«Щира любов історика до своєї Батьківщини

 може виявлятися тільки в строгій повазі до правди»

(М. І. Костомаров)

Костомаров Микола Іванович (псевдоніми і криптоніми – Ієремія Галка, Іван Богучаров, Ніколай Н., Равві, Н. К., Н. К-ва та ін.) – український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з 1876 р.

Народився 4 (16) травня 1817 р. в слободі Юрасівці, тепер Ольховатського р-ну Воронежської області в сім'ї російського поміщика, мати – українка з кріпаків.

Закінчив 1837 р. історико-філологічний факультет Харківського університету. Під впливом українських фольклорних збірників захопився збиранням та вивченням народної поезії, 1844 р. захистив магістерську дисертацію «Об историческом значении русской народной поэзии». По закінченні університету деякий час служив юнкером в уланському полку, потім викладав історію в гімназіях Харкова, Рівного, Києва, зокрема 1845 р. – ст. учитель Першої київської гімназії, з 1846 р. – ад'юнкт-професор кафедри російської історії Київського університету.

У 1845-46 рр. разом з М. Гулаком і В. Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство, де брав активну участь у складанні програмних документів – «Книги буття українського народу», «Статуту Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія», відозв «До братів-українців», «До братів-росіян», «До братів-поляків»; автор записки про об'єднання слов'янських народів. 

Члени Кирило-Мифодіївського товариства

Основною задачею суспільства М. І. Костомаров вважав «поширення ідей слов'янської взаємності як шляхами виховання, так і шляхами літературними».

Він був членом таємного Кирило-Мефодіївського товариства, яке прагнуло здійснення планів інтеграції слов'янства у федерацію рівноправних народів, позбавлених станового розподілу, «мерзенного кріпацтва». М. Костомаров розробляє програму та ідеологію братства, що були закладені в основу «Книги буття українського народу». Ця праця була знайдена в жандармських архівах 1917 р. За своєю структурою, формою та стилем вона нагадує Біблію. Костомаров використовує її сюжети, стиль, дух і певною мірою повторює прийом І. Котляревського, «перелицьовуючи» й пристосовуючи Старий Заповіт для викладу соціально-політичної програми діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Такий засіб цілком виправданий і доцільний, бо для тодішнього масового читача подібний виклад матеріалу був звичним, зрозумілим.

Кирило-Мефодіївське братство та його організатори, зокрема Микола Костомаров, зосередили головну увагу саме на соціальних і політичних питаннях. І хоч за своєю діяльністю організація не була радикально революційною, вона страшенно налякала царизм. Адже центральними пунктами програмних документів була боротьба проти кріпацтва, самодержавства, встановлення демократичної системи державного управління, самостійний розвиток кожної слов'янської держави в межах слов'янського федеративного союзу.

«Книга буття...» Костомарова дає підстави вважати, що єдина політична організація слов'янських народів виводилась із їх спільного походження, духовної спорідненості й подібності історичної долі.

Цитати Миколи Костомарова з «Книги буття українського народу»

«Тому що не хотіла Україна йти услід мов, а трималася закону божого, і всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що не в одній стороні на світі так щиро не моляться богові, ніде чоловік не любив так своїй жони, а діти своїх батьків».

«І день ото дня росло, умножалося козацтво і незабаром були б в Україні усі козаки, усі вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні царя, ні пана, опріч Бога єдиного, і, дивлячись на Україну, так би зробилось і в Польщі, а там і у других слов'янських краях. Тоді Україна пристала до Московщини і поєдналась з нею як єдиний люд слов'янський с слов'янським нерозділимо і несмісимо, на образ іпостасі божої нерозділимої і несмісимої, як колись поєднаються усі народи слов'янські між собою».

«Але скоро побачила Україна, що попалась у неволю, бо вона по своїй простоті не пізнала, що там був цар московський, а цар московський усе рівно був, що ідол і мучитель».

«І одбилась Україна од Московщини, і не знала, бідна, куди прихилить голову».

Микола Костомаров

В прокламації «До братів українців» М. Костомаров розкривав систему політичної федеративної організації слов'ян, котрі мають поєднатись, але «так, щоб кожен народ складав свою республіку й управляв своїми справами незалежно від інших, щоб кожен народ мав свою мову, свою літературу і свій власний устрій... Щоб був один сойм або Рада Слав'янства, де б сходилися депутати... і рішали такі діла, котрі належать до цілого Союзу Слав'янського. Щоб у кожній республіці була загальна рівність і свобода, а станів щоб зовсім не було. Щоб депутатів і урядовців вибирано не по роду, не по багатству, а по розуму й освіті».

Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш

Навесні 1847 р. Костомарова заарештовано. Після річного ув'язнення в казематі «Третього відділу», а потім у Петропавловській фортеці його вислано до Саратова. Тут він служив (1848-1857) у Статистичному комітеті; у 1848-1850 рр. був перекладачем при губернському управлінні, редактором неофіційної частини «Саратовских губернских ведомостей», близько зійшовся з М. Чернишевським, О Пипіним, Д. Мордовцем. 1856 р. Костомарова амністовано.

