Україна відноситься до країн, які лише частково забезпечують себе традиційними видами енергоресурсів і змушена імпортувати близько 65% викопних енергоносіїв. Сучасна енергетична політика України значною мірою базується на імпорті енергетичної сировини, ціна на яку постійно зростає, і ця тенденція посилюється з року в рік, оскільки видобуток викопних джерел енергії скорочується, а в найближчій перспективі запаси цих енергоносіїв будуть вичерпані.

Тому освоєння нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії (НВДЕ) в Україні слід розглядати як важливий фактор підвищення рівня енергетичної безпеки та зниження антропогенного впливу енергетики на довкілля. Незважаючи на свою залежність від імпорту енергоресурсів, Україна мало приділяє уваги розвитку НВДЕ, частка яких в структурі енергоспоживання становить 0,8%, що значно менше, порівняно з іншими європейськими країнами.

Для України, стратегічною метою якої є інтеграція до ЄС, розвиток біоенергетики має особливо важливе значення, оскільки використання відновлювальних джерел енергії не нижче середньоєвропейського рівня – одна з вимог Європейського Союзу до країн членів, що є додатковим аргументом на користь розвитку відновлювальних джерел енергії.

Важливою складовою біоенергетичного сектору ЄС є енергетичні культури. Однією з головних цілей ЄС на 2020 рік є досягнення частки біомаси на рівні 14% валового кінцевого енерговикористання. За оцінкою ІТТФ, в Україні на сьогодні 3-4 млн. га сільськогосподарських земель, які не використовуються, але придатні для вирощування енергетичних культур.

З огляду на аграрну спрямованість економіки України серед НВДЕ, найбільш швидкими темпами здатна розвиватись біоенергетика. Згідно з енергетичною стратегією України на період до 2030 року очікується, що енергетичне використання всіх видів біомаси здатне щорічно забезпечити заміщення 9,2 млн. т у. п. викопних палив, у тому числі за рахунок енергетичного використання залишків сільськогосподарських культур. Стратегією розвитку галузі прогнозується загальний обсяг інвестицій у розвиток біоенергетики до 2030 року близько 12 млрд. грн.

Враховуючи сприятливі грунтово-кліматичні умови для вирощування рослин, найбільш перспективним видом біоенергетики для України є фітоенергетика, яка базується на біосировині рослинного походження. До основних переваг рослинної біомаси, як джерела енергії, можна віднести екологічну чистоту викидів, порівняно з викопними видами палива, відсутність негативного впливу на баланс вуглекислого газу в атмосфері. Під час згорання біопалива на основі рослинної біомаси в атмосферу викидається менше вуглекислого газу, ніж поглинається рослинами в процесі фотосинтезу, утворюється в 20-30 разів менше оксиду сірки і в 3-4 рази менше золи в порівнянні з вугіллям. Побічним продуктом в процесі виробництва рідкого та газоподібного біопалива та в результаті згорання твердого біопалива є органічна речовина, яку можна використовувати в якості добрив.

Основними пріоритетами фітоенергетики є пошук дешевої біосировини, створення необхідної інфраструктури для вирощування енергетичних рослин та переробляння біомаси за допомогою хімічних чи біологічних процесів у різні види біопалива: рідкі (етанол, метанол, бутанол, біодизель), газоподібні (метан, синтезгаз, водень), і тверді (паливні гранули, брикети, тріска, солома, лузга, дрова).

Ріпакова олія належить до основної сировини, що використовуються для виробництва біодизельного пального. Світовий обсяг виробництва ріпаку за останні 10 років збільшився у півтора рази. Загальні площі посівів ріпаку в Україні щороку збільшуються. Нині Україна займає п’яту позицію серед найбільших виробників ріпаку у світі. За сприятливих умов наша країна може стати лідером виробництва ріпаку в Європі. 

За рахунок значної продуктивності та високої якості сировини провідне місце серед енергетичних рослин посідають цукроносні культури (цукрові та кормові буряки, цукрове сорго, цикорій та інші), які є цінним джерелом сировини для виробництва біоетанолу. Додавання до бензину 10% біоетанолу дозволяє на 50% зменшити викиди аерозольних частинок, а викиди оксиду вуглецю (СО) – на 30%.

