Віртуальні виставки

Євген Коновалець – організатор і перший керівник ОУН
07.06 2016 | Прочитано: 122


У вогні перетоплюється залізо у сталь,

у боротьбі перетворюється народ у націю.

Є. Коновалець

 

14 червня 2016 року виповнюється 125 років з дня народження видатного діяча українського національно-визвольного руху – Євгена Коновальця.

З метою вшанування пам’яті великого сина України, видатного українця Верховна Рада України прийняла Постанову «Про відзначення 125-річчя з дня народження Євгена Коновальця» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/831-19)

Народився 14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, поблизу Львова. Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив 1909 року, студіював у Львівському університеті (правничий факультет), готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського. Правничі науки – «хліб» для юриста, а знання рідної історії – це не лише поширення діапазону наукових знань, а й основне підґрунтя для людини, що прагне формувати політичну думку.

Передовсім інтелігент, усвідомивши підневільний стан свого народу, повинен шукати шляхів виходу з того стану. Молодого Коновальця і його побратимів розв'язка цього питання хвилювала. У тогочасної студентської молоді домінуючою була думка про здобуття державної незалежності. Тож недарма такого широкого розголосу набув реферат Дмитра Донцова, виголошений на Другому Всеукраїнському студентському З'їзді в липні 1913 року у Львові: «Сучасне політичне положення нації і наші завдання».

У 1914 році Євген Коновалець був мобілізований до австрійської армії, а в наступному році, після бою на Маківці, потрапив до російського полону. Звільнившись у результаті Лютневої революції, восени 1917 року, бажаючи віддати свій труд новоутвореній українській державності, молодий офіцер подався до Києва, де приступив до організування Українських Збройних Сил, спочатку куреня Січових Стрільців, а згодом і Корпусу. Моральна сила, високий авторитет, сталева воля Євгена Коновальця виростали з його сильного характеру, націоналістичного світогляду, політичної дії воїна-революціонера.

Євген Коновалець знав, що в боротьбі за державну самостійність і за укріплення держави найголовнішою й фізичною силою є добре зорганізована, глибоко патріотична й добре вишколена армія. 27-літній офіцер став найвидатнішим командиром тодішніх збройних сил в Українській Державі. Підлеглі Коновальцеві Січові Стрільці разом зі своїм командиром зберігали культ соборності. Коли виникла потреба переходу на Захід України, де розгорілися бої з польськими озброєними частинами, вони залишились в Києві, вважаючи, що саме в Києві – у столиці – вирішуватиметься доля відновленої Української Держави. «Шлях до вільного Львова веде через вільний Київ», – стверджував Коновалець.

Після Поразки Визвольних Змагань, у той час, коли багатьох громадян України охоплювали відчай і апатія, Є. Коновалець зі своїми бойовими друзями повною мірою усвідомлював, що боротьба не закінчилася, оскільки живою залишилась у серцях патріотів Національна Ідея. Постала необхідність творення організованої сили, оскільки, «Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба» (Є. Коновалець).

У 1920 році утворено Українську Військову Організацію (УВО), яку в липні 1921 року очолив полковник Є. Коновалець. Ішлося про збереження й укріплення військового кістяка. Згодом постала необхідність будувати політичну організацію. Нею стала створена на початку 1929 року з ініціативи Є. Коновальця та його однодумців, у результаті ретельної підготовки через консолідацію найкращих політично-патріотичних революційних сил Організація Українських Націоналістів (ОУН). Вістря боротьби ОУН було спрямоване проти головних ворогів української державності – московських большевицьких сатрапів і польської окупаційної шовіністичної влади.

Червона Москва після знищення Симона Петлюри бачила в особі Є. Коновальця свого головного противника. Висланий большевиками терорист Павло Судоплатов підсунув полковникові пекельну машину, від вибуху якої 23 травня 1938 року в Роттердамі обірвалося життя борця за Україну. Сталося це через 12 років після вбивства Симона Петлюри. 

Полковник Євген Коновалець [Електронний ресурс] // Бандерівець : сайт. –

Режим доступу: http://banderivets.org.ua/polkovnyk-yevgen-konovalets.html. – Назва з екрана.


