Саме менеджмент стимулює економічний розвиток.

Скрізь, де ми вкладали лише економічні фактори у виробництво,

особливо капітал, ми не отримували розвитку.

У небагатьох випадках, коли ми змогли викликати енергію

менеджменту, ми забезпечували стрімкий розвиток.

Розвиток є скоріше справою людської енергії, ніж економічного багатства.

Генерування людської енергії та надання їй напрямку є завдання менеджменту.

П. Друкер

За останні 10-15 років поняття «менеджмент» як особливий рід і галузь людської діяльності міцно увійшло в Україні в лексикон значної частини населення.

Під науковою базою менеджменту слід розуміти систему наукових знань, яка складає теоретичну основу практики управління, забезпечує практику менеджменту науковими рекомендаціями. Основою будь-якої науки є можливість об’єктивно виміряти явища, які вивчаються. Багато процесів в управлінській практиці важко піддаються вимірюванню внаслідок того, що відсутній механізм їх описання й аналізу. Це дає можливість керівникам-практикам стверджувати, що управління є швидше мистецтвом, якому можна навчитися тільки через досвід і яким досконало можуть володіти лише люди, які мають до цього талант.

Суттєвий вклад у розвиток теорії управління внесли математика, статистика, інженерні науки, які допомогли змоделювати, оптимізувати або кількісно обґрунтувати управлінські явища, які раніше не підлягали вимірюванню.

З появою економіко-математичних методів та електронно-обчислювальних машин настала ера переходу від якісного описання управлінських ситуацій, які виникають, до кількісного їх аналізу та обґрунтування. Нині в науці управління йде заміна словесних міркувань і описового аналізу моделями, символами та кількісними значеннями. Це іще раз доводить, що управління – це наука, хоча й достатньо молода. Поєднання науки і мистецтва призводить до результативного менеджменту.

В менеджменті, як і в будь-якому виді людської діяльності, є щось таке, що не піддається кількісному аналізу. Тому «щось таке» і відноситься до мистецтва управління. Обґрунтування мистецтва управління, яким володіють лише окремі люди, є частиною науки управління. З іншої сторони, оволодіти мистецтвом будь-якої професії, в тому числі й професії управління – менеджера, можна тільки за допомогою пізнання науки управління.

Хоча менеджери намагаються бути науковцями, наскільки це можливо, але часто вони повинні вирішувати проблеми на підставі інтуїції, досвіду, інстинкту та особистої проникливості. Покладаючись на концептуальні, міжособові і комунікаційні навики, менеджер змушений вибирати між різними варіантами дій, що виглядають однаково привабливо.

Матеріали виставки включають документальні видання з менеджменту відділу інформації та документів виробничої тематики Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки, статті з періодичних видань за 2015-2018 роки та інтернет-ресурси.

Кожушко Л. Ф. Основи менеджменту і маркетингу : навч. посіб. / Л. Ф. Кожушко, Т. О. Кузнецова, О. Ю. Судук. – Рівне : НУВГП, 2016. – 291 с.

Формування ринкових відносин в економіці України характеризується пошуком найбільш ефективних принципів та методів виконання виробничої будівельно-господарської діяльності сучасних кампаній.

Саме управлінська діяльність визначає успіхи організацій, як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках, їхня здатність до адаптації в умовах жорсткої конкуренції, спрямованість на інноваційний розвиток фірми для підтримки життєздатності бізнесу в умовах стрімко мінливого ринку і ділового середовища.

В даному посібнику викладено основні аспекти менеджменту і маркетингу, аналіз становлення і розвитку науки управління, розглянуто сутність менеджменту і маркетингу та їхнє місце в загальній системі управління організацією, функції менеджменту і маркетингу, їх основні принципи та методи.

Менеджмент : навч. посіб. / за ред. канд. екон. наук проф. Г. Є. Мошека. – Київ : Ліра-К, 2016. – 550 с.

Інтенсивний розвиток ринкових відносин вимагає створення та безпосереднього розвитку ефективної системи менеджменту, підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які здатні реалізувати сучасні підходи в менеджменті.

У посібнику узагальнено і систематизовано сучасні підходи до менеджменту організації вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі управління, детально і в логічній послідовності розглянуто програмні питання фундаментальної нормативної дисципліни «Менеджмент».

Окорський В. П. Основи менеджменту : навч. посіб. / В. П. Окорський. – Рівне : НУВГП, 2010. – 400 с.

Стадник В. В. Менеджмент : підручник / В. В. Стадник, М. А. Йохна. – Київ : Академвидав, 2010. – 472 с.

Стеценко І. Т. Основи менеджменту. Хто такий менеджер : навч. посіб. / І. Т. Стеценко. – Київ : А.С.К., 2009. – 224 с.

Туленков М. В. Сучасний менеджмент (теорії, концепції, моделі) : навч. посіб. / М. В. Туленков, О. Г. Чувардинський, Ю. Ж. Шайгородський. – Київ : Укр. центр політ. менеджменту, 2010. – 376 с.

*        *        *

Гуцько І. С. Менеджмент як професійна діяльність / І. С. Гуцько, М. В. Пилявець // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2017. – № 2. – C. 38-39.

Дубровіна К. Мотивація, як функція менеджменту / К. Дубровіна // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2016. – № 2. – C. 40-42.

Клименюк М. М. До питання вибору напряму розвитку теорії менеджменту / М. М. Клименюк, С. І. Байд, А. М. Безуск // Економіка та держава. – 2017. – № 5. – C. 10-12.

Кожушко Л. Сучасний менеджмент як генератор сталого розвитку / Л. Кожушко // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. – Рівне : НУВГП. – 2014. – Вип. 3 (67) : Економіка. – C. 164-169.

Кригульська Т. Б. Культура організації як інструмент сучасного менеджменту / Т. Б. Кригульська // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2016. – № 1. – C. 40-44.

Литвинчук І. Л. Наукова школа менеджменту інтелектуальної власності в агроекономічних дослідженнях / І. Л. Литвинчук // Актуальні проблеми економіки. – 2016. – № 11. – C. 8.

Нименко А. Анализ теории мотиваций в современном менеджменте / А. Нименко // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2016. – № 2. – C. 58-59.

