В’ячеслав Миколайович Старченко народився 22 липня 1942 року в Росії у Псковскій області, але дитячі і юнацькі роки провів у селі Череповці на Житомирщині. Саме на Житомирщині і розпочалася його творча музична кар’єра.

Про початок творчого шляху маестро у велике мистецтво найкраще розповісти словами самого музиканта. У домашньому архіві рівненського дослідника Богдана Столярчука серед газет, журналів і фотознімків, які відображають творчі здобутки В’ячеслава Миколайовича зберігаються два пожовклі листки автобіографії, списані його рукою, рівним, розбірливим почерком: «Дитинство і юність пройшли на Житомирщині, вчився у семирічній школі, потім у середній, самотужки навчився грати на балалайці, гітарі, гармошці та баяні. В 15 років почав займатися грою на баритоні. З початку грав у шкільному духовому оркестрі, а потім – у районному, співав у хорі. На обласній олімпіаді, куди «пройшов» духовий оркестр, грав соло з оркестром, елегію М. Глінки «Не искушай». Голова журі, завідуючий відділом духових інструментів Житомирського музичного училища А. І. Древецький запропонував вступати до Житомирського музучилища ім. В. С. Косенка. Займався по класу баритона у викладача В. Б. Паржицького і по диригуванню у гарнізонного диригента майора І. А. Рудобельця. Як відмінник, який освоїв баритон, на другому курсі був переведений на тромбон у клас викладача Г. З. Рейтфорба. За два роки підготував програму і вступив до Одеської консерваторії».

Велику школу музиканта В. Старченко пройшов у штабному духовому оркестрі Забайкальського військового округу.

У 1967 році він вступає до Одеської консерваторії, де навчається у викладача В. Ф. Калюжного (тромбон), диригуванню у професора В. П. Базилевич.

Віра Петрівна Базилевич була прекрасним педагогом, талановитим музикантом, виховала цілу плеяду відомих диригентів. Вона завжди з гордістю розповідала про відомих нині вихованців свого класу. З теплотою згадувала і про В’ячеслава Старченка, який дуже любив уроки диригування. «Вже після закінчення державних екзаменів у консерваторії, яку закінчив з відзнакою, уже маючи в кишені квиток на поїзд, він приходив до мене на уроки». Він був дуже серйозним, вимогливим і обов’язковим, усе в нього було першочерговим.

Під час навчання молодий музикант працював артистом симфонічного оркестру обласної філармонії та проходив диригентську практику з симфонічним оркестром Одеського музичного училища.

У 1971 році, закінчивши консерваторію з відзнакою, В’ячеслав Старченко отримав направлення на посаду викладача кафедри духових та ударних інструментів Рівненського культурно-освітнього факультету Київського інституту культури, яка щойно відкрилась.

Очоливши кафедру оркестрового диригування, В’ячеслав Миколайович поставив завдання створити високопрофесійний музичний колектив. Невеликий оркестр, створений у 1971 році, поступово зростав як кількісно, так і якісно. Було придбано хороші інструменти, щорічно підбиралася до оркестру обдарована молодь. Ця наполеглива робота В. М. Старченка дала хороші результати. Незабаром оркестр зазвучав на повну силу і заявив про себе як професійний колектив. 1973-й рік. Рівненщина звітує у столиці Радянської України місті Києві. До кращих мистецьких колективів області, які були представлені на концерті в Палаці культури «Україна», увійшов і духовий оркестр інституту. Коментуючи виступ рівнян, газета «Радянська Україна» надзвичайно високо оцінила виступ духового оркестру: «Щедрими оплесками присутніх було нагороджено духовий оркестр Ровенського культурно-освітнього факультету філіалу Київського інституту культури ім. О. Корнійчука за виконання увертюри до опери Дж. Россіні «Севільський цирульник» (керівник В’ячеслав Старченко)». Таку ж високу оцінку виступу духового оркестру дали також газета «Культура і життя» та журнал «Музика».

Похвала стала для В. Старченка стимулом до подальшого удосконалення звучання оркестру, добору репертуару. В’ячеслав Миколайович бере в роботу все складніші й складніші музичні твори. Це «Концерт до мінор» С. Рахманінова для фортепіано з оркестром, «Святкова увертюра» Д. Шостаковича, «П’ята симфонія» Л. Бетховена, урочиста увертюра «1812 рік» П. Чайковського, «Рапсодія в стилі блюз» Д. Гершвіна та інші твори.

Ускладнення репертуару вимагає більш наполегливої і витонченої роботи з колективом. Керівник приділяє багато уваги злагодженості в оркестрових групах, ансамблевому звучанню їх та оркестру в цілому.

