Віктор В’ячеславович Гвоздинський член Національної спілки художників України, голова комітету з культури, мистецтва і духовності Громадської координаційної ради у Рівненській області.

Народився 25 лютого 1951 року в місті Володимир-Волинський Волинської області в сім’ї службовця.

Батько Гвоздинський Вацлав Станіславович – інженер-будівельник, мати Гвоздинська Ніна Олексіївна – робітниця. Коли Віктору було п’ять років, сім’я переїхала до Рівного і оселилась на вул. Червоноармійській (нині вул. С. Петлюри), де й нині мешкає подружжя Гвоздинських. В 1957 році Віктор пішов у школу №1, навчався також в  Рівненській художній школі (викладач з фаху Мартиненко А. І.) Художню освіту здобував у Харківському художньому училищі (викладачі В. В. Богданов та П. А. Шигимага), яке закінчив у 1970 р. та у Харківському художньо-промисловому інституті (1970-1975 рр., викладачі С. Ф. Бесєдін, А. М. Константинопольський, О. В. Мартинець). У Харкові зустрів він і свою майбутню дружину Ларису Троян, з якою разом вчились у виші. В 1973 році народилася дочка Яна. Коли підросла – теж навчалася в середній школі №1 та в Рівненській художній школі. Продовжила навчання в Харківському художньому училищі. Одружена. Чоловік – Сокол Сергій. Підростає внук Стас. З 1975 року сім’я Гвоздинських працює в Рівненських художньо-виробничих майстернях. В 1980 р. Віктор бере активну участь в реконструкції Рівненського краєзнавчого музею. Разом з дружиною виконує ряд тематичних вітражів для інтер’єрів музею. Художники протягом багатьох наступних років виконують ряд монументальних робіт для Рівного (Рівненський завод тракторних агрегатів, Палац дітей та молоді, палац Урочистих подій, ряд монументальних робіт в установах дошкільного виховання, середніх учбових закладах міста та області) та міністерства хімічної промисловості в м. Москві. В дев’яностих роках Віктор Гвоздинський виконує ряд монументальних робіт в Чеській республіці та проводить ряд персональних виставок в м. Прага, Шумперк, Єсенік. В 1993 році сім’я засновує власне підприємство по наданню послуг у проектуванні, дизайні, продажу будівельних матеріалів «Вілар-трейд», яке працює і сьогодні.

В 2000-х роках Віктор Гвоздинський є автором проекту реконструкції парку в м. Гоща, що є пам’ятником садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, торгового центру по вул. С. Петлюри, Укрексімбанку, автор реконструкції Держощадбанку, міського Центру зайнятості. Як Головний архітектор і дизайнер об’єкту перукарня «Ультра», що по вул. Чорновола в м. Рівне – нагороджений Грамотою Держбуду України за вагомий вклад в спорудженні об’єкту-переможця всеукраїнського конкурсу на кращі будинки і комплекси житлово-цивільного призначення, побудовані в 2002 році.

Творчі пошуки

У своїй творчості митець віддає перевагу безпосередньому спілкуванню з природою, архітектурною спадщиною, сучасним міським пейзажем. Художник знаходить у звичайному краєвиді власний потаємний світ, чаруючи неповторністю та індивідуалізмом. Його вроджена властивість мислити категоріями пленерності знаходить відповідну фактуру живопису.

Останні роки творчість художника природно і невимушено продовжує кращі мистецькі традиції українського пейзажного живопису, що були закладені П. Левченком, С. Васильківським, М. Бурачеком.

Віктор Гвоздинський є яскравим прикладом тих творчих особистостей, які, сягнувши технічної досконалості й отримавши визнання поціновувачів мистецтва, не зупиняють власного мистецького поступу. І сьогодні вражає захоплення художника різними техніками, жанрами і, навіть, видами мистецтва, приголомшує кількість персональних виставок.

