«Прості [німецькі] селяни і ремісники свого часу

прийшли сюди, щоб обробляти землю,

підвищувати її плодючість, прижитися на ній,

полюбити її… З побудовою нової європейської

структури розповіді про минуле, спогади повинні

бути відвертими, повчальними, такими, що

змушують пам’ятати минуле».

Ніколаус Арндт

З історії німецьких поселень на Волині

Перебування німців на українських теренах сягає раннього середньовіччя, але масові поселення почали з’являтися наприкінці 1780-х рр. Осередком масового поселення німців була, в числі інших регіонів, Волинь – Житомирський, Новоград-Волинський, Луцький, Володимир-Волинський і Дубенський повіти. За переписом 1897 р. на Волині налічувалося 171, 3 тис. німців. Колоністські господарства економічно швидко міцніли. На початку XX ст. на Волині німці мали у власності 700 тис. десятин землі. Основними галузями господарювання були землеробство, тваринництво, садівництво, лісове господарство та ін. У німецьких колоніях розвивалося громадське життя, кооперативний рух, створювалися аграрні спілки, кредитні установи тощо. Німці зберігали свої національні особливості, традиції, культуру, віросповідання. Вони створювали національно-культурні товариства.

Перша світова війна та події 1917–1921 рр. підірвали економіку німецьких колоній. 1939 р., коли Західна Україна ввійшла до складу УРСР, німців, які проживали на цих теренах, було репатрійовано до Німеччини. 1941 р. німецьке населення УРСР було звинувачене в пособництві гітлерівцям і депортоване до східних районів СРСР. 1945 р. частина українських німців повернулася з Німеччини, але їм було дозволено поселитися в Комі АРСР та республіках Середньої Азії. Оголошена 13 грудня 1955 р. амністія не дозволила німцям повернутися на колишні місця проживання.

Проголошення незалежної України відкрило можливість повернення депортованих німців в місця попереднього проживання. На сьогодні в Україні діє низка національно-культурних об’єднань, товариств німців, зокрема національно-культурне товариство німців «Відергебурт» та ін. – головна мета яких – відродження та розвиток німецької культури, мови, історії, фольклору тощо.

Агасиев И. Религиозная жизнь немецких колонистов на Волыни (конец XVIII – начало ХХ вв.) / И. Агасиев // Реформація та поширення протестантизму на Волині : матеріали міжнар. наук.–практ. конф. Луцьк, 26–27 жовт. 2017 р. / за наук. ред. М. П. Костюка. – Луцьк : Твердиня, 2018. – С. 152–166.

Айсфельд О. В. Принудительный путь немцев Волыни на восток (1915–1916 гг.) / О. В. Айсфельд // Німці в історії Волині : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 1–2 жовт. 2015 р. / Рада німців України ; Луцьк. нац. техн. ун–т ; за наук. ред. М. П. Костюка. – Луцьк : Твердиня, 2016. – С. 180–190.

Бармак М. В. Початок німецької колонізації на Волині / М. В. Бармак // Велика Волинь: минуле й сучасне : матеріали міжнар. наук. краєзн. конф. – Хмельницький, 1994. – С. 117–120.

Бобильова С. Попри біди та негаразди / С. Бобильова // Український Vaterlend : [збірник] / упоряд. А. М. Шкляр. – Дніпропетровськ : Січ, 2005. – С. 8–31.

З історії поселення німців в Україні: від давнини до 40-х рр. ХХ ст.

Брухлій Н. Історія виникнення німецької колонії в селі Користь Корецького району / Н. Брухлій // Наукові записки : матеріали наук. конф. 25–26 жовт. 2006 р. / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне : Волин. обереги, 2006. – Вип. IV. – С. 78–81.

Бухало Г. «Наша Вітчизна – Волинь» : до історії волинських німців (XIV століття – 1940 рік) / Г. Бухало // Велика Волинь: минуле і сучасне : тези регіон. наук. конф. 14–16 листоп. 1991 р. / Рівнен. обл. від-ня Укр. Фонду культури ; Рівнен. краєзн. т-во / підгот. до друку: І. Пащук, Я. Поліщук ; відп. за вип. П. Сара. – Рівне, 1991. – С. 43–45.

Історик Гурій Бухало у статті повідомляє про те, що у «Рочніку Волинському», який виходив з 1930 р. по 1939 р. польською мовою у Рівному (вийшло 8 випусків.), починаючи з другого тому, Якубом Гофманом – редактором видання, вміщено 1407 бібліографічних джерел, які мають відношення до висвітлення питань пов’язаних з волинськими німцями.

Вертелецька Н. Динаміка етнонаціональної структури населення Рівненщини після Другої світової війни [в т. ч. німецького] / Н. Вертелецька // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. праць. – Рівне, 2010. – Вип. 20. – С. 241–244.

Вітренко В. В. Про історико-краєзнавче товариство німців-волиняків та його науковий журнал «Wolhynische Hefte» («Волинські зошити») / В. В. Вітренко, Г. І. Вітренко // Національні меншини на Волині : історія і сучасність : наук. зб. «Велика Волинь». – Житомир, 1998. – Т. 18.

Вітренко В. В. Становлення німецької школи у Волинській губернії з кінця XVIII до початку XX ст. / В. В. Вітренко // Звягельщина – Ярунщина у визвольній боротьбі українського народу у 1648–1657 роках : матеріали регіон. наук. наук. конф. 31 жовт. 2018 р. – Житомир : О. Євенок, 2018. – С. 353–373.

Генке Г. Моя Батьківщина – Волинь / Г. Генке // Звягель древній і вічно молодий : тези Всеукр. наук.-краєзн. конф. з нагоди 200-річчя утворення Волинської губернії, 200-річчя Волинської єпархії та 200-річчя найменування м. Звягеля Новоград-Волинським / відп. ред. М. Ю. Костриця. – Новоград-Волинський, 1995. – С. 28–30.

Данілічева В. З історії національних меншин Корця / В. Данілічева // Корцю – 850 років : наук. зб. матеріалів і тез наук.-краєзн. конф. 13–14 жовт. 2000 р. – Рівне ; Корець : Волин. обереги, 2000. – С. 46–47.

Данілічева В. Німецькі поселення на Волині / В. Данілічева, Л. Леонова // Сім днів. – 1996. – 17 серп. – С. 8.

Данілічева В. Німці на Волині / В. Данілічева // Наукові записки / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне : О. Зень, 2010. – Вип. 8 : 140 років від дня народж. Ф. Штейнгеля. – С. 145–148.

Дик Й. Карл Ондра – выдающийся немецкий баптисткий проповедник на Волыни / Й. Дик // Реформація та поширення протестантизму на Волині : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Луцьк, 26–27 жовт. 2017 р. / за наук. ред. М. П. Костюка. – Луцьк : Твердиня, 2018. – С. 205–217.

Про німецького баптистського проповідника на Волині – Карла Ондру (1839–1887).

Дребот В. Висвітлення процесу німецької колонізації Волині в другій половині ХIХ ст. на сторінках газети «Киевлянин» / В. Дребот // Наукові записки : матеріали наук. конф. 25–26 жовт. 2006 р. / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне : Волин. обереги, 2006. – Вип. IV. – С. 69–71.

Євтух В. Б. Німці в Україні (1920-і – 1990-і роки) / В. Б. Євтух, Б. В. Чирко. – Київ : Інтел, 1994. – 184 с.

Єршова С. Німці у нашому краї [Рівненщині] / С. Єршова, Л. Леонова // Рідний край. – 1996. – 25 груд. – С. 2.

Іваненко О. А. Освітня діяльність німецьких колоністів на Волині у другій половині ХІХ ст. / О. А. Іваненко // Німці в історії Волині : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 1–2 жовт. 2015 р. / Рада німців України ; Луцьк. нац. техн. ун-т ; за наук. ред. М. П. Костюка. – Луцьк : Твердиня, 2016. – С. 102–110.

Костюк М. Громадське самоврядування в німецьких колоніях Волині та його ліквідація (друга половина XIX – початок XX ст.) / М. Костюк // Минуле і сучасне Волині : Олександр Цинкаловський і край : матеріали IX наук. іст.-краєзн. міжнар. конф. 20–23 січ. 1998 р. – Луцьк, 1998. – С. 257–259.

Костюк М. Літописна Волинь і німці / М. Костюк // Волинь і волинське зарубіжжя : тези доп. та повідомл. міжнар. наук. конф., Луцьк, 16–18 черв. 1994 р. – Луцьк, 1994. – С. 115–116.

Костюк М. П. Музей волинських німців у Лінстові [Федеративній Республіці Німеччині] / М. П. Костюк // Наукові записки : матеріали наук. конф. 25–26 жовт. 2006 р. Рівне / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне : Волин. обереги, 2006. – Вип. IV. – С. 69–71.

Костюк О. Ю. Організація навчально-виховного процесу у початкових школах німецької та чеської національних меншин Волині у XIX ст. / О. Ю. Костюк // Наукові записки.. – Острог : Нац. ун–т «Острозька академія», 2010. – Вип. 16. – С. 129 – 138. – (Психологія і педагогіка).

Кривець Н. В. Німці в Україні // Енциклопедія історії України. Т.7 : МЛ–О / голов. редкол. В. А. Смолій. – Київ: Наук.думка, 2010. – С. 417–419.

Перебування німців на українських теренах від середновіччя до 2001 року.

Кулинич І. М. Нариси з історії німецьких колоній в Україні / І. М. Кулинич, Н. В. Кравець. – Київ, 1997. – 350 с.

