Віртуальні виставки

Маленька Україна великого мецената
26.11 2015 | Постаті | Прочитано: 2767


9 грудня 2015 року виповнюється 145 років від дня народження барона Федора Штейнгеля – українського громадсько-політичного і культурного діяча, дипломата, організатора першого на Волині сільського музею в селі Городок Рівненського району. Саме Городок став його другою батьківщиною, тут і тепер шанують його пам’ять, завдячуючи справам родини Штейнгелів. Його батько Рудольф Штейнгель походив з німецьких баронів Остзейського краю (Балтія). Мати Марія біла православною українкою і мала великий вплив на формування світогляду сина.

Федір Рудольфович Штейнгель народився 26 листопада (9 грудня) 1870 року у Санкт-Петербурзі. У восьмирічному віці він прибув у Городок разом з батьками, які придбали городоцький маєток у Павла та Антона Безерді. Зростаючи в українському середовищі, Федір Штейнгель увібрав у себе усі найкращі риси народу, земля якого стала рідною. 

Федір разом з братом Іваном мешкали переважно в Києві і лише під час літніх вакацій приїздили в Городок. У «стольному» граді діти жили в особняку по вул. Бульварно-Кудрявській (нині – Воровського, 27), придбаному батьком. У 1901 р. через грошову скруту його продали лікареві Михайлу Лапінському. Вищу освіту Федір здобував на фізико-математичному факультеті Київського, а згодом Варшавського університетів. Завершити навчання завадив стан здоров’я. У 1896 р. Ф. Р. Штейнгель в черговий раз повернувся до родинного маєтку, де реалізував свій давній задум – заснував своєрідний музей – фактично науковий центр історико-краєзнавчих досліджень Волині.

Завдячуючи його наполегливій суспільно-політичній діяльності, в 1906 р. його обрали депутатом І Державної Думи від жителів Києва і долучили до складу української парламентської фракції. Після заснування Михайлом Грушевським 1907 р. в Києві Українського наукового товариства барона обрали заступником голови цієї інституції. У 1908 р. він активізував свою діяльність, ставши членом Товариства українських поступовців і ввійшовши до складу його Ради. Згодом барона було обрано головою Комітету Всеросійського союзу міст (з 1915 р.), а також членом загальноросійської партії кадетів. У березні 1917 р. він зайняв посаду голови виконавчого комітету Київської міської думи, який фактично репрезентував найвищу владу в місті. У квітні 1917 р. як член президії взяв участь в роботі Всеукраїнського національного конгресу. 

Ф. Р. Штейнгель також входив до першого складу Центральної Ради (7 березня – 7 квітня 1917 р.). Активно працював у комітеті охорони пам’яток старовини та мистецтва в Києві. А за часів Гетьманату був призначений послом Української держави в Німеччині. У міжвоєнний період він проживав у Західній Україні, а 1939 р. емігрував до Німеччини, де провів останні роки свого життя. Помер Федір Рудольфович 11 лютого 1946 р. в Дрездені.

Опис герба баронів фон Штейнгель: «Щит красный с двумя серебряными молотилами с золотыми рукоятями, наподобие Андреевского креста, и в каждом из четырех углов по золотой звезде, над щитом баронская с пятью большими жемчугами и драгоценными каменьями украшенная корона, на которой находятся два шлема, вовнутрь обращенные, открытые, синеватые, внутри красные, с золотыми украшениями и ниспадающие покровы справа золото с красным, а слева серебро с красным, на верху правой короны два серебряных орлиных крыла вовнутрь плечами обращенные, а на верху левой короны, стоящий золотой вовнутрь обращенный лев с красным высунувшимся языком и загнутым к верху хвостом. Щит поддерживают два козерога с золотыми рогами, и этот баронский герб посреди Настоящей Нашей Императорской Грамоты красками точно изображены» (Российский государственный исторический архив (РГИА). Ф. 1343. Оп. 46. No 2310. Дело о дворянстве Штейнгелей, 1864. Л. 12.)

