Лише зараз ім’я письменниці, співачки Олени Журливої (Олени Костівни Котової, 1898-1971) повертається з небуття.

Вона ввійшла в українську літературу під іменем Олени Журливої й відразу заявила про себе яскравими віршами. Їй пощастило спілкуватися з П. Тичиною, В. Сосюрою, О. Копиленком, О. Олесем, М. Вороним, С. Васильченком. Про себе поетеса говорила: «Я рвучко й молодо увійшла в новий світ». Цим світом стало для неї мистецтво — література та музика.

Щемлива пісня «Мовчи» на слова Олени Журливої прозвучала у виконанні рок-гурту «С.К.А.Й». Такою ж непростою і щемливою була її доля, розповідь про яку вразила присутніх.

Свої нові твори читали Віра Мельникова «Бабця зловтішальниця», Лариса Гловацька «Сини у вирій полетіли», Софія Шевчук «Вокзал для двох», Євгенія Гембаровська «Тимчасовість». В них, ніби на сторінках щоденника, реалії нашого життя.

Підкорила всіх авторка світлих казок для дітей Марія Бережнюк. Крім творів з книги «Казки Марії», прозвучали вірші нової патріотичної збірки «За Україну молюсь…». Продовжила патріотичну тематику Віра Пивовар, людина–борець, сутність і громадянська позиція якої знайшла відображення в аудіокнизі «Герої поруч».

На сторінках місцевої періодики друкує свої твори сарненський автор Микола Панько. Він прочитав оповідання «Сарнам жити», присвячене подіям Великої Вітчизняної війни.

«Спішить, мішає осінь фарби…» – нотку суму і ностальгії внесли в загальну атмосферу вірші Софії Шевчук, Євгенії Гембаровської, Тамари Полатайко та Віри Ільницької. 

У затишній залі відділу мистецтв не лише читали поезію й прозу. Говорили про літературу, життя, задуми й плани на майбутнє.

Наступна зустріч у «Поетичному колі» відбудеться у вересні.

 Галина Конарчук