На особливу увагу заслуговує напрям, пов’язаний із забезпеченням сировиною виробництва твердого біопалива за рахунок вирощування нових видів високопродуктивних багаторічних рослин, що дає змогу щорічно отримувати задану кількість біомаси необхідної якості.

Грунтово-кліматичні умови більшості регіонів України є сприятливими для вирощування багаторічних енергетичних рослин групи С4, здатних інтенсивно акумулювати енергію сонця впродовж вегетаційного періоду. Ці рослини характеризуються низькою собівартістю вирощування, не вимогливі до родючості грунту, не потребують значного використання добрив та пестицидів, запобігають ерозії грунту, сприяють збереженню та покращанню агроекосистем. Це дозволяє культивувати енергетичні рослини на землях, виведених із сівозміни, яких, згідно статистичних даних в Україні, налічується від 3 до 5 млн. га.

До таких рослин належить міскантус – багаторічна злакова культура, яку впродовж багатьох років вирощують в Америці та Західній Європі як джерело біоенергії. Досвід вирощування міскантусу в Україні свідчить, що із засадженого кореневищами поля через два роки можна впродовж 20 наступних років щорічно збирати по 20-25 тонн сухої маси з одного гектара. Собівартість сухої біомаси міскантусу становить у середньому 200-220 грн/т. Перспективною енергетичною культурою є також світчграс. Собівартість його сухої біомаси становить у середньому 180 грн/т. За відповідного догляду за рослинами врожай біомаси можна збирати протягом 15 років.

Вирощування енергетичних культур із високою продуктивністю біомаси забезпечує значне надходження органічних речовин у грунт кореневою системою та післяжнивними рештками, що сприяє нагромадженню гумусних сполук у грунті. Відсутність механічного обробітку грунту під час вирощування багаторічних культур сприяє стабілізації видового та кількісного складу грунтової мікрофлори, перебігу ґрунтотворних процесів згідно з генетичними особливостями грунтового покриву.

Розвиток ринку біоенергетики є тривалим процесом, який поєднує в собі становлення стабільної сировинної бази та розвиток на її основі промислової переробки енергетичної сировини. Нині виробництво біоенергетичних ресурсів в Україні розвинуте слабо, але ринок енергетичної сировини набув бурхливого розвитку з орієнтацією на експорт.

Книги

Трипольська Г. Агробіоенергетичний ринок України : монографія / Г. Трипольська. – Київ, 2011. – 264 с.

В монографії висвітлено широке коло питань, пов’язаних з організаційно-економічними та інституційними аспектами формування та функціонування біоенергетичного ринку на основі енергетичного потенціалу сільського господарства України. Автор досліджує механізми державного регулювання і стимулювання інфраструктури агробіоенергетичного ринку, світовий досвід його функціонування, пропонує напрями вдосконалення вітчизняної нормативно-правової бази у сфері біоенергетики. Досліджує узгодження інтересів окремих суб’єктів агробіоенергетичного ринку, висвітлює питання наявного та очікуваного субсидування виробництва моторного біопалива в Україні; ефективного споживання енергоресурсів та підсилення енергетичної безпеки країни, окреслює напрями та перспективи розвитку агробіоенергетичного ринку на майбутнє.

Особливості вирощування енергетичної верби (salix viminalis l.) в умовах Рівненської області (методичні рекомендації) / Ін-т сіл. госп-ва Західного Полісся НААН України, ГО «Рівнен. обл. с.-г. дорадча служба «Наука». – Рівне, 2012. – 11 с.

Проблему альтернативних джерел поновлювальної енергії частково можна вирішити за рахунок так званих «енергетичних плантацій», одержати урожай з яких можна вже за 3-4 роки, а величина його значно перевищує можливості класичних лісів.

В якості енергетичних культур рекомендується використовувати спеціальні генотипи різних видів рослин, основне місце серед яких належить роду Salix, тобто верби. Це пояснюється тим, що генотип верби – один з найбагатших після рису, а це дає можливість створювати нові сорти та гібриди для різноцільового використання. Ця рослина має потенціал для формування великого об’єму біомаси за короткий проміжок часу; легко розмножується за допомогою відрізків пагонів; відзначається простотою культивування та здатністю добре відростати після численних зборів урожаю. Верба досягає високого рівня продуктивності біомаси завдяки швидкому річному приросту, стабільній врожайності при загущених посадках та швидкому відростанні після відновлення вегетації.