Окрім громадсько-політичної діяльності, Федір Рудольфович Штейнгель займався благодійництвом. У маєтку Городок, де минула більша частина його життя, він побудував, а потім за власний кошт утримував двокласне училище, лікарню Святого Бориса, краєзнавчий музей. В селі влаштував колективну читальню, помешкання для вчителів, чайну, водяний млин, проклав у Городок дорогу. Продовжуючи традицію батька, виплачував грошові допомоги старим, калікам, сиротам.

Оскільки на селі не було високоякісного і доступного лікування, на околиці Городка біля р. Усті на кошти барона Штейнгеля було збудовано цегляну лікарню Святого Бориса. Лікарня почала працювати у 1894–1895 рр. Головним лікарем був Федір Пилипович Ріхтер — талановитий лікар та неординарна особистість. По допомогу зверталися люди різного віку та віросповідання. Лікували мешканців не лише Городка, але й інших сіл та містечок, таких як Бронники, Оржів, Обарів, Шпанів. За спогадами старожилів Городка, Ріхтер був дуже відомим і навіть отримав за роботу від царя золотий годинник. Він з великою турботою ставився до хворих, під час епідемії холери їздив по селу, виявляв хворих та відвозив їх до лікарні. Ріхтер складав звіти про роботу лікарні, перший з них датується 1894 р. Нині вони зберігаються в Рівненському архіві і є безцінним джерелом для вивчення роботи лікарні.

Ще одним плодом Федора Рудольфовича було відкриття одного з перших на Волині краєзнавчих музеїв. У фонді зберігається чернетка, написана олівцем і датована 1896 р. В ній він виклав свої погляди на те, яким бачить музей, з яких відділів той буде складатися, хто в ньому працюватиме, на яких засадах музей існуватиме. В проекті наголошувалося, що музей буде не любительський, а науковий. Планувалося завести музейні книги, строго документувати ті речі, які сюди потрапляли. Музей мав складатися з етнографічного, археологічного та зоологічного відділів. Відкриття відбулося 25 листопада 1896 р.

Улюбленою справою Штейнгеля було училище, яке він побудував за власний рахунок у рідному селі. Залишилася чернетка, датована 1902 р., в якій Федір Рудольфович розкривав, яким він бачить училище. Вона складалася з 14 пунктів, місцями закреслених, та додатків. Фінансування барон брав на себе. Планувалося побудувати три кімнати (кожна по 30 осіб) для хлопців і одну — для дівчат. Викладати в училищі планувалося дев’ять предметів: «а) Закон Божий, б) російська мова з чистописанням, в) арифметика, г) історія, д) географія і природознавство, е) креслення з основами понять про геометрію, ж) співи, з) малювання, і) рукоділля для дівчат». Існувала така категорія оцінювання: «5» — виключно добре, «4» — гідний переведення, «3» — залишити.

Два вчителі, які мали працювати в школі, повинні були закінчити хоча б учительську семінарію. Федір Рудольфович залишав за собою право вибирати та звільняти вчителів. При училищі слід було влаштувати дві бібліотеки: для вчителів і для учнів. Наприкінці кожного року планувалося проводити випробування для учнів, встановлені спеціальними правилами училища. Воно мало повні права двокласного сільського училища Міністерства народної освіти. Спочатку барон збирався назвати училище: «Городецьке двокласне училище барона Штейнгеля», але пізніше словосполучення «барона Штейнгеля» закреслено. Це може слугувати одним із доказів того, що людина була позбавлена самозакоханості. Навчатися в училищі, за задумом власника, вихованці мали безкоштовно.

«Людина народжується тричі: перший раз, коли з’являється у світ фізично; вдруге — коли після великих потрясінь, випробувань в житті іншими очима подивиться на світ, зрозуміє його істинні цінності; й утретє — коли прийде духовне осяяння і людина стане на шлях благодійництва».

Барон Федір Рудольфович Штейнгель пройшов цей шлях сповна.

 

Література про Федора Штейнгеля

Абакумова О. Барон боже / О. Абакумова // Бизнес. – 2010. – № 25. – С. 50-52.

Бачинська А. Експедиційні дослідження села Великі Цепцевичі Володимирецького району / А. Бачинська // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 46-49.

Бендюк М. Від приватної збірки до музею / М. Бендюк, С. Муравська // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 70-76.

Булига О. Городоцький музей Федора Штейнгеля як плід колективної праці / О. Булига // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 9-15.

