Віртуальні виставки

Струни серця Бориса Забути
20.06 2017 | Постаті | Прочитано: 3331


Древня мудрість гласить: «Якщо ти не посадив дерево, не народив сина й не написав книгу – ти марно прожив життя». Своє перше дерево Борис посадив на суботнику, коли навчався в першому класі у своїй рідній повоєнній Шепетівці на Хмельниччині, де народився у 1947 році. Разом із дружиною він народить і виховає чудового сина, а замість книжки напише вельми багато цікавої музики.

Відтоді, як сусід – завзятий гармоніст – показав чотирирічному Борисові Забуті кілька акордів на інструменті, з улюбленою гармошкою хлопчина вже не розлучався. Простий сільський дядько й гадки не мав, що навчає майбутнього музиканта, композитора, неперевершеного аранжувальника, з ім'ям якого будуть пов'язані творчі біографії найуславленіших аматорських (і не тільки) колективів та виконавців Рівненщини. І досі дитячі спогади Заслуженого працівника культури України Бориса Забути асоціюються з музикою, хоча в родині сільського агронома та домогосподарки музик не було. Але малий Борис завше зачудовано слухав, як співали його мама та старша сестра. А коли сусід навчив малого тримати в руках гармошку, то Борис і зовсім почувався першим хлопцем на селі. До будинку Забут приходили цілі делегації молоді вблагати батька відпустити малого на вечір, щоб пограв у клубі на танцях. «А ще, – згадує Борис Ілліч, – я любив малювати. Якось намалював на уроці Леніна, то вчителька насварила, щоб такого більше не робив, бо, мовляв, вождя мають право зображати тільки видатні художники».

«Якось, – розповідає, – подивившись кінофільм «Людина-амфібія», я натхненно насвистував мелодію з фільму, йдучи вулицею. Ці вправи почув директор місцевої музичної школи і запросив обов'язково прийти на заняття. З тих пір я не розлучаюся з музикою».

Тож, без усяких прослуховувань, Бориса прийняли в місцеву музичну школу, яку він закінчив з відзнакою, і приїхав у Рівне вступати в музичне училище (у 1962 році), де клас баяна вів досвідчений і вимогливий педагог Григорій Глотко. Послухавши на вступних іспитах гру шепетівського підлітка, він зрозумів, що училище здобуло вельми обдарованого студента, у майбутньому чудового музиканта.

Борису поталанило на викладачів, починаючи ще з дитячої музичної школи. Там йому викладав баян педагог від Бога Іван Іванович Пастухов. А в училищі, окрім Григорія Глотка, ним опікувалися відомий на Рівненщині композитор Михайло Каганов, Галина Кефсюк, яка викладала музлітературу, та інші. Всі вони дали йому ту базу, той необхідний фундамент, на якому юний талант будуватиме свій неповторний храм мистецтва.

Навіть в армії, де його зарахували барабанщиком в духовий оркестр Рівненського гарнізону, він зумів на одному із святкових концертів в облмуздрамтеатрі зіграти дуже складну музичну п'єсу композитора М. Чайкіна для баяна з духовим оркестром. Це був надзвичайний успіх, з якого почалося знайомство рівненського глядача з непересічним музикантом.

Закінчив Рівненський інститут культури за спеціальністю «Керівник оркестру народних інструментів».

Після демобілізації Борис Забута працюватиме в кількох місцях, але зупиниться на одному – в Рівненському міському будинку культури, де працює з 1969 року.

Спочатку він працював концертмейстером у славетному народному хорі Івана Корсюка, в заслуженому ансамблі танцю України «Полісянка», акомпаніатором солістів, вокальних ансамблів, а коли виникла нагальна потреба в оркестровому супроводі танців «Полісянки», 1973 року маестро створює ансамбль народної музики з числа найкращих музикантів-віртуозів, які на той час прижилися в Рівному. Ансамбль пізніше отримає назву «Наспів» і з цією ліричною назвою заслужить справедливе й гучне визнання не лише в Рівному, на Рівненщині, а й неодноразово побуває в столиці України на різноманітних конкурсах, фестивалях, великих концертах, а з «Полісянкою» об’їздить майже усіма країнами Європи і навіть побуває за океаном – в Канаді, і не лише як акомпануючий склад, а як самостійна оркестрова одиниця, здатна давати свої концерти разом з вокалістами, дуетами, а також виконувати серйозні оркестрові речі.