Книги про життєвий шлях Євгена Коновальця

* * *

 

Дерев’яний І. Я. Сила волі. Євген Коновалець / І. Я. Дерев’яний ; Нац. музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на ЛОнцького» ; Центр досліджень визвол. руху. – Л. : Часопис, 2013. – 128 с.

Євген Коновалець // Видатні постаті в історії України ХХ ст. Короткі біогр. нариси : довід. вид. / В. І. Гусєв, О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька та. ін. – К., 2011. – С. 166-168.

«Важко було нам збагнути фаталізм Полковника» // Файзулін Я. Україна у вогні минулого століття: постаті, факти, версії / Я. Файзулін, В. Гінда. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля. – С. 45-50.

Від УВО до ОУН // В. М. В’ятрович. Історія з грифом «Секретно». Українське ХХ століття / Центр досліджень визвольного руху. – Л., 2013. – С.41-46.

Про перебування Є. Коновальця у липні 1921 року у Львові та Відні. Події тих часів, а саме розгром УВО у Києві, дав поштовх командиру Корпусу Січових стрільців переїхати до Галичини.

Гаврилів І. Західна Україна у 1921-1941 роках: нарис історії боротьби за державність : монографія / І. Гаврилів. – Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2012. – 472 с.

Галамай С. П. Боротьба за визволення України.1929-1989. / С. П. Галамай / Канадське наукове товариство ім. Шевченка. – Т. ХХХV. – Л. : Каменяр, 1993. – 343с.

Діяльність підпільно-революційного націоналістичного Руху під проводом Є. Коновальця, у боротьбі проти більшовицького терору на Західних землях у 20-30 роках.

Магочій П.-Р. Ілюстрована історія України / П.-Р. Магочій. – К. : Критика, 2012. – 447 с.

Косик В. Євген Коновалець: короткий нарис життєвого шляху / В. Косик // Український визвольний рух : до 75-ліття Орг. Укр. Націоналістів : збірник 3 / Центр досліджень визвольного руху ; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Л., 2004. – С. 61-70.

Рудлінг П. А. «Війна чи Військова злочинність?» : рец. на кн. В. В’ятровича «Друга україно-польська війна. 1942-1947» // Чайковський А. Війна чи військова злочинність? : зб. публікацій / А. Чайковський, Д.-П. Химка, П. А. Рудлінг. – К., 2013. – С.94-98.

Українські долі // Вознюк В. А. Відкриваю Нідерланди по-українськи : дорожні есеї / В. А. Вознюк. – Чернівці : Книги-ХХI, 2009. – С.216-229.

У книзі розповідається про вбивство Є. Коновальця 23 травня 1938 року у Нідерландах агентом радянських спецслужб Павлом Судоплатовим. Також коротко розповідається про життєвий шлях Є. Коновальця та життя української діаспори у Нідерландах.

Хома І. Я. Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919 рр. / І. Хома. – К. : Наш час, 2011. – 104 с. : іл.

Про Є Коновальця – С. 7.

 

Публікації про Євгена Коновальця у періодичних виданнях 

Васюк Л. Пам’ять людська не забуде повік / Л. Васюк // Волинь. – 2005. – 27 трав. – С. 2.

Гнідін А. Велетень української революції [провідник ОУН полковник Євген Коновалець] / А. Гнідін // Волинь. – 2008. – 23 трав. – C. 7.

Зленко Р. Євген Коновалець [провідник УВО-ОУН] : незабутній герой / Р. Зленко // Рівне Час. – 2005. – 9 черв. – C. 6.

Мельник А. Перша і остання зустрічі з Євгеном Коновальцем / А. Мельник // Літопис червоної калини. – 1993. – № 5-6. – C. 14-16. 

Про засновника ОУН Євгена Коновальця – командира Січових Стрільців, організатора і вождя української національної революції.

Гавришко М. Всеукраїнська наукова конференція «Постать на тлі епохи: до 120-річчя від дня народження Євгена Коновальця», Львів, 2011 / М. Гавришко // Мандрівець. – 2011. – № 3. – C. 93-94.

