Віртуальні виставки

Країна Літературія. Історія написів на книгах
14.06 2018 | Прочитано: 968


«Справа, здається, серйозна – підписати книгу. Не поспішайте, подумайте, робіть це від душі. Або взагалі не робіть. Напис – особиста історична зарубка на книзі. Ваш запис, покладений у пляшку, яку хвилі часу вручать вашим нащадкам. За написом на книзі будуть робити висновки про вашу творчу поведінку з тією ж суворістю, як і про саму творчість. Ваш запізнілий коментар або ваш запізнілий жаль не будуть прийняті до уваги. Вас не буде, а книга залишиться»

Л. Озеров (поет)

Звичай робити написи на книгах був широко поширений ще в ті часи, коли друковані книги були рідкістю. Робили написи і переписувачі книг, і палітурники, і продавці, а найчастіше – дарувальники, власники, просто читачі. Написи зустрічаються на форзацах, перших і останніх листах, внутрішніх сторонах палітурки, а також на полях сторінок.

Цінність рукописних книг бувала велика: адже кожна сторінка прикрашалася зазвичай заставками і бордюрами, виконаними фарбами і золотом, а часом і художніми мініатюрами. Тому купівля і продаж книг супроводжувалися особливими «відписками», які робили на самих книгах: вказувалися імена продавця, покупця, а іноді і свідків купівлі, а також скільки було взято за книгу. Але частіше напис робив сам її власник.

Найчастіше можна побачити написи-предтечі сучасного екслібриса, які вказують, кому книга належить. Самі написи прямо вказують на те, що власники книг майже завжди вказували своє соціальне становище: «торгова людина», «гість» (тобто приїжджий купець), «спальник» (придворна посада), «козак». Це дає цінні відомості про склад читачів перших руських книг. Щоб підкреслити право на володіння книгою, іноді додавалося: «книга собинная» – (тобто особиста, не крадена)».

Підписувались комусь і книги, що знаходилися в церковних і монастирських книгосховищах. Твори духовного змісту часто дарувалися «за обіцянкою» або «надавались» церквам патріархами і царями, а тому вважалися особливо цінними.

Для того, щоб мати повне уявлення про написи на книгах, спочатку краще розібратися із самими поняттями, які мають безпосереднє відношення до цього. Отже, є поняття «автограф», а є – «інскрипт». Автограф – це, з одного боку, автентичний рукопис автора, з іншого – власноручний підпис. Коли сьогодні говорять «автограф», то йдеться саме про друге значення слова і застосовується воно найчастіше до відомих людей – письменників, акторів, музикантів тощо. Саме їх власноручний підпис ціниться, є навіть люди, які збирають автографи, такі своєрідні «мисливці» за автографами знаменитостей. Однак, якщо дарчий напис представляє собою не просто підпис, а свого роду фразу-присвячення і залишена вона не на клаптику паперу, а на книзі, то вона вже називається інскрипт. Інскрипти нерідко стають відправною крапкою для розуміння культурних зв’язків, взаємовідносин дарувальника і тієї людини, кому дарується книга, дають додаткову інформацію про життя того чи іншого письменника. Є ще написи на книгах, залишені читачем цієї книги як роздум над прочитаним. Це може бути і текст, і малюнки.

Незважаючи на те, що звичай залишати на книгах оригінальні дарчі написи  з’явився бозна коли, певного етикету немає й донині. Інскрипт ставиться на вільному від тексту або зображень місці, може містити короткий або багатослівний текст у прозі або віршах, малюнки. А ось яка частина книги стане місцем пам’ятного розчерку – вирішувати автору.

Книжковий фонд Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки регулярно поповнюється новою літературою. Серед тих, що мають відношення безпосередньо до нашої теми, можна відмітити колекції книг відомих людей Рівненщини (А. Кондратюк, А. Білецький, Г. Дем’янчук, Г. Шило, С. Кравець, Б. Столярчук), а також, безумовно, на першому місці виокремлюється колекція стародруків, яка зберігається у спеціальному фонді відділу книгосховища. На сторінках книг, деяким з яких вже понад 150 років, можна зустріти як цікаві інскрипти, так й просто звичайні написи-роздуми або написи, які мають суто бібліотечне походження у вигляді записів застави на книгу, деяких уточнень стосовно змісту видання. Хто їх написав, залишається лише догадуватися.