З 1858 р. жив у Петербурзі. В 1859-1862 рр. – екстраординарний професор кафедри російської історії Петербурзького університету. Влаштовував літературні «вівторки», куди сходилися земляки-українці (П. Куліш, О. Стороженко, В Горленко та ін.). Підтримував тісні зв'язки з М. Добролюбовим, В. Стасовим, М. Ге, О. Бодянським; співпрацював у журналах «Современник», «Вестник Европы» (один із його засновників), «Отечественные записки», «Русское слово», «Русская старина», «Киевская старина» та ін. Виступив із статтєю «Україна» у журналі «Колокол». Брав діяльну участь у створенні журналу «Основа», у виробленні його національно-культурної програми. На початку 1862 р. залишає працю в університеті і зосереджується на науковій роботі.

Був членом-редактором Київської археографічної комісії; за його редакцією у 1863-1884 рр. видано 12 томів «Актов Южной и Западной России» з історії України і Білорусії 14-17 ст. Показуючи близькість історичної долі і культурного життя українського та російського народів у статті «Две русские народности» (1861), Костомаров розрізняв визначальні риси національного характеру українців та росіян. Автор праць з історії: «Начало Руси» (1860), «Мысли о федеративном начале в древней Руси» (1861), «Севернорусские народоправства во времена удельно-вечевого уклада» (1864), «Вече и вечевое устройство в древней Руси» (1864) та ін. Написав «Русскую историю в жизнеописаниях ее главнейших деятелей» (т. 1-7, 1873-88). Праці з історії України присвячені здебільшого періодові 15-17 ст.: «Иван Свирговский, украинский гетман XVI века» (1855), «Богдан Хмельницкий и возвращение Южной Руси к России» (1857), «Черты народной южнорусской истории» (1861), «Южная Русь в конце XVII века» (1867), «Руина» (1879-80), «Мазепа» (1882) та ін.

В історію української літератури Костомаров увійшов як письменник-романтик: віршові збірки «Украинские баллады» (1839), «Вітка» (1840), історичні п'єси.

Поезія Костомарова характеризується широкою проблематикою і розмаїттям жанрових форм: вірші-балади, в основу яких покладено народні вірування, легенди та історичні перекази.

Громадянська лірика Костомарова пройнята мотивами боротьби з тиранією, поетизацією козацької слави України («Давнина», «Діти слави, діти слави!», «На добраніч»). Твори на історичні теми нерідко спроектовані на проблеми сучасності («Юпитер светлый плывет по зеленым водам киммерийским», «Співець Митуса» та ін.).

Костомаров одним з перших в українській поезії запровадив гекзаметр (вірш «Эллада») та елегійний дистих (вірш «Нічна розмова»), п'ятистопний ямб. Особливостями його вірша є багатство ритміки, відсутність регулярної строфіки, чергування коломийкового вірша з говірним віршем. Для громадянської лірики характерні ораторсько-публіцистичні інтонації, риторичні засоби.

Костомаров – автор історичних трагедій «Сава Чалий» (1838) і «Переяславська ніч» (1841), які відзначаються новизною проблематики. Романтичні драми «Кремуций Корд» (1849), «Эллины Тавриды» (1883), «Украинские сцены из 1649 года» (незакін.) позначені тираноборчими мотивами.

Костомаров відомий як прозаїк: повість «Сорок лет» (1840, перероблена, доповнена й видана 1902 р. Л. Толстим), «Казка про дівку-семилітку» (1840; опублікована 1860), літературні казки «Торба» й «Лови» (обидві – 1843), повість з часів повстання С. Разіна «Сын» (1865), історична хроніка з часів Івана Грозного «Кудеяр» (1875), повісті «Холуй» (1878), «Черниговка» (1881) – з українського життя 17-18 ст. По смерті Костомарова 1886 р. вийшла в Петербурзі збірка його прозових творів «Рассказы И. Богучарова (Николая Костомарова)».

М. І. Костомаров переклав частину «Краледворського рукопису», окремі твори Дж. Байрона, В. Шекспіра (пісня Дездемони з трагедії «Отелло»), з чеської («Ягода», «Рожа») і польської («Панич і дівчина») народної поезії.

Костомаров — один з перших українських літературних критиків. З його історичних і суспільних поглядів випливає розуміння народної поезії як втілення національного духу, а також індивідуальної творчості як продовження фольклорного процесу на новому рівні.

 З діяльністю Костомарова пов'язана поява в Україні культурно-історичної школи у літературознавстві. Стаття «Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке» (1843) є по суті першою професійною критичною працею в українському літературознавстві. Костомаров приділяв увагу проблемі самобутності української літератури, її народності, з'ясуванню ідейно-естетичних функцій.

Костомаров знав Т. Шевченка з 1846 р. У рецензії на «Кобзар» (1860), «Воспоминании о двух малярах» (1861), книзі «Поэзия славян. Сборник лучших поэтических произведений славянских народов в переводах русских писателей» (1871) та в «Споминках про Шевченка» в празькому виданні «Кобзаря» (т. 2, 1876) оцінював творчість Т. Шевченка як всенародний скарб.

