Сприймати світ всерйоз – твоя тяжка повинність

І лущити зерно з цупких його одеж,

Тож знову руш в заміс, в тягучу щогодинність,

У святі самоти за пульсом глини стеж.

Іван Драч "Балада творчості" (Т. Бриж.1967 р.)

Історія українського мистецтва ХХ століття налічує чимало визначних особистостей. Чільне місце серед них належить львівській скульпторці, Заслуженому художникові України Теодозії Бриж.

Теодозія Бриж народилася 1929 року в селі Бережниця на Рівненщині. На формування світогляду, безумовно, позначилися ідеї бережницької «Просвіти», в якій її батько Марко  брав активну участь. Саме батько залучив 12-річну Теодозію до підпільної діяльності під псевдо «Маруся». Згодом батько був ув’язнений на 15 років. Доля Теодозії, яку близькі ще називали Федося, від самого дитинства була нелегкою. Під час німецької окупації дівчина відвідувала неофіційну, можна сказати, підпільну приватну Бережницьку гімназію, яку організувала сестра відомого письменника 30-40-х років Авеніра Коломійця – Охинська Ніна Калениківна. Гімназія спочатку була в ксьонзовій хаті, а потім у приватному будинку, що належав родині Коломійців. Саме тут молоде дівча почерпнуло той дух нескореної українки-патріотки, який з гордістю пронесла через усе своє життя. Її, юну повстанську зв’язкову, енкаведисти забрали з вагітною мамою у сарненську в’язницю, катували. Коли ж обидві захворіли на тиф, то вивезли напівживими в ліс і кинули у яр разом із трупами. Бог так управив, що біля того місця їхав возом дядько й побачив: земля ворушиться... Селяни виходили матір і дочку, вижило навіть немовля в утробі. А от карб пережитого залишився в душі й пам’яті назавжди. Згодом Теодозія екстерном закінчує місцеву школу в місті Сарни. Ще з раннього дитинства дівчинка відчула потяг до малювання, до поезії, до пластики. Уже в 15 років учителювала. На початку 50-х років вступає до Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва на кафедру монументальної скульптури. Вчилась у відомого скульптора І. В. Севери. Закінчила інститут з відзнакою. Після закінчення інституту жила і працювала у Львові де брала активну участь у представницьких виставках Львова, Києва, Москви та інших міст. Її творча майстерня була одним з потужних центрів дисидентського руху шістдесятників тогочасного Львова. В майстерні часто збиралися творчі особистості – Іван Миколайчук, Іван Драч, Микола Вінграновський, Олесь Гончар, Дмитро Павличко, Віталій Розстальний, Сергій Данченко, Лесь Танюк, Ростислав Братунь, Микола Бажан, Ліна Костенко. Іван Драч у цьому творчому домі святкував своє одруження, Богдан Ступка – 50 річчя.

Саме намагання вийти за межі соцреалізму, зацікавлення творчістю світових авангардистів, традиціями українських модерністів й привертало до себе пильну увагу органів влади. Теодозії Бриж часто висували звинувачення у абстракціонізмі, згодом у формалізмі, влада на десятиліття затримувала встановлення пам’ятників її роботи, цензори лінійкою вимірювали пропорції рук і ніг персонажів, яких вона виліпила. Творча спадщина скульптора – надзвичайно різноманітна за своєю тематикою, техніками виконання та жанрами. Чільне місце займає галерея монументальних скульптур та станкової пластики на історичну тематику. У 1997 році Теодозії Бриж присвоїли звання Заслуженого художника України.

Бережница: памятник поэту Т. Г. Шевченко, 1964 // Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник / Ин-т истории АН УССР и др. ; под ред. Т. Тронько и др. – Киев : Наук. думка, 1987. – С. 432.

Квятковський Л. Цвинтар на Личакові / Л. Квятковський, Р. Ратушний. – Львів, 1009. – С. 9.

Скульптурні роботи Теодозії Бриж прикрасили Личаківський некрополь.

Бриж Феодосія Марківна // Українські радянські художники : довідник. – Київ : Мистецтво, 1972. – С. 58.

Бриж Теодозія Марківна (18.ІІ. 1929, с. Бережниця, Рівнен. обл.) // Мистецтво України : біограф. довідник /упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : Укр. енциклопедія, 1997. – С. 85.

Овсійчук В. А. Бриж Теодозія Марківна / В. А. Овсійчук // Енциклопедія сучасної України. Т. 3 : Біо – Бя / Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України. – Київ : Поліграфкнига, 2004. – С. 450.

Бриж Т. Скульптура «Мати» з меморіального ансамблю у Володимир-Волинському / Т. Бриж, Є. Дзиндра // Володимир-Волинський меморіальний комплекс / за ред. А. Шулежко. – Львів : Каменяр, 1975. – 21 с., іл.

