Нова книга-бестселер Мічіо Кайку «Майбутнє розуму. Наукові спроби осягнути, вдосконалити і підсилити інтелект» розповідає про найцікавіший і найскладніший об’єкт у відомому Всесвіті – людський мозок. Відомий футуролог доступно пояснює суть його роботи й показує, як нанотехнології (наприклад, завантажування в мозок спогадів і нових навиків, боротьба з невиліковними на сьогодні хворобами, відкриття в робототехніці й астронавтиці, телепатичне спілкування і телекінез) змінять наше повсякденне життя.

Пропоную уривок з книги для ознайомлення.

Розділ І. Розкриття таємниці розуму.

У 1848 році Фінеас Ґейдж працював на прокладанні залізничної колії у Вермонті, коли випадково вибухнув динаміт, і йому просто в обличчя полетів залізний прут завдовжки три фути й сім дюймів. Прут пронизав Ґейджеві передню частину мозку і вийшов назовні з верху голови, після чого пролетів іще вісімдесят футів і впав на землю. Інші робітники, шоковані побаченим, одразу ж викликали лікаря. На їхній превеликий подив (і навіть на подив лікаря), пан Ґейдж не загинув на місці.

Кілька тижнів Ґейдж був напівпритомний, але зрештою наче цілком одужав (2009 року в медіях з’явилась фотографія Ґейджа, на якій гарний, упевнений в собі чоловік з травмованою головою й лівим оком тримає в руці залізний прут).

Однак після цього випадку колеги Ґейджа почали помічати в його характері різкі зміни. Раніше він був веселим і товариським, а тепер став агресивним, брутальним та егоїстичним. Жінкам радили триматися від нього подалі. Доктор Джон Гарлов, який лікував Ґейджа, зауважив, що той став «примхливим і нерішучим, постійно розробляв плани, однак відмовлявся від них, навіть не почавши реалізовувати, заради інших, буцімто вигідніших проектів.

За інтелектуальними можливостями і вчинками він був дитиною, однак мав тваринні бажання сильного чоловіка».

Доктор Гарлов зазначив, що Ґейдж «радикально змінився» і що його співробітники казали, що «це вже не Ґейдж».

Після смерті Ґейджа 1860 року доктор Гарлов зберіг і його череп, і той пам’ятний прут. Пізніше докладне рентгенівське обстеження черепа підтвердило, що залізний прут сильно ушкодив ту частину мозку, яку називають лобною часткою, – і в лівій, і в правій півкулі.

Цей неймовірний випадок змінив не тільки життя Фінеаса Ґейджа, а й хід наукового розвитку. Доти побутувала думка, що мозок і душа – це дві різні сутності; цю філософію називають дуалізмом. Тепер же стало зрозуміло, що ушкодження лобної частки мозку Ґейджа спричинило різкі зміни його характеру. Це, своєю чергою, зумовило зміну парадигми наукового мислення: можливо, окремі ділянки мозку відповідають за конкретні види поведінки.

Олена Сисюк