Віртуальні виставки

Під зіркою Полин
13.04 2016 | Прочитано: 1438


«...І велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип.

І спала вона на третину річок та на водні джерела.

А ймення зорі тій Полин...»

Об’явлення Св. Івана Богослова 8:10-11


В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогади про які пронизують серце гострим болем. Одна з них – найбільша техногенна радіоекологічна катастрофа XX ст. – аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Трагедія, в епіцентрі якої опинилась Україна, стала ознакою і виміром людського горя, людської долі, людського життя.

Біблійна зірка Полин, що впала тоді на нашу землю, надовго отруїла не лише наші хліб, воду, повітря, а й нашу кров. Відтоді збігло три десятки років, проте Чорнобиль і досі залишається незагоєною раною, що ятрить пам'ять та не забувається.

Як відомо, 26 квітня 1986 року о 1 годині 24 хвилини у приміщенні четвертого енергоблока при виведенні його в плановий ремонт і проведенні випробувань турбогенератора стався вибух і виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока.

Під час випробувань турбогенератора, що вперше проводилися на діючій атомній станції, фахівці перевели реактор у аварійний режим і намагалися визначити можливості більш повного використання енергії генератора для власних потреб реактора.

Струсонуло цілим світом

В Страхоліссі перед світом

Брязнув дуб тисячолітній –

Охнула земля.

Тільки – пилу мертва хмарка,

Та ще крук зловтішно каркнув...

(«Сім» Б. Олійник)

Потоки високоактивної лави з розплавленого палива й графіту проникли до приміщення нижньої частини реактора. В результаті виникла надзвичайна ситуація, що вимагала термінових дій з усунення небезпеки. Із 192 т палива, що містилися в реакторі четвертого блока, близько 4% було викинуто в повітря протягом 10 днів. Викид у 50 млн кюрі радіоактивних нуклеїдів складався з йоду, цезію, стронцію, плутонію та деяких інших ізотопів.

Відомо, що період напіврозпаду, наприклад, такого радіоактивного елемента, як плутоній, становить 24 тис. років. Тому, аби ґрунт, забруднений радіацією, повернувся до нормального стану, потрібен саме такий строк.

У розсекречених депешах Комітету державної безпеки УРСР відзначається, що випробування проводилися «без офіційного узгодження з проектною організацією» і з численними порушеннями регламенту співробітниками станції. Унаслідок вибуху була зруйнована покрівля четвертого блока і машинного залу.

Рівень радіації відразу після аварії на території станції становив 20—25 мікрорентгенів на секунду, що більш ніж у тисячу разів перевищувало гранично допустимі норми.

У розташованому неподалік від ЧАЕС місті Прип'яті з населенням близько 50 тисяч чоловік рівень радіації досяг 4-14 мікрорентгенів на секунду і перевищив допустиму для населеного пункту позначку теж більш ніж у тисячу разів.

Першими виниклу пожежу почали гасити підрозділи пожежної частини атомної станції. Через певний час прибули загони пожежної охорони з Прип'яті й інших міст Київської області. О 4.50 пожежа була локалізована, а о 6.35 – повністю ліквідована.

Через добу урядова комісія прийняла рішення про необхідність евакуації жителів прилеглих населених пунктів. Загалом було евакуйовано понад 100 тисяч осіб.

Для запобігання поширенню радіоактивного пилу в зруйнований реактор з вертольотів скидали суміш піску, брому і свинцю. До кінця 1986 року над зруйнованим реактором був побудований «саркофаг» – так званий об'єкт «Укриття».

Також виникла загроза радіоактивного зараження Дніпра, звідки одержувала воду вся східна частина України. Щоб не допустити змиву пилу в річку Прип'ять, яка впадає в Дніпро, літаки спеціально «розстрілювали» хмари над кількома областями, а вздовж річки були побудовані бетонні огорожі, що сьогодні перебувають у поганому стані.

Незважаючи на ці зусилля, через дві доби після аварії рівень радіації в місті Прип'яті перевищував норму для населеного пункту більш ніж у 115 тисяч разів, а в зоні реактора – у 110 тисяч разів.

Потужні повітряні потоки, що утворилися в чорнобильському регіоні, підхопили радіаційні хмари, і вони смертоносним вихором пронеслися над Україною, Білоруссю, Литвою, Латвією, Польщею, Швецією, Норвегією, після чого пішли в бік Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Нищівні дії чорнобильського ядерного смерчу простежувалися в усіх географічних напрямках: північному, північно-східному, південно-східному, південно-західному, західному. Вся Європа була забруднена радіаційними опадами, за винятком Іспанії та Португалії. Масштаби мали безмежний, міжконтинентальний характер.

Зловісні вибухи на четвертому реакторі викликали атомну бурю і поширили радіацію в різних напрямках і концентраціях. Чорнобильські викиди досягли Китаю, Японії, США та інших країн і залишили свій слід навіть в Антарктиді. Рівні радіоактивності на окремих територіях були неоднаковими, а поширена думка про пряму залежність ступеня радіаційної небезпеки від віддаленості Чорнобиля виявилася хибною. Адже рівні радіоактивного забруднення місцевості не завжди залежали від відстані до ЧАЕС. Безпосереднім джерелом підвищення радіоактивності був цезій-137, що не утворюється в природних умовах, а виникає в результаті атомних вибухів і в діючих ядерних реакторах.

Медичні, радіобіологічні, соціальні, історико-культурні та економічні проблеми, спричинені аварією на ЧАЕС, не мають аналогів у світовій історії. Чорнобиль можна порівняти хіба що з війною. Україна зазнала великих жертв і матеріальних збитків, було забруднено величезну територію, яка дорівнювала деяким європейським країнам. Від радіаційного впливу постраждали близько 2,6 млн. осіб, зокрема понад 600 тис. дітей. Після Чорнобильської катастрофи Україну було оголошено зоною екологічного лиха. З погляду радіаційного забруднення це рівнозначно наслідкам вибухів понад сотні атомних бомб, подібних до тих, що в серпні 1945 р. американські збройні сили скинули на японські міста Хіросіма і Нагасакі.

За даними Міжнародної програми Всесвітньої організації охорони здоров'я, у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брало участь 800 тис. осіб, серед них – весь персонал Чорнобильської АЕС. Загалом в Україні від Чорнобильської катастрофи постраждало понад 3 мли. осіб, майже 90 тис. були переселені із забруднених територій.

