Віртуальні виставки

Творчий неспокій Миколи Годуна
02.10 2018 | Прочитано: 131


Микола Петрович Годун – український художник-живописець, член Національної спілки художників України (НСХУ). Лауреат Міської мистецької премії імені Георгія Косміаді (Рівне)

(1953-2016) 

«Головне – не навчитися малювати, а навчитися думати».

(М. Годун)

Мабуть, не знайдеться жодного шанувальника образотворчого мистецтва в Україні, який би не знав Миколу Годуна. Його порада чи консультація завжди була вагомою і аргументованою. Митець щоденною працею робив внесок у благословенне живописне мистецтво, яке у нього наповнене національним змістом сучасної образної мови.

Народився майбутній художник у селі Посягва, на Рівненщині в сім'ї державного службовця (дільничний міліціонер), що походив з давнього козацького роду на Сумщині.

Село Посягва, мальовниче, але найвіддаленіше від траси село Гощанського району. Саме у ньому в спекотний перший день серпня 1953 року народився Миколка. Перший крик сина мати почула серед квітучих золотих соняхів, під лагідним промінням сонця. А першу колискову йому шепотіли трави і співали жайворонки в небі. Хлопчик прийшов на цей світ серед розкішної природи, і перше, що його зустріло, – це мамин погляд, усмішка і краса літньої днини, наповнена теплом, ніжністю, земною енергією. І, мабуть, тому в художника Миколи Годуна було таке тонке відчуття краси.

Мати, Годун Людмила Савівна, народилася в селі Томахів Гощанського району в 1925 році, закінчила лише 2 класи сільської школи, але мала талант педагога від природи. Якби не війна, скрута повоєнних років, вона могла б здобути освіту і обрати професію лікаря чи вчителя. Виховала Людмила Савівна трьох своїх синів добрими, працелюбними. Саме мама навчила найменшого Миколу в 5 років читати і писати, розказувала йому казки, легенди минувшини. Згодом навіть заохочувала сина до віршування, а його дитячі поезії записувала до зошита.

Батько, Годун Петро Родіонович, народився 1915 року в селі Устя на Кореччині, брав участь у Другій світовій війні, нагороджений орденами і медалями. Після поранення був направлений працювати дільничним міліціонером у Гощанський район Рівненської області. Від батька Микола успадкував наполегливість і чесність. Коли наставала зима, добратися до Рівного чи Гощі було дуже важко. Замети часто сягали вікон хат, але село продовжувало жити своїм життям. Микола любив зиму, бо саме засніженими днинами мама була вдома, і до неї приходили сільські жінки ткати рушники або вишивати. Людмила Савівна славилася своїми візерунками на все село. На таких вечорах, що затягувалися бувало й за північ, лунали українські пісня, присутні розповідали бувальщини. Любов до пісні, до різнобарв’я візерунків запала в його душу на все життя. Згодом сім’я переїхала в село Підліски і оселилась у будинку, який належав до війни чеській родині (зараз він ще й досі стоїть при в’їзді в село).

У 1960 році сім’я переїхала до Бабина. Тут прийшло справжнє кохання, тут Микола Годун створив сім’ю, одружившись з Надією Олександрівною Лаврук. У 1975 році в Миколи та Надії народилась донька Іванна, а в 1980 році син Тарас. Тут написав більшість своїх полотен. Згодом постало питання: де будувати новий дім? Микола Годун, не задумуючись, обрав Бабин.

Малий Микола любив малювати. Альбомів для малювання не вистачало, а тому малював вуглинкою або кавалком крейди на парканах, дверях, стінах. А коли пішов до Бабинської середньої школи, то обмальовував і зошити, і «промокашки», адже тоді писали чорнилом і ручка була з пером.

Кожна людина з народження має до чогось певний талант, і якщо допомогти їй розвинути його, спрямувати в потрібне русло, не дати згаснути Божій іскрі, то жага до творчості не зникне.

