Провідний живописець і графік Євген Васильович Чорний народився 21 грудня 1936 року в с. Шубків Рівненського району Рівненської області.

Він четвертий, найменший син на руках у згорьованої, виснаженої від непосильних трудів селянки-вдови, котра так і не діждала з фронту свого чоловіка (чи не тому однією з тем, яка буквально переслідує художника, є тема війни: у чіпкій дитячій пам'яті увічнилася мить, коли забирали на фронт тата, пам'ятає й інші деталі страхітливого часу – як на їхній хутір прийшли німці, як тремтіли руки в переляканої матері...).

Тож перш ніж узятися за справжній пензлик, Євгенові руки спізнали чорну селянську роботу і, здавалося, не вирватися йому з цупких обіймів колгоспного «раю». А так же хотілося малювати! Малювати все довкруж, бо ж оточувала його краса несказанна – жили ж бо на хуторі біля Шубкова попід самою Горинню. І вони й малювали – четверо братів – усім, що в руки втрапить. І всі малювали гарно, всі були потенційними художниками, але професіоналом судилося стати лише йому. Щоправда, у ту злиденну, тяжку й водночас світлу до щему юну пору свого життя художня натура Євгена рвалася ще й до музики – кажуть, коли Бог обдаровує, то щедро. Тож спершу хотів стати музикантом, але переважило таки малярство.

Можливо, через те, що ще в школі інакше як художника його й не сприймали – малював усі стіннівки, навіть портрет Кобзаря, а після закінчення школи почав працювати художником у будинку культури. На той час у Рівному при Будинку народної творчості вже було створено товариство художників, і обдарований хлопець двічі на тиждень приїздив в обласний центр на заняття, які вели професійні художники. Зрозуміло, що не полишав цього заняття Євген і в армії, де завжди потрібні були хороші маляри.

Він мріяв стати живописцем. Проте, доля визначила йому інший шлях. На вступних іспитах у Львівське училище ім. І. Труша він отримав направлення на скульптуру, оскільки успіхи з малюнка та ліплення у юнака були значно більшими. В подальшому доля привела його в Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова, який він успішно закінчив у 1971 р. Його вчителями-наставниками були В. Савін, Ю. Гапон та В. Бунов. Дипломна робота: оформлення і ілюстрація книги С. Струтинського «Подвиг». Вчителі: В. Савін, В. Будов, Ю. Гапон.

З 1972 по 1999 рік працював у Рівненському художньо-виробничому комбінаті. Він відновив давно забуту техніку гравюри на картоні.

Ранні графічні роботи Євгена Чорного створюють поетичний образ радянської сучасності. Ці лінорити характеризує справжнє художнє узагальнення, широкий підхід до явищ, тісний зв'язок з подіями дня. Митця приваблює індустріальний пейзаж у його постійному оновленні. Живе, активне мистецтво Євгена Чорного має суспільне звучання, передає величні ритми романтичної панорами нового Рівного з його контрастами сучасних багатоповерхівок та стареньких дерев'яних хат («Рівне будується»), виражає пафос часу, оспівує величну значимість праці («Електрику в сільську хату»). Майстерно передає митець і загальну пластичну виразність кожної сцени, і її особливий трудовий ритм. Динамічні лінії точно і швидко фіксують натуру. Естетичне усвідомлення радянської сучасності художником втілюється у документально правдиву розповідь в одних творах, в інших – в схвильовану фіксацію життєвих вражень, завжди зігріту ліричним сприйняттям натури. Про значний рівень майстерності Євгена Чорного, значимість його доробку для розвитку української графіки переконливо свідчить лист визначного вченого-мистецтвознавця, професора Львівської академії мистецтв Я. П. Запаско, із схвальними відгуками про творчість митця. «Сердечне спасибі за надіслані матеріали... Вони мені стануть у великій пригоді. Радий, що у Рівному графіка в пошані і має такого талановитого майстра. Ще раз велике спасибі». Вищу оцінку, ймовірно, важко отримати.

Звертається в цей період Євген Чорний і до жанру портрета, вирішуючи завдання сучасного трактування історичних образів та створення психологічно насичених портретів. Водночас можна сказати, що він засобами графіки «ліпить» форму. Послуговуючись здебільшого технікою малюнка пером, так званою крапковою манерою, художник намагається уважно і ретельно простежити структуру форми, якомога точніше відтворити її обриси. У портретних серіях («Герої-партизани», «Почесні громадяни м. Рівного») митець піднімає тему життя, відданого за високі ідеали, передає творчу цілеспрямованість людини, її любов та відданість своїй справі.

