Не секрет, що в Україні існує проблема з утилізацією сміття. Але вирішується ця проблема дуже повільно. Багато чого у нас таки переробляється! Тому дуже важливо сміття сортувати (що є нормальною європейською і світовою практикою).

Від 1 січня 2018 року, згідно з ухваленим законом, українці мають сортувати побутові відходи.

Учні 10-го класу загальноосвітньої школи № 6 м. Здолбунів завітали до бібліотеки на еко-гру «Сортуємо сміття граючи».

Працівники бібліотеки також мають допомагати у вирішенні цих питань. Перед грою бібліотекар надав інформацію учням про речі, які слід відсортовувати: пластик, скло, папір, метал, органічні відходи. Діти почули про пункти здачі відсортованої сировини у м. Рівне, та можливість таким чином заробити пристойні гроші. Також присутні дізналися про першу приватну станцію по сортуванню сміття ГО «Країна зелених змін» очільниця котрої Поліна Полюхович. Тут приймають відходи від усіх охочих, аби віддати переробникам, яких є в країні багато.

Підчас гри учні правильно і дуже швидко розсортували надане їм сміття по бакам: скло, папір, пластик, органічні відходи, метал, електронні відходи, тканина. Деякі моменти розглядали детальніше: як правильно підготувати пластикові пляшки для переробки; як розсортувати папір, металеві та скляні банки, в якому вони мають бути стані? З цікавістю учні переглянули соціальний ролик по сортуванню сміття та про те, що станеться з поліетиленовою пляшкою, викинутою на смітник.

Учні почули й про те, що сортування відходів може стати доволі прибутковою справою, якщо зусилля об'єднають мешканці будинку або житлового комплексу. Так, наприклад, в Україні 1 кг пластику коштує в середньому 5 грн – приблизно 24 пляшки. Місцями за якісний ПЕТ-пластик у великих партіях дають 8-10 грн за кг. І якщо усім будинком зібрати таких тонну, можна заробити щонайменше 5 тисяч гривень, які своєю чергою спрямувати на облаштування території. У містах є чимало пунктів приймання вторинних відходів. Крім фінансової вигоди, такі активісти також ще й допомагають рятувати планету від надмірного забруднення. За таке відношення до природи цим людям велике ДЯКУЄМО!

Людмила Шапірко