Новий менеджмент – нова філософія ведення бізнесу // Пропозиція. – 2015. – № 6. – C. 126-127.

Проненко Т. Ефективність прийняття й оцінки управлінських рішень у системі менеджменту / Т. Проненко // АгроСвіт. – 2016. – № 10. – C. 53-56.

Трофімчук В. Сучасний менеджмент – уміння зрозуміти причину / В. Трофімчук // Охорона праці. – 2015. – № 1. – C. 20-24.

Цопа В. Безпека та якість у системах менеджменту: ISO 900:2015 / В. Цопа // Охорона праці. – 2016. – № 2. – C. 10-15.

Організація як об’єкт управління та стратегії управління персоналом

 Організації існують лише з однієї причини – щоб допомогти

людям зробити те, що самостійно кожному було б не під силу.

Р. Уотермен

Управління – особливий вид діяльності, завдяки якому досягається перетворення неорганізованої групи у цілеспрямовану команду, яка є частиною складної системи. Для усвідомлення та розуміння діяльності організацій визначальну роль відіграє системний підхід до управління, оскільки будь-яка організація є відкритою, динамічною системою взаємозалежних чинників, здатною взаємодіяти із множинним і мінливим зовнішнім середовищем.

Організація створюється для вирішення певного кола завдань і досягнення певних цілей. Цілі організації задаються ззовні або виробляються всередині неї, з урахуванням цих цілей обираються форма і будова організації. Люди об'єднуються в організації тому, що цілі, які вони ставлять перед собою, і які важливі для кожного з них, не можуть бути досягнуті ними порізно. Тільки інтеграція цілей окремих членів організації дозволить досягти цілей самої організації.

Останнім часом спостерігається справжній вибух інтересу до удосконалення існуючих схем, моделей та підходів до ведення бізнесу. Насамперед це пов’язано із певною кризою традиційних, сформованих у минулому організацій, які за нових умов: глобалізації, зростаючих масштабів бізнесу, ускладнення зв’язків, інформатизації та нових економічних та політ.ичних задач вже не задовольняють сучасним вимогам і стають тягарями для власників, керівників, працівників тощо. Все більше керівники на власному прикладі переконуються у необхідності пошуку нових стимулів та напрямків розвитку організацій. Однак, однією з основних проблем є нездатність багатьох організацій адаптуватися до роботи у нових економічних умовах. Багатьма керівниками усвідомлюється і те, що не можна продовжувати розвиток у рамках старої структури, злегка її «усучаснивши» шляхом «маскування» проблем.

Нові умови вимагають нових підходів до управління: на перший план виходять ринкові критерії ефективності, постійні зміни у зовнішньому середовищі змушують організації розробляти більш складні системи управління, застосовувати різноманітні інструменти – бенчмаркінг, реінжиніринг, аутсорсинг, функціонально-вартісний аналіз, удосконалювати організаційну структуру управління тощо. Поява нових можливостей і небезпек породжує у системі менеджменту організації виникнення додаткових завдань і відповідних методів реагування залежно від напрямку цих змін. Але для того, щоб майбутні управлінці могли стати ефективними керівниками вони повинні мати певний багаж теоретичних знань з основ управління організаціями та вміти користуватися відповідним інструментарієм.

Управління людьми має довгу історію. Фактично появу управління людьми можна пов’язати з появою перших людських спільнот. Вивчення історії розвитку людського суспільства свідчить про те, що вже в давнину були великі угрупування, організації, які мали формальну структуру та відповідні рівні управління. Поступово, з появою більш складних соціальних організацій, виникло управління трудовими ресурсами, яке з часом розвинулось у цілісну систему, перетворившись на особливу функцію управління в цілому, яка потребувала спеціальних знань та навиків.

У часи відродження економіки після рецесії у вирішенні питань ефективної діяльності підприємства значна увага повинна приділятись удосконаленню механізму управління персоналом, дослідженню методів і функцій кадрового менеджменту. Від керівників сучасних організацій вимагається більш високий, ніж раніше, рівень професійного вміння. Менеджмент став професією, досягти хороших результатів у якій можна, тільки цілеспрямовано розвиваючи мистецтво керувати як виробничим процесом, так і людьми, об’єктивно ставитися до впровадження нових методів роботи, прийняття своєчасних рішень. Більше шансів на виживання мають організації із сильною корпоративною культурою, де працівники відчувають себе частиною єдиної команди.

Цінність персоналу підприємства, як його головного фактора успіху, постійно зростала. В результаті поступово з’явилась система управління, яка стала відігравати вирішальну роль у забезпеченні умов конкурентоспроможності та довгострокового розвитку організації на основі регулювання відносин між нею та працівниками в рамках стратегії бізнесу.

Важливим питанням, пов’язаним з персоналом залишається підготовка співробітників до сприйняття змін. За нинішніх умов в організації немає часу на те, щоб подолати психологічний опір змінам з боку персоналу. А шляхи для того, щоб не було цього опору, відомі: це і залучення персоналу до прийняття рішень щодо змін, і постійне інформування персоналу про стан справ ні підприємстві, і делегування повноважень співробітникам.

Гуменник В. І. Менеджмент організацій : навч. посіб. / В. І. Гуменник, Ю. С. Копчак, О. С. Кондур. – Київ : Знання, 2012. – 503 с.

У навчальному посібнику висвітлено теоретичні основи менеджменту, його функції, принципи і методи управління; основивироблення та ухвалення рішень в управлінні різними підсистемами організації; методи керування виробничими процесами. Крім того, розглядаються шляхи забезпечення ефективності діяльності організацій: побудова структур і систем управління, їх проектування і моделювання.

Назарчук Т. В. Менеджмент організацій : навч. посіб. / Т. В. Назарчук, О. М. Косіюк. – Київ : Центр учбової літ., 2016. – 560 c.

У даному посібнику на основі опрацювання значного обсягу інформаційних та літературних джерел у стислій формі викладені основні теоретичні і практичні аспекти сучасного менеджменту організації. Посібник сформований відповідно до навчальної програми викладання дисципліни «Менеджмент організації» та «Галузевого стандарту» підготовки спеціалістів і магістрів за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування».