Творчий шлях Віктора Гвоздинського завжди був послідовно-прогресивний та характеризувався невпинними творчими пошуками. Традиції, закладені харківською живописною школою, в повній мірі були розвинені й збагачені в роботах художника вже на ранньому етапі творчості. Мистецька діяльність та перебування в Чехії та Польщі збагатила його авторську манеру європейськими тенденціями, активне засвоєння яких спостерігаємо й сьогодні, адже Віктор Гвоздинський — активний учасник міжнародних малярських пленерів та виставок, жваво цікавиться здобутками інших митців, досягненнями актуального мистецтва. Отже, саме на основі академічної освіти, пленерних етюдів, переосмислення тенденцій сучасного мистецтва складається почерк художника.

Протягом всього творчого шляху митця простежується розвиток двох основних стильових ліній. По перше – це послідовна робота в галузі реалістично-імпресіоністичного пейзажу, де художник має високі досягнення, підтверджені активною участю в понад 30 республіканських, обласних, зональних, всеукраїнських, міжнародних виставках. Другу лінію розвивають пошуки В. Гвоздинського в галузі декоративного мистецтва, витоки яких – в монументальних роботах для ряду будівель м. Рівне та області, Чеської республіки, проектній діяльності та дизайні.

Пейзажний жанр домінує в творчості Віктора Гвоздинського. Неповторність авторського бачення художника полягає у здатності розкривати в повсякденному позачасове, духовний початок. В олійних полотнах та акварелях митця можна виявити притаманний харківським традиціям синтез реалістичних та імпресіоністичних традицій, збагачений та підкріплений національною тематикою й тонким відчуттям краси природи. Пейзажі Віктора Гвоздинського часто захоплюють лірико-епічним трактуванням образу природи, прагненням до насиченості композиції, колористичною та технічною досконалістю. Тонке, поетичне світосприймання в них часто поєднано з ретельною увагою до зображуваних мотивів, деталізацією, іноді більшою, ніж у інших пейзажистів, увагою до архітектурних об’єктів, їх елементів, що, можливо, зумовлено періодом діяльності художника в галузі проектування архітектури та дизайну. Разом із тим, основною метою художника є не точна фіксація суто зовнішнього, а відтворення глибини, емоційності та настроєвості пейзажу. З майстерністю передає він перехідні стани природи, насиченість світлоповітряної атмосфери, створюючи картини, в яких успішно синтезує простоту і силу емоційно-естетичного впливу. Вдалий композиційний розрахунок в них поєднано з відчуттям «природності мотиву», об’єктивний опис – з глибоким емоційним переживанням.

Продовжуючи кращі традиції українського пейзажного живопису, на сьогоднішньому етапі художник збагачує їх новими рисами. Тісні творчі контакти з колегами, участь у спільних виставках з художниками Західної України та Польщі, пленерах в Немирові, Коломиї, Івано-Франківську, творчі подорожі на Буковину та Івано-Франківщину виявились для художника надзвичайно плідними. Він наполегливо працює над проблемами живописного середовища. В результаті цієї цілеспрямованої роботи в творчості Віктора Гвоздинського простежується частковий відхід від масштабно-панорамного сприйняття та відтворення краєвиду. Сьогодні він часто звертається до камерних мотивів, намагаючись відволіктись від конкретності та передати узагальнений, філософський зміст явища, головне та суттєве, власні роздуми про сенс життя. В технічному аспекті роботи Віктора Гвоздинського позначені більшою живописною свободою, посиленням рельєфності фактури, появою певної внутрішньої експресії, відмовою від деталізації. Живий мазок, покладений на полотно, відповідає меті та духу творів, де в самій манері письма відчутно втілена життєва сила природи. Поряд з олією, улюбленою технікою художника залишається акварель, що, за висловом Віктора Гвоздинського, не припускає помилок, потребує дисципліни, самовідданості та швидкої роботи.