У численних публіцистичних статтях («Ответ на выходки газеты «Czas» и журнала «Revue Contemporaine»; «Правда полякам о Руси: по поводу статьи в «Revue Contemporaine», «Правда москвичам о Руси», усі – 1861; «Мысли южно-русса», 1862; «О преподавании на народном языке в Южной Руси», 1863, та ін.), спрямованих проти реакційної політики російських і польських шовіністичних кіл, Костомаров відстоював історичне право української мови на самобутній розвиток. Але у період заборони українського друкованого слова в 70–80 pоки та звинувачень Костомарова в «українофільстві» й «сепаратизмі» він приєднується до слов'янофільської концепції «літератури для домашнього вжитку». Цим він «можливо спрощував і звужував українську проблему, – писав М. Грушевський, – стараючися пропхнути її через урядове вухо».

Помер Микола Костомаров 7(19) квітня 1885 року в Петербурзі.

Микола Костомаров

Микола Костомаров. Худ. Микола Ґе, 1878

Микола Костомаров у домовині. Худ. Микола Ґе, 1885

Микола Костомаров у Рівненській Гімназії

м. Рівне. Гімназія. Початок ХХ століття

Чи не найяскравішим спогадом з історії гімназії першої половини століття стала діяльність видатного історика, письменника і громадського діяча, ідеолога Кирило-Мефодіівського братства, розгромленого Царизмом 1847 року в Києві, Миколи Костомарова. Він перебував у Рівному протягом одного навчального року (1844-45), але устиг зробити досить багато. Історик прагнув побувати у нашому краї, славному спогадами та пам'ятками героїчної минувшини, тому охоче прийняв призначення на вчительську посаду Рівненської гімназії.

Новаторську педагогічну працю Костомарова у гімназії розцінювали по-різному: учні захоплювалися новим викладачем, дирекція негативно оцінювала його вільнодумство, учителі – співчутливо або байдуже... «Як викладач історії, – згадував його тогочасний колега Кирило Яновський, – Микола Іванович не був схожий на інших викладачів цього предмета: своєю полум'яною, живою і ясною мовою він справді захоплював учнів, незважаючи на їх молодість та на те, що викладав свій предмет значно ширше, ніж у підручниках того часу... Учні любили його... Випробування, що проводилися в кінці 1844-45 року..., показали, що М. І.  Костомаров досяг своїм викладанням блискучих результатів: майже всі учні його відповідали на питання, запропоновані як ним, так і асистентами, і, крім того, деякі із них виявили вміння викладати хід подій у прекрасному зв'язному оповіданні». Такими були наслідки педагогіки Костомарова, а щоденна робота з учнями грунтувалася на систематичному вивченні дисципліни. Вчитель сам майстерно і творчо оповідав про історичні події та героїв минулого, постійно опитував учнів і вимогливо оцінював їх знання, намагаючись не просто переказу почутого, але і власної оцінки, критичного осмислення, живого сприйняття історії. Не дивно, що після такого викладання, яке абсолютно суперечило казенно-рутинним вимогам на екзамені трапився інцидент. Один учень у розповіді про історичну подію висловив власну її оцінку, яка розходилася з офіційно прийнятою. Це викликало гнів директора гімназії, і тільки втручання Костомарова згладило конфлікт.

Своєю активною діяльністю Микола Костомаров протистояв розтлінному впливові довколишнього середовища. Окрім викладання, він багато часу віддавав історичним студіям. На квартирі у службовця Самарського, щирого й гостинного українця з тутешніх міщан, учитель наполегливо студіював козацькі літописи, інші історичні джерела. Він готувався до створення великої наукової праці про Хмельниччину. Ця праця була закінчена пізніше, вже у Петербурзі й опублікована у знаменитих «Отечественных записках», принесла авторові славу видатного історика. Між іншим, окремі історичні джерела Костомаров віднайшов на Волині під час свого перебування у Рівному. Двічі, як тільки траплялися паузи у викладанні, він здійснював подорожі історичними місцями краю, в ході яких відвідав Пересопницю, Дубно, Почаїв, Берестечко, Межиріч, Дермань, Тайкури тощо.

Великим захопленням Миколи Костомарова було збирання та дослідження усної народної творчості наших краян. Записуючи пісні, думи, історичні легенди та оповіді, учений вбачав у них справжнє, не викривлене зображення народного життя і народного характеру, а також і об'єктивний погляд на історію: «Ось де справжня історія, правдива історія народного життя, яке котилось непомітно для професорів, академіків, членів історичних товариств, – історія, яка зовсім не узгоджується з тим, що ми чували від наших піїтів, риторів, педагогів». Звичайно, цим захопленням він не міг не поділитися зі своїми вихованцями, яких навчав бачити у фольклорі живий відгук історичних подій. До справи збирання фольклору романтичний історик залучив і гімназистів. Гідним результатом колективної збирацької праці під керівництвом учителя стала велика збірка історичних пісень краю (до неї увійшло 202 пісні). Микола Костомаров повіз її із собою, повертаючись із Рівного і, як тільки з’явилася сприятлива можливість, видав зі своїми фаховими коментарями (Саратов, 1859 р.). А ще чимало прецікавих записів наводить він у своїх листах з Рівного: «Я із жадібністю на кожному кроці розпитував про побут тутешнього народу (зізнаюсь, це мене більше захоплює тепер, ніж навіть народна поезія), і одержав жахливі свідчення. Каторга кращою була б для них!.. Одним словом, про селян тутешніх у XIX столітті залишається те ж саме сказати, що говорив Боплан у ХVІІ-му... Утім, моли Бога встаючи і лягаючи, щоб зцілив бідний народ руський від цієї язви, що заражає його від Тобольська до Радзивилова».