Кулинич І. М. Німецькі колонії на Україні (60-ті роки ХVIII ст. – 1917) / І. М. Кулинич // Укр. іст. журн. – 1990. – № 9 – С. 18–30.

Ликвидация имущества волынских немцев в 1915–1916 гг. Именные списки = Liquidation Wolhyniendeutschen Eigentums in den Jahren 1915/16. Namenslisten = Liquidation of Volynian Germans property in the years of 1915-1916. Nominal lists : [сборник документов] / [сост. и авт. вступ. ст. М. П. Костюк]. – Луцк : Твердыня, 2014. – 631 с.

Лукашук О. В. Німецька колонізація Волині / О. В. Лукашук // Актуальні питання культорології : альм. наук. т-ва «Афіна» каф. культорології. – Рівне : О. Зень, 2010. – Вип. 9. – С. 145–147.

Розглядається процес розселення, життя та побут німецьких поселенців на території Волині, з часів Київської Русі і до кінця 30-х років ХХ ст.

Лутай М. Є До історії німецьких поселень в Україні і на Волині / М. Є Лутай // Звягель древній і вічно молодий : тези Всеукр. наук.-краєзн. конф. з нагоди 200-річчя утворення Волинської губернії, 200-річчя Волинської єпархії та 200-річчя найменування м. Звягеля Новоград-Волинським / відп. ред. М. Ю. Костриця. – Новоград–Волинський, 1995. – С. 177–179.

Надольська В. Вплив русифікації на життєдіяльність етнічних меншин Волинської губернії (кінець ХIХ – початок ХХ століття) / В. Надольська // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. праць. – Рівне, 2006. – Вип. 10. – С. 264–244.

Надольська В. Документи ЦДІАК України як джерело до вивчення діяльності релігійних громад німецьких колоністів на Волині [у другій половині 19 ст.] / В. Надольська // Реформація та поширення протестантизму на Волині : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Луцьк, 26–27 жовт. 2017 р. / за наук. ред. М. П. Костюка. – Луцьк : Твердиня, 2018. – С. 184–192.

Про вплив на релігійний побут німців російської урядової політики, викликані нею зміни в духовному житті колоністів у другій половині 19 ст.

Надольська В. Етнічні групи Волині: культурні контакти і запозичення / В. Надольська // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Шацьке поозер’я у світовій та українській історії : матеріали ХLV міжнар. наук. конф. Луцьк-Шацьк, 24–26 трав. 2013 р. – Луцьк, 2013. – С. 191–194.

Ніколаюк М. В. Аналіз розвитку шкіл в німецьких поселеннях Волині другої половини 19–початку 20 ст. / М. В. Ніколаюк // Наукові записки. – Острог : Острозька академія, 2007. – Вип. 8. – С. 235–253. – (Психологія і педагогіка).

Ніколаюк М. В. Німецька освіта на Волині (др. пол. ХІХ – пол. ХХ ст.) // Велика Волинь: історія освіти і культури : монографія / за ред. проф. Левківського М. В. – Житомир, 2011. – С. 118–137.

Німці в історії Волині : матеріали міжнар. наук.–практ. конф. Луцьк, 1–2 жовт. 2015 р. / за наук. ред. М. П. Костюка. – Луцьк : Твердиня, 2016. – 512 с. : іл.

Із змісту : Надольська В. В. Волинь як полі етнічний регіон. – С. 24–33; Кучинко М. М. Старожитності на Волині. – С. 33–41; Шульга С. А. Порівняльна характеристика німецької та чеської колонізації на Волині. – С. 41–51; Чернова–Деке Т. Н. Волынские немцы: особенности немецкой помещичьей колонизации (историко-правовой аспект); Венгер Н. В. Особенности восприятия волынских немцев в «системе волынского вопроса» в Рссийской империи. – С. 59–71; Берзиня И. И. Миграция немецких колонистов из Волыни на территорию Латвии после революции 1905 года. – С. 71–83; Ходченко Е. Е. Поселение волынских немцев в Канаде. – С. 83–102; Іваненко О. А. Освітня діяльність німецьких колоністів на Волині у другій половині XIX ст. – С. 102–110; Пичуков В. П. Волынь в судьбе немецкой общины белорусского Восточного Полесья. – С. 110–119; Айсфельд А. Волынские немцы в политике Германского рейха в 1914–1918 гг. – С. 148–156; Малиновский Л. В. Кампания против волынских немцев до и во время Первой мировой войнв. – С. 156–160; Агасиев И. К. Депортация немецкого населения Волыни в годы Первой мировой войны: причины и следствия. – С. 170–180; Айсфельд О. В. Принудительный путь на Восток немцев Волыни (1915–1916 гг.). – С. 180–190; Костюк М. П. Трагічна сторінка історії волинських німців: депортація 1915–1916 рр. – С. 180–190; Крамар Ю. В. Німецькомовне шкільництво у Західній Волині міжвоєнної доби. – С. 219–228; Кретинин С. В. Полонизация и разнемечивание волынских немцев в 1920-е гг.:социально-экономический аспект. – С. 228–237; Міллер Д. Німецький баптистський рух на Волині. – С. 266–282; Киррилов В. М. Разинков С. Л. Волынские немцы в лагерях Урала (по материалах електронного банка данных). – С. 328–333; Кьоніг Г. 40 років Історичному товариству «Волинь». – С. 343–363; Нойман Р. Мои скормные воспоминания короткими словами о нашем родном доме на Волыни – в Украине. – С. 440–445; Цаан А. Мои предки – волынские немцы. – С. 449–457.

Німці на Україні // Енциклопедія українознавства. Т. 5 / голов. ред. В. Кубійович. – Львів, 1966. – С. 1768–1774.

Історія поселень німців на Україні від Х ст. до 1945 року.

Остапук В. Національні меншини [на Волині і в Здолбунівському районі (нині Рівненська область) у 1914–1921 рр.] / В. Остапук // Здолбунівщина – земля Волинська / В. Остапук. – Рівне : Овід, 2018. – Ч. 3 : Велика війна (1914–1918) ; Українська революція (1917–1921) : наук.-краєзн. дослідж. – С. 70–87.

Панасюк В. Національно–освітня політика волинських воєвод Г. Юзевського та А. Гавке-Новака (1928-1939) / В. Панасюк // Друга Світова війна і доля народів України : матеріали 2-ї Всеукр. наук. конф. Київ, 30–31 жовт. 2006 р. / Ін–т історії України НАН України. – Київ, 2007. – С. 343–357.

Міститься матеріал про чеські та німецькі школи у Рівному, Здолбунівському, Дубенському та Млинівському районах.

Пацула Й. Втрата Батьківщини чи повернення на Батьківщину : чому 65 тисяч німецьких колоністів організовано покинули Волинь в 1939-40 роках? / Й. Пацула // Сім днів. – 1994. – 7–13 черв. – С. 11.

Пацула Й. М. Основні передумови, мотиви та причини масового переселення волинських німців до ІІІ рейху на передодні Другої світової війни / Й. М. Пацула // Велика Волинь: минуле й сучасне : матеріали міжнар. наук.-краєзн. конф., жовт. 1994 р. – Хмельницький ; Ізяслав ; Шепетівка. – С. 541–545.

Рачок П. Що нагадує про колишню німецьку колонію у Великому Полі? / П. Рачок // Надслучанський вісник. – 2016. – 22 квіт. – С. 3.

Про історію гранітного пам’ятного знаку «На згадку про німецьких колоністів, які з 1870 по 1939 роки проживали у с. Велике Поле», встановленого внуками і правнуками депортованих з цих сіл німців на свою етнічну батьківщину у передвоєнному 1939 році.

Рінк Ф. Волинські німці, їх діяння та їх доля / Ф. Рінк // Літопис Волині : наук. попул. зб. волинезнавства. – Вінніпег, 1967. – Ч. 9. – С. 32–37.

Романюк Н. Й. Сільськогосподарські підприємці і підприємництво : 1861–1914 рр. (за матеріалами Київської, Подільської і Волинської губерній). – Житомир : Полісся, 2010. – 600 с.

Про родину Н. Арндта. – С. 85–87, 194–196.

Скібчик А. Німці на Волині у кінці ХІХ на початку ХХ ст. / А. Скібчик // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. пр. / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т ; голов. ред. Р. Постоловський. – Рівне, 2016. – Вип. 27. – С. 233–235.

Про умови життя та господарювання німців на території Волинської губернії у кінці ХІХ–на початку ХХ ст.

Троцюк Т. П. Внесок німців у розвиток матеріальної та духовної культури Волині ХІ–ХІХ ст. / Т. П. Троцюк // Велика Волинь: минуле й сучасне : матеріали міжнар. наук.-краєзн. конф., жовт. 1994 р. – Хмельницький ; Ізяслав ; Шепетівка. – С. 537–538.

Троцюк Т. «Волинські зошити» – літопис німецьких колоністів / Т. Троцюк // Гощанське Погориння: давнина і сучасність : наук. зб. матеріалів наук.-краєзн. конф., присвяч. 850-річчю Гощі, 14–15 черв. 2002 р. – Рівне : Перспектива, 2002. – С. 87–91.

Троцюк Т. П. «Wolhynischer Bote» («Волинський вісник») – екскурс у минувшину волинських німців / Т. П. Троцюк // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць. – Рівне, 2007. – Вип. 1 (37). – С. 325–330.

Тхор В. І. Міжетнічні стосунки в містах Волині у другій половині XVII-XVIII століття / В. І. Тхор // Велика Волинь: минуле й сучасне : тези міжнар. краєзн. конф. Житомир, 9–11 верес. 1993 р. – Житомир, 1993. – С. 40–42.