Видання призначене для широкого кола читачів незалежно від сфери їх діяльності, форм власності і структури організації, в якій вони працюють. Він буде корисним студентам, викладачам, підприємцям, менеджерам, керівникам організацій тощо.

Палеха Ю. І. Менеджмент персоналу : навч. посіб. / Ю. І. Палеха. – Київ : Ліра-К, 2010. – 338 с.

Мета навчального посібника – розкрити суть основних категорій кадрового менеджменту, розглянути роботу з кадрами як систему і пояснити кожну її складову. Викладений матеріал допоможе студентам детальніше з’ясувати особливості сучасного процесу управління персоналом, оволодіти знаннями, необхідними для побудови ефективно діючої організації. Практичні завдання і тести в кінці посібника дозволять проконтролювати ступінь засвоєння знань.

Для слухачів курсів початкової економічної освіти, університетських курсів, студентів вищих навчальних закладів, документознавців, правознавців, менеджерів, усіх, хто хоче ознайомитися з основами кадрової роботи.

Кузнецова Т. О. Менеджмент організації: інтерактивні форми навчання : навч. посіб. / Т. О. Кузнецова, А. С. Щербакова, О. Ю. Судук / Рівне : НУВГП, 2012. – 373 с.

Маркіна І. А. Менеджмент організації : навч. посіб. / І. А. Маркіна, Р. І. Біловол, В. А. Власенко. – Київ : Центр учбової літ., 2013. – 248 с.

Мурашко М. І. Менеджмент персоналу : навч. посіб. / М. І. Мурашко. – Київ : Знання : КОО, 2010. – 435 с.

Новак В. О. Інформаційні системи в менеджменті : підручник / В. О. Новак, Ю. Г. Симоненко, В. П. Бондар, В. В. Матвєєв. – Київ : Каравела : Піча Ю. В., 2012. – 616 с.

Хмурова В. В. Менеджмент підприємницької діяльності : навч. посіб. / В. В. Хмурова. – Київ : Центр учбової літ., 2013. – 286 с.

*        *        *

Адамовська В. С. Менеджмент на різних стадіях життєвого циклу організації / В. С. Адамовська // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» : зб. наук. праць; серія «Економіка». – Острог, 2013. – Вип. 24. – C. 4-7.

Баліцька О. Теоретичні підходи до типізації персоналу як однієї із основ кадрового менеджменту / О. Баліцька // Зовнішня торгівля : економіка, фінанси, право. – 2013. – № 4. – C. 53-58.

Бльок Н. В. Інформаційні системи в кадровому менеджменті органів внутрішніх справ та їх вплив на безпеку бізнесу / Н. В. Бльок, М. О. Живко, О. М. Живко // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – № 11. – C. 172-179.

Бодарецька О. М. Поняття технологій мотивування персоналу підприємств / О. М. Бодарецька, О. Г. Мельник, В. Й. Жежуха // Економіка, фінанси, право. – 2015. – № 11. – C. 7-11.

Виноградова О. В. Формування механізму розвитку мотивації персоналу туристичних підприємств / О. В. Виноградова // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2015. – № 3. – C. 10-15.

Волобуєв М. І. Розвиток персоналу підприємства – сучасні аспекти / М. І. Волобуєв, М. О. Дідусь // Економіка та держава. – 2015. – № 12. – C. 77-79.

Ковшова І. О. Застосування мультиатрибутивної моделі у маркетинговому менеджменті промислових підприємств / І. О. Ковшова // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2016. – № 2. – C. 84-90.

Ковшова І. О. Організація дистанційного менеджменту на підприємстві / І. О. Ковшова, Л. М. Ілько // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2017. – № 2. – C. 21-27.

Мамонтенко Н. С. Системи відбору персоналу у світовій практиці менеджменту та реаліях української економіки / Н. С. Мамонтенко, Д. А. Назаренко // Економіка, фінанси, право. – 2017. – № 2. – C. 37-40.

Марченко О. Кадровий менеджмент та мотивація персоналу працівників туристичних підприємств / О. Марченко // АгроСвіт. – 2016. – № 11. – C. 7-12.

Миколайчук І. Коучинг у системі управління персоналом / І. Миколайчук // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2015. – № 4. – C. 50-68.

Михайленко А. Коммуникативная компетентность и менеджмент организаций / А. Михайленко // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2016. – № 2. – C. 51-53.

Міщенко І. Розвиток персоналу в системі управлінських функцій в агроформуваннях / І. Міщенко // АгроСвіт. – 2014. – № 21. – C. 10-12.

Мужанова Т. М. Особливості менеджменту персоналу у системі управління інформаційною безпекою підприємства / Т. М. Мужанова // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2015. – № 3. – C. 93-98.

Рахишева А. Организация эффективного менеджмента на промышленных предприятиях / А. Рахишева // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 3. – C. 211-219.

Редькова О. Стан і перспективи розвитку кадрових служб як субєктів кадрового менеджменту в організаціях / О. Редькова // Зовнішня торгівля : економіка, фінанси, право. – 2015. – № 1. – C. 139-147.

Савченко О. Р. Інформаційне забезпечення системи менеджменту організації / О. Р. Савченко // Наукові записки. Серія «Економіка». – 2013. – Вип. 21. – C. 86-89.

Саенко В. Г. Кадровая политика на предприятии и значение кадров / В. Г. Саенко, С. И. Панасейко // Економіка та держава. – 2016. – № 7. – C. 47-51.

Скрибка Т. Виды HR-стратегий, или модели управления персоналом / Т. Скрибка // Маркетинг и реклама. – 2015. – № 9/10. – C. 70-73.

Ткачук А. Напрями розвитку системи управління персоналом у сучасній Україні / А. Ткачук // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2015. –№ 2. – C. 48-49.

Харук К. Б. Діагностика тайм-менеджменту підприємств на засадах бізнес-індикаторів: ефективність та продуктивність / К. Б. Харук, Р. М. Скриньковський, Н. М. Крукевич // Економіка та держава. – 2015. – № 1. – C. 56-59.

Ястремська О. Методичний підхід до стратегічного планування якості функціонування підприємства / О. Ястремська, Г. Строкович // Актуальні проблеми економіки. – 2015. – № 4. – C. 470-483.