Бриж Т. Скульптура «Мати» з меморіального ансамблю у Володимир-Волинському. Бетон. 1965-1966 рр. / Т. Бриж, Є. Дзиндра // Історія українського мистецтва. Т. 6 : Радянське мистецтво 1941 – 1967 рр. / відп. ред. Ю. Я. Турченко, ред.: Б. С. Бутник-Сіверський, М. С. Коломієць. – Київ : Жовтень, 1968. – С. 319.

Пащук І. Скульптор Теодозія Бриж / І. Пащук //Дубровиці – 1000 років : зб. матеріалів наук.-краєзн. конф. – Рівне, 2005. – С. 102-104.

Бриж Теодозія Марківна // Столярчук Б. Митці Рівненщини : енциклопед. довід. – 2-ге вид., доповн. і перероб. / Б. Столярчук. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 43.

Містична Берегиня : [про Теодозію Бриж, укр. скульптора, засл. худож. України, уродженицю с. Бережниця Дубровицького р-ну]. – [Дубровиця], [2019]. – 14 с.

Творче подружжя

Теодозія Бриж створила понад двісті скульптур. Двадцять сім реалізовано в натурі. Це пам’ятники, надгробки, меморіальні дошки, садово-паркові скульптури. Мисткиню знають далеко за межами України. Чимало мистецьких проектів Теодозія Бриж здійснила разом зі своїм чоловіком Євгеном Безніском – знаним монументалістом і графіком зі Львова. З 1958 р. Євген Безніско навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на факультеті монументального живопису.

В інституті зустрівся з своєю майбутньою дружиною Теодозією Бриж, людиною самобутнього таланту, яка стала його однодумцем і колегою, співтворцем. Цікава історія знайомства Теодозії і Євгена. Спочатку Євген Безніско побачив свою майбутню дружину на портреті у виставковому залі, де експонувалися роботи Львівського художника М. Добронравова. І щось зачепило серце молодого художника. Саме в день народження Теодозії в далекому вже 1959 році Євген Іванович запропонував своїй майбутній дружині руку й серце.

Сорок років ця сім'я плідно працювала на ниві українського образотворчого мистецтва. Виховали двоє синів: Максим рано пішов з життя (його скульптуру подарували в музей), а Ярема в даний час працює у Львові художником. Серед найвагоміших спільних творчих досягнень подружжя – каплиця скорботи жертвам НВКВС у Золочівському замку (разом з сином Яремою), разом із Євгеном Безніском здійснила оформлення меморіального цвинтаря Січових Стрільців на горі Маківка в Сколівських Бескидах (втілював Безніско разом із сином, відкрито в серпні 1999 р.), усипальниця князя Святослава (не встановлено).

Раннє мистецтво. Жінки у скульптурі Т. Бриж

На початку творчого життя Теодозія створила ряд героїчних постатей: Освенцим-жінка, Хіросіма-жінка, повсталий Єгипет-жінка, покинута жінка, жінка-Січовий стрілець, жінка-доля. Впродовж своєї творчої біографії вона по різному зображала жінок. Наприклад, у парковій скульптурі жінка не така вольова, вона – ніжна і тендітна, закохана. Сидить у характерній позиції, спершись ліктями на коліна поруч із чоловіком, спрямувавши замріяно погляд у даль. Діапазон характерів, настроїв дуже багатий. Твори Бриж призначені глядачеві, здатному мислити естетичними категоріями наших років, хоча в них можна знайти коріння, що сягають мало не язичеської давнини. Сплав видається оригінальним, він має ту особливу своєрідність, яка притаманна творчій індивідуальності. Наш вік сповнений гострими суперечностями й драматичними сутичками, потягом до досконалої гармонії і трагічною свідомістю її неможливості. «Освенцім» і «Хіросима» – це пристрасний, гранично напружений зойк людини, приголомшеної дивовижним варварством цього віку. Її цикл «Старе Полісся» – це нічний, сміливий біль старої рани, біль її дитинства. Її Ярило й Дуна, ці образи слов’янської міфотворчості, вразливо живі, відчутні на дотик, сповнені стародавньої невичерпної сили. Нарешті, її велика серія садово-паркових скульптур – це не лише ланцюг пластичних експериментів, але й потаємні роздуми скульптора засобами мистецтва про життя й світ, в якому так зміщено ніби непорушні поняття, роздуми про людину й довколишній простір.

