Віртуальні виставки

Як не любити простори Полісся
22.11 2016 | Прочитано: 191


До 90-річчя від дня народження Михайла Івановича Каганова, заслуженого діяча мистецтв Української РСР, лауреата обласної комсомольської премії ім. Миколи Максися (25.11.1926 – 19.03. 1976)

У творчих колах митців Рівненщини шестидесятих-семидесятих років постать композитора Михайла Івановича Каганова без перебільшення можна вважати легендарною. Адже без його найактивнішої участі не відбулася жодна велика чи мала творча подія в нашому краї.

Михайло Каганов був не просто відомим композитором, автором талановитих і яскравих музичних творів, він був прометеєвим вогнем, яким живилися молоді композитори, отримуючи від нього тепло і дружню підтримку.

Народився 25 листопада 1926 року у м. Константинівка Донецької області у сім’ї робочого-шахтаря Івана Єгоровича Каганова. Мама – Перцовська Ася Григорівна, єврейка за національністю, була домогосподаркою на трьох дітей. У 1929 році під час обвалу на шахті загинув батько, за короткий час померла мама. Тож Михайло ріс і виховувався у дитячому будинку. З 1937 до 1941 р. – вихованець військово-музичної школи Радянської Армії в Одесі. Трубачем-сигналістом, разом з курсантами Одеського піхотного училища, зустрів війну. За тим – Московська школа радіолокації (1943), переведена пізніше (1944) у Ленінград, а потім – служба на Тихоокеанському флоті на військовому сторожовому кораблі «Вьюга». У складі 5-го дивізіону сторожевих катерів у серпні 1945 року брав участь у висадці десантів в Японських портах Юкки, Сейсин, Гензан, Расин. По завершенні війни з Японією, був направлений служити і працювати в ансамбль пісні і танцю Тихоокеанського флоту музичним керівником.

Його перші бойові пісні і кантата були присвячені бойовим друзям гвардійцям-катерникам мужнім і відважним морякам тихоокеанського флоту.

Після демобілізації у 1957 році повернувася до Одеси, закінчив музичне училище, поступив на 2-й курс Одеської державної консерваторії ім. А. В. Нежданової на історико-теоретичний факультет. Після закінчення консерваторії в 1957 році отримав направлення у м. Рівне музичним керівником театру і викладачем музично-теоретичних дисциплін музичного училища.

З 1958 року на громадських засадах 15 років очолював Обласну творчу організацію композиторів Рівненщини. Працював старшим викладачем кафедри музики і співу, доцент музично-педагогічного факультету Рівненського державного педагогічного інституту.

Рівненщина стала для Михайла Коганова близьким і рідним краєм. Цю велику свою любов до поліської землі він виражав у музиці своїх пісень, хорових поемах, інструментальних творах. Тому з’явилися такі незабутні шедеври, як «Пісня про легендарне місто» на сл. Г. Сербіна, «Я люблю тебе, мій рідний краю» на сл. М. Салатової. Неабияке місце у його піснях займали ліричні образи. До таких пісень можна віднести «Наша студентська» на сл. Колобова, «Крилата юність» на сл. Г. Сербіна, «Пісня про вчителя» на сл. Я. Дуба, «Рівне вечірнє» на сл. Н. Кузьменка, енергійна і весела пісня «Огоньки родного города», «Цветы Ровно», «Танцуем с тобой» (на сл. В. Колобова). Великою душевністю і ліризмом, любов’ю до свого рідного краю проникнуті пісні «Рідний мій краю», «Як не любити простори Полісся» (сл. Н. Кузьменка), «Вечір у селі» (сл. М. Салатової), лірична пісня «Невгасима моя любов…» (сл. І. Шенюка).

Ці пісні можна було почути у повсякденному житті, в побуті, на вечорах відпочинку, на концертах.

Багато творчих сил композитор присвятив творчості Тараса Григоровича Шевченка. До 150-річчя геніального поета був створений драматичний твір для баритона і оркестру народних інструментів – дума «Ой, три шляхи широкії…», виконана народним артистом СРСР Миколою Ворвулєвим. До цього ювілею створені також хори «Обніміте ж, брати мої», «За карії оченята», «Дивлюся, аж світає», «Закувала зозуленька», «У гаю, гаю» – усі ці твори виконувалися ансамблем бандуристів Київського радіо, увійшли до репертуару хорових капел і окремих виконавців філармоній України. Ці твори поповнили українську Шевченкіану, ввійшли в репертуар професійних та студентських колективів, стали необхідним елементом педагогічного репертуару вузів.