За тонким сприйняттям характеру музичного твору криється наполеглива і кропітка робота по чистоті й інтонаційній якості звучання інструментів у складному сплетінні музичних барв геніальних творінь Л. Бетховена, Д. Шостаковича, П. Чайковського, М. Глінки.

Мета музиканта – кращі зразки світової музичної культури пропагувати робітникам, колгоспникам, знайомити з цими творами молодь.

Духовий оркестр – постійний учасник концертів для трудящих міста Рівне і області. Він виступає в палацах і будинках культури міста, на фабриках і заводах, перед колгоспниками. Мабуть не знайдеться у Рівному людини, яка б не крокувала у лавах святкової демонстрації під бадьорі звуки маршу, що линуть над містом з центральної площі.

Духовий оркестр кафедри під час урочистих подій присвячених Дню перемоги на Холмі слави м.Рівне, диригент В’ячеслав Старченко 1974 рік

У 1974 році духовий оркестр під керівництвом В. Старченка успішно виступив на Українському телебаченні. Диригент постійно вів пошук нових виразних компонентів у духовому оркестрі, намагався наблизити його звучання до звучання симфонічного оркестру, – яскравої мелодійності та широкої наспівності.

Митець провів 15 марш-парадів духових оркестрів у Рівному і області.

Близько 30 разів його оркестр грав під час святкових демонстрацій трудящих в обласному центрі. Брав участь у телетурнірі «Сонячні кларнети», зробив запис на грамплатівку, дав концерти в Києві, Рівному, Дубні, Луцьку, Новограді-Волинському, Здолбунові та ін.

З ініціативи В. Старченка у 1974 році на кафедрі створюється джаз-оркестр під керуванням О. Гайдабури, а у 1980 році – брас-квінтет викладачів у складі: Олексій Садовий (труба), Степан Цюлюпа (труба), Дмитро Полех (валторна), Микола Терлецький (тромбон). В цьому колективі В’ячеслав Миколайович грав на трубі.

В’ячеслав Миколайович вів велику громадську роботу. У 1982 році йому присвоєно почесне звання Заслуженого працівника культури України, а у 1983 році – звання доцента.

Духовий оркестр кафедри духових та ударних інструментів Рівненського державного інституту культури, художній керівник та диригент – Заслужений працівник культури України, доцент Старченко В’ячеслав Миколайович

Він розробив методичні посібники, організовував та проводив методичні конференції, лекції і диспути з питань основ диригування духовим оркестром, створив при кафедрі два колективи – естрадний та духовий.

Колеги згадують про нього, як про людину привітну і уважну, справедливу і відверту, відповідальну і вимогливу. На жаль, лише 47 років відвела йому доля. Невблаганна смерть вирвала талановитого митця з лав музичної еліти у 1989 році.

Останній марш

Пам’яті педагога і диригента В’ячеслава Старченка

Каштани боліли терпким первоцвітом,

Підхопленим вітром, що бивсь по плечу

Вже зав’язь тихенько тенькала в вітах,

А маршу маестро уже не почув.

А білі пелюстки, пронизані звуками,

Спадали слізьми на людські перехрестя,

А звук оркестровий печаллю окутував,

Та маршу не чув, не почув наш маестро.

Стривожена пам’ять схилилась у натовп,

Моя незрадлива, єдиная сестро,

Чи буде іще на душі моїй свято? –

Бо ж маршу не чув, не почув наш маестро?

Богдан Столярчук

Але він лишився для нас, поціновувачів його мистецтва, великим музикантом свого часу, який заклав міцний фундамент розвитку духової музики на Рівненщині. Його справу гідно продовжують вихованці духової кафедри, примножуючи славні традиції свого вчителя, наставника, диригента.

Перший випуск студентів кафедри, 1975 рік

Серед учнів В. Н. Старченка:

Н. Гудич – соліст оркестру МВС (м. Київ),

І. Гресько – соліст симфонічного оркестру Львівського театру опери та балету,

З. Крет – диригент Рівненського музично-драматичного театру, Заслужений артист України,

Л. Ткачук – директор Тульчинського училища культури,

В. Грабовський – старший викладач Житомирського училища культури,

С. Цюлюпа – професор, кандидат педагогічних наук, завідуючий кафедрою духових та ударних інструментів Рівненського державного гуманітарного університету,

Р. Дзвінка – замісник директора Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету,

Н. Терлецький – головний диригент духового оркестру, створеного В. Старченком,

Д. Глєба – доцент Ужгородського національного університету,

В. Уницький – викладач музичної школи Івано-Франківська.