Український Vaterlend : [збірник] / ред. А. М. Шкляр. – Дніпропетровськ : Січ, 2005. – 182 с.

Нариси про історичні і сучасні події пов’язані з життям німців в Україні.

Шацька Г. Галицько-Волинська держава і німці / Г. Шацька // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції : міжнар. наук. конф., Галич 19–21 серп. 1993 р. : тези доп. та повідомл. / АН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 1993. – С. 115–117.

Шмид О. Господарська колонізація Волині національними меншинами (друга половина XIX–початок XX ст.) : історіографія проблеми / О. Шмид // Слов’янський світ і Україна : зб. наук. праць на пошану ректора Рівнен. держ. ун-ту, проф. Р. Постоловського. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 399–413.

Про товариство «Волинь» у Німеччині. – С. 405.

Шмид О. Німці на Волині у світлі аграрної колонізації губернії другої половини ХІХ–початку ХХ ст. / О. Шмид // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії / голов. ред. Р. М. Постоловський. – Рівне, 2008. – С. 93–99.

Шмид О. Роль підданства в колонізаційному русі німців та чехів на Волині пореформенного періоду / О. Шмид // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. праць. – Рівне, 2011. – Вип. 22. – С. 48–50.

Ніколаус Арндт (1928–2016) – голова історичного товариства «Волинь» (Німеччина) 

Волинь! Шлем уклін тобі, мати,

ти рідна Вітчизна була.

(Ерна Вольц «Волинь»)

Він народився 19 грудня 1928 року в місті Рівне, що належало тоді Речі Посполитій, у родині підприємця, який 1920 року втік від радянської влади в Західну Волинь; Західна Волинь відійшла за Брестським мирним договором 1921 року до Польщі. Його предки по батьківській лінії були родом із землі Бранденбург. «Ключовою фігурою» Арндтів, згадує Ніколаус Арндт у книзі «Родини Арндтів і Штебнерів», був «дідусь» Юліус Самуель Арндт (1827–1907), а для Ніколауса Арндта він був рідним прадідусем, який народився у Лодзі, потім переселився до містечка Рожище Рівненського повіту, за допомогою торгівлі утворив солідний капіталець. (За знайденими документами, купець Юліус Самуель володів у 1870–1890-х роках у повітовому місті Новограді-Волинському будинком, який відсудив у місцевого юдея за неповернутий ним борг – В. В.). Потім проживав у селі Березівка під Житомиром, де купив декілька сотень десятин ріллі та лісу. У Ю. С. Арндта було три сини і одна донька. Син Юліус (1853–1931) збудував відомий у всій Волинській губернії великий моторний млин, що виробляв гарну муку. На всесвітній виставці у Брюсселі 1905 року отримала мука з його млина золоту медаль. Син Карл (1877–1966) був поміщиком, вивчав юриспруденцію у Київському університеті святого князя Володимира, потім працював мировим суддею, захищав права знедолених, що йому вважалося заслугою після встановлення радянської влади. Після залишення посади судді організував радгосп з вирощення лікарських трав, що був попередником відомої Житомирської фірми «Ліктрави». Ця фірма успішно працює і нині. Донька Кароліна (1885–1966) закінчила гімназію, її запросили бути хрещеною матір’ю відомого в майбутньому піаніста Святослава Ріхтера, який надалі листувався зі своєю хрещеною винятково німецькою мовою.

Рідним дідом Ніколауса Арндта став другий за народженням син Юліуса Самуеля – Йоганн (1867–1907), який успадкував велику частку майна свого батька Юліуса Самуеля. Він організував ще перед Столипінською реформою на земельній площі в 300 десятин сільськогосподарський кооператив, що став зразковим у всій Волині. Він заснував також різні товариства, або був їхнім співзасновником, що намагалися впливати на вирішення багатьох проблем в губернії: організація допомоги голодуючим селянам; ліквідації неписьменності в сільській місцевості: так, побудував на свої кошти школу в селі Березівка, що й нині використовується як шкільний будинок; займався питаннями піднесення культури. Був одружений з напівукраїнкою Юлією Шимченко. Її батьком був українець Федір Шимченко, а мати німкеня Адельгайд Тойффель. У 1918 році Йоганн Арндт став міським гласним (депутатом), і певний час навіть обіймав посади міського голови та його заступника. Окрім того багато займався благодійництвом. Після встановлення радянської влади Йоганн змушений був емігрувати з дітьми Іреною та Алєксандером у Західну Волинь, що пізніше відійшла Польщі. Його старший син Ніколаус емігрував у складі білої армії в Болгарію, а потім у Валенсію (Південна Франція). Разом з ним туди виїхали молодші брати Теодор та Іван (Жан). Дружина Йоганна Юлія залишилася з дітьми Тетяною і Юліаном в Житомирі, пізніше переїхала з Тетяною в Москву. Йоганн з Александером, який також воював в 1919 році на боці білої армії, оселилися в селі Користь, що за 14 км на захід від Корця, там вони працювали на млині, який належав їхньому родичу Адольфу Штебнеру.

Син Йоганна Арндта Александер (батько Ніколауса Андта) народився у 1899 році в селі Черемошному біля Житомира, потім переселився до Житомира. У 1917 році Александер закінчив у Житомирі російську гімназію, добре розмовляв і читав російською мовою. Він знайшов згодом після громадянської війни непогану роботу у селі Колкі поблизу Луцька і одружився у 1927 році з Вандою Штебнер, своєю родичкою. В селищі Топча заснував з друзями товариство, яке утворило моторний млин, що приносив добрий прибуток. Втім, вступ Червоної Армії у вересні 1939 року в Західну Волинь поклав кінець продуктивній роботі товариства.

Свого сина Ніколауса батько наказав охрестити в православній церкві з ім’ям Микола. З 1928 по 1932 рік Ніколаус мешкав разом з батьками в Рівне і в селі Колкі Луцького повіту. З 1932 по 1940 він мешкав у селі Користь біля Корця та в місті Рівне, де відвідував польську гімназію. У січні 1940 року Ніколаус Арндт та його родина були репатрійовані на територію сучасної Польщі у один із так званих «Вартегау». Це були поселення репатрійованих німців у населених пунктах на річці Варте, відомої згодом як область «Вартеланд»; етнічні німці були вислані з територій Західної Волині, Галичини, Буковини, Бессарабії та Прибалтики, що восени 1939 року за обопільною згодою Гітлера і Сталіна відійшли до Радянського Союзу. Щодо колишніх етнічних німців цих територій, то внаслідок домовленостей між урядами Німеччини та СРСР всі вони підлягали виселенню в область, названу пізніше «Вартеланд». Як правило, раніше на цих територіях мешкали поляки, юдеї і невелика частина етнічних німців. Після окупації Польщі Німеччиною у 1939 році більшість поляків були вислані, а їх помешкання надані окупаційною владою в розпорядження репатрійованих західноволинських, галіційських, бессарабських і прибалтійських німців. Юдеї були також виселені на примусові роботи до Німеччини, що потребувала робочих рук, а нездатна до фізичної роботи частина юдейського населення направлялася в концентраційні табори. Майно репатрійованих юдеїв оголошувалося власність Третього Райху і частково передавалося також в розпорядження німецьких переселенців з територій, що відійшли до Радянського Союзу. Всього було депортовано понад 280 тисяч чоловік ненімецької національності. Таким чином було розпочато широкомасштабне онімеччиння великого географічного району по річці Варте.

Так, у вересні 1939 року незадовго до завершення польсько-німецької війни на території Західної Польщі військовою адміністрацією було утворено військовий округ Позен, який увібрав у себе колишні західні польські воєводства. 26 жовтня того ж року військовий округ Позен було включено до складу Німецької імперії як рейхсгау з центром у місті Позен (польською Познань). 9 листопада 1939 року до цієї області була приєднана східна польська промислова область Лодзь, перейменована німцями у Лодш. Такі кордони нового регіону юридично були закріплені німецьким законодавством і знайшли своє відображення у відповідних пактах між СРСР і Німеччиною.

В грудні 1939 року розпочалося масове перейменування давніх польских топонімів у німецькі. 29 січня 1940 року рейхсгау Позен було перейменовано у регіон Вартеланд, її столицею стало місто Лодш (Лодзь), перейменоване 1 квітня 1940 року в місто Лінцманнштадт на честь відомого німецького юриста і громадського діяча 1920–1930-х років Карла Лінца. Сам регіон поділено на три частини: Адміністративний округ Лінцманнштадт, Адміністративний округ Позен, Адміністративний округ Гоензальц (раніше польське місто Іновроцлав).

В такому вигляді регіон «Вартеланд» існував до весни 1945 року. Після вступу частин Червоної Армії на територію регіону розпочалася евакуація його німецького населення в глибину Німеччини. Через декілька місяців рештки етнічних німців були витіснені з території польською владою.

У 1930–і роки Ніколаус Арндт, як уже було сказано, навчався у народній школі та гімназії в Рівному і в Користі, де вивчав німецьку і польську мови. З 1940 по 1944 рік мешкав у Влоцлавеку Леславського повіту. 1944 року був призваний разом з іншими випускниками до армії гітлерівського вермахту, воював у зенітній частині; після короткотермінової виучки у солдатській піхотній школі, де з нього зробили винищувача танків, змушений був у складі гарнізону захищати Берлін весною 1945 року, там дістав поранення. Н. Арндт у розмові зі мною жартував, що справді, «за одного битого трьох небитих дають»: у кінцевій фазі трагедії тодішньої Німеччини її столицю захищали есесівці і власівці, яким нічого було втрачати, а також вихована у нацистському дусі молодь віком 16–20 років, та ще старі члени нацистської партії, об'єднані у «фольксштурм». Саме до таких відданих захисників належав тоді Ніколаус Арндт, який був, за його спогадами, готовий воювати до кінця за ідеали Третього райху. Після закінчення війни коротке перебування у радянському полоні, після чого його звільнили в липні 1945 року. Радянська і польська адміністрації використовували Ніколауса Арндта деякий час як перекладача. Потім подався на пошуки своєї родини. В грудні 1945 року він знайшов свою сім'ю у містечку Візентайді, Нижня Франконія.