З дитинства Микола зберіг свою творчу іскру, не дав їй згаснути, а ще на його шляху зустрічалися люди, які допомагали здійснити заповітну мрію. Після закінчення школи, в 1970 році, пішов Микола з матір’ю до тогочасного директора Бабино-Томахівського цукрозаводу, щоб той дав направлення на курси художників, бо за навчання без направлення треба було заплатити 180 карбованців, яких на той час у батьків не було. Директор не міг дати хлопцеві цього «рятівного» папірця. Тоді 17-річний юнак заплакав, засмутилась і мама. Побачивши це, директор вийняв з кишені власні кошти і сказав Людмилі Савівні: «Беріть, шановна, нехай вчиться ваша дитина!».

Так з доброї волі колишнього директора заводу Геннадія Могили сільський хлопець Микола Годун зробив свій перший крок в омріяний світ мистецтва.

У 1970-1971рр закінчив Рівненську школу підготовки керівників художньої самодіяльності, де вчився малювати, працював у сільському клубі. У 1972-1974 рр служив в армії в білоруському місті Ліда. Але і в армії Микола Годун продовжував малювати і навчатись (заочно) у Московському народному університеті мистецтв ім. Н. Крупської, до якого вступив 1971 року. Викладачем та наставником був М. Касаткін. Молодому художнику хотілося постійно самовдосконалюватися, розвивати здібності, талант, тому він поєднує заочне навчання в Москві та в художній студії ім. М. Сар’яна в 1973-74 рр. (викладач М. Манукян).

Було нелегко, але після довгих душевних мук, роздумів, безсонних ночей зрозумів, що не може, не уявляє свого життя без полотна, пензля і фарб! Нелегко було знову залишати сім’ю (адже тільки повернувся додому з війська) і їхати до Одеси, яку обрав собі для продовження навчання.

Професійні навички Микола Годун отримав в Одеському художньому училищі ім. М Трекова, де увібрав кращі зразки живопису, що історично склались упродовж сторіччя, відтворюючи традиції художнього училища. Мистецький клімат цього навчального закладу, та й в цілому атмосфера Одеси, додали його творчості південного колориту – природа, сонце, море мали свій значний вплив, а педагоги художнього училища підтримали його й допомогли у становленні як майбутнього Художника. Ці традиції одеської школи вагомо поціновані в колі українського мистецтва і тих відомих художників, праці яких Микола Годун цінував і беріг. Серед них учителі і наставники – Т Яблонська, Г Меліхов, М Коган-Шац, А. Голота, Я. Кириченко.

Із захопленням митець згадував уроки й настанови Тетяни Нилівни Яблонської. З її слів він усвідомив, що потрібно працювати все життя, не зупинятися на досягнутому, прагнути зробити більше і краще. Адже сама мисткиня навіть у 80 років не полишала творити. Дипломною роботою Миколи Годуна було полотно «Рибалки Чорного моря». По закінченні навчання він працює при Рівненській обласній спілці художників.

Микола Годун, як і його колеги, не був осторонь подій, що відбувалися не лише в Україні, але й поза її межами. Завжди був у руслі мистецького життя, йшов у ногу з часом, вкарбовуючи історичні моменти життя у своїх полотнах.

У його роботах вималювався власний простір мистецького буття, художник відштовхувався від минулих стереотипів, бачив низку нових завдань, можливо, вже опанованих – про це свідчило потужне його художнє зростання, що плавно перейшло у творчість зрілого майстра.

Микола Годун почав писати свої перші картини під час навчання в Одеському державному художньому училищі ім. М. Трекова. Творчість художника умовно можна поділити на кілька періодів. 1978-1993 роки – становлення та визнання як талановитого митця. 1993-2003 роки педагогічна діяльність Миколи Петровича в Бабинській ЗОШ, де він працював учителем образотворчого мистецтва та етики.

Із 2003 року новий бурхливий етап творчого злету митця як сучасного майстра ліричного пейзажу, що переріс у багаторічні проекти під назвою-девізом «Моя Україна» та «За тридев’ять земель».