У цей період в Забуті народжується талант композитора й аранжувальника. Перший композиторський успіх Бориса Забути – «Пісня про Рівне», написана для чоловічого квартету, який виїжджав на фестиваль до Болгарії у 1971 році, довгі роки трималася у репертуарі провідних виконавців області.

На слова місцевих поетів він створив не один десяток яскравих пісень, жоден танець «Полісянки» не обійшовся без його аранжування або музичної обробки. В його авторському доробку понад 200 музичних творів і аранжувань. Він стане лауреатом Міжнародного відкритого рейтингу «Золота фортуна» і здобуде звання лауреата рейтингу «Гордість міста» в номінації «Кращий аранжувальник».

Саме ці якості композитора й аранжувальника спонукали його на творчий експеримент: створити вокально-інструментальне тріо у складі бандури, скрипки і баяна. На ці ролі він знайшов вродливих талановитих дівчат Людмилу Дьомушкіну й Тетяну Бенедюк. Експеримент не тільки вдався, а й мав шалений успіх у публіки. Сам маестро говорив: «Коли ми вперше записалися на касету і нас «прокрутила» Всесвітня служба Радіо України в годинному концерті на «Промені», я повірив, що ми щось можемо».

Сьогодні «Срібна терція» – це найпопулярніший ансамбль, який виступає на рівних з популярними зірками української естради. Вона, як і «Полісянка» з «Наспівом», побувала в багатьох країнах Європи. У неї багато планів і задумів, Борис Забута зробив для неї близько 70 аранжувань українських народних пісень, класичної та сучасної музики, з якими вона виступає.

Про нього багато говорять як про вмілого організатора, здатного об'єднати людей різних характерів, поглядів у єдиний дружний колектив. Але він зробив значно більше, а тому недарма нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1983 р.), удостоєний почесного звання «Заслужений працівник культури України» (1990 р.), а у 2006 році нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Мистецькі, громадські та інші відзнаки: Лауреат конкурсу виконавців на народних інструментах (баян) Прикарпатського військового округу (1967 р.); Дипломант Виставки досягнень народного господарства Української РСР (1984 р.); Лауреат Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості товарів і послуг «Золота Фортуна» (2000 р.) у номінації «Культура та мистецтво»; Лауреат відкритого рейтингу «Гордість міста» в номінації «Кращий аранжувальник» (2003 р.); у складі тріо Лауреат мистецької премії ім. Германа Жуковського (2001 р.) та Лауреат І Всеукраїнського огляду художніх колективів «Просвіти» (2001 р.). Учасник бойових дій.

Загальний стаж творчої діяльності – 48 років; з них у міському Будинку культури 41 рік (концертмейстер, художній керівник народного ансамблю народної музики «Наспів», художній керівник народного вокально-інструментального тріо «Срібна терція»). З 2004 року – концертмейстер кафедри хореографії РДГУ.

Народні колективи «Наспів» та «Срібна терція» під орудою Бориса Забути представляли Україну на багаточисленних мистецьких фестивалях та конкурсах як за кордоном (понад 50 поїздок), так і в Україні. За музику до танців Заслуженого ансамблю танцю України «Полісянка» Б І. Забута був відзначений журі конкурсу ім. П. Вірського. Борис Забута – член Всеукраїнської музичної спілки та обласної асоціації композиторів. У його авторському доробку понад 200 музичних творів і аранжувань. Основу репертуару Заслуженого ансамблю танцю України «Полісянка» складають музичні композиції Б. І. Забути – понад 30. У репертуарі ансамблю «Наспів» було понад 100 авторських та аранжованих ним творів, всі твори оркестровані Б. Забутою. У репертуарі «Срібної терції» таких творів понад 60. Як виконавець, диригент, художній керівник творчих колективів Б. Забута прийняв участь у більш ніж 2000 концертів, значну частину з яких складають самостійні концерти «Срібної терції» та «Наспіву». Пісні, танці та інструментальну музику Б. І. Забути виконують солісти Рівненської філармонії, творчі колективи Палацу дітей та молоді, Інституту мистецтв РДГУ, Зразкова капела бандуристів ДМШ № 1, хорові колективи «Унісон» та «Рівненські дзвіночки», інші.