Розвиток відновлювальних джерел енергії в Україні: потенціал, перешкоди і рекомендації щодо економічної політики. – Берлін, 2010. – 41 с.

Відновлювальні джерела енергії відіграють в енергетичній політиці України лише другорядну роль. Та частка відновлювальних джерел енергії, яка запланована в Енергетичній стратегії країни, а саме приблизно 6% станом на 2030 р., означає помітне відставання темпів їхньої розбудови від можливостей економічного потенціалу. Ці можливості уже сьогодні існують у таких сегментах як біомаса та гідроенергія, а в середньостроковій перспективі – у використанні вітрової енергії.

Існує цілком непоганий технічний потенціал для сонячної та геотермальної енергії, але в середньостроковій перспективі їхнє використання не видається економічно доцільним. Освоєння цього технічного потенціалу визначатиметься економічними передумови, а також рамковими умовами енергетичної політики.

Концепція розвитку біоенергетики в Україні / Г. Гелетуха, Т. Желєзна, С. Тишаєв та ін. – К., 2001. – 14 с.

Виробництво енергії з відновлюваних джерел динамічно розвивається у більшості Європейських країн. Результати техніко-економічного аналізу показують, що рентабельним зараз для України є вироблення теплоти із біомаси. Найбільш конкурентоспроможними і перспективними є сьогодні наступні технології: деревоспалювальні станції централізованого постачання, соломоспалювальні котли, біогазові установки.

Даний документ було підготовлено в рамках спільного українсько-датського проекту про діяльність неурядових організацій в сфері сталого розвитку за участю громадської організації «Енергія майбутнього століття» спільно з датською «Організацією з поновлювальної енергії».

Інтенсивна технологія вирощування озимого ріпака : метод. рек. / Ін-т сіл. госп-ва Західного Полісся НААН України, ГО «Рівнен. обл. с.-г. дорадча служба «Наука» – Рівне, 2005. – 11 с.

Грунтово-кліматичні умови області сприятливі для нормального росту та розвитку рослин ріпака і відповідають його біологічним вимогам.

З насіння ріпака виробляють біопальне, яке є екологічно чистим і безпечним – здатним до біологічного розпаду. У масштабах України переробка 75% врожаю ріпака, зібраного на площі 2,2 млн. га за врожайності 25 ц/га, забезпечить виробництво біодизельного пального на рівні 2,0 млн. тонн. За своєю енергетичною цінністю така його кількість еквівалентна 1,6 млн. тонн звичайного дизельного пального. 

Збільшення площ посівів ріпака і переробка отриманого врожаю на біодизель дозволить цілком вирішити проблему стабільного постачання енергоресурсами аграрного сектора за рахунок власного і екологічно чистого джерела енергії.

Величко С. Альтернативна енергетика України / С. Величко, О. Третьяков. – Харків : Основа, 2010. – 128 с.

У посібнику висвітлюються сучасні погляди науковців на альтернативні джерела енергії, особливості їх використання, розташування в просторі та впливу на навколишнє середовище.

Розділ четвертий даної книги присвячений темі розвитку біоенергетики в Україні. Біоресурси або відновлювальні джерела енергії на основі біомаси завойовують усе більшу популярність через свою екологічність.

Оборудование для производства биотоплива. – Хмельницкий, 2009. – 49 с.

Енергетично-ресурсна складова розвитку України / С. Довгий, М. Євдощук, М. Коржнев та ін. – Київ : Ніка-Центр, 2010. – 264 с.

Маркевич К. Глобальні енергетичні тренди крізь призму національних інтересів України : аналіт. доп / К. Маркевич, В. Омельченко. – Київ : Заповіт, 2016. – 118 с.

Дудюк Д. Нетрадиційна енергетика: основи теорії та задачі : навч. посіб. / Д. Дудюк. – Львів : Магнолія 2006, 2008. – 188 с.

Альтернативне паливо – твоя енергетична незалежність / ГО «За чисте довкілля». – Рівне : Друк Волині, 2011. – 16 с.

Якісні характеристики біоенергетичних культур

* * *

«Золотий Міскантус» – біоенергетичний «Оскар» України // Цукрові буряки. – 2015. – № 2. – C. 15.

Бондар В. Економічне обгрунтування технологій вирощування і переробки рослинної біосировини на тверді види палива / В. Бондар // Економіка АПК. – 2015. – № 3. – C. 22-28.