Теодозія Бриж — митець глибоко національний. Україна, її історія займають значне місце у творчості скульпторки. Вже у своїй дипломній роботі вона звернулась до розкриття образу винятково важливого для української історії діяча – Данила Галицького (1954 р.). З максимальною увагою до розкриття властивостей матеріалу – дерева, мисткиня подала насичений за емоційним виразом, лаконічний та монументальний за сутністю і роллю образ князя. Специфіка формотворення, яку застосовує Тедозія Бриж, виразно апелює до кращих зразків реалістичної пластики. У наступних образах князя Данила Галицького вона вдається до розкриття багатогранного внутрішнього світу князя, його звернення до проблем, що виходять за межі традиційного буття очільника держави. Оригінальне трактування образів короля Данила Галицького знаходимо у творі «Княжичі Данило і Василько» (1980 р.), встановленому у м. Володимир-Волинському. У цій пам’ятці майбутні князі зображені у юному віці, вони стоять, повернувшись обличчям одне до одного, і тримають в руках батьківське сідло. Тут виразно прочитується ідея спадкоємності влади. Варто зауважити, що в образі князів скульптор зобразила своїх синів. Серед інших пам’ятників, присвячених Данилу Галицькому, варто відзначити твір, встановлений у м. Володимир-Волинському (2001 р.). Вказаний образ синтезує монументальне трактування площин зі специфічними орнаментально-декоративними доповненнями, що сприяє створенню гармонійного, урівноваженого та впевненого у собі князя, специфіка правління якого візуалізована за допомогою поєднання атрибутів влади — меча та сувою. Зауважимо, що мисткиня для додаткового підкреслення духовного та культурного зв’язку з Київською Руссю ввела меч так званого варязького типу з характерною рослинною плетінкою. Споріднені елементи введенні і в трактуванні вбрання характерного за особливостями крою та орнаментальним доповненням до портретних зображень київських князів, зафіксованих у книжковій мініатюрі, фресках та писемних джерелах (хроніках та літописах). Ідею відображення духу епохи Теодозія Бриж ввела у стилізованому та лаконічному за формотворенням і пластичним трактуванням обличчя Данила Галицького, яке наближено до особливостей іконопису Київської Русі з характерною трансформацією пропорційного ладу. За схожим принципом трактовано руки князя, що хоча призвело до певної невідповідності реалістичному відтворенню образу, однак забезпечило максимальну виразність та відповідність стилістичним засадам епохи Данила Галицького. Однією з характеристик всього твору є максимальна інтегрованість в простір міського середовища, чому, зокрема, сприяє особливість позитури князя, який сидить на троні. Одним з найкращих серед них є пам’ятник Юрію Дрогобичу (Котермаку) у м. Дрогобичі на Львівщині (1999 р.).

Монументи з пісні

Теодозія Бриж неодноразово зверталась у своїх творчих пошуках до творчості Лесі Українки. Це три серії скульптур із 12 міфологічних персонажів казкового світу письменниці. І Мавка, і Перелесник, і Русалка, і Лісовик, і Той, що греблі рве, і збиточник Куць і навіть найбільш неокреслене й невиразне – Марище…. Весь пантеон, який складає неповторний фантастичний світ Лесиної Драми. П’ять років працювала над цими скульптурами Теодозія Бриж. Пригадувалось дитинство – поліське тихе село, глинище за хатою, темний бір край села… Вкотре перечитувала драму, дивуючись її нев’янучої свіжості. Щоразу, з перших рядків, тебе підхоплює невпинний рух природи і ти переживаєш протягом двох годин весну, літо, осінь, зиму. А потім знову все спочатку… Художниця втілила у них усю витонченість пластичного моделювання об’єму, ліризм символіки, надзвичайну життєрадісність, яка виявляється у виразах облич і гнучких лініях тіл, без детального пророблення. Тому не дивно, що краса цих форм, динаміка жестів, гармонія мас справляють емоційне враження. Особливо у творчості Лесі Українки Т. Бриж захоплював образ Мавки. Мисткиня приділяла велику увагу цьому персонажу. Лукаш її не цікавив у такій мірі, оскільки зрадив довіру та любов. Можливо, художниця бачила певну аналогію між образом зрадника Лукаша та української «інтелігенції», яка підкорилася тоталітарній системі, зрадивши національній ідеї. За задумом майстрині, скульптури мають бути встановлені серед природи. Матеріал для скульптур – кольоровий бетон, висота – три метри. Коли оглядаєш застиглу в глині композицію то ніби чуєш звуки «Лісової пісні».