Колористичне рішення творів митця заслуговує на окрему увагу. Ідилічну атмосферу більшості його робіт часто визначає сріблястий, надзвичайно вишуканий, прозорий колорит. Можливо завдяки й такому колірному рішенню, окремі пейзажі В. Гвоздинського набувають епічного та позачасового звучання. Активні пошуки на сучасному етапі зумовили збагачення колориту, посилення звучності та насиченості кольорів.

Свіжість кольору і чистота світлоповітряного середовища, тонке відчуття простору і поетичної атмосфери краєвидів – визначальні риси пейзажів Віктора Гвоздинського, в яких спостерігається вихід за чітко окреслені традиції, прагнення експерименту і пошуку, що завжди притаманні творчій діяльності.

На кожному етапі творчості художник звертається й до жанру натюрморту. Натюрморти Віктора Гвоздинського – монументальні і за форматом, і за образним вирішенням. В останніх натюрмортах помітні ті ж тенденції, що характерні і для пейзажного жанру. Це відхід від статичності, посилення звучності та мажорності кольору, експресивність мазку, гнучкість та пластичність живопису. Образне вирішення натюрмортів митця сьогодні примушує згадати традиції західноукраїнського та польського модерну.

Результатом постійних пошуків Віктора Гвоздинського в галузі декоративного напряму на сучасному етапі стала поява циклу творів, в яких своєрідно переосмислені та поєднані абстрактний, кубістичний, символічний живопис, відлуння традицій школи бойчукістів. Серед робіт такого спрямування – тематичний проект за карпатськими мотивами, що реалізується сьогодні, а також безліч ескізів, що згодом стануть самостійними творами. Ці роботи являють собою оригінальний стильовий синтез, притаманний сучасним тенденціям розвитку постмодерністського живопису, і разом із тим наповнені яскравими мотивами, неповторним колоритом західноукраїнського регіону, переосмисленням автентичних традицій, загостреним чуттям національно-характерного та самобутнього.

Роками та десятиліттями у своєму розвитку мистецтво Віктора Гвоздинського завжди залишається відвертим, відкритим світу, втілюючи нерозривний зв'язок ідеалів краси, етичної проблематики та вирішення пластичних професійних проблем живопису.

Його творча біографія, як і біографія кожного митця будь-якої доби, різнопланова і творчо насичена.

Віктор Гвоздинський належить до активних членів місцевої Спілки художників НСХУ, оскільки, починаючи з 1973 року, часто експонується. При цьому 24 його художні виставки припадає на радянську добу (6 персональних) і 39 – на сучасний період (16 персональних і 5 міжнародних). Перші його експонування відбулися у таких престижних культурних центрах, як Москва, Мінськ, Баку, Харків, Київ, Львів, Запоріжжя, Прага, Мост, Шумперк. У сучасну добу його виставкова діяльність розгортається переважно у польських та чеських культурних центрах – виставкових залах Пйотркув-Трибунальського, Праги, Мосту, Єсеніка, або Рівного, Луцька, Острога, Чернівців та інших міст України, як і участь у 16 пленерах (Хотин, Кам'янець-Подільський, Острог, Івано-Франківськ, Хелм, Кременець, Буковель, Пересопниця та ін.).

Для творчої самореалізації майстра сприяло також творче стажування, організоване для митців у живописному місті Пйотркув-Трибунальському, скульптурні пленери – у Вежбиці та Сейне (Польща), живописно-фотографічні – у Пряшеві (Словаччина), а також численні інші, проведені на Сумщині, Івано-Франківщині, Богуславщині на Волині, Тернопіллі і Трипіллі, а також творчі мандрівки в межах області: «Історичні та природні перлини Рівненщини», «Стежками Острожчини», де не лише природні чинники, але й творче спілкування багато додають до формування художнього досвіду і смаку митців.