Вербняк А. Сорго цукрове – перспективна біоенергетична культура в умовах недостатнього зволоження Східного Лісостепу України / А. Вербняк // Цукрові буряки. – 2016. – № 4. – С. 9-10.

Голодний І. Перспективи водоростевих технологій / І. Голодний // Техніка АПК. – 2004. – № 1. – C. 30-40.

Гументик М. Перспективи вирощування багаторічних злакових культур для виробництва біопалива / М. Гументик // Цукрові буряки. – 2010. – № 4. – C. 21-22. 

Долинський А. Біопаливо з рослинної сировини / А. Долинський // Харчова і переробна промисловість. – 2005. – № 11. – C. 13-14.  

Енергатична верба: технологія вирощування та використання // Цукрові буряки. – 2015. – № 6. – C. 13. 

Каменщук Б. Оцінка гібридів кукурудзи на придатність до виробництва біоетанолу / Б. Каменщук // Вісник аграрної науки. – 2012. – № 12. – С. 26-29.

Кандул С. Нові вимоги до біопаливної сировини в ЄС: що очікувати українським аграріям / С. Кандул // Пропозиція. – 2010. – № 6. – C. 18-21.

Марчук О. Якісні характеристики біоенергетичних культур / О. Марчук // Цукрові буряки. – 2017. – № 2. – C. 11-12.

Масло В. Енергетична оцінка ріпаку як сировини для виробництва біопалива / В. Масло // Винахідник і раціоналізатор. – 2010. – № 9/10. – C. 23-26.

Моісеєва М. Олійні для біодизеля / М. Моїсеєва // Пропозиція. – 2006. – № 4. – C. 26-29.

Плохих И. Топливо с плантации / И. Плохих // Камины и отопление. – 2012. – № 1. – C. 162-168.  

Роїк М. Перспективи розвитку біоенергетики в Україні / М. Роїк // Цукрові буряки. – 2012. – № 2/3. – C. 6-8.

Рудник-Іващенко О. Біоенергетична цінність сортових культур / О. Рудник-Іващенко // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 5. – C. 46-48.

Сибірний А. Біопаливний еталон з лігноцелюлози [рослинної біомаси] : досягнення, проблеми, преспективи / А. Сибірний // Вісник Національної Академії Наук України. – 2006. – № 3. – C. 32-48.

Смірнов О. Перспективи використання верби прутовидної як відновлювального джерела біопалива / О. Смірнов // Вісник аграрної науки. – 2013. – № 4. – C. 75-77.

Сторожик Л. Перспективи вирощування сорго цукрового, як альтернативного джерела енергії / Л. Сторожик // Цукрові буряки. – 2011. – № 2. – C. 20-21.

Сторожик Л. Продуктивність сорго цукрового як джерела виробництва біопалива в сумісних посівах з іншими культурами / Л. Сторожик // Цукрові буряки. – 2016. – № 2. – C. 7-11.

Фучило Я. Енергетичні плантації верби: вибір видів і сортів для їх створення / Я. Фучило // Новини агротехніки. – 2013. – № 3/4. – C. 46-47.

Хіврич О. Енергетична верба – шлях до незалежної енергетики / О. Хіврич // Пропозиція. – 2014. – № 11. – C. 76-81.

Хіврич О. МІСКАНТУС – перспектива для виробництва твердого біопалива // Пропозиція. – 2015. – № 1. – C. 80-83. 

Хіврич О. Свічграс: екологічно чиста енергія / О. Хіврич // Пропозиція. – 2015. – № 6. – C. 74-78.

Пріоритетні напрями технології переробки біосировини на паливо

«В Україні немає ринку збуту для біоетанолу» – експерт // Тваринництво України. – 2012. – № 11. – C. 15.

Біогаз і біопальне: робота українських компаній // Винахідник і раціоналізатор. – 2009. – № 11/12. – C. 50-52. 

Біоенергетика в Україні // Пропозиція. – 2016. – № 11. – C. 166-167.

Біопалива з кукурудзи не зменшать виробництво двоокису вуглецю // Пропозиція. – 2010. – № 6. – C. 65.

Борис А. Тепло з поживних решток / А. Борис // Пропозиція. – 2016. – № 12. – C. 174-176.