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було задіяно 40 міністерств і відомств колишнього Радянського Союзу. Вартість консервації четвертого енергоблока і будівництва об'єкта «Укриття» становила 6 млрд. доларів.

У великому секреті трималася інформація про аварію у Чорнобилі та про можливі її наслідки, про рівень радіації, небезпечний для життя людини. Засоби масової інформації запевняли громадян, що все під контролем, що населенню нічого не загрожує.

Коли чутки про справжній стан речей стали розповсюджуватись з неймовірною швидкістю, людей охопила паніка. Вони не знали, як уникнути наслідків того страшного вибуху. Ніхто не поспішав давати їм пояснення. А на вулиці була квітуча весна і ніяких ознак біди.

Перше офіційне повідомлення про Чорнобильську трагедію в пресі з'явилося 30 квітня в «Правде». «Від Ради Міністрів. Як уже повідомлялося на Чорнобильській атомній електростанції... сталася аварія... що призвела до певного витоку радіоактивних речовин... На даний момент радіаційну обстановку на електростанції та прилеглій місцевості стабілізовано...».

Друге повідомлення з'явилося 2 травня. Ще коротше. «Радіоактивність на території селища й у селищі електростанції зменшилася в півтора-два рази. Ведеться робота з дезактивації...». Це мало заспокоїти – ще трішки, мовляв, і все повернеться до норми.

Замітка 3 травня. «ЦРУ США, розвідслужби деяких західних країн, передусім Англії, є головними джерелами дезінформації стосовно аварії на АЕС. Роздмухують антирадянську істерію».

Прес-конференція в МЗС СРСР 7 травня – через десять днів після аварії. Повідомлення Б. Щербини, голови Урядової комісії з розслідування аварії, заступника Голови Ради Міністрів СРСР: «За результатами систематичного контролю радіоактивного забруднення місцевості на території Української, Молдавської, Білоруської PCP рівень радіації не перевищив норм радіаційної безпеки, установлених МАГАТЕ й Міністерством охорони здоров'я СРСР».

«Жахлива аварія супроводжувалася не менш жахливою брехнею. Оскільки в матеріалах МАГATE повідомлялося, що дозиметри 2 травня реєстрували: на території ЧАЕС – близько 5000 мікрорентгенів, у Києві – 220, у Москві – 11, у Лондоні – 6...» – так оцінює перші дні трагедії відомий харківський журналіст і письменник Михайло Біденко.

Трагедія збіглась у часі зі зламом тоталітарної системи Радянського Союзу. Прикро, але з самого початку і до 1991 р. дані про Чорнобильську катастрофу мали гриф секретності, який поширювався не лише на документи, а й на розповіді людей – учасників та свідків тих подій. На жаль, ще й сьогодні світова громадськість не має повного уявлення про всі аспекти катастрофи. Погляди на причини й наслідки аварії наших та іноземних спеціалістів різняться, багато питань залишилися спірними й до кінця не вирішеними. Навколо чорнобильських подій виникло чимало міфів, перекручень, домислів...

Лише після здобуття Україною державного суверенітету та прийняття у січні  1994 р. Закону «Про державну таємницю», який заборонив засекречування будь-яких відомостей про стан навколишнього природного середовища та екологічні катастрофи, з’явилась реальна можливість зробити документи радянських органів державної безпеки та архівних установ щодо аварії на ЧАЕС відкритими для широкого кола.

http://memorial.kiev.ua/zhurnal/01_2001.html

http://libr.rv.ua/ua/virt/58/

http://libr.rv.ua/ua/virt/59/

Чорнобильська катастрофа, що за рівнем радіаційної біди стала національною трагедією України, не має минулого часу. І хоча вибух на ЧАЕС – це не перша ядерна аварія у світі, та все ж за масштабами трагічності найбільша, та є надія, що цей гіркий досвід нікому не доведеться переймати.

В Україні 2016 рік оголошений Роком вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи.

 

Посилання на фільм: 

http://tsn.ua/glamur/rozschepleni-na-atomi-telekanal-1-1-prezentuye-oficiyniy-treyler-do-filmu-pro-chornobil-620477.html

Антонов В. П. Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здоровье / В. П. Антонов. – К. : Знание, 1989. – 112 с.

Біль і тривоги Чорнобиля / упоряд. Ю. В. Сафонов. – К. : Київ. правда, 2006. – 288 с.

Барабой В. А. От Хиросимы до Чернобыля / В. А. Барабой. – К. : Наук. думка, 1991. – 122 с.

Гейл Р. Останнє попередження: Спадщина Чорнобиля : докум. повість / Р. Гейл, Т. Гаузер ; пер. з англ. – К. : Молодь, 1989. – 157 c.

Гусєв О. П. 25 років віч-на-віч з «Чорнобилем» : докум.-публіцист. твір / О. П. Гусєв; гол. ред. Б. Олійник. – К. : Золоті ворота, 2011. – 624 с.

20 років Чорнобильської катастрофи: підсумки та перспективи : зб. матеріалів до парламент. слухань у Верховній Раді України 26 квіт. 2006 р / Верховна Рада України. – К. : Парлам. вид-во, 2006. – 640 с. – (Парламентські слухання).

Демський А. Чорнобиль Анатолія Демського / А. Демський. – К. : Самміт-книга, 2011. – 228 с.

Дзісь Г. В епіцентрі людської біди / Г. Дзісь. – К. : Арт Ек, 2003. – 208 с.

Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце : фотокнига / М. Загреба. – К. : Спалах, 2002. – 120 с.

Закон України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи : офіц. вид.. – К. : Парлам. вид-во, 1998. – 64 c.

Законодавство України з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи : зб. офіц. текстів законів станом на 24 квіт. 2013 р / упоряд. Ю. І. Руснак. – К. : ЦУЛ, 2013. – 592 с.

Иллеш А. В. Репортаж из Чернобыля: записки очевидцев, комментарии, размышления / А. В. Иллеш, А. Е. Пральников. – 2-е изд., исправ. и доп. – М. : Мысль, 1988. – 169 с.

Информационные аспекты аварии на Чернобыльской АЭС / под общ. ред. А. Р. Уваренко. – К., 1998. – 144 с.