Досить активна і помітна в середовищі митців та мистецтвознавців виставкова діяльність художника сьогодні сприяла тому, що його різнопланова творчість викликає зацікавлення не лише вітчизняних шанувальників мистецтва, але й закордонних. Тож його твори сьогодні знаходяться у приватних колекщях України, Росії, Польщі, Чехії, Австрії, США, Австралії, Італії тощо. Розміщено його роботи й у мистецькому альбомі «Художники Прикарпаття» (2009 р.). Чимало робіт подаровано Рівненському обласному краєзнавчому музею, який також формує свою колекцію представників місцевого образотворення. 

(За матеріалами М. Карєва, С. Виткалова, В. Гвоздинського)

Ніжність акварелі

Природа в творчості художника з’являється в неочікуваному ракурсі. В кожному краєвиді В Гвоздинський знаходить своє бачення, малюючи міський пейзаж чи архітектурний мотив, чарує неповторністю та досконалістю.

Пейзажі митця – не просто зображення, а портретне втілення мотиву. Кожне полотно вабить легкістю, прозорістю, ліричністю, має своє неповторне колоритне рішення, відповідно до пори року, стану природи.

Натюрморт в творчості художника – це світле сприйняття світу, що відображається в легкому сріблястому колориті, цікавій композиційній побудові.

В. Гвоздинський досконало володіє технікою акварелі, що надає його творам відчуття прозорості, поетичної емоційності, мерехтливої чуттєвості.

Пейзажі рідного краю відрізняються гармонійним поєднанням архітектури та краєвидів полісся. Їх урочистість, стримана кольорова гама підкреслює неспішний плин часу, високу духовність, що наповнює художника під час написання монастирів та церков Рівненщини та Волині.

Природа для нього одухотворена, жива, мінлива. Побачені пейзажні мотиви В Гвоздинський інтерпретує, вдихаючи в них своє бачення, яке ґрунтується на славних традиціях українського живопису, що викликає у глядача відчуття світла, миру і любові до рідної землі.

У стилі модерн

Віктор Гвоздинський про живописні пленери. Огляд 

Сучасні живописні пленери, які проводяться на Україні виявили себе як цікаве явище в мистецькому середовищі. Живе спілкування з художниками, робота безпосередньо в природному середовищі – все це спонукає художника до збагачення палітри, вдосконалення майстерності.

Організаторами пленерів виступають переважно художники, бізнесмени та органи місцевої влади. Серед багатьох пленерів, які сьогодні проводяться, варто відзначити немирівський пленер який щорічно на протязі багатьох років збирає відомих заслужених, народних художників та долучає талановиту молодь. Незмінний організатор пленерів заслужений художник України Микола Чулко. Проводить їх на базі санаторію «Авангард» в Немирові, в минулому палац графині Щербатової. Тут створена художня галерея, що налічує близько 700 творів живопису. Варто відзначити, що культурні традиції, закладені графинею Щербатовою-Строгановою – продовжуються і в наш час. Саме родина Строганових започаткувала художню освіту в Петербурзькій академії мистецтв та в Москві Строгановське училище.

Твори багатьох художників, що брали участь у пленерах – прикрашають корпуси санаторію в Немирові. Ці пленери проводяться переважно взимку і збирають 25-30 художників з різних міст України. Постійними учасниками пленерів в Немирові є київські художники О. Ольхов, Т. Красна, А. Чебикін, О. Лоза з Одеси, М. Чулко, О. Назаренко, К. Жилінскайте, Л. Гринюк, М. Довгань та інші. Мені довелося побувати на двох пленерах в Немирові. Гостинно нас приймали в санаторії «Авангард», організовували творчі поїздки на Південний Буг, історичні місця, знайомили з історією подільського краю. По завершенню пленеру влаштовувалась підсумкова виставка, яку відвідала чисельна місцева громада міста Немирів. Кращі твори митців поповнили картинну галерею санаторію «Авангард».