Твори Б. І. Забути записані і звучать на обласному та Всеукраїнському радіо у таких передачах як «Вечірня ліра», «Музичні обрії», «Всесвітня служба радіо України». Випущено три аудіоальбоми і компакт-диски за авторством та аранжуванням Б. І. Забути. Фірма «Мелодія» до 700-річчя м. Рівне випустила платівку з піснями Б. Забути.

Музичні твори Б. Забути надруковані у виданнях «Танці Полісся» (2002 р, 2006 р.), «Пісні над Горинню», «Кличе Україна», «Збірниках пісень» видавництва «Шкільний світ», періодичній пресі, репертуарних збірках (понад 40 публікацій). Ним написана музика до спектаклю «Чарівники живуть поруч».

Б. Забута багато уваги приділяє збереженню і популяризації поліського народного мелосу, про що свідчать понад 30 його культурологічних та музикознавчих публікацій у наукових збірках «Актуальні проблеми культурології», «Проблеми збереження, розвитку та сценічного втілення народного танцю Полісся», «Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку», «Українська наука в мережі «Інтернет»; участь у Всеукраїнських конференціях «Духовна культура як домінанта українського життєтворення», «Молодь і проблеми входження України у світовий культурний простір», «Соціум. Наука. Культура» тощо. Про творчий шлях створених ним колективів і мистецькі досягнення Б. Забути вийшло друком багато матеріалів у вітчизняній та закордонній пресі, зокрема у ЗМІ, книжках «Митці Рівненщини» Б. Столярчука, «Творчих щедрот оберіг» А. Дацкова, «Дозвілля», «Рівне від давнини до сучасності», «Композитори Рівненщини» інших.

За високу художньо-виконавську, композиторську, просвітницьку діяльність, вагомий внесок у відродження національної культури він відзначений Почесними грамотами Міністерства культури України, Міністерства оборони України, Всеукраїнської федерації профспілок, обласної державної адміністрації, обласної Ради, міської Ради та виконавчого комітету, Національної музичної спілки України.

 

Срібна терція

Народне вокально-інструментальне тріо «Срібна Терція». Керівник – заслужений працівник культури України Борис Забута

Склад: Тетяна Бенедюк – бандура, спів; Людмила Дьомушкіна – скрипка, спів; Борис Забута – баян.

Колектив створено в 1995 році.

Історія створення колективу така: Борис Забута з Тетяною Бенедюк були на гастролях у Німеччині, Тетяна – як бандуристка, Борис Ілліч – як концертмейстер. Вже там вони вирішили зробити приємне публіці, «на ходу» створивши дует баяна та бандури й виконавши композицію «Ще не вмерла Україна». У Рівному до них долучилася вокаліст Людмила Косих. Назвали колектив «Музичною терцією» тому, що це музичний термін, і в Україні жінки завжди співали «в терцію» – двома голосами.

Такого складу тріо, як баян, скрипка та бандура, мабуть, більше в Україні немає. Це дозволяє робити оригінальні обробки на відомі українські народні та авторські пісні – легендарні «Черемшина», «Чортополох», «Червона Рута» та ін. Колектив експериментує також з класикою. За роки існування тріо географія його виступів доволі широка – від усіх районів нашої області до Італії, Іспанії, Польщі, Франції, Росії, Придністров’я.

Тріо «Срібна терція» володарі обласної мистецької премієї ім. Германа Жуковського, Лауреати І Всеукраїнського огляду художніх колективів товариства «Просвіта». В творчому доробку «Срібної терції» три аудіоальбоми, музичні телевізійні фільми: «Грає і співає «Срібна терція», «Пісенний гобелен». Про колектив та його творче життя написані десятки статей у різних Рівненських друкованих виданнях. За вагомий внесок у розвиток культури, керівник тріо Борис Забута був нагороджений в 2006 році Державним Орденом «За заслуги 3 ступеня», а учасниця тріо Тетяна Бенедюк стала переможницею в міському Рейтингу популярності «Жінка року» в номінації «Жінка-працівник культури» в 2005 році. В 2009 році тріо «Срібна терція» в міському рейтингу популярності «Гордість міста» стала переможцем в номінації «Кращий мистецький колектив».