Види менеджменту та їх суть

Залежно від сфери дії виділяються різні види менеджменту: загальний або адміністративний, галузевий, організаційний, функціональний, підприємницький, міжнародний та ін. Зокрема, можна вести мову про маркетинговий менеджмент, фінансовий, кадровий, виробничий (операційний), транспортний, ситуаційний і стратегічний менеджмент та інші.

Загальний менеджмент – менеджмент, який здійснюють усі керівники, що відповідають за постановку задач і формування політики, за питання, котрі пов’язані з плануванням і організацією, контролем і управлінням підприємством. Часто використовуються такі терміни, як «вище керівництво» або «вища адміністрація», під яким розуміється президент компанії, директор, директор-розпорядник, головний (генеральний) керуючий, а також інші вищі посадові особи (фінансовий директор або завідувач фінансовим відділом та ін.), які входять до складу ради директорів (правління) або безпосередньо перед нею звітують. Характер функції загального менеджменту змінюється зі зміною розміру компанії, ступеня складності вирішуваних нею завдань. Зовнішнє середовище також здійснює відповідний вплив. Виконувана ним роль у цілому однакова для більшості компаній і фірм.

Організаційний менеджмент – це вирішення завдань щодо створення організації (підприємства, фірми), формування структури і системи управління, розробка різних інструктивно-інформаційних матеріалів та ін. Це створює умови для нормального функціонування організації, вирішення завдань, які стоять перед нею.

Підприємницький менеджмент передбачає використання організаційно-управлінських рішень у сфері підприємницького бізнесу. Це генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі; формування і продуктивне використання власного капіталу, інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів; практична організація виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ.

Фінансовий менеджмент включає такі основні види діяльності: визначення фінансової структури фірми і її потреб у фінансових коштах; виявлення всіх альтернативних джерел фінансування і їх оцінка; практичне одержання фінансових ресурсів з обраних джерел; ефективне використання одержаних грошових коштів.

Маркетинговий менеджмент – це аналіз, планування, впровадження в життя й контроль за здійсненням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримування взаємовигідних обмінів із цільовим ринком для досягнення конкретної мети організації.

Основними завданнями маркетингового менеджменту є такі:

♦ аналіз ринку, тобто його потенціалу, місткості, кон’юнктури, попиту, поведінки споживачів, можливостей фірми, конкуренції та ін.;

♦ планування: формування організаційної структури, маркетингу фірми, визначення шляхів їх досягнення;

♦ організація: формування організаційної структури маркетингу фірми, його внутрішньої ієрархії, конкретних завдань, повноважень і відповідальності за реалізацію маркетингових заходів;

♦ мотивація: створення відповідних матеріальних і моральних стимулів для працівників з метою забезпечення виконання ними своїх обов’язків;

♦ реалізація намічених планів;

♦ контроль і аналіз виконання маркетингових заходів.

Виробничий (операційний) менеджмент – це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на підставі яких виробляється основна продукція чи послуги компанії.

Ситуаційний менеджмент – це управління, у якому поставлено певним чином передбачення небезпеки, аналіз її симптомів, заходів для зниження негативних наслідків її усунення і використання отриманого досвіду для наступного розвитку. Керування соціально-економічною системою в певній мірі повинно бути завжди готове до появи непередбачених проблемних ситуацій і спрямоване на відновлення статусу-кво.

Можливість ситуаційного керування визначається, в першу чергу, людським фактором. Усвідомлена діяльність людини дозволяє шукати і знаходити шляхи виходу з критичних ситуацій, концентрувати зусилля на вирішенні найбільш складних проблем, використовуючи накопичений тисячоліттями досвід подолання криз, вміння пристосовуватися до виникаючих ситуацій.

Податковий менеджмент – це процес управління шляхом використання методів впливу податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики.

Податковий менеджмент допускає використання усієї сукупності методів впливу на платників податків та проявляється у плануванні, регулюванні, стимулюванні та контролі за процесом оподаткування. Обґрунтований вибір, раціональне поєднання методів управління необхідні для побудови дієвого податкового механізму – систем, форм і методів управління податковою системою з метою реалізації податкової політики.

Інноваційний менеджмент – це одне з направлень стратегічного управління, що здійснюється на вищому рівні організації. Це сукупність визначених організаційно-економічних методів і форм управління всіма стадіями і видами інноваційних процесів підприємств і об’єднань з максимальною ефективністю.

Результатом інноваційних процесів є нововведення, а їхнє впровадження в господарську практику визначається як нововведення, тобто з моменту прийняття до поширення новація здобуває нову якість і стає інновацією.

Екологічний менеджмент – це цілісна система заходів раціонального використання і відтворення всіх природних ресурсів, збереження і збільшення заповідників, природних територій і зон, зменшення шкідливого впливу промисловості і транспорту на навколишнє середовище.

Стратегічний менеджмент – управлінська діяльність персоналу менеджерів, що пов’язана з формуванням місії підприємства, включаючи визначення його цілей, філософії і довгострокових стратегій, установок і орієнтирів, розвиток іміджу (профілю), який буде відповідати зовнішньому середовищу і внутрішнім можливостям підприємства, впровадження стратегічного вибору за допомогою бюджетування, підбору задач, людей, структур, технології, системи стимулювання та ін.

Операційний менеджмент покликаний забезпечити ефективне і раціональне ведення виробничої діяльності. Операції – це основа будь-якого виробничого чи обслуговуючого підприємства і якщо операційна функція буде виконуватися неефективно, то і вся організація в цілому не зможе домогтися успіху.

Міжнародний менеджмент – це процес планування, організації, управління, контролю в організаціях, які залучені до міжнародної діяльності.

Менеджмент став набуттям переважної більшості країн світу і поширився на міжнародну діяльність, яка ведеться за національними кордонами з метою отримання прибутку. Така діяльність забезпечує імпорт сировини з інших країн, реалізацію товарів та послуг серед закордонних клієнтів або переведення капіталів своїм філіалам в інших країнах.

Горьовий В. П. Менеджмент фермерських господарств : навч. посіб. / В. П. Горьовий. – Київ : Центр учбової літ., 2014. – 366 с.