Бухало Г. Барон Штейнгель / Г. Бухало // Червоний прапор. – 1991. – 7, 12, 14 листоп.

Бухало Г. Музей барона Федора Штейнгеля / Г. Бухало // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 1996. – Вип. 1. – С. 11-16.

Бухало Г. Життєві шляхи Федора Штейнгеля / Г. Бухало // Волинь. – 1995. – 8 груд.

Вернюк Я. Городоцький музей кінця XIX – поч. – XX ст у рукописних та друкованих джерелах / Я. Вернюк // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С.76-79.

Вітренко В.Мовні запозичення німецьких колоністів у районі басейну річок Случ і Горинь / В. Вітренко, А. Іщук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 99-101.

Голубєв В. Видатні рівняни. Вони прославили Рівненщину! / В. Голубєв // Ого. – 2009. – 2 груд. – С.8-9.

Дем’янчук Б. Був у барона Городок… // Україна молода. – 2007. – 10 січ. – С. 8-9.

Дем’янчук О. Меценат з великою душею // Вісті Рівненщини. – 2006. – 24 листоп.

Доброчинська В. Шумовський Ю. – послідовник музейної справи Федора Штейнгеля. Із епістолярної спадщини / В. Доброчинська // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 79-84.

Климчук А. Архівні матеріали про життя та діяльність барона Федора Штейнгеля / А. Климчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 42-46.

Климчук А. Музей барона Федора Штейнгеля / А. Климчук // Історія музейництва і пам’ятноохоронної справи. – Острог, 2009. – С. 126-129.

Кушпетюк О. Федір Рудольфович Штейнгель та його роль в організації Городоцького музею / О. Кушпетюк // Волинський музей: історія та сучасність. – Луцьк, 2009. – Вип.4.– С. 263-266.

Лисиця А. Місто Рівне. Сторінки історії / А. Лисиця. – Рівне : Волин. обереги, 2008. – 204 с.

Лукашевич І. Людина великої душі / І. Лукашевич // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 52-63.

Марчук Л. Вишнева гора барона фон Штейнгеля / Л. Марчук // Рівне-експрес. – 2008. – 12 черв. – С.6.

Меценат з великою душею. 25 листопада 110 років тому в селі Городок поблизу Рівного барон Федір Штейнгель відкрив перший сільський музей на Волині // Вісті Рівненщини. – 2006. – 24 листоп. – С. 11.

Миронець Н. Доля книжково-рукописного зібрання українського культурного діяча барона Ф. Р. Штейнгеля / Н.Миронець // Бібліотечний вісник. – 2003. – №3. - С. 32-36.

Миронець Н. Р. Книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля: формування, зміст, доля : автореф. дис. канд. іст. наук : 07.00.08 / Н. Р. Миронець ; НБУ НАН України ім. В. І. Вернадського. – К., 2004. – 18 с.

Михайлова Р. «Искренне Ваш, барон Штейнгель» / Р. Михайлова // Стиль-ДОМ. – 2000. – № 5. – С. 132-135.

Михайлова Р. Федір Штенгель. Історія родини / Р. Михайлова // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 86-91.

Михайлова Р. Федір Штейнгель: особистість і науковець / Р. Михайлова. // Культура України XXI століття: діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах. – Київ-Рівне, 2002. – С. 16-17.

Мушировський В. М. Сторінки історії музею / В. Мушировський // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 1996. – Вип. 1. – С. 7-11.

Нахратова Т. Життя та діяльність Федора Рудольфовича Штейнгеля (за матеріалами фондової збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею та Державного архіву Рівненської області) / Т. Нахратова // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2006. – Вип. IV. – С. 194-197.

Непомнящий Г. Життєвий шлях Ф. Штейнгеля // Діячі науки і культури рідного краю : матеріали, тези наук. конф. студентів, аспірантів, молодих викладачів. – Рівне, 1993. – 72 с.

Пащук І. Зустрічі, що не забулися: Михайло Грушевський і Федір Штейнгель / І. Пащук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 67-70.

Поліщук Я. О. Фундатор Городоцького музею // Червоний прапор. – 1981. – 28 листоп.