Деревляний В. Євген Коновалець: «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю» / В. Деревляний // Голос України. – 2011. – 18 черв. – C. 31.

Зінкевич О. Євген Коновалець і наша доба / О. Зінкевич // Літературна Україна. – 2011. – 16 черв. – C. 12.

Ковальчук М. До питання про діяльність Є. Коновальця на чолі української військової організації й організації українських націоналістів / М. Ковальчук // Київська старовина. – 2010. – № 3. – C. 63-73.

Луньо Є. Образ Євгена Коновальця в українських народних піснях / Є. Луньо // Визвольний шлях. – 2004. – Кн. 4. – C. 45-62.

Сергієнко П. Таємниця одного теракту : про деякі обставини загибелі Євгена Коновальця / П. Сергієнко // День. – 2008. – № 112. – C. 8.

Червак Б. Де спочине прах полковника Коновальця? / Б. Червак // День. – 2007. – № 117. – C. 4.

Червак Б. Уроки полковника : 14 червня минає 120 років від дня народження Євгена Коновальця / Б. Червак // День. – 2011. – № 100/101. – C. 6.

 

Інтернет-ресурси 

Про відзначення 125-річчя з дня народження Євгена Коновальця : Постанова Верховної Ради України від 25 листоп. 2015 р. № 831-VIII [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/831-19. – Назва з екрана.

Коновалець Євген Михайлович [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: // https://uk.wikipedia.org/wiki/Коновалець_Євген_Михайлович. – Назва з екрана.

Зінкевич О. Євген Коновалець і наша доба [Електронний ресурс] / О. Зінкевич // Історична правда : сайт – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/06/14/42598/. – Назва з екрана.

Кожушко О. Життєвий шлях Євгена Коновальця – Провідника ОУН [Електронний ресурс] / О. Кожушко // Голос з-над Бугу : сайт. – Режим доступу: http://golossokal.com.ua/gytjevi-istorii/zhittyevij-shlyax-yevgena-konovalcya-providnika-ou.html. – Назва з екрана.

Кочарян С. Герой українського народу. Полковник Євген Коновалець – організатор Корпуса січових стрільців, засновник Організації українських націоналістів [Елетронний ресурс] / С. Кочарян // Євромайдан Харків : сайт. – Режим доступу: http://euro.kharkiv.ua/?p=9044. – Назва з екрана.

В’ятрович В. Євген Коновалець – постать на тлі епохи [Електронний ресурс] / В. В’ятрович // Каменяр : сайт. – Режим доступу: http://kameniar.lnu.edu.ua/?p=233. – Назва з екрана.

Сватко Я. Полковник, який змінив історію України [Електронний ресурс] / Я. Сватко // Тронка : сайт. – Режим доступу: https://tronkablog.wordpress.com/2013/05/18. – Назва з екрана.

Придибайло О. Таємниця загибелі Євгенія Коновальця [Електронний ресурс] / О. Придибайло // WE.ORG.UA : сайт. – Режим доступу: https://we.org.ua/history/druga-svitova-vijna/tayemnytsya-zagybeli-yevgeniya-konovaltsya/. – Назва з екрана.

Полковник Євген Коновалець [Електронний ресурс] // Бандерівець : сайт. – Режим доступу: http://banderivets.org.ua/polkovnyk-yevgen-konovalets.html. – Назва з екрана.

Саюк І. Політична діяльність Євгена Коновальця [Електронний ресурс] / І. Саюк // Журнал Житомира : сайт. – Режим доступу : http://zhzh.info/publ/28-1-0-1964. – Назва з екрана.

Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця [Електронний ресурс] // Львівський історичний музей : сайт. – Режим доступу: http://www.lhm.lviv.ua/ekspozyciyi/istorykomemorialnyy_muzey_evgena_konovalcya.html. – Назва з екрана.

Коновалець Євген Михайлович [Електронний ресурс] // Герої України : сайт. – Режим доступу: http://heroes.profi-forex.org/ua/konovalec-evgenij-mihajlovich. – Назва з екрана.

 

Анна Христофорова



Коментарі (0)



усі виставки »