До театральної музики відноситься музичне оформлення дитячого балету «Снігурочка» – 1960 р., «Пори року» – 1961 р. у постановці Рівненського Палацу піонерів. Тут використано ряд українських жартівливих пісень, хороводів, дитячих музичних п’єс сучасних українських композиторів для передачі яскравого народного колориту музики. Для театру юного глядача Михайло Каганов написав музику до казкової вистави «Пригоди гончара» – 1965 р.

З інструментальних творів: «Концертний марш для духового оркестру на поліські теми», «Мелодія» для скрипки з фортепіано, «Танцювальна сюїта для фортепіано», «Вальс для ансамблю скрипалів». Симфонічна поема «Сильні духом».

Михайло Іванович приділяв велику увагу вихованню студентської молоді, майбутніх вчителів, наставників, продовжувачів освітянської справи.

Завдяки його дружнім порадам і творчій допомозі, багато з початківців стали справжніми творцями музики, а деякі мають свої пісенні збірки. І недарма Михайло Каганов майже 20 років з 1957 до своїх останніх днів, тобто до 1976 року обирався головою творчого об’єднання самодіяльних композиторів Рівненщини. Уряд присвоїв йому, одному з перших на Рівненщині, високе і почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України», а його друзі і колеги постійно дарували йому свою любов і щиру повагу.

Він завжди був серед людей, серед роботи, серед творчості, завжди в динаміці, енергійний і усміхнений. У будь-якій складній ситуації зберігав коректність і тактовність до ближніх і надзвичайну делікатну інтелігентність до всіх оточуючих. Він був простим і величним. Таким його пам’ятають усі, кому пощастило з ним працювати і спілкуватися.

Хочеться, щоб молоде покоління музикантів глибше познайомилися з творчістю Михайла Каганова, співали його пісні і відчували в них молодечий дух, невгасиму любов, жагу до життя, яку мала ця невтомна людина, митець і музикант.  

 

Твори Михайла Каганова

Михайло Каганов. Матеріали, спогади, пісні / ред. упоряд. М. П. Корейчук, Б. Й. Столярчук. – Рівне : Овід, 2011. – 224 с.

Про життя, творчу, педагогічну і громадську діяльність рівненського композитора 60-70-х років 20 ст., заслуженого діяча мистецтв України Михайла Каганова.

Каганов М. Музичні твори на вірші Тараса Шевченка / М. Каганов ; за ред. Б. Столярчука. – Рівне, 1996. – 33 с.

 

Каганов М. Крилата юність / М. Каганов ; слова Г. Сербіна. // Крила : літ.-муз. альб. – Ровно, 1959. – С. 35-40.

 

Каганов М. Партизанська / М. Каганов ; слова І. Шанюка // Пісні над Горинню : вок. твори композиторів Ровенщини. – Київ, 1967. – С. 43-50.

 

Каганов М. Ради счастья / М. Каганов ; слова В. Васильєва. // Крила : літ. –муз. альб. – Ровно, 1959. – С. 9-13.

 

Каганов М. Вогники рідного міста / М. Каганов ; слова В. Колобова. – Ровно, 1976. – 4 с.

 

Каганов М. Обніміте ж, брати мої… (для хору а капела) / М. Каганов ; слова Т. Г. Шевченка. – Ровно, 1971. – 3 с.

 

Каганов М. Огоньки моего города : вальс / М. Каганов ; слова В. Колобова. – Червоний прапор, 1964. – 4 січня. – С. 4.

 

Каганов М. Ой три шляхи широкії / М. Каганов ; слова Т. Г. Шевченка. – Ровно, 1976. – 5 с.

 

Каганов М. Пісня про легендарне місто / М. Каганов ; слова Г. Сербіна. Ровно, 1972. – 4 с.

 

Каганов М. Ровно вечірнє / М. Каганов ; слова М. Кузьменка. – Ровно, 1972. – 6 с.

 

Каганов М. Ровно й Відін – побратими : для нар. хору в супроводі баяну / М. Каганов ; слова І. Шанюка. – Ровно, 1969. – 3 с.

 

Каганов М. Шуміли сосни над Горинь-рікою / М. Каганов ; слова Г. Сербіна. – Ровно, 1974. – 5 с.

 

***

 

Каганов М. Если с тобой друзья / М. Каганов ; слова В. Сухачева. – Зміна. – 1969. – 14 черв. – С. 4.