В’ячеслав Миколайович користувався великою повагою серед колег та студентів, йому писали листи випускники різних років, в яких вони ділилися своїми радощами та проблемами, просили в нього поради, консультації.

Майстер-клас з учасниками конкурсу проводить Андрій Старченко, 2008 рік

Великим авторитетом В’ячеслав Миколайович завжди був для свого сина Андрія. Він приділяв неабияку увагу його музичній освіті.

Дружина В’ячеслава Старченка Анна Андріївна згадує: «В’ячеслав Миколайович дуже любив сина і завжди знаходив час поговорити з ним, провести вільні години разом. Його великим бажанням було, щоб Андрій став музикантом.

Одного разу, коли я повернулася з роботи додому, побачила таку картину: батько поставив сина на великий англійський словник (а синові було тоді лише три роки), увімкнув музику (маршовий репертуар) і диригував його маленькими рученятами. То було дуже зворушливе видовище. Андрію подобались такі хвилини, проведені з батьком».

Тож не дивно, що саме батько вплинув на вибір професії юнака. Андрій кларнетист, випускник Одеської державної консерваторії ім. А. В. Нежданової (кл. професора К. Е. Мюльберга) і Фрайбургської академії музики, лауреат Міжнародних конкурсів та премій Європейського парламенту за сольне і камерне виконавство (Німеччина).

Для вшановування пам’яті митця у 2005 році започатковано Всеукраїнський конкурс молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах імені В’ячеслава Старченка.

Володарі гран-прі II Всеукраїнського конкурсу ім.В.Старченка Лео-Брас квінтет Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка, 2006 рік

Конкурси проведено з метою виявлення і підтримки творчо обдарованої молоді, популяризації творчості українських та зарубіжних композиторів, обміном науково-методичним досвідом навчання майстерності, розвитку та престижу української школи гри на духових та ударних інструментах.

Під час конкурсів впродовж трьох днів на різних майданчиках міста проходили виступи виконавців різних вікових груп.  

За період проведення конкурсу в ньому взяли участь 655 виконавців на духових та ударних інструментах з України та 8 іноземних держав, які презентували 113 мистецьких навчальних закладів.

Участь у цьому мистецькому заході взяли учні шкіл естетичного виховання, спеціалізованих шкіл-інтернатів, студентів вищих музичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації з різних куточків України, а також з Узбекистану, Грузії, Білорусі, Кореї, Китаю, Греції, Німеччини та Франції.

Публікації про життя і творчість В'ячеслава Миколайовича Старченка

В'ячеслав Старченко : спогади, матеріали, документи [про життя та творчість, педагогічну, громадську діяльність диригента початку 70-х - кінця 80-х років 20 ст., заслуженого працівника культури України, доцента В. Старченка] / упоряд. Б. Столярчук. – Рівне : О. Зень, 2008. – 132 с.

Виткалов С. В. Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах : митці, худож. колективи та організатори культ.-мист. життя краю : монографія. – Рівне : Дятлик М., 2014. – С. 23, 38, 196, 245, 277, 324, 334.

Виткалов С. В. Рівненщина: культурно-мистецький потенціал в парадигмах сучасності : монографія / С. В. Виткалов. – Рівне, 2012. – C. 32, 34, 35, 73, 74, 85, 281, 296, 297, 300, 321, 347, 392.

Столярчук Б. Маестро [про життя і творчість заслуженого працівника культури України, викладача Інститут мистецтв РДГУ, диригента духового орекстру В. Старченка (1942-1989)] / Б. Столярчук // Столярчук Б. Пам'ятні імена : ст. і дослідж. / Б.Столярчук. – Рівне, 2003. – C. 48-52.

Столярчук Б. Маестро / Б. Столярчук // Столярчук Б. З дзвінкого джерела : худож.-докум. нариси. – Рівне, 1991. – С. 30 – 33.

Столярчук Б. Старченко В’ячеслав Миколайович / Б. Столярчук // Столярчук Б. Митці Рівненщини : енцикл. довід. – Вид. 2-ге, доп. й перероб. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 310.

* * *

Береза Ю. Гран-прі [Другого Всеукраїнського конкурсу молодих виконавців на духових та ударних інструментах ім. В. Старченка у Рівному] у студентки музучилища [Т. Самусенко] / Ю. Береза // Вісті Рівненщини. – 2006. – 5 трав. – C. 12

Доленко С. Спогади про маестро [побачила світ книга спогадів про диригента, педагога та виконавця В'ячеслава Старченка, упорядкована рівненським музикантом, краєзнавцем та літератором, викладачем Інституту мистецтв РДГУ Богданом Столярчуком] / С. Доленко // Вільне слово – 2008. – 15 трав. – C. 5.