У свою чергу серія меморіальної пластики, створеної Теодозією Бриж і встановленої на Личаківському кладовищі у Львові, демонструє авторські пошуки та новаторські підходи, що відображають основні тенденції у розвитку скульптури XX століття. Зокрема, унікальним за своїм пластичним та об’ємно-просторовим вирішенням є пам’ятники львівському графіку Леопольду Левицькому та художнику Олексі Шатківському. Пам’ятник Леопольду Левицькому свідчить, що у XX столітті поняття некропластики як меморіальної репрезентації істотно змінюється. У цьому творі автор зашифрувала монограму «ЛЛ» – Леопольд Левицький. Ще одним свідченням зміни сутності меморіальної скульптури є надгробний пам’ятник Соломії Крушельницькій. Бриж зобразила міфологічного персонажа Орфея з лірою. Варто зауважити, що мисткиня також звернулась до переосмислення реалістичної традиції – у її вирішенні класика стає сучасною. Тому і можна зробити висновок, що трансформована в образ Орфея класика – це основа формотворення скульптури, яка була закладена в античності і транслюється далі, забезпечуючи європейську культурну перспективу. Споріднену концепцію демонструє пам’ятник на могилі львівського історика Івана Крип’якевича, що за формою нагадує оборонну вежу із зображенням давньоруського воїна, що, опершись на щит, стоїть на захисті своєї землі. Можливо, у такий спосіб мисткиня хотіла передати значення творчості Івана Крип’якевича, який своєю працею стояв на захисті української державності.

Садово-паркова скульптура 

Кілька плідних років Теодозія Бриж присвятила садово-парковій скульптурі, об’єднаній темою «Двоє». У жіночих і чоловічих постатях, що стоять, сидять, лежать авторка оспівала красу міжлюдських стосунків. У кожної з трьох декоративних композиції було своє символічне вирішення, свій пластичний код. Композиція «Двоє І» (1966 р.), де злилися у єдину кругову форму чоловіча та жіноча фігури, стає втіленням ідеї нестримуваної чуттєвості: перед глядацьким поглядом, що вільно кружляє усією стилізованою замкненою формою, відкривається розкішне багатство об’єму і ліній. Визначальним стилістичним компонентом для вказаного твору було осмислення надбань українського авангарду та передусім творів Олександра Архипенка, проте, на відміну від багатьох митців, які прагнули актуалізувати його досвід, Бриж звертається до розкриття трансформації об’єкта у просторі. Суголосним вказаній проблематиці є розв’язання просторового завдання у творі «Двоє ІІІ» (1967 р.), де матеріалізоване повітря стає невидимою опорою, на якій порізно сидять дві людини: скульптурна група «він та вона». Зображені жінка і чоловік, що сидять на лавці. Бачимо протиставлення тендітної жіночої та мужньої чоловічої фігур. Їх погляди спрямовані в простір.

Останні роки життя Теодозії Марківни були особливо важкими. Поголівне безгрошів'я. Немає замовлень. Але скульптор знаходить відраду у своїх роботах. Є в неї скульптура «Жебрачка – Україна» – скільки гіркоти в цій згорьованій, схиленій долі, з протягнутою рукою фігурі. Історія світу, історія рідної України – постійні у творчості Теодозії Бриж. Серед останніх робіт майстрині – Ярослав Мудрий, Ієремія, Мстислав, Йосип Сліпий, три Ісайї, донька Ярослава Мудрого королева Франції Анна, Григір та Пилип Орлики, славні жінки-воїни січового стрілецтва Олена Степанівна, Софія Галечко. По-своєму ліпила образ легендарної Роксолани. Втім, не все із задуманого вдалося втілити в життя. Залишилися десятки гіпсових заготовок Теодозії Бриж. Попри це маємо надто глибокий слід у національній культурі, який так і називається – мистецький дивосвіт Теодозії Бриж.

Пам’ятники у селі Бережниця на Рівненщині 

Погруддя Тараса Шевченка

На Рівненщині небагато сіл можуть похвалитися гарним пам’ятником. А от на Поліссі – у селі Бережниця, Дубровицького району Рівненської області стоять дві скульптури – погруддя Тараса Шевченка і розп’яття Ісуса Христа. Це село дало світові відому українську скульпторку Теодозію Бриж. А ці скульптури – то її подарунок рідному селу.

Кожен пам’ятник має свою історію. Так погруддя Тараса Шевченка ще молода тоді скульпторка подарувала рідному селу на честь 150-річчя з дня народження Кобзаря. А було все так.