Репертуар «Срібної Терції»

(аранжування всіх творів – Бориса Забути)

«Ще не вмерла Україна» (музична композиція Б. Забути для баяна і бандури)

«Старовинний гобелен» інстр. п’єса (муз. І. Тамаріна)

«Чардаш» інстр. п’єса (муз. П.Монті)

«Тирольська полька» інстр. п’єса

«Лебідь» (музика Сен-Санса)

«Прелюд e-moll» (музика Ф. Шопена)

«Аве, Марія» (музика І. С. Баха)

«Куяв’як» інстр. п’єса (польська народна музика)

«Білоруські народні мелодії» інстр. п’єса

«Ноктюрн» інстр. п’єса (музика Р. Пауер)

«Човник хитається» (українська народна пісня)

«Ой, хмариться, туманиться» (українська народна пісня)

«Ой, у вишневому саду» (українська народна пісня)

«Ой, там на горі» (українська народна пісня)

«Ти ж мене підманула» (українська народна пісня)

«Перелаз» (українська народна пісня)

«Ой, чорна я, си чорна» (українська народна пісня)

«Бодай ся когут знудив» (українська народна пісня)

«Ой, гиля, гиля» (українська народна пісня)

«Ой, не світи, місяченьку» (українська народна пісня)

«Калина» (українська народна пісня)

«Цвіте терен» (українська народна пісня)

«Полюбила чорнобрива» (музика народна на слова Тараса Шевченка)

«Тонкая рябина» (російська народна пісня)

«Санта Лючія» (італійська народна пісня)

«Калинка» (російська народна пісня)

«За нашим стодолом» (українська народна пісня)

«Огоньок» (муз. М. Богословського)

«Свята ніч» (Різдвяна колядка)

«Журавлиний край» (муз. Б. Забути. сл. Д. Зиткіна)

«Благання» (муз. Б. Забути, сл. О. Смика)

«Прощай, милая» (муз. і сл. О. Смика)

«Стоїть дівча» (муз. народна, сл. П. Дуки)

«Два кольори» (муз. О. Білаша, сл. Д. Павличка)

«А лелеки летять на Вкраїну» (муз. О. Марцинківського, сл. С. Галябарди)

«Пісня про матір» (муз. І. Поклада, сл. Б. Олійника)

«Гуцулка Ксеня» (муз. Я. Барнича, с. Б. Демківа)

«Українцям» (муз. С. Городинського, сл. Н. Шаварської)

«Черемшина» (муз. В. Михайлюка, сл. М. Юрійчука)

«Прощальний вальс» (муз. Б. Мессона, укр. текст А. Стельмаха)

«Все минуло» (романс Мар’яна Гаденка)

«Чортополох» (муз. і сл. Є. Рибчинського)

«Червона троянда» (муз і сл. А. Горчинського)

«Червона рута» (муз і сл. В. Івасюка)

«Я піду в далекі гори» (муз і сл. В. Івасюка)

«Де згода в сімействі» (муз. М. Лисенка, сл. І. Котляревського)

«Лелеча доля» (муз. І. Кириліної, сл. І. Цілого)

 

Публікації Бориса Забути

Вересень / муз. Б. Забути ; сл. О. Смика // Червоний прапор. – 1989. – 25 берез.

Вертівка. Музична композиція / муз. Б. Забути // Годовський В. М. Танці Полісся. – Рівне, 2002. – Вип. 1. – С. 94.

Журавлиний край / муз. Б. Забути ; сл. Д. Зиткіна // Кличе Україна : вокал.-хорові твори рівнен. композиторів. – Рівне, 1993. – С. 26-32.

Забута Б. Молодь у процесі розбудови суспільства знань / Б. Забута // Духовно-творчий потенціал студентської молоді : психолого-педагог. проблеми формування та реалізації. – Рівне : РДГУ, 2006. – С. 170-173.

Забута Б. Переінтонування як сутність творчого підходу до фольклору / Б. Забута // Актуальні проблеми культурології.— Рівне : РДГУ, 2005. – Вип. 5. – С. 25-30.

