Народився Степан Олександрович 8 березня 1940 р. в селі Голибіси біля старовинного містечка Шумськ Тернопільської області. Але в часи тоталітаризму перепоною повернення Степана Бабія до рідного краю була та обставина, що його батько належав до українських повстанців - його, важко пораненого, «справедливий» більшовицький суд «нагородив» 25 роками позбавлення волі. Як згадував Степан Бабій у публіцистичній книзі «Дорогою долі», в лавах повстанців загинув брат діда по маминій лінії Петро, а багатьох його рідних етапували до Сибіру.

Степан Олександрович 13 років завідував терапевтичним відділенням лікарні села Олександрія на Рівненщині. Поряд з лікарською практикою продовжував літературну роботу. У 1981 році став членом Спілки письменників України. Навесні 1990-го став завідувачем відділом культури Рівненського міськвиконкому і очолював обласну організацію Демократичної партії України.

Степан Олександрович згадує, що тоді, згідно з розпорядженням міського голови, став головою комісії з перейменувань. За його сприяння вулиця Московська у Рівному стала вулицею Степана Бандери.

З 1993 р. – на посаді заступника представника Президента, згодом – заступника голови Ради народних депутатів у Здолбунівському районі.

Йому вдається у Дермані добитись того, що на могилу на цвинтарі з центра села перенесли пам’ятник поетові Миколі Максисю. Чимало було зроблено ним для вшанування пам’яті письменників Уласа Самчука та Бориса Тена – уродженців Дерманя.

З 2000 по 2005 роки очолював обласну письменницьку організацію.

Нині Степан Бабій перебуває на заслуженому відпочинку. Але продовжує брати активну участь у громадському житті краю, з яким зріднився назавжди.

Спеціалісти бібліотеки підготували змістовну віртуальну виставку «Ти на своїй землі, серед свого народу...» з відео- і фотоматеріалами, інтернет-ресурсами та літературою про життєвий та творчий шлях С. О. Бабія.

Запрошуємо всіх до перегляду!

Олена Самсонюк