Своєрідним культурно-мистецьким заходом став пленер в Коломиї, присвячений 770-річчю м. Коломия. Урочистий настрій надихав художників, що приїхали з різних областей України, на творчу працю. Колоритне, європейське місто вразило своєю архітектурою, самобутністю. Митців надихали старовинні храми, затишні вулички міста. З великою зацікавленістю сприйняли екскурсійні поїздки в Карпати. Організатором цього заходу був Йосип Блецка – директор галереї «Обрій», що в місті Хуст. Йосип Блецка – засновник та співорганізатор мистецької програми «Карпатський хребет» та багатьох інших культурно-мистецьких проектів, щорічно проводить п’ять-вісім пленерів, організовує мистецькі семінари, залучає до співпраці бізнесменів. 

Результатом його багаторічної праці стало те, що містяни цікавляться художньою творчістю, колекціонують твори образотворчого мистецтва.

Заключним акордом пленеру в м. Коломия – стала спільна виставка учасників пленеру в музеї Й. Кобринського. Надзвичайно теплим було відкриття виставки за участю творчої інтелігенції та громади міста.

В цьому ж 2011 році мене разом з художником Миколою Сіваком запросили на пленер в м. Хотин та Кам’янець-Подільський, який був організований напрочуд цікаво. Учасники пленеру досить активно попрацювали, створили чимало цікавих творів, пов’язаних безпосередньо з історичними краєвидами міста. Це і Хотинська фортеця та історичний комплекс в Кам’янці-Подільському. Пленер був організований за участю хмельницького художника Олександра Куркчі.

По закінченню пленеру учасники виставили понад сто робіт.

В 2012 році в травні був проведений Всеукраїнський пленер «Весна в Буковелі».

Творча група художників, які приїхали з різних міст України налічувала більше тридцяти чоловік. Організатори пленеру створили дуже комфортні умови для творчої праці. Були організовані цікаві екскурсії в Ворохту та інші цікаві містечка та села в горах. Проводились мистецькі семінари, різні культурні програми. Заключна виставка відбулася в м. Івано-Франківську в картинній галереї.

Цікавим виявився міжнародний пленер в Хелмі (Польща). Від України було запрошено п’ять художників в тому числі від м. Рівне було запрошено мене та І. Ткачук.

Гостинно приймала нас сім’я художника О. Казаряна. О. Казарян разом зі своєю дружиною Терезою живуть і працюють в Польщі. Вже на протязі двадцяти років організовують пленери в Польщі. О. Казарян має картинну галерею в селі Угр, що біля Хелму. Художник запросив нас відвідати свою дивовижну галерею. Вона нас вразила своєю площею – понад 500 м². Не менш вразила і творчість самого художника.

Творчому натхненню сприяли цікаві зустрічі, відвідання галерей, виїзди на натуру, екскурсії в м. Хелм, Замосць, Пеньков, Жмудь. Щорічно в Пенькові проводяться творчі семінари, пленери молодих художників з усієї Європи. Кращі художники отримують гранти від доктора Пеньковського та грошові винагороди. Серед відзначених є і молоді українські художники. Органи самоврядування фінансують не тільки соціально-економічні програми, а й дбають про культуру, будують виставкові зали та галереї.

Незабутнє враження справив на мене Всеукраїнський пленер «Божа стопа» в Почаєві. Організатор пленеру художник М. Шевчук за сприяння благодійного фонду «Галичина-Волинь» та благословення намісника Свято-Успенської Почаївської Лаври митрополита Володимира, залучили художників до культурно-мистецької акції.

Також за підтримки митрополита Володимира була започаткована збірка творів художників, яка з часом стане основою Лаврської художньої галереї.

Пленери та творчі поїздки з колегами сприяють вдосконаленню майстерності, тримають в «формі» художника, а враження від побаченого з часом відтворюється в композиціях та нових творах.