З весни 1946 по березень 1947 років Н. Арндт навчався у старшій школі в районному центрі Кітцінгені на Майні, де отримав свідоцтво про закінчену середню освіту. Після закінчення школи Ніколаус Арндт переїхав до міста ІІІтуттгарта, де вивчав професію муляра. Під час практики на будівництві тяжко травмувався і змушений був повернутися назад до Візентайду, де мешкали його рідні. З 1949 року працював в архітектурному бюро будівельної фірми Сайлінг у Кітцінгені; а восени вступив до технікуму імені Георга Ома в Нюрнберзі, де вивчав основи проектування висотних будинків. Після чого перевівся до політехнікуму імені Бальтазара Нойманна у Вюрцбурзі, який закінчив 1953 року. До 1957 Ніколаус Арндт року працював в архітектурному бюро у місті Швабах (Середня Франконія) та інспектором з питань будівництва управління Кастелльського банку та виконував різні дорученя виробничого характеру князя Кастелльського. З 1963 року Ніколаус Арндт заснував у Візентайді власне архітектурне бюро і працював успішно в цій фірмі до кінця 1970-х років будівельним інженером та архітектором.

16 червня 1951 року він одружився із Елізабет Мікс і мав у шлюбі чотирьох дітей: Ангеліку, Петера, Йоганнеса і Тетяну. Побудував у Візентхайді три будинки, в одному з них, який Ніколаус Арндт побудував власноруч із своїм батьком, мешкає нині донька Тетяна.

Ніколаус Арндт почав давно жваво цікавитися родинними коренями і життям радянської Волині, своєї Малої Батьківщини, обирався неодноразово радником (депутатом) комунальної у Візентайді та районної у Кітцінгені рад, понад 8 років працював заступником голови районної ради Кітцінгена. Н. Арндт вступив 1970 року до соціал-демократичної партії Німеччини, особисто знав політика Віллі Брандта і підтримував із ним партійно-політичні зв’язки. Був одним із ініціаторів встановлення партнерських в’язків між комунами німецького Візентайда і французького Руаллє. Поряд з цим Ніколаус Арндт продовжував навчатися, зокрема, він вивчав історію в університеті імені Юліуса Максиміліана у Вюрцбурзі.

Пан Ніколаус Арндт був одним із ініціаторів відновлення зруйнованої в роки нацизму будинку юдейської синагоги в Кітцінгені і проведення реставраційних робіт всередині храму.

У серпні 1975 року Ніколаус Арндт був одним із організаторів разом із колишнім волинським пастором Хуго-Карлом Шмідтом історико-патріотичного товариства етнічних німців Волині, яке отримало також назву «Волинь»; у Статуті товариства вказано, що воно займається предметно вивченням історії етнічних німців Волині. Арндта обрали з моменту створення товариства його головою, а в 2014 році – почесним головою товариства «Волинь». В програмі названого товариства записано встановлення і підтримка стабільних контактів з науковцями та інституціями Німеччини, Польщі, України й інших держав. Архів товариства знаходиться в бібліотеці імені Мартіна Опіца в місті Герне. Серед ініціаторів створення товариства «Волинь» були етнічні німці з Волині: Ніколаус Арндт, його батько Алєксандер Арндт, священик Рудольф Ціглер, Герберт Тіль, колишній редактор часопису «Wolhynischer Bote» доктор Альфред Клайндінст, священик Туго Карл ІІІмідт, обраний почесним головою товариства, Тетяна Штебнер.

Ніколаус Арндт сприяв становленню музею волинських німців у Лінстові (земля Мекленбург-Форпоммерн); вів педагогічну і наукову роботу, видавав разом із Х.-К. Шмідтом науково-краєзнавчий журнал «Волиніше Г'ефте», де опублікував чимало краєзнавчих розвідок. Саме пан Ніколаус Арндт багато допоміг у становленні міжнародного обміну між українською гімназією із Новограда-Волинського і німецькою гімназією у Візентайді. Так, газета «Майн-Пост» від 19 грудня 2008 писала з нагоди 80-річчя від дня народження голови товариства «Волинь» і поважного пенсіонера так: «Арндт допоміг багатьом переселенцям при їх прибутті до Німеччини... Він отримав деякі (державні) нагороди... Сприяв відновленню зруйнованої в роки війни синагоги в Кітцінгені... До нього звертаються за консультаціями редколегії енциклопедій... Його радують незнані речі, які раніше були немислимі. «Подивіться, гімназія у Візентхайді недавно знову приймала 15 школярів з України. Це прекрасно, хто б міг про це подумати років 20 тому». Деяку участь у цьому відвіданні взяв також і пан Ніколаус Арндт», – зазначає газета «Main-Post».

Упродовж багатьох років пан Ніколаус Арндт завжди організовував екскурсії у Візентайді, Вюрцбурзі, Нюрнберзі та Мюнхені українським учням, він надавав можливість українським краєзнавцям працювати у його домашній бібліотеці.

Ніколаус Арндт проводив як голова товариства постійно екскурсії етнічних німців з кінця 1980-х років на Волинь, неодноразово бував у Києві, Житомирі, Новограді-Волинському, Рівному, інших містах України, а також у Східній Польщі. Понад 8 років керував товариством етнічних німців у Польщі і організовував екскурсії у міста на її території.

Пан Ніколаус Арндт проводив велику науково-дослідницьку роботу. Він особисто відвідав всі європейські країни, включно із Польщею, Росією та Україною, де вивчав історію своєї родини і долі багатьох волинських німців, німецьких поселень на Волині, їхню культуру і освіту, їхній економічний внесок у розвиток краю. Наслідком цих досліджень стала його перша книга «Житомирські Арндти» (1970).

У 2001 році завдяки послу України в Німеччині Юрію Костенку пройшла виставка «Німці на півночі України – на Волині і в Києві», підготовлена Ніколаусом Арндтом. Виставка неодноразово виставлялася в Житомирі, у гімназії Візентхайда, публікувалися і розповсюджувалися її проспекти. Серед інших книг, написаних Ніколаусом Арндтом, слід назвати «Збірник російських і українських (народних) пісень», «Розповідь одного волиняка», «Два колишні юдейські кладовища в Ревайлері», «Німці на Волині. Культурно-історичний огляд», «Родини Арндтів і Штебнерів», «Врятування будинку синагоги», «В якості солдата-санітара під час боїв у Югославії, Росії, Італії, а також в полоні у Північній Африці», «Післявоєнні роки», «Пошуки батьківщини», «Незручний порадник – висвітлення стосовно ситуації в Україні. Історія і сучасність», «Волинь та її німці впродовж століть», «Інший Кітцінген. Місто і його околиці в період Третього рейха...». Він уклав збірник статей із часопису «Волинські зошити» під назвою «Батьківщина Волинь». Цей збірник було перекладено згодом українською мовою і видано в Житомирському видавництві «Волинь». Завдяки співпраці з цим українським краєзнавчим видавництвом (керівник – краєзнавець, заслужений журналіст України Г. П. Мокрицький) було видано також цілий ряд чисел «Волинських зошитів».

Особливо багато Ніколаус Арндт зробив для рідного міста Рівного, тут почалася з кінця 1989 років його співпраця з туристичним товариством «Інтерспівдружність». Потім була рівненська лікарня: за його допомогою обладнано зубопротезний кабінет по вулиці Петра Могили, організовано оздоровлення понад 150 дітей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, в Баварії, за його сприяння близько десяти спеціалістів – медиків міської лікарні підвищили свою теоретичну і практичну кваліфікацію, організовано стажування наукових працівників Рівненського університету на базі історико-культурологічного товариства «Волинь», на заводах «БМВ», «Опель», «Фольксваген» пройшли практику молоді працівники Рівненського автосервісу. А ще матеріальна допомога одягом, медикаментами, товарами першої необхідності, різними інструментами в перші роки незалежності держави, надання коштів на відновлення православного храму в селі Старожуків. Аматори художньої самодіяльності з рівненської лікарні декілька разів відвідували Нижню Франконію, представляючи своїми виступами Україну.

Він багато доклав зусиль, аби виявити та пропагувати позитивні спільні сторінки німецької та української історії, історію волинських німців.

За свою громадську, краєзнавчу і науково-подвижницьку роботу пан Ніколаус Арндт був нагороджений 4 травня 1998 року від імені Федеративної Республіки Німеччини Федеральним хрестом за заслуги на стрічці; відзнакою в галузі культури земляцтва «Вайкзель/Варте», відзнакою імені доктора Курта Люка «За особливі заслуги в галузі культури, науки та краєзнавства» 9 червня 2001 року, бронзовою медаллю «За особливі заслуги на ниві комунального самоуправління», почесною відзнакою і медаллю Віллі Брандта СПН 28 грудня 2008 року, двічі подяками Новоград-Волинського міського голови та іншими відзнаками.

2 травня 2016 року принесло сумну звістку: у містечку Візентхайді, що знаходиться на півночі Баварії в землі Нижня Франконія, у віці 88 років, помер великий друг українського народу, відомий історик-краєзнавець, наш земляк пан Ніколаус Арндт.