На сторінках подарованих книг відомих людей Рівненщини також можна зустріти і написи, і екслібриси. Екслібрис (від лат. exlibris – «з книг») – книжковий знак, який засвідчує власника книги. Походження цього книжкового знаку має свою історію. Ще пару століть назад екслібрис був неодмінною приналежністю бібліотеки знатного походження. Йому надавали таке ж саме значення, як і родовому гербу. Фактично, він і був бібліотечним гербом власника, який передавали з покоління в покоління. Знову велика мода на екслібрис прийшла у 1960-1970 рр. Це було викликано не стільки розквітом графіки, скільки підйомом книжкового колекціонування, масовим бібліофільським рухом. І незважаючи на значні обмеження творчості, пов’язані з вузькими ідеологічними рамками того часу, мистецтво екслібрису піднялося на новий щабель. Зараз, на початку XXI століття, інтерес до екслібрису повертається. І повертається, як завжди, в новій іпостасі. В першу чергу, відроджується інтерес до екслібрису як до особистого книжкового знаку. Не дивно, так як в даний час все більше людей цікавляться своїм корінням, відновлюють зруйновані родові ланцюжки, створюють власні геральдичні знаки, які можна передати своїм дітям. 

 

Література з фонду стародруків

Майн Рід. У затопленім лісі (водою у лісі) : Роман / Майн Рід. – Київ, 1926.

Бебель Август. Сборник статей / Август Бебель. – СПб, 1923.

Бебель Августъ. Женщина: настоящего, прошедшего и будущего времени / Август Бебель. – Санкт-Петербург, ?

Троицкий М. Немецкая психологія въ текущемъ столетіи / М. Троицкий. – Москва, 1883.

Чайковский П. Пиковая дама : Опера в 3-х действиях / П. Чайковский. – Москва : Музгиз, 1936

Историческая христоматія новаго періода русской словесности. Т. 2. – Санкт-Петербург, 1861.

Пособіе къ практическому курсу патологической гистологіи. – Харьковъ, 1909.

Фроме К. Монархія или республіка? Культурно-историческіе очерки / К. Фроме. – СПб, ?

Ираклій. Византийское государство / Ираклій. – Харьковъ, 1889.

Маликовскій І. Рада Великого Княжества Литовскаго в связи с Боярской Думой Древней Россіи. Ч. 2. Вып. 2. – Томскъ, 1912.

Живописная Россія. Западная Сибирь. Т.4. – Санкт-Петербург, 1896.

Григоровичъ И.И. Очерки новъйшей исторіи. 1815-1885 г. / И. И. Григоровичъ. – Санкт-Петербург, 1886.

Гринъ. Краткая історія англійскаго народа / Гринъ. – Москва, 1897.

Гордин А. Пушкин в Михайловском / А. Гордин. – Ленинград, 1939.

Творчество Достоевского : сборник статей и материалов / под. ред. Л. П. Гроссмана – Одесса, 1921.

Полное собрание сочинений Ф. М. Достоевскаго. Т.10.Ч 1. Дневникъ писателя за 1876 г. – Санкт-Петербург, 1895.

Собраніе Вольфа. Русскіе беллетристы. Сочиненія И. А. Салова. Т. 2. – Санкт-Петербург, 1884.

Успенский Г. Сочинения : в 2 т. / Глеб Успенский. – Т. 1. – Санкт-Петербург, 1889.

Франц Меринг. Легенда о Лессинге : литературно-критические статьи. Т. 1. – Москва-Ленинград, 1934.

Сводъ законов Россійской имперіи повеленіем государя императора Николая Перваго составленный. – Санкт-Петербург, 1904.

Военная библиотека. Лекціи о войне 1870 г. между Франціею и Германіею до Седана включительно. Т. 7. – Санкт-Петербург, 1871.

Полное собраніе сочиненій Алексея Степановича Хомякова. Т. 1. – Москва, 1878.

Кронфельд М. Альбом картинъ по географіи / М. Кронфельд. – Б. м., 1902.

Написи з подарових видань

Білоусов Є. Агатангел Кримський – учений та письменник / Є. Білоусов. – Сімферополь, 2012.

Анатолій Мальчевський. Поляк за походженням, українець по духу : матеріали міжнар. наук. другої укр.-пол. конф. – Дубно, 2008.

Поліщук Я. Пейзажі людини / Я. Поліщук. – 2008.

Гінчанка З. Вірші / Зузанна Гінчанка ; пер. з пол. Ярослава Поліщука. – Львів, 2017.

Рудницька А. Біла зірка України. Невигадані історії з життя Оксани Білозір / А. Рудницька. – 2012.

Інтернет-ресурси

Скавронський П. «Бердичівська колекція» книг в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського [Eлектроний ресурс] / П. Скавронський // Бердичівський погляд : сайт. – Режим доступу: http://berdpo.info/news/kraeznavstvo/berdichivska_kolektsiya_knig_v_natsionalniy_bibliotetsi_ukrayini_imeni_v_i_vernadskogo-id8774.html. – Назва з екрана.