Видання, що містять відомості про М. І. Костомарова в Рівному

Шевчук С. Велика Волинь у слідчих матеріалах Кирило-Мефодіївського товариства / С. Шевчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : матеріали наук. конф. 25-26.10.2006 р. – Рівне : Волин. обереги. – 2006. – Вип. 4. – C. 145-150.

Василенко О. Історія Волині в теоретичній спадщині М. І. Костомарова та С. М. Соловйова (історіософське порівняння) / О. Василенко // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. праць. – Луцьк : Твердиня. – 2007. – C. 35-38.

Власюк О. Оцінки Миколи Костомарова Берестецької битви у працях рівненських авторів / О. Власюк // Українська культура в іменах і дослідженнях : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне, 1997. – Вип. 1. – C. 65.

Кралюк П. Дослідження історії Хмельниччини і Берестецької битви М. Костомаровим під час його перебування на Волині / П. Кралюк // Берестецька битва в історії України : науков. зб. матеріалів восьмої всеукр. наук.-краєзн. конф., присвяч. 350-річчю битви під Берестечком, 16-17 черв. 2001 р. / Рівнен. обл. краєзн. т-во. – Рiвне : Лiста. – 2001. – C. 33-36.

Лисиця А. Микола Костомаров / А. Лисиця // Лисиця А. Місто Рівне: сторінки історії. – Рівне, 2008. – С. 126-129.

Лотоцький Ю. Подорож М. І. Костомарова місцями битви під Берестечком / Ю. Лотоцький // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : матеріали наук. конф. 25-26.10.2006 р. – Рівне : Волин. обереги. – 2006. – Вип. 4. – C. 108-110.

Смолій В. Микола Костомаров : Віхи життя і творчості : енцикл. довід. / В. А. Смолій, Ю. А. Пінчук, О. В. Ясь. – Київ : Вища шк., 2005. – 544 с.

Поліщук Я. Великодньо-дубенська мандрівка Миколи Костомарова [1845 р.] / Я. Поліщук // Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 15-річчю створення Держ. історико-культ. заповідника м. Дубна. – Дубно. – 2008. – C. 38-40.

Леонова Л. Виставка документів державного архіву Рівненської області про М. І. Костомарова і Городоцький краєзнавчий музей / Л. Леонова // Українська культура в іменах і дослідженнях : наук. зап. / Рівнен. держ. ін-т культури. – Рівне, 1997. – Вип.1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури : 180-річчю М.Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка. – C. 106.

Михайлишин О. Замок князів Вишневецьких та його колекції як об’єкт історичних пошуків М. І. Костомарова / О. Михайлишин // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. записки Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C. 66-67.

Булига О. Микола Костомаров : (за матеріалами першої Костомарівської енциклопедії) // Булига О. Поєднані Волинню : іст.-краєзн. нариси. Кіносценарій / Булига О. – Рівне : Волинські обереги. – 2010. – C. 111-115.

Баженов Л. Краєзнавство в житті та творчості Миколи Костомарова / Л. Баженов // Українська культура в іменах і дослідженнях : наук. зап. /Рівнен. держ. ін-т культури. – Рівне, 1997. – Вип.1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури : присвяч. 180-річчю М.Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка. – C. 58-60.

Близняк М. Дослідник життя народу, його історії : [про М. Костомарова] / М. Близняк // Сім днів. – 2003. – 31 жовт. – C. 18.

Булига О. Волинські штрихи до портрета Миколи Костомарова (за матеріалами першої костомарівської енцикл.) / О. Булига // Наукові записки / Рівнен. обл. краєзн. музей.  – Рівне : Перспектива. – 2007. – Вип. 5 : [присвяч. 150-річчю від дня народження М. І. Костомарова]. – C. 7-8.

Василенко О. Історія Волині в спадщині М. І. Костомарова / О. Василенко // Волинь і волинське зарубіжжя : тези доповідей та повідомлень Міжнар. наук. конф., Луцьк, 16-18 черв. 1994 р. – Луцьк, 1994. – C. 229-232.

Власюк О. Оцінки Миколи Костомарова Берестецької битви у працях рівненських авторів / О. Власюк // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C. 65.

Галич О. Микола Костомаров: Україна, Волинь, Рівне / О. Галич // Українська культура в іменах і дослідженнях : наук. зап. / Рівнен. держ. ін-т культури. – Рівне, 1997. – Вип.1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка. – C. 10-12.

Гень О. М. Волинь у долі Миколи Костомарова / О. М. Гень // Роде наш красний... Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк : Вежа. – 1996. – Т. 2. – C. 129-131.

Гонтар О. Державницькі погляди Миколи Костомарова / О. Гонтар // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C. 41-43.

Гром В. Костомаров М. І. і національне пробудження України / В. Гром // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C. 46-49.

Кралюк П. Історіософія Миколи Костомарова / П. Кралюк // Кралюк П. М. Історія філософії України : навч. посіб. / П. М. Кралюк. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія». – 2013. – C. 429-433.