Про життя і громадську діяльність пана Ніколауса Арндта є також спільна стаття Г. П. Мокрицького та Т. А. ІІІибінської «Патріот і дослідник Волині», а також окрема стаття Г. П. Мокрицького в Енциклопедії сучасної України. Пам'ять про великого друга українського народу і патріота Німеччини краєзнавця Ніколауса Арндта житиме вічно.

Вітренко В. В. Слово про відомого краєзнавця,

літератора і громадського діяча з волині Ніколауса

Арндта / В. В. Вітренко // Чуднів і край в контексті

історії малих і середніх міст Волині : матеріали

Всеукр. краєзн. конф., присвяч. 600-й річниці з часу

першої писемної згадки про м. Чуднів (1416) та 25-й

річниці з дня проголошення незалежності України, 7–8

верес. 2016 р. – Бердичів, 2016. – Вип. 53. – С. 35–48.

Праці Ніколауса Арндта українською та російською мовами

Сборник русских и украинских песен / составил Н. А. Арндт ; илл. Т. Н. Батицкая. – Визентхайд, 1985. – 76 с.

Николаус Арндт: житомирские Арндты : краткая семейная хроника / ред.-сост. Г. Мокрицкий. – Житомир, 1994. – 16 с.

Родина Волынь = HEIMAT WOLHYNIEN : сборник статей и воспоминаний о жизни немцев на территории современных Житомирской, Ровенской и Волынской областей Украины, составленный на основании публикаций немецкого исторического общества «Волынь» в «Волынских тетрадях» («Wolhynische Hefte») / ист. о-во «Волынь» в ФРГ, Житомир. науч.-краевед. о-во исследователей Волыни ; составители: Н. Арндт, Г. Мокрицкий ; пер. с нем.: Т. Шибинская, С. Кондратюк ; лит. ред. Т. Шибинская. – Визентхайд ; Житомир : Волынь, 1998. – Т. 17. – 212 с.

Ніколаус Арндт : фотонарис. – Житомир, 1998. – 24 с.

Німці на Північній Україні – Волинь і Київ : виставка іст. т-ва «Волинь» / супровідна брошура трьохмовної (укр., рос., нім. мовами) виставки підгот. Н. Арндтом. – Візентхайд, 2001. – 54 с. : іл.

Статті із збірників

Арндт Н. Предисловие к сборнику статей, напечатанных в «Волынских тетрадях», 10 выпусков которых изданы в период с 1979 по 1996 годы / Н. Арндт // Родина Волынь = HEIMAT WOLHYNIEN. Т. 17 / ист. о-во «Волынь» в ФРГ, Житомир. науч.-краевед. о-во исследователей Волыни ; составители Н. Арндт, Г. Мокрицкий. – Визентхайд ; Житомир : Волынь, 1998. – С. 7–8.

Арндт Н. 15 лет историческому обществу «Волынь» : история возникновения / Н. Арндт, Х. К. Шмидт // Родина Волынь = HEIMAT WOLHYNIEN. Т. 17 / ист. о-во «Волынь» в ФРГ, Житомир. науч.-краевед. о-во исследователей Волыни ; составители Н. Арндт, Г. Мокрицкий. – Визентхайд ; Житомир : Волынь, 1998. – С. 9–12.

Німецьке історичне товариство «Волинь» створене в Нюрнберзі в 1975 році. Основними завданнями його діяльності є збір, дослідження та публікація матеріалів про життя майже 300 тисяч німців, які проживали на Волині до 1940-1943 рр.

Арндт Н. Известная фарфоровая фабрика и евангелическая община в Корце / Н. Арндт // Родина Волынь = HEIMAT WOLHYNIEN. Т. 17 / ист. о-во "Волынь" в ФРГ, Житомир. науч.–краевед. о-во исследователей Волыни ; составители Н. Арндт, Г. Мокрицкий. – Визентхайд ; Житомир : Волынь, 1998. – С. 19 – 26.

Історія Корецької фарфорової фабрики (Рівненської області), заснованої князем Юзефом Чарторийським в 1784 і ліквідованої в 1847 році. Перша німецька релігійна община в м. Корці з 1771 по 1830-ті роки.

Арндт Н. Волынские немцы и интересы государств в Восточной и Центральной Европе / Н. Арндт // Родина Волынь = HEIMAT WOLHYNIEN. Т. 17 / ист. о-во «Волынь» в ФРГ, Житомир. науч.-краевед. о-во исследователей Волыни. – Визентхайд ; Житомир : Волынь, 1998. – С. 76–96.

Дослідження причин німецької еміграції на Волинь у 19 ст.

Арндт Н. Чехи на Волыни : из истории поселений с 1861 по 1947 годы и сравнение с немецкими поселениями / Н. Арндт // Родина Волынь = HEIMAT WOLHYNIEN. Т. 17 / ист. о-во «Волынь» в ФРГ, Житомир. науч.-краевед. о-во исследователей Волыни. – Визентхайд ; Житомир : Волынь, 1998. – С. 145–156.

Арндт Н. Дослідження Волині – в німецькому товаристві волиняків / Ніколаус Арндт // Велика Волинь: минуле і сучасне : тези міжнар. наук. краєзн. конф., Житомир, Україна, 9–11 верес. 1993 р. – Житомир, 1993. – С. 19–20.

Арндт Н. А. Семейство житомирских Арндтов : (фрагменты из биограф. хроники в контексте немецких поселений на Волыни) / Н. А. Арндт // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність : наук. зб. : праці Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині. – Житомир : Волинь, 1999. – Т. 18. – С. 143–145.

* * *

«Волынские тетради» – Wolhynische Hefte – 11 томов издано историческим обществом «Волынь» в ФРГ (Швабах, Визентхайд) : 1 том 1979, 2 том 1982, 3 том 1984, 4 том 1986, 5 том 1988, 6 том 1990, 7 том 1992, 8 том 1994, 9 том 1995, 10 том 1996, 11 том 1998 г.г. : указатель статей всех одиннадцати томов / указатели составил в Житомире Н. Арндт // Родина Волынь = HEIMAT WOLHYNIEN : сб. статей и воспоминаний о жизни немцев на территории современных Житомирской, Ровенской и Волынской областей Украины, составленный на основании публикаций немецкого ист. о-ва «Волынь» в «Волынских тетрадях» («Wolhynische Hefte») / ист. о-во «Волынь» в ФРГ ; Житомир. науч.-краевед. о-во исследователей Волыни ; составители Н. Арндт, Г. Мокрицкий ; пер. с нем.: Т. Шибинская, С. Кондратюк ; лит. ред. Т. Шибинская. – Визентхайд ; Житомир : Волынь, 1998. – Т. 17. – С. 196–209.

Совместная издательская деятельность Житомирского научно-краеведческого общества исследователей Волыни – немецкого исторического общества «Волынь» (в частном краеведческом издательстве «Волынь», до 1998 г. – издательском отделе КП «Журфонд») : некоторые книги, изданные Николаусом Арндтом в ФРГ (касательно Волыни). Книги украинских авторов, изданные при содействии Николауса Арндта в Житомире. Издания о жизни и деятельности Н. А. Арндта : [библиогр. трудов] / подготовил Г. П. Мокрицкий // Родина Волынь = HEIMAT WOLHYNIEN : сб. статей и воспоминаний о жизни немцев на территории современных Житомирской, Ровенской и Волынской областей Украины, составленный на основании публикаций немецкого ист. о-ва «Волынь» в «Волынских тетрадях» («Wolhynische Hefte») / ист. о-во «Волынь» в ФРГ, Житомир. науч.-краевед. о-во исследователей Волыни ; составители: Н. Арндт, Г. Мокрицкий ; пер. с нем.: Т. Шибинская, С. Кондратюк ; лит. ред. Т. Шибинская. – Визентхайд ; Житомир : Волынь, 1998. – Т. 17. – С. 210.

Праці німецькою мовою

Книги із фонду Рівненського обласного краєзнавчого музею, подаровані Ніколаусом Арндтом.

Arndt N. Die Shitomirer Arndts / N. Arndt. − Würzburg : Holzner, 1970. – 150 s.

Арндт. Н. «Житомирські Арндти». Знаходиться у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Arndt N. Ein Wolhynier erzahlt. Aus dem Leben von Alexander Arndt im zaristischen Ostwolhynien,im polnishen Weswolhynien, im «Warthegaau» und in Unterfraken . – Wiesentheid, 1982. – 131 s.

Арндт Н. «Волиняк розповідає. Александр Арндт про царську Східну Волинь, польську Волинь і ін.». Знаходиться у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Arndt N. Zwischenbilanz / N. Arndt. – Wiesentheid, 1988. – 180 s.

Знаходиться у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Arndt N. Die Deutschen in Wolhynien. Ein kulturhistorischer Überblick. (Bild-und Teztband). – Würzburg : Adam Kraft Verlag, 1994. – 99 s.

Арндт Н. «Німці на Волині : фотоальбом». Знаходиться у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Arndt N. Zhitomirskie Arndty. Kratkaja semejnaja hronika / N. Arndt. – Zhitomir, 1994.

Арндт Н. «Житомирські Арндти. Коротка сімейна зхроніка».

Arndt N. Die Familien Arndt und Stebner / N. Arndt. − Wiesentheid, 1996.

Арндт. Н. «Родини Арндтів та Штебнер».

Die Familien Arndt und Stebner : Bidband uber Familienzweige aus Ostdeutschland, Wolhynien in der westlichen Ukraine, aus Polen, dem Ostsudetenland und aus Franken / Text : Nikolaus Arndt ; Bilder : Tatjana Stebner und Nikolaus Arndt. – Wiesentheid, 1996. – 132 с. : фото.