 

Каганов М. Легендарне моє місто / М. Каганов ; слова Г. Себіна // Червоний прапор. – 1966. – 23 берез.

 

Каганов М. Наша студентська / М. Каганов ; слова В. Колобова. – Червоний прапор. – 1961. – 8 лип.

 

Каганов М. Песня верной дружбы / М. Каганов ; слова А. Петриченко. – Червоний прапор. – 1973. – 17 черв.

 

Каганов М. Слава труду / М. Каганов ; слова В. Колобова. – Червоний прапор. – 1970 – 4 жовт.

 

Каганов М. Як не любити простори Полісся… / М. Каганов ; слова М. Кузьменка. – Червоний прапор – 1969. – 8 лют.

 

Публікації про М. І. Каганова  

Про присвоєння Каганову М. І. [голові Ровенського обласного творчого об’єднання самодіяльних композиторів] почесного звання Заслуженого діяча мистецтв Української РСР : Указ Президії Верховної Ради Української РСР. 21 серпня 1974 року // Червоний прапор. – 1974. – 23 серп. – С. 2.

 

Юров П. Лауреати комсомольської премії (імені Миколи Максися 1968 року) / П. Юров // Червоний прапор. – 1968. – 29 жовт. – С. 4.

 

***

 

Дацков А. Велич простоти [про рівненського композитора М. Каганова] / А. Дацков // Народна творчість. – 1998. – № 7. – С. 9.

 

Дем’янчук Г. Пісенна доля / Г. Дем’янчук // Червоний прапор. – 1967. – 15 серп. – С. 4.

 

Дронов В. Дзвени пісне / В. Дронов // Червоний прапор. – 1976. – 21 берез. – С. 4.

 

Михайло Іванович Каганов [некролог] // Червоний прапор. – 1976. – 21 берез. – С. 4.

 

Михайлов М. Спілка композиторів номер два / М. Михайлов // Культура і життя. – 1967. – 29 січ. – С. 4.

 

Мойсеєнко Ю. Назріла проблема. Нотатки з республіканської конференції самодіяльних композиторів / Ю. Мойсеєнко // Культура і життя. - 1973. – 22 лют. – С. 3.

 

Петриченко А. Міцні крила : нарис [про заслуженого діяча мистецтв УРСР композитора М. І. Каганова] / А. Петриченко // Зміна. – 1975. – 4 груд. – С. 4.

 

Сербін Г. Сурмач : до 80-річчя від дня народження композитора Михайла Каганова : [першого голови творчого об’єднання композиторів Рівненщини] / Г. Сербін // Вільне слово. – 2006. – 23 листоп. – С. 12.

 

Столярчук Б. Й. Каганов Михайло Іванович / Б. Й. Столярчук // Енциклопедія сучасної України. – Т. 11. – К., 2011. – С. 654.

 

Столярчук Б. Й. Каганов Михайло Іванович / Б. Й. Столярчук // Митці Рівненщини : енциклопед. довід. 2-ге вид., допов. і перероб. – Рівне : видавець О. Зень, 2011. – С. 125.

 

Столярчук Б. Невгасима його любов : [про музиканта, доц., засл. Діяча України М. І. Каганова] / Б. Столярчук // Каганов М. Музичні твори на вірші Тараса Шевченка / М. Каганов ; за ред. Б. Столярчука. – Рівне. – 1996. – С. 3-4.  

 

Інтернет-ресурси

 

Столярчук Б. Й. Каганов Михайло Іванович / Б. Й. Столярчук [Електронний ресурс ] // Енциклопедія сучасної України : сайт. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12044. – Назва з екрана.

 

Михайло Каганов. Матеріали, спогади, пісні / Богдан Столярчук [Електронний ресурс ] // АРТ-Маркет : сайт. – Режим доступу: http://mistgrani.com/knyhy-2/mykhailo-kahanov-materialy-spohady-pisni-bohdan-stoliarchuk. – Назва з екрана.

 

85 років з дня народження Михайла Каганова, педагога, композитора [Електронний ресурс] // Історична Волинь : сайт. – Режим доступу: http://www.istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=2458:85--------&catid=1. – Назва з екрана.

