрана.
Недільні чаї у Барона ... [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/history/ned-ln-cha-u-barona-14.html. – Назва з екрана.
Городоцький музей Волинської губернії [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/page/view/musee_barona. – Назва з екрана.
Лікарня Святого Бориса приймала хворих з усієї Волині... [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/page/view/likarnay-gorodok. – Назва з екрана.
Три добрі справи барона фон Штейнгеля [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/page/view/dobrispravi. – Назва з екрана.
Благодійність поза політикою [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/page/view/blagodiqnist-bezpolitiki. – Назва з екрана.
Якель Р. Немецкий барон с украинской душой [Електронний ресурс] / Р. Якель // gazeta.zn.ua : сайт. – Режим доступу : http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/nemetskiy_baron_s_ukrainskoy_dushoy.html. – Назва з екрана.
Дем'янчук Б. Федір Штейнгель – політик, громадський діяч і благодійник [Електронний ресурс] / Б. Дем’янчук // Україна молода : сайт. – Режим доступу : http://www.umoloda.kiev.ua/regions/0/169/0/30321/. – Назва з екрана.
Вишнева гора барона [Електронний ресурс] // СІТІ ЛАЙФ : iнформаційний журнал : сайт. – Режим доступу : http://citylife.com.ua/index.php?id=34&tid=384&art=564. – Назва з екрана.
Штейнгель Федор Рудольфович [Електронний ресурс] // Надо знать : сайт. – Режим доступу : http://www.nado.znate.ru/Штейнгель_Федор_Рудольфович. – Назва з екрана.
Олена Тихова
усі виставки »