Громадянська позиція художника 

Голова комітету з культури, мистецтва і духовності Громадської координаційної ради у Рівненській області, член Горомадського об’єднання «Неполітичне об’єднання люстраційний комітет у Рівненській області» з початку становлення державності брав участь у громадсько-політичному житті, в «помаранчевій» революції та революції гідності, активно лобіює створення Художнього музею у Рівному, неодноразово звертався до органів влади з напрацьованими пропозиціями щодо вирішення соціально-економічних питань розвитку області.

Участь у виставках, пленерах та інших арт-подіях:

Участь у виставках

З 1975р. – працює в Рівненських художньо-виробничих майстернях.

З 1985 р. – член Національної Спілки Художників України.

1973 р. – Обласна виставка молодих художників, м. Харків;

1977 р. – Республіканська виставка молодих художників, м. Запоріжжя;

1979 р. – зональна художня виставка «Навіки разом» м. Львів;

1980 р. – Виставка творів художників західних областей України, присвячена 40-річчю воз’єднання українського народу, м. Москва;

1980 р. – Республіканська виставка «60 років ВЛКСМ», м. Київ;

1981 р. – Республіканська виставка акварелі, м. Київ;

1982 р. – Республіканська виставка «Молоді художники України», м. Київ;

1983 р. – Республіканська виставка молодих художників присвячена ХХVI з’їзду ВЛКСМ, м. Київ;

1983 р. – Республіканська виставка «Фізкультура і спорт», м. Київ;

1983 р. – Республіканська виставка «СССР – наша Батьківщина», м. Київ;

1984 р. – Зональна художня виставка «Уренгой – Ужгород» м. Львів;

1984 р. – Республіканська виставка «60 років західному прикордонному округу», м. Київ;

1984 р. – Республіканська виставка «Малюнок і акварель», м. Київ;

1984 р. – Всесоюзна виставка акварелі, м. Баку;

1985 р. – Республіканська виставка «40 років визволення України від німецько-фашистських загарбників», м. Київ;

1985 р. – Республіканська виставка акварелі, м. Київ;

1985 р. – Республіканська виставка «Світ і молодь», м. Київ;

1985 р. – Зональна виставка молодих художників, м. Львів;

1987 р. – Республіканська виставка «Мальовнича Україна», м. Київ;

1985 р. – Персональна виставка «Весна в акварелях Віктора Гвоздинського», м. Рівне;

1986 р. – Персональна виставка м. Рівне;

1987 р. – Персональна виставка «Шляхами ботанічної експедиції», м. Рівне;

1988 р. – Персональна виставка м. Прага, Чехія;

1989 р. – Персональна виставка м. Шумперк, Чехія;

1989 р. – Персональна виставка м. Єсенік, Чехія;

1990 р. – Персональна виставка м. Мост, Чехія;

1995 р. – Персональна виставка м. Єсенік, Чехія;

1997 р. – Персональна виставка м. Єсенік, Чехія;

1999 р. – Персональна виставка м. Єсенік, Чехія;

2000 р. – Виставка українських художників в Белорусі, м. Мінськ;

2003 р. – Виставка «Барви Полісся», м. Пйотркув-Трибунальський, Польща;

2004 р. – Виставка польських і українських художників, м. Пйотркув-Трибунальський, Польща;

2006 р. – Виставка «Мотиви Пйотриківські», м. Пйотркув-Трибунальський, Польща;

2006 р. – Міжнародний пленер «Історичні та природні перлини Рівненщини», м. Острог;

2009 р. – Виставка художників Рівненщини в рамках проведення Днів культури України в Польщі, м. Ольштин, Польща;

2010 р. – Республіканська виставка «Мальовнича Україна», с. Кмитів на Житомирщині;

2010 р. – Персональна виставка «На перехресті сонячних доріг», м. Рівне;

2011 р. – Групова виставка рівненських художників, м. Луцьк;

2011 р. – Персональна художня виставка в Рівненському обласному краєзнавчому музеї;