Булигін С. Енергоконверсія органічних ресурсів для відтворення родючості грунтів і виробництва біопалива / С. Булигін // Вісник аграрної науки. – 2017. – № 3. – C. 54-62.

Варченко О. Економічний механізм регулювання ринку біопалива у провідних країнах світу // Вісник аграрної науки – 2009. – № 11. – C. 62-67.

Веремейчук Н. Використання сільськогосподарських відходів для теплозабезпечення приватних будинків / Н. Веремейчук // Екологічний вісник. – 2016. – № 1. – C. 25-26.

Веремейчук Н. Методика вибору обладнання на початкових етапах створення нової технологічної лінії з виробництва гранульованого біопалива / Н. Веремейчук // Вісник аграрної науки. – 2015. – № 10. – C. 75-78. 

Виробництво біогазу // Пропозиція. – 2015. – № 12. – C. 114. 

Вірьовка М.Технічні і економічні аспекти виробництва та використання моторного біопалива на основі рослинних олій / М. Вірьовка // Винахідник і раціоналізатор. – 2010. – № 7/8. – C. 26-29.

Вчені винайшли новий метод виготовлення біопалива // Винахідник і раціоналізатор. – 2013. – № 4. – C. 4.

Гавриш В. Визначення доцільності виробництва біопалив за укрупненими показниками / В. Гавриш // Економіка АПК. – 2010. – № 2. – C. 31-35.

Гавриш В. Методологічні аспекти визначення напряму використання біогазу В. Гавриш // АгроСвіт. – 2011. – № 19. – C. 50-52.

Голуб Г. Досвід виробництва і використання біогазу в Польщі / Г. Голуб // Економіка АПК. – 2011. – № 11. – C. 157-161.

Голуб Г. Інвестиційна привабливість виробництва і використання дизельного біопалива / Г. Голуб // Економіка АПК. – 2013. – № 2. – C. 54-61.

Голуб Г. Проблеми використання соломи в якості палива // Вісник аграрної науки. – 2010. – № 8. – C. 49-52.

Гончарук І. Інституційні аспекти розвитку підприємницької діяльності на ринку біопалива / І. Гончарук // Економіка АПК. – 2013. – № 8. – C. 133-139.

Гончарук І. Розвиток підприємницької діяльності у виробництві біопалива: теоретичний аспект / І. Гончарук // Економіка АПК. – 2013. – № 6. – C. 126-130.

Гончарук Т. Розвиток та ефективність виробництва сільськогосподарської продукції – сировини для переробки на біопаливо / Т. Гончарук // Економіка АПК. – 2013. – № 8. – C. 128-133.

Гументик М. Ефективна конвертація біомаси / М. Гументик // Пропозиція – 2016. – № 12. – C. 178-180.

Гуцаленко Л. Вплив поточної та фактичної вартості на собівартість біопалива / Л. Гуцаленко // Економіка АПК. – 2010. – № 5. – C. 54-58.

Данилишин М. Європейський досвід виробництва біоетанолу з цукрових буряків в умовах цукрового заводу / М. Данилишин // АгроСвіт. – 2016. – № 6. – C. 52-57.

Дидиченко А. Биогенератор экономит и газ, и энергию / А. Дидиченко // Огородник. – 2012. – № 1. – C. 68-69.  

Екологічні показники біопалив для дизелів // Экология и промышленность. – 2011. – № 2. – C. 67-70.

Занько М. Теплогенератори на біомасі: ефективно, продуктивно, економно / М. Занько // Пропозиція. – 2015. – № 12. – C. 136-139.

Земля України – потенціал продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки держави // Цукрові буряки. – 2014. – № 6. – C. 4.

Зинченко М. Совершенствование технологии и оборудования для производства биогаза из органических отходов / М. Зинченко // Экология и промышленность. – 2011. – № 1. – C. 90-96.

Золотарьова О. Куди прямує біопаливна індустрія? / О. Золотарьова // Вісник Національної Академії Наук України. – 2010. – № 4. – C. 10-20.

Іванюк О. Перспективи енергетичного використання біомаси / О. Іванюк // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. пр. – Рівне : НУВГП, 2009. – Вип. 1(45): Економіка. – C. 83-88.  

Калетник Г. Біопаливна галузь і енергетична та продвольча безпека України / Г. Калетник // Вісник аграрної науки. – 2009. – № 8. – C. 62-64.