Забута Б. Поліська народна мелодія як музична основа сучасних хореографічних постановок / Б. Забута // Проблеми збереження, розвитку та сценічного втілення народного танцю. – Рівне : РДГУ, 2002. – С. 25-30.

Забута Б. Рівненщина культурно-мистецька : портрет у часі і просторі / Б. Забута // Вісник Книжкової палати. – 2012. – № 8. – C. 11-12.

Мелодії землі / муз. Б. Забути ; сл. В. Вихруща // Зміна. – 1988. – 10 квіт.

Моя вічна любов / муз. Б. Забути ; сл. Д. Зиткіна // Пісні рідного краю. – Київ : Музична Україна. – 1983. – С. 70-77.

Пісня про Рівне / муз. Б. Забути ; сл. В. Монаєнкова // Червоний прапор. – 1977. – 10 квіт.

Поліський козачок / муз. Б. Забути // Годовський В. М. Танці Полісся / В. М. Годовський – Рівне, 2006. – С. 84-85.

Полька-стаккато (для дуету баяністів) / муз. Б. Забути // Корейчук М. П., Столярчук Б. Й. Край над Горинню : твори рівнен. композиторів / М. П. Корейчук, Б. Й. Столярчук. – Рівне, 2009. – С.159-164.

Радість Полісся / муз. Б. Забути // Годовський В. М. Танці Полісся / В. М. Годовський – Рівне, 2006. – С. 110-112.

Шалантух / муз. обробка Бориса Забути // Аксьонова І. Ю. Лексика народно-сценічного танцю Волинського Полісся : навч. посіб. для ВНЗ культури і мистецтва. – Рівне : РДГУ, 2007. – С. 198-202.

Яблуневі зливи / муз. Б. Забути ; сл. О. Смика // Зміна. – 1986. – 18 листоп.

 

Публікації про життя і творчість Бориса Ілліча Забути

Дацков А. Цим і живу... : мист. портрет Бориса Забути / А. Дацков. – Рівне : ПП ДМ, 2007. – 204 с.

Виткалов С. В. Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах : митці, худож. колективи та організатори культ.-мист. життя краю : монографія. – Рівне : Дятлик М., 2014. – С. 20, 21, 36, 40, 46, 51, 190, 191, 195, 196.

Виткалов С. В. Рівненщина: культурно-мистецький потенціал в парадигмах сучасності : монографія / С. В. Виткалов. – Рівне, 2012. – C. 24, 25, 35, 93, 107, 286.

Дацков А. І. Творчих щедрот оберіг / А. І. Дацков – Рівне : Волин. обереги, 2007. – С. 184-192, 208-213.

Корейчук М. Забута Борис Ізраїлович / М. Корейчук, Б. Столярчук // Композитори Рівненщини – Рівне, 1995. – С. 20-21.

Столярчук Б. Забута Борис Ілліч / Б. Столярчук // Столярчук Б. Лауреати мистецької премії імені Германа Жуковського. – Рівне : О. Зень, 2013. – С. 24-25.

Столярчук Б. Забута Борис Ілліч / Б. Столярчук // Столярчук Б. Й. Митці Рівненщини. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 105-106.

Басараба В. Високою мірою часу / В. Басараба // Червоний прапор. – 1986. – 20 серп. – С. 3.

Басараба В. Свято талантів / В. Басараба // Червоний прапор. – 1984. – 12 листоп. – С. 3.

Береза Ю. Дзвінка водиця з народної криниці / Ю. Береза // Вісті Рівненщини. – 2006. – 9 черв. – С. 18.

Береза Ю. Солов'їний квартет / Ю. Береза // Червоний прапор. 1980 – 14 квіт. – с. 3.

Богданчук С. Концерт «Срібної терції» / С. Богданчук // Сім днів. – 2007. – 19 квіт. – С. 15.

Валентинова 3. «Спасибі за пісню...» / З. Валентинова // Зміна. – 1983 – 22 лют. – С. 3.

Василенко О. Знай наших! / О. Василенко // Сім днів. – 2000. – 20 жовт. – С. 16.

Вітаємо Бориса Забуту! // Сім днів. – 2006. – 1 верес. – С. 16.

Гербольд Є. В ім'я народу, для народу / Є. Гербольд // Червоний прапор. – 1985. – 6 трав. – С. 3.