Микола Петрович Годун – учасник низки виставок: Художня молодіжна виставка, присвячена XIX з’їзду ВЛКСМ, м. Київ, 1982 р., «Зимка», п/о, 100 х 80; Художня виставка «Завжди напоготові», м. Київ, 1982 р., «Самодіяльний художник, сержант міліції Тесленко», п/о, 110х 110; Художня виставка до 40-річчя визволення України від фашистських загарбників, м. Київ, 1984 р., «На залізниці. Інтерна Шаповаленко», п/о, 150 х 110; Художня виставка «Живописна Україна», м. Київ, 1985 р., «Садок», п/пастель, 46 х 56, «Знову біля Клочкова», п/о, 50 х 60; Художня виставка «Світ і молодь», м. Київ, 1985 р., «Був місяць травень», п/о, 100x100; Художня виставка до XXVII з’їзду КПРС, м. Київ, 1986 р., «Парне молоко», п/о, 140 х 170; Художня виставка «Живописна Україна», м. Запоріжжя, 1987 р., «Серпень в Бабині», п/о, 60x80; Зональна молодіжна виставка, м. Тернопіль, 1985 р., «Абрикос цвіте», п/о, 60 х 60, «Вітряний день», п/о, 60 х 60.

17 липня 1984 року в обласній газеті «Зміна» був опублікований нарис «Перше побачення», де, зокрема, зазначалося: «Естетичну насолоду приносить споглядання багатьох картин Миколи Годуна: до прозорості легкої «Хмаринки, соковито-яскравої «Зелено», таємничо-причаєної «Туман над лугом», щемливо-болючої «Вдовина хата», задумливої і водночас лоскітної своєю незнайомою знайомістю «Дорога в селі». І, звичайно ж, насамперед споглядання весняних пейзажів художника, бо весна, зокрема рання, ясніє у його творчості особливою барвою.

Микола Годун прагне зупинити на полотні трепетну мить оновлення землі, мить пробудження природи, її розбою, прагне засвоєними методами живопису розкрити зміст того, чим живе людина.

Чи не найсильніше ця внутрішня сила живого, ця одвічна прорість нового відтворена в полотні «Молоді пагінці». Картина (на ній холодного зимового дня стара жінка в закутку біля печі леліє розсаду, чекаючи приходу весни) справляє сильне враження широтою художнього узагальнення, глибиною проникнення в тему, умінням митця за зовнішньою скупістю кольорів показати багатство барв людської душі.

Вдаються Миколі Годуну зимові пейзажі. Характерна в цьому плані робота «Рубали дрова», де засніжена дровітня проміниться трепетно-радісним теплом – теплом людської праці, теплом задивування, новизною, що її приніс із собою пухнастий сніг.

Більшість полотен ранньої творчості автора знаходяться у приватних колекціях і різних установах. Збереглися лише фотокопії. Полотно «На залізниці Інтерна Шаповаленко – підривниця партизанського загону» (1983 р.), можна споглядати в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. До полотен ранньої творчості також належить «Біля старої греблі» (1982 р.), «Поет» (1983 р.), «Канікули» (1983 р.), «Чернігівщина» (1984 р.), «Молоді паростки» (1984 р.).

Уже в перші роки своєї творчості автор звертається до пейзажів, і в подальшому вони домінують на його полотнах. Рідне село, його чудові односельці та прекрасні краєвиди. Пройдуть десятиліття і картини, на яких Микола Годун увічнить життя рідного села Бабин, будуть розповідати і про зміни, що відбулися з плином часу, про історію села.

Споглядаючи картину першого періоду творчості «Біля старої греблі», написану 1983 року, молоде покоління бабинців навряд чи впізнає свій старий ставок і краєвид околиці села. Адже все змінили роки. Невисокі очерети колише вітер, а там, у далині, серед зелені видніються будиночки односельців. На перший погляд, звичайнісіньке видовище, яке кожного дня бачать селяни і не звертають уваги; йдуть у поле, на роботу, ловлять рибу. Але уже це полотно свідчить про своєрідний стиль художника, манеру наносити фарби, підбирати кольори, щоб передати реальність, без будь-якого перебільшення, без прикрашення, сприймати все таким, яким створило життя і природа, разом з тим вчитися бачити красу у звичайному. У юних полотно викликає здивування, у мешканців похилого віку – ностальгію, захоплення.

Невисокі очерети віночком притулилися до берега. Здається, що вони ось-ось зашепочуть від подиху вітру, який злегка гонить хвилі по водяному плесу, гладить їхні зелені тендітні тільця. Блимають здалеку на пагорбах очима урвища. Залишилося незмінним «небо, як вічність».