У серпні 1963 року Теодозія Бриж із чоловіком Євгеном Безніском приїхали на кілька днів до батьків у Бережницю – привезли показати батькам малих онуків. Гостюючи, розмовляли про різне, згадували минуле, батько згадав про те життя, яке тут вирувало до війни… Тут і прийшла молодому подружжю ідея встановити у рідному селі пам’ятник Тарасові Шевченку. На місці були остаточно з’ясовані всі деталі його спорудження. Теодозія вирішила: будь-що буде, а вона це зробить. Батьки умовляли, аби не перла на рожен, адже їхня родина й так перед владою загрожена: відбув табори і недавно повернувся батько Марко Бриж, а самій Теодозії взагалі будь-яка публічність на Рівненщині не бажана. Цю історію через багато літ вже по її смерті оприлюднив чоловік Теодозії – відомий львівський художник-графік Євген Безніско. В 1964 році, дочка Теодозія свого слова дотримала: через рік привезла до рідного села обіцяний пам’ятник. На початку 90-х бережницькі рухівці вирішили перенести пам’ятник Тарасу Шевченку із-за задвірків торгових закладів, де йому визначили місце ще за радянської влади, в центр села, на майдан біля церкви. Теодозію запросили на торжество. На відкритті пам’ятника скульптор розповіла про свої кращі доробки – бюст Данила Галицького, який стоїть нині у Львові, пам’ятник Шевченку, якого радянська влада подарувала Канаді, і стоїть він у центрі Оттави. Пишалася, що одною з перших створила скульптурний образ княгині Ольги. До кращих своїх робіт віднесла і пам’ятник Кобзарю, який стоїть у центрі її рідної Бережниці.

Пам’ятник «Христос, який дивиться людям у вічі…»

Винятково важливими для відображення особливостей творчості Теодозії Бриж були твори, пов’язані з образами Старого і Нового Заповітів. У цьому контексті відзначимо створені близько 1985 р. фігури старозавітного пророка Ісаї. Чимало скульпторів зверталося до образу Ісуса Христа, що зображений розіп’ятим на хресті. Українська скульпторка Теодозія Бриж зліпила образ Христа на хресті. Проте її Христос не схожий на скульптуру жодного автора. Її Ісус особливий. З усіх розп’ять, які можна побачити в Україні, образ Христа Теодозії Бриж має свою визначальну рису – він не мертвий, а живий. Його очі розплющені. Коли мистецтвознавець Борис Возницький запитав у скульпторки, чому вона так зобразила Христа, Теодозія відповіла: «Час нині такий, що Христос має дивитися людям у вічі».

Ігорю Никоненку, міському голові міста Богуслава, має завдячувати Бережниця за те, що у 2010-му році постало її авторства розп’яття Христа. Ця робота зроблена в камені на основі одного і того ж макету, що і бронзова статуя Христа біля Золочівського замку, яка встановлена в спеціальному гроті на фоні широкої в 74 квадратні метри тематичної мозаїки, викладеної чоловіком і сином Теодозії Бриж – Євгеном і Яремою Безнісками у 1995 році, ще за її життя.

Кімната-музей у рідному селі Бережниця

1999 рік. Саме цей рік був останнім в житті нашої землячки. Теодозія Марківна пішла з життя 4 липня, але залишилася в пам’яті людей, які знали її, працювали з нею. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові. В роковини пам’яті, 25 червня 2000 року у Бережниці відбулося відкриття меморіальної кімнати-музею заслуженого скульптора України Теодозії Бриж при Бережницькій сільській школі. Музей відкрився завдяки зусиллям старожила Бережниці місцевого вчителя Антона Антончика, який довгі роки збирав матеріал про життя і творчість знаменитої землячки. На урочистому відкриті кімнати-музею виступив Заслужений художник України зі Львова, чоловік Теодозії Євген Безніско. Саме він привіз до Бережниці цінні реліквії: роботи художниці, фотографії, інструменти, якими користувалася майстриня. Допомогли у створенні меморіальної кімнати також рівненський художник Микола Красько, жителі Бережниці та сусідніх сіл. Основний тягар поклав на свої плечі колишній 75-річний учитель Бережницької школи, член Українського Народного Руху Антон Антончик. На відкритті музею у школі краєзнавець, митець, борець за волю України зазначив: «Покійна Теодозія дуже хотіла, щоб у Бережниці був музей. Сьогодні її свята мрія здійснилася. Звичайно, зроблено ще дуже й дуже мало, але головне те, що перші цеглинки закладено. Надалі, я думаю, цей музей стане справжньою окрасою нашого села». 

Вулиця Теодозії Бриж у м. Рівне

В мікрорайоні Ювілейний одна з вулиць названа на честь української скульпторки, уродженки Рівненщини Теодозії Бриж. Вулиця Теодозії Бриж є прямою, протяжністю 300 метрів. На вулиці розташовані виключно приватні житлові будинки. За часів радянської окупації вулиця мала назву Ванди Василевської. Сучасна назва – з 2016 року.

Меморіальна майстерня Теодозії Бриж

Сьогодні, у її майстерні, на вулиці Мартовича у Львові, діє меморіальний музей. Музей створено у приміщенні, де у 1956-1999 роках працювала Теодозія Бриж.                  