Але навіть у моменти найбільшої завантаженості завжди віднаходив можливість побувати на природі і зробити свіжу замальовку чудового пейзажу в своєму блокноті. Саме любов до природи спонукала його стати громадським інспектором з охорони природи, і стаж його на цій «посаді» перевищив тридцять років. «Я не можу без болю та суму дивитись на те, як сучасні «аборигени» нищать природу, зрізують берізки, ламають гілки. Адже з гілочок виросте дерево, тут будуть бавитись діти, долучатись до природи та краси рідної землі». Безумовно, така діяльність і такі духовні та моральні принципи й визначили основну тематику робіт митця 1980-1990 років – «чистий» пейзаж, незайманий краєвид, в якому лише деінде з'являється похила сільська хатка або старенька церква. В цей період він звертається до старої забутої техніки гравюри на картоні, яку намагається відродити та вдосконалити. За ліричні, світлі та щирі, абсолютно вільні від ідеології пейзажі, виконані у цій техніці («Повінь», «Дорога у лісі», «Похмуро»), він був прийнятий в члени Національної спілки художників України.

Погіршення зору змусило Є. Чорного в кінці 90-х років відмовитись від улюблених технік та більшості задумів, зокрема мрії про удосконалення техніки гравюри на картоні. Митець переходить на техніку пастелі. Проте і тут за відносно короткий проміжок часу досягає неабияких професійних результатів, віднайшовши власний стиль та неповторну манеру.

Настрій переважної більшості пастельних робіт художника – тихе надвечір'я. Основними мотивами виступають мірний плин річкової води, захід сонця, похилені під снігом гілки ялинок, безмежне хмарне небо. В усіх цих творах Євген Чорний – послідовний реаліст. «Я пишу те, що бачу» – слова художника. Він щиро закоханий у рідну землю, кожну гілочку дерева, голку ялинки, саме в українську осінь, зиму, літо та весну, в саму природу у її одвічному оновленні. Він ніколи не мріяв про екзотичні країни, і за десятки років не припиняє знаходити все нові та нові мотиви для натхнення і творчості в звичайних куточках українських земель.

У своїх оксамитових пастелях художник вирішує завдання передачі світло-повітряного середовища та досягнення колористичної цілісності. Однаково майстерно та переконливо передає він осінню палітру похмурого жовтневого ранку, ніжні переливи зимового дня з морозним серпанком і блискучим снігом та фіолетово-рожеві сутінки спекотного літа. Активно проробляє перший план для отримання ще більшої ілюзії об'ємності об'єктів зображення. Особлива увага в роботах приділена водному простору (річка, озеро, ставок), передача глибини та плину води, відблискам сонця та місяця на її поверхні. «Зима», «На Горині», «Заступила та чорная хмара», «Промінь сонця в лісі», «Хортиця», «Собор», «Старенька хата край села» – ці твори характеризують лірична інтонація, краса, що прихована в найпростіших речах. Зріла майстерність дозволила художнику з особливою повнотою розкрити поетичний зміст його улюблених мотивів.

В творах Євгена Чорного можна помітити і філософське підґрунтя. На особливу увагу заслуговує робота «Летять журавлі», яка експонувалася у Києві на виставці, присвяченій 60-річчю визволення України. На горизонті – пейзаж з козацькими могилами. Динамічні бурхливі нависаючі хмари посилюють відчуття тривоги та минулої трагедії. Птахи, що стрімко злітають з лугу та ніби розрізають перший план роботи, – це символічний образ бурхливих душ козаків, які і тепер не мають спокою. Ця робота – відгук митця на проблеми сучасного життя, хвилювання за долю рідної країни.

Особливою темою для Євгена Чорного є тема творчості Великого Кобзаря. Він любить розкривати думки Тарас Шевченка через українські пейзажі насамперед. Вперше до Шевченківської тематики Євген Васильович доторкнувся у повоєнні шкільні роки, коли намалював на прохання вчителів для стіннівки портрет автора «Заповіту». Відтоді й не полишає цієї вічної теми. Тридцять п’ять пастельних полотен художника було представлено на виставці приуроченій 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка у виставковій залі обласної організації Національної спілки художників України.