Трагічна тема Другої світової війни відтворена на полотні «На залізниці Інтерна Шаповаленко – підривниця партизанського загону» (1983). Це груповий портрет партизанів-підривників. На фоні біло-сліпучого снігу чітко виділяються три постаті, які ніби на хвилю зупинилися, вийшовши на завдання з лісу – домівки партизан. Нічого зайвого, ніяких деталей – лише сніг і дерева, чистота і життя, і людські долі.

На передньому плані – дівчина Інтерна Шаповаленко. Обличчя зосереджене, вражає погляд. У ньому і душевна краса, і чистота, і непритаманні для її віку суворість, зосередженість. А ще дивує надзвичайний спокій та якась недівоча впевненість і рішучість, віра в правильність обраного шляху – шляху збройної боротьби із загарбниками, звідки б вони не приходили на нашу Батьківщину. Незважаючи на зосередженість, суворе обличчя, старенький «ватник», благеньку хустину – дівчина прекрасна!

Хоч звісно несумісні речі дівоча краса і війна, життя і смерть! Про що вона думає? Про рідних? Про помсту? Про кохання і материнство? Рука стискає автомат – партизанка ніби готова в будь-яку хвилину зняти зброю, адже ворог може з’явитися неочікувано. Широкі мазки пензля. Темні кольори чергуються зі світлими. Поряд з Інтерною її бойові побратими, юний хлопець і старий чоловік, а об’єднує їх ненависть до нацистів. Автор зумів передати внутрішній світ образів. Дивлячись на полотно – захоплюємося сміливістю і переймаємося їхньою долею».

Микола Годун – майстер краєвидів. Саме завдяки подорожам по Україні з’являються прекрасні полотна, на яких автор відтворює неповторну красу Батьківщини. 2005 року митець побував у Кременці, що спонукало його до творення нових шедеврів. Так народилася персональна виставка «Зима в Кременці. Зима». Вона стала початком нового творчого злету і проекту «Моя Україна».

2006 року Микола Годун відвідав Крим. І його не залишила байдужим жагучоспекотна краса півдня та широчінь Чорного моря. Завдяки цій подорожі мазок за мазком на полотнах мережаться візерунки кам’янистих берегів, піняться хвилі моря, дихає спекою південне сонце. Свої дітища митець виставив для споглядання на персональній виставці «Кримські мотиви», що відкрилася 7 липня 2006 року в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Як писав у часописі «Вільне слово» («Крим художника Миколи Годуна у Рівному», 20 липня 2006 р.) Анатолій Кардаш: «У спекотливий день 7 липня благодатною прохолодою для погляду і душі віяло численним шанувальникам живопису на відкритті виставки відомого художника Миколи Годуна у просторій залі Рівненського обласного краєзнавчого музею.

«Кримські мотиви» – назва низки оригінальних робіт художника – є своєрідним творчим звітом місячного перебування митця на узбережжі Чорного моря. Кожна картина, кожен етюд передають особливу, наче живу красу моря чи куточка кримського краю, викликаючи у глядача оте неповторне почуття захоплення, здивування, позитивної магії, неповторності вражень, з яким вочевидь живописець творив, яким горів за мольбертом.

У пейзажах Миколи Годуна не існувало зорового спокою, все, чого сягав його погляд, ставало реальним об’єктом художнього образу, а його мистецька палітра була наповнена ліричним змістом, що вимальовувався гармонійними фарбами.

Митець був вірним рідному краю, де минуло його дитинство. Це закарбувало в його пам’яті образи трударів українського села, живило його мистецьке єство своїм неспокійним сьогоденням (картини «Голуба вода», «Над ставком», «Добре літо», «Бузок цвіте»). Тема сільського життя розкрита автором у роботах «Дідова хата», «Прохолода», «Кузня», «Бабусине подвір’я».

Микола Годун проторував власний шлях упродовж багатьох років наполегливої праці. Не залишилися поза увагою і його подорожні замальовки, які він здійснював під час поїздок до Палестини, Ізраїлю, Єгипту, Туреччини, Російської Федерації. У цей період творчості художник захоплюється красою світу, втілюючи в своїх полотнах маловідомі нам пейзажі природи. Підсумком цього періоду стала виставка циклу картин Миколи Годуна, яку автор презентував в Рівному під назвою «За тридев’ять земель». На цих полотнах переважають світлі, теплі, лагідні кольори. Серед картин захоплюють «Вуличка в Єрусалимі», «Вхід у храм Гроба Господнього», «Річка Йордан».