Експозиція музею привертає увагу емоційністю, її зміст цікавий, хоча представлений не цілком упорядковано, тримає увагу глядача від початку і до кінця завдяки розмаїттям форм і кольорів. Отож радимо вам, в один з днів відірватись від своїх буденних справ, та відвідати цей чудовий музей, де досі можна відчути дух присутності Майстра з великої літери.

Завдячуючи зусиллям і підтримці колишнього начальника Львівського управління культури, відомого поета Романа Лубківського і невтомного подвижника мистецької і музейної справи, директора Львівської картинної галереї Бориса Возницького, родом із Дубенщини, творча майстерня Теодозії Бриж перетворена на меморіальну і стала філіалом галереї. Теодозія Бриж – унікальний львівський скульптор. Вона своєю творчістю здійснила такий прорив в скульптурі, що колись покійний Борис Григорович  Возницький, повернувшись з Києва, сказав: «В мене таке враження, що зі смертю Теодозії на Україні померла скульптура». Борис Григорович свого часу високо оцінив її творчість. Коли мисткиня померла, він погодився взяти приміщення її майстерні та зробити його філіалом картинної галереї. Зараз тут зберігається більше сотні її робіт. 32 твори з цієї майстерні під час ремонту вивезено в запасники Олеського замку на зберігання. Знаходяться вони там у підвалах монастиря у дуже гарному стані. Своєрідним доповненням до цієї спадщини є графічні полотна чоловіка і сина, розміщені на стінах майстерні, бо вони також творилися тут. Найчастіше сюди приходять студенти, друзі і знайомі, щоб ознайомитися з великим духовним багатством, почерпнути новий заряд для творчого пошуку і натхнення. А у день народження Теодозії Бриж тут традиційно відбувається пошанування її світлої пам’яті. Ті хто побував у майстерні скульптора кажуть: «Хто тут не був, той Львова не бачив».

Незабутня Фана

У день народження скульпторки про неї обов’язково згадуватимуть у Львові в її майстерні, що став музеєм. Рідні, друзі й соратники скульпторки запалять свічку пам’яті та покладуть квіти на її могилу на Личаківському цвинтарі.

Ще згадають у Володимирі-Волинському, де встановлений її княжий цикл скульптур. Може у Дрогобичі, чи Богуславі, Сколе, де теж височать її пам’ятники Юрієві Дрогобичу (Котермаку), Ярославу Мудрому, князеві Святославу.

Бережниця у День свята Стрітення Господнього приймала гостей та учасників мистецького вечора-зустрічі «Скульптор унікального таланту», присвяченого 90-й річниці від дня народження заслуженого художника України Теодозії Бриж. Приїхав зі Львова на батьківщину славетної матері, аби взяти участь у заходах присвячених річниці від її народження і її син Ярема.

Учасники заходу поклали квіти до меморіальної дошки пам'яті скульптора, яка встановлена на стіні навчального закладу де є створений щирим серцем односельчан скульпторки музей її імені, в якому знаходяться архівні матеріали: статті, листи, фото. А неподалік від сільської церкви височить її Тарас Шевченко, поставлений у далекому 1964 році до 150-річчя від дня народження, наче питаючи: «Чи живете так, як я заповів?»; хвилює душі мирян її Христос, котрий дивиться людям у вічі.

* * *

Презентація люб’язно надана Дубровицькою центральною районною бібліотекою

Книги 

Антончик А. Квіт пам’яті неопалимий : історія створення пам’ятника Т. Г. Шевченкові в селі Бережниця Дубровицького району на Рівненщині. – Рівне : Азалія, 1996. – 32 с. – (Реабілітовані історією).

Безніско Л. Бриж Теодозія / Л. Безніско // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. – Т. 1. – С. 285-286.

Бриж Т. Скульптура «Мати» з меморіального ансамблю у Володимир-Волинському / Бриж Т., Дзиндра Є. // Володимир-Волинський меморіальний комплекс / за ред. А. Шулежко. – Львів : Каменяр, 1975. – 21 с.

Бриж Т. Скульптура «Мати» з меморіального ансамблю у Володимирі-Волинському. Бетон. 1965-1966 рр. / Т. Бриж, Є. Дзиндра // Історія українського мистецтва. Т. 6 : Мистецтво 1941-1967 рр. / за ред. М. П. Бажана та ін. – Київ : Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1968. – С. 319.

Бриж Теодозія Марківна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. – Київ : Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1973. – С. 35.

Столярчук Б. Бриж Теодозія Марківна // Митці Рівненщини : енциклопед. довід. / Б. Столярчук. – Рівне : Ліста, 1997. – С. 43.