Прокопович Т. Конкурсні фанфари в Рівному [про учасників V Всеукр. конкурсу молодих виконавців (ансамблів) на мідних духових інструментах ім. В’ячеслава Старченка] / Т. Прокопович // Мистецькі грані. – 2012. – № 5. – C. 4.

Самчук В. Пам'яті маестро [видатного диригента, музиканта, педагога та науковця, засл. працівника культури України В. Старченка, відбувся І-й Всеукраїнський конкурс молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах] / В. Самчук // Народна творчість. – 2005. – квіт.-черв. – C. 4.

Тарасова А. Справа В'ячеслава Старченка живе та перемагає [у Рівному відбувся ІІ Всеукр. конкурс молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах ім. В. Старченка] / А. Тарасова // Рівне-Ракурс. – 2006. – 20 квіт. – C. 5.

Традиції духового мистецтва [на концертних майданчиках Рівного проходив І-й Всеукр. конкурс молодих виконавців на духових та ударних інструментах ім. В. Старченка] // Вісті Рівненщини. – 2005. – 29 квіт. – C. 4.

Цюлюпа С. А музиці немає кінця [про видатного музиканта, диригента, педагога, громадського діяча В'ячеслава Старченка] / С. Цюлюпа, М. Терлецький, Б. Столярчук // Вісті Рівненщини. – 2005. – 1 квіт. – C. 4.

Цюлюпа С. Шанувальникам духової музики – професіоналам та аматорам [про Всеукр. конкурс молодих виконавців (ансамблів) на мідних духових інструментах ім. В. Старченка розповідає директор конкурсу, завідувач кафедри духових та ударних інструментів РДГУ С. Цюлюпа] / С. Цюлюпа ; розмовляла Л. Кітова // Волинь. – 2007. – 2 лют. – C. 12.

Перший Всеукраїнський конкурс молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах ім. В’ячеслава Старченка 21-24 квітня 2006 року. – Рівне : Волин. обереги, 2005. – 100 с.

Другий Всеукраїнський відкритий конкурс молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах ім. В’ячеслава Старченка 12-16 квітня 2006 року. – Рівне : Волин. обереги, 2006. – 108 с.

Третій Всеукраїнський конкурс молодих виконавців (ансамблів) на мідних духових інструментах ім. В’ячеслава Старченка 19-22 квітня 2007 року. – Рівне : Волин. обереги, 2007. – 48 с.

Четвертий Всеукраїнський конкурс молодих виконавців (ансамблів) на дерев’яних інструментах ім. В’ячеслава Старченка 16-19 квіт. – Рівне : Волин. обереги, 2008. – 55 с.

Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України : зб. матеріалів Всеук. наук.-практ. конф. 16-19 квіт. 2008 р. м. Рівне. Вип. 3. – Рівне, 2008. – 148 с.

Інтернет-ресурси 

Старченко, Вячеслав Николаевич [Электронный ресурс] // Википедия – свободная энциклопедия : сайт. – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/ Старченко_Вячеслав_Николаевич. – Название с экрана.

Завідувачі кафедри [Електронний ресурс] // Рівненський державний гуманітарний університет : сайт. – Режим доступу: http://demo.gavrysha.com/структура/інститут+мистецтв/кафедра+духових+та+ударних+інструментів/завідувачі+кафедри. – Назва з екрана.

Історія кафедри в світлинах [Електронний ресурс] // Рівненський державний гуманітарний університет : сайт. – Режим доступу: http://demo.gavrysha.com/структура/інститут+мистецтв/кафедра+духових+та+ударних+інструментів/історія+кафедри+в+світлинах. – Назва з екрана.

В’ячеслав Старченко. Спогади, матеріали, документи [Електронний ресурс] / Богдан Столярчук // UkArt-магазин : сайт. – Режим доступу: http://mistgrani.com/ukart-mahazyn/knyhy/mystetstvo/viacheslav-starchenko-spohady-materialy-dokumenty-bohdan-stoliarchuk. – Назва з екрана.

70 років з дня народження В’ячеслава Старченка (1942-1989) – заслуженого працівника культури України, диригента, педагога [Електронний ресурс] // Література до знаменних і пам’ятних дат Рівненщини на 2012 рік : реком. покажч. літ. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка ; уклад.: Демчук П. І., Нікітіна Н. О. ; ред. Тирак З. М. – Рівне, 2011. – С. 25. – Режим доступу: http://libr.rv.ua/data/library/img/84.pdf. – Назва з екрана.

Анжела Хамедюк