В умовах функціонування ринкової економіки України, розвитку аграрного підприємництва та фермерства зокрема, модернізації державного сектору суттєво змінюється зміст організаційних, управлінських, соціально-економічних відносин як у системі державного управління, так і в управлінні на рівні окремого фермерського господарства.

В даному посібнику матеріал поєднаний в цілісну систему знань про фермерське господарство як об’єкт управління, що дало б змогу менеджерам сформувати чіткі уявлення про природу й різноманітність функцій менеджменту сучасного фермерського господарства й навчитися реалізовувати його на практиці.

Виробничий менеджмент : підручник / за ред. М. П. Бутка. – Київ : Центр учбової літ., 2015. – 424 с.

У нових умовах господарювання підприємства самостійно визначають напрями розвитку та відповідають за результати своєї діяльності. Ефективність функціонування стає найголовнішою стратегією господарювання, що потребує адекватних реорганізаційних змін у виробництві та дозволяє забезпечити споживачів необхідними якісними товарами та послугами. Досягнення цих цілей становить зміст процесу управління виробництвом.

Даний підручник відображає проблеми планування, організації, мотивації та контролю діяльності промислових виробництв в умовах загострення конкуренції. Також в ньому містяться теоретичні відомості, варіанти практичних завдань, тести, запитання для перевірки знань, ситуативні задачі, ділові ігри тощо.

Бечко П. К. Податковий менеджмент : навч. посіб. / П. К. Бечко, Н. В. Лиса. – Київ : Центру учбової літ., 2009. – 288 с.

Воронкова В. Г. Операційний менеджмент : навч. посіб. / В. Г. Воронкова. – Львів : Магнолія 2006, 2016. – 438 с.

Кіндрацька Г. І. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. / Г. І. Кіндрацька. – Київ : Знання, 2010. – 406 с.

Кіптенко В. К. Менеджмент туризму : підручник / В. К. Кіптенко. – Київ : Знання, 2010. – 502 с.

Коваленко Л. О. Бюджетний менеджмент : навч. посіб. / Л. О. Коваленко, С. М. Зеленський, М. М. Забаштанський. – Київ : Слово, 2011. – 416 с.

Кожушко Л. Ф. Екологічний менеджмент : підручник / Л. Ф. Кожушко, П. М. Скрипчук. – Київ : Академія, 2007. – 430 с.

Кузьмін О. Є. Креативний менеджмент : навч. посіб. / О. Є. Кузьмін, С. В. Князь, І. В. Литвин, Д. К. Зінкевич. – Львів : Вид-во Львівської політ.ехніки, 2010. – 124 с.

Мельник А. Ф. Муніципальний менеджмент : навч. посіб. / А. Ф. Мельник, Г. Л. Монастирський, О. П. Дудкіна. – Київ : Знання, 2006. – 420 с.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : підручник / За ред. О. А. Кириченка. – Київ : Знання, 2008. – 518 с.

Момот О. І. Менеджмент якості та елементи системи якості : навч. посіб. / О. І. Момот. – Київ : Центр учбової літ., 2007. – 368 с.

Нагаєв В. М. Аграрний менеджмент : практикум (модульний варіант) / В. М. Нагаєв. – Київ : Центр учбової літ., 2004. – 319 с.

Пазинич В. І. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. / В. І. Пазинич, А. В. Шуленко. – Київ : Центр учбової літ., 2011. – 408 с.

Проектний менеджмент: регіональний зріз : навч. посіб. / за ред. М. П. Бутко, М. І. Мурашко, І. М. Олійниченко. – Київ : Центр учбової літ., 2016. – 416 с.

Скібіцька Л. І. Антикризовий менеджмент : навч. посіб. / Л. І. Скібіцька, В. В. Матвєєв, В. І Щелкунов, С. М. Подрєза. – Київ : Центр учбової літ., 2014. – 584 с.

Супрун А. А. Страховий менеджмент : навч. посіб. / А. А. Супрун, Н. В. Супрун. – Львів : Магнолія 2006. – 301 с.

*        *        *

Айнабек К. Критериальный подход к оценке эффективности менеджмента сферы услуг / К. Айнабек // Актуальні проблеми економіки. – 2015. – № 6. – C. 8-13.

Андрійцьо А. Сертифікація СЕМ як спосіб оцінки культури екологічного менеджменту організацій / А. Андрійцьо // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. – Рівне : НУВГП, 2011. – Вип. 4 (56) : Економіка. – C. 274-281.

Андрійцьо А. Ю. Складова та рівні управління розвитком культури екологічного менеджменту / А. Ю. Андрійцьо // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. – Рівне : НУВГП, 2011. – Вип. 2 (54) : Економіка. – C. 238-245.

Аташкаде Р. В. Креативний менеджмент як складова інноваційної діяльності / Р. В. Аташкаде // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2017. – № 1. – C. 86-94.

Бавико О. Є. Регіональний менеджмент в умовах постіндустріальної трансформації територій / О. Є. Бавико // Економіка та держава. – 2015. – № 7. – C. 10-13.

Білявська Ю. В. Екологічний менеджмент підприємства / Ю. В. Білявська // Економіка України. – 2016. – № 4. – C. 104-111.

Василенко Л. О. Розвиток екологічного менеджменту на підприємстві в умовах глобалізації економіки України / Л. О. Василенко, Ю. О. Березницька, О. Г. Жукова // Економіка та держава. – 2017. – № 8. – C. 62-65.

Гавриш О. Загальна логіка і принципи моделювання контролю менеджерських рішень / О. Гавриш // Економіка АПК. – 2017. – № 8. – C. 78-81.

Гнатенко Є. П. Ефективний фінансовий менеджмент розрахунків з постачальниками та підрядниками підприємства / Є. П. Гнатенко, О. В. Тімкова // Економіка та держава. – 2014. – № 10. – C. 58-60.

Головач К. Основні аспекти антикризового менеджменту в сільськогосподарських підприємствах / К. Головач // АгроСвіт. – 2016. – № 22. – C. 62-66.