Бриж Теодозія Марківна // Художники України : енциклопед. довід. / Ін-т проблем сучасного мистецтва АМУ ; редкол.: В. Д. Сидоренко (голова) та ін. — Київ : Інтертехнологія, 2006. – С. 95.

Квятковський Л. Цвинтар на Личакові / Л. Квятковський, Р. Ратушний. – Львів, 1009. – С. 9.

Криса Л. Личаківський некрополь / Л. Криса, Р. Фроль. – Львів, 2006. – С. 95.

Містична Берегиня : [про Теодозію Бриж, укр. скульптора, засл. худож. України, уродженицю с. Бережниця Дубровицького р-ну]. – [Дубровиця], [2019]. – 14 с.

Овсійчук В. А. Бриж Теодозія Марківна / В. А. Овсійчук // Енциклопедія сучасної України. Т. 3 : Біо – Бя / Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України. – Київ : Поліграфкнига, 2004. – С. 450.

Пащук І. Скульптор Теодозія Бриж / І. Пащук // Дубровиці – 1000 років : зб. матеріалів наук.-краєзн. конф., присвяч. 1000-річчю першої писемної згадки про м. Дубровицю, провед. 16–17 верес. 2005 р. – Рівне, 2005. – C. 102–104.

Періодичні видання 

Библюк Н. Творчий шлях художника / Н. Библюк // Універсум. – 2006. – № 9/10. – С. 27.

Про творчий шлях художника Є. Безніска та про найвагоміші спільні творчі досягнення Євгена з Теодозією.

Глинчак В. Монументи з пісні / В. Глинчак // Жовтень. – 1971. – № 2. – С.156-157.

Про неповторний фантастичний світ скульптур Теодозії Бриж до драми Лесі Українки «Лісова пісня».

Басараба В. Проростання крізь камінь / В. Басараба // Вільне слово. – 2000. – 16 лют. – С. 3.

Про скульптора Т. Бриж із с. Бережниця, Дубровицького району та її робота над пам’ятником Т. Г. Шевченку у рідному селі (1964).

Берегова Н. Персонажі «Лісової пісні» чекають увічнення у бронзі / Н. Берегова // Льонокомбінат. – 2014. – 28 лют. – С. 13.

У Львові вшанували нашу землячку-скульпторку Теодозію Бриж. Про скульптури мисткині до драми Лесі Українки «Лісова пісня».

Борсук В. Теодозія Марківна Бриж / В. Борсук // Дубровицький вісник. – 2008. – 7 листоп. – С. 5.

Творчий шлях скульптора із с. Бережниця, Дубровицького району Т. Бриж.

Введенський О. Теодозія Бриж, котру друзі кликали Фаною / О. Введенський // Дзвін. – 2016. – № 2. – С. 246-248.

Про майстерню у Львові, в якій працювала з 1956 по 1999 рік наша землячка з с. Бережниця, Дубровицького району Теодозія Бриж.

Долішня Л. Її творча майстерня стала меморіальною / Л. Долішня // Робітнича газ. – 2002. – 19.

Сьогодні, у її майстерні, на вулиці Мартовича у Львові, діє меморіальний музей. Музей створено у приміщенні, де у 1956-1999 роках працювала Теодозія Бриж

Дячок Є. Згадуючи славну землячку / Є. Дячок // Поліський маяк. – 2000. – 15 лип. – С. 2.

Спогади про землячку скульптора Т. М. Бриж.

Жук І. Знаменита Бережничанка / І. Жук // Дубровицький вісник. – 2009. – С. 5.

Про перенесення пам’ятника Тарасу Шевченку (встановлений у с. Бережниця, Дубровицького району у 1964 р., автор Б. Бриж) у центр села, на майдані біля церкви у 90-х рр. На відкриті пам’ятника була присутня Теодозія Бриж. Є фото.)

Ільчук В. Відкрито музей скульптора Теодозії Бриж / В. Ільчук // Волинь. – 2000. – 30 черв. – С. 13.

25 червня 2000 року у Бережниці відбулося відкриття меморіальної кімнати-музею заслуженого скульптора України Теодозії Бриж при Бережницькій сільській школі.

Калько С. Меморіальна кімната Теодозії Бриж / С. Калько // Сім днів. – 2000. – 7 лип. – С. 4.

Відкриття меморіальної кімнати-музею заслуженого скульптора України Теодозії Бриж при Бережницькій сільській школі.

Комаровський В. Колиска геніїв / В. Комаровський // Вільне слово. – 2010. – 11 лют. – C. 3.

Про шкільний музей скульптора Теодозії Бриж.

Красько З. Тепло холодної глини / З. Красько // Рівненський діалог. – 2008. – 22 лют. – C. 7.