Дарчі написи на книгах із бібліотеки Гната Ігнатовича [Eлектроний ресурс] // uzhnu.edu : сайт. – Режим доступу: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/3772/1/ДАРЧІ%20НАПИСИ%20НА%20КНИГАХ.pdf. – Назва з екрана.

Дарчі написи Шевченка [Eлектроний ресурс] // Шевченкіська енциклопедія : сайт. – Режим доступу: http://shevchcycl.kiev.ua/statt-pro-lteraturnu-ta-malyarsku-tvorchst/93-darch-napisi-shevchenka.html. – Назва з екрана.

Екслібрис – незвичайна окраса книг [Eлектроний ресурс] // Книгарня : сайт. – Режим доступу: https://knygarnya.com/news/ekslibris---nezvichajna-okrasa-knig. – Назва з екрана.

«Бібліотеці з любов’ю» (книги з автографами та дарчими написами з фондів бібліотеки УДПУ імені Павла Тичини) [Eлектроний ресурс] // Udpu : сайт. – Режим доступу: https://library.udpu.edu.ua/library_files/virtual_vust/pdf/bibliotek_z_lub.pdf. – Назва з екрана.

Багно В. Е. Люди Серебряного века и их инскрипты (о некоторых книгах из коллекции А. Ф. Лосева) [Электронный ресурс] / В. Е. Багно // ВикиЧтение : сайт. – Режим доступа: https://lit.wikireading.ru/28305 . – Название с экрана.

Аловерт Н. Нью-Йорк. Надписи и фотографии [Электронный ресурс] Н. Аловерт // ВикиЧтение : сайт. – Режим доступа: https://biography.wikireading.ru/299157. – Название с экрана.

Дмитриев В. Г. Надписи на книгах [Электронный ресурс] / В. Г. Дмитриев // ВикиЧтение : сайт. – Режим доступа: https://lit.wikireading.ru/46288. – Название с экрана.

Рейтблат А. К социологии инскрипта [Электронный ресурс] / А. Рейтблат // ВикиЧтение : сайт. – Режим доступа: https://public.wikireading.ru/23032. – Название с экрана.

Сеславинский М. Инскрипт как искусство [Электронный ресурс] / М. Сеславинский // Ruspioner : сайт. – Режим доступа: http://ruspioner.ru/cool/m/single/4763. – Название с экрана.

Ираклий Андроников — дарственная надпись Д. Благому [Электронный ресурс] // Анна Благая : сайт. – Режим доступа: http://blagaya.ru/2013/07/16/i-andronikov-darstvennaya-nadpis-d-blagomu/. – Название с экрана.

Книга с автографом: дар, память, история [Электронный ресурс] // Абинская библиотека : сайт. – Режим доступа: http://abinlib.ru/550-kniga-s-avtografom-dar-pamyat-istoriya.html. – Название с экрана.

Владельческие записи на книгах как источник по истории чтения и пользования книгой в России XVI-XVII вв. [Электронный ресурс] // Сyberleninka : сайт. – Режим доступа: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:fyiwq1cH2v8J:https://cyberleninka.ru/article/n/vladelcheskie-zapisi-na-knigah-kak-istochnik-po-istorii-chteniya-i-polzovaniya-knigoy-v-rossii-xvi-xvii-vv.pdf+&cd=14&hl=ru&ct=clnk&gl=ua. – Название с экрана.

Дарственные надписи на книгах гражданской печати конца ХVIII–начала ХХ в. [Электронный ресурс] // Kursk-museum : сайт. – Режим доступа: http://kursk-museum.ru/gallery/books/index.html. – Название с экрана.

Тайны выцветших строк : какие истории хранят старинные книги допетровской эпохи [Электронный ресурс] // ВелесКапитал : сайт. – Режим доступа: https://velescapital.ru/ru/magazine/2013/2013_investment_books. – Название с экрана.

Состязание гениев [Электронный ресурс] // РадиоСвобода : сайт. – Режим доступа: https://www.svoboda.org/a/27152344.html. – Название с экрана.

История книги и библиотеки [Электронный ресурс] // Библиотека Франка : сайт. – Режим доступа: http://biblioteka-franka.edu.kh.ua/dlya_chitatelej/istoriya_knigi_i_biblioteki/. – Название с экрана.

Эфендиева Г. О чем говорят инскрипты [Электронный ресурс] / Г. Эфендиева, А. Потапова // Коллекция русского шанхайца : сайт. – Режим доступа: http://russianemigrant.ru/2014/01/980. – Название с экрана.

Тихова О.



Коментарі (1)



усі виставки »