Гончарова М. Л. Управлінське консультування в Україні: основні проблеми, тенденції та напрями розвитку / М. Л. Гончарова // Актуальні проблеми економіки. – 2015. – № 2. – C. 136-141.

Давидова І. Патенти інформаційних потреб управлінців у системі інформаційного менеджменту / І. Давидова // Вісник Книжкової палати. – 2015. – № 2. – C. 39-42.

Далюк Н. Формування професійних компетенцій сучасного менеджера / Н. Далюк // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць / Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. – 2012. – Вип. 1(57) : Економіка. – C. 109-113.

Захарченко О. Енергетичний менеджмент у виробництві сільськогосподарської продукції / О. Захарченко // Економіка АПК. – 2016. –№ 8. – C. 79-87.

Касич А. О. Стратегічний менеджмент суб’єктів публічної сфери / А. О. Касич, Т. О. Харченко // Економіка та держава. – 2017. – № 2. – C. 16-18.

Категорийный менеджмент – эффективный инструмент сотрудничества розничной сети и поставщика // Маркетинг и реклама. – 2017. – № 2/3. – C. 56-60.

Колодин В. С. Анализ и совершенствование основных принципов производственного менеджмента / В. С. Колодин, К. В. Федотов, М. С. Чернышенко // Актуальні проблеми економіки. – 2015. – № 4. – C. 23-28.

Корольов Ю. Ефективний освітній менеджер – який він? / Ю. Корольов // Освіта України. – 2017. – № 32. – C. 13.

Крещенко О. Товарні запаси як об’єкт управління у категорійному менеджменті / О. Крещенко // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 2. – C. 492-500.

Куклін О. Освітній ризик – менеджмент – вимога часу / О. Куклін, В. Мельник // Урядовий кур’єр. – 2015. – 1 жовт. – C. 7.

Кукурудза А. Фінансовий менеджмент доходності бізнесу / А. Кукурудза // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2016. – № 2. – C. 49.

Лапін О. Впровадження міжнародних стандартів ISO серій 9 000 та 14 000, НАССР (ХАССП) і формування систем менеджменту якості на аграрних підприємствах України / О. Лапін // АгроСвіт. – 2014. – № 23. – C. 43-47.

Левицька С. О. Податковий менеджмент на макрорівні: вітчизняна та міжнародна практики впровадження / С. О. Левицька, А. Ф. Цимбалюк // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону : зб. наук. праць. – Рівне : НУВГП, 2011. – Вип. XVII. – № 2. – C. 92-101.

Люшин М. Розвиток управлінської культури як складника ефективного освітнього менеджменту : науково-методичний аспект / М. Люшин // Нова педагогічна думка. – 2017. – № 2. – C. 20-23.

Маковій В. В. Побудова механізму інформаційного менеджменту на телекомунікаційних підприємствах / В. В. Маковій // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2017. – № 1. – C. 101-106.

Маковій В. В. Теоретичний базис інформаційного менеджменту телекомунікаційних підприємств / В. В. Маковій // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2016. – №4. – C. 120-126.

Макогон В. Застосування критерію узгодження інтересів власників і працівників для оцінки ефективності менеджменту сільськогосподарських підприємств / В. Макогон // Економіка АПК. – 2015. – № 7. – C. 93-100.

Мамонтова Н. Розвиток фінансового менеджменту в сучасних корпораціях / Н. Мамонтова // Вісник Київського Національного університету технологій та дизайну. – 2013. – № 4. – C. 151-158.

Манн Р. В. Наукові засади регіонального менеджменту : діагностування процесів соціалізації / Р. В. Манн // Економічний часопис-ХХІ. – 2013. – № 7/8. – C. 42-45.

Мариновська О. Методичний менеджмент освітніх інновацій : неперервний професійний розвиток педагогічних працівників / О. Мариновська // Рідна школа. – 2016. – № 7. – C. 32-37.

Михайлова М. Переваги та недоліки впровадження системи екологічного менеджменту та сертифікації на промислових підприємствах / М. Михайлова // АгроСвіт. – 2016. – № 7. – C. 57-60.

Міненко М. А. Формування репутації адміністративного менеджменту суб’єкту господарювання / М. А. Міненко // Економіка та держава. – 2016. – № 2. – C. 17-22.

Мішенін Є. Формування системи екологічного менеджменту лісогосподарських підприємств / Є. Мішенін, І. Ярова // Економіст. – 2013. – № 10. – C. 21-26.

Моргулець О. Б. Класифікація та систематизація послуг в контексті розвитку теорії сервіс-менеджменту / О. Б. Моргулець // Економіка та держава. – 2014. – № 8. – C. 47-50.

Онищенко В. Менеджмент транснаціональних корпорацій / В. Онищенко // Зовнішня торгівля. – 2017. – № 1. – C. 42-56.

Падалка О. С. Економіка та менеджмент освіти: національний аспект / О. С. Падалка, В. В. Кулішов // Економіка України. – 2016. – № 1. – C. 84-91.

Пашенко О. А. Розвиток екологічного менеджменту та маркетингу енергетичної галузі / О. А. Пашенко // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону. – 2011. –Вип. ХVІІ. – № 3. – C. 309-316.

Ползікова Г. В. Адаптація збалансованої системи показників до оцінки ефективності податкового менеджменту / Г. В. Ползікова // Економіка, фінанси, право. – 2017. – № 1. – C. 31-33.

Прищепа В. О. Ідентифікація ризиків – перший крок у ризик-менеджменті / В. О. Прищепа // Надзвичайна ситуація. – 2015. – № 3. – C. 56-58.

Прищепа В. О. Комунікації і визначення контексту в ризик-менеджменті / В. О. Прищепа // Надзвичайна ситуація. – 2015. – № 2. – C. 62-64.

Прищепа В. О. Міжнародна стандартизація в галузі ризик-менеджменту / В. О. Прищепа // Надзвичайна ситуація. – 2015. – № 1. – C. 60-63.

Проданчук М. Методи бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні менеджменту / М. Проданчук // Економіка АПК. – 2013. – № 12. – C. 55-63.

Саух І. Актуальні проблеми стратегічного менеджменту вітчизняних підприємств / І. Саух // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2014. – № 3. – C. 87-92.