На картинах із рідними пейзажами ми бачимо його ставлення до навколишнього світу. Пропускаючи все побачене і почуте через своє серце і душу, митець намагався спокійно передати події неспокійного сьогодення. Дивлячись на його роботи, наповнені красою рідної природи, відчуваєш почерк Майстра, який вкладав у кожний свій твір частинку душі, таланту, ту Божу іскру, якою наділив його Господь.

Микола Годун розширював кордони своєї творчості, він не замикався на досягнутому, повсякденний пошук змушував митця братися за пензлі, фарби і сідати за полотно, створювати нові і нові картини. Він бачив цей світ, вочевидь, доторкнувшись серцем до Святих місць, і передав його біль і радість, смуток і неспокій.

Творчість Миколи Годуна на сьогодні – явище в національній культурі України. Митець був активною і спостережливою людиною, вмів підмітити явища природи і людського життя, передати все це у зображенні на полотні. У його роботах завжди відображалася інтелігентність, поєднана з думкою й умінням втілити свої задуми в життя.

Сам митець стверджував. «Я ніколи не малюю того місця, де не відчув життєдайної енергетики землі, на яку ступив».

Що найперше і найбільше вражає в роботах Миколи Годуна? Глибина й емоційність, що ховаються за сонячною світлістю, пастельністю й аж дзвінкою прозорістю кольорової гами. Художник і гадки не має шукати чогось незвичайного і кричущого, щоб несподіваною ефектністю техніко-кольорових викрутасів спантеличити глядача. Він малює яскравими відкритими фарбами. Такими фарбами малює сама природа. Але в кожному нестримно-розгонистому мазку причаїлася сумовита патріархальність, що віє на нас духом поколінь наших предків, лагідна ностальгія за тим, чого вже ніколи не повернути («Букварик»), умиротвореність і якась незбагненна елегійність («Вічний спокій»). І саме оцією некричущістю, мало не буденною звичайністю зображеного митець добивається неймовірної ефектності, бо бачиш перед собою не полотно, не фарби, нехай і майстерно покладні, а реальне життя, що струмує з картин невичерпною, життєдайною енергією.

Варто зазначити, що роботи Миколи Годуна – надзвичайно енергетичні. Напевне, тому, що він як живописець і людина – чесний перед своєю землею, і малює її такою, якою вона є.

Вдивляєшся в картини і майже фізично відчуваєш, як у тебе, ковток за ковтком, щедро вливається сонце і тепло, настояне на ніжній зелені виноградників і присмачене солонуватим і прохолодним подихом моря. Кожна робота вражає настроєвістю і щирою, по-дитячому безпосередньою зачудованістю автора життям і світом.

Все життя Микола Петрович займався громадською діяльністю.

Обіймаючи посади заступника голови, а відтак голови художньої ради Худфонду України в Рівненській області (1980-90 рр.), творчо опікувався Рівненським міським будинком «Малятко», Рівненською обласною лікарнею.

1996 р. в селі Бабин Гощанського району він організував та утримував картинну галерею членів Рівненської обласної організації Національної спілки художників України.

2002 р. Микола Петрович брав участь у створенні мозаїчних панно на фасаді Свято-Покровського собору міста Рівне, а впродовж 2003-04 рр. разом з іншими художниками реставрував Одеський оперний театр.

2007 р. зробив та презентував виставку робіт рівненських художників та скульпторів у Сарненському історико-етнографічному музеї.

Спільно з рівненськими художниками О. Тищенко та О. Лобчук взяв участь в благодійній справі – врятувати замок у Клевані. Впродовж 4 місяців вони їздили до замку та малювали з нього картини, щоб на них зберегти архітектурну пам’ятку для нащадків.

26 травня 2011 р. в мистецькій галереї «Зуза» відбулося відкриття виставки «Альтернатива забуттю. Врятуємо замок Клеваня», якою митці намагалися привернути увагу мешканців міста до цієї проблеми.

Також він ілюстрував книги «Я там, де є благословення» О. Смика, «Передзвін віків» С. Кравчука.