Гайдамашко А. Борис Забута: «Мистецтво не можна лишати напризволяще» / А. Гайдамашко // Вільне слово. – 1995. – 14-21 берез. – С. 2.

Гайдамашко А. Від трибуналу врятував... баян [про епізод з життя музиканта, який очолює вокальний гурт «Срібна терція» Бориса Забути] / А. Гайдамашко // Рівненський діалог. – 2007. – 21 груд. – C. 7.

Гайдамашко А. У маестро нині ювілей / А. Гайдамашко // Вільне слово. – 1997. – 28 черв. – С. 2.

Герладжі Ф. Пісні оновленого краю / Ф. Герладжі // Червоний прапор. – 1974. – 2 берез. – С. 3.

Голоденко 3. Творча зрілість / З. Голоденко // Зміна. – 1979. – 7 квіт. – С. 3.

Голубєв В. Борис Забута: «Срібна терція» – це звучить гарно! / В. Голубєв // Рівне вечірнє. – 1997. – 23 серп. – С. 8.

Голубєв В. З фестивалю – на обжинки потрапили учасники рівненського тріо «Срібна терція» / В. Голубєв // Рівне вечірнє. – 1997. – 25 верес. – С. 7.

Голубєв В. Люблять у Польщі наші пісні / ОГО. – 1998. – 20 черв. – С. 5.

Голубєв В. Отримавши благословіння Папи Римського, «Срібна терція» збирається... на Канари / В. Голубєв // Рівне-експрес. – 1999. – 14 січ. – С. 4.

Голубєв В. «Срібна терція» будує пісенний міст через Атлантику / Рівне вечірнє. – 2002. – 14 серпня. – С. 8.

Голубєв В. Українці – не лише заробітчани, переконували італійців учасники рівненського тріо «Срібна терція» // Рівне вечірнє. – 1999. – 12 січ. – С. 8.

Гончаренко Н. «Дружбою» ми здружені / Н. Гончаренко // Зміна. – 1981. – 30 квіт. – С. 3.

Горопаха М. Традиції – жити! / М. Горопаха // Червоний прапор. – 1988. – 6 трав. – С. 4.

Гулюк С. «Срібна терція» не поїде на Канари. Чи поїде вона до Києва? / С. Гулюк // Рівне вечірнє. – 1999. – 25 червня. – С. 8.

Дацков А. «Аве, Марія» на баяні Бориса Забути звучить дивовижно / Рівне-ракурс. – 2004. – 19 лют. – С. 12.

Дацков А. А «Срібна терція», проте, до золотої доросте! / А. А. Дацков // Рівне-ракурс. – 2006. – 8 черв. – С. 12.

Дацков А. Борис Забута: «Ми не комплексуємо перед зірками...» / А. Дацков // Сім днів. – 1999. – 24 груд. – С. 3.

Дацков А. Гастрольні орбіти «Срібної терції» / Вільне слово. – 2001. – 6 черв. – С. 13.

Дацков А. Його доля – музика і пісня [про музиканта, композитора, аранжувальника Бориса Забуту, творця двох художніх колективів у Рівненському міському будинку культури – народного аматорського ансамблю народної музики «Наспів» та вокально-інструментального тріо «Срібна терція»] / А. Дацков // Вільне слово – 2007. – 28 черв. – C. 13

Дацков А. Мелодії ансамблю «Наспів» / А. Дацков // Вільне слово. – 2004. – 27 лют. – С. 13.

Дацков А. На святі братерства / А. Дацков // Червоний прапор. – 1977. – 24 серп. – С. 3.

Дацков А. «Полісянка» із «Срібною терцією» виступають в Італії / А. Дацков // Вільне слово. – 2003. – 11 лип. – С. 8.

Дацков А. Про долю бандура співає / А. Дацков // Вільне слово. – 2001. – 21 листоп. – С. 12.

Дем'янчук Г. Дзвени, пісне... / Г. Дем'янчук // Червоний прапор. – 1976. – 23 трав. – С. 3.

Дем'янчук Г. Надбання і резерви / Г. Дем'янчук // Червоний, прапор. – 1981. – 1 квіт. – С. 3.