Про заслуженого художника України, скульптора, уродженку с. Бережниця, Дубровицького району Тоедозію Бриж. У Бережницькій ЗОШ діє музей скульптора, заснований у 2000 році. Про пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, скульптора Т. М. Бриж у с. Бережниця (1964).

Марчук Л. Теодозію Бриж визнали вже після смерті / Л. Марчук // Сім днів. – 2014. – 17 лип. – C. 4.

Про українську скульпторку Теодозію Бриж, уродженку с. Бережниця Дубровицького району.

Островський Г. Мистецтво Т. Бриж / Г. Островський // Вітчизна. – 1967. – № 1. – С. 224-225.

У майстерні скульптора Т. Бриж у Львові. Є скульптури раннього мистецтва.

Пащук І. Меморіальна майстерня Теодозії Бриж / І. Пащук // Вільне слово. – 2002. – 24 квіт. – С. 3.

Про творчий шлях скульптора Теодозії Бриж.

Родіна Л. Відкрито музей Теодозії Бриж / Л. Родіна // Вільне слово. – 2000. – 12 лип. – С. 4.

У приміщенні Бережницької школи відкрито музей Т. М. Бриж.

Родіна Л. Повела шляхами дивна доля... / Л. Родіна // Дубровицький вісник. – 2010. – 15 жовт. – C. 2.

Про навчання Феодосі Бриж у Бережнянській приватній гімназії та Сарненській ЗОШ, вступ до Львівського інституту прикладного мистецтва.

Рожко В. Щоб вони бачили ваші добрі діла... / В. Рожко // Волинь. – 2007. – 11 трав. – C. 7.

Відомості про село Бережниця Дубровицького району та його відомих уродженців: художника, скульптора України Теодозію Бриж та краєзнавця Антона Антончика.

Семенова М. Геній з поліського краю / М. Семенова // Рівненський діалог. – 2009. – 20 лют. – C. 7.

Про українського скульптора Теодозію Бриж, уродженку с. Бережниця Дубровицького району.

Стрижак О. Духом твердим і кроком не хворим / О. Стрижак // Поліський маяк. – 2000. – 1 лип. – С. 1.

Про відкриття у Бережницькій школі кімнати-музею українського скульптора.

Теодозія Бриж: мужність, мудрість, талант // Волинь. – 2009. – 27 лют. – C. 3.

До 80-річчя видатного скульптора.

Тишкевич Р. Доторкнутись до прекрасного / Р. Тишкевич // Сарненські новини. – 2009. – 17 лют. – С. 2.

До 80-річчя видатного скульптора Теодосії Марківни Бриж.

Цимбалюк Є. 27 монументальних пам’ятників по всій Україні / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2009. – 15 верес. – C. 5.

Про творче надбання заслуженого художника України Т. М. Бриж.

Інтернет-ресурси 

Кімната-музей Теодозії Марківни Бриж [Електронний ресурс] // Дубровицька централізована система публічно-шкільних бібліотек : сайт. – Режим доступу: http://dubrlibr.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=102:brug-museum&catid=43:lit-karta-cat&Itemid=71. – Назва з екрана.

Гуменний В. Львів’янка, що творила історію скульптури з нової сторінки: творча історія Теодозії Бриж [Електронний ресурс] / В. Гуменний // Фотографії Старого Львова : сайт. – Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/lvivyanka-scho-tvoryla-istoriyu-skulptury-z-novoji-storinky-tvorcha-istoriya-teodoziji-bryzh/. – Назва з екрана.

Бриж Теодозія Марківна [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Бриж_Теодозія_Марківна. – Назва з екрана.

Теодозія Бриж. Роботи [Електронний ресурс] // Галерея мистецтв : сайт. – Режим доступу: https://www.volart.com.ua/art/bryzh_teodoziya/. – Назва з екрана.

Петренко М. Підводне громаддя айсберга Теодозії Бриж [Електронний ресурс] / М. Петренко // Zaxid.net : сайт. – Режим доступу: https://zaxid.net/pidvodne_gromaddya_aysberga_teodoziyi_brizh_n1230669. – Назва з екрана.

Гатілова К. «Жінка, що писала українське мистецтво з нової сторінки» [Електронний ресурс] / К. Гатілова // ArtArea : сайт. – Режим доступу: https://arteriya.wordpress.com/2014/09/10/жінка-що-писала-українське-мистецтво/. – Назва з екрана.

Теодозія Бриж: чим запам’яталась скульпторка з Бережниці [Електронний ресурс] // YouTube : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=KAsI7wEp9jQ. – Назва з екрана.

Сюжет про Теодозію Бриж [Електронний ресурс] // YouTube : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=-V-ep-U9sR8. – Назва з екрана.

Людмила Стадницька