2011 р. – Всеукраїнська художня виставка до 145-річчя з дня народження Лесі Українки, м. Луцьк;

2011 р. – Всеукраїнська художня виставка присвячена 70-річчю з дня народження Івана Миколайчука, м. Чернівці;

2011 р. – Художня виставка присвячена 360-річчю Берестецької битви, м. Луцьк;

2011 р. – Виставка рівненських художників «Від Горині до Случа» м. Луцьк;

2011 р. – Виставка художників західних областей України, м. Тернопіль;

2011 р. – Художня виставка присвячена 20-річчю незалежності України Львів-Вінниця-Івано-Франківськ;

2011 р. – Персональна художня виставка в Острозькій Академії;

2011 р. – Персональна художня виставка «Природи барви чудотворні» м. Рівне;

2012 р. – Персональна художня виставка «На струнах душі» м. Луцьк;

2012 р – Всеукраїнська художня виставка «Фолкмодерн-2012» м. Чернівці;

2012 р. – Персональна виставка «Мальовнича палітра» м. Рівне;

2015 р. – Всеукраїнська художня вистава абстрактного мистецтва м. Київ;

2015 р – Всеукраїнська художня виставка «Фолкмодерн-2015» м. Чернівці.

Участь у пленерах

2003 р. – Міжнародний живописний пленер м. Пйотркув-Трибунальський, Польща;

2006 р. – Міжнародний пленер «Історичні та природні перлини Рівненщини» м. Острог;

2007 р. – ІІ міжнародний пленер м. Рівне, м. Острог;

2008 р. – ІІІ міжнародний пленер м. Острог;

2010 р. – IV міжнародний пленер м. Острог, м. Дубно, м. Корець;

2011 р. – V міжнародний пленер Острог-Пересопниця;

2011 р. – Немирівський пленер м. Немирів;

2011 р. – Пленер в Коломиї;

2011 р. – Малярський пленер в Хотині та Кам’янці-Подільському;

2011 р. – Творчі поїздки на Буковину та Івано-Франківщину;

2012 р. – Всеукраїнський пленер «Весна в Буковелі»;

2012 р. – Міжнародний пленер в м. Хелм, Польща;

2012 р. – Творча поїздка в м. Кременець та на Буковину с. Тюдів;

2012 р. – І Всеукраїнський живописний пленер «Божа Стопа» м. Почаїв;

2013 р – Пленер в м. Яремче;

2014 р. – Пленер на Івано-Франківщині с. Вишків;

2014 р. – IX Всеукраїнський живописний пленер «Дубенський замок»;

2015 р – Перший живописний пленер на підтримку захисників Вітчизни «Тобі, Богородице», с. Зарваниця на Тернопільщині;

2015 р. – Х Міжнародний пленер «Дубенський замок» м. Дубно;

2015 р. – Перший Всеукраїнський живописний пленер на підтримку захисників Вітчизни «Байда-SICH», м. Збараж, м. Вишневець;

2015 р. – Творча поїздка на Івано-Франківщину;

2015 р – Міжнародний живописний пленер «Верховина-2015».

Публікації про життя і творчість Віктора Гвоздинського

Акварелі Віктора Гвоздинського. У майстерні художника // Зміна. – 1985. – 24 серп. – С. 2.

Варкач О. Акварель: підтвердження здобутих позицій / О. Варкач // Образотворче мистецтво. – 1984. – № 5. – С. 2-3.

Виткалов С. Еволюція знакової системи у творчій палітрі Віктора Гвоздинського // Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах : митці, художні колективи та організатори культурно-мистецького життя краю / С. Виткалов. – Рівне. – 2014. – С. 68-72.

Віктор В’ячеславович Гвоздинський // Мистецька палітра Рівненщини. – Рівне. – 2008. – С. 6.

