У липні у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбулася презентація нового видання «Гоща і округа. Історико-культурознавчі студії» за участю голови редколегії академіка Академії наук вищої школи України, українського антрополога та етнолога, доктора історичних наук, професора Сергія Сегеди. Взагалі, поява такої людини у бібліотеці це вже подія.

«Гоща й округа» – пізнавальне, наукове видання, збірник статей про історію та культурологію містечка, яку довго чекали шанувальники історії Рівненщини. Робота над книгою тривала чотири роки. У ній розміщені статті 21 автора, серед яких науковець Андрій Жив’юк, етнографиня Алла Українець, історики та краєзнавці Валерій Скоцик, Валерій Бейлах, Юрій Кузьмін, працівники бібліотек громади, представники громадськості. Збірка стала своєрідним підсумком масштабної науково-практичної конференції під назвою «Гоща в історії та культурі Волині», що проводилась у 2019 році, але не втратила своєї актуальності. До речі, книжка надрукована при співпраці та коштом Гощанської селищної ради.

Краєзнавці познайомлять читачів із дослідженнями про далеке минуле Гощанського краю, яке дотепер було не оприлюднене, підведуть підсумки археологічних досліджень Гощанського городища, розкриють генеалогію відомих шляхетських родів, власників Гощі – Гостських, Ленкевичів-Іпогорських, Отфіновських та ін.

Цікавими для читачів виявляться статті про долі пересічних мешканців Гощанщини, репресованих радянською владою, про творчість місцевого іконописця Олександра Лаворика, і навіть, про народні хлібопекарські традиції українського населення Гощанщини та Острожщини та одяг Гощанського Погориння.

Видання містить дослідження і самого Сергія Сегеди, який детально розповідає про науковий доробок Яна Марека Гіжицького – автора першого монографічного дослідження про історію Гощі другої половини ХІХ– поч. ХХ століття. Всі матеріали, вміщені в збірці, подано в авторській редакції і доповнені фотографіями.

З книгою «Гоща і округа. Історико-культурознавчі студії» можна ознайомитися відділі краєзнавства.

О. Кудіна