Микола Годун – учасник аукціону, який рівненські художники провели у листопаді 2014 р. Художник представив краєвиди Рівненщини, а також Ізраїлю та Єгипту. Гроші з продажу власних картин були витрачені на закупівлю необхідних речей для бійців у зоні АТО. У березні 2015 р. у зону АТО з Гощі відправили дві «криївки» з дровами та буржуйками, а Микола Петрович подарував кілька своїх робіт, підписавши: «Живи і захищай Україну!».

Микола Годун – член спілки художників СРСР (1987 р.), член Національної спілки художників України (1991 р.). Нагороджений почесними грамотами Адміністрації Президента України, Рівненської обласної ради. Лауреат премій мистецьких конкурсів «Різдвяна Зуза» (2008-2010 рр.). Засновник Обласної благочинної премії Св. Миколая (2009 р.), а також картинних галерей в с. Бабин (1998 р.) та м. Сарни (2006 р.). Почесний музейник України 2007 р., постійний учасник республіканських, міжнародних виставок та пленерів.

У 2015 році став лауреатом мистецької премії Георгія Косміаді. Її вручають митцям, які відзначились у різних галузях мистецтва – живопис, скульптура, графіка, декоративне мистецтво. Займався педагогічною діяльністю та ілюструванням книг. У творчому доробку митця – 16 персональних виставок.

Микола Годун знайшов своє «я». Він дав свої пропозиції, а згодом втілив їх у життя, щодо збереження сучасного українського мистецтва. Митець заснував постійну картинну галерею творів рівненських художників у Бабинській загальноосвітній школі, Сарненській міській картинній галереї при Історико-етнографічному музеї, де серед інших полотен зберігаються і його твори. Художник подарував чимало своїх полотен Рівненській гуманітарній гімназії. Його роботи знаходяться в Дирекції художніх виставок України, Рівненському краєзнавчому музеї, Картинній галереї м. Ковель, державних установах та приватних колекціях України, Росії, Польщі, Австрії, Канади, США, Австралії. Творча палітра митця ввібрала нові фарби, притаманні саме йому, а краса рідної природи живила Миколу Петровича Годуна своїми соковитими медами і подарувала нам ту вічну красу, до якої кожен нехай торкнеться серцем і душею.

Помер художник 21 лютого 2016 року. Похований у селі Бабин на Рівненщині.

(За книгою «Микола Годун очима друзів»)

 

Мовою фарб

«Бути художником, це дар Божий,

оскільки це не професія, а спосіб життя»

М. Годун

 

Публікації про життя і творчість Миколи Петровича Годуна

Адамчук А. «Бути художником – дар божий» : [розмова з художником Миколою Годуном біля його виставки у салоні «Вернісаж»] / А. Адамчук // Рівне вечірнє. – 2006. – 9 листоп. – С. 8.

Адамчук Н. Ще одна премія : [ім. Косміаді] Миколи Годуна / Н. Адамчук. – Вільне слово. – 2015. – 9 квіт. – С. 14.

Бальзак Л. Молоді дерзання і творчий пошук / Л. Бальзак // Образотворче мистецтво. – 1985. – № 5. – С. 1-3.

Басараба В. На добро земля багата / В. Басараба // Вільне слово. – 2000. – 9 серп.

Береза Ю. Мандри заради відкриття краси : [виставка картин «Паралелі-меридіани»] / Ю. Береза // Вільне слово. – 2014. – 1 квіт. – С. 8.

Березюк Т. І. Годун Микола Петрович / Т. І. Березюк // Енциклопедія сучасної України. Том : Го-Гю. – Київ, 2014. – С. 23.

Вальчук О. Живописні полотна Миколи Годуна / О. Вальчук // Вісті Ковельщини. – 27 жовт. – С. 2.

Виткалов С. В. Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах: митці, художні колективи та організатори культурно-мистецького життя краю : монографія / С. В. Виткалов. – Рівне : Дятлик М. С. – 2014. – C. 21.

Виткалов С. В. Рівненщина: культурно-мистецький потенціал в парадигмах сучасності : монографія / С. В. Виткалов. – Рівне. – 2012. – C. 219.

Владичук Т. «За тридев’ять земель» : [виставка робіт у Рівному в рамках проекту «Моя Україна»] / Т. Владичук // Вільне слово. – 2010. – 23 груд. – С. 8.