Ймення зорі Чорнобиль : фотоальбом. – К. : Чорнобильінтерінформ, 1996. – 233 с. : іл.

Костін І. Ф. Чорнобиль: сповідь репортера : (книга-альбом) / І. Ф. Костін. – К. : Мистецтво, 2002. – 320 c.

Кулландер С. Жизнь после Чернобыля: взгляд из Швеции / С. Кулландер, Б. Ларссон. – М. : Энергоатомиздат, 1991. – 48 с.

Куркин Б. А. Бремя «мирного» атома / Б. А. Куркин. – М. : Мол. гвардия, 1989. – 269 с. – (Приватна колекція Г. С. Дем'янчука).

Медведев Г. У. Чернобыльская тетрадь : докум. повесть / Г. У. Медведев. – К. : Дніпро, 1990. – 165 c.

Ошко В. П. Как это было : воспоминания-очерк / В. П. Ошко. – К. : Дніпро, 2006. – 177 с.

Парламентські слуханя стосовно закриття Чорнобильської АЕС : зб. матеріалів. – К., 2000. – 131 c.

Постчорнобильський соціум. 20 років по аварії: Чорнобиль і соціум. – Вип.11. – К. : Нац. акад. наук України, 2005. – 231 с.

Соціально-економічний розвиток територій, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: проблеми та шляхи їх подолання : аналіт. доп. / за заг. ред. О. В. Литвиненка. – К. : НІСД, 2011. – 72 с.

Сталкери : документ. розповідь. – К. : Дiалог-Система, 1996. – 56 с.

Тараканов М. Особая зона : докум. повесть / М. Тараканов. – М. : Воениздат, 1991. – 128 с.

Чернобыль: дни испытаний : кн. свидетельств. – К., 1988. – 509 с.

Чернобыль десять лет спустя. Неизбежность или случайность? / под ред. А. Н. Семенова. – М. : Энергоатомиздат, 1995. – 462 c.

Чернобыль... здоровье детей / под ред. В. М. Пономаренко. – К., 1996. – 256 c.

Вовченко В. Чернобыльская катастрофа и права человека / В. Вовченко, Т. Варфоломеева, Н. Малышко. – К., 2003. – 35 с.

Чорнобиль: Зона відчуження : зб. наук. праць / Нац. академія наук України. – К. : Наук. думка, 2001. – 546 с.

Чорнобиль-поруч: ейфорія, катастрофа, подолання, пустка, пам’ять / за ред. Б. Патона. – К. : Днiпро, 2000. – 195 c.

Шухардт Е. Голоси дітей Чорнобиля: історія тихої революції / Е. Шухардт, Л. Копєлєв. – К. : Либiдь, 1996. – 136 c.

Щербак Ю. Н. Чернобыль : док. повествование / Ю. Н. Щербак. – М. : Сов. писатель, 1991. – 464 с.

* * *

Бєляков. О. Мутація усвідомлення : [про Чорнобильську трагедію] / О. Бєляков // Голос України. – 2010. – 24 квіт. – С. 14-15.

Гардашук Т. Чорнобильська катастрофа, як каталізатор розвитку громадянського суспільства в Україні / Т. Гардашук // Сучасність. – 2006. – № 4. – С. 61-68.

20 років Чорнобильської катастрофи: підсумки і перспективи // Екологічний Вісник. – 2006. – № 3. – С. 20-23.

Зірка «полин» над Україною : 20 років із дня аварії на Чорнобильській АЕС // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2006. – № 2. – С. 45-49.

Куценко. Є. Поняття «господарсько-правовий режим використання водних ресурсів» на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС / Є. Куценко // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 4. – С. 57-60.

Куценко, В. Чорнобильська зона: соціально-економічні проблеми та шляхи їх розв’язання / В. Куценко // Економіка України. – 2008. – № 8. – С. 90-92.

Рихтік А. Вічні дзвони подвигу й скорботи: до 30-річчя від дня аварії на Чорнобильській АЕС (1986) / А. Рихтік // Дати і події: календар знаменних дат. – 2016. – № 1(7). – C. 92-96.

Чорнобиль – це спільні трагедія і біль // Соціальний захист. – 2010. – № 4. – С. 17-18.

 

Тінь від Чорнобильського крила

Ми атомні заложники прогресу

Вже в нас нема ні лісу ні небес

Так і живем від стресу і до стресу

Абетку смерті маємо — АЕС

(Л. Костенко «Летючі катрени»)

Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя.

Рівненщина залишається однією з найбільш постраждалих областей від наслідків Чорнобильської катастрофи, адже тут уражено радіацією понад 11 тис. км² території, або 56 % від її загальної площі. Радіаційно забруднені сільськогосподарські угіддя займають 290 тис. га; лісові масиви – 654 тис. га. Шість наших великих поліських районів та місто обласного підпорядкування Кузнецовськ знаходяться в радіоактивно забрудненій місцевості, на території яких розміщено 341 населений пункт, з них 5 – у другій зоні (безумовного відселення); 271 – у третій зоні (гарантованого добровільного відселення); 65 – у четвертій зоні (посиленого радіоекологічного контролю).

Більша частина забрудненої території Рівненщини розташована в зоні Полісся, серед боліт та лісів, де річна сумарна ефективна еквівалентна доза опромінення населення на 90 % формується за рахунок внутрішнього опромінення. Основна причина цього – високий вміст радіонуклідів цезію в продуктах харчування, особливо в молоці корів приватного сектору.

 

Карта зон радіоактивного забруднення Рівненської області

▲ Зона безумовного відселення

///// Зона гарантованого добровільного виселення

# Зона посиленого радіологічного контролю

Враховуючи масштаби Чорнобильської катастрофи, згідно з Національною програмою в області на державному рівні ведуться скоординовані роботи у напрямку ліквідації її наслідків. При виконанні цієї програми наша область досягла певних позитивних результатів в реалізації конкретних її положень. Проведено дозиметричну паспортизацію всіх населених пунктів постраждалих районів області, визначено щільність радіоактивного забруднення всіх сільськогосподарських угідь та лісів. Також за роки, що минули після цієї трагедії, область отримала великі кошти на виплату пільг та компенсацій постраждалому населенню та організацію їх самостійного переселення, на санаторне лікування, оздоровлення та радіологічне очищення забруднених територій області.

Губер Л. М. Гроші Чорнобиля або записки головного бухгалтера з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС / Л. М. Губер. – Рівне : Волин. обереги, 2009. – 368 с.