Арндт Н. «Сім’ї Арндтів і Штебнерів». Знаходиться у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Arndt N. Suche nach Heimat / N. Arntd. – Wiesentheid,2005. – 180 s.

Знаходиться у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею.

«Wolhynische Hefte = Волинські зошити» – видання Історичного товариства «Волинь» у Федеративній республіці Німеччині

(Редактори : Ніколаус Арндт та Хуго Карл Шмідт)

«Волинські зошити» подаровані Ніколаусом Арндтом Рівненській обласній науковій бібліотеці під час перебування у Рівному.

Wolhynische Hefte. – 1. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach; Herausgeber, 1979. – 166 s.

Із змісту: Арндт Н. Колония Корысть: возникновение, развитие и исчезновение крестьянского поселения в центре Волыни, существовавшего с 1867 по 1940 годы. – С. 5–41; Арндт Н. Карты со списками жителей прилагаются к 3-му и 10-му томам, дополнение. – С. 79–82.

Wolhynische Hefte. – 2. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach; Herausgeber, 1982. – 172 s.

Із змісту: Арндт Н. Известная фарфоровая фабрика и первая евангелистско-лютеранская община в Корце. – С. 66–75; Арндт Н. Волынские немцы и интересы государст в Восточной и Центаральной Европе. Исследование ситуации на восточной границе Польши. – С. 91–140; Арндт Н. Хронологическая таблица истории Волыни. – С. 141–148.

Wolhynische Hefte. – 3. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach ; Wiesentheid, 1984. – 184 s.

Wolhynische Hefte. – 4. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach ; Wiesentheid, 1986. – 232 s.

Із змісту: Арндт Н. Причины ссылки волынских немцев во время Первой мировой войны: политические и публицистические разработки в Германии и России бросают тень на будущее волынских немцев (прилагается также дискуссионная статья профессора, доктора Edgar Husch. – С. 184–226.

Wolhynische Hefte. – 5. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach ; Wiesentheid, 1988. – 250 s.

Із змісту: Арндт Н. Семьи из Аннет и Жозефины под Новоградом-Волынским. – С. 13–13b; Арндт Н. Переселение с 1907 по 1913 годы волынских немцев-колонистов в Балтику: пример запланированной и начавшейся германизации Восточной Европы в годы обеих мировых воен. – С. 91–214.

Wolhynische Hefte. – 6. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach ; Wiesentheid, 1990. – 154 s.

Із змісту: Арндт Н. 15 лет Историческому Обществу Волынь – Обзор. История возникновения. – С. 5–8; Арндт Н. Чехи на Волыни. Из истории поселений с 1862 по 1947 годы в сравнении с немцами. – С. 71–84; Арндт Н. Забытый загадочный благодетель барон Теодор Штейнгейль из Городка из-под Ровно и его первый волынский музей. – С. 93–95; Арндт Н. Из «Публикаций Общества исследователей Волыни» 1911–1912 (скомпоновано). – С. 96–97; Арндт Н. Восточные границы Польши на территории Волыни. Исторические и актуальные аспекты. – С. 144–152; Арндт Н. Находки исторических материалов, раритетов: короткие сообщения, информации, перепечатки (скомпоновано). – С. 153.

Wolhynische Hefte. – 7. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach ; Wiesentheid, 1992. – 188 s.

Із змісту: Арндт Н. Список значительных земледельцев, которые были под Первой мировой войной : из Житомирского архива (скомпоновано). – С. 159–167; Арндт Н. Находки исторических материалов, раритетов: короткие сообщения, информации, перепечатки (скомпоновано). – С. 171–177 : Указания и комментарии к публикациям, об Отто Зомшоре, об уничтожении чешского села Малин.

Wolhynische Hefte. – 8. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach ; Wiesentheid, 1994.

Із змісту: Арндт Н. Судьбы евреев в 1941–1944 годах: фрагменты о массовых уничтожениях, сопротивлении, а также о поддержке евреев в Ровно (скомпоновано). – С. 103–105; Арндт Н. Находки исторических материалов, раритетов: короткие сообщения, информации, перепечатки (скомпоновано). – С. 135–146.

Wolhynische Hefte. – 9. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach ; Wiesentheid, 1995.

Із змісту: Арндт Н. 20 лет Историческому Обществу Волынь. Обзор. – С. 7–9.

Wolhynische Hefte. – 10. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Schwabach ; Wiesentheid, 1996.

Із змісту: Арндт Н. Некоторые данные о польской Волыни в межвоенное время. Из архивных материалов о ремесленниках (государственный архив города Ровне). – С. 83–90; Арндт Н. Воспоминание о Ровно 1860–1939 годов: о торговле немцев древесиной до 1914 года. Семья Franzke, фирма Wolf Hermann и др. – С. 27–28; Арндт Н. Находки исторических материалов, раритетов: короткие сообщения, информации, перепечатки (скомпоновано). – С. 134–137.

Wolhynische Hefte. – 11. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Wiesentheid ; Zhitomir, 1998. – 174 s.

Із змісту: Арндт Н. Lodomerien (Лодомерия). О возникновении и употреблении латинского названия Волыни. – С. 11; Арндт Н. Жители Восточной Пруссии и волынские немцы. О крестьянских-поселенцах. До 1915 года – завербованные, затем – беженцы войны. Об особой ситуации в Восточной Пруссии. – С. 65.

Wolhynische Hefte. – 12. Folge / vertreten durch Hugo Karl Schmidt, Nikolaus Arndt. – Wiesentheid ; Zhitomir, 2001. – 162 s.

* * *

[Бібліографія праць дослідників товариства «Волинь» з історії (в. т. ч. Волині) : бібліогр. список літератури : неопублік. док. / уклад. Н. Арндт]. – Б. в., б. р.

Унікальна бібліографічна праця Н. Арндта, де зібрана література німецькою, польською, чеською, англійською мовами про Волинь, містить 1987 позицій. Бібліографія праць Н. Арндта – позицїі 48–62 (15 праць). Рукопис укладений німецькою мовою.

Про Ніколауса Арндта

Мокрицький Г. П. Арндт Ніколаус (Arndt Nikolaus; 19. 12. 1928, Рівне) // Енциклопедія сучасної України. Т. 1 : А – Київ, 2001. – C. 656.

Мокрицький Г. П. «Волинь» [ – німецьке історичне товариство. Засноване у 1975 році у Нюрнберзі етнічними німцями (вихідцями з Волині) Н. Арндтом та ін.] // Енциклопедія сучасної України. Т. 1 : А – Київ, 2001. – C. 75.

Арндт Ніколаус (1928, м. Рівне – [2016]) // Пащук І. Літературно–краєзнавча енциклопедія Рівненщини : А–Я / І. Пащук. – Рівне : Волин. обереги, 2005. – С. 8.

* * *

Арндт Н. Житомирские Арндты: краткая семейная хроника / ред.-сост. Г. Мокрицкий. – Житомир, 1994. – 16 с.

Арндт Н. А. Семейство житомирских Арндтов : (фрагменты из биографической хроники в контексте немецких поселений на Волыни) / Н. А. Арндт // Національні меншини Правобережної України : історія і сучасність. – Житомир : Волинь, 1999. – Т. 18. – С. 143–145.

Ніколаус Арндт : фотонарис. – Житомир, 1998. – 24 с.

* * *

Бойко М. Німецьке Історичне товариство бувших жителів Волині / М. Бойко // Літопис Волині : наук.-популярний зб. з волинознавства / Ін–т Дослідів Волині і Т–во «Волинь» у Вінніпезі ; М. Бойко. – 1979/1982. – № 13/14. – С. 171–172.

Про заснування у 1975 р. історичного товариства «Волинь» у Нюрнберзі (Німеччина) та його статут.

Вітренко В. В. Книга-альбом «Die Deutschen in Wolhynien» і автобіографічна книга «Suche naht Heimat» голови товариства етнічних німців «Волинь» Ніколауса Арндта – цікаві джерела з історії життя, освіти і культури німців Волині / В. В. Вітренко, Ю. В. Коханівська // Звягельщина – Ярунщина у визвольній боротьбі українського народу у 1648–1657 роках : матеріали регіон. наук. наук. конф. 31 жовт. 2018 р. – Житомир : О. Євенок, 2018. – С. 385–413.

Вітренко В. Література волинських німців. Кн. 1. / В. Вітренко. – Житомир : Волинь, 2003. – 260 с. : 32 іл. – (Література німецького етносу Волині).

Про Ніколауса Арндта. – С. 29, 37, 41, 51.

Вітренко В. Про книгу краєзнавця Ніколауса Арндта «Німці на Волині» / В. В. Вітренко // Житомирщина крізь призму століть : матеріали Всеукр. наук.–краєзн. конф. – Житомир : Журфонд, 1997. – Т. 16. – С. 179.

Рецензія на кн.: Арндт Н. Німці на Волині. – Вюрцбург, 1994.

Вітренко В. Слово про відомого краєзнавця, літератора і громадського діяча з Волині Ніколауса Арндта / В. Вітренко // Чуднів і край в контексті історії малих і середніх міст Волині : матеріали Всеукр. краєзн. конф., присвяч. 600-й річниці з часу першої писемної згадки про м. Чуднів (1416) та 25-й річниці з дня проголошення незалежності України, 7–8 верес. 2016 р. – Бердичів, 2016. – Вип. 53. – С. 35–48.

Костюк М. Історичному Товариству «Волинь» – 40 років / М. Костюк // Літопис Волині : всеукр. наук. часопис. – Число. 14. – 2015. – С. 34–40.