Віктор Гвоздинський // Велика Волинь. Культурно-мистецький проект. – Житомир, 2013. – С. 64-65.

Віктор Гвоздинський // Художники Рівненщини : альм. Рівнен. обл. орг. Нац. спілки худож. України. – Рівне, 2008. – С. 18-19.

Віктор Гвоздинський. Живопис. – Рівне, 2009. – 23 с.

Гвоздинський В. В. Мрію про небо /В. В. Гвоздинський // Художники Прикарпаття : альбом / упоряд. Р. В. Дреботюк. – К. : Мистецтво, 1989. - С. 94.

Столярчук Б. Гвоздинський Віктор В’ячеславович // Митці Рівненщини. Енциклопедичний довідник / Б. Столярчук. – Рівне, 2011. – С. 59.

Гвоздинський Віктор В’ячеславович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 5. – К. : Ін-т енциклопед. досліджень НАН України, 2006. – С. 428.

Злобіна І. Стоїть гора високая / І. Злобіна // Україна. – 1985. – № 35. – С. 20-21.

Карєва М. Весна в акварелях / М. Карєва // Червоний прапор. – 1985. – 7 лип. – С. 4.

Маїк Н. Утвердження творчої індивідуальності / Н. Маїк // Образотворче мистецтво. – 1986. – № 5. – С. 20-21.

Седьмая всесоюзная выставка акварели : каталог. – М., 1984.

Соловйов О. Республіканська виставка акварелі / О. Соловйов // Образотворче мистецтво. – 1982. – № 2. – С. 24-26.

Хроника художественной жизни : каталог. – М., 1973.

Хроника художественной жизни : каталог. – М., 1977.

Інтернет-ресурси

Віктор В'ячеславович Гвоздинський [Електронний ресурс] // thereart: сайт. – Режим доступу: http://thereart.com/gvozdinsky. – Назва з екрана.

Вас вітає художня галерея Віктора Гвоздинського! [Електронний ресурс] // Віктор Гвоздинський : сайт. – Режим доступу: http://gvozdinskiyart.ucoz.ru/. – Назва з екрана. 

Віктор Гвоздинський [Електронний ресурс] // Рівне АРТистичне : сайт. – Режим доступу: http://rivneart.com.ua/post/41275727879/віктор-гвоздинський. – Назва з екрана.

Махно А. Чудотворними вважає барви природи рівненський художник Віктор Гвоздинський [Електронний ресурс] / А Махно, В. Захаров // Телеканал «Рівне 1» – перший місцевий : сайт. – Режим доступу: http://www.rivne1.tv/Info/?id=15141. – Назва з екрана.

Графік-живописець Віктор Гвоздинський привіз свої пейзажі в Острозьку Академію [Електронний ресурс] // Музей історії острозької Академії : сайт. – Режим доступу: http://museum.oa.edu.ua/tv-shows-about-the-museum/graphic-artist-victor-gvozdinsky-brought-their-views-in-ostrog-academy.html. – Назва з екрана.

Струни душі. Олег Безюк, Віктор Гвоздинський : малярство [Електронний ресурс] // Галерея мистецтв : сайт. – Режим доступу: http://www.volart.com.ua/ukr12/struny_dushi_oleh_bezyuk_viktor_hvozdynskyy/. – Назва з екрана.

Для чого Рівному художній музей: відео без коментарів [Електронний ресурс] // Четверта влада : інформ.-аналіт. портал. – Режим доступу: http://4vlada.com/rivne/34628. – Назва з екрана.

Місто на картинах художників ХVІІІ-ХХІ ст. презентують у Рівному [Електронний ресурс] // Prostir.Museum : сайт. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/31844. – Назва з екрана.

Художники Рівного [Електронний ресурс] // Україна. Історія великого народу : сайт. – Режим доступу: http://litopys.com.ua/places/viznachn-postat/khudozhniki-r-vnogo/. – Назва з екрана.

Анжела Хамедюк