Галій В. Перший звіт художника / В. Галій // Червоний прапор. – 1984. – 12 серп.

Годун М. У подарунок дітям / М. Годун // Зміна. – 1986. – 27 берез.

Гострозір О. «За тридев’ять земель» : [виставка «Європа. Паралелі-мередіани»] / О. Гострозір // Рівне-Ракурс. – 2014. – 3 квіт. – С. 12.

Гречич М. Художник-самородок / М. Гречич // Рідний край. – 2009. – 1 верес.

Дем’янчук Г. Мовою фарб / Г. Дем’янчук // Червоний прапор. – 1983. – 6 лют.

Єрусалим і Венеція за хвилину // Рівне вечірнє. – 2014. – 3 квіт. – С. 7.

Заболотна Н. Мистецьку премію імені Косміаді присудили Миколі Годуну / Н. Заболотна // Сім днів. – 2015. – 26 берез.

Захарова В. Повінь сонця і світла. Краєвиди Рівненщини на полотнах майстра / В. Захарова // Рівне-Ракурс. – 2007. – 31 трав. – С. 5.

Кардаш А. Вернісаж у пам'ять художника [у виставковій залі обл. орг. Нац. спілки художників України було організовано виставку картин живописця Миколи Годуна] / А. Кардаш // Вісті Рівненщини – 2016. – 8 квіт. – С. 16.

Кардаш А. Вернісажем вшанували пам’ять художника [одного з засновників картинної галереї в Сарнах Миколи Годуна] / А. Кардаш // Сарненські новини. – 2016. – 5 квіт. – С. 3.

Кардаш А. Достойників Рівненщини презентували в музеї [про спільний проект обласного осередку «Просвіти» й Тучинської школи-інтернату – виставку «Достойники Рівненщини в українському державотворенні» – відтепер можна побачити в обласному краєзнавчому музеї] / А. Кардаш // Рідний край. – 2016. – 12 листоп. – С. 6.

Ліханов М. Цей світ у лініях і барвах / М. Ліханов // Вільне слово. – 1999. – 10 груд.

Мазур О. Палестина, Ізраїль, Єгипет / О. Мазур // Рідний край. – 2012. – 10 верес.

Микола Годун // Художники Рівненщини. – Рівне : О. Зень, 2008. – С. 20-21.

Микола Годун очима друзів / ред.-уклад. Б. Столярчук. – Рівне : О. Зень, 2016. – 140 с.

Міська мистецька премія імені Георгія Косміаді [про життя та творчість третього лауреата міськ. мист. премії ім. Г. Косміаді – Миколу Петровича Годуна] : інформ. дайджест. Вип. 3 / Рівнен. ЦБС ; уклад.: Л. Грищук, Н. Радкевич ; відп. за вип. В. Гупалюк. – Рівне, 2015. – 12 с. – (Найвищі відзнаки Рівного).

Потянок О. Три ювілея пейзажиста-екстремала : [60 років з дня народження, 35 років творчої діяльності, 40 років подружнього життя] / О. Потянок // Рівне-Ракурс. – 2013. – 8 серп. – С. 5.

«Репортажний живопис» Миколи Годуна // Рівне вечірнє. – 2011. – 13 верес. – С. 3.

Рівненська обласна організація національної спілки художників України. – 2008. – С. 5.

Снісаренко С. Барвистий Петербург Миколи Годуна / С. Снісаренко // Сім днів. – 2012. – 6 верес. – С. 13.

Снісаренко С. Живописні вікна в Європу Миколи Годуна / С. Снісаренко // Сім днів. – 2014. – 3 квіт. – С. 20.

Снісаренко С. Легко, швидко й технічно / С. Снісаренко // Сім днів. – 2009. – № 44. – С. 16.

Столярчук Б. Годун Микола Петрович / Б. Столярчук // Митці Рівненщини : енциклопед. довід. – Рівне : О. Зень, 2011. – С. 64.

Столярчук Б. Творчий неспокій Миколи Годуна / Б. Столярчук // Мистецькі грані. – 2014. – № 10. – С. 1.

Тишкевич Р. Художня галерея в Сарнах / Р. Тишкевич // Сарненські новини. – 2006. – 28 груд. – С. 2.