Любченко В. Микола Костомаров про особливості формування українського етносу в праці «Дві руські народності» / В. Любченко // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C. 43-46.

Костомаров М. Автобіографія (уривки) / М. Костомаров // Місто дивної долі : Рівне очима хроністів та письменників. – Рівне, 2009. – С. 41-43.

Маключенко В. Діяльність Гетьмана І. Виговського в оцінці М. Костомарова / В. Маключенко // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. –Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C.5.

Масний О. С. М. І. Костомаров і Волинь / О. С. Масний // Велика Волинь : минуле і сучасне : тези регіон. наук. конф. 14-16 листоп. 1991 р. – Рiвне, 1991. – C. 62-64.

Микола Костомаров // Рівне літературне : антологія / упоряд. Л. Рибенко. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія». – 2013. – C. 338-346.

Микола Костомаров у вимірах сучасності : зб. наук. праць за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. / РДГУ. – Рівне : Волин. обереги, 2007. – 220 с.

Пінчук Ю. Огляд історіографії про М. І. Костомарова / Ю. Пінчук // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C. 14-15.

Стихун Л. Художні образи творів М. Костомарова у мистецтві читця / Л. Стихун // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч.я 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C. 60-62.

Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури, 1997. –184 с.

Ясьмо В. Вагоме надбання української науки і культури / В. Ясьмо // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C. 20-23.

Гривюк С. Микола Костомаров – вчений, краєзнавець, викладач / С. Гривюк // Наукові записки / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне : Перспектива. – 2007. – Вип. 5 : [присвяч. 150-річчю від дня народження М. І. Костомарова]. – C. 9-11.

Лист Миколи Костомарова // Над Іквою-рікою : літ.-мист.-краєзн. альм. – Дубно : Дубен. друк. – 2007. – C. 89-90.

Пінчук Ю. З волинських років М. І. Костомарова / Ю. Пінчук, Г. Пасещенко // Осягнення історії : зб. наук. праць на пошану професора Миколи Павловича Ковальського з нагоди 70-річчя / Остроз. Акад.; Укр. іст. т-во. – Острог-Нью-Йорк, 1999. – C. 418-425.

Терлецький В. Деякі штрихи до взаємин М. І. Костомарова із сучасниками на терені фольклорно-етнографічних досліджень / В. Терлецький // Микола Костомаров у вимірах сучасності : зб. наук. праць за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. / РДГУ. – Рівне : Волин. обереги. – 2007. – C. 211-217.

Касянчук І. Що цікавило відомого етнографа [М. Костомарова] в нашому [Дубенському] краї / І. Касянчук // Скриня – 2012. – 31 трав. – C. 9.

Самсонюк Т. Рівненщина в етнографічних дослідженнях Миколи Костомарова / Т. Самсонюк // Наукові записки / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне : Перспектива. – 2007. – Вип. 5 : [присвяч. 150-річчю від дня народження М. І. Костомарова]. – C. 12-15.

Шевчук В. А. Видатні українські етнографи, що вивчали Південну Волинь в ХІХ- на початку ХХ ст. / В. А. Шевчук // Велика Волинь: минуле й сучасне : (матеріали міжнар. наук.-краєзн. конф., жовт. 1994 р.). – Хмельницький-Ізяслав-Шепетівка. – C. 67-71.

Баженов Л. Краєзнавство в житті та творчості Миколи Костомарова / Л. Баженов // Українська культура в іменах і дослідженнях : присвяч. 180-річчю М. Костомарова та 150-річчю Ф. Вовка : наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне : Рівнен. держ. ін-т культури. – 1997. – Вип. 1 : Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – C. 58-60.

Чирська М. Пам'яткознавчі подорожі М. Костомарова шляхами Волині / М. Чирська // Острозький краєзнавчий збірник : зб. наук. праць / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога ; Острозьке наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких ; упоряд. М. П. Манько. – Острог : Свинарчук Р. В. – 2015. – Вип. 8. – C. 152-153.

Іркутська А. 190-річниця з дня народження першого краєзнавця Волинської землі [М. Костомарова. В обл. краєзн. музеї відбулася наук.-практ. конф.] / А. Іркутська // Рівне Час. – 2007. – 24 трав. – C. 7.

Пащук І. Незабутні автографи : до краєзн.-літ. сторінок [Рівнен.] р-ну / І. Пащук // Слово і час. – 2004. – 12 берез. – C. 7.

Просвітницька діяльність і педагогічні ідеї М. І. Костомарова

Микола Костомаров

Працюючи викладачем гімназій у Рівному та Києві, ад'юнкт-професором Київського університету, Микола Іванович Костомаров добре знав проблеми школи і роль освіти в житті народу. На його думку, «Народна освіта – всьому голова, всьому основа». Усе своє життя він присвятив тому, аби реалізувати цю тезу. У «Книзі буття українського народу» Костомаров виклав свою освітню програму, в якій з метою піднесення українців на перший план ставиться справа народної освіти, за допомогою якої здійснюється «ознакомление народа с плодами образованности».