Скриньковський Р. Маркетинговий менеджмент сільськогосподарських підприємств: теоретичні аспекти і вплив на економічну ефективність / Р. Скриньковський // АгроСвіт. – 2014. – № 23. – C. 10-14.

Соколов А. В. Важный вклад в библиотечный менеджмент и библиотечную профессиологию / А. В. Соколов // Библиотековедение. – 2013. – № 6. – C. 119-122.

Сорока А. М. Корпоративна стратегія системи менеджменту в сфері телекомунікацій / А. М. Сорока // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2016. – № 3. – C. 75-81.

Сторожук Т. М. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту підприємств лісового господарства / Т. М. Сторожук // Фінанси України. – 2017. – № 7. – C. 102-116.

Сторонянська І. З. Проблеми організації та ефективність використання муніципальних запозичень / І. З. Сторонянська // Фінанси України. – 2013. – № 11. – C. 45-55.

Тельнова Г. В. Визначення загальних засад концепції фінансового менеджменту інтегрованої корпоративної структури / Г. В. Тельнова // Економічний часопис-ХХІ. – 2013. – № 3/4. – C. 57-60.

Товстяк М. Формування професійної готовності менеджера освітньої галузі в умовах магістратури / М. Товстяк // Рідна школа. – 2016. – № 11/12. – C. 67-71.

Тупкало В. М. Менеджмент-аудит процесно-орієнтованих підприємств / В. М. Тупкало // Економіка менеджмент бізнес. – 2016. – № 2. – C. 5-15.

Турило А. Суспільний інноваційний розвиток і теоретико-методологічні підходи до визначення науково-практичної категорії «економічний менеджмент підприємства» / А. Турило, О. Зінченко, А. Турило // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 9. – C. 60-64.

Чорний Г. Аспекти управлінської діяльності в теорії аграрного менеджменту / Г. Чорний // Економіка АПК. – 2016. – № 3. – C. 80-86.

Інвестиційний та інноваційний менеджмент: сутність та основні поняття 

Основними об'єктами стратегічного управління інноваційною діяльністю на мікрорівні є розроблення і впровадження нової продукції, розвиток і модернізація виробництва та продукції, що випускається, а також поступове зняття з виробництва продукції, що втрачає попит споживачів.

Як структурні ланки виокремлюють розроблення планів і програм інноваційної діяльності; розроблення і проведення єдиної інноваційної політики; кадрова підготовка та забезпечення виробництва; забезпечення необхідними ресурсами (матеріальними, трудовими, фінансовими, інформаційними); відбір найкращих проектів нової продукції і контроль за ходом її розроблення; створення спеціальних груп з управління та контролю за інноваційною діяльністю на всіх її етапах.

На сучасному етапі у наймогутніших компаніях формуються цілісні науково-технічно-виробничі комплекси, покликані забезпечити тісну взаємодію науки, техніки, виробництва і збуту, а також знизити на цій основі витрати виробництва і обігу. Новітні системи інноваційного менеджменту насамперед створюються в межах транснаціональних корпорацій. На відміну від попередніх років, коли наукові дослідження, створення зразків нової техніки, виробництво і збут здійснювалось за лінійним принципом різними групами виконавців, у 80-ті роки XX ст. управління інноваційними процесами виокремлюється в об'єкт управління, який здійснює керівництво підприємством (фірмою, компанією, корпорацією та ін.). З цією метою створюються:

1) спеціальні підрозділи (комітети, ради, робочі групи та ін.) для розроблення основних напрямів інноваційного процесу і внесення конкретних пропозицій керівництву з метою прийняття відповідних рішень;

2) центральні служби розвитку нових продуктів для координації інноваційної діяльності різних підрозділів шляхом всебічного обговорення нових ідей, оцінки науково-технічних проектів та їх планування, а також для розроблення технічної політики;

3) цільові проектно-конструкторські групи (підрозділи) з розроблення нової продукції, які створюються на різні терміни і завданням яких є ефективна організація наукових досліджень і конструкторських розробок з метою створення перспективної конкурентоспроможної продукції;

4) центри розвитку, які не пов'язані з основною сферою діяльності компанії, але намагаються при виготовленні нової продукції розширити для неї ринки збуту;

5) венчурні (ризикові) підприємства, сформовані на основі власних фондів ризикового капіталу. Проводять інтенсивні наукові розробки, прискорюють втілення нової ідеї чи проекту у виробництво. Кошти таких підприємств одночасно вкладаються у невеликі дослідно-пошукові фірми з висококваліфікованими кадрами;

6) централізовані фонди стимулювання нововведень (з метою прискореного запровадження нової продукції у серійне виробництво), частина яких може спрямовуватись на створення венчурних підприємств, а також окремі фонди стимулювання нововведень у певних підрозділах (здебільшого прикладного характеру);

7) аналітичні групи, метою яких є прогнозування розвитку техніки і технології, попиту на нову продукцію та ін.

Інноваційний менеджмент передбачає також посилення ролі традиційних відділів НДДКР, які не лише здійснюють наукові дослідження та розроблення на їх основі нових проектів, а й доводять їх до виробництва.

Управління економічною власністю також передбачає управління кожним типом цієї власності (приватною, колективною і державною), в кожній сфері суспільного відтворення, а в межах кожного з типів – певними формами власності. Так, у межах колективної до таких форм відносяться акціонерна, кооперативна, профспілкова та ін. Таке управління при капіталізмі водночас означає управління різними формами капіталу.

Князевич А. О. Управління інфраструктурним забезпеченням інноваційного розвитку економіки : монографія / А. О. Князевич. – Рівне : Волинські обереги, 2018. – 362 с.

У монографії досліджені теоретико-методологічні основи формування ефективного господарського механізму управління інноваційним розвитком підприємств. Висвітлені проблеми становлення і практичного впровадження механізмів управління інноваційним розвитком. Наведено методику практичного використання математичного апарату теорії нечітких множин і нечіткого інтегрального розрахунку експертної оцінки механізмів управління, яка може бути широко використана для аналізу ефективності дії й оцінки стану господарського механізму управління інноваційним розвитком як підприємств, так і окремих галузей національної економіки.