Етнокультура Волинського Полісся і чорнобильська трагедія. Ч. 1 / Рівнен. держ. ін-т культури. – Рiвне, 1996. – 120 c.

Етнокультура Волинського Полісся і чорнобильська трагедія. Ч. 2 / Рівнен. держ. ін-т культури. – Рiвне, 1996. – 262 c.

Етнокультура Волинського Полісся і чорнобильська трагедія. Вип. 2 / Рівнен. держ. ін-т культури. – Рiвне, 1997. – 363 c.

Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія . Вип. 3 : Зарічненський район, Рівненський район / Рівнен. держ. ін-т культури. – Рiвне, 1998. – 327 c.

Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія : збірник / упоряд. С. І. Шевчук ; М-во України з надзв. ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорноб. катастрофи ; Рівн. держ. ін-т культури. – Рiвне, 1998. – 324 с.

Чорнобильська катастрофа та подолання її наслідків : нормативні документи / упор. Є. К. Пашутинський. – К. : КНТ, 2007. – 312 с.

* * *

Басараба В. Б'ють тривогу «Дзвони Чорнобиля» / В. Басараба // Вільне слово – 2006. – 18 квіт. – C. 2.

Берташ В. Що таке Чорнобиль для нашого краю? / В. Берташ // Вільне слово. – 2003. – 25 квіт. – C. 9.

Власюк В. На вістрі людських страждань : [про наслідки трагедії в Дубровицькому р-ні та надання допомоги потерпілим] / В. Власюк // Дубровицький вісник. – 2005. – 29 квіт. – C. 2.

Добровольська Л. Сучасна радіологічна ситуація : [до 20-річчя Чорнобильської катастрофи] / Л. Добровольська // Нове життя. – 2006. – 21квіт. – C. 2.

Дяків Т. Попіл Чорнобиля стукає в серце... / Т. Дяків // Сім днів. – 2005. – 22 квіт. – C. 6.

Жителям 65 населених пунктів [Рівненської області] зняли чорнобильські пільги // Рівненська газета. – 2015. – 29 січ. – C. 1, 3.

Ісаєва Т. Тінь від Чорнобильського крила : [наслідки Чорнобил. катастрофи] / Т. Ісаєва // Вісті Рівненщини. – 2004. – 30 квіт. – C. 4.

Калько С. Гірка спадщина Чорнобиля : [про наслідки Чорнобил. катастрофи в обл.] / С. Калько // Сім днів. – 2004. – 30 квіт. – C. 15.

Кишиєв Р. Координаційна рада вже є і в «чорнобильців» / Р. Кишиєв // Життя і слово. – 2014. – 18 січ. – C. 3.

Ковальчук Г. 1986-2006 – Чорнобильська катастрофа: час і проблеми / Г. Ковальчук // Рокитнівщина. – 2006. – 22 квіт. – C. 2.

Ковалюк М. Слід Чорнобиля [в лісових господарствах Володимирецького району] / М. Ковалюк // Володимирецький вісник. – 2006. – 28 квіт. – C. 3.

Косолапова Е. В. Порівняльна оцінка радіонуклідного забруднення Рівненської і Житомирської областей / Е. В. Косолапова // Вісник українського державного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць. – Рівне : УДУВГП. – 2002. – Вип. 4 (17) : Технічні науки. Сільськогоподарські науки. – C. 40-45.

Кузнецов В. Чорнобиль: 24 роки подолання наслідків [ураження радіонуклідами на Рівненщині] / В. Кузнецов // Рівне вечірнє. – 2010. – 20 квіт. – C. 2.

Максимів І. Дзвони Чорнобиля вдарили вдвадцяте / І. Максимів // Волинь. – 2006. – 28 квіт. – C. 6.

Назарова О. 20 років потому / О. Назарова // Сім днів. – 2006. – 14 квіт. – C. 6.

Повар І. Відгомін Чорнобиля / І. Повар // Рідний край. – 2006. – 22 квіт. – C. 2.

Редько С. Погляд у майбутнє: основні цифри і факти: історія : життя на територіях, що постраждали від катастрофи на Чорнобильській АЕС / С. Редько // МНС-інфо. – 2010. – № 2. – C. 5.

Савчук О. Коли Чорнобиль нагадує про себе... : [про надання спеціалізованої мед. допомоги постраждалим внаслідок Чорнобил. катастрофи у Рівненському обл. спец. диспансері радіац. захисту населення (РОСДРЗН)] / О. Савчук // Медичний вісник. – 2005. – 22 квіт. – C. 1, 6.

Скрипчук П. М. Еколого-демографічні проблеми Рівненської області / П. М. Скрипчук, Ю. С. Кушнірук // Вісник Рівненського державного технічного університету : зб. наук. праць. – Рівне : РДТУ. – 2000. – Вип. 3 (5). Ч. 1. – C. 53-62.

Стефанович О. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи 20 років тому / О. Стефанович // Дубровицький вісник. – 2006. – 28 квіт. – C. 2.

Сухарєва Т. Про виконання чорнобильських програм / Т. Сухарєва // Сарненські новини. – 2006. – 20 квіт. – C. 2.

Тишковець С. Обпалений «мирним» атомом / С. Тишковець // Полісся. – 2006. – 3 лют. – C. 4.

Тубіна С. У «зоні» / С. Тубіна // Вісті Рівненщини. – 2007. – 27 квіт. – C. 1, 13.

Шама Н. Чорнобиль не забуваймо, люди! / Н. Шама // Володимирецький вісник. – 2015. – 23 квіт. – C. 1.

Шевченко О. Спогади про мирний атом / О. Шевченко // Закон. Правосвідомість. Правопорядок. – 2014. – №22. – C. 6.

Шевчук О. Обличчя і голос катастрофи / О. Шевчук // Сім днів. – 2006. – 9 черв. – C. 16.

 

Герої Чорнобиля поруч

«Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно моєму народу болить!...»

(Б. Олійник)

З кожним роком час невпинно віддаляє нас від сумної дати аварії у Чорнобилі, але від цього анітрохи не зменшується повага та пам’ять про людей, які пройшли через війну з радіацією. Вони самовіддано працювали над ліквідацією наслідків аварії і ціною свого здоров’я, а іноді й життя врятували від ядерного лиха не лише Україну, а й увесь світ.