Елементарна народна освіта мусить подаватися рідною мовою, для якої не повинно бути ніяких обмежень порівняно з російською. Вченого непокоїв примітивний рівень освіти народних шкіл, і він викладав реалістичну програму початкового навчання: «Треба обмежитися елементарним викладом наукового знаття, необхідного для першої освіти. Тому на теперішній час, крім букварів, народові потрібні: коротка біблійна і церковна історія, катехізис, виривки з повчань учителів церкви, з житій улюблених народом святих і пояснення богослужіння, щоб там говорили модні поступовці, ті, що вважають можливим накидати народові матеріалізм, але народ з огидою відвернеться від їх науки, скоро помітить, що під покривкою науки хочуть у нього відібрати святощі його серця».

Крім духовної освіти, Костомаров наполягав на оволодінні учнями рідною мовою, граматикою, розширенні знань з природознавства, основ народного життя, ролі народу в державі, його юридичних прав тощо.

М. І. Костомаров відстоює самостійність української мови та її обов'язкове вивчення як предмета в народній школі. Він детально аналізує фонетичні й граматичні особливості української мови, показує її відмінність від великоруської та польської.

З 1862 p. М. І. Костомаров звертає увагу на видання українських підручників. У статті «О преподавании на южнорусском языке» він закликає українську інтелігенцію до видання навчальних книг та книжечок для дитячого читання, до пожертв на ці видання тощо. На думку вченого, слід створювати школи, в яких діти селян здобували б освіту рідною мовою.

Велику пізнавальну цінність мають дослідження вченим проблем української ментальності, які лягли в основу зародження української етнопсихології та етнопедагогіки. У статті «Дві руські народності» він здійснює спробу порівняльного аналізу української та російської ментальностей.

Подання Костомаровим характеристики духовності українця мало і має величезне значення у побудові української національної системи виховання. Адже перевага особистого над спільним, індивідуалізм, прагнення особистості до самовияву, нетерпимість до підпорядкування, поетичність, почуттєвість, естетичність, ідеалізм, м'якість, мрійливість – ці та інші риси характеру українця мають враховуватися у змісті освіти, методиці навчальної та виховної роботи. У практичній діяльності кращих українських вчителів багатьох поколінь ми бачимо вміле використання різноманітних чинників, форм та методів педагогічного впливу, спрямованих на формування духовності поколінь, що вступають у життя.

Твори М. І. Костомарова

Микола Іванович Костомаров

Костомаров М. І. Твори : В 2-х т. / М. І. Костомаров. – Київ : Дніпро, 1990. – Т. 1 : Поезії. Драми. Оповідання. – 538 с. ; Т. 2 : Повісті. – 779 с.

Костомаров Н. И. Автобиография. Бунт Стеньки Разина / Н. И. Костомаров. – Київ : Наук. думка, 1992. – 512 с.

Костомаров М. І. Богдан Хмельницький : Т. 4 / М. І. Костомаров. – Тернопіль, 1889. – 182 с.  

Костомаров Н. И. Галерея портретів : біогр нариси / Н. И. Костомаров. – Київ : Веселка, І993. – 324 с.

Костомаров Н. Господство дома Св. Владимира : Русская история в жизнеописаниях её главнейших деятелей / Н. Костомаров. – Москва : Воениздат, 1993. – 763 с.

Костомаров М. І. Дві руські народності / М. І. Костомаров ; пер. О. Кониський. – Харків : Майдан, 1991. – 72с.

Костомаров М. І. «Закон Божий» / М. І. Костомаров. – Київ : Либідь, 1991. – 39 с. 

Костомаров Н. И. Земские соборы : ист. монографии и исследования / Н. И. Костомаров. – Москва : Чарли, 1995. – 640 с.

Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования : В 2-х кн. / Н. И. Костомаров. – Москва : Книга, 1990. – 235 с.

Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография  / Н. И. Костомаров. – 2-е изд. – Киев : Изд-во КГУ, 1990. – 734 с. 

Костомаров М. І. Історія України в життєписах визначних її діячів / М. І. Костомаров ; пер. і переднє слово О. Барвінського. – Київ : Україна, 1991. – 493 с.

Костомаров Н. И. Казаки : Ист. монографии и исследования / Н. И. Костомаров. – Москва : Чарли, 1995. – 608 с.

Костомаров Н. Кудеяр : Историческая хроника : В 3-х кн. / Н. Костомаров. – Москва : Книга, 1989. – 254 с.

Костомаров М. І. (Амвросій Могила. Ієремія. Галка) : поезії / М. І. Костомаров. – Київ : Рад. письменник, 1972. – 234 с.

Костомаров Н. И. Преемники Богдана Хмельницкого / Н. И. Костомаров. – Киев : Радуга, 2006. – 72 с.

Костомаров Н. Раскол : ист.монографии и исследования / Н. Костомаров. – Москва : Чарли, 1994. – 608 с.

Костомаров Н. И. Руина ; Мазепа ; Мазепинцы : Ист. монографии и исследования / Н. И. Костомаров. – Москва : Чарли, 1995. – 800 с.

Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров. – Москва : Эксмо, 2004. – 1024 с.

Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей  / Н. И. Костомаров. – Москва : Эксмо, 2004.

Кн. 1 : Древняя Русь – основание династии Романовых, 2004. – 845 с.

Кн. 2 : Допетровская Россиия – расцтвет Российской империи, 2004. – 956 с.