Висвітлені результати дослідження теоретичних і практичних основ управління процесами формування і функціонування інноваційної інфраструктури України. Розроблено модель функціонування інноваційної інфраструктури як комплексу взаємопов’язаних ринків, які забезпечують софтизацію і сервізацію інноваційних процесів в економіці знань.

Польшаков В. І. Інвестиційний менеджмент : навч. посіб. / В. І. Польшаков, Н. В. Ткаленко. – Київ : Кондор, 2009. – 172 с.

Інвестиції являють собою найважливішу економічну категорію розширеного відтворення, що відіграє ключову роль у реалізації структурних зрушень в економіці і формуванні народногосподарських пропорцій на макрорівні, адекватних ринковим формам господарювання.

У навчальному посібнику розглянуті питання управління інвестиційною діяльністю підприємств, оцінки ефективності інвестиційних, інноваційних проектів, формуванню портфелів фінансових інструментів і реальних інвестиційних проектів. Наведений теоретичний матеріал викладено з урахуванням особливостей української економіки.

Скібіцький М. О. Інноваційний та інвестиційний менеджмент : навч. посіб. / М. О. Скібіцький. – Київ : Центр учбової літ., 2009. – 408 с.

Приватизація державних підприємств, поява великої кількості приватних підприємств поставили перед новими власниками важкі проблеми виживання і розвитку вже недержавних підприємств. Кардинальна зміна ситуації вимагає швидкого переходу на ринковий механізм управління діяльністю підприємства.

У даному посібнику подані основні матеріали для вивчення нормативних дисциплін «Управління інноваціями» та «Управління інвестиціями». Базовий професійний курс управління інноваційною та інвестиційною діяльністю, охоплює проблеми оформлення інноваційних проектів, аналізу попиту на науково-технічну продукцію, оцінки ефективності інновацій та інвестицій.

Микитюк П. П. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / П. П. Микитюк. – Київ : Центр учбової літ., 2007. – 400 с.

Школа І. М. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / І. М. Школа, І. В. Бутирська. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2010. – 312 с.

*        *        *

Водянка Л. Суть та необхідність використання сучасних інноваційних технологій в сільському господарстві Чернівецької області / Л. Водянка // АгроСвіт. – 2018. – № 5. – C. 53-41.

Гавкалова Н. Методичний підхід до вибору стратегії управління витратами на персонал для забезпечення ефективного менеджменту персоналу / Н. Гавкалова // Інвестиції: практика та досвід. – 2017. – № 22. – C. 5-8.

Дев’ять інновацій від ALFA Smart Agro // Пропозиція. – 2018. – № 2. – C. 10.

Кащук К. М. Використання гнучкої методології (АGILE) у менеджменті / К. М. Кащук // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2018. – № 1. – C. 64-66.

Кисіль С. Теоретичні детермінанти інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств / С. Кисіль // АгроСвіт. – 2017. – № 23. – C. 66-69.

Крюкова Л. Інноваційні рішення мають бути практичними... / Л. Крюкова // Пропозиція. – 2017. – № 12. – C. 25-27 (спецвипуск).

Матвієнко О. Інформаційний менеджмент як основа концептуалізації моделі фахівця з інформаційної справи / О. Матвієнко, М. Цивін // Вісник Книжкової палати. – 2017. – № 4. – C. 27-30.

Мясников В. Науково-методичний підхід до прогнозування показників інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств / В. Мясников // АгроСвіт. – 2018. – № 4. – C. 68-74.

Ніжніков М. Управлінська складова інноваційної діяльності в умовах розвитку аграрного підприємництва / М. Ніжніков // АгроСвіт. – 2018. – № 9. – C. 15-20.

Осовська Г. Формування інноваційного менеджменту підприємства на основі синергетичної взаємодії технологічних інновацій з ресурсною, організаційно-управлінською та маркетинговою складовими бізнесу / Г. Осовська // АгроСвіт. – 2015. – №11. – C. 44-51.

Прокопенко Ю. Податкове стимулювання – запорука активізації інноваційної діяльності підприємств та ефективності управління інноваційними проектами / Ю. Прокопенко // Інвестиції: практика та досвід. – 2017. – № 23. – C. 69-75.

Шашина М. Застосування концепції кайдзен менеджменту для підвищення ефективності діяльності  вітчизняних підприємств / М. Шашина // АгроСвіт. – 2018. – № 7. – C. 26-30.

Яснолоб І. Інноваційна діяльність підприємства на основі аутсорсингу та моделювання бізнес-процесів / І. Яснолоб // Економіка АПК. – 2018. – № 3. – C. 82-91.

Інтернет-ресурси 

Алейнікова О. В. Інноваційний та інвестиційний менеджмент : навч. посіб. [Електронний ресурс] / О. В. Алейнікова, Н. М. Притула. – Київ : Університет менеджменту освіти, 2016. – 614 с. – Режим доступу: http://umo.edu.ua/images/content/depozitar/posibnyky/НАВЧАЛЬНИЙ_ПОСІБНИК_Алейнікова.pdf. – Назва з екрана.

Менеджмент – мистецтво управління [Електронний ресурс] // МАУП : сайт. – Режим доступу: http://maup.com.ua/ua/pro-akademiyu/novini1/usi-novini1/menedzhment__mistectvo_upravlinnya.html. – Назва з екрана.

Менеджмент [Електронний ресурс] //VUZME : сайт. – Режим доступу: https://vuzme.pp.ua/257-mkr-1-z-kursu-menedzhment.html. – Назва з екрана.

Менеджмент як мистецтво управління [Електронний ресурс] // Студопедія – ваша школопедія : сайт. – Режим доступу: https://studopedia.com.ua/1_286005_menedzhment-yak-mistetstvo-upravlinnya.html. – Назва з екрана.

Менеджмент як система наукових знань та як мистецтво управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-5357.html. – Назва з екрана.

Микитюк П. П. Інвестиційно-інноваційний менеджмент : навч. посіб. [Електронний ресурс] / П. П. Микитюк. – Тернопіль : Економічна думка ТНЕУ, 2015. – 452 с. // Режим доступу: http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/1925/1/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D1%8E%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD.pdf. – Назва з екрана.

Марія Новікова