І тепер не лише в квітневий день 26 числа, а й 14 грудня (День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) вже стало доброю традицією вшановувати пам’ять тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха, а також висловити щирі слова подяки ліквідаторам за мужність і героїзм.

Наші земляки, рівняни, ризикуючи життям та здоров’ям, в ці пекельні дні з честю виконали свій обов’язок перед народом.

Нині на Рівненщині проживає 815 дітей, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, понад 12 тисяч потерпілих та ліквідаторів 1 і 2 категорій (інвалідів), а також 2649 вдів та вдівців померлих учасників ліквідації. І тому кожний рік, 26 квітня, рівняни збираються біля монументу «Жертвам Чорнобильської катастрофи», щоб помолитися за душі тих, кого вже немає серед нас, і за здоров’я тих, хто пройшов через горнило цієї катастрофи та вижив. Рівненщина пам’ятає...

Покликані Чорнобилем : книга пам’яті ліквідаторів Чорнобильської катастрофи м. Кузнецовськ / відп. ред. М. М. Мазурик. – Рівне : Волин. обереги, 2014. – 280 с.

* * *

Арсентьєва Т. Неперегорнута сторінка Чорнобиля / Т. Арсентьєва // Енергія. – 2016. – 31 берез. – C. 3.

Про події, пов'язані з Чорнобилем, згадує ліквідатор-чорнобилець, старший інспектор групи нагляду за технічною безпекою ВП РАЕС Степан Бутмерчук.

Бірюк В. «Про страх не думали...» / В. Бірюк // Володимирецький вісник. – 2006. – 28 квіт. – C. 2.

Береза Ю. «Любив Батьківщину, як поле квітка польова» / Ю. Береза // Голос України. – 2013. – 6 квіт. – C. 23.

Про письменника, колишнього військового пілота, воїна-афганця, ліквідатора Чорнобильської катастрофи Ростислава Шикулу, уродженця села Підліски Гощанського району. Помер 9 березня 1990 р. у 42 роки.

Бричкова Р. Жити на своїй, рідній землі... / Р. Бричкова // Сарненські новини. – 2011. – 5 квіт. – C. 1–2.

Про колишнього водія автобуса Сарненського АТП-15640, ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС Віктора Заболотного.

Брухлій Н. Корецький герой Чорнобильської катастрофи / Н. Брухлій // Вісник Кореччини. – 2015. – 25 квіт. – C. 1, 6.

Про корчанина Петра Федоровича Бухала, ліквідатора Чорнобильської катастрофи.

Вакулін І. І. Акцент він ставить на професійності / І. І. Вакулін ; розмовляла О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – № 2. – C. 4.

Про ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС пожежника І. І. Вакуліна.

Вони були першими... // Закон. Право. – 2006. – №1. – C. 2.

Вшанування героїв Рівненщини – ліквідаторів Чорнобильської катастрофи: Шут М. О., Овчарук М. І., Федоров М. Й.

Гайбонюк М. Пішов добровольцем у зону на місце «спалених» ліквідаторів рівнянин Микола Гайбонюк / М. Гайбонюк ; розмовляла В. Погонська // Сім днів. – 2011. – 28 квіт. – C. 5.

Гомон Ю. Відлуння Чорнобильської трагедії у спогадах ліквідатора [корчанина] Анатолія Юрчука / Ю. Гомон // Вісник Кореччини. – 2012. – 28 квіт. – C. 4.

Дем'янчук В. В. Врятувати напівживий світ ... / В. В. Дем'янчук ; розмовляла О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – № 11. – C. 4.

Розмова з пожежником, ліквідатором наслідків Чорнобильської аварії Віктором Дем'янчуком із міста Рівного.

Дем'янчук О. Чорнобиль не має минулого часу / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2011. – 22 квіт. – C. 1, 13.

Рівнянин Микола Гайбонюк розповідає про свою роботу на ліквідації Рудого лісу поблизу Чорнобильської АЕС після аварії.

Демидко В. 30 років на варті пожежної безпеки [Володимир Демидко з міста Рівного] / В. Демидко // МНС-інфо. – 2011. – №20. – C. 4.

Дорощук В. О. «Для нас це були будні...» / В. О. Дорощук ; розмовляла О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – №9.

Про пожежника із Рівного Василя Дорощука, який працював на ліквідації наслідків Чорнобильської аварії.

Дяків Т. Попіл Чорнобиля стукає в серце... / Т. Дяків // Сім днів. – 2005. – 22 квіт. – C. 6.

Про полковника С. В. Головка, який працював на ліквідації Чорнобильської аварії біля самого реактора.

Ковальчук А. Чорнобильська катастрофа – випробування волі та людяності / А. Ковальчук ; розмовляла В. Антонова // Закон. Правосвідомість. Правопорядок. – 2014. – №22. – C. 6.

Про Чорнобильську катастрофу розповідає ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, колишній співробітник Острозького МВ УМВС України в Рівненській області Анатолій Ковальчук.

Ковб І. «Порожнеча – ось так тоді виглядав Чорнобиль...» / І. Ковб // Енергія. – 2011. – 21 квіт. – C. 3.

Про Чорнобильську трагедію згадують її ліквідатори: слюсар цеху спеціальних робіт Рівненської АЕС Андрій Пашко і його колеги з ЦСР – бригадир Іван Скібчик та слюсар Олександр Макаров.

Колядич В. Чорнобиль – один із символів людського героїзму / В. Колядич // Сарненські новини. – 2015. – 23 квіт. – C. 3.

Про сарненчанина Олександра Довганя, ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Коптюх А. Й. Анатолій Йосипович Коптюх: «Головна прикраса людини – гарний настрій» / А. Й. Коптюх ; розмовляла О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – № 22. – C. 4.

Інтерв'ю з ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС Анатолієм Коптюхом з міста Рівного.

Костюк М. Немає вищої любові за ту, коли покладеш життя за іншого! / М. Костюк // Сім днів. – 2005. – 22 квіт. – C. 6.

Участь рівненських пожежників у ліквідації Чорнобильської катастрофи.

Кузьменко О. По той бік Прип’ятської зони / О. Кузьменко // Безпека життєдіяльності. – 2013. – № 4. – C. 37-39.