Використано праці мистецтвознавця Ольги Промської

та літератора Лідії Рибенко

Активною є виставкова діяльність художника. Він учасник понад 15-ти Всеукраїнських і міжнародних виставок, всіх щорічних обласних виставок Рівненщини з 1972 р. Чимало робіт знаходиться в державних установах, приватних колекціях Рівного, за кордоном (Канада, Чехія, Польща, Франція, Німеччина).

Багато робіт Євгена Чорного знаходиться у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

Каталог художніх робіт Є. В. Чорного з фондів РОКМ

1. Рівне будується

1980 р. папір, лінографія, 37x40 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 80 р.». Подаровано автором, червень 1984 р. Акт № 3902/109 від 19 червня 1984. Інв. № 1753.

2. Нові квартали

1979 р. папір, лінографія, 40x39,5 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 79 р.». Акт № 2535/43 від 21 лютогого 1980 р. Інв. № 1494.

3. Велика хімія

1978 р. папір, лінографія, 43,5x43 У правому нижньому кутку підпис: «Чорний», в лівому нижньому – «Велика хімія». Акт № 1931/34 від 27 січня 1978 р. Інв. №1430.

4. Театральна площа

1977 р. папір, лінографія, 44x43,3 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 77 р.». Акт № 1931 /34 від 27 січня 1978 р. Інв. № 1429.

5. Проспект Миру

1977 р. папір, лінографія, 43,5x44 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 77 р.». Акт № 1931 /34 від 27 січня 1978 р. Інв. № 1426.

6. Площа Короленка

1977 р. папір, лінографія, 43x43,5 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 77 р.». Акт № 1931/34 від 27 січня 1978 р. Інв. № 1425.

7. Набережна

1977 р. папір, лінографія, 43,5x44 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 77 р.». Акт № 1931/34 від 27 січня 1978 р. Інв. № 1428.

8. Новобудови

1976 р. папір, лінографія, 33,5x45,5 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 76 р.». Акт № 2535/43 від 21 лютого 1980 р. Інв. № 1495.

9. Площа В. Леніна

1977 р. папір, лінографія, 43,5x44 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 77 р.». Акт № 1931/34 від 27 січня 1978 р. Інв. № 1424.

10. Рівне сьогодні

1979 р. папір, лінографія, 38,5x47,5 В правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 79 р.». Акт № 2535/43 від 21 лютого р. Інв. № 1500.

11. Вулиця Гагаріна

1977 папір, лінографія, 43,5x43,5 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В.77». Акт № 1931/34 від 27 січня р. Інв. №1431.

12. Рівне будується

1972 р. папір, лінографія, 30x45 Закуплено в Рівненських художньо-виробничих майстернях. У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В. 72 р.». Акт № 1179/112 від 27 серпня 1975 р. Інв. № 1223.

13. Місто будується

папір, срібний олівець, 35x48,5 Закуплено в автора у вересні 1980 р. Акт № 2789/298 від 4 жовтня 1980 р. На звороті напис олівцем: «Ч.Є.В. Місто будується. Срібний олівець, 1980 р.» Інв. № 1575.

14. Вид на площу В. І. Леніна

1977 р. папір, лінографія, 43,5x43,5 У правому нижньому кутку підпис: «Ч.Є.В.77.». Акт № 1931/34 від 27 січня1978р. Інв. № 1423.

У своїх роботах Є. Чорний зображає вулиці міста Рівного, розвиток його промисловості, використовуючи при цьому художньо-виразну мову ліногравюри, застосовуючи виражальні можливості чорно-білих контрастів, світотіні силуету, лінії. Дослідження цих робіт є досить важливим, оскільки минуть десятиліття і ліногравюри з зображенням вулиць Рівного, його будівель, промислових споруд слугуватимуть історичною довідкою, за якою вивчатимуть архітектурне минуле міста.

У ліногравюрі Є Чорного «Рівне будується» яскраво простежується цікавість художника до індустріального пейзажу, породжена спрямованістю на зображення розвитку господарства краю.