Дем'янчук Г. Пісню для людей творити / Г. Дем'янчук // Червоний прапор. –1983. – 7 трав. – С. 4.

Дем'янчук Г. Щастя оновленого краю / Г. Дем'янчук // Червоний прапор. – 1982. – 14 верес. – С. 3.

Дем'янчук Г. Утверджувати правду життя / Г. Дем'янчук // Червоний прапор. – 1982. – 2 груд. – С. 3.

Дем'янчук Г. Пісні розквітлого краю / Г. Дем'янчук, Г. Сербін, Є. Шморгун // Червоний прапор. – 1982. – 28 листоп. – С. 3.

Дим вітчизняний солодший від чужого // Вільне слово. – 2002 – 7 серп. – С. 2.

Димченко С. Лауреат з Рівненщини / С. Димченко, В. Шиманський // Музика. – 1985. – № 4. – С. 30.

Доленко С. Благодійний концерт «Срібної терції» / С. Доленко // Рівненський діалог. – 2007. – 20 квіт. – С. 4.

Ефект Паганіні [про ювілейний концерт рівненського вокально-інструментального ансамблю «Срібна терція» з нагоди 15-річчя колективу] / підготував А. Матвіїв // Рівне вечірнє – 2010. – 2 груд. – C. 16.

Забута Б. Ансамбль «Срібна терція» співає тільки наживо [розмова із художнім керівником, композитором. аранжувальником, акордеоністом рівненського вокально-інструментального тріо «Срібна терція» Борисом Забутою про особливості популярного гурту] / Б. Забута ; спілкувався С. Снісаренко // Сім днів. – 2015. – 11 черв. – C. 16.

Забута Б. «Чиновники зі мною вчинили непорядно» [про книгу А. Дацкова «Цим і живу», присвячену рівненському композитору Б. Забуті] / Б. Забута // Рівне вечірнє – 2007. – 2 серп. – C. 18.

Знайомтесь: «Срібна терція» // Народна творчість. – 1998. – № 3. – С.18.

Каганов М. Мелодії дружби / М. Каганов // Червоний прапор. – 1972. – 11 лют. – С. 3.

Калько С. З баяном по життю / С. Калько // Літопис Заходу – 2007. – 28 черв. – C. 16.

Калько С. «Срібна терція» / С. Калько // Волинь. – 1998. – 11 верес. – С. 14.

Калько С. Срібне тріо – бандура, скрипка та баян : [про рівнен. вокал.-інструмент. тріо «Срібна терція»] / С. Калько // Сім днів. – 2005. – 23 верес. – C. 16.

Кондрашевський А. Дзвени, музико! / А. Кондрашевський // Червоний прапор. – 1978. – 1 січ. – С. 3.

Кривдик В. Пісні над Саянами. Дні культури Ровенщини в Туві / В. Кривдик // Червоний прапор. – 1980. – 17 черв. – С. 4.

Матвіїв А. Борис Забута: «Такого тріо, як «Срібна терція», в Україні більше немає» / А. Матвіїв // Рівне вечірнє. – 2006. – 18 трав. – С. 18.

Матвіїв А. 10 Років «Срібній терції» / А. Матвіїв // Рівне вечірнє. – 2006. – 8 черв. – С. 17.

Павлюк Г. Струни серця / Г. Павлюк // Червоний прапор. – 1985. – 7 квіт. – С. 3.

Петрова М. Військові Севастополя у захопленні від виступів «Полісянки» та «Наспіву» / М. Петрова // Сім днів. – 1995. – С. 16.

Матвіїв А. «П'ятнашка» «Срібної терції» : [вокальному гурту «Срібна терція» 15 років] / А. Матвіїв // Рівне вечірнє. – 2010. – 25 листоп. – C. 16.

Смик О. Звітує «Дружба» / О. Смик // Зміна. – 1984. – 4 берез. – С. 4.

Столярчук Б. Позивні душі / Б. Столярчук // Зміна. – 1988. – 19 квіт. – С. 4.

Ступницька С. Зустріч із «Срібною терцією» / С. Ступницька // Діалог – 1998. – 10 лип. – С. 4.

«Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України» : Указ Президента України 24 серп. 2006 р. № 694 /2006 [Бориса Забуту нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня] // Урядовий кур'єр. – 2006. – 30 серп. – С. 8.