Пономарьова Т. Поколінний розпис Штейнгелів / Т. Пономарьова // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. — С. 49-52.

Романчук О. Барон Федір Штейнгель – засновник першого музею на Рівненщині. Етапи музейного будівництва краю / О. Романчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 33-34.

Столярець М. Слово про Городок / М. Столярець. – Рівне : Азалія, 2002. – 31 с.

Столярчук Б. Барон Ф. Р. Штейнгель і Городок / Б. Столярчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 84-86.

Терлецький В. Натхнений діяльністю Федора Штейнгеля / В. Терлецький // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 63-67.

Українець А. Доброчинна діяльність Федора Рудольфовича Штейнгеля / А. Українець // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 36-37.

Шевчук С. Жертовність для утвердження України / С. Шевчук. – Рівне, 2002. – 99 с.

Шевчук С. Українознавча спадщина Городоцького музею / С. Шевчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне, 2010. – Вип. VIII. – С. 15-22. 

Кузьміна І. В. Благодійництво як спосіб життя барона Федора Штейнгеля. – Скачати: PDF

Гуржій І.О. Особова бібліотека барона ф. Р. Штейнгеля у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ: склад та значення. - Скачати: PDF

Кузьміна І. Політична діяльність Федора Штейнгеля (1906-1918 рр.). - Скачати: PDF

 

Інтернет-ресурси

Штейнгель Федір Рудольфович [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Штейнгель_Федір_Рудольфович. – Назва з екрана.

Барон Федір Рудольфович Штейнгель – повернення із забуття [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/page/view/baron-shtengel. – Назва з екрана.

Доля була не надто прихильною...  [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/history/dolja-bula-ne-nadto-prihilnoyu-18.html. – Назва з екрана.

Хто такі Штейнгелі ...  [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу :  http://gorodok.rv.ua/history/hto-tak-shteingel-16.html. – Назва з екрана.

Недільні чаї у Барона ...  [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/history/ned-ln-cha-u-barona-14.html. – Назва з екрана.

Городоцький музей Волинської губернії [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу :  http://gorodok.rv.ua/page/view/musee_barona. – Назва з екрана.

Лікарня Святого Бориса приймала хворих з усієї Волині...  [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/page/view/likarnay-gorodok. – Назва з екрана.

Три добрі справи барона фон Штейнгеля [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу :  http://gorodok.rv.ua/page/view/dobrispravi. – Назва з екрана.

Благодійність поза політикою [Електронний ресурс] // Городок : сайт. – Режим доступу : http://gorodok.rv.ua/page/view/blagodiqnist-bezpolitiki. – Назва з екрана.

Якель Р. Немецкий барон с украинской душой [Електронний ресурс] / Р. Якель // gazeta.zn.ua : сайт. – Режим доступу : http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/nemetskiy_baron_s_ukrainskoy_dushoy.html. – Назва з екрана.

Дем'янчук Б. Федір Штейнгель – політик, громадський діяч і благодійник [Електронний ресурс] / Б. Дем’янчук // Україна молода : сайт. – Режим доступу : http://www.umoloda.kiev.ua/regions/0/169/0/30321/. – Назва з екрана.

Вишнева гора барона [Електронний ресурс] // СІТІ ЛАЙФ : iнформаційний журнал : сайт. – Режим доступу : http://citylife.com.ua/index.php?id=34&tid=384&art=564. – Назва з екрана.

Штейнгель Федор Рудольфович [Електронний ресурс] // Надо знать : сайт. – Режим доступу : http://www.nado.znate.ru/Штейнгель_Федор_Рудольфович. – Назва з екрана.

Олена Тихова




усі виставки »

Проєкт «#Марія90»

Проєкт «#Марія90»

Культурний фронт. Бібліотека

Культурний фронт.
Бібліотека

Книги від Українського
інституту книги

Книги від Українського інституту книги

Електронні каталоги

Електронні каталоги

Рівне та рівняни у фотографіях

Рівне та рівняни у фотографіях

Революція Гідності. Війна

Революція Гідності. Війна

Аудіобібліотека

Аудіобібліотека

Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

Видання бібліотеки

Видання бібліотеки

Електронна доставка документів

Електронна доставка документів

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Цифрові колекції

Цифрові колекції