Новини та події
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України, організований Верховною Радою та урядом УРСР. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту, ухвалений Верховною Радою 24 серпня 1991 року, був наведений у виборчому бюлетені.
Активісти Народного Руху України, товариства «Просвіта» звернулися з проханням до депутатів Рівненської міської ради й тодішнього голови Івана Федіва ухвалити рішення про знесення пам’ятника Леніну, щоб зробити усе цивілізовано. Тим паче, що ще в липні 1991 року центральну вулицю Рівного з Ленінської перейменували на Соборну, а площу Леніна — на майдан Незалежності. Отож пам’ятнику Леніна там геть було не місце.
Попри те, що супротив у регіонах, в тому числі у Рівненській області був важливим, однак основні події серпня 1991 року розгорнулися у Києві. Завдяки громадянській мужності рухівців, 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної ради УРСР дванадцятого скликання Верховна Рада України прийняла Акт про Незалежність України.
Посібник підготовлено Національною історичною бібліотекою України до ювілейної річниці проголошення незалежної української держави. Науковий супровід видання виконано вченими Інституту історії України НАН України. Покажчик підготовлений за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги.
15–16 червня 1991 року на Рівненщині пройшли урочистості, присвячені 340-річчю Берестецької битви. В Рівненському обласному музично-драматичному театрі відбулася II республіканська науково-теоретична конференція, після завершення якої прозвучав концерт кобзарської пісні. А ввечері на міському стадіоні «Авангард» було проведено велике театралізоване дійство – свято козацької слави у рамках Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня».
19 серпня 1991 року відбулися масові мітинги на яких рівняни виступили проти державного перевороту, вчиненого керівництвом КДБ, КПРС та Міністерства оборони СРСР. У період ГКЧП активісти Народного Руху на чолі з В. Червонієм при підтримці В. Мартиросяна вийшли на центральну площу Рівного та протягом декількох днів проводили мітинг-протест проти заколотників у Москві.
26 грудня 1990 року на третій сесії міської Ради було розглянуто питання зміни назви міста Ровно. Враховуючи неодноразові звернення представників широкої громадськості, Товариства української мови ім. Тараса Шевченка з вимогою повернути місту його історичну назву, спираючись на результат наукової експертизи, проведеної спільно відділом ономастики та правописною комісією інституту мовознавства ім. О. Потебні АН УРСР, а також керуючись ст. 38 Закону УРСР «Про мови в Українській РСР» сесія міської Ради вирішила визнати що українською назвою нашого міста є форма Рівне. Було порушено клопотання перед обласною Радою народних депутатів та Президією Верховної Ради УРСР про повернення місту його української назви.
12 грудня 1990 року виконком Рівненської міської Ради зареєстрував статут Рівненської організації «Пласт». Було відроджено скаутську організацію у Рівному, яка в числі інших патріотичних організацій, товариств та партій брала активну участь в популяризації й відновленні української національної символіки.
З нагоди святкування 30-річчя незалежності України 23 серпня 2021 року та свята Державного Прапора України в Рівненській обласній бібліотеці відбулася презентація другого видання книги Івана Демянюка «Ми вище прапор підіймемо! Нарис історії боротьби за українську національну символіку на Рівненщині. 1988 – 1991 роки».
З 20 по 31 серпня у відділі документів іноземними мовами діятиме виставка-інсталяція, приурочена до 30–річчя Незалежності України. «Ти у мене єдина» – слоган, який є певним універсальним зверненням до країни, квітки, незалежності, нації.
Український прапор – це єдність неба і землі, голубінь і золото пшеничних ланів… Синьо-жовті барви мали князівські знамена, козацькі хоругви. Синьо-жовтий прапор був піднятий у Києві у 1918 році, коли була проголошена Українська Народна Республіка, а в 1991 він став державним прапором України.
10 листопада 1990 року на Рівненщину приїхав глава Української православної автокефальної церкви, Патріарх Київський і всієї України Мстислав. В обласному центрі свого духовного наставника, незважаючи на негоду, чекали тисячі прихильників незалежної церкви. Зустріч відбулася на площі Короленка, навпроти Воскресенського собору, двері якого у цей час були на замку, і десятки прихожан української православної церкви несли біля них своєрідну варту.
2 жовтня 1990 року в Києві почався протест – голодування українських студентів, в якому брало участь 158 осіб з 24 міст. На Рівненщині громадськість також підтримувала «революцію на граніті». Зокрема, 15–17 жовтня у центрі Рівного на площі Короленка відбувся 5-тисячний мітинг та голодування молодих рівнян на знак підтримки столичних студентів, що вилилось у студентський страйк в інститутах, технікумах і профтехучилищах Рівного, а також похід 15-тисячної колони до обласної ради та вручення тексту з вимогами її голові П. Прищепі. На мітингу звучали антикомуністичні гасла, заклики не підписувати Союзний договір.
Події, які назавжди увійшли в історію молодої держави, згадали учасники тематичного заходу «Незалежна Україна: шлях до мети», присвяченого 30-річчю незалежності України.
10 жовтня 1990 року було створено єпархію Української Автокефальної Православної Церкви у Рівному. Першим єпископом обрано Антонія. Цим подіям передував перший Всеукраїнський Собор УАПЦ у Києві, що відбувся 5-6 червня. Патріархом Київським та всієї України було обрано митрополита Мстислава (Скрипника).
30 років Незалежності України
Велике будівництво.
Велике читання.
Книги від Українського інституту книги
Електронні каталоги
Рівне та рівняни у фотографіях
Подорож бібліотекою
Революція Гідності. Війна
Освітній навігатор
Аудіобібліотека
Віртуальні виставки
Видання бібліотеки
Електронна доставка документів
Конкурс "Краща книга Рівненщини"
Цифрові колекції