Костомаров Н. И. Русские инородцы : Ист. монографии и исследования / Н. И. Костомаров. – Москва : Чарли, 1996. – 608 с.

Костомаров М. І. Слов’янська міфологія : Вибрані пр. з фольклористики й літературознавства / М. І. Костомаров. – Київ : Либідь, 1994. – 384 с.

Костомаров М. І. Старожитності Волині / М. І. Костомаров ; пер. з рос. Д. В. Чобіт. – Броди : Просвіта, 1999. – 31 с.

Костомаров Н. И. Старый спор ; Последние годы Речи Посполитой / Н. И. Костомаров. – Москва : Чарли, 1994. – 245 с.

Костомаров Н. И. Сын. Холоп. Сорок лет : повести / Н. И. Костомаров. – Киев : Днипро, 1987. – 387 с. 

Костомаров М. І. Чернігівка : повість / М. І. Костомаров // Франко І. Захар Беркут ; Костомаров М. Чернігівка. – Київ, 1994. – С. 149-309.

Про життя і творчість М. І. Костомарова

Замлинський В. Микола Костомаров / В.Замлинський // Історія України в особах: ХІХ-ХХ ст. – Київ, 1995. – С.70-73.

Історія української літератури : в 2 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (голова) та ін. – Київ : Наук. думка, 1987. – Т. 1. – 631 с.

Савон О. А. Дідівці. Садиба творчості і доброти / О. А. Савон. – Прилуки : Краєзнавець. – 1993. – 31 с.

Судаков В. Костомаров Микола Іванович (1818–1885) / В.Судаков // Видатні постаті України : біогр. довід. / Г. В. Щокін, М. Ф. Головатий, В. А. Гайченко та ін. – Київ, 2004. – С.424-428.

Іванко А. Український Кремуцій Корд (М. І. Костомаров) / А. Іванко // Історія України. – 2003. – № 10. – С. 1-9.

Костомаров Микола Іванович (1817–1885) // Енциклопедія українознавства : у 10 т. словник. частина / за ред. В. Кубійовича. – Київ, 1996. – Т. 3. – С.11-48.

Костомаров Микола Іванович // Довідник з історії України / ред.: І.Підкова, Р. Шуст. – 2-ге вид. – Київ, 2001. – С. 357–358.

Костомаров Микола Іванович [Текст] // Український радянський енциклопедичний словник : у 3 т. / редкол.: Бабичев Ф.С. (голов. ред.) та ін. – Київ, 1987. – Т.2. – С. 169.

Пінчук Ю. Мемуари про Миколу Костомарова графині Катерини Юнге, Надії Білозерської, Аліни Костомарової / Ю. Пінчук. – Київ : Вища шк., 2005. – 142 с.

Пінчук Ю. Микола Іванович Костомаров, 1817-1885 / Ю. А. Пінчук. – Київ : Наук. думка, 1992. – 232 с.

Смолій В. Микола Костомаров: віхи життя і творчості / В. А Смолій // Енциклопедичний довідник. – Київ : Вища шк., 2005. – 543 с.

«Тільки ти …» : роман кохання в листах Аліни Крагельської до Миколи Костомарова / упоряд. М. Шудря // Пам’ять століть. – 2005. – № 1. –- С.33-89.

Яценко М. М. І. Костомаров – фольклорист і літературознавець / М. І. Яценко // Костомаров М. І. Слов’янська міфологія : вибрані праці з фольклористики й літературознавства. – Київ, 1994. – С. 5-43.

***

Баран Є. Історична повість М. Костомарова «Чернігівка» / Є. Баран // Дивослово. – 1994. – № 5-6. – С. 9-11.

Буторіна Н. Український аспект літературознавчих студій Миколи Костомарова / Н. Буторіна // Дивослово. – 2005. – № 7. – С. 56-59.

Галич О. «Я полюбив історію над усе...» : [Костомаров про свої наукові зацікавлення історією України] / О.Галич // Слово і час. – 1997. – № 5-6. – С. 23-27.

Горленко В. Дві поїздки з Костомаровим / В.Горленко // Хроніка–2000. – 1993. - № 1-2. – С. 64-72.

Грушевський М. З публіцистичних питань Костомарова / М. Грушевський // Укр. іст. журн. – 1995. – № 4. – С. 113-133.

Грушевський М. Українська історіографія і Микола Костомаров / М. Грушевський // Історичний календар 2005. – Київ, 2005. – С.184-199.

Замлинский В. Жизнь и творчество Н. И. Костомарова / В. А.Замлинський // Вопросы литературы. – 1991. – № 1. – С. 234-241.

Замлинський В. Портретна галерея М. І. Костомарова / В.Замлинський // Наука і суспільство. – 1989. – № 6. – С. 52-53.

Замлинський В. М. Костомаров / В.Замлинський, Ю. Левенець // Віче. – 1994. – № 12. – С. 123-135.

Киян О. І. Співробітництво М. І. Костомарова в історичних журналах пореформеної Росії / О. І. Киян // Укр. іст. журн. – 1990. – № 4. – С. 63-72.

Кропива П. Поборник слов’янського єднання / П. Кропива // Демократична Україна. – 1992. – 10 листоп.

Михайлин І. Парадокс : [про М. Костомарова] / І.Михайлин // Літературна Україна. – 1992. – 4 черв.

