3 жовтня о 13.00. у «Світлиці» відбудеться презентація книги «Ремель. Трагедія на світанку: історичний нарис». Автор ідеї та куратор проєкту – народний артист України Святослав Максимчук. Упорядник – письменник, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Роман Горак.

Книга-сповідь «Ремель. Трагедія на світанку» об’єднала спогади учасників трагічних подій на Рівненщині 17 березня 1943 року. У невеличкому українському селі Ремель тодішнього Олександрійського району сталася страшна трагедія – розстріл мирних жителів. Із понад 500 мешканців тоді врятувалось лише 73 людини, а дожили до сьогодні лише троє. Радянська історіографія протягом багатьох років замовчувала цей факт. Проте, сьогодні ми будемо згадувати ті трагічні події, щоб наступні покоління знали, не забували, а головне – вшановували пам'ять полеглих.

До участі у заході запрошені: автори книги, депутати Рівненської обласної ради, представники Рівненської обласної адміністрації, Олександрійський сільський голова Олександр Гуц та мешканці с. Ремель, науковці, просвітяни, культурно-мистецька громадськість Рівненщини.

В програмі заходу – перегляд уривків з документальних фільмів «Кривавий світанок» та «Спалене село», книжкової виставки, спілкування з авторами книги.

Олена Сисюк

Нижче подаємо відгук на книгу Степана Бабія, письменника, громадського діяча, члена Національної спілки письменників України.

Глибока рана

«Ремель. Трагедія на світанку»

Видання друге. Львів. «Сполом» 2020 р.

Палаючий Ремель... Розстріляний Ремель... Але він мав жити, щоб кинути світло на чорні дні, на чорну справу, яку чинили вороги, наші сусіди. А прийде час і вони піднімуть вереск за відплату, яку назвуть різаниною. Ремельська трагедія – березень 43-го. А відплата почалася у червні. І не тільки за Ремель, а за всі злочини, які вони чинили на службі у німецькій поліції.

А разом із Ремелем вижив і той семилітній хлопчина, який дивом лишився живим у тому пеклі і став свідком, оповідачем всього баченого і пережитого. Юнак, що потім планував стати журналістом, а через випадок став актором, дійшовши аж до народного разом із письменником лауреатом Шевченківської премії Романом Гораком поклавши міцну цеглину з історії трагедії українського народу.           

Той хлопчина, згодом народний артист Святослав Максимчук, вихопив лише один страшний епізод із серій злочинів на українській землі. Були Кортеліси, Корюківка, Молодьків Лановецького району та Стіжок Шумського району Тернопільської області.

Рівненщина, Волинь твердо відплатили за все, що відбувалося і до Ремля.

Книжка «Ремель. Трагедія на світанку» розмовляє прямою доступною мовою з читачем, торкається душі і серця українця, розповідає, що з нами було, і якщо ми не пробудимося, не станемо гордим народом, щоб давати по зубах кожному непроханому зайді, таке і ще може бути, особливо у світлі Криму і Донбасу.

Книжка нам відкриває імена 49-ти справжніх українців, жителів с. Ремель, які ще в 40-вих роках боролися і гинули за нашу незалежність.

Серед них юна Семенюк Надія Михайлівна, що пройшла страшні сталінські концтабори смерті і сьогодні у 92 роки розповідає про пережите в тюрмах і таборах. Від цих розповідей мороз іде по спині, затерпає серце.

Історія Ремля несподівано прийшла і до мене, коли я прибув у той район працювати лікарем. Першої поїздки на виклик у Ремель глянулися хрести на городах, на одному – прямо в картоплі. Тоді здивувало. А потім зустрічі з людьми. Їх розповіді потрясли. Так і народилася «Ремельська дума», що теж присутня у цій книжці.

Думаю, що кожен читач, хто візьме до рук цю книжку, переживе подібний катарсис. Переповниться співчуттям і розумінням втрат на цій благодатній землі, коли по ній топчеться чобіт чужинця.

Степан Бабій