«Про нагородження працівників підприємств, установ і організацій міста Ровно Почесною Грамотою та Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР» : Указ Президії Верховної Ради Української РСР [грамотою Президії Верховної ради УРСР нагороджено Б. І. Забуту] // Червоний прапор. – 1983. – 14 верес. – С. 1.

Шевчук С. І. Золоті ключі мистецтва / С. І. Шевчук // Червоний прапор. – 1985. – 22 берез. – С. 3.

Шевчук С. І. Чарівні звуки / С. І. Шевчук // Червоний прапор. – 1982. – 28 листоп.

Шепітько Є. Народним талантам квітнути / Є. Шепітько // Червоний прапор. – 1986. – 26 берез. – С. 3.

Шутенко А. Акорди шани / А. Шутенко // Друг читача. – 1983. – № 46. – С. 8.

Юров П. Веселкові барви натхнення / П. Юров // Червоний прапор. – 1983. – 18 верес. – С. 3.

 

Інтернет-ресурси

Забута Б. І. Музична культура Галичини на зламі ХІХ-ХХ століть [Електронний ресурс] : [доп. на ХІІІ Міжнар. наук. інтернет-конф. «Соціум. Наука. Культура» (25-27 січ. 2017 р.)] / Б. І. Забута // Наукові конференції : сайт. – Режим доступу: http://intkonf.org/zabuta-bi-muzichna-kultura-galichini-na-zlami-hih-hh-stolit/. – Назва з екрана.

Забута Б. Рівненщина культурно-мистецька: портрет у часі і просторі [Електронний ресурс] / Б. Забута // Вісник Книжкової палати. – 2012. – № 8. – С. 11-12. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2012_8_5. – Назва з екрана

Борис Забута: «Такого тріо, як «Срібна терція», в Україні більше немає» [Електронний ресурс] / Б. Забута // Рівне вечірнє : сайт. – Режим доступу: http://rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=013075. – Назва з екрана.

Срібна терція [Електронний ресурс] // facebook : сайт. – Режим доступу: https://www.facebook.com/SribnaTerzia/posts/362452037169548. – Назва з екрана.

Срібна Терція [Електронний ресурс] // Народні впливові : сайт. – Режим доступу: http://rivne1.tv/Info/?id=77605. – Назва з екрана.

Забута Б. «Чиновники зі мною вчинили непорядно» [Електронний ресурс] / Б. Забута // Рівне вечірнє : сайт. – Режим доступу: http://rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=016258. – Назва з екрана.

 

Відео

Забута Б. Вокально-інструментальне тріо «Срібна терція» : фільм [Електронний ресурс] / Б. Забута // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=H4P5Tzkct-Y. – Назва з екрана.

Красоткін А. Червона рута. Тріо Срібна терція. Українська народна пісня. Ukrainian folk song [Електронний ресурс] / А. Красоткін // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=G3-WyQFE3Q8. – Назва з екрана.

Красоткін А. Лелеча доля. Тріо Срібна терція. Українська народна пісня. Ukrainian folk song [Електронний ресурс] / А. Красоткін // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mVKpbCPP2tw. – Назва з екрана. 

Красоткін А. Черемшина. Тріо Срібна терція. Українська народна пісня. Ukrainian folk song [Електронний ресурс] / А. Красоткін // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=GD_5oYUsJEk. – Назва з екрана. 

Красоткін А. Човник хитається Срібна терція Українська народна пісня Ukrainian folk song [Електронний ресурс] / А. Красоткін // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=2UGY7RjWsas. – Назва з екрана. 

 

Анжела Хамедюк 




усі виставки »

Проєкт «#Марія90»

Проєкт «#Марія90»

Культурний фронт. Бібліотека

Культурний фронт.
Бібліотека

Історична Волинь

Історична Волинь

Електронні каталоги

Електронні каталоги

Рівне та рівняни у фотографіях

Рівне та рівняни у фотографіях

Революція Гідності. Війна

Революція Гідності. Війна

Аудіобібліотека

Аудіобібліотека

Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

Видання бібліотеки

Видання бібліотеки

Електронна доставка документів

Електронна доставка документів

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Конкурс "Краща книга Рівненщини"

Цифрові колекції

Цифрові колекції