Тищенко О. Бузковий аромат у живописних полотнах Миколи Годуна / О. Тищенко // Сім днів. – 2009. – 12 черв. – С. 16.

Форманичук О. Ювілей митця : [60 років з дня народження] / О. Форманичук // Рідний край. – 2013. – 3 серп. – С. 5.

Шахрай О. Лауреатів побільшало / О. Шахрай // Вісті Рівненщини. – 2015. – 27 берез. – С. 4.

Шепітько Є. Художники дітям / Є. Шепітько // Червоний прапор. – 1986. – 2 квіт.

Шморгун Є. Барви рідного краю / Є. Шморгун // Червоний прапор. – 1982. – 28 груд.

Ющук Б. Його роботи дихають морем і людьми / Б. Ющук // Рівненський діалог. – 2006. – 14 лип.

 

Інтернет-ресурси

Помер художник Микола Годун [Електронний ресурс] // Радіотрек : сайт. – Режим доступу: http://radiotrek.rv.ua/news/pomer_hudozhnyk_mykola_godun_202820.html. – Назва з екрана.

Годун Микола Петрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Годун_Микола_Петрович. – Назва з екрана.

Микола Годун: ретроспективна виставка [Електронний ресурс] // Євро-Арт. Галерея європейського живопису : сайт. – Режим доступу: http://euroart-gallery.rv.ua/podii/2015-2016/119-mykola-hodun-retrospektyvna-vystavka. – Назва з екрана.

Семенович О. Рівненського художника Миколу Годуна удостоїли мистецької премії ім. Георгія Косміаді [Електронний ресурс] / О. Семенович, Ю. Кобів // Телеканал «Рівне 1» – перший місцевий : сайт. – Режим доступу: http://www.rivne1.tv/Info/?id=46488. – Назва з екрана.

Ковтунович В. «У думках звертаємось, як до живого» – у Рівному відкрили виставку-присвяту полотен Миколи Годуна [Електронний ресурс] / В. Ковтунович // ЧаРівне : сайт. – Режим доступу: http://charivne.info/rivne-news/19141-u-dumkakh-zvertayemos-yak-do-zhyvoho---u-rivnomu-vidkryly-vystavku-prysvyatu-poloten-mykoly-hoduna--foto. – Назва з екрана.

«Репортажний живопис» Миколи Годуна [Електронний ресурс] // Рівне вечірнє : сайт. – Режим доступу: https://rivnepost.rv.ua/news/reportazhniy-zhivopis-mikoli-hoduna – Назва з екрана.

Годун Микола Петрович [Електронний ресурс] // Бабинська публічно-шкільна бібліотека-філіал : сайт. – Режим доступу: http://babun-libr.narod.ru/Godyn.html – Назва з екрана.

З Рівненщини у зону АТО відправили дві криївки [художник Микола Годун подарував військовим кілька своїх робіт, підписавши – «Живи і захищай Україну»] [Електронний ресурс] // ОГО : сайт. – Режим доступу: http://ogo.ua/articles/view/2015-03-19/60599.html – Назва з екрана.

На 63-му році пішов з життя рівненський митець, художник Микола Годун [Електронний ресурс] // РТБ. : сайт. – Режим доступу: http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2016/02/23/na-63-mu-roci-pishov-z-zhittya-rivnenskij-mitec-hu/ – Назва з екрана.

Ткаленко В. Микола Годун запрошує на виставку «Присвячується І. Левітану» [Електронний ресурс] / В. Ткаленко // ПІКа – перший інформаційний канал : сайт. – Режим доступу: http://pika.rv.ua/353. – Назва з екрана.

Помер талановитий рівнянин [Електронний ресурс] // ERVE.UA. – 2016. : сайт. – Режим доступу: http://erve.ua/news/society/pomer_talanovytyy_rivnyanyn_foto_2102.html. – Назва з екрана.

Морозюк В. Рівненський художник за «Мою Україну» отримав 5 тисяч гривень [Електронний ресурс] / В. Морозюк // Все: сайт чесних новин : сайт. – Режим доступу: http://old.vse.rv.ua/news/1427202076-rivnenskiy-hudozhnik-za-moyu-ukrayinu-otrimav-5-tisyach-griven.html. – Назва з екрана.

 

Анжела Хамедюк



Коментарі (0)



усі виставки »