Павленко С. Костомаровський довгобуд / С.Павленко // Голос України. – 2011. – 1 лют.

Павленко Н. Тернистий путь к славе : жизнь и творческий путь Костомарова /Н. Павленко // Наука и жизнь. – 1994. – № 4. – С. 86-93.

Панченко В. Дворянське гніздо Миколи Костомарова : під Прилуками руйнується будинок, у якому десять років мешкав славетний український історик / В. Панченко // Літературна Україна. – 2005. – 1 груд. – С. 1, 8.

Петренко О. Карпов contra Костомаров : із історії однієї наукової дискусії / О. Петренко // Історія України. – 1999. – № 19. – С. 3-4.

Пінчук Ю. А. До оцінки наукової й громадської діяльності М. І. Костомарова / Ю. А. Пінчук // Укр.іст. журн. – 1988. - № 6. – С. 144-145.

Пінчук Ю. Заборонена стаття Миколи Костомарова / Ю. Пінчук // Укр. іст. журн. – 1990. – № 7. – С. 137-140.

Пінчук Ю. А. Микола Костомаров / Ю. Пінчук // Літературна Україна. – 1989. – 11 трав.

Пінчук Ю. Мемуарна спадщина М. І. Костомарова / Ю. Пінчук // Історія України. – 1999. – № 48. – С. 4-5.

Пінчук Ю. А. Про оцінку М.С. Грушевського науково-публіцистичних і політичних праць М. І. Костомарова / Ю. А. Пінчук, Л. В.Гриневич // Укр. іст. журн. – 1992. – № 4. – С. 112-133.

Поліщук Я. Створивши книгу нашого буття / Я. Поліщук // Вечірній Київ. – 1992. – 7 трав.

Любар О. Просвітницька діяльність і педагогічні ідеї М. Костомарова і П.Куліша // Любар О. Історія української школи і педагогіки / О. Любар, М. Стельмахович, Д. Федоренко. – К., 2003. – С. 195-201.

Симоненко Р. Як же насправді називалося Кирило-Мефодіївське Товариство? : Роздуми вченого / Р. Симоненко // Історія України. – 1999. – № 14. – С. 4-5.

Скуратівський В. Микола Костомаров // Укр. культура. – 1992. – № 4. – С. 14-15.

Скуратівський В. Микола Костомаров / В. Скуратівський // Сучасність. – 1992. – № 9. – С. 152-156.

Смілянська В. Л. Літературна творчість Костомарова / В. Л. Смілянська // Костомаров М. І. Твори : в 2 т. – К., 1990. – Т. 1. – С. 5-37.

Толочко П. Видатний історик України і Росії / П. Толочко // Київська старовина. – 1992. – № 5. – С. 7-14.

Шабліовський B. C. M. I. Костомаров і М. Г. Чернишевський // Укр. іст. журн. – 1967. – № 5. – С. 56-76.

Яценко М. М. І. Костомаров – фольклорист і літературознавець / М. Яценко // Костомаров М. І. Слов’янська міфологія : вибрані праці з фольклористики й літературознавства / М. І. Костомаров. – К., 1994. – С. 5-43.

Яценко М. Минуле проростає в сучасність : романтична драматургія М. Костомарова / М. Яценко // Слово і час. – 1992. – № 5. – С. 3-8.

Інтернет-ресурси 

Костомаров Микола Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Костомаров_Микола_Іванович. – Назва з екрана.

Микола Іванович Костомаров [Електронний ресурс] // Укрїнська література : сайт. –Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kostomarov.html. – Назва з екрана.

Микола Костомаров – про генезис східнослов’янських етносів [Електронний ресурс] // День : сайт. – Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/mikola-kostomarov-pro-genezis-sxidnoslovyanskix-etnosiv.html. – Назва з екрана.

Микола Костомаров аудіювання [Електронний ресурс] // Підказки: сайт.- Режим доступу: https://pidkazky.net/teksty/71-mykola-kostomarov-audiiuvannia. – Назва з екрана.

Пам’яті Костомарова [Електронний ресурс] // Гайдамаки : сайт. – Режим доступу: http://www.haidamaka.org.ua/page_pamkostsxslob.html. – Назва з екрана.

Фольклористична діяльність Миколи Костомарова (методологічний аспект) [Електронний ресурс] // Веда : сайт. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/243053.html. – Назва з екрана.

Микола Іванович Костомаров : біографія [Електронний ресурс] // People SU : сайт. – Режим доступу: http://www.people.su/ua/57519. – Назва з екрана.

Відео про М. І. Костомарова 

Фільм про М. І. Костомарова [Електронний ресурс] // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: – https://www.youtube.com/watch?v=JOqs2sJOeEU. – Назва з екрана.

Історія України, Микола Костомаров [Електронний ресурс] // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: – https://www.youtube.com/watch?v=E63l-meuzs8. – Назва з екрана.

Микола Костомаров [Електронний ресурс] // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=yliznM8N-_0. – Назва з екрана.

Микола Костомаров у Рівному [Електронний ресурс] // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=1FJlah82HYY. – Назва з екрана.

Невідома Україна : нариси нашої історії [Електронний ресурс] // YouTubeua : сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=qyDKPf5whdw. – Назва з екрана.

Наталія Васюк