Про рівненського пожежного, полковника у відставці Ю. М. Бабича, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Кузьменко О. «Забути, то найлегше...» / О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – №7. – C. 4.

Про ліквідатора наслідків Чорнобильської трагедії Володимира Потапчука із міста Рівного.

Кузьменко О. Відданий пожежній справі / О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – № 4. – C. 4.

Про ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, сержанта внутрішньої служби Миколу Тимощука.

Кузьменко О. Доля випробовує його на міцність / О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – № 6. – C. 4.

Про ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пожежника Петра Буйвола.

Кузьменко О. Не видно ворога й не чути... / О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – № 8. – C. 4.

Про ліквідатора пожежі на Чорнобильській АЕС Віталія Пивоварчука.

Кузьменко О. Юрій Бабич: «Коли ти йдеш, залиш після себе все так, ніби завтра збираєшся повернутися» / О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – № 8. – C. 5.

Про ліквідатора наслідків Чорнобильської трагедії Юрія Бабича із міста Рівного.

Кузьмич М. У Чорнобилі була дозиметристом, а нині лікує діток, які народилися після техногенної катастрофи / М. Кузьмич // Літопис Заходу. – 2014. – 23 січ. – C. 4.

Про лікаря-педіатра Сарненської районної лікарні Ганну Сохацьку, яка в 1986 році була ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Кундас В. У моїй пам’яті Чорнобиль назавжди залишиться містом чорного болю / В. Кундас ; розмовляв О. Никончук // Віче Костопільщини. – 2013. – 27 квіт. – C. 3.

Розмова з ліквідатором аварії на ЧАЕС костопільчанином Валерієм Кундасом.

Мельник О. Три місяці біля саркофагу / О. Мельник // Рівненський репортер. – 2010. – 21 квіт. – C. 14.

Про рівнянина Миколу Чумака – ліквідатора, який працював на самій Чорнобильській АЕС.

Никончук О. Дякую Богові за те, що зберіг мене до сьогоднішнього дня / О. Никончук // Новини Костопільщини. – 2015. – 25 квіт. – C. 4.

Про ліквідатора аварії на Чорнобильській атомній станції костопільчанина Івана Дейнеку та його спогади про події в радіаційній зоні у 1986 році

Никончук О. Місто чорного болю назавжди залишиться в пам'яті ліквідатора / О. Никончук // Вільне слово. – 2013. – 30 квіт. – C. 5.

Про ліквідатора аварії на ЧАЕС, костопільчанина Валерія Кундаса.

Петрук А. Біля зруйнованого реактора у вересні 1986-го сумлінно працював водій Леонтій Железняк з Клесова [Сарненського району] / А. Петрук // Сарненські новини. – 2009. – 23 квіт. – C. 3.

Про ліквідатора Чорнобильської катастрофи Леонтія Железняка з Клесова Сарненського району.

Петрук А. Чорнобильський місяць Юрія Басистого / А. Петрук // Сарненські новини. – 2010. – 22 квіт. – C. 1, 3.

Про ліквідатора наслідків аварії на четвертому блоці Чорнобильської АЕС у 1986 році Юрія Басистого з Сарн.

Письмак А. Квітень, викарбуваний у пам'яті назавжди [в ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС Анатолія Письмака з міста Рівного] / А. Письмак ; розмовляла О. Кузьменко // МНС-інфо. – 2011. – № 12. – C. 4.

Погранична М. Двох днів у Чорнобилі вистачило на все життя / М. Погранична // Вісник Демидівщини. – 2013. – 3 трав. – C. 5.

Про ліквідатора аварії на ЧАЕС Олександра Вінічука із села Товпижина, що у Демидівському районі.

Пристапчук М. Місто жахів не відпускає пам’ять / М. Пристапчук ; розмовляла Н. Адамчук // Літопис Заходу. – 2014. – 24 квіт. – C. 3.

Спогади ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС Миколи Стаховича Пристапчука із села Курозвани Гощанського району Рівненської області.

Прокопчук М. Рівненські ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС побували на чорнобильській землі / М. Прокопчук // МНС-інфо. – 2011. – № 10. – C. 4.

Рачок П. Життя, як світло вічної зорі / П. Рачок // Надслучанський вісник. – 2010. – 24 квіт. – C. 2.

Про березнівчанина В. В. Ярового, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

Савлук О. Про те, що забути не можна... / О. Савлук // Енергія. – 2014. – 24 квіт. – C. 3.

Спогади ліквідатора-чорнобильця з Кузнецовська Олександра Савлука про Чорнобильську трагедію.

Сидорук С. Ігор Вакулін: «Ми прийняли подвійний удар: вогонь і радіація»/ С. Сидорук // Вектор безпеки. – 2016. – № 6. – C. 6.

Спогади полковника служби цивільного захисту Ігоря Івановича Вакуліна про роботу вогнеборців з Рівненщини, які були відряджені до міста Чорнобиль, де вони працювали у місцевій пожежній частині, борючись з вогняною стихією у зоні Чорнобильської катастрофи.

Слободзян О. Чорнобильська мати / О. Слободзян // Вільне слово. – 2012. – 22 листоп. – C. 5.

Розповідь Ольги Романівни Гузич, жительки Городища Дубровицького району – мами Олександра Новика, який помер внаслідок отриманої високої дози опромінення під час катастрофи на Чорнобильській АЕС в числі перших 30 героїв.

Степанюк Р. Ціна «мирного» атома / Р. Степанюк // Сім днів. – 2007. – 27 квіт. – C. 5.

Про ліквідатора наслідків Чорнобильської катастрофи В. В. Потапчука, старшого прапорщика Рівненського міського управління ГУ МНС України в Рівненській обл.

Тишковець С. Обпалений Афганістаном і Чорнобилем / С. Тишковець // Полісся. – 2010. – 22 квіт. – C. 3.

Про ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС Василя Володимировича Христюка, жителя Зарічного.

Тишковець С. Позначений Чорнобилем / С. Тишковець // Полісся. – 2012. – 13 груд. – C. 8.

Про Петра Ростиславовича Сільмана з с. Перекалля Зарічненського району, ліквідатора аварії на ЧАЕС.

Тишковець С. Три тижні в атомному пеклі Чорнобиля / С. Тишковець // Полісся. – 2011. – 21 квіт. – C. 3.

Про ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС Віктора Галевського, жителя с. Перекалля Зарічненського району.