Калетник Г. Кластеризація виробництва біопалива  шлях до енергобезпеки – України / Г. Калетник // АгроСвіт. – 2009. – № 20. – C. 7-12.

Калетник Г. Перспективи виробництва біодизельного палива в Україні / Г. Калетник // АгроСвіт. – 2008. – № 22. – C. 16-19.

Калетник Г. Виробництво біоетанолу з цукрових буряків – один із головних чинників стабілізації галузі / Г. Калетник // Економіка АПК. – 2013. – № 3. – C. 65-70.

Калетник Г. Державні методи стимулювання виробництва та споживання біоетанолу у Франції / Г. Калетник // Економіка АПК. – 2011. – № 9. – C. 172-175.

Калетник Г. Удосконалення правового забезпечення функціонування ринку біопалива в Україні / Г. Калетник // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 12. – C. 48-52.

Калінчик М. Моделювання варіантів ефективного виробництва біодизеля в Україні / М. Калінчик // АгроСвіт. – 2012. – № 9. – C. 25-29.

Кириленко І. Формування ринку українського біопалива: передумови, перспективи, стратегія / І. Кириленко // Економіка АПК. – 2010. – № 4. – C. 62-67.

Климчук О. Економічна сутність розвитку інноваційних процесів у виробництві біопалива / О. Климчук // Вісник аграрної науки. – 2014. – № 8. – C. 62-65.

Кравчук О. Економічні стимули використання рідкого біопалива в сільському господарстві / О. Кравчук // АгроСвіт. – 2013. – № 9. – C. 34-37.

Линок С. Майбутнє за біогазом, або Робимо доходи на відходах /С. Линок // Пропозиція. – 2013. – № 4. – C. 152-155.  

Макарчук О. Потенційні можливості України у нарощуванні виробництва біодизеля / О. Макарчук // Пропозиція. – 2015. – № 11. – C. 140-141.

Михайлов Ю. Марні надії на біопалива / Ю. Михайлов // Пропозиція. – 2012. – № 2. – C. 54-58.

Нагорнов С. Прогнозирование параметров качества биодизеля с использованием нейронных сетей / С. Нагорнов // Вісник Київського Національного університету технологій та дизайну. – 2013. – № 1. – C. 128-130.  

Назаренко А. Біопаливний потенціал України на світовому ринку сільськогосподарської продукції / А. Назаренко // Економіка АПК. – 2010. – № 1. – C. 72-78.

Науково-дослідний центр біоенергетики в Полтаві // Цукрові буряки. – 2015. – № 6. – C. 18.

Німеччина допоможе Україні виробляти біопаливо // Цукрові буряки. – 2013. – № 1. – C. 8.

Нован В. Біогаз – відновлювальне паливо / В. Нован // Дім, сад, город. – 2012. – № 5. – C. 26-27.

Нові технології біодизелю // Екологічний вісник. – 2010. – № 5. – С. 12-14.

Новосельцева А. Зарубіжний та вітчизняний досвід виробництва біопалива / А. Новосельцева // АгроСвіт. – 2012. – № 3. – C. 23-28.

Олійничук С. Сучасні й перспективні технології виробництва біопалив на світовому ринку / С. Олійничук // Харчова і переробна промисловість. – 2009. – № 6. – C. 11-14.

Осташко Т. Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні / Т. Осташко // Наука та інновації. – 2010. – № 6. – C. 14-22.

Паламаренко Я. Виробництво біоетанолу як складової стратегічного розвитку спиртової промисловості України / Я. Паламаренко // Економіка та держава. – 2016. – № 12. – C. 90-93. 

Пивовар П. Правові засади виробництва та використання біопалива сільськогосподарськими підприємствами / П. Пивовар // АгроСвіт. – 2015. – № 13. – C. 24-27.

Питель С. Біопаливна стратегія країн Європейського Союзу / С. Питель // Економіка АПК. – 2009. – № 4. – C. 152-156.

Прийняли «зелений» тариф і покращили умови розвитку альтернативної енергетики // Цукрові буряки. – 2013. – № 1. – C. 7.

Производство биотоплива создает новые проблемы – оно может угрожать здоровью населения // Тваринництво України. – 2013. – № 1/2. – C. 12-15.