Костюк М. Німецькі колонії на Волині (XIX – початок ХХ ст.). – Тернопіль : Підручники-Посібники, 2003. – 384 с. : бібліогр.

Про Арндта Н. та родину. – С. 18, 57, 104,163.

Кьоніг Г. 40 років Історичному товариству «Волинь» / Г. Кьоніг // Німці в історії Волині : матеріали Міжнар. наук.–практ. конф. Луцьк, 1–2 жовт. 2015 р. / за наук. ред. М. П. Костюка. – Луцьк : Твердиня, 2016. – С. 343–363.

Історія товариства від 1975 до 2012 рр. німецькою мовою.

Мокрицький Г. П. Ніколаус Арндт : патріот і дослідник Волині / Г. П. Мокрицький, Т. А. Шибінська // Ніколаус Арндт : фотонарис. – Житомир : Волинь, 1998.

Панасенко О. Корець і Кореччина : історія / О. Панасенко, Л. Якубець. – Луцьк : Волин. обл. друкарня, 2000. – 146 с.

Про с. Користь Корецького району, де провів дитячі та юнацькі роки Н. Арндт. – С. 101.

Прищепа Б. Історичне краєзнавство Волині : навч. посіб. / Б. Прищепа, О. Прищепа. – Рівне : ДМ, 2008. – 352 с.(СКАН ОБГОРБ І ТЕКСТ)

Про Н. Арндта. – С. 56 – 57, фото.

Троцюк Т. Діяльність історичного товариства «Волинь» (Баварія) / Т. Троцюк // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край : матеріали IX наук. іст.-краєзн. міжнар. конф. 20–23 січ. 1998 р. – Луцьк, 1998. – С. 242–243.

Ювілей Ніколауса Арндта – патріота Волині з Німеччини // Клич надії. –1998. – № 7. – С. 4.

* * *

Знаменні та пам’ятні дати Рівненщини на 2018 рік / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Н. М. Кожан. – Рівне, 2017. – С. 15.

19 грудня – 90-років від дня народження Ніколауса Арндта (1928-2016) – архітектора, історика, краєзнавця, громадського діяча.

Кореччина: минуле і сьогодення : наук.-допом. бібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка ; уклад.: Л. М. Малишева, Т. В. Матушевська ; наук. ред.: О. Л. Промська ; ред.: З. М. Тирак ; відп. за вип.: В. П. Ярощук. – Рівне : Волин. обереги, 2017. – С. 51, 61, 117.

В бібліографічному посібнику містяться праці М. Арндта, присвячені Кореччині.

Музейні фахівці Рівненщини : біобібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка ; уклад.: Н. М. Кожан, Л. М. Малишева ; консультант: В. М. Мушировський ; ред.: О. Л. Промська, З. М. Тирак, Г. Г. Сахнюк ; відп. за вип.: В. П. Ярощук. – Рівне : В. А. Лапсюк, 2014. – С. 52–54.

Вміщені праці наукового співробітника Рівненського обласного краєзнавчого музею В. Ф. Данілічевої, колом досліджень якої, є тема національних меншин на Рівненщині в т. ч. німецьких меншин.

Історіограф Волинської землі : до 70-річчя від дня народж. Гурія Васильовича Бухала : біобібліогр. покажч. / Рівнен. держ. обл. б-ка ; уклад.: Н. М. Кожан ; наук. ред. В. П. Ярощук ; ред. Л. Г. Сахнюк. – Рівне : Волин. обереги, 2002. – С. 44, 46, 56, 60. – (Дослідники Рівненського краю).

В бібліографічному покажчику містяться праці рівненського науковця Г. Бухала, присвячені історії німців в Україні.

Перебування Ніколауса Арндта на Рівненщині

 1991

Арндт Н. Контактам – міцніти / Н. Арндт ; [розмову вів] М. Горопаха // Червоний прапор. – 1991. – 6 лип. – С. 1, 2. 

Арндт Н. Курс – співробітництво / Н. Арндт ; розмовляв Г. Михайлюк // Горинь. – 1991. – 27 верес. – С. 2.

Гольц Б. «Наш рідний край – Волинь» : п’ята наук. конф. іст. т-ва «Волинь» у Німеччині / Б. Гольц // Червоний прапор. – 1991. – 12 жовт. – С. 2.

Історик Гурій Бухало був учасником конференції у Німеччині, де його було обрано членом та консультантом товариства «Волинь».

Пащук І. Рівне. 1283–2003 : іст.-краєзн. хроніка. – Рівне : Овід, 2006. – С. 143.

5 липня 1991 р. у Рівненській обласній організації Спілки письменників України відбулася зустріч із головою німецького історичного товариства «Волинь» Ніколаусом Арндтом.

1992

Бухало Г. Про баварців, вітчизна яких – Волинь / Г. Бухало // Родослав. – 1992. – № 11/12. – черв. – С. 13.

З історії створення історичного товариства «Волинь» (Німеччина) та допомога жителям Рівненщини – оздоровлення дітей у Німеччині.

Пащук І. З доброї волі / І. Пащук // Робітнича газ. – 1992. – 29 верес. – С. 3.

Про дружні зв’язки німецького історичного товариства «Волинь» з мешканцями Рівненщини.

1993

Яцелик В. Баварці вітали рівненських медиків-хористів [народ. хор Рівнен. міськ. лікарні] / В. Яцелик // Рівне. – 1993. – 18 верес. – С. 4. 

1994

Бухало Г. Німецьке товариство «Волинь» і Рівненщина / Г. Бухало // Сім днів. – 1994. – 2–8 серп. – С. 4.

Про приїзд у серпні 1994 року Н. Арндта та Т. Штебнер на Рівненщину.

Поліщук Я. Нас єднає історія / Я. Поліщук, С. Лойко // Сім днів. – 1994. – 29 берез.–4 квіт. – С. 8.

З історії створення товариства німців на Рівненщині та історичного товариства «Волинь» у Німеччині (1975).

Поліщук Я. Пам’ять України у Баварії / Я. Поліщук, С. Лойко // Сім днів. – 1994. – 29 берез.–4 квіт. – С. 8. 

1995

Відкрито меморіальну дошку [на місці євангельсько-протестанської церкви, яка була збудована у 1896 році. До нашого часу не збереглася.] // Вісті Рівненщини. – 1995. – 15 серп. – С. 6.

Горопаха М. Контактам міцніти / М. Горопаха // Червоний прапор. – 1995. – 6 лип. – С. 1, 2.

Про приїзд у 1995 році до Рівного Н. Арндта. Відбулося відкриття меморіальної дошки, присвяченої євангельсько-протестанській церкві (вул. Пушкіна).

Євангельсько-лютеранська церква (1896) // Пащук І. Меморіальні дошки у Рівному : іст.-краєзн. довідник. – Рівне : Рівнен. друкарня, 2008. – С. 24–25.

Про відкриття Н. Арндтом 11 серпня 1995 р. в Рівному меморіальної дошки на місці, де знаходилася євангельсько-лютеранська церква (1896).

Шумик В. Гість міста, котрого можна вважати рівнянином / В. Шумик // Сім днів. – 1995. – 7-13 лют. С. 1.

1996

Вакуленко О. Національні меншини Волині : далекий близький острівок / О. Вакуленко // Дзвін. – 1996. – 27 груд. – С. 6.

Про роботу кабінету зарубіжного українознавства кафедри іноземних мов УІІВГ, який започаткував роботу з поглибленого дослідження джерел національних меншин Волині.

2000

Пащук І. Німецьке товариство «Волинь» / І. Пащук // Вільне слово. – 2000. – 30 серп. – С. 3.

2002

Кіяк Т. Історичне товариство «Волинь» у Рівному / Т. Кіяк // Провінційна газ. – 2002. – 23 листоп. – С. 4.

В Рівненській державній обласній бібліотеці презентовано виставку історичного товариства «Волинь» (Німеччина).

Німці на Волині // Рівне Ракурс. – 2002. – 28 листоп. – С. 8.

В Рівненській державній обласній бібліотеці відкрилась пересувна фотовиставка «Німці на Північній Україні – Волинь, Київ».

Ромейчук М. Історія далека і близька / М. Ромейчук // Вісті Рівненщині – 2002. – 27 листоп. – С. 2.

В Рівненській державній обласній бібліотеці розгорнуто пересувну виставку «Німці на Волині».

Славенко С. «Німці на Волині» завітали до Рівного / С. Славенко // Рівне вечірнє. – 2002. – 28 листоп. – С. 2.

Пересувна виставка «Німці на Волині» відкрилася у Рівненській державній обласній бібліотеці.

Вшанування пам’яті Ніколауса Арндта (1928–2016) 

Особлива сторінка в історії Рівного – співпраця Ніколауса Арндта з Рівненською центральною міською лікарнею, асоціацією «Інтерспівдружність», Рівненським товариством інвалідів. Саме ці організації звернулись з ініціативою – одну із вулиць м. Рівного назвати іменем Ніколауса Арндта.

Лист–звернення до Рівненської міської ради

Секретарю

Рівненської міської ради

Паладійчуку С. Б.

Ніколаус Арндт – архітектор за фахом, історик за покликанням, відомий громадський діяч, один із активних організаторів та керівників історичного товариства волинських німців «Волинь», лейтмотивом діяльності якого є любов до Волині, а Рівненщина – її частка.

Ніколаус Арндт народився у місті Рівному 19 грудня 1928 року. Дитячі роки провів у селі Користь Корецького району Рівненської області. Шкільні роки розпочав у одній із шкіл міста Рівного.