Тишковець С. Чорнобиль в спогадах солдата-ліквідатора / С. Тишковець // Полісся. – 2012. – 26 квіт. – C. 2.

Про Миколу Івановича Кутасевича, ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС, мешканця с. Кутинок, що у Зарічненському районі.

Тишковець С. Чорнобильська вахта довжиною у 80 днів / С. Тишковець // Полісся. – 2013. – 12 груд. – C. 8.

Про жителя селища Зарічного Леоніда Адамовича Жарана – ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС.

Форманчук О. Обпалені крила Михайла Сороки / О. Форманчук // Вільне слово. – 2011. – 28 квіт. – C. 6.

Про ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС Михайла Сороку із Майкова Гощанського району.

Шершень Л. Чого хоче ліквідатор від держави? / Л. Шершень // Сарненські новини. – 2014. – 24 квіт. – C. 1, 3.

Про ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Федора Музику з села Велике Вербче, що у Сарненському районі.

 

Митці краю про Чорнобиль

Славте, поети, Ейнштейна і Нобеля,

Поставте Марію Кюрі в узголов’ю.

Чорні лелеки летять із Чорнобиля,

Чорні лелеки… з білою кров’ю.

(Микола Холодний) 

Тема чорнобильської трагедії знайшла відображення у творчості багатьох письменників та митців, які стали своєрідними літописцями подій квітня 1986 року.

Художніми образами вони розкрили болючу правду про Чорнобильську катастрофу та її жахливі наслідки.

Зокрема, рівненський художник Олександр Лаворик в 1986 р. виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Під впливом побаченого, пережитого створив серію робіт «Чорнобиль», яка зберігається у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Електронна колекція розміщена на сайті Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки. (http://libr.rv.ua/data/files/projects/O.Lavoryk/paintings-chornobyl.html)

Портретний цикл учасників ліквідації аварії намальований з натури на місці трагедії. Тут представлені ліквідатори з різних міст і областей України: Полтави, Нікополя, Запоріжжя, Львова, Києва, Трускавця, а також з Дніпропетровської, Рівненської, Сумської, Київської, Львівської, Тернопільської областей.

О. Лаврик також написав ікону «Чорнобильський Спас» (http://libr.rv.ua/data/files/projects/O.Lavoryk/icons-chorn.html) для церкви великомученика і цілителя Пантелеймона м. Рівне (2010-2012 рр.).

У Рівному, Кузнецовську, Квасилові та інших містах і селах нашого краю відкриті пам’ятні знаки жертвам Чорнобильської катастрофи.

Пам'ятники, пам'ятні знаки, меморіальні дошки Рівненської області : наук.-допом. бібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка; уклад. : Л. М. Малишева, Н. М. Кожан ; наук. ред. : О. Л. Промська, О. П. Прищепа ; ред. : З. М. Тирак, Л. Г. Сахнюк ; відп. за вип. В. П. Ярощук. - Рівне : Волин. обереги, 2015. - 186 с.

* * *

Алексіюк Т. «Жертвам Чорнобиля» : [26 квіт. 2003 р. в смт Зарічне відкрито пам'ятник «Жертвам Чорнобиля»] / Т. Алексіюк // Полісся. – 2003. – 9 трав. – C. 1.

Іщук Л. Пам’ятник землякам – чорнобильцям / Л. Іщук // Вільне слово. – 2003. – 14 трав. – C. 3.

Меморіальний пам’ятник жертвам Чорнобильської трагедії відкрито у Рокитному.

Ліфун О. Відкрито пам’ятник у понеділок, 17 вересня [2012 року], в Квасилові [Рівненського району], постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи / О. Ліфун // Слово і час. – 2012. – 21 верес. – C. 2.

Ліфун О. Данина поваги чорнобильцям / О. Ліфун // Вільне слово. – 2012. – 20 верес. – C. 11.

17 вересня в Квасилові було відкрито пам’ятник постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Молилися біля ікони «Чорнобильський Спас» : пам'ять ліквідаторів аварії на ЧАЕС тепер рівняни щороку вшановують перед іконою «Чорнобильський Спас», яку рівненський іконописець Олександр Лаворик писав два з половиною роки, під впливом того, що сам бачив і пережив під час ліквідації наслідків аварії // Рівне Експрес. – 2015. – 30 квіт. – C. 4.

Павленко Р. Влада [Березного] виконала свою обіцянку і звела пам’ятник жертвам Чорнобильської трагедії / Р. Павленко // Надслучанський вісник. – 2013. – 3 трав. – C. 2.

Павленко Р. Пам’ятник жертвам Чорнобильської трагедії відкрили у Березному / Р. Павленко // Вісті Рівненщини. – 2013. – 10 трав. – C. 2.

Шклярук В. Дзвін пам'яті / В. Шклярук // Вільне слово. – 2013. – 9 трав. – C. 14.

Про відкриття пам'ятника жертвам Чорнобильської трагедії у Березному.

 

Твори художньої літератури про Чорнобиль

Джигун О. Коли Полин упала з неба зірка... : [вірш до Дня Чорнобильської трагедії] / О. Джигун // Рідний край. – 2003. – 26 квіт. – C. 2.

Лимич А. Казка про Чорнобиль, Антона і таємницю атома : (за мотивами казки Аркадія Гайдара «Мальчиш-Кибальчиш») / А. Лимич // Погорина. – 2009. – Вип. 10-11. – С. 410-412.

Матвійчук С. Чорнобиль ; Тривога ; Вічний біль ; Дзвони Чорнобиля ; Реквієм… : [вірші] / С. Матвійчук // Покликані Чорнобилем : книга пам’яті ліквідаторів Чорнобильської катастрофи м. Кузнецовськ. – Рівне : Волин. обереги, 2014. – С. 94-97.

Мізюрко І. Чорнобиль : [вірш] / І. Мізюрко // Вісник Кореччини. – 2013. – 27 квіт. – C. 4.

Полюхович І. Краплини мертвої роси : [вірш до Дня Чорнобильської трагедії] / І. Полюхович // Полісся. – 2003. – 25 квіт. – C. 6.

Сидорчик І. Гуде Чорнобиль… ; Дорога до Чорнобиля : [вірші] / І. Сидорчик // Покликані Чорнобилем : книга пам’яті ліквідаторів Чорнобильської катастрофи м. Кузнецовськ. – Рівне : Волин. обереги, 2014. – С. 91.