 

Анжела Хамедюк



Коментарі (0)



усі виставки »
#1 #2 #3 #4 #5 #6

Книжкові виставки

  • 1-31 березня

    Демонстрація виставки-конкурсу «Космічні фантазії» виробів учнів Рівненського обласного Центру науково-технічної творчості учнівської молоді

    Відділ виробничої л-ри ІІІ поверх

  • 1-31 березня

    «Рівненщина в полум’ї Української народної революції (1917-1921)»

    Краєзнавчий відділ IV поверх

  • 1-31 березня

    «Микола Лисенко: відомий і невідомий». До 155-річчя від дня народження українського композитора, фольклориста, громадського діяча

    Відділ мистецтв ІІІ поверх

  • 1-31 березня

    «Світоч українського народу». 103 роки від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – українського поета, письменника, художника, громадського і політичного діяча

    Абонемент ІІ поверх

  • 1-31 березня

    «Микола Пимоненко. Від богомаза – до академіка». До 155-річчя від дня народження українського живописця

    Відділ мистецтв ІІІ поверх

  • 1-31 березня

    «Альтернативні джерела енергії – альтернатива енергетичній кризі»

    Відділ виробничої л-ри ІІІ поверх

  • 1-31 березня

    «Краща книга Рівненщини (2009-2015)»

    Краєзнавчий відділ IV поверх

  • 1-31 березня

    «Живопис Олекси Новаківського». До 155-річчя від дня народження українського живописця

    Відділ мистецтв ІІІ поверх

  • 1-31 березня

    «Готуємось до нового врожаю: поради городникам»

    Відділ виробничої літератури ІІІ поверх

  • 1-31 березня

    Виставка-інсталяція «Жіночий силует на фоні історії»

    Відділ абонемента ІІ поверх

  • 1-31 березня

    «Вільний книгообмін»; «Популярні аудіокниги»; «Нові надходження художньої літератури»; «Книги письменників – лауреатів літературного конкурсу «Коронація слова»; «Письменники рідного краю»; «Нова періодика для дозвілля»

    Відділ абонемента ІІ поверх

  • 1-31 березня

    «Охорона та збереження лісів України»

    Відділ виробничої літератури ІІІ поверх

  • 1-31 березня

    «Лялька своїми руками з природного та штучних матеріалів»

    Відділ виробничої літератури ІІІ поверх

  • з 2 по 16 березня

    Виставка однієї книги «90 років роману «Вальдшнепи» українського письменника Миколи Хвильового (1893-1933)»

    Читальна зала IV поверх

  • з 2 по 16 березня

    «Книги – Шевченківські лауреати»

    Читальна зала IV поверх

  • з 2 по 16 березня

    Дні книг-іменинників: 110 років з дня виходу першого повного видання «Кобзаря» (1907) Т. Г. Шевченка за ред. В. М. Доманицького

    Читальна зала IV поверх

  • з 2 по 16 березня

    «Постаті: ріднокрай у дзеркалі особистостей» (Юзеф Крашевський, Оноре де Бальзак, Улас Самчук)

    Читальна зала IV поверх

  • з 14 по 28 березня

    «Історичні романи мовами світу»

    Відділ іноземної л-ри ІІІ поверх

  • з 15 по 31 березня

    «Історіограф Волинської землі». До 85-річчя від дня народження Гурія Бухала – історика, краєзнавця

    Краєзнавчий відділ IV поверх

  • з 18 по 31 березня

    «20 українських письменників, яких варто прочитати»

    Читальна зала IV поверх

  • з 18 по 31 березня

    «Книги з фонду рідкісних видань: зарубіжні письменники» Читальна зала IV поверх «20 українських письменників, яких варто прочитати»

    Читальна зала IV поверх

  • з 18 по 31 березня

    Книги-ювіляри Гулака Артемовського – українського письменника, перекладача, поета, байкаря: 200 років «Справжня добрість (Писулька до Грицька Пронози)» (1817); 190 років «Батько і син» (1827)

    Читальна зала IV поверх

  • з 18 по 31 березня

    «Грузинські письменники і їх твори». Знайомство з літературою національних меншин

    Читальна зала IV поверх

  • з 20 по 31 березня

    «В орбіті українського театру». До Міжнародного дня театру

    Відділ мистецтв ІІІ поверх

  • з 18 березня

    «Микола Костомаров». До 200-річчя від дня народження українського і російського історика, громадського, політичного і культурного діяча, письменника. Віртуальна виставка на сайті бібліотеки (http://libr.rv.ua)

    Читальна зала IV поверх

  • з 24 березня

    «Події Української революції 1917–1921 рр. на Рівненщині». Віртуальна виставка на сайті бібліотеки (http://libr.rv.ua)

    Краєзнавчий відділ IV поверх



    Фотогалерея