Перо завжди було сильнішим меча… Тому так часто художні книги зазнавали утисків цензури. І не важливо чому: політика, релігія чи еротика – владні структури накладали заборони на певну тематику або на творчість окремого автора. З часом змінюється влада та порядки, і твори, які вибороли своє право на друк, з’являються на полицях. Деяким навіть щастить бути екранізованими.

Вихованці ЗОШ № 1 були запрошені в центр «Вікно в Америку» і дізналися, що вони могли б ніколи не побачити на екранах Гарі Поттера, не знати про Чеширського кота і ніколи не подарувати віслючку Іа його хвіст. Чому? Адже існує поняття, зокрема, в американському суспільстві, «заборонені книжки», як нагадування про те, що цензура існує, і не всі видання однаково улюблені всіма. Це змушує читачів вивчати оскаржені літературні твори і сприяє вільному і відкритому доступу до ідей та інформації, а за підсумком, і до свободи читання.

Дискусія пройшла дуже жваво, і присутні дійшли загальної думки, що кожна книга заслуговує на свого читача. В будь якому разі, читати заборонені книги чи ні – вирішувати молодим людям варто самостійно.  

Ірина Павлуш