Федорович Н. Болить Чорнобиль нам болить : [вірш] / Н. Федорович // Вісник Кореччини. – 2013. – 27 квіт. – C. 4.

Царик Г. Увірвався Чорнобиля вихор… : [вірш] / Г. Царик // Покликані Чорнобилем : книга пам’яті ліквідаторів Чорнобильської катастрофи м. Кузнецовськ. – Рівне : Волин. обереги, 2014. – С. 94.

Чмуневич О. П. 25-й річниці Чорнобильської катастрофи присвячується : вірш / О. П. Чмуневич // Вісті Рівненщини. – 2011. – 29 квіт. – C. 6.

 

Інтернет-ресурси

Про заходи у зв'язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи : Указ Президента України №702/2015 від 14 груд. 2015 р. [Електронний ресурс] // Президент України : сайт. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/7022015-19641. – Назва з екрана.

Про утворення організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи : розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації № 18 від 27 січ. 2016 р. [Електронний ресурс] // Рівненська обласна державна адміністрація : сайт – Режим доступу: http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/catalog/item/5959.htm. – Назва з екрана.

План заходів, пов’язаних з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] // Рівненська обласна державна адміністрація : сайт. – Режим доступу: http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/publication/content/42271.htm. – Назва з екрана.

Чорнобиль [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорнобиль. – Назва з екрана.

Чорнобильська катастрофа [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорнобильська_катастрофа. – Назва з екрана.

Чорнобильська трагедія в документах та матеріалах : з архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ [Електронний ресурс] // Служба безпеки України : Історія : Державний архів СБУ : сайт. – Режим доступу: http://memorial.kiev.ua/zhurnal/01_2001.html. – Назва з екрана.

Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська атомна електростанція» [Електронний ресурс] / ДСП «Чорнобильська АЕС» : сайт. – Режим доступу: http://chnpp.gov.ua/uk/?lng=ua. – Назва з екрана.

Жарких М. І. Чорнобильська катастрофа у кривому дзеркалі комуністичної преси 1986–1988 рр. [Електронний ресурс] / М. І. Жарких // Мислене древо. Ми робимо Україну – українською! : сайт. – Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/cds/cd_chrnbl.html. – Назва з екрана.

Сталася аварія на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] // Культурно-історичний календар України : сайт. – Режим доступу: http://beyond.ua/stalasya-avariya-na-chornobylskiy-aes. – Назва з екрана.

Чорнобильська катастрофа та її наслідки [Електронний ресурс] // Регіональна економіка : сайт. – Режим доступу:http://pidruchniki.com/. – Назва з екрана.

Чорнобильська катастрофа: вчора, сьогодні, завтра [Електронний ресурс] // UaModna : сайт. – Режим доступу: http://www.uamodna.com/articles/chornobyljsjka-katastrofa-vchora-sjogodni-zavtra/. – Назва з екрана.

Чорнобильська катастрофа. Що ми дійсно знаємо? [Електронний ресурс] // Промислова екологія : сайт. – Режим доступу: http://eco.com.ua/content/chornobilska-katastrofa-shcho-mi-diisno-znaemo. – Назва з екрана.

Міжнародний науковий круглий стіл «Чорнобильська катастрофа у сприйнятті країн та народів світу» [Електронний ресурс] // Національна академія наук України : сайт. – Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2102. – Назва з екрана.

Чорнобильська катастрофа. Природоохоронні проблеми [Електронний ресурс] // Пізнавальний сайт «Географія» : сайт. – Режим доступу: http://geoknigi.com/book_view.php?id=806. – Назва з екрана.

Родак К. Топ-10 фільмів про Чорнобильську катастрофу [Електронний ресурс] / К. Родак // Львівський портал : сайт. – Режим доступу: http://portal.lviv.ua/news/2015/12/14/top-10-filmiv-pro-chornobilsku-katastrofu. – Назва з екрана.

Чорнобильська катастрофа : пісні [Електронний ресурс] // Українські пісні : сайт. – Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/songlist/chornobyl-1.html. – Назва з екрана.

Рівненські ліквідатори аварії на ЧАЕС: спогади і проблеми [Електронний ресурс] // Радіо Свобода : сайт. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/956145.html. – Назва з екрана.

2016 рік на Рівненщині присвятять ліквідаторам [Електронний ресурс] // В кулуарах : сайт. – Режим доступу: http://vkuluarah.com.ua/2016-rik-na-rivnenshhyni-prysvyatyat-likvidatoram/. – Назва з екрана.

Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам’ять [Електронний ресурс] // Острозька районна державна адміністрація : сайт. – Режим доступу: http://ostrozkarda.gov.ua/2015/04/22/chornobyl-trahediya-podvyh-pamyat/. – Назва з екрана.

У північних районах Рівненщини продукти — досі з радіацією [Електронний ресурс] // ОГО : сайт. – Режим доступу: http://ogo.ua/articles/view/2016-02-08/72467.html. – Назва з екрана.

Драч І. Чорнобильська Мадонна [Електронний ресурс] / І. Драч // Бібліотека Української Літератури : сайт. – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/books/printitzip.php?tid=903.– Назва з екрана.

Костенко Л. Атомний Вій опустив бетонні повіки… [Електронний ресурс] / Л. Костенко // Українська література : сайт. – Режим доступу: www.ukrlit.vn.ua/lib/kostenko/4yhk2.html. – Назва з екрана.

Олійник Б. Сім [Електронний ресурс] / Б. Олійник // Український центр : сайт. – Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/Борис-Олійник/26457/Сім. – Назва з екрана.

Яворівський В. Марія з полином у кінці століття [Електронний ресурс] / В. Яворівський // Український центр : сайт. – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/Література/Володимир-Яворівський/26471-11/Марія-з-полином-у-кінці-століття. – Назва з екрана.

 

Валентина Гуріна



Коментарі (0)



усі виставки »

Електронні каталоги

Електронні каталоги

3D-тур бібліотекою

Подорож бібліотекою

Революція гідності. Війна

Революція гідності. Війна

Освітній навігатор

Освітній навігатор

Аудіобібліотека

Аудіобібліотека

Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

Видання бібліотеки

Видання бібліотеки

Електронна доставка документів

Електронна доставка документів

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Цифрові колекції

Цифрові колекції