У 1940 році під час депортації німців із України по пакту Ріббентропа-Молотова Ніколаус Арндт разом з батьками покинув Волинь і оселився у Баварії. Але у його серці назавжди залишилась щира любов до Волині та України – другої батьківщини його предків. Цю любов він старався передати своїм дітям, молодому поколінню німців, ознайомивши їх з історією Волині, життям німців-колоністів в Україні, виховуючи почуття вдячності і поваги до своєї історичної батьківщини.

Ніколаус Арндт є ініціатором багатьох благодійних акцій.

Зокрема, в рамках широко практикованої у Німеччині акції «Примирення над гробами», засуджуючи спалення солдатами Вермахта церкви в селі Старожуків Рівненського району, Товариство волинських німців, очолюване Ніколаусом Арндтом, спільно із зовнішньоекономічною асоціацією «Інтерспівдружність» та спілкою письменників Рівненщини фінансували будівництво нової церкви в селі Старожуків.

У 1990 році завдяки зусиллям Н. Арндта був обладнаний зуболікувальний кабінет в приміщені жіночої консультації по вул. Петра Могили у Рівному.

В березні–квітні 1991року 15 чоловіків шість тижнів навчались сервісному обслуговуванню автомобілів іноземного виробництва та проходили практику на заводах «БМВ», «Фольсваген», «Опель». Оплату за навчання, проживання, харчування завдяки домовленості Арндта здійснює Міністерство праці та соціального захисту Баварії.

1991 рік, липень–серпень. 100 дітей Рівного та області оздоровлюються і відпочивають три тижні у Франконії, місто Марктбрайт. Цього ж року (вересень–жовтень) 6 тижнів 50 дітей із районів Рівненської області, що постраждали в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС, були оздоровлені (а деякі проходили лікування) в санаторії міста Бертезгаден, що знаходиться в Альпах. Оплату за оздоровлення та лікування дітей за клопотанням Товариства волинських німців також здійснює Міністерство праці та соціального захисту Баварії. Треба відмітити, що для поїздок дітей були організовані із Рівненського аеропорту перші міжнародні чартерні авіарейси Рівне–Нюрнберг–Рівне. Слід зауважити, що завдяки спільним зусиллям асоціації «Інтерспівдружність» і Товариству волинських німців, яке очолював Ніколаус Арндт, Рівненський аеропорт отримав статус міжнародного.

Ніколаус Арндт активно допомагав центральній міській лікарні м. Рівне. За період 1993–2004 рр. на навчанні та стажуванні в містах Кіцінген, Бад Кіцінген, Вюрцбург побували і навчались 8 спеціалістів з міської лікарні.

Протягом 1994–1996 рр. хор міської лікарні у складі 30–40 чоловік побував в містах Франконії, де виступав з концертами. Учасники хору знайомились з організацією надання медичних послуг жителям міст і сіл Німеччини, їх життям, звичаями, культурою. За сприянням Н. Арндта в міську лікарню надходила вкрай важлива та необхідна гуманітарна допомога.

Неодноразово історичне товариство волинських німців «Волинь», очолюване Ніколаусом Арндтом, ставало організатором надання гуманітарної допомоги Рівненському товариству інвалідів (1998–2001).

Ніколаус Арндт – невтомний дослідник та пошуковець, редактор науково-історичного збірника «Волинські зошити» (Wolhynische Hefte), автор унікальної бібліографічної праці, де зібрана література німецькою, польською, чеською, англійською мовами про Волинь, яка була передана Рівненській обласній науковій бібліотеці.

Н. Арндт – видавець збірки українських та російських пісень, книги спогадів свого батька про Волинь, фотоальбому про побут німців та українців на Волині, організатор науково-краєзнавчих конференцій волинських німців у Рюденгаузені та Ульцені, виставки історичного товариства «Волинь» «Німці на Північній Україні і Києві».

Палкий патріот нашої Волині Ніколаус Арндт, зміцнюючи дружні зв’язки між Німеччиною та Україною, активно сприяв співпраці в галузі туризму між історичним товариством волинських німців «Волинь» та туроператором «Зовнішньоекономічною асоціацією «Інтерспівдружність». З 1992 року сотні туристів з Німеччини приїздять в Україну, а українські громадяни відвідують Німеччину.

У 1995 році Ніколуаса Арндта було нагороджено Почесною грамотою Міністерства закордонних справ України за зміцнення дружніх зв’язків між Німеччиною і Україною.

У 1998 році за активну громадську діяльність Ніколаус Арндт отримав від Президента Німеччини орден за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною «Bundes-verdienstkreuz».

Не стало Ніколауса Арндта 2 травня 2016 року.

Головний лікар

Центральної міської лікарні м. Рівне

Кучерук Є.Ф.

Керівник

Зовнішньоекономічної асоціації

«Інтерспівдружність»

Тарасюк Л.В.

Керівник

Рівненського міського

товариства інвалідів з порушенням

опорно-рухового аппарату

Буткевич П.Ф.

Костюк М. Будівничий мостів : другого травня виповнюється річниця із дня смерті уродженця Волині, багаторічного і щирого друга нашого краю та справжнього його патріота Миколи Олександровича Арндта (Ніколауса Арндта) / М. Костюк // Вісті Рівненщини. – 2017. – 28 квіт. – С. 8.

Відкрили меморіальну дошку Ніколаусу Арндту // Льонокомбінат. – 2017. – 27 жовт. – С. 7.

Відкрито меморіальну дошку [М. Арндту] // Вісті Рівненщини. – 1995. – 15 серп. – С. 6.

Німцю, котрий допомагав рівнянам, присвятили пам'ятну дошку // Волинь. – 2017. – 3 листоп. – С. 2.

У Рівному відкрили меморіальну дошку Ніколаусу Арндту // Рівне вечірнє. – 2017. – 26 жовт. – С. 4.

Ниркова Н. У центрі Рівного з’явиться нова вулиця [Ніколауса Арндта] / Н. Ниркова // Сім днів. – 2018. – 29 листоп. – С. 14.

Садовнік А. Міська рада подякувала німецькому благодійнику [Ніколаусу Арндту] вулицею / А. Садовнік // Рівне вечірнє. – 2018. – 29 листоп. – С. 7.

Національно-культурне товариство німців Рівненщини

Бачик Ю. Спільним домом стала Рівненщина для національних меншин області / Ю. Бачик // Демократична Рівненщина. – 2001. – 16 берез. – С. 6.

Товариство німців «Відергебурт» у м. Рівне (разом із представництвом в м. Дубно, м. Острог, м. Кузнецовськ) нараховувало на 2001 р. 500 осіб (в т. ч. 200 в м. Рівне). nac_kult_tov із загальної папки Громадська організація «Товариство німців «Відергебурт» // Національно-культурні товариства Рівненщини : (довідник) / Рівнен. обл. держ. адміністрація. – Рівне, 2008. – С. 12–13.

Про заснування громадської організації «Товариство німців «Відергебурт» у м. Рівне 1997 р. Голова Людмила Паламарчук.

Земляцтво німців «Відергебурт» // Національно-культурні товариства Рівненщини : (довідник) / Рівнен. обл. держ. адміністрація. – Рівне, 2008. – С. 12.

Про засноване у 1991 р. земляцтво німців у м. Кузнецовськ (нині Вараш).

Мартинюк К. Проблеми міжетнічного діалогу в [сучасній] Україні : регіональний аспект / К. Мартинюк // Матеріали студентської наукової конференції. Берез.-трав. 2008 р. – Рівне, 2008. – Вип. 3. – С. 371–372.

Рівненщина – наша спільна Батьківщина : національні меншини, їх роль у становленні та розвитку краю : (до 70–річчя утворення Рівненської області). – Рівне, 2009. – 84 с.

Про товариства німців на Рівненщині. – С. 59–61; З історії німецьких поселень – С. 59–61.

Інтернет-ресурси

Мокрицький Г. П. Арндт Ніколаус [Електронний ресурс] / Г. П. Мокрицький // Енциклопедія сучасної України : сайт. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43280. – Назва з екрана.

Ніколаус Арндт [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ. Вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ніколаус_Арндт. – Назва з екрана.

Толстуха Л. Відкриття виставки «Німці в Україні: історія та культура» [Електронний ресурс] / Л. Толстуха // Рівненський обласний краєзнавчий музей : сайт. – Режим доступу: http://museum.rv.gov.ua/news/2018/02/17/vidkrittya-vistavki-nimci-v-ukrayini-istoriya-ta-k/. – Назва з екрана.

Костюк М. Історичному Товариству «Волинь» – 40 років [Електронний ресурс] / М. Костюк. – Режим доступу: https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=13&ved=2ahUKEwjcubPf2vneAhWOiKYKHe8yAOM4ChAWMAJ6BAgIEAI&url=http%3A%2F%2Firbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Firbis_nbuv%2Fcgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF%2Flv_2015_14_9.pdf&usg=AOvVaw3RUznHwdFZCy4AfkZV-qzP. – Назва з екрана.

У Рівному відкрили виставку «Німці в Україні – історія і культура» [Електронний ресурс] // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=soxlslZaABM. – Назва з екрана.

У Рівному відкрили меморіальну дошку Ніколаусу Арндту [Електронний ресурс] // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ycCBbynGzMo. – Назва з екрана.

У Рівному відкрили меморіальну дошку Ніколаусу Арндту [Електронний ресурс] // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=eywm4dikyT8. – Назва з екрана.

Бібліотека висловлює подяку Рівненській центральній міській лікарні, Зовнішньоекономічній асоціації «Інтерспівдружність» та Рівненському обласному краєзнавчому музею за надану інформацію та фотодокументи.

Неоніла Кожан