Сабадир А. Ринок біомаси – бути чи не бути / А. Сабадир // Лісовий і мисливський журнал. – 2011. – № 6. – C. 16-17.

Сегедій О. Пріоритетні напрями використання біопалива в Україні / О. Сегедій // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2016. – № 5. – C. 6-12.

Собуцький С. Перипетії довкола біопалива / С. Собуцький // Вісник податкової служби України. – 2013. – № 15. – C. 46-48.

Стасіневич С. Визначення обсягів економічно доцільного виробництва біоетанолу із різних видів агропродукції / С. Стасіневич // Економіка АПК. – 2010. – № 6. – C. 39-42.

Стратегічний напрям – біопаливо // Новини агротехніки. – 2008. – № 5. – C. 15-18.

Тараріко Ю. Перспективи розвитку біоенергетики в АПК / Ю. Тараріко // Вісник аграрної науки. – 2010. – № 4. – C. 9-13.

Твердохліб О. Виробництво біодизельного пального. Регенерація метанолу / О. Твердохліб // Хімічна промисловість України. – 2009. – № 2. – C. 27-31.

Трипольська Г. Субсидування виробництва та споживання моторного біопалива / Г. Трипольська // Економіка АПК. – 2010. – № 11. – C. 28-33.

Україна та Німеччина визначили ключові напрями співпраці у галузі біоенергетики на найближчі два роки // Тваринництво України. – 2013. – № 4. – C. 4.

Цукрозаводи переходять на біопаливо // Цукрові буряки. – 2016. – № 3. – C. 12.

Черній Н. Чинники забезпечення виробництва біологічного пального / Н. Черній // Економіка АПК. – 2009. – № 11. – C. 79-84.

Чи варто розраховувати на біопаливо? // Пропозиція. – 2015. – № 5. – C. 114-115.

Ягольник О. Мішель Терещенко має намір перевести Глухів на біогаз / О. Ягольник // Цукрові буряки. – 2015. – № 6. – C. 12.

Інтернет-ресурси

Біоенергетичні культури. Бази даних технологій вирощування біоенергетичних культур [Електронний ресурс] // Новітні агротехнології : електронне наукове фахове видання. – Режим доступу: http://plant.gov.ua/uk/tegy/bioenergetychni-kultury. – Назва з екрана.

Біоенергетичні культури вирощують у Ялтушкові [Електронний ресурс] // Політика.ua : електронна газета. – Режим доступу: http://politica-ua.com/novosti/item/37955-b-oenergetichn-kulturi-viroschuyut-u-yaltushkov. – Назва з екрана.

Біоенергетичні культури – енергетична незалежність країни [Електронний ресурс] // Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків : сайт. – Режим доступу: http://bio.gov.ua/bioenergy/news/bioenergetychni-kultury-energetychna-nezalezhnist-krayiny. – Назва з екрана.

Біоенергетичні культури для Полісся [Електронний ресурс] // Журнал «Аграрний тиждень. Україна» : сайт. – Режим доступу: http://a7d.com.ua/plants/13853-boenergetichn-kulturi-dlya-polssya.html. – Назва з екрана.

Біоенергетичні культури Полісся [Електронний ресурс] // Біоенергетична асаоціація України : сайт. – Режим доступу: http://uabio.org/bioenergy-news/1201-bioenergy-crops. – Назва з екрана.

Енергетичні рослини [Електронний ресурс] // Salix-energy. Агро-енергетична компанія : сайт. – Режим доступу: https://www.salix-energy.com/energetichni-roslini. – Назва з екрана.

Перспективні види та сорти біоенергетичних та кормових культур для вирощування на осушуваних землях Полісся [Електронний ресурс] // Інститут водних проблем і меліорації : сайт. – Режим доступу: http://igim.org.ua/?p=3616. – Назва з екрана.

Технічні та біоенергетичні культури [Електронний ресурс] // Інститут Трансферів Інновацій : сайт. – Режим доступу: http://iti.kiev.ua/catalog/roslini/. – Назва з екрана.

Тополя на біопаливо: особливості технології вирощування [Електронний реурс] // Пропозиція – Головний журнал з питань агробізнесу : сайт. – Режим доступу: http://propozitsiya.com/ua/topolya-na-biopalivo-osoblivosti-tehnologiyi-viroshchuvannya. – Назва з екрана.

Раїса Гірак