Відображено будівництво у центрі міста нової багатоповерхівки; показано процес будівництва: за допомогою вантажних машин та екскаваторів відбувається підготовка території для нової забудови. Видно вже п’ять поверхів нової будівлі, за якою стоїть підйомний кран. Зліва за межами будівництва вирує звичайне життя: люди чекають на зупинці транспорт. На другому плані змальовано міський краєвид, на якому не важко впізнати Рівненський Свято-Воскресенський собор, огорнутий чудовим пейзажем.

У ліногравюрі «Нові квартали», яка виконана у чорно-синіх та зелених тонах продовжується тематика розбудови міста.

У цьому творі звертає на себе увагу високий рівень художнього виконання. Вдала композиційна побудова, відіграє важливу роль кольорове вирішення роботи. На першому плані ліногравюри представлено людей, які розбивають фундамент нової будівлі. На другому – вже побудовані багатоповерхівки та ще недобудований дім. Твір вражає реалістичністю зображення та цікавим композиційним вирішенням.

Ліногравюра «Велика хімія» змальовує розвиток промисловості Рівного. Є. Чорний продемонстрував тонке відчуття світлотіньових градацій, вміння добре передавати засобами станкового мистецтва перспективу та інтенсивність звучання різних планів. На передньому плані зображено групу людей та кілька машин, які їдуть по дорозі. На другому плані видно корпуси велетенського хімічного комбінату рівненського промислового об'єднання «Азот», з труб якого клубочиться дим.

Творчо розвиваючи традиції української реалістичної гравюри, Є. В. Чорний прагне засобами художньої виразності передати своєрідну красу міста Рівного.

Ці почуття яскраво виражені у ліногравюрі «Театральна площа», де в центрі зображено будівлю Рівненського обласного драматичного театру та площу перед ним.

Ліногравюра «Набережна» представляє вулицю із забудовами та зеленими насадженнями вздовж річки Усті. На дорозі показано транспорт, а по тротуару вздовж вулиці проходять люди.

На ліногравюрі «Проспект Миру» перед нами відкривається панорама проспекту, де на другому плані видніється готель «Мир». Справа простягається липова алея. На перехресті вулиць Шевченка та проспекту Миру, зліва, зображено п'ятиповерхову будівлю.

Ліногравюра «Вулиця Гагаріна» представляє на передньому плані п'ятиповерхову будівлю, на першому поверсі якої знаходиться бібліотека. На другому плані – дев'ятиповерховий будинок, внизу якого розміщується магазин «Дитячий світ». Поруч з будинками зображено паркову зону.

У всіх цих станкових творах органічно поєднуються ідейний задум та професійна майстерність автора.

За статтею А. Масяєвої «Рівне у ліногравюрах Євгена Чорного»)

Євген Чорний ілюстрував збірки творів рівненських письменників: І. Пащука, М. Берези, В. Грабоуса, Б. Столярчука та інших.

Євген Чорний – художник за покликанням, що протягом усього свого життя не припиняє працювати, постійно удосконалюючи свою професійну майстерність, шукаючи нові мотиви, новий підхід до традиційних сюжетів та тем.

Література про життя і творчість Євгена Чорного

Чорний Є. В. Євген Васильович Чорний [образотворчий матеріал живописця і графіка з с. Шубкова Рівненського району] : [альбом] / Є. В. Чорний. – Рівне : Рівнен. друк., 2008. – 40 с.

Євген Чорний. Живопис-графіка. Персональна виставка [буклет] / Є. В. Чорний / Рівненська орг. нац. спілки худож. України. – Рівне, 2008. – 6 с.

Чорний Є. В. Шевченкова Україна : персонал. худ. виставка присвяч. 200-річчю від дня народж. Т. Г. Шевченка: [буклет] / Є. В. Чорний ; Рівнен. обл. орг. нац. спілки худ. України. – Рівне, 2014. – 6 с.

Береза Ю. Геній у прочитанні художника Чорного [у виставковій залі обл. орг. Нац. спілки худож. України відкрилася виставка художніх робіт члена НСХУ, учасника багатьох колективних і персональних виставок Євгена Чорного, приурочена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка] / Ю. Береза // Вільне слово. – 2014. – 27 лют. – C. 12.

Виткалов С. Рівне обере лауреата мистецької премії імені Георгія Косміаді / С. Виткалов // Волинь. – 2016. – 25 берез. – C. 3.

Виткалов С. Рівненщина: культурно-мистецький потенціал в парадигмах сучасності : монографія / С. Виткалов – Рівне : ПП ДМ, 2012. – С. 34, 61, 210, 219.

Євген Чорний // Художники Рівненщини. – Рівне, 2008. – С. 78-79.

Євген Васильович Чорний // Мистецька палітра Рівненщини / упоряд. Ф. Бобрик, Т. Лукашевич. – Рівне, Б. р. – С. 27.

Запаско Я. Жага творення / Я. Запаско // Жовтень, 1997. – С. 157.

Масяєва А. Рівне у ліногравюрах Євгена Чорного (з фондової колекції Рівнен. обл. краєзн. музею) / А. Масяєва // Наукові записки / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне : Перспектива. – 2007. – Вип. 5: [присвяч. 150-річчю від дня народження М. І. Костомарова]. – C. 69-72.

Мистецтво оновленого краю / Я. П. Запаско, В. А. Осійчук, О. О. Чарновський, С. П. Степко. – Київ : Мистецтво, 1979. – С. 99, 104.

Першу премію імені Ніла Хасевича вручать Євгену Чорному // Вісті Рівненщини. – 2016. – 4 листоп. – C. 16

Рибенко Л. Експресія графіки і магія барв [про рівненського художника Є. Чорного] / Л. Рибенко // Погорина. – 2006. – C. 144-145.

Столярчук Б. Й. Чорний Є. В. // Столярчук Б. Й. Митці Рівненщини / Б. Й. Столярчук. – Рівне, 2011. – С. 361 – 362.

Цимбалюк Є. Премію головного художника УПА отримав 80-річний живописець / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2016. – 24 листоп. – C. 5.

Шморгун Є. Виставка в училищі / Є. Шморгун // Робітнича газета. – 1985. – 20 листоп. – С. 4.

Юрченко С. Першим лауреатом премії Хасевича став Євген Чорний / С. Юрченко // Сім днів. – 2016. – 3 листоп. – C. 16.

Інтернет-ресурси

Чорний Є. В. Євген Васильович Чорний : [альбом] [Електронний ресурс] / Є. В.Чорний // Бібліотека творів авторів Рівненщини : сайт. – Режим доступу: http://on-libr.info/?p=1977. – Назва з екрана.

Премію Ніла Хасевича отримає Євген Чорний [Електронний ресурс ] // Рівне вечірнє : сайт. – Режим доступу: http://rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=048217. – Назва з екрана.

Ничипорук І. У Рівному презентували пастельну «Шевченкову Україну» [Електронний ресурс] / І. Ничипорук, В. Захаров // Телеканал «Рівне 1» – перший місцевий! : сайт. – Режим доступу: http://rivne1.tv/Info/?id=31774. – Назва з екрана.

Крохмалюк Л. Пейзажна лірика [Електронний ресурс] / Л. Крохмалюк, Б. Рябунець // РТБ : сайт. – Режим доступу: http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2011/12/22/2200/. – Назва з екрана.

Толстуха Л. На Рівненщині тривають заходи з відзначення 200-ліття Тараса Шевченка [Електронний ресурс] / Л. Толстуха // Prostir museum : сайт. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/33457. – Назва з екрана.

Толстуха Л. Виставка до 70-ї річниці визволення міста відкрилася в Рівненському музеї [Електронний ресурс] / Л. Толстуха // Prostir museum : сайт. – Режим доступу: http://www.prostir.museum/ua/post/32012. – Назва з екрана.

Махно А. Сніг на Різдво у Рівному буде [Євген Чорний – учасник різдвяної виставки картин, що відкрилася у Рівному] [Електронний ресурс] / А. Махно, А. Лаговський // Телеканал «Рівне 1» – перший місцевий : сайт. – Режим доступу: https://rivne1.tv/Info/?id=15612. – Назва з екрана.

Євчук Л. В. 10 березня у РІ КУП НАН України відбулося відкриття виставки «Шевченкова Україна» художника Євгена Чорного [Електронний ресурс] / Л. В. Євчук // Рівненський інститут Київського університету права : сайт. – Режим доступу: http://rivne.kul.kiev.ua/novini/10-bereznja-u-ri-kup-nan-ukrajini-vidbulosja-vidkrittja-vistavki-shevchenkova-ukrajina-hudognika-vgena-chornogo.html